Кіровоградське музичне училище, КМУ

Здобутки Кіровоградського музичного училища

"Кіровоградське музичне училище – це Божий подарунок місту й завжди молоде серце творчого життя краю", – найкращого слова, ніж слова письменниці С. Барабаш, не вибрати, окреслюючи галузі роботи визначного музичного закладу регіону. Першочергову ціль «становлення талантів, для яких музика – це життя», КМУ проводить ось вже на протязі 50 років. В педколективі закладу поєднаний креативний досвід багатьох поколінь музикантів, для яких виконавство нерозривно поєднане з педагогікою. Для Кіровоградського регіону музичне училище – це підґрунтя професійної музичної освіти, креативна лабораторія творчих людей, із нього розпочинався й продовжується в часі культурне становлення регіону.

В учбових кабінетах КМУ сконцентроване становлення виконавських шкіл Кіровоградщини. Фортепіанне виконавство, продовжуючи традиції нейгаузівської школи, спрямовується в майбутнє завдяки творчій креативній позиції замісника підрозділу Л. Мельникової, в класі якої виросли й розвинулись таланти призерів минулих років О. Василенко та Г. Поривай.

Струнна виконавська школа окреслена педагогічними здобутками. Виступи студентського камерного колективу під управлінням Н. Хілобокової є вагомими культурними подіями завдяки захоплюючими концертам, до яких входять "Пори року" А. Вівальді, сюїта Е. Гріга "З часів Хольберга", Концерт № 7 Т. Альбіноні.

1999 р. для поширення академічної народно-інструментальної музики на основі КМУ створений загальноукраїнський мистецький форум молодих творців „Провесінь”, в якому приймають участь діячі не тільки України, а й Росії, Білорусі, Польщі.

Здобутки школи хорового диригування С. В. Дорогого перейняли М. Макода, В. Дубіна, Н. Шост, Є. Кузьменко. Але, беззаперечно, найвідомішою й найвизначнішою постаттю на сьогоднішній день є заслужений діяч мистецтв України Ю. Любович. Як волелюбний Дон-Кіхот, він на протязі десятиліть боровся із вітряними млинами радянської структури: з одного боку – на місці керівника КМУ, виступаючи на захист своєї alma mater адміністративно, з іншої – відстоюючи інтереси персонального творіння – муніципального камерного хору. Його проекти супроводжував ризик попереднього нерозуміння. То в дні в відзначення тисячоліття Хрещення Русі 1988 р. здійснив (у „безбожній державі”!) хорові концерти Д. Бортнянського. То надав кіровоградцям „Реквієм” Г. Форе і „Коронаційну месу” В. А. Моцарта! Або взагалі, виголосив прем’єру „незручних за музичним викладом”, латиномовних мотетів Ф. Пуленка! Чи запросив визначних творців хорової діяльності України на теоретично-практичну новацію під іменем „Єлисаветградська хорова академія”, або здійснив велике свято для дитячих колективів „Золотий Орфей”.

Невтомний подорожній до безперебійного джерела людського розуму, Юрій Васильович ледь уловимим рухом руки спроможний подарувати слухачеві змогу "опанувати багатовимірний світ у найвитонченішій галузі його божественного звучання" (С. Барабаш). Темброва палітра муніципального хору ось вже 30 років управляє владою Маестро, динамікою його саморефлексій, стихією оволодіння звукових потоків. Поруч із творцем його вірні друзі – молоді хормейстери О. Трушина, А. Татарова, О. Шпудейко, які формують молоде покоління хорових диригентів у студентському хорі, вокальних колективах, дитячому складі школи педпрактики.

З 1983-го на сценічних підмостках Кіровоградщини пролунав лірико-драматичний баритон визначного артиста України В. П. Стратьєва. Життя співака, переплетене, наче серпанком, піснями, романсами, оперними аріями, проявилося на обрії філармонійної сцени, в гастрольних турах степовими дорогами з багатопрофесійними колективами, і нарешті – через талант викладача КМУ. 2005 р. Володимир Петрович керував підрозділом співу КМУ, тим самим створивши професійну школу академічного співу.

Візитна листівка КМУ – єдиний в регіону симфонічний оркестр під управлінням керівника закладу Л. Голіусової. Кожний виступ складу – як надзвичайне свято зустрічі з високою творчістю класичної музики. Завдяки оркестру кіровоградці мали можливість почути в "живому" звучанні Симфонію № 8 „Незакінчену” Ф. Шуберта, Симфонію № 3 „Героїчну” Л. Бетховена, Концерт для 2-х роялів Ф. Пуленка.

Креативні турніри музикантів органічно вкарбовані до історичного процесу формування музичного життя Кіровоградщини. Кіровоградське музичне училище на протязі довгих періодів здійснює почесну й в той же час відповідальну ціль організації визначних на Україні та за її кордонами мистецьких семінарів – фестивалю-турніру музикантів на фольклорних інструментах «Провесінь» та турніру «Нейгаузівські музичні зустрічі», в межах якого відбувається турнір молодих піаністів – студентів фортепіанних підрозділів музичних закладів і середніх професійних музичних шкіл.

Конкурси і турніри Кіровоградського музичного училища

У художніх концепціях обох турнірів поєднані концертні виступи визначних діячів музичної творчості України і держав СНД, майстер-класи знаних викладачів, науково-практичні семінари й методичні читання, вечори спогадів і подорожі музичними дорогами Кіровограда, виступи місцевих музичних колективів і, в першу чергу, власне конкурсна програма, яка створена на відкриті прослухування захоплюючої аудиторії. Призери кіровоградських турнірів-конкурсів встигли проявити себе, як молоді перспективні музиканти України.

Здійснення творчих турнірів у серці України – м. Кіровограді – стає перспективним завдяки творчій організаторській діяльності педколективу КМУ під керівництвом Міністерства культури і туризму України, підрозділу культури Кіровоградської міської ради, громадських установ, в першу чергу Кіровоградського підрозділу Національної Загальноукраїнської музичної спілки, Спілка поляків Кіровоградщини «Полонія» ім. К. Шимановського.

Отже, Кіровоградське музичне училище – це осередок талановитих людей, які своїм співом та грою причаровують слухачів.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!