Формування професійної комунікативної компетенції як ефективний чинник піднесення національної самосвідомості студентів-нефілологів під час навчання у ВНЗ

Як відомо, самосвідомість – це усвідомлення людиною своїх дій,  почуттів, думок, мотивів, поведінки, інтересів, стану у суспільстві тощо. Самосвідомість передбачає виділення і визначення індивідом самого себе, свого Я від всього, що його оточує. Виникнення самосвідомості пов’язано с певним рівнем розвитку свідомості і є необхідною умовою становлення особистості.

Випускник вузу в умовах жорсткої конкуренції на ринку інтелектуальної праці може бути сьогодні успішним в професійному плані, якщо буде володіти професіоналізмом, компетентністю, професійною мобільністю, умінням адаптуватися до швидко мінливих умов, сформованими ключовими і базовими професійними компетенціями.

Назріла необхідність зміни не тільки структури професійної діяльності фахівців в галузі будівництва, а й спрямованості змісту і технології підготовки фахівців для цієї галузі виробництва. Цілісність освітнього процесу у вищій технічній школі передбачає синтез формування у студентів умінь, прийомів, навичок і професійних компетенцій, розвиток особистісних якостей, що забезпечують їх трудове становлення як фахівців, як професіоналів.

Визначення змісту і розробка технології формування професійних компетенцій у майбутніх фахівців є однією з актуальних і поки недостатньо розроблених проблем, що стоять перед всією системою вищої освіти, і, насамперед, перед викладачами вузів.

При цьому слід відмітити, що існує суб’єкт самосвідомості, а весь зміст самосвідомості належить до суб’єкта і визначає його стан у суспільстві. Суб’єкт може бути і колективним, тобто належати якійсь групі, тому що індивід також належить до цієї групи і набір властивих до нього якостей черпається ним із самосвідомості цієї групи.

Серед суб’єктів самосвідомості можна виділити своєрідну “групу по професії”, проте дана група не є корпоративною одиницею діяльності з єдиною метою. У цьому випадку загальні моменти відображають характер професії даної групи. Наприклад, для вищої школи це важливо як визначення профілю ВНЗ і загальної діяльності студента. З цього виникає необхідність формування професійної самосвідомості як необхідного компонента готовності випускників ВНЗ до професійної діяльності. Має свою специфіку для студентів і прийдешня діяльність в сфері мистецтва.

Найбільше, на наш погляд, ця специфіка виявляється в консерваторії сьогоднішнього часу. Мистецтво стало масовим, і в цих умовах, як відомо, консерваторія має задачу підготовки не тільки виконавців-індивідів, але й фахівців педагогічного профілю, задача яких – нести музичну культуру в маси.

Сучасна вища професійна освіта (ВПО) висуває завдання з формування широкого спектра професійних компетенцій випускників, і вузи країни зацікавлені готувати конкурентоспроможних фахівців, затребуваних на сучасному ринку праці. Випускники вузів - майбутні фахівці у своїй галузі - за час навчання повинні придбати не тільки знання, вміння та навички (ЗУНи), необхідні для успішної самореалізації в професійній сфері, а й розвинути, виховати в собі нові професійно значущі якості. Для досягнення цієї мети використовується весь комплекс педагогічних засобів, у тому числі навчальна практика, в процесі якої навчаються присвоюються якості, що відповідають кваліфікаційним вимогам. Все це свідчить про актуальність питання про формування основ професійної компетенції в сучасній вищій школі.

Отже, в сучасних педагогічних дослідженнях вирішується проблема формування компетенцій в умовах навчальної практики як особливої форми організації навчального процесу.

Поняття компетентності також не слід змішувати з поняттям кваліфікація, т. Е. Конкретним переліком знань і умінь, які пропонуються специфікою професійної діяльності. Деякі автори підкреслюють, що майбутньому фахівцю потрібна не просто кваліфікація у вигляді вміння виконувати окремі операції, а компетентність як набір професійних і особистісних якостей.

Отже, компетентність передбачає у своєму складі перелік професійних і особистісно-значущих якостей, а в складі компетенцій уточнюються здатності майбутнього фахівця, які повинні бути сформовані і розвинені в умовах ВПО. Зокрема, до таких якостей відносять ініціативу, співробітництво, логічне мислення, а до здібностей - комунікативні здібності, здатність працювати в групі і ефективно використовувати інформацію.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!