Сучасний студентський рух

Студентство апріорі вважають найактивнішою частиною молоді. Саме студенти є основним контингентом молодіжних об’єднань та громадських організацій, що діють в Україні. Як зазначає дослідник молодіжного руху В. Кулик, студентство “складає чи не 80% від чисельності молодіжних організацій, а під час і більшу їх частину”. Водночас в Україні діють і суто студентські громадські організації, які передусім захищають права та інтереси, вирішують соціально-економічні проблеми студентської молоді.

Розгляд студентських громадських організацій в історичному ракурсі засвідчив, що саме такий тип об’єднань був в основі формування українського молодіжного руху. В. Головенько, аналізуючи період становлення українського молодіжного руху, зазначає, що “студентство завжди намагалося мати свої громадські об’єднання, або брати активну участь у дорослих”. У другій половині ХІХ – на початку ХХ століття майже в кожному вищому навчальному закладі діяли студентські об’єднання: громади, земляцтва, братства, гуртки, зокрема і громадські організації, статус яких закріплювався "Тимчасовими правилами організації студентських установ у вищих навчальних закладах відомства Міністерства Народної Освіти" (1901). Серед відомих студентських об’єднань цього періоду – "Академічна громада", Товариство студентів-політехніків "Основа" у Львові,

Союз українських студентських організацій Польщі, Товариство українських студентів-католиків “Обнова”, Ділове об’єднання поступового студентства, Український студентський союз, який об’єднував студентські організації університетів Наддніпрянщини (Київ, Харків, Одеса), Східної Галичини (Львів), Буковини (Чернівці), а також українських студентів за кордоном (Відень, Грац) та ін. Студентські об’єднання цього періоду мали значний соціально-виховний потенціал.

На жаль, немає єдності в українському студентському русі, нечисленність студентських громадських організацій не дає змоги ефективно реалізовувати статутні завдання. З огляду на це актуальною є проблема активізації студентського громадського руху, реорганізації або створення нових осередків студентських громадських організацій. Ця форма об’єднання має набагато ширші можливості щодо формування громадянської активності студентів, захисту їхніх прав та інтересів порівняно з органами студентського самоврядування у вищому навчальному закладі чи студентськими профспілками. Статус юридичної особи дає можливість самостійно вирішувати проблеми студентів, репрезентувати студентство за межами вищого навчального закладу, налагоджувати контакти з іншими установами та організаціями. Обґрунтовуючи переваги та потенціал студентських громадських організацій, необхідно зазначити, що в умовах реформування системи вищої освіти в Україні головну увагу зосереджують на підготовці фахівців не лише з глибокими професійними знаннями, а й розвиненими організаторськими та соціально-комунікативними здібностями.

Отож у позанавчальний час студенти повинні бути зорієнтовані на соціально значиму реалізацію здобутих знань, досвіду, власних здібностей відповідно до своїх уподобань, тобто на вираження себе як особистості. Громадську організацію доцільно розглядати як засіб соціального становлення та самореалізації студентської молоді.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!