Молодіжний рух у США

Організований молодіжний рух США вирізняється чи не найдовшим історичним шляхом та чи не найбільшою масовістю у світі. За найбільш скромними підрахунками, 55% усіх дорослих американців беруть участь у тих чи інших формах громадської роботи, щорічно віддаючи громадським справам 84 мільярди годин. Значну частку цих людей складає молодь.

У 50-х роках американська молодь та зокрема студентство вперше проявили себе як активна політична сила, здатна відстоювати свої позиції нарівні з політичними партіями та "дорослими" громадськими організаціями. Молодь того часу виступала за громадянські свободи - свободу слова, організацій, зборів і т. ін. Так, було створено Американську асоціацію студентів університетів за академічну свободу, Студентський союз за громадянські свободи, члени яких виступали проти обмеження демократичних прав і свобод. Студенти підтримували боротьбу викладачів проти "присяги про лояльність" та проти звільнення тих, хто незгоден з офіційними політичним курсом керівництва країни і політикою маккартизму (слід визнати, що незважаючи на наявність елементів подібної політики в минулій та сучасній історії незалежної Україні молодь залишається осторонь обговорення цієї проблеми).

Великий вплив на підйом політичної активності наприкінці 50-х років справив рух за громадянські права негритянського населення. Боротьба негрів проти расизму, дискримінації й сегрегації отримала широку підтримку серед американського студентства, більшість якого попри наявність відверто расистських молодіжних угруповань (наприклад "Ку-клукс-клану") негативно ставилася до приниження чорних американців. Проявом солідарності з боротьбою чорношкірих стали виступи студентів проти дискримінації негритянських студентів у вищих навчальних закладах. Після рішення Верховного Суду 1954 року про десегрегацію шкільного навчання широкого розмаху набули виступи з вимогами про втілення його в життя. Зокрема в 1957 та 1958 роках у Вашингтоні були проведені Марші молоді за інтегровані школи, в останньому з яких узяло участь до 15 тис. чоловік.

У ці часи стає помітним і підлітковий громадський рух. За державної підтримки постали організації, що займалися "формуванням характеру" й "моральним удосконалюванням" школярів, такі як бойскаути та дівчата-скаути і т. п. Окрім них, активно діяли так звані "професійні" молодіжні організації - "Майбутні фермери Америки", "Майбутні домогосподарки", "Майбутні бізнесмени", "Здобутки молодих", які прищеплювали молодим людям професійні навички. Відтак сьогодні близько трьох мільйонів дівчат у віці від шести до сімнадцяти років є герл-скаутами. Вони опановують навички громадської роботи, вивчають ремесла й мистецтва, займаються туризмом та іншими видами діяльності на відкритому повітрі.

Бурхливий спалах народжуваності в 50-х роках спричинився до того, що в Сполучених Штатах сформувалося численне покоління молоді, що досягло зрілості в 60-70-х років минулого ХХ століття, виявивши найвищу за всю історію країни політичну активність.

У період 60--80-х років молодіжний рух США характеризувався масовістю, а воднораз наявністю суперечливих тенденцій у настроях його учасників. До середини 70-х років провідні позиції серед молодіжних організацій посідали Національна федерація молодих республіканців (НФМР), що нараховувала 300 тис. осіб, "Молоді американці за свободу" (МАС), в лавах якої перебувало 90 тис. членів; Інститут міжуніверситетских досліджень (НМУД), що об'єднував 700 осередків, у діяльності яких брали участь 30--35 тис. студентів і молодих викладачів.

У 60-ті роки багато молодих людей жили за принципом, сформульованим президентом Джоном Ф. Кеннеді: "Не питай, що може зробити держава для тебе, - питай, що ти можеш зробити для неї". Це був період зростання політичної свідомості й поширення бунтівних настроїв. В університетських містечках багато молодих людей протестували проти продовження війни у В'єтнамі. Вони влаштовували демонстрації, виступаючи також і проти расової сегрегації та бідності.

Прогресивність молодої частини американської молоді отримала яскравий вияв у тому, що, напевно, не було жодної нагальної проблеми життя країни, стосовно якої молодь не сформулювала би своєї публічної позиції, організовуючи мітинги, конференції, створюючи об'єднання та гуртки.

Молодь турбувало питання правдивості та моральності змісту навчальних програм, складу викладачів. Для перевірки підручників і книг у шкільних бібліотеках на предмет наявності в них елементів расової та національної дискримінації гуртки "Моральна більшість", "Форум орлят", "Консервативний фокус", Комітет за виживання вільного конгресу створили організацію "Бібліотечний суд". Її представники змусили ч вилучити зі шкільних бібліотек 30 штатів книги понад 130 авторів.

Молодіжні організації прагнули осучаснити знання школярів і студентів про бізнес, сприяти їх поширенню серед них. У цьому напрямку діяли Об'єднана рада економічної освіти, Фонд економічної освіти, Національна рада інвестицій в Америку, Фонд досліджень з економіки та освіти, Інститут прикладної економіки, Академія економічної освіти, Освітня ліга американізму. На додаток до них у середині 70-х років були створені Національна асоціація за вільне підприємництво і Центр захисту вільного підприємництва.

Проблеми вартості навчання, матеріальної допомоги, фінансування університетів і коледжів стали предметом пильної уваги студентів. У 70-ті роки стали виникати нові студентські організації, провідним завданням яких була боротьба проти погіршення матеріального становища студентів. Починаючи із середини 70-х років протест студентських організацій був спрямований проти підвищення вартості навчання, обмеження розміру стипендій і кредитів для нужденних студентів, скорочення бюджетних асигнувань для вищих навчальних закладів. Органи студентського самоврядування висували свої вимоги у формі заяв, петицій, виступів, у тому числі на адресу адміністрацій університетів і коледжів та відповідних органів влади. Координацією такої діяльності в загальнонаціональному масштабі займалося Національне студентське лобі.

Роль молоді й студентів була також помітна в русі споживачів та в діяльності так званих "дослідницьких груп на захист суспільних інтересів", які в середині 70-х років діяли в 21 штаті, займаючись розслідуванням і викриттям зловживань великого бізнесу. Значну підтримку серед молоді одержала організація "Спільна справа", що також виступала з позицій захисту суспільних інтересів. У 80-ті роки частина молоді брала участь у діяльності партії громадян, що виступала на захист екології.

Результатом діяльності різного роду реформаторських груп й об'єднань іноді ставало створення прогресивних виборчих коаліцій, що висували своїх кандидатів у місцеві органи влади. Як правило, такі коаліції домагалися успіху в містах зі значною часткою студентства серед населення. У 70-ті роки студенти повели активну боротьбу за скасування цензу осілості, що не давали їм можливості брати участь у виборах.

Було створено ряд студентських об'єднань, які виступали за зміну законів про вибори для студентів, діяв Національний рух студентів-виборців. У результаті цієї боротьби в 26 штатах вдалося домогтися скасування обмежень для студентів.

Молодіжні й студентські організації брали участь у виступах за заморожування ядерних озброєнь, зокрема у створенні й діяльності таких організацій, як Кампанія за заморожування ядерних озброєнь, "Громадяни проти ядерної війни", "Епіцентр вибуху", Рада за придатний для життя світ та ряд інших. Усього до початку 1985 року в США діяло понад тисяча подібних груп й організацій національного та місцевого рівня.

Молодь також була стурбована проблемою голоду. Вона піклувалася про інших людей в зарубіжних країнах. Так, в 1985 році організатори проекту "Діти для дітей" подали посильну допомогу голодуючим дітям Ефіопії: у ході виконання цього проекту групі дітей із Нью-Йорка вдалося зібрати 250 тисяч доларів. Того ж 1985 року в рамках благодійної програми "Допомога заради життя" в Англії та Сполучених Штатах були одночасно проведені два концерти рок-музики, під час яких було зібрано 40-50 мільйонів доларів для подання допомоги голодуючим в Африці.

Величезну активність проявляли релігійні молодіжні організації. У їхніх акціях одне з основних місць посідали вимоги ввести в школах молитви, а також звільнити від податків релігійні та приватні школи. Ці цілі відстоювали організації "Голос християнина", Національна християнська коаліція дій, Християнська асоціація молодих людей.

Білл Клінтон сказав: "Американський народ завжди вірив у дві великі ідеї: що завтра можна жити краще, ніж сьогодні, і що кожен американець несе за це особисту моральну відповідальність". Ці ідеї поділяє американська молодь, дивуючи весь світ відвагою, з якою вона бореться за краще життя для себе і своїх дітей.

Що представляє собою сьогоднішня американська молодь? Ось як характеризують її виконавці дослідження "Настрої американської молоді": молоді люди "налаштовані досить рішуче; в їхні плани входить здобуття освіти після закінчення середньої школи, успішна кар'єра, шлюб і виховання дітей в атмосфері поваги й любові. У них мало високих мрій про необхідність "зміну світу", натомість замість цього вони вирішили внести свій посильний внесок у поліпшення життя своєї родини, друзів і суспільства, у якому живуть".

А чи багато молодих українців ставлять перед собою як мету життя речі, пов'язані з "поліпшенням життя суспільства, у якому живуть"?

Сьогоднішній рівень добробуту американців - також результат активної громадської роботи молодих людей країни. Молодіжні об'єднання США мають стати прикладом для наслідування для українських організацій, що вже на вітчизняному грунті формуватимуть суспільство честі, рівності та миру.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!