Організація дозвілля

Проблема організації дозвілля, дозвіллєвої діяльності в нашій країні є надзвичайно злободенною. Існують суперечності, зумовлені невідповідністю між сутністю дозвілля та існуючими в реальній дійсності формами і методами його проведення. Дозвіллєва діяльність поділяється на культурну та антикультурну, асоціальну, а в гіршому випадку — злочинну. Основні розбіжності між цими її видами полягають у тому, що культурно-дозвіллєва діяльність спрямована на розвиток особистості, створення цінностей, які схвалює суспільство; антикультурна, навпаки, на руйнування особистості. Такого роду діяльність суперечить духовній суті людини і призводить до знищення внутрішнього духовного світу особистості.

У молодіжному середовищі, на жаль, привабливішим є антикультурне дозвілля. Засоби масової інформації, по суті, створили ореол процвітаючого злочинця, що легко йде по життю. Необхідно поступово перекласти зусилля молодих людей зі сфери антикультурної в культурно-дозвіллєву. Саме культурно-дозвіллєва діяльність формує позитивні особистісні якості молодої людини. Розгалужена мережа бібліотек нашої країни, їхні фонди, читальні зали, діючі виставки допомагають у формуванні цих позитивних особистісних якостей молодої людини, спрямованих на всебічний і гармонійний її розвиток. Але бібліотека виступає не лише пасивним пропагандистом культурного дозвілля студентської молоді, а й активним організатором. Детальніше про методи її роботи йтиметься далі в публікації.

Саме в клубах молодь почувається вільною від батьків, правил, норм поведінки. Часто ця "свобода" дається занадто дорогою ціною — ціною здоров'я молодої людини, а то й самого життя. Розуміння приходить занадто пізно, найчастіше на перехресті життя і смерті. Нічні клуби розбещують молодь, роблять її слабкою духом (беззахисною) під впливом алкоголю, наркоманії, розпусти. На превеликий жаль, це головні чинники, які сприяють занепаду і деградації моралі нашої молоді. Є ще одна велика небезпека, яка чатує на молодь: венеричні хвороби. Ці хвороби з'явилися з появою Homo Sapiens і супроводжують її впродовж всієї історії існування…

Якщо порівнювати юнаків і дівчат, то можна казати, що юнаків більше приваблює двір, дівчаток – дискотека. Однак, якщо порівняти популярність дискотек у жителів різних типів поселень, то виявляється, що основними відвідувачами дискотек є сільська та селищна молодь. Для юних жителів міст цей різновид дозвілля зовсім не популярний: 3,8 % опитаних у місті проти 27,9 % на селі. Можливо, такий розподіл пояснюється тим, що клубні дискотеки на селі є єдиними місцями дозвілля, на відміну від міста. Отже, моніторинг зафіксував основний потяг підлітків та молоді до тих видів дозвілля, де відбувається не лише знайомство з більш досвідченими товаришами, а й перші власні прилучення до алкоголю, наркотиків та сексуальних взаємин. Ось за мірою досвідченості в шкідливих звичках і погляньмо на сучасні молодіжні зібрання. Якщо врахувати структурний поділ опитаної молоді, то вийде, що 81,5 % учасників «тусовок», хто один, а хто й багато разів були п’яними й лише 18,5 % не  були жодного разу в стані сп’яніння, а відвідувачі дискотек – 86,1 % та 13,9 %, відповідно. Тобто ці  два місця масових зібрань підлітків і молоді, ці два найпоширеніші різновиди їх дозвілля й не мисляться без випивки.

Серед юнаків, які захоплюються спортом, удвічі більше тих, хто жодного разу не вживав алкоголь чи наркотики, не був у стані важкого сп’яніння, аніж тих, хто їх пробував і не раз. Отже, сп’яніння від перемоги в змаганнях, відчуття сили м’язів ще є ефективним бар’єром супроти «кайфу» від транквілізаторів. Близькі до цього дані отримано й щодо інших видів дозвілля. Більше, ніж п’ята частина опитаної молоді, полюбляє читати книги та журнали. Це небагато, порівняно із любителями тусовок. Але серед книгоманів утричі більше тих, хто жодного разу не пробував алкоголю чи наркотиків, ніж тих, хто вживав їх багато разів. Ще різкішим є цей перепад у молоді, яка виконує  різні роботи по дому, на присадибній ділянці, проводить час зі своєю родиною. Є всі підстави  говорити про взаємозв’язок поширення алкоголізму й наркоманії з організацією побуту та вільного  часу молодих людей, а також про значну роль родини в цьому процесі. Очевидно, що молодь, час якої цілком завантажений, перебуває в полі уваги й під контролем батьків, фізично не має можливості заповнювати час іще чимось. З іншого боку, ця молодь відгороджена від негативного впливу  однолітків, більш досвідчених у питаннях уживання психотропних речовин.

Процес формування культури дозвілля студентів вищого навчального закладу буде ефективним, якщо в організації  діяльності студентської молоді реалізується комплекс організаційно-педагогічних умов, що включають:

– актуалізацію потреби студентів у культурно-дозвільній діяльності, орієнтацію студентів на самореалізацію;

– діагностичний підхід до визначення здібностей студентів;

– розвиток індивідуальних схильностей і здібностей студентів у конкретних видах дозвільної  діяльності, розвиток професійних і особистісно-значущих якостей студентів;

– формування досвіду культурно-дозвільної діяльності, утілення навичок реалізації цієї діяльності.

Дозвілля є сприятливим ґрунтом для випробування юнацтвом своїх творчих потреб і можливостей. У процесі дозвілля набагато простіше формувати поважне ставлення до себе, навіть особисті  недоліки краще долаються завдяки дозвільній активності. Дозвіллєва сфера характеризується свободою особистості, що виявляється у вільному виборі форм, місця та часу проведення дозвілля.

Саме на дозвіллі людина проявляє себе як вільна індивідуальність. Культура дозвілля – це, передусім, внутрішня культура людини, яка передбачає наявність у неї певних особистісних якостей, що дають змогу змістовно та з користю проводити вільний час.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!