Стратегія фінансування, Бізнес-планування

Стратегія фінансування

У цьому розділі необхідно розглянути план одержання коштів під проект. Скільки необхідно коштів для реалізації даного проекту? Звідки очікується одержання коштів й у якій формі? Коли можна чекати повного повернення вкладених коштів та одержання інвесторами доходу з них?

Відповідь на перше питання можна знайти в попередньому розділі бізнес-плану. На друге питання відповісти складніше, тому що залежно від обсягів, терміну і типу проекту можна розраховувати на довгостроковий і короткостроковий кредити, договір про спільну діяльність, фінансову допомогу, вкладення коштів в акції та інші форми інвестицій.

У фінансовому аналізі для виміру ефективності інвестицій застосовують кілька показників: чиста наведена величина доходу, внутрішня норма доходності, термін окупності капіталовкладень, рентабельність. Ці показники відображають процес порівняння розподіленого за часом ефекту від інвестицій і самих інвестицій.

Інформаційну базу розрахунку показників становить потік платежів, що формують із показників чистого доходу й інвестицій. Під чистим доходом розуміється загальний доход, отриманий у кожному тимчасовому відрізку за винятком витрат, пов'язаних з його одержанням.

Всі методи оцінки ефективності інвестицій пов’язані із приведенням витрат і доходів до одного моменту часу, тобто з розрахунком відповідних сучасних величин. Найбільше важливо вибрати рівень ставки відсотків, за якою проводиться дисконтування і яка повинна враховувати ступінь ризику.

Ризик в інвестиційному процесі з'являється у випадку виникнення можливості зменшення реальної віддачі інвестицій у порівнянні з очікуваною. Для того щоб урахувати інфляцію, скорочення доходів і т.д., вводять виправлення до рівня процентної ставки.

Основні фінансові коефіцієнти. Фінансовий коефіцієнт – це співвідношення бухгалтерських показників. Саме за їх допомогою як кредитори, так і потенційні інвестори, а також самі власники бізнесу можуть знайти відповіді на всі питання, які їх цікавлять. У фінансовому плані звичайно наводяться розрахунки та співвідношення основних фінансових коефіцієнтів, які згруповані за сферами інтересів кредиторів, інвесторів і власників фірми (табл. 13).

Таблиця 13

Групування фінансових коефіцієнтів за сферами інтересів кредиторів, інвесторів та власників бізнесу

Оцінка ефективності інвестицій. Теоретичною основою оцінки ефективності інвестиційних проектів є концепція грошових потоків. Під потоком реальних грошей, по суті, розуміють або надходження грошових коштів (приплив реальних грошей) , або платежі (відплив реальних грошей) з урахуванням тієї обставини, що сума грошей, наявна на даний момент, має більшу цінність, ніж така сама сума в майбутньому. Розрахунок показників ефективності інвестицій здійснюється на основі даних Звіту про рух грошових коштів.

Оцінку ефективності інвестицій зазвичай здійснюють за допомогою сукупності показників, наведених нижче:

І.Чиста теперішня вартість (ЧТВ) (інтегральний ефект) — це різниця результатів і витрат за розрахунковий період, приведених до одного, як правило, початко­вого року, тобто з урахуванням їх дисконтування:

де Т_р — розрахунковий рік; Д_t — результат (отримані доходи) в t-й рік; В_t — витрати в і-й рік; — коефіцієнт дисконтування, який розраховується за формулою: 

де Е — ставка дисконту.

Рішення доцільно впроваджувати, якщо ЧТВ є по­зитивною

ІІ. Індекс рентабельності інвестицій (J_R). Індекс рентабельності — це відношення приведених доходів до приведених на цю ж дату витрат. Розрахунок індексу рентабельності здійснюється за формулою: 

Індекс рентабельності чітко пов'язаний з ЧТВ. Якщо ЧТВ позитивна, то індекс рентабельності J_R > 1, і навпа­ки. При J_R >1 проект вважається еконо­мічно ефективним, а якщо (J_R < 1) — неефективним.

ІІІ. Внутрішня норма рентабельності (ВНР) пока­зує ту норму дисконту Е_р, при якій величина дисконто­ваних доходів за певне число років стає рівною інвести­ційним вкладенням. У такому ра­зі доходи і витрати проекту визначаються приведенням до розрахункового моменту: 

Отже, норма рентабельності визначається як таке порогове значення рентабельності, яке забезпечує рів­ність нулю інтегральному ефекту, розрахованому на економічний термін життя проекту. Во­на дорівнює максимальному проценту за позиками, який можна платити за використання необхідних ре­сурсів, залишаючись при цьому на беззбитковому рівні.

Розрахунок внутрішньої норми рентабельності про­водиться методом послідовних наближень величини ЧТВ до нуля при різних ставках дисконту. Можна також застосовувати таку формулу: 

де А — величина ставки дисконту, за якої ЧТВ позитив­на; В — величина ставки дисконту, за якої ЧТВ нега­тивна; а — величина позитивної ЧТВ за величини став­ки дисконту; в — величина негативної ЧТВ за величи­ни ставки дисконту В.

Якщо значення ВНР проекту для приватних інвес­торів більше за існуючу ставку рефінансування банків, а для держави — за нормативну ставку дисконту, і біль­ше за ВНР альтернативних варіантів проекту з ураху­ванням ступеня ризику, то рішення про його інвесту­вання може бути позитивним.

Розрахунок показників краще робити у вигляді таблиці, наприклад табл.14 Для того щоб визначити ВНР, необхідно розрахувати, за яких умов ЧТВ змінить знак на від'ємний.

Таблиця 14

Розрахунок внутрішньої норми рентабельності 

ІV. Термін окупності (Т_ок) –це час, протягом якого грошовий потік, одержаний інвестором від втілення проекту, досягає величини вкладених у проект фінансових ресурсів. У господарській практиці його можуть визначати без урахування необхідності грошових потоків у часі або з урахуванням такої необхідності.Загальна формула для розрахунку Т_ок має такий вигляд:

де: І – обсяг інвестицій по проекту; ЧД_t^(s) – річна сума грошових надходжень від реалізації інвестиційного проекту.

Індекс (s) при знаменникові ЧД_t свідчить про можливість двоякого підходу до визначення величини ЧД_t. Перший підхід можливий у випадку рівномірних однакових по величині щорічних грошових надходжень. Тоді обсяг інвестування ділиться на величину річних надходжень. Другий підхід має місце, коли грошові надходження від проекту суттєво відрізняються по роках. В такому разі Т_ок. розраховується прямим підрахунком років, протягом яких інвестиція буде відшкодована кумулятивним доходом (наростаючим підсумком). Дуже часто при розрахунку Т_ок враховується дробова частина року, що робить його більш точним.

Врахування фактора часу при розрахунку терміну окупності вимагає дисконтування грошових потоків за відповідною ставкою дисконту, а формула для розрахунку дисконтованого терміну окупності (DТ_ок) має вид: 

Очевидно, що в разі дисконтування термін окупності збільшується, тобто завжди Т_ок > DТ_ок.

Метод розрахунку терміну окупності найбільш виправданий у випадку, коли інвестиції мають високий ступінь ризику, тому чим менший термін окупності, тим менш ризикованим є проект.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!