Деякі аспекти адаптація студентів ВНЗ в умовах формування згуртованого колективу в гуртожитку

Багато студентів з різних міст, приїхавши на навчання, зіштовхуються з гуртожитками. Тепер для них це є другим домом на період їх перебування в новому місті. Ми дослідили відносини учнів у гуртожитках і прийшли до висновку, що все ж таки присутні деякі проблеми особистісного характеру. Розпочнемо з того, що проблема створення згуртованого колективу в студентському гуртожитку не має достатнього висвітлення в науковій літературі в межах вітчизняної та зарубіжної педагогічної науки, що знижує потенціал виховної роботи вищого навчального закладу. Важливу роль у вирішенні даної проблеми відіграє правильне використання всього комплексу нерозривності навчально-виховної роботи, виховного впливу на студентів у позаурочний час. Саме тому у сферу наших наукових інтересів потрапив виховний процес студентського гуртожитку.

Студентський гуртожиток – це не тільки колективне проживання студентів, а і процес соціалізації з нахилом на навчально-виховний процес. Також гуртожиток – це будинок, у якому живе молода дружна сім’я.

Різнобічна діяльність адміністрації вищого навчального закладу та колективу гуртожитку сприяє формуванню та розвитку моральних якостей молодого покоління та їх стійкості. Оскільки процес формування особистості в студентському віці є не завершеним, то перехід із сім’ї в гуртожиток, тобто з одного середовища в інше, супроводжується цілою назкою змін в житті молоді.

Студентський гуртожиток виступає в структурі суспільства важливим соціально-виховним інститутом, який грає суттєву роль у розвитку особистості.

Вихователі повинні приділяти увагу кожному студенту, турбуватися про підвищення їх освітнього рівня, прагнути до підвищення культурних інтересів та духовного зростання. Виходячи з цих міркувань, вихователю гуртожитку необхідно чітко уявляти свої педагогічні можливості та функції своїх підлеглих:

1. Утворення належних матеріально-побутових умов є найважливішою функцією виховної роботи зі студентами як мешканцями гуртожитку.

2. Виявлення у студентів комунікативних якостей, формування вміння жити у колективі, де вони повинні приділяти увагу своїм співмешканцям, проявляти доброзичливість та завжди бути готовими надати допомогу своїм товаришам – друга найважливіша соціально-педагогічна функція педагогічного та обслуговуючого колективу гуртожитку.

3. Виховання духовної культури та моральних якостей, довірливих відносин між студентами є третьою необхідною функцією персоналу гуртожитку.

У формуванні самостійної, відповідальної та ініціативної особистості студента велику роль грає їх участь в прийнятті і реалізації таких рішень: організація навчального процесу, налагодження побутових умов у гуртожитку, залучення студентів до суспільного життя,  представлення максимальних можливостей при організації суспільних справ, які розвивають прагнення до студентської активності.

Ми вважаємо, що дуже важливою у гуртожитку є робота зі студентським активом, який допомагає вихователю у питаннях досягнення соціального комфорту. При цьому ми досягаємо певного рівня побутової комунікативності та переваги в житлових умовах студентів, забезпечуємо громадський порядок, підвищуємо морально-емоційний стан студентів.

Для формування понять культури побуду необхідно правильно організовувати студентське дозвілля у гуртожитку, постійно контролювати роботу студради гуртожитку та його взаємодію зі студентами.

У юнацькому віці активно формуються громадські якості та почуття колективізму. Молоді люди по різному впливають на колектив завдяки своїм індивідуальним якостям, при цьому кожен додає щось своє особливе, а це сприяє тому, що колектив зміцнюється.

За допомогою вихователя гуртожитку у студентів формується доброзичливе ставлення до людей, особливо похилого віку, оскільки робота вихователя пронизана ідеєю поваги до особистості. Тому він повинен намагатися встановити дружні контакти з проживаючими у гуртожитку, початок якого може бути посмішка, доброзичливий погляд, спільні дії, а також намагання зрозуміти настрій та мотиви поведінки своїх підлеглих.

Вихователь повинен бачити структуру міжособистих відношень у колективі для того, щоб знайти індивідуальний підхід та вплинути на формування і розвиток згуртованості студентського колективу.

У практиці педагогічного управління студентським колективом необхідно застосовувати такі важливі правила:

1. Розумно поєднувати педагогічне керівництво з природним прагненням студентів до самостійності, незалежності, бажанням проявити свою ініціативу та самодіяльність.

2. Поступово змінювати техніку управління, розвивати демократію самоуправління, суспільну думку та організовувати взаємодію співробітників з вихованцями. Оскільки колектив – це динамічна система, яка постійно змінюється, розвивається та зміцнюється,  педагогічне керівництво також не може залишатися незмінним.

3. Постійно формувати колектив та визначати приорітети його цінностей, виступаючи зоразком для студентів.

4. Систематично визначати громадську думку про важливіші питання життя колективу. Колектив посилює та прискорює формування необхідних якостей, проте пережити усі ситуації кожен член колективу не може, а досвід товариша, колективна думка повинні переконати його у виробленні необхідної лінії громадської поведінки.

5. Толерантно ставитися до всіх своїх підлеглих, приймати їх такими, як вони є, з усіма особливостями та недоліками. У колективних відносинах важливими є партнерські стосунки, співпраця між студентами та взаєморозуміння.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!