Теоретико-методологічні основи психологічної проблеми взаємин викладачів і студентів

У сучасній філософії людського спілкування розглядається безліч видів і форм спілкування, у тому числі й такої специфічної, якою постає спілкування людини із самою собою. Ця форма має назву внутрішнього діалогу, і в процесі його здійснення людина ставить собі як певному уявному співрозмовнику інколи доволі гострі й досить складні питання, які її хвилюють, й сама ж собі відповідає на них від імені цього співбесідника.

У процесі внутрішнього діалогу виявляється можливість проаналізувати різні варіанти розв’язання проблеми, яку, власне, людина і обговорює зі своїм уявним співрозмовником, що пропонує їй такі варіанти. Сам феномен внутрішнього діалогу, у свою чергу, також може мати кілька різновидів свого внутрішнього і зовнішнього прояву. Основними з цих різновидів є рефлексія, яка здійснюється на рівні думок, частіш за все (але не обов’язково) без явного їхнього словесного оформлення, та вербалізація, яка інколи виявляється у формі розмови людини з самою собою вголос.

У процесі освіти й відбуваються формування і розвиток суб’єктності особистості учня і студента. При цьому варто підкреслити, що такий розвиток набуває високої інтенсивності лише за умови активності самої особистості, а її активність виявляється, підтримується й посилюється саме у діалозі. Адже діалог є таким видом міжособистісного спілкування, в якому здійснюється комунікативна діяльність обох партнерів, що включає і співпрацю, і пізнання, і вироблення й засвоєння системи спільних цінностей. Діалог між викладачем і студентом стає для обох певним поштовхом для внутрішнього діалогу, в процесі якого відбувається осмислення і отриманої інформації, і емоційних  вражень, і самої комунікативної діяльності та її результатів.

Внутрішній діалог – досить складний феномен, що виникає на перетині свідомості, несвідомого й мовлення. За К. Кастанедою, внутрішній діалог є своєрідним інструментом, за допомогою якого людина формує і фіксує свою власну картину світу, що ускладнює сприйняття нею нової інформації, а то і взагалі заважає. Ми ж упевнені, що як продовження “зовнішнього” діалогу внутрішній діалог аналізує отриману інформацію, осмислюючи і зіставляючи її зі своїми уявленнями та здійснюючи відповідну  корекцію своєї картини світу. В процесі освіти завдяки внутрішньому діалогу навчальний матеріал не просто сприймається, а й осмислюється, відбувається його розуміння і свідоме засвоєння. Без нього має місце лише поверхове сприйняття інформації.

Вважаємо за необхідне підкреслити, що одне з надзвичайно важливих і відповідальних завдань вищої школи взагалі й педагогічного спілкування зокрема саме і полягає в необхідності руйнування певних стереотипів, що склалися у студентів. У першу чергу це стосується необхідності оволодіння ними мовою професійного спілкування й мислення в категоріях символів, яке стає однією з основ сучасної науково-технічної мови.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!