Моделювання та проектування розвиваючих освітніх середовищ

Сьогодні в Україні особливо гостро актуалізується проблема  організації експорту українських освітніх послуг і створення сприятливих умов для навчання іноземців.

Іноземні студенти в Україні потребують спеціальної соціальної, психологічної і педагогічної підтримки щодо подолання труднощів, що виникають у них у процесі навчання, тому що професійна підготовка в українських ВНЗ має істотні відмінності від системи освіти в інших державах, особливо це стосується азійських країн.

Значну специфіку має освітній процес у інженерно-педагогічному ВНЗ, на відміну від гуманітарних або технічних профілів професійної підготовки. Поточні й майбутні успіхи іноземних студентів, процес їхнього професійного становлення багато в чому залежать не тільки від володіння мовою, але й від наявності знань про країну перебування, її представників, менталітету й ментальності, культурних особливостях і специфіку комунікативної поведінки.

Отже, формування особистісної сфери фахівця здійснюється під впливом не тільки цілеспрямованого освітнього процесу, але й специфічного професійного середовища, до якого він адаптується, приступаючи до навчання у вищій школі.

Фундаментальна проблема педагогіки вищої школи – проектування й реалізація можливостей освітніх середовищ як ресурсу якості вищої професійної освіти чекає сьогодні свого вирішення.

Оскільки традиційна система навчання тривалий час була орієнтована переважно на передачу знань, то з урахуванням сучасних вимог до фахівців вона стала малоефективна, і постало питання про відновлення та якісні зміни структури, змісту, методів і засобів навчання й виховання, управління, тобто про нові педагогічні підходи. Однак нове в неявному виді вже існує в об'єктивній і суб'єктивній педагогічній дійсності, тому важливо виявити й вивчити такий феномен.

Науки, що вивчають природу, техніку, людину (особливо філософія, екологія) не залишають без уваги вплив середовища на людину. Однак чи правомірно розглядати середовище як педагогічний феномен? Імовірно так, якщо вдасться обґрунтувати можливості цілеспрямованого проектування й реалізації потенціалу середовища в підтримці індивідуально-професійного становлення майбутнього фахівця.

Під феноменом (від грецького phainomenon) звичайно розуміють явище, в якому виявляється сутність чого-небудь або незвичайний винятковий факт, явище, або філософське поняття, що означає явище, дане нам у досвіді, почуттєвому пізнанні.

Педагогіка - наука про виховання й навчання людини - розкриває закономірності формування особистості в процесі освіти. Ідея основоположників феноменологічного напрямку дослідження педагогічної реальності полягає у звільненні філософської свідомості від сцієнтичних установок, що різко розчленовують об'єкт і суб'єкт, досягненні власної галузі філософського аналізу – рефлексії про зміст своїх актів, виявленні граничних характеристик, глибинних основ пізнання, людського існування й культури (Є. Гуссерль, М. Хайдеггер, М. Шелер і ін.).

Досліджувати середовище як педагогічний феномен – це означає виявити його можливості як джерела професійного й особистісного досвіду, стимулів самореалізації майбутнього фахівця в професійно значущих ситуаціях тощо. Сучасний етап науково-педагогічних досліджень характеризується орієнтацією на цілісність і системність в оцінці факторів особистісного й професійного зростання фахівця, що спонукає звернутися й до феномену середовища.

Логіко-генетичний аналіз свідчить про переважну увагу при вивченні освітнього середовища способам створення міжособистісних відносин у педагогічному процесі й відсутності в наукових дослідженнях взаємозв'язку між функціями, властивих середовищу й застосуванням середовищного підходу в педагогіці.

Отже, проблема дослідження полягає у визначенні природи й розвиваючих можливостях освітнього середовища ВНЗ як ресурсу якості професійної підготовки фахівців, а також концептуального підходу до проектування й реалізації освітнього потенціалу середовища. Ця загальна проблема включає ряд складових її проблем обґрунтування сутності освітнього середовища ВНЗ як педагогічного феномена й на цій основі створення системи роботи деканату, кафедри з проектування освітнього середовища як системи умов професійно-особистісного розвитку й саморозвитку іноземних студентів з Азійського регіону.

Аналіз досліджень свідчить про недостатню розробленість питань взаємозв'язку між функціями, властивих середовищу, і її структурною організацією. По суті не досліджена методологія й технологія застосування середовищного підходу в педагогічному дослідженні й проектуванні.

Навчання й виховання людини здійснюється в певному середовищі, і зрозуміло, що вплив середовища може як сприяти процесам розвитку індивіда, так і гальмувати ці процеси.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!