Поняття академічної підготовки студентів

Студенти і викладачі заявляли про "нівелювання індивідуальних здібностей через використання ланкового методу", тому пропонували в індивідуальному порядку здійснювати перевірку знань студентів і пропорційно нормувати навантаження на молодь. Враховуючи це, у деяких ВНЗ рішенням методичних комітетів скасовувався механічний поділ студентства на ланки за алфавітною ознакою і реорганізували їх за принципом рівномірного розподілу сил на більш і менш активних.

Семінари також розглядались як спосіб швидшого проходження і засвоєння певних дисциплін, про що  свідчить протокол №2 засідання комісії з соціально-економічних дисциплін Запорізького індустріального технікуму від 1 лютого 1929 р. Вона пропонувала організувати лабораторний семінар, який проходив 1  раз на 2 тижні по 4 години кожен.

На основі анкетування, що проходило серед студентства м. Харкова у 1923 р., більше половини вважали себе невстигаючими, чоловіки більше за жінок; встигаючими вважали себе близько 36%,  більшість із них – жінки. Серед причин, котрі впливали на академічну успішність, називали матеріальні проблеми, службу в армії (чоловіки), сімейні обставини (переважно скаржились жінки і пов’язували це із  заміжжям, зміною місця проживання, переїздами, народженням дитини тощо), недостатню підготовку.

На академічні показники впливав і вік студентів: молодші мали вищі показники (краще забезпечені,  проживали з батьками, не мали власної сім’ї, різних побутових проблем, вони були менш активні у  громадському житті навчального закладу). До 24–25 років кращі академічні показники мали жінки  порівняно з чоловіками. Після цього вони знижувались, що пояснювалось зміною їх сімейного і  соціального статусу. Але вже з 28–30 років жінки знову займали лідерські позиції щодо навчання.

Частим явищем стали запізнення студентів, які розглядались на рівні ВНЗ. Питання про перше – третє запізнення розглядав декан факультету, про виключення – ректор ВНЗ. Апелювати можна було  лише щодо четвертого і п’ятого запізнення. Справи розглядала комісія протягом 10 днів під головуванням ректора в складі деканату та представника профорганізації за присутності студента. У  разі розходжень між думками адміністрації та профспілки справу передавали до розгляду окружної комісії зі студентських справ. Проте, апеляція не припиняла дії рішення ректора ВНЗ.

Вагоме місце в академічній успішності відігравали й умови підготовки до складання іспитів та  заліків. Студенти готувались до іспитів частіше вдома та в бібліотеках самостійно або з кимось (частіше  такий вид підготовки використовували майбутні медики, рідше – сільськогосподарники). У кінці 1920-х  рр. прийом до інститутів здійснювався за іспитами і без них – лише за відрядженнями. З 1929/30 навчального року відбулось скасування іспитів під час прийому осіб до професійних шкіл, котрі  закінчили трудові школи. Саме на трудові школи покладалось таке завдання.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!