Молодіжний рух України: тенденції і перспективи розвитку

Розвиток українського суспільства багато в чому залежить від того, наскільки ефективно молодь реалізує свої права для захисту власних інтересів.

Україна пройшла невеликий (всього 21 рік) період суспільно-політичного життя, в якому молодь і молодіжні організації приймали досить активну роль.

Законодавство, направлене на регулювання діяльності молодіжних організацій, на сьогодні не є бездоганним, але важливим є те що, воно закріплює практично всі демократичні принципи та механізми для їхньої статутної діяльності. Специфіка функціонування молодіжних організацій особливо в останні десятиліття пов’язана передусім із процесами становлення громадянського суспільства, євроатлантичної інтеграції України, а також з поширенням закордонних грантів та молодіжних ініціатив на території нашої держави.

В останні роки політична система України вступила в нову фазу свого розвитку коли демократичні інституції поступово закріплюють свої позиції в суспільстві.

Рівень політичної культури всього населення України і молоді зокрема хоча й поступово, але зростає. Такі умови, на думку В. Кулика, дають широку можливість розвитку молодіжної ініціативи, самореалізації молодого покоління. На хвилі цих позитивних для України процесів, в ще нерозвиненому громадянському суспільстві закріплюється досить важливий інститут «молодіжні організації».

Постійне зростання кількості молодіжних організацій за останні п’ять років ознаменувало початок сучасного періоду їх розвитку в Україні. Міністерством юстиції України впродовж 2006 року було зареєстровано 255 молодіжних організацій, а у 2007 році ще 269 організацій молодіжного спрямування різного рівня – від всеукраїнських до міських та районних.

Така активність свідчить про бажання молоді брати участь в організованому молодіжному русі, а отже й претендувати на державну підтримку своїх ініціатив, вважає А. Фіщук.

Водночас, не слід звеличувати здобутки України стосовно реального долучення молодіжних організацій до участі у політичних процесах. Молодіжні громадські організації як форма прояву соціальної активності молоді переживають разом з українською державою складний період суспільно-політичних та економічних трансформацій. Як пише А. Половинець: "На сучасному етапі організований молодіжний рух в Україні розвивається, інститутціонується і формує розвинену систему зі специфічною внутрішньою структурою" та слова сучасного вітчизняного дослідника громадських об’єднань К. Захаренко якнайкраще відображають особливості сучасного стану молодіжних організацій в Україні. На думку вченого, функціонування молодіжних організацій – це ніщо інше, як наслідок недоопрацювань держави в площині задоволення суспільних потреб молоді. Автор, аналізуючи «потужну» законодавчу підтримку існуючих сьогодні молодіжних організацій, влучно зазначає, що перевага молодіжних організацій полягає в тому, що вони вирішують суспільні проблеми дешевше і значно краще за допомогою волонтерів. Окрім того, молодіжні організації краще знають місцеві потреби, задовольняючи їх через залучення активних місцевих громадян до їх вирішення.

Отже, сьогодні, як і на початковому етапі становлення (1990-ті роки), молодіжні організації своїм існуванням залежать і не суперечать положенням загальнодержавної стратегії розвитку молодіжної політики України. Таке бачення дослідниці змушує зробити відповідні висновки для молодіжних організацій, які покликанні спрямовувати свою діяльність, в першу чергу, на реалізацію інтересів різних верств населення, що є безперечно важливою складовою політичних та державотворчих процесів країни.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!