Студент і студентство: рух студентства
Студентство – важливий етап життя людини на шляху освоєння нових знань і отримання спеціальності. У більшості випадків студент – це вчорашній школяр, який закінчив одинадцять класів (або дев'ять-десять) і поступив на навчання у ВНЗ, коледж чи технікум. Середній вік абітурієнта – від 16 до 23 років.
Велике місце в студентській повсякденності займало громадське життя. У першій половині XIX століття це були стихійні випадки протесту проти надміру грубих або неспроможних професорів, в кінці 1850-х — 1860-х років це були масові студентські заворушення, викликані суспільними проблемами, студентські історії, що призводили до сутичок з поліцією, з 1880-х років це було вже спочатку слабо, а потім і серйозно організований політичний рух студентства за демократизацію навчального процесу і всього життя країни.
З огляду на близькість студентства та ліберально налаштованої частини професури ці студентські виступи підтримувалися окремими професорами аж до демонстративного виходу у відставку; а з іншого боку, звільнення опозиційно налаштованих професорів нерідко викликали студентські хвилювання. Але студентство активно займалося й наукою, створюючи наукові гуртки і товариства, а також літературою і мистецтвом, видаючи свої літературні журнали та збірники, створюючи студентські театри і організовуючи концерти, зрозуміло, коли це не було прямо заборонено або коли слабшав режим і начальство дивилося на це крізь пальці. В цілому студентство на початку XX століття становило помітну і активну частину суспільства.
До середини XIX століття склався особливий студентський побут, безладний, де зустрічі наукових, літературних, політичних і просто дружніх і земляцьких гуртків з неодмінними випивкою і співом змінювалися гарячковою роботою над підручниками і конспектами. Існувала характерна традиція роботи невеликих груп або окремих студентів, занурених у науку, на дому у провідних професорів, з вечірнім чаєм за сімейним столом і невимушеними розмовами колег.
У загальноприйнятому розумінні студент - це учень вищої або середньої спеціальної установи. У перекладі з латинської - це людина, яка старанно працює, займається, до чогось прагне. Сьогодні це поняття застосовується до людей різної статі і віку, які проходять певний вид навчання для отримання ступеня бакалавра, магістра або кваліфікації фахівця.
Всього в 2660 вищих навчальних закладах (інститутах, університетах, академіях) навчаються 5,2 мільйона студентів – бакалаврів, фахівців і магістрів. У цій великій родині є:
- очники – вони відвідують заняття у ВНЗ, беруть участь у семінарах, слухають лекції, здають заліки, курсові та дипломні роботи, іспити, проходять практику за спеціальністю;
- заочники і вечірки – ці студенти проводять в аудиторіях менше часу, навчання в основному відбувається самостійно;
- учні заочних відділень приїжджають до ВНЗ два рази в рік, щоб здавати сесії;
- цільовики – проходять навчання за офіційним направленням підприємства або організації, де вони працюють чи збираються працювати після випуску;
- бюджетники – учні, які вступили у вищі навчальні заклади та які отримують освіту на безоплатній основі; такі студенти можуть розраховувати на отримання стипендії;
- контрактники отримують освіту за укладеним з вишем договором, згідно з яким зобов'язані своєчасно оплачувати своє навчання; таким студентам стипендія не покладена навіть при високій успішності;
- іногородні та міжнародні - це ті, хто з метою здобуття освіти здійснив переїзд в межах однієї держави або за її межі. У деяких країнах (наприклад, США) міжрегіональні студентські міграції невигідні університетам і коледжам, більшість яких – приватні, тому плата, яка справляється з приїжджих, набагато вище стандартної вартості навчання. Так виші стимулюють жителів штату вступати до місцевих навчальних закладів.
Студент – це не ім'я, прізвище і навіть не звання і не соціальний статус, а стан душі. Життя будь-кого, хто вступив до інституту або університету, істотно змінюється. У будні студента вриваються такі стресові поняття, як сесія, залік, колоквіум, іспит, деканат, академічна заборгованість, але є і приємні моменти, наприклад, стипендія, особливо підвищена. Перший семестр навчання зазвичай найскладніший, але студент звикає до веселих буднів і хвилюючих сесій, пробираючись через терни іспитів до заповітної мети – отримання диплома. Найбільше учні інститутів та університетів люблять урочисту церемонію посвяти, стипендію та посиденьки в гуртожитку. Студенти всеїдні, але при цьому вічно голодні. Багато з них харчуються шоколадками і кавою, деякі обходяться пивом і сигаретами.
Найважчий період в житті будь-якого студента - сесія. В цей час краще його не чіпати. Зрозуміти, що заліковий період почався, допоможуть яскраві відмінні особливості зовнішності і поведінки середньостатистичного вузівця, що веде відчайдушну короткострокову боротьбу за виживання: втома, нервозність, синці під очима, тремтячі руки, сплутана уповільнена мова або, навпаки, надмірна балакучість.
Незважаючи на складність студентського шляху, своєчасна здача сесій та попередження раптової появи додаткових частин тіла («хвостів»), відсутніх у всіх інших представників Homo sapiens, гарантують одержання необхідної кваліфікації та документа, що підтверджує це. Ті, хто хоч раз стикався зі студентами, знають, що це особливий вид людей, які здатні з легкістю викрутитися з будь-якої ситуації. Вони життєрадісні, надійні, допитливі і готові щодня отримувати наукові і не дуже знання, щоб стати хорошими професіоналами.
Люди багато говорять про те, що потрібно, крім добротного навчання, також проявляти себе в різних громадських заходах, щоб остаточно сформувати образ «хорошого хлопчика/дівчинки».
Однак за якими критеріями йде відбір, коли про одного учня кажуть, що він правильний студент, а про іншого, що ні? Ми вирішили в цьому розібратися і пропонуємо вам власне бачення цієї ситуації. Нами було виділено кілька важливих критеріїв, за якими оцінюють студента, коли кажуть про нього хороші речі, або погані. За що дають статус «правильний студент»?
1. Успішність.
Для студента навчання – це першочергове завдання. Тому цей критерій ми ставимо на перше місце. Правильний студент повинен вчитися як мінімум на «добре», а краще на «відмінно». Якщо студент досягає успіху в навчальній діяльності, то про нього говорять, що він здатний і, значить, вже підсвідомо ставлять його вище інших студентів. Таке уявне ранжування – це перший крок на шляху набуття в очах, в першу чергу, викладачів, статусу добротного студента.
Правильний студент — це такий студент, який і в житті поводиться правильно. Адже навчання — це невід'ємна частина життя будь-якої людини.
2. Громадська діяльність.
Також, з нашої точки зору, важливий критерій у визначенні правильного студента. Якщо ви берете участь у вузівському КВК, різних культурно-масових заходах, то тоді ваші шанси на отримання клейма хорошого студента різко збільшуються. Це, в свою чергу, дає вам певні поблажки, в першу чергу, в навчанні.
Життя не стоїть на місці і зараз, коли наша країна змінює свою економіку, будує нову економічну модель, засновану на знаннях, інноваціях, хто як не порядні люди (сумлінні студенти до цього) будуть здійснювати задуманий перехід? Задумайтесь над цим. Намагайтеся думати не тільки про себе, але і свого ближнього. Живіть чесно і правильно!
Цікаві статті на тему «Студент»:
1. Молодіжний рух України: тенденції і перспективи розвитку
3. Особливості молодіжного руху у Чернівцях
4. Особливості молодіжного руху на Луганщині
5. Молодіжний рух. Проблеми Тернопільщини
6. Шлях до успіху студентських лідерів Вінниччини
8. Виховна робота в гуртожитках
9. Студентське самоврядування у вищих навчальних закладах Польщі як фактор демократизації вищої освіти
10. Відмінності в структурах студентського самоврядування України та Польщі
11. Студентський парламент в Польщі
12. Характеристика ОСС в Україні
13. Міжнародна програма студентського обміну Global UGRAD
14. Літні програми студентського обміну
15. Студентський обмін між Львовом та Альбертським університетом
16. Global UGRAD
17. Основні міжнародні програми обміну студентами
18. Міжнародний обмін студентів IAESTE
19. Міжнародні стажування та обмін
20. Міжнародна програма для студентів Work and Travel
21. Співпраця з міжнародними фондами
22. Популяризація інформації про Міжнародні програми
23. Популяризація англійської мови та культури
24. Підготовка іноземних студентів в українських ВНЗ
25. Міжнародна програма обміну ERASMUS
26. Теоретико-методичний аналіз проблеми організації дозвіллєвої діяльності студентів
27. Організація дозвіллєвої діяльності студентів педагогічних коледжів Великої Британії
29. Навчальні програми Німеччини для українських студентів
30. Умови виїзду та перебування студентів в Німеччині
31. Організація роботи студентського наукового гуртка
32. Наукова робота студентів у системі професійної підготовки
33. Діяльність студентських спортивних гуртків і товариств ВНЗ України
34. Клубна діяльність студентства
35. Студентські гуртки часів М. Пирогова
36. Хлопоманівські студентські гуртки
37. Історичний аналіз розвитку студентського спорту в Україні
38. Технічні гуртки та їх вплив на розвиток молодого спеціаліста
39. Музична підготовка майбутніх педагогічних кадрів у ПЕДВУЗах України (40-50-ті рр. ХХ ст.)
40. Деякі аспекти адаптація студентів ВНЗ в умовах формування згуртованого колективу в гуртожитку
42. ВМГО "Всеукраїнська рада студентів" (ВРС)
43. ВМГО "Студентська республіка"
44. Здоровий спосіб життя студентів
45. Фізична культура студентів
46. КВН в студентському дозвіллі
47. Поняття академічної підготовки студентів
48. Історія світового студентського руху
51. Характерні особливості студентського віку
52. Якісні перетворення в особистості молодої людини
53. Соціально-психологічні властивості студентської молоді
54. Науково-дослідна діяльність студентів
55. Адаптація першокурсників в умовах вищої школи
56. Зміни особистісного та соціального розвитку пов'язані зі вступом до ВНЗ
57. Закономірності становлення особистості студента як майбутнього спеціаліста
58. Шляхи формування професійної спрямованості студента
59. Науково-дослідна робота студентів: види і цілі
61. Шляхи реалізації створення здорового освітнього середовища в ВНЗ
62. Особливості навчання у ВНЗ
64. Забезпечення навчання інвалідів у ВНЗ
65. Діяльність спеціалізованих ВНЗ в Росії
68. Створення підсистеми організації навчального процесу (електронний деканат)
69. Управління медико-психолого-педагогічним забезпеченням вищої освіти інвалідів по адаптивній моделі
70. Моделювання та проектування розвиваючих освітніх середовищ
71. Методи організації здорового способу життя студентської молоді
72. Шляхи реалізації створення здоров’язберігального освітнього середовища у вищому навчальному закладі
73. Особливості педагогічного спілкування у ВНЗ
74. Викладач і студент (практика спілкування)
75. Стилі і моделі спілкування викладача вищої школи
76. Характерні причини конфліктів у взаємодії студентів і викладачів
77. Теоретико-методологічні основи психологічної проблеми взаємин викладачів і студентів
78. Оптимізація взаємин викладачів і студентів як чинник становлення особистості майбутнього фахівця
79. Інтеграція навчальної і виховної роботи у ВНЗ як чинник успішної соціалізації студентської молоді
80. Специфіка процесу розвитку соціальної зрілості студентів педагогічного ВНЗ
81. Соціокультурний виховний простір вищої школи
83. Національна самосвідомість студентської молоді
84. Проблеми працевлаштування студентів
85. Мотиви вступу в ВНЗ сучасних студентів
86. Мотиви вступу в українські ВНЗ іммігрантів
87. Особливості підтипів відмінників у навчанні
89. Форми організації занять та методичні основи фізичного виховання студентів
90. Фізичні вправи в режимі навчального дня студентів
91. Соціальний захист студентської молоді
92. Матеріальна допомога студентам
93. Забезпечення студентам існуючих пільг
94. Специфічна соціальна допомога щодо студентів окремих навчальних закладів
95. Соціальне забезпечення студентів із числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування
96. Соціальне забезпечення студентів з проблемами здоров’я
97. Залучення недержавних організацій до соціального захисту студентів
98. Науково-дослідницька робота як умова формування компетентності
99. Взаємини викладачів зі студентами як чинник становлення особистості майбутнього фахівця
100. Психологія відносин студент-викладач
101. Особливості партнерських відносин студента та викладача
102. Психологічна підготовка викладачів для відносин з студентами
103. Гендерні стереотипи у відносинах викладача та студента
104. Стереотипи маскулінності і фемінності в уявленнях студентів вищих шкіл
105. Поради для студентів як побудувати відносини з викладачем
106. Етапи формування молодіжного руху в світі та в Україні
107. Сучасний етап розвитку студентського руху в Україні
109. Молодіжний рух у США
110. Молодіжний рух у Німеччині
111. Діяльність Міжнародної молодіжної палати
112. Християнська асоціація молодих людей
113. AIESEC Київ
114. Українські студентські профспілки
115. Сучасні студентські громадські організації
116. Студентські організації Львівщини
117. Розвиток фізичної культури в Україні
118. Розвиток педагогічної практики та становлення нових форм навчання
119. Історія ССХ в світі
120. Особливості навчання у технічних ВНЗ
121. Самосвідомість студентів-музикантів під час навчання у ВНЗ
122. Специфічна соціальна допомога щодо студентів
123. Компетентний і авторитетний педагог
124. Перші математичні гуртки Росії та СРСР
125. Гурткова та дослідницька робота технічної творчості студентів
126. Характерні вікові особливості студента
З повагою ІЦ «KURSOVIKS»!