Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 980 Навчальний посібник Електронна комерція, Розділ 9 Перспективи електронної комерції, НЕУ, Національний економічний університет

Навчальний посібник Електронна комерція, Розділ 9 Перспективи електронної комерції, НЕУ, Національний економічний університет

« Назад

РОЗДІЛ 9 ПЕРСПЕКТИВИ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ

Нині електронна комерція ще тільки починає розвиватися. Ба­гато технологій, які її формують, або експериментальні, або не­доступні для Internet в його широкому масштабі. До того ж, елек­тронна комерція еволюціонує під впливом безлічі сторонніх чинників: урядових органів, банків та інших фінансових інститу­тів, органів стандартизації, промислових консорціумів, постачаль­ників послуг Internet, постачальників послуг EDI (через VAN-мережі та Internet), постачальників товарів для електронної комер­ції (Microsoft, Netscape, Oracle, Cybercash та ін.). І все ж, можна впевнено стверджувати, що в майбутньому неминучий швидкий прогрес електронної комерції. Цій темі присвячені деякі нові розробки, які найближчим часом вплинуть на розвиток електрон­ної комерції.

Технологи. Розвиток електронної комерції тісно пов'язаний з розвитком телекомунікаційних і комп'ютерних мереж. На які з нових технологій у цій галузі потрібно звернути особливу увагу?

Internet і приватні мережі. До нинішнього часу Internet від­повідав усім вимогам своїх користувачів. Але в 1996 році вперше виникли сумніви в тому, чи зможе Internet розширятися і далі і наскільки велика його комунікаційна надійність. Збої, що мали місце в роботі відомих постачальників послуг Internet (Netcom, AT&T Worldnet i America Online), примусили задуматися над тим, чи має Internet експлуатаційну надійність, таку важливу а бізнесі.

У цей час розробляються протоколи, які дозволять користува­чам Internet резервувати частину смуги пропускання сигналу для окремих додатків і пріоритетного графіка. Наприклад, Resource Reservation Protocol (RSVP) призначений допомогти резервувати смугу пропускання для мультимедійних даних, таких як потоко­вий аудіо- і відеосигнал та відеоконференції. За його допомогою можна також резервувати частину смуги пропускання і для інших додатків: термінової електронної пошти для EDI-повідомлень або FTP для передачі файлів. Підтримуючі RSVP маршрутизатори поступово стають доступними, але пройде ще деякий час, перш ніж RSVP буде підтримувати велика частина Internet.

Постачальники послуг Internet у США починають пропонува­ти свої власні мережі, які не залежать від основних магістралей Internet, з'єднавшись з ними лише у міру необхідності. Ці мережі, призначені для фірм, можуть використовуватися для підвищення швидкості комерційного графіка при мінімальному впливі з боку зростаючого споживчого графіка в Internet. Приватні комерційні мережі полегшують для компаній завдання формування віртуаль­них приватних мереж (VPN) з додатковими коштами захисту (їх завдання — замінити приватні корпоративні мережі, що викорис­товують виділені телефонні лінії). Експлуатація віртуальних ме­реж дешевша за оренду телефонних ліній, навіть з урахуванням додаткових тарифів. Приватні мережі мають ще одну перевагу: вони сполучені з Internet і можуть використовуватися для зв'язку з діловими партнерами та замовниками без необхідності придба-вати додаткове обладнання.

Оскільки Internet — інтернаціональна мережа, яка складається з безлічі інших мереж, у ній є як слабкі, так і сильні «ланки». На нашу думку, вибираючи постачальника послуг, слід шукати тако­го, який надає гарантії якості обслуговування і передачі технічної підтримки, і при цьому доступний з багатьох місць по всій країні, або навіть по всьому світу. Але якщо постачальники не гаранту­ють якості обслуговування, вибір одного з них може виявитися важкою задачею. На відміну від приватних мереж, в Internet сиг­нал часто передається по лініях, що належать різним компаніям. Тому окремий постачальник послуг не може гарантувати якісне обслуговування по всьому Internet. Проте, вже ведеться робота зі створення неформального рейтингу постачальників послуг Internet.

Безпека. Існує безліч способів захисту комунікацій в Internet. Усе більш популярною стає криптографія з відкритим ключем. Однак серед можливих рішень поки що немає абсолютного лідера.

Проблеми на ринку коштів захисту даних частково пов'язані з відсутністю єдиної думки щодо того, на якому рівні комп'ю­терної або мережевої архітектури їх потрібно впроваджувати. На даний момент існують рішення для використання на прикладно­му рівні (протоколи захисту даних для електронної пошти і Web), на сеансовому рівні (наприклад, SSL) І на нижніх мережевих рів­нях (захист IP-пакетів). Стандарти де-факто розповсюджуються дуже швидко. Прикладом можуть бути SSL для захисту даних у Web, а також S/MIME і PGP для захисту електронної пошти.

Багато виробників коштів захисту даних фокусують увагу або тільки на своїх власних додатках, або на обмеженому діапазоні додатків. У міру того як виникатимуть нові додатки для електрон­ної комерції, що використовують криптографію, користувачам доведеться справлятися з численними цифровими сертифікатами різних форматів принаймні доти, доки не буде визначений єди­ний стандарт. Такі ініціативи, як СгургоАРІ і Common Data Security Arhitecture (CDSA), є спробою надати розробникам ін­струментарій, що позбавляє їх від необхідності писати програмне забезпечення «з нуля». Тим самим полегшується впровадження криптоалгоритмів і цифрових сертифікатів у додатки. Спочатку CryptoAPI призначався для комп'ютерів, працюючих під управ­лінням Microsoft Windows NT або Microsoft Windows 95, тоді як CDSA пропагувався компанією Intel як міжплатформене рішення. Але можна чекати, що в результаті обидві системи будуть між собою сумісні.

Інфраструктура. Хоч інфраструктура Internet еволюціонує вже понад 20 років, вона залишається сильно децентралізованою. Розглянуті в цій книзі технології потрібно довести до того рівня експлуатаційної надійності, захисту, доступності, простоти вико­ристання, який відповідає вимогам реального бізнесу. Серед тех­нологій, що знаходяться на ранній стадії розвитку, особливої уваги заслуговують електронні платіжні системи, цифрові сертифікати і відкриті ключі.

За останні роки десятилітні банки й інші фінансові структури створили національну і глобальну інфраструктуру для електрон­ного переказу грошових коштів та авторизації кредитних карт. Ця інфраструктура діє на приватні мережі і (принаймні, найближ­чим часом) навряд чи перебазується в Internet. Але такі організа­ції створюють шлюзи між своїми службами та Internet, полегшу­ючи з'єднання зі своїми системами. Приймаючи Internet як ще один комунікаційний засіб, фінансові організації розширюють коло обслуговування.

Тим часом такі компанії, як CyberCash, DigiCash і First Virtual Holdings, намагаються створити власну інфраструктуру в Internet для зв'язку покупців і продавців. Ця інфраструктура сполучаєть­ся з існуючими фінансовими системами або безпосередньо через продавця (наприклад, CyberCash), або за допомогою партнерської угоди з банками. Нині дані системи незалежні одна від одної і відсутність сумісності ускладнює покупцям та продавцям вибір.

Вирішити цю проблему можуть стратегічні союзи між розробни­ками вказаних систем, фінансовими організаціями і виробниками інших програмних продуктів (наприклад, Web-броузерів і Web-серверів). Тут корисними стануть такі ініціативи, як JEPI. Але поки що більшість розробників продовжують діяти своїм шляхом і, ймовірно, представлять власні рішення ще до того, як JEPI отримає достатню підтримку серед програмістів і користувачів.

Від несумісності інфраструктура страждає, зокрема цифрова готівка. Незважаючи на те, що вона призначена стати еквівален­том справжньої готівки, кожний банк випускає власні грошові купони, несумісні з іншими банками, що використовуються. Не­зручності, пов'язані з конвертацією валют при поїздці в іншу країну, досить неприємні, але аналогічна незручність при обміні цифровою готівкою між банками однієї країни (наприклад, між банком покупця і банком продавця) просто нестерпна.

Подібна несумісність систем цифрової готівки залишиться проблемою для користувацького ринку ще протягом щонаймен­ше декількох років. Але для комерції на рівні підприємств вона не така значуща. EDI являє собою стандартизований спосіб пере­дачі фінансової або службової інформації, якою звичайно обмі­нюються компанії до здійснення будь-якої транзакції. (Звісно, для такого обміну необхідний певний час, що стримує широке засто­сування EDI.) Однак у міру того як компанії почнуть викорис­тання EDI в Internet, вони, швидше за все, впроваджуватимуть схожі технології і в інші платіжні системи. У відсутність розви­неної інфраструктури для альтернативних платіжних систем ме­режеві посередники на зразок Nets Inc. продовжуватимуть нада­вати послуги зі стандартизованої обробки фінансових транзакцій.

Цифрові сертифікати і системи шифрування з відкритим клю­чем поки що не так надійні, як традиційні кошти захисту. Інфра­структура для їх поширення і верифікації створюється «з нуля». CyberTrust, Nortel, Verisign видають цифрові сертифікати як при­ватним особам, так і компаніям. Однак остаточно ієрархія серти­фікаційних центрів і в США, і в усьому світі поки ще не склала­ся. Більше того, немає гарантій сумісності цифрових сертифікатів різних сертифікаційних центрів, оскільки вони використовують різні алгоритми шифрування з відкритим ключем.

З використанням ключових пар пов'язані й інші проблеми. Користувач повністю відповідає за зберігання особистого ключа з ключової пари. Якщо власник особистого ключа втратить його або ключ буде украдений чи розкритий через недбалість власни­ка, то ключову пару необхідно оголосити недійсною. Тим часом інфраструктура для швидкого проведення цієї процедури ще не готова, і є сумніви, що запропонована ієрархія сертифікаційних центрів буде спроможна справитися з обробкою мільйонів циф­рових сертифікатів та ключових пар в умовах над популярності електронної комерції.

Електронні каталоги. Інтерактивні каталоги, як і раніше, бу­дуть важливою частиною електронної комерції як на споживаць­кому рівні, так і на рівні підприємств. Індивідуальні каталоги, що динамічно генеруються з можливістю пошуку потрібної інфор­мації в базах даних компаній, досить швидко стануть стандарт­ним методом представлення продукції.

Продавці програмного забезпечення пропонують безліч різних коштів для створення і підтримки електронних каталогів. Але лише незначна частина інформації в цих каталогах стандарти­зована. Здавалося б, у сучасних умовах це і не потрібне: нехай користувачі просто відвідують Web-вузол компанії, знаходять інформацію про її товари і послуги, що пропонуються, і вирішу­ють, чи відповідають вони їх вимогам. На Web-вузлі іншої ком­панії все може виглядати трохи інакше, але основні процедури приблизно такі самі.

Для користувача можливість збирати дані про схожі продукти з цілої низки таких каталогів, а потім порівнювати їх у своєму власному вигідна. Однак подібне стане реальністю, тільки якщо логіка побудови каталогів і форма представлення даних будуть приведені до якогось стандарту. Посередники також можуть про­понувати послуги зі створення індивідуальних каталогів. Подіб­на стандартизація дозволить застосовувати спеціальні програми-агенти, які автоматично переглянуть різні каталоги, зберуть дані про продукції, представлять їх у вигляді порівняльної таблиці або дадуть рекомендації. Дослідники і розробники вже почали ство­рювати і тестувати каталожні стандарти, такщо незабаром елект­ронні каталоги будуть сумісними. При зацікавленості такими си­стемами необхідно звертатися на Web-вузли компанії Commer-ceNet, Центру інформаційних технологій і управління Фішера (Fisher Center for Information Technology and Management) при Ка­ліфорнійському університеті в Берклі.

EDI. Кошти EDI — перші додатки електронної комерції. Бага­то великих корпорацій впровадили EDI і тепер використовують його для зв'язків зі своїми постачальниками, спростивши управ­ління поставками й обробку фінансових транзакцій. Internet про­понує недорогу альтернативу VAN-мережам для передачі даних EDI. Безсумнівно, це допоможе подальшому поширенню EDI, хоч дрібним фірмам все одно зажадається інтегрувати EDI зі своїми внутрішніми системами.

Зростаюча популярність Internet частково спровокувала три важливі події у світі EDI. По-перше, органи стандартизації і роз­робники додатків для EDI розширили стандарти, спростивши процедури узгодження між діловими партнерами і додавши мож­ливості підтримки EDI-транзакцій у реальному часі. По-друге, збільшилася чисельність продавців, що пропонують продукцію для ведення EDI через Internet. І нарешті, самі мережі VAN стали підтримувати доступ до Internet для передачі EDI.

Інша заслуговуюча увагу тенденція — це перехід до інтеграції електронної комерції в Internet з EDI. Деякі посередники, напри­клад Nets Inc., впровадили перегляд Web-каталогів спільно із за­снованими на EDI внутрішніми процесами. Інші компанії, такі як Ас 1га і Open-Market, пропонують серверне програмне забезпе­чення для електронної комерції у Web, пов'язане з EDI-системами.

Електронна пошта. Хоч увага приділена переважно World Wide Web, інші доступні в Internet служби не менш важливі. Так, електронна пошта широко використовується у VAN-мережах для передачі EDI-даних діловим партнерам. У минулому фірми не­охоче використовували електронну пошту Internet для комерцій­них транзакцій, оскільки їй бракувало коштів захисту, служб ка­талогів і інших можливостей, на які вони звикли покладатися у своїй економічній діяльності. Але ситуація зміниться в міру того, як будуть з'являтися нові протоколи, розроблені групою IETF. Наприклад, S/MIME стає стандартом для захисту електронної пошти, включає документи EDI. Він уже знайшов своє застосу­вання в електронній комерції. Програми Templar від фірми Premenos і Business Document Gateway oTActra використовують S/MIME для передачі EDI-даних через Internet.

Поки що в електронній пошті Internet відсутній стандартний спосіб підтвердження отримання послання. Протокол з цією ме­тою все ще розглядається IETF, але вже швидко з'являться стан­дартизовані поштові квитанції. Така можливість у сукупності з цифровими сертифікатами і S/MIME зробить електронну пошту надійнішою і зручнішою для відправлення рекомендованих по­слань і передачі важливих даних через Internet.

Мікротранзакції. Хоч схеми мікротранзакцій і мікроплатежів неодноразово згадуються в літературі, обидві ці технології все ще знаходяться в початковій стадії розвитку. Нині здійснюються деякі пілотні проекти з метою перевірки технологій мікроплатежів. На­приклад, університет Карнегі-Меллона тестує у своїх бібліотеках систему NetBill, розроблену професором Марвіном Сирбу (Marvin Sirbu), а компанія Digital Equipment Corporation — систему Millicent.

CyberCoin від компанії CyberCash — перша комерційна сис­тема для підтримки мікротранзакцій. Грошові суми, що оброб­ляються нею, звичайно знаходяться в діапазоні від 25 центів до 10 доларів і знімаються з поточного банківського рахунку клієн­та. CyberCash вже уклала ряд угод для підтримки своєї системи. Банки First Union, First USA Paymentech, First Data (з філіалами) і Michigan National Bank дали згоду на підтримку або пілотне ви­користання CyberCoin. Компанії Headgames (комп'ютерна гра) і Quote.Corn (біржові котирування в реальному часі) планують ви­користати CyberCoin для оплати своїх послуг.

Вірогідно, швидко ми станемо свідками появи багатьох мере­жевих посередників, які здійснюватимуть обробку мікротранзак­цій для компаній. Компанія ClickShare — один з перших таких посередників — заробляє гроші, продаючи через свій Web-вузол публікації різних електронних видавців. У майбутньому посеред­ники, ймовірно, досягнуть більше, ніж створення єдиного Web-вузла, хоч подібна консолідація інформації в принципі зручна для маркетингу і реклами.

Програми-агенти. Технологія мобільних агентів — самона-вчаючих програм, яким користувач може дати завдання здійсню­вати якісь корисні дії, стала однією з найбільш помітних за останні декілька років (хоч, можливо, вона понад міру розрекла­мована). Уже запропоновано декілька способів застосування мо­більних агентів. З них безперечний інтерес для електронної ко­мерції являють пошук інформації про продукцію і переговори про продаж.

Програма-агент для Internet, розроблена компанією Arthur Anderson Inc., уже успішно виконує першу з цих задач: її мобіль­ний агент переглядає дані різних продавців музичних компакт-дисків на Web-вузлах, щоб знайти вигіднішу ціну на задану на­зву. Невдовзі з'являться схожі програми-агенти для відвідування численних електронних каталогів, видобування звідти заданої інформації і представлення підсумкових даних користувачеві у вигляді персонального купівельного каталога.

Переговори про продаж — це більш складний процес, І аген­ти, здатні виконувати такі задачі, ще знаходяться на стадії дослі­дження. Великі роботи з цієї тематики проводяться в Стенфорд-ському університеті і в компанії CommerceNet.

Смарт-карти. Хоч смарт-карти існують більше як десятиріч­чя, вони ще не набули значного поширення. Заздалегідь оплачені, або дебетові карти тепер використовуються в таксофонах, кіос-ках-автоматах і громадському транспорті як у США, так і в ін­ших країнах. Але на електронну комерцію, особливо пов'язану з Internet, реально впливатимуть лише смарт-карти з вбудованим мікропроцесором. Такі смарт-карти використовуватимуться не тільки для купівель через Internet. Вони також застосовувати­муться як електронні гаманці і допомагатимуть здійснювати по­всякденні купівлі в магазинах.

Технологія для підтримки використання смарт-карт в елект­ронній комерції все ще знаходиться на стадії розробки і прохо­дить експлуатаційні випробування. Компанія Mondex International (у якої MasterCard придбала контрольний пакет акцій) проводить одне з найбільших у цій галузі випробувань в Англії. Smart-карти Mondex використовують систему цифрової готівки, розроблену Давидом Наумом (David Chaum) і компанією DigiCash.

Інша велика розробка в даній галузі — проект CAFE, в якому беруть участь Європейський економічний союз, компанії DigiCash, Siemens та ін. Мета проекту — використання технології smart-карт для представлення загальноєвропейської грошової одиниці (екю або євро) як універсального засобу грошових розрахунків у межах усієї Європи.

Смарт-карти ще мають серйозно вплинути на споживчий ри­нок, але основа для цього закладається вже тепер. Так, компанія Verifone — один з лідерів ринку POS-терміналів для роздрібної торгівлі — проектує недорогий термінал для торгових точок, що обробляє смарт-карти.

У стадії розробки також знаходиться пристрій для читання смарт-карт, який сполучається з персональним комп'ютером ко­ристувача. Персональний ATM — це невеликий настільний при­стрій, що дозволяє споживачам не виходячи з дому переводити гроші на свою смарт-карту по телефонній лінії. Компанія Hayes Microcomputer Products, Inc. також розробляє спеціальний модем, який дозволить використати телефонну лінію для оновлення да­них у персональних смарт-картах.

Дії урядових і фінансових структур. Нові технології самі по собі проблем не вирішують. Чи приноситиме електронна комер­ція користь, залежить не тільки від розробників, але і від урядо­вих і фінансових структур.

Центри довір'я. Довір'я між покупцем і продавцем — важли­вий елемент будь-яких фінансових транзакцій, але в електронній комерції його досягнути важче. Коли комерційна діяльність ве­деться між компаніями, репутацію партнера можна перевірити незалежно від Internet. Електронні контакти між фірмами — ли­ше розширення традиційних операцій, що відбуваються в реаль­ному світі, і вони вже містять у собі елементи довір'я, яке скла­лося на основі попередніх контактів і транзакцій.

Однак досягти такої довіри між покупцем — приватною осо­бою і продавцем в Internet значно складніше. Як скласти думку про потенційного ділового партнера на основі його електронної вітрини й обміну посланнями електронною поштою? Як діяти, якщо партнер несумлінний? Коли відповідь на ці питання знай­дена і коли всі відомості про постачальника, якими володіє мене­джер по закупівлях, засновані на тому, що він бачить на Web-вузлі цього постачальника, у менеджера є основи для деякої пе­рестороги.

В умовах, коли Internet — єдина ланка зв'язку між сторонами і транзакції мають абстрактну форму (немає ні підписів, ні папе­рових чеків, ні виданих квитанцій), необхідні додаткові заходи для досягнення довір'я. Цифрові сертифікати і цифрові підписи для транзакцій можуть у деяких випадках вирішити проблему. Інша можливість — мати справу лише з тими торговцями в Inter­net, які сертифіковані нейтральною довіреною стороною. Пер­шою такою спробою сертифікації в Internet є ініціатива eTrust, повном ас штабна реалізація якої вже починається. Навіть за наяв­ності сертифікатів торговцям і іншим комерсантам, що базуються в Internet, зажадається немало часу і зусиль, щоб завоювати той же рівень довір'я замовника, який існує у нього щодо свого бан­ку. Але невдовзі вже і самі банки прагнутимуть підтримати до­вір'я клієнтів, пропонуючи їм все нові і нові електронні комер­ційні послуги.

Мережеві посередники. У майбутньому передбачається збіль­шення числа нових типів посередників, які здійснюють електрон­ну комерцію в Internet. Інформаційний простір так заплутано структурований, що замість передбаченого деякими вченими ви­мирання посередництва, з розвитком електронної комерції зрос­тають потреби в посередниках нового типу. Наприклад, навіть за наявності спеціальних систем, таких як Yahoo, Lycos, InfoSeek і Alta Vista, пошук потрібної інформації у Web може виявитися непростим завданням. І Web продовжує зростати з неймовірною швидкістю, що тільки збільшує інформаційний достаток. Час завжди має вирішальне значення, і тому якщо є можливість пере­класти поставлене завдання або його частину на іншу сторону, то можна вирватися вперед — у цьому і полягає секрет успіху посе­редників.

Електронні посередники можуть діяти паралельно з програ­мами — мобільними агентами. На перший погляд здається, що якщо програма-areнт здатна створювати купівельний каталог для будь-якої людини, то посередники не потрібні. Але цілком ймо­вірно, що такі посередники, як Nets Inc., будуть джерелами інфор­мації для мобільних агентів або їх використовуватимуть власні агенти. Принаймні, ті й другі цілком зможуть співіснувати.

Державні органи. Як уже підкреслювалося, урядові структу­ри намагаються додержати баланс між правом особистості на та­ємницю кореспонденції з потребою стежити за нелегальним «від-миттям грошей». Вимогу уряду Сполучених Штатів установлю­вати мікросхему Clipper у всі нові телекомунікаційні пристрої спочатку було знехтувано, але боротьба на цьому «фронті» про­довжується,

Урядові обмеження на експорт програмного забезпечення й обладнання для шифрування поступово слабшають, але ще не до­зволяють світовому ринку стати «рівним ігровим полем».

Депонування ключа, коли уряд або третя довірена сторона зберігає у себе ключ, що дозволяє розшифровувати кореспонден­цію, може вирішити цю проблему. Але воно ще не одержало од­ностайної підтримки ні розробників, ні представників світової громадськості.

Таким чином, давайте резюмуємо, чого можна чекати від елек­тронної комерції. Безсумнівно, продовжиться зростання продажу домашніх комп'ютерів і інших пристроїв з доступом у Web (та­ких, як префікси WebTV). Також розроблятимуться нові засоби, що забезпечують розширення смуги пропускання сигналу. Отже, збільшиться чисельність людей, готових сприйняти нові способи ділового спілкування. Продовжуватиме розширятися і ринок ко­ристувача. Наприклад, здійснюються роботи над кабельними мо­демами, цифровими абонентськими лініями (DSL), доступом че­рез супутники і навіть режимом асинхронної передачі даних (ATM) для будинку. Споживачі краще прийматимуть електронну комерцію після того, як вона більше не вимагатиме обов'язко­вого використання персонального комп'ютера, а розповсюдиться на такі некомп'ютерні пристрої, як телевізори, банкомати, POS-термінали й інші, пов'язані з обробкою смарт-карт. Це спостері­гатиметься приблизно в наступному десятиріччі.

Короткострокове партнерство і створення нових асоціацій по­стачальників спричинять виникнення більш швидких способів поставок і проведення фінансових транзакцій. EDI поміститься в Internet, що не викликає сумнівів, хоча б унаслідок існування ба­зи EDI і його давньої інтеграції з процесами економічної діяльно­сті. Але в міру того, як корпоративні кредитні карти та інші елек­тронні системи платежів будуть інтегровані з економічними процесами (як прямо, так і через посередників), вони набудуть не меншої важливості.

На думку фахівців, у майбутньому відкриється доступ до тех­нологій, які дозволять передавати інформацію з ведучого ком­п'ютера електронного сайту до людини, в автомобіль, робочий офіс, у будинок. Основний інтерфейс також зміниться, і замість того, щоб приділяти основну увагу текстовій інформації та елек­тронній пошті, ми прийдемо до комбінації тексту, голосу і відео.

Людство користуватиметься найрізноманітнішими системами доступу до мережі Internet. Особливого поширення набудуть такі новинки, як телебачення в Internet, Palm Pilots, міні комп'ютери. Не всі з цих пристроїв працюватимуть за принципом передачі ін­формації від людини до людини. Будь-який автомобіль матиме у своєму розпорядженні самостійний доступ до мережі Internet, щоб надавати допомогу в управлінні ним, використовуючи GPS, правильно витрачати паливо тощо.

Нові перспективи відкриються в такій галузі, як об'єктно орі­єнтовані бази даних. Гібридні форми (з деякими об'єктно орієн­тованими функціями) — не працездатні. Всі вигоди об'єктно орі­єнтованих технологій у цьому випадку втрачаються при передачі. Саме з цієї причини компанія (Computer Associates) рухається у бік чисто об'єктних рішень, прикладом чого є Jasmines. На її дум­ку, об'єктно орієнтовані бази даних становитимуть основу функ­ціонування мережі, що сприятиме збільшенню і збагаченню ди­наміки Web-сайтів. Вони також розраховують на створення різ­них інтелектуальних систем. Теза про системи, які самі можуть змінюватися — це не довільні фантазії. Програма Jasmine компа­нії Computer Associates працює за допомогою Neugents, програм­ного забезпечення, заснованого на нейромережних технологіях, що дозволяє провести аналіз найбільш заплутаної комерційної інформації. За її допомогою користувачі Neugents можуть авто­матично генерувати списки нових і перспективних послуг і про­дуктів, що дозволяє як прогнозувати майбутній попит на них, так і проводити необхідний продукт у потрібний час. Neugents допо­може також визначити такі небезпечні явища в роботі підприємс­тва, як невиправданий ризик і несумлінність партнерів. Разом з іншими системами, діючими на швидкості Internet, технології, подібні до Neugents, дозволять електронним комерційним системам пристосуватися до численних змін, з якими доведеться зітк­нутися у процесі роботи.

Використання стільникового телефону, який підключений до Internet за допомогою стаціонарного високочастотного безпровід-ного зв'язку та застосовує технологію голосового розпізнавання, сприятиме здійсненню зв'язку із системою. З використанням більш високих частот відкриється багато нових можливостей. Можна буде, наприклад, передавати рекламу. Однак вона матиме цільовий та адаптивний характер. Що це означає? Система буде обізнана про кругозір конкретної людини, надаватиме їй тільки ту інформацію, яка її цікавить. Якщо її інтереси зміняться, вона врахує це і перебудується.

Вважають, що наступний якісний стрибок відіб'ється на мето­дах роботи з базами даних. Реальна потужність Internet нині об­межена масштабністю даних і способами їх передачі, пропуск­ною спроможністю кабеля, тим, нарешті, що для повного викори­стання можливостей Internet необхідна наявність самого кабеля. Передбачаються  прориви в  галузі  мас штабу вання,  пропускної ' спроможності та мобільності. Рано або пізно буде освоєна така , технологія, при якій не матиме значення, користуємося ми провід- ' ним чи безпровідним зв'язком.

Висока ймовірність використання радіозв'язку в 128 кілобіт за секунду, а також цілком можливий прорив до 2 мегабіт за секун­ду. Через декілька років людство зможе користуватися телеба­ченням за допомогою Internet на швидкості передачі даних 400 кілобіт за секунду. Через Internet також можна буде сплачувати всі рахунки і використовувати «агентів» — таке програмне за­безпечення, яке спроможне виконувати ту або іншу діяльність без участі людини. Ми вже сьогодні можемо слухати радіо і вес­ти телефонні переговори через Internet. Вважають, що нова епоха Internet настане тоді, коли матиме місце наступний «великий стрибок» завдяки підключенню до Internet всіляких побутових приладів — будинків, автомобілів, предметів одягу — всі вони будуть програмуватися. Необмежений доступ приведе до наступ­ного вибуху популярності Internet. Потік інформаційного обміну між різними приладами стане значно більшим, ніж між людьми. Також вважається, що XML надасть цим процесам великий по­штовх. За його допомогою простіше буде здійснювати пошук у комп'ютерній мережі. Він дозволить створити значно точніші описи об'єктів реального світу. Використання XML у різних га­лузях створить необмежену можливість обміну електронною ін­формацією.

Internet стане так само доступний, як електрична енергія. Він буде навколо нас скрізь, як зараз електричні розетки. Голосове розпізнавання увійде в життя. Людина зможе просто подивитися на великий екран і запитати: «А скільки коштує ця акція?»

Існує думка, що встановлення телефонного зв'язку з комп'ю­терами провайдерів припиниться. Люди користуватимуться по­стійним доступом до Internet за допомогою безпровідного, кабель­ного і DSL зв'язку. Основна частка потоку інформаційного обміну припадатиме на зв'язок між технікою, а не між людьми. Крім то­го, невдовзі доведеться побачити першу корпорацію в режимі реального часу. Будь-який процес, який не здійснюватиметься в цьому режимі, виявиться недостатньо ефективним.

Передбачають цікаві зміни в процесі реалізації он-лайнових купівель. Коли купуватимуть для себе одяг в Internet, то зобра­ження передаватиметься на сайт цифровою камерою, приєдна­ною до особистого комп'ютера. Деякі компанії зможуть надати таку послугу: клієнт уводитиме в Internet свої зріст, вагу та об'єм і побачить свою віртуальну фігуру, на яку і «примірятиме» одяг, побачивши, що йому личить, а що ні. Коли виникнуть подібні технології, у продавців одягу через Internet з'явиться реальна можливість збільшення обсягу збуту продукції.

Вважається, що виникнуть так звані «ярусні» торгові точки. Для роботи деяких додатків висока пропускна спроможність ка­налів може і не зажадатися, тоді як для інших додатків вона буде просто необхідна. Залежно від цього і визначатиметься характер «ярусів». Безпровідний доступ в Internet обмежений існуючою пропускною спроможністю. Його можна використати для «ниж­ніх ярусів», однак надалі можливості передачі даних розширять­ся — це будуть вже інші «яруси».

Передбачають справжнє різноманіття пристроїв і форм досту­пу до Internet. Вони будуть приведені у відповідність один з од­ним, щоб і в машині, і на роботі, і вдома зберігалася єдність потоку інформації і дій користувача. Людство користуватиметься вели­кою кількістю пристосувань і поступово перейде, наприклад, з ви­діленої лінії на безпровідну і, навпаки, з безпровідної на виділену. Важливим є той факт, що інтелектуальний агент розпізнаватиме клієнта як певного користувача і пам'ятатиме про те, що йому по­трібно, яким чином клієнт виконує ті або інші операції, щоб йому не доводилося починати все з початку, щоб він міг відразу ж одер­жати необхідну інформацію. Це буде така комбінація чудового програмного забезпечення та Internet, яка дозволить здійснювати доступ, коли бажано, де бажано, з чого завгодно.

Недивно, що на цю проблему існує багато схожих думок. Збіль­шиться пропускна спроможність. Безпровідний доступ стане більш поширений. Буде багато засобів доступу до Internet — за допомо­гою персональних і портативних комп'ютерів, стільникових те­лефонів і спеціальних приставок до телевізорів. Крім збільшення обсягу передачі даних між людьми, очікується велике зростання передачі даних між різними пристроями.

Користувачі не просто сидітимуть перед екраном комп'ютера і «кликатимуть» мишею. Апарати штучної мови і технології, що дозволяють розпізнавати голос людини, допоможуть створити новий інтерфейс. Нові технології в галузі програмного забезпе­чення пристосовуватимуться до конкретних особистих і ділових пристрастей і інтересів, зберігаючи єдність дій навіть у тому ви­падку, якщо користувач перемикається з одного засобу доступу на інший і переходить від одного з'єднання до іншого.

Існує багато побоювань, що Internet «видихнеться» у зв'язку з обмеженнями по передачі даних і межами можливостей зв'язку. Цього не сталося завдяки наступаючому прориву в цій галузі і завдяки поширенню оптиволоконних мереж вже не станеться. Можливості по передачі даних з часом збільшуватимуться.

Найскладніші проблеми виникають на іншому кінці мережі — у користувачів. У містах доступ до Internet, як і раніше, присто­сований передусім до пропускної спроможності каналів, що роз­рахована на передачу голосу. Ця ситуація зберігається навіть піс­ля введення пакетних комутаторивань голосу. Використовуючи пристрій безпровідного доступу, можна буде отримувати звукову Інформацію про стан справ на торгах.

У 1997 році аналітики передбачали, що в 2003 році обсяг елект­ронних операцій коливатиметься між 200 млрд і 300 млрд дол. Сьогоднішні прогнози — у 2002 році розміри електронного біз­несу В2В-компанії досягнуть позначки 2,18 трлн дол. Цей стри­бок В2В-компанії — неминучий, і він буде зумовлений передусім взаємозв'язком таких чинників, як фінансування інвестицій, ве­ликий рівень витрат на інформаційні технології, а також загаль­ною ейфорією від можливостей, що відкриваються. Все це при­веде в рух традиційні підприємства зі сталою організаційною структурою. Спільними зусиллями вони призведуть до коротко­строкового розколу в економіці, однак у перспективі цей вибух сприятиме підвищенню комерційної активності в різних галузях і регіонах.

Boston Consulting Group у грудневому звіті за 1999 рік прогно­зує, що до 2003 року обсяг електронного ринку В2С-компаній перевищить 2 трлн дол. На думку цієї консалтингової групи, по­над 65 % від цієї суми складуть операції в шести секторах: у роз­дрібній торгівлі, продажу автомобілів, транспортуванні, вироб­ничому обладнанні, високих технологіях і урядовому секторі.

Internet — це гра, яка вимагає відгадування складних загадок. До цього часу ніхто не знає загального числа користувачів. Існує думка, що через два роки Internet «змінить абсолютно все», а компанії, які за цей час не проведуть електронної трансформації, просто «залишаться не при справах».

Хочемо у читача запитати, чи готові ви взяти участь у Internet?

Чи пристосована ваша стратегія розвитку електронного бізнесу до можливих, викликів майбутнього?

Чи спроможні ви перебудувати систему поставок свого підприємства?

Чи зменшили ви міру невизначеності?

Чи скоротили ви рівень виробничих витрат?

Чи відповідає електронна трансформація вашого бізнесу вашим принципам торгівлі, змісту співтовариства і співпраці?

Чи врахували ви при розробці програми трансформації вплив куль­тури і витрат?

Чи використовуються ваші технологічні процеси як рушійна, а не підтримуюча сила при проведенні електронної трансформації?

Чи здатна ваша система еволюціонувати самостійно?

Незалежно від того, як працює компанія, електронна трансфор­мація вже не є предметом вибору. Ви повинні розглянути варіан­ти можливих дій — яким чином виявити новаторський підхід, як створити нову вартість для ваших клієнтів. Дійте за своїми прин­ципами. Сліпе наслідування існуючим моделям вам нічим не до­поможе. Ви повинні зрозуміти, що відбувається сьогодні, і зро­бити все інакше. Ви повинні створити власні правила гри і за їх допомогою змінити існуючі. -

Стратегія, яка перемагає, є швидкою і гнучкою. Система, що перемагає, жвава і піддається регулюванню. Команда, яка пере­магає, повністю цілеспрямована. Ви доб'єтеся всього або нічого.

З повагою ІЦ “KURSOVIKS”!