Клубна діяльність студентства

Аналіз історико-педагогічної літератури свідчить, що розвиток активної громадської позиції студентської молоді в педагогічних вузах України 20-х початку 30-х рр. ХХ століття був відмінною рисою вищої школи.

Особливої уваги стали набувати ідеї Блонського П., Макаренко А., Шацького С. та інших педагогів, щодо самоорганізації, розвитку активної позиції молоді. Саме в цей період розроблялися ідеї шкільного самоврядування, які вплинули на розвиток студентського самоврядування в педагогічних вузах країни.

Означені процеси відбувалися у контексті реорганізації системи вищої освіти. Зміни, що відбувалися в країні, у вищій школі, а також у студентському середовищі розкрили цілий ряд проблем пов'язаних не лише з навчанням але і з вихованням майбутніх фахівців. Було розроблено спеціальний комплекс виховної роботи, пріоритетними завданнями якого визначали питання формування соціально-активної, ініціативної особистості майбутнього керівника та організатора. Діяльність студентських клубів стала займати важливе місце в системі педагогічної освіти та виховання майбутніх вчителів, сприяла просвітницькій та виховній роботі.

Зазначимо що, у перші роки радянської влади мережа студентських клубів суттєво виросла, вони широко використовувались вчителями та студентами в політико просвітницькій, педагогічній роботі та студентському культурному житті.

Педагог повинен був дати соціальне виховання дітям, для цього він мав бути суспільним організатором їх дозвіллевої діяльності, громадської культуро-освітньої роботи. Участь у клубній діяльності сприяла формуванню таких вмінь та якостей як:

- організаторських – успішно організовувати та керувати колективом;

- пропагандистських – публічно виступати перед аудиторією, переконливо доводити свою думку;

- комунікативних – будувати комунікації з різними соціальними групами, брати активну участь у всіх видах діяльності колективу.

Діяльність клубів була побудована на принципах самоврядування, рівноправ’я, самоорганізації, добровільності.

Навчальний напрям діяльності студентських клубів ґрунтувалася на роботі гуртків з різних навчальних дисциплін, обговоренні наукових питань. Зазначимо, що гуртки у вищих навчальних закладах виникли задовго до організаційного оформлення студентських клубів. Вони значно сприяли підвищенню успішності студентів і передусім по дисциплінах соціально-політичного циклу. З часом гуртки об'єдналися навколо студентських клубів.

Політична робота студентських клубів не обмежувалась лише студентським колективом. Майбутні педагоги виступали з лекціями в школі, дитячих інтернатах, перед батьками і вчительськими колективами. Так, силами членів клуба для організації раціонального дозвілля проводились дитячі свята, вечори відпочинку, спектаклі та інші види організації дозвіллевої діяльності. У 1926 році журнал "Студент Революції" дав таку оцінку клубам: "Клуб є центром комуністичного виховання мас та місцем для відпочинку й розумної розваги".

Цінною була участь студентів, майбутніх педагогів в організації лекцій, бесід, диспутів для батьків і дітей. Це дозволяло молоді, що вчиться, опанувати основи ведення культурно-освітньої роботи. Вивчення світової літератури, витворів мистецтва значно сприяли духовному збагаченню майбутнього вчителя, давало йому навики проведення літературних вечорів, театралізованих вистав, різних свят і тематичних заходів.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!