Організація дозвіллєвої діяльності студентів педагогічних коледжів Великої Британії

Для англійської педагогічної громадськості сьогодні стає очевидною необхідність пильної уваги до різноманітних форм занять, пропонованих учнівській молоді у вільний від навчання час, метою яких є як профілактика суспільно небажаних дій, так і підсилення шансів креативного розвитку. Дозвіллєва діяльність має невичерпні можливості у вирішенні цього завдання: екскурсії, конференції, предметні вечори, читання науково-популярної літератури, технічна творчість і робота в гуртках.

У контексті дослідження становлять науковий інтерес форми організації дозвіллєвої діяльності, а саме: комунікативно-дискусійні (дебати, зустрічі); спортивні (змагання конкурси, турніри тощо); туристські (екскурсії, подорожі); культурно-творчі (концерти, вистави, виставки, фестивалі,); розважальні (свята, вечірки, шоу, ярмарки). До основних методів організації дозвіллєвої діяльності відносять лекції-бесіди, інтерактивні лекції, мозковий штурм, інтерв’ю, диспут, презентацію, театралізацію, ігри. Невід’ємною частиною учнівського дозвілля у сучасних умовах є віртуальні форми дозвіллєвої діяльності: сайти, форуми, чати, блоги, які створюють додаткові умови для саморозвитку і самовдосконалення.

Ефективною формою залучення учнівської молоді до активної дозвіллєвої діяльності є заняття у клубах. Така форма вже віддавна застосовується у зарубіжних країнах, особливо в США, де підростаюча молодь групується задля організації вільного часу в різних клубах. Заняття у молодіжних і дитячих клубах практикували у Англії міжвоєнного періоду 1918–1939 рр. (такі організації, як ІМКА (YMCA) і Товариство приятелів дітей. Цей психологічний імпульс є основою для неуточненого об’єднання груп однолітків і був чинником виникнення багатьох молодіжних клубів (товариських зустрічей, дискусійних або аматорської художньої діяльності). Вони виникали на тлі кризи молодіжних організацій і конкретних політично-економічних змін у польському суспільстві. Це явище має ще один аспект, що стосується психології розвитку, – воно є відображенням типової психофізичної кризи підростаючої молоді, яка звільняється з-під впливу дому і середовища, шукає власних шляхів у житті.

Проведення вільного часу в клубах сприяє отриманню учнями певного суспільного і культурного досвіду, їх знайомству з останніми здобутками науки, мистецтва і техніки, орієнтуванню в поточних подіях у країні і світі. Такій меті слугують зустрічі і дискусії з науковцями, митцями, фахівцями, діячами культури і мистецтва, товариські вечори, концерти, лекції, кінематографічні і телевізійні сеанси, листування і особисті контакти з молоддю інших країн, закордонні екскурсії, колективна або індивідуальна робота над різноманітними проблемами в різних секціях (літературній, «вільної думки», кінематографічній, клубні методи і форми роботи добре сприймаються учнівською молоддю і застосовуються все ширше. Існують і діють дитячий кінематографічний клуб, клуб любителів загадок, «Радіогромада», радіотеатр, театр тіней та інші. Ці колективи згуртовують молодь за певними інтересами, будують свою роботу на засадах самоврядування, ініціативності та самодіяльності членів клубу.

Для забезпечення ефективності дозвіллєвої діяльності необхідні певні умови, серед яких на особливу увагу заслуговують: позитивна налаштованість на широку сферу позадидактичних впливів – як з боку учня, так і його батьків; привабливість і різноманітність пропонованих центрами позашкільної освіти і виховання занять; фінансова доступність для учнів з сімей, доходи яких нижчі від середнього розміру, чи навіть (або й особливо) які головним чином (або й виключно) утримуються з соціальної допомоги. Для останніх позашкільні заняття є найчастіше єдиним шансом безпосереднього контакту зі світом, їм цілком невідомим; можливістю побачити «інакше життя», ніж у їх родинах.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!