Роздрукувати сторінку

Дистанційна освіта

« Назад

Дистанційне навчання трактується як цілеспрямований процес взаємодії між собою  всіх суб’єктів навчання на всіх етапах навчання, незалежно від їх розташування в просторі й часі, який базується на використанні широкого спектра традиційних засобів і засобів інформаційно-комунікаційних технологій та реалізується в певній дидактичній системі. На думку О. Хмель, дистанційна освіта – це система, в якій реалізуються процеси дистанційного навчання, виховання і, як результат, розвиток особистості з позитивними якостями з точки зору суспільства, держави та загальнолюдських цінностей.

дистанційне навчання перспективи, дистанційна освіта

Дидактика дистанційного навчання в Україні, за визначенням Д. Бодненка являє собою сукупність ідей, поглядів, уявлень, авторських шляхів, що спрямовані на тлумачення  навчального процесу в системі дистанційного навчання.

В. Олійником сформульовано основні принципи побудови дистанційної технології навчання: принцип пріоритетності психолого-педагогічних, соціальних та санітарно-гігієнічних підходів; принцип модульного підходу до відбору та конструювання змісту дистанційного навчання, його програмно-методичного забезпечення та організації  навчального процесу; принцип максимально можливої інтеграції змісту дистанційного навчання; принцип формування інформаційного середовища відповідно до цілей, завдань та моделей дистанційного навчання; принцип підготовленості (принцип стартового рівня) особистості до дистанційного навчання; принцип активного зворотного зв'язку.

дистанційне навчання, технології дистанційного навчання

Дистанційне навчання реалізується, в основному за технологіями дистанційного  навчання через мережу Інтернет. Технології дистанційного навчання складаються з педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій та технологій дистанційного  навчання.

Педагогічні технології дистанційного навчання – це технології опосередкованого активного спілкування викладачів із слухачами курсів з використанням Інтернету та  методології індивідуальної роботи слухачів з структурованим навчальним матеріалом,  поданим у електронному вигляді.

Особливостями дистанційного навчання є такі:

- практикуються спільні види діяльності слухачів курсів у малих групах  співробітництва;

- систематичне обговорення всією групою проблем, завдань у інтерактивному  режимі, чаті, відеоконференції;

- використовуються методи спільної дослідницької творчої діяльності - метод  проектів, проблемних рольових або ділових ігор, кейс-метод;

- різноманітні форми та види контролю.

Розглянемо особливості реалізації моделі інтеграції очної та дистанційної форм навчання в системі післядипломної педагогічної освіти на прикладі підготовки вчителя початкових класів до формування світорозуміння особистості молодшого школяра.

Метою підготовки вчителя до формування світорозуміння особистості молодшого школяра в системі післядипломної педагогічної освіти є розвиток професійних компетенцій учителів початкової школи, необхідних для здійснення процесу формування світорозуміння  учнів шляхом застосування ігрової та дослідницької діяльності.

Модель інтеграції очної та дистанційної форм навчання передбачає роботу з учителями на очних сесіях та у дистанційному форматі. У процесі цієї роботи педагоги ознайомлюються з особливостями формування особистісних умінь пізнання дитиною світу шляхом системного провадження ігрової та дослідницької діяльності.

На думку В. Пуцова, змістом навчального процесу в системі післядипломної педагогічної освіти мають стати знання, вміння, досвід творчої діяльності і емоційно-ціннісне ставлення до своєї діяльності.

процес дистанційного навчання, інтеграції форм навчання

Отже, завданнями тренінгу визначено систематизувати знання, формувати вміння й  навички та розвивати установки до здійснення певної діяльності, а саме: систематизувати знання щодо особливостей формування світорозуміння учнів початкової школи; психолого-педагогічних особливостей молодших школярів; сутності та структурних компонентів світорозуміння, особливостей його формування в дітей; сутності ігрової діяльності як форми пізнання дитиною світу, як провідної діяльності дитини у віці шести років; класифікації ігор із використанням різних критеріїв, структурних компонентів гри; формувати вміння та навички здійснювати процес формування світорозуміння дітей; ідентифікувати психолого-педагогічні особливості навчання молодших школярів та забезпечувати їх урахування при здійсненні професійної діяльності; створювати умови, що сприятимуть підвищенню ефективності процесу формування світорозуміння; включати засоби ігрової діяльності до навчально-виховного процесу відповідно до навчальних потреб, мети, завдань; моделювати ігри різних видів та застосовувати прийоми керівництва грою з метою реалізації суб’єкт-суб’єктної взаємодії; розвивати установки до аналізу.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!