Шлях до успіху студентських лідерів Вінниччини

На Вінниччині проживає 541,6 тис. молодих людей віком від 14 до 35 років, що становить майже 34% населення області. Близько 130 тис. юнаків та дівчат мешкають у Вінниці. Особливістю області є зростаюча кількість студентів.

Система вищої освіти Вінницької області спрямована на задоволення потреб особистості, ринку освітніх послуг, ринку праці регіону та держави в цілому. Вона включає підготовку кадрів з вищою освітою за спектром 169 напрямків та 32 спеціальностей за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр за денною, вечірньою, заочною та дистанційною формами навчання.

До складу вищої освіти входять 43 вищі навчальні заклади І–ІV рівнів акредитації, з них: 11 – ВНЗ ІІІ–ІV рівня акредитації, 32 – ВНЗ І–ІІ рівня акредитації.

Органи студентського самоврядування активно працюють у восьми ВНЗ ІІІ–ІV рівня акредитації, серед яких:

• Вінницький соціально-економічний інститут університету «Україна»;

• Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського;

• Вінницький національний технічний університет;

• Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ;

• Вінницький державний аграрний університет;

• Вінницький фінансово-економічний інститут;

• Вінницький національний медичний університет;

• Вінницька філія Європейського університету.

Здобутки та перспективи лідерів ОСС ВНЗ м. Вінниці:

1. З метою набуття досвіду роботи зі студентами, співпраці з адміністрацією, налагодження контактів з іншими ОСС України, студентські лідери Вінниччини є постійними учасниками місцевих, обласних, всеукраїнських:

• форумів;

• конференцій;

• тренінгів з лідерства;

• шкіл-семінарів зі студентського самоврядування.

Найбільше практичних знань, умінь та навичок учасники отримали під час систематичного проведення наступних заходів:

• Школа лідерства студентського самоврядування, м .Київ (організатори – лідери ОСС університету «КРОК»);

• Міжнародна конференція органів студентського самоврядування, м. Львів;

• Всеукраїнська студентська конференція, м. Суми;

• Літня школа-семінар зі студентського самоврядування, АР Крим (організатор – Артем Михайлюк).

2. Інформація – потужний двигун розвитку

Саме тому, лідери працюють пліч-о-пліч, перебувають у процесі взаємодопомоги і довіри. Наслідком чого є :

• створення спільної електронної скриньки;

• висвітлення подій та обмін думками на сторінках внутрішньо-вузівських газет.

3. Один у полі не воїн.

Принцип організації спільних фестивалів, святкових концертів, ток-шоу, вечорів.

4. Як мала у тебе сила, то з гуртом єднайся ти: вкупі більше зробиш діла, швидше дійдеш до мети. (Б. Грінченко).

Співпраця з молодіжними та громадськими організаціями, державними установами, бізнес-структурами, що забезпечує участь у проектах, спільну організацію програм:

• випуск інформаційного довідника «Студентам про студентське самоврядування»;

• організація семінарів та тренінгів із розвитку лідерських якостей у студентських активістів;

• літній відпочинок студентів у таборах;

• сезонна робота.

Ефективність діяльності органів студентського самоврядування насамперед залежить від особистості самих лідерів, їх мотивації та необхідних управлінських навиків.

На основі спостереження, бесіди, тестування, проведення непараметричної соціометрії, лідерами ОСС Вінницького соціально-економічного інституту університету «Україна» визначені основні методи формування студентських лідерів, пошук та активізація яких передбачає системний та цілеспрямований процес:

• Розробити та провести анкетування серед студентів щоб виявити їх захоплення та залучити до організації і проведення різноманітних заходів.

• Провести в студентських групах соціометрію для виявлення лідерів. Краще використати непараметричну форму і захопити усі сфери студентського життя — навчальну роботу, спорт, дозвілля, художню самодіяльність.

• Для виявлених лідерів розробити певний блок методик для визначення рівня прояву емфатичних, комунікативних, організаторських здібностей, особистісних якостей особистості, щоб при обрахуванні отриманих показників з числа опитуваних виділити студентів-організаторів та виконавців. При досліджені типологічних особливостей особистості варто використати опитувальник за К.Г. Юнгом, для діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки — тест К. Томаса, для дослідження темпераменту –— опитувальник ЕРІ (за Айзенком), для дослідження акцентуацій характеру — опитувальник Х. Смішка, для виявлення комунікативних і організаторських здібностей — КОЗ-2, для діагностики міжособистісних стосунків — опитувальник Т. Лірі.

• З виявленими студентськими лідерами провести тренінги із лідерства, особистісного розвитку.

• Залучати лідерів до участі у різноманітних форумах, семінарах зі студентського самоврядування.

• З метою підвищення активності роботи в органах студентського самовря-дування варто оперувати різними методами заохочення: наданням пільг при отриманні путівок для відпочинку, флаєрів, нагородження дипломами, преміювання тощо.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!