Науково-дослідницька робота як умова формування компетентності

Ефективне формування дослідницьких умінь, на думку О. Рогозіної, можливе лише за умови психологічної готовності студента до цього виду діяльності. Під психологічною готовністю вона розуміє емоційний стан дослідника, структуру його особистості, особливості духовного розвитку, наявність здобутих навичок, інтересу до досліджень, психологічних рис (спостережливість, здатність "заглиблюватися" у проблему, цілеспрямованість, наполегливість у вирішенні поставленого завдання, ініціативність та активність, відчуття нового, постійність та терпимість, уміння працювати в колективі), мотивації. Таким чином, якщо психологічно студент не готовий до дослідницької діяльності, то і результат її не відповідатиме потрібному рівню, а здобуті під час дослідження знання та сформовані уміння не будуть міцними і відповідно не стануть фундаментом для подальшого професійного розвитку, що приведе до його сповільнення, послаблення орієнтації мислення в процесі вивчення фахових дисциплін. А отже, психологічна готовність до здійснення навчально- та науково-дослідницької діяльності виступає як одна з психологічних умов для ефективного засвоєння системи знань й формування умінь, так і подальшого їх пізнання та розвитку.

Оскільки, як відомо з психолого-педагогічної літератури діяльність є завжди вмотивованою, то ми підтримуємо сучасних дослідників у тому, що ефективність навчально- та науково-дослідницької діяльності залежить від мотивації.

Таким чином, емоції та настанови відіграють регулюючу функцію діяльності, обумовлюючи її, але і самі обумовлюються нею. Так, Д. Узнадзе зазначає, що настанова особистості є фактором стабілізації діяльності, що зберігає її спрямованість у різних мінливих ситуаціях. Такої ж думки дотримуються і О. Рогозіна та С. Рубінштейн, які стверджують, що надання настанови повинно супроводжуватись введенням студента до конкретної навчальної ситуації та сприйняття завдання, які ставляться перед ним у ході діяльності. Таким чином, якість формування дослідницьких умінь залежить від чіткості формулювання мети й завдання дослідницької роботи викладачем, емоційного підґрунтя самої науково-дослідницької діяльності та рівня усвідомлення студентами необхідності даного виду діяльності для їх професійного розвитку. Звідси випливає умова формування дослідницьких умінь через насичення навчального процесу елементами пошуково-дослідницького підходу. На думку сучасних дослідників, це дозволяє включати в навчальний процес дослідницькі завдання, відповідно до особливостей спецдисциплін, методики їх проведення та очікуваного результату навчання, яким є, на думку В. Андрєєва, мікророзвиток особистості, його дослідницьких умінь та навичок.

Наступним провідним чинником дослідницької діяльності виступає інтерес. У психологічній літературі він розглядається як одна з фундаментальних емоцій та формою вияву пізнавальної потреби особистості через її спрямованість та усвідомлення мети діяльності. О. Скріпніченко, О. Гоголь, Н. Абрамян та низка інших психологів вважають, що на свідомому рівні збудниками інтересу є новизна, завдяки якій він у системі з пізнавальними структурами та орієнтаціями спрямовує пізнання й дії. З моменту вступу до вищого навчального закладу студент включається до навчально-дослідницької діяльності, що найбільш відповідає виявленню його особистих здібностей та їх удосконаленню. За умови її ефективної організації провідними серед мотивів стають пізнавальні інтереси.

На думку О. Власової, ідеальними умовами виникнення та розвитку таких мотивів є широке використання лабораторно-дослідницьких форм аудиторної та позааудиторної роботи.

Розвиток цих мотивів обумовлений двома основними чинниками: рівнем розвитку пізнавальної потреби, з якою абітурієнт приходить до вищого навчального закладу після школи, та рівнем організації навчально- та науково-дослідницької діяльності. Отже, пізнавальні інтереси та потреби визначають рівень пізнавальної активності студентів, що виражається через якість і швидкість самостійного засвоєння знань та формування умінь. Відповідно, виникає необхідність у постійному підтриманні пізнавальних інтересів та потреб студентів у нових знаннях за рахунок навчальної та науково-дослідної діяльності в процесі якої вони матимуть змогу використовувати методи і принципи наукового пізнання для пояснення тих чи інших явищ.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!