Характерні вікові особливості студента

Процес формування та становлення особистості є досить складним, довготривалим і об’єктивно неможливим без безпосередньої взаємодії індивіда з навколишнім середовищем, без  втручання у цей процес соціуму із його вимогами, нормами та правилами. У процесі соціалізації особистості важливе місце займає період навчання у ВНЗ, протягом якого молода людина має змогу у більшій мірі проявити свої здібності, досягнення, таланти, самовизначитись із власним стилем поведінки, способом життя, власними прагненнями та планами на майбутнє. У більшості  випадків саме студентський період стає визначальним у житті людини, оскільки саме на цьому етапі життя особистість зазнає значних змін у власному розвитку та становленні як цілісної, свідомої, зрілої людини – повноцінного члена суспільства, громадянина своєї держави.

Студентський вік (17-23 роки) охоплює і пізньодитячий, юнацький період, і частину дорослого етапу в розвитку і становленні людини і характеризується найбільш сприятливими умовами для психологічного, біологічного і соціального розвитку. Різнобічний розгляд та вивчення викладачами вищої школи особливостей даного віку дає змогу у більшій мірі розкрити якості та можливості студента, дослідити його вікові та особистісні особливості та врахувати їх у навчальному процесі.

Якщо вивчати студента як особистість, то вік 18 – 20 років – це період найбільш активного розвитку моральних та естетичних почуттів, становлення та стабілізації характеру та, що найважливіше, оволодіння повним комплексом соціальних ролей дорослої людини:  громадянських, професійно-трудових та ін. Із цим періодом пов’язаний початок “економічної активності”, під якою демографи розуміють включення людини у самостійну виробничу діяльність, початок трудової біографії та створення власної сім’ї. Перетворення мотивації, усієї  системи ціннісних орієнтацій, інтенсивне формування спеціальних здібностей у зв’язку із професіоналізацією виокремлюють цей вік у якості центрального періоду становлення характеру та інтелекту. Для молодої людини це час спортивних рекордів, початок художніх, технічних та наукових досягнень, оскільки що у цей період досягається безліч оптимумів розвитку інтелектуальних та фізичних сил. Однак нерідко одночасно проявляються розбіжності  між цими можливостями та їх дійсною реалізацією, оскільки стрімкий розвиток та безперервно зростаючі можливості неминуче призводять до ілюзій "вічної юності", "найкращого життя" та "легкодоступності цілей". У багатьох дослідженнях, присвячених особистості студента, висвітлюються протиріччя внутрішнього світу, складність знаходження своєї самобутності та формування яскравої, висококультурної індивідуальності.

Факт вступу до вищого навчального закладу зміцнює віру молодої людини у власні сили та здібності, породжує надію на повнокровне та цікаве життя. Разом із тим на ІІ та ІІІ курсах нерідко виникає питання стосовно правильності вибору ВНЗ, спеціальності, професії, яке є  свідченням того, що досить часто професійний вибір людини визначають випадкові фактори. Це  явище є особливо небажаним при виборі ВНЗ, оскільки такі помилки дорого обходяться і суспільству, і самій, розчарованій у власному хибному виборі, особистості.

До закінчення ІІІ курсу остаточно вирішується питання професійного самовизначення. Однак трапляється, що в цей час приймаються рішення у майбутньому уникнути роботи за спеціальністю, значна кількість студентів–старшокурсників вважає, що їхня майбутня професія не відповідає їх основним схильностям та інтересам і не є тією справою, якою б вони прагнули займатись протягом життя.

Таким чином, протягом усього періоду навчання часто спостерігаються зрушення у настрої студентів – від захопленого у перші місяці навчання у ВНЗ до скептичного при оцінюванні режиму закладу, системи викладання, окремих викладачів тощо. Студентський вік, за Б.Г. Ананьєвим, є сенситивним періодом для розвитку основних соціогенних потенцій людини. Вища освіта здійснює значний вплив на психіку людини, на розвиток його особистості.

За час навчання у ВНЗ при наявності сприятливих умов у студентів відбувається розвиток усіх рівнів психіки, які визначають спрямованість розуму людини, тобто формують склад мислення, який характеризує професійну спрямованість особистості. Для успішного навчання у ВНЗ необхідним є досить високий рівень загального інтелектуального розвитку, зокрема сприйняття, уявлень, пам’яті, мислення, уваги, ерудованості, обсягу пізнавальних інтересів, рівня володіння певним обсягом логічних операцій і т. д.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!