Дистанційна освіта
« Назад Дистанційне навчання трактується як цілеспрямований процес взаємодії між собою всіх суб’єктів навчання на всіх етапах навчання, незалежно від їх розташування в просторі й часі, який базується на використанні широкого спектра традиційних засобів і засобів інформаційно-комунікаційних технологій та реалізується в певній дидактичній системі. На думку О. Хмель, дистанційна освіта – це система, в якій реалізуються процеси дистанційного навчання, виховання і, як результат, розвиток особистості з позитивними якостями з точки зору суспільства, держави та загальнолюдських цінностей.
Дидактика дистанційного навчання в Україні, за визначенням Д. Бодненка являє собою сукупність ідей, поглядів, уявлень, авторських шляхів, що спрямовані на тлумачення навчального процесу в системі дистанційного навчання. В. Олійником сформульовано основні принципи побудови дистанційної технології навчання: принцип пріоритетності психолого-педагогічних, соціальних та санітарно-гігієнічних підходів; принцип модульного підходу до відбору та конструювання змісту дистанційного навчання, його програмно-методичного забезпечення та організації навчального процесу; принцип максимально можливої інтеграції змісту дистанційного навчання; принцип формування інформаційного середовища відповідно до цілей, завдань та моделей дистанційного навчання; принцип підготовленості (принцип стартового рівня) особистості до дистанційного навчання; принцип активного зворотного зв'язку. Дистанційне навчання реалізується, в основному за технологіями дистанційного навчання через мережу Інтернет. Технології дистанційного навчання складаються з педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій та технологій дистанційного навчання. Педагогічні технології дистанційного навчання – це технології опосередкованого активного спілкування викладачів із слухачами курсів з використанням Інтернету та методології індивідуальної роботи слухачів з структурованим навчальним матеріалом, поданим у електронному вигляді. Особливостями дистанційного навчання є такі: - практикуються спільні види діяльності слухачів курсів у малих групах співробітництва; - систематичне обговорення всією групою проблем, завдань у інтерактивному режимі, чаті, відеоконференції; - використовуються методи спільної дослідницької творчої діяльності - метод проектів, проблемних рольових або ділових ігор, кейс-метод; - різноманітні форми та види контролю. Розглянемо особливості реалізації моделі інтеграції очної та дистанційної форм навчання в системі післядипломної педагогічної освіти на прикладі підготовки вчителя початкових класів до формування світорозуміння особистості молодшого школяра. Метою підготовки вчителя до формування світорозуміння особистості молодшого школяра в системі післядипломної педагогічної освіти є розвиток професійних компетенцій учителів початкової школи, необхідних для здійснення процесу формування світорозуміння учнів шляхом застосування ігрової та дослідницької діяльності. Модель інтеграції очної та дистанційної форм навчання передбачає роботу з учителями на очних сесіях та у дистанційному форматі. У процесі цієї роботи педагоги ознайомлюються з особливостями формування особистісних умінь пізнання дитиною світу шляхом системного провадження ігрової та дослідницької діяльності. На думку В. Пуцова, змістом навчального процесу в системі післядипломної педагогічної освіти мають стати знання, вміння, досвід творчої діяльності і емоційно-ціннісне ставлення до своєї діяльності. Отже, завданнями тренінгу визначено систематизувати знання, формувати вміння й навички та розвивати установки до здійснення певної діяльності, а саме: систематизувати знання щодо особливостей формування світорозуміння учнів початкової школи; психолого-педагогічних особливостей молодших школярів; сутності та структурних компонентів світорозуміння, особливостей його формування в дітей; сутності ігрової діяльності як форми пізнання дитиною світу, як провідної діяльності дитини у віці шести років; класифікації ігор із використанням різних критеріїв, структурних компонентів гри; формувати вміння та навички здійснювати процес формування світорозуміння дітей; ідентифікувати психолого-педагогічні особливості навчання молодших школярів та забезпечувати їх урахування при здійсненні професійної діяльності; створювати умови, що сприятимуть підвищенню ефективності процесу формування світорозуміння; включати засоби ігрової діяльності до навчально-виховного процесу відповідно до навчальних потреб, мети, завдань; моделювати ігри різних видів та застосовувати прийоми керівництва грою з метою реалізації суб’єкт-суб’єктної взаємодії; розвивати установки до аналізу. З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |