Роздрукувати сторінку
Главная \ Цікаві статті і новини для студентів \ Студент \ Студент \ Поняття академічної підготовки студентів

Поняття академічної підготовки студентів

« Назад

Студенти і викладачі заявляли про "нівелювання індивідуальних здібностей через використання ланкового методу", тому пропонували в індивідуальному порядку здійснювати перевірку знань студентів і пропорційно нормувати навантаження на молодь. Враховуючи це, у деяких ВНЗ рішенням методичних комітетів скасовувався механічний поділ студентства на ланки за алфавітною ознакою і реорганізували їх за принципом рівномірного розподілу сил на більш і менш активних.

академ підготовка студентів, академічна успішність, академічні показники

Семінари також розглядались як спосіб швидшого проходження і засвоєння певних дисциплін, про що  свідчить протокол №2 засідання комісії з соціально-економічних дисциплін Запорізького індустріального технікуму від 1 лютого 1929 р. Вона пропонувала організувати лабораторний семінар, який проходив 1  раз на 2 тижні по 4 години кожен.

На основі анкетування, що проходило серед студентства м. Харкова у 1923 р., більше половини вважали себе невстигаючими, чоловіки більше за жінок; встигаючими вважали себе близько 36%,  більшість із них – жінки. Серед причин, котрі впливали на академічну успішність, називали матеріальні проблеми, службу в армії (чоловіки), сімейні обставини (переважно скаржились жінки і пов’язували це із  заміжжям, зміною місця проживання, переїздами, народженням дитини тощо), недостатню підготовку.

На академічні показники впливав і вік студентів: молодші мали вищі показники (краще забезпечені,  проживали з батьками, не мали власної сім’ї, різних побутових проблем, вони були менш активні у  громадському житті навчального закладу). До 24–25 років кращі академічні показники мали жінки  порівняно з чоловіками. Після цього вони знижувались, що пояснювалось зміною їх сімейного і  соціального статусу. Але вже з 28–30 років жінки знову займали лідерські позиції щодо навчання.

Частим явищем стали запізнення студентів, які розглядались на рівні ВНЗ. Питання про перше – третє запізнення розглядав декан факультету, про виключення – ректор ВНЗ. Апелювати можна було  лише щодо четвертого і п’ятого запізнення. Справи розглядала комісія протягом 10 днів під головуванням ректора в складі деканату та представника профорганізації за присутності студента. У  разі розходжень між думками адміністрації та профспілки справу передавали до розгляду окружної комісії зі студентських справ. Проте, апеляція не припиняла дії рішення ректора ВНЗ.

студентська акдемічна рада, академічна підготовка студентів

Вагоме місце в академічній успішності відігравали й умови підготовки до складання іспитів та  заліків. Студенти готувались до іспитів частіше вдома та в бібліотеках самостійно або з кимось (частіше  такий вид підготовки використовували майбутні медики, рідше – сільськогосподарники). У кінці 1920-х  рр. прийом до інститутів здійснювався за іспитами і без них – лише за відрядженнями. З 1929/30 навчального року відбулось скасування іспитів під час прийому осіб до професійних шкіл, котрі  закінчили трудові школи. Саме на трудові школи покладалось таке завдання.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!