Соціально-психологічні властивості студентської молоді

Сучасний студент ВНЗ - це, в першу чергу, молода людина, яка має всі можливості до подальшого розвитку. Будучи найважливішим інтелектуальним потенціалом суспільства, студент першого курсу - вчорашній школяр, який не має необхідного досвіду і відчуває гостру необхідність у його придбанні.

У зв'язку з цим дуже важливо, щоб викладач направив діяльність студента-першокурсника на якомога швидшу адаптацію до самостійної роботи. Це передбачає розвиток пізнавальної діяльності. Треба дати зрозуміти студенту, щоб він вів дану діяльність для оволодіння знаннями, вміннями і навичками, а не тільки для того, щоб успішно скласти іспити.

Студенту притаманні загальні вікові особливості: біологічна (тип вищої нервової діяльності, безумовні рефлекси, інстинкти, фізична сила та ін.); психологічна (єдність психологічних процесів, станів і властивостей); соціальна (суспільні відносини, якості, належність до певної соціальної групи і т.д.). Разом з тим, вивчаючи конкретного студента, необхідно враховувати індивідуальні особливості кожного, особливості його психічних процесів і станів.

Для нас важливо знати особливості переходу, розвитку від підліткового віку до юнацького. У цьому віці люди намагаються знайти своє місце в суспільстві, прагнуть зрозуміти себе, більш критично ставитися не тільки до себе, але і до інших. Особливості ці виділяють як вітчизняні, так і зарубіжні дослідники - А.Г. Асмолов, Л.С. Виготський, А.Н. Леонтьєв, Д.І. Фельдштейн та ін.

Роки студентства - своєрідний етап життєвого шляху. Основа цілком з'ясовна - навчання відповідно до мети, завданнями, а головне - мотивацією, зумовленої отриманням спеціальності в даному ВНЗ.

Особливо складно доводиться студентам першого курсу. Часовий відрізок між закінченням школи і початком навчання у ВНЗ дуже короткий, і саме на ньому необхідно істотно скорегувати раніше поставлені цілі, глибоко переосмислити свої звички і поведінку, в результаті чого з'являються нові якості, які сприяють виконанню нових соціальних ролей, прояву таких особистісних якостей, як самостійність, допитливість, ініціативність. Перед студентом виникають труднощі, пов'язані з тим, що доводиться звикати до всього нового - однокурсникам, викладачам спеціалізованих предметів, різним формам звітності та значущості в очах оточуючих.

Між процесом навчання і розвитком існує складний динамічний взаємозв'язок, що змінюється з віком. Л.С. Виготський довів, що процеси розвитку не збігаються з процесами навчання, а йдуть за ними. Він виділив «зону» найближчого розвитку, окреслену колом завдань, які на певному етапі розвитку студент здатний вирішувати під керівництвом викладача, а не самостійно. Але з плином часу, у міру розвитку пізнавальних здібностей ці завдання будуть виконуватися їм цілком самостійно.

Дослідники виділяють найбільш сприятливі для розвитку здібностей так звані сензитивні періоди онтогенезу людини. У ці періоди може відбуватися особливо інтенсивний розвиток здібностей, випереджувальний загальний розвиток особистості. Це - важлива умова становлення здібностей.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!