Розробка об’ємно-планувального рішення проектованого готелю, Проектування об΄єктів готельно-ресторанного господарства, НУХТ

2.6 Розробка об’ємно-планувального рішення проектованого готелю

Отримані в результаті технологічних розрахунків та визначені кількісні показники приміщень проектованого засобу розміщення (табл.2.33) є вихідними даними для компонування – раціонального розміщення їх в будівлі із розташуванням в них устаткування з урахуванням характеру та вимог сервісно-виробничого процесу на підприємстві.

Мета розроблення об’ємно-планувального рішення – організація внутрішнього простору готелю, визначення просторових функціональних взаємозв’язків між окремими приміщеннями підприємства, відображення рішень щодо організації сервісно-виробничого процесу в цілому, технологічних ліній і робочих місць у закладі ресторанного господарства з урахуванням чинних державних норм та правил.

Головне завдання розроблення об’ємно-планувального рішення – просторово вирішити сервісно-виробничу функцію засобу розміщення. Об’ємно-планувальне рішення готельного підприємства оформлюється у вигляді креслення – плану (М 1:100), на якому вказується взаємне розташування приміщень готелю, обмежувальних конструкцій та конструктивних елементів будівлі всередині будівельного об’єму окремого поверху. На плані схематично показуються місця розташування меблів, технологічного обладнання у приміщеннях засобу розміщення, проектування яких виконувалося згідно із завданням.

Розроблення об’ємно-планувального рішення здійснюється у наступній послідовності:

• вибір системи забудови (централізована, блокова, павільйонна, змішана);

• вибір конфігурації та поверховості будівлі;

• зонування будівлі (наявність житлової та приймально-вестибюльною груп приміщень є обов’язковою):

· група житлових приміщень;

· приймально-вестибюльна група приміщень;

· група приміщень культурно-дозвільного призначення;

· фізкультурно-оздоровча група приміщень;

· група приміщень побутового обслуговування і торгівлі;

· група приміщень закладів ресторанного господарства;

· медична група приміщень (лікувально-діагностичного призначення);

· група приміщень ділової діяльності;

· група приміщень адміністрації і служб експлуатації;

· група службових, господарських приміщень;

· група приміщень вбудовано-прибудованих підприємств і закладів;

• розміщення приміщень в об’ємі будівлі (вирішення вертикальних і горизонтальних зв’язків);

• розташування меблів, технологічного обладнання у розрахованих приміщеннях засобу розміщення;

• перевірка прийнятих рішень на відповідність технологічним протипожежним, санітарним та будівельним нормам та правилам.

Необхідно прагнути до розробки оптимального варіанту планувального рішення. При цьому слід враховувати, що не завжди очікуване рішення досягається у повній мірі. Проте у всіх випадках необхідно приймати до уваги, щопросторова структура готелів повинна забезпечувати чіткий поділ потоків гостей, обслуговуючого персоналу і відвідувачів блоків громадського призначення, що працюють на населений пункт, де розміщується готель. При проектуванні необхідно виключити суміщення і перетинання господарських і виробничих маршрутів з маршрутами проживаючих і відвідувачів.

Розроблене об’ємно-планувальне рішення майбутнього готельного підприємства надається в описовій формі.

Наприклад. Готельне підприємство планується будувати за централізованою системою забудови, яка характеризується тим, що громадська та житлова частини будуть знаходитися в обсязі однієї будівлі.

Група житлових приміщень готельного підприємства буде функціонально і планувально відокремлена. Її планується розмістити на верхніх (3-9) поверхах споруди. Громадська частина займатиме цокольний та 1-2 поверхи.

До приміщень громадської частини готелю відносяться приймально-вестибюльна, культурно-дозвільна, фізкультурно-оздоровча групи, підприємства побутового обслуговування і торгівлі, ресторанного господарства, службові, адміністративні та технічні приміщення.

Приймально-вестибюльна група займає найбільш відповідальне місце серед громадської частини готелю, тому що є місцем прибуття та від'їзду гостей і основним розподільним вузлом між групами приміщень. Саме ця група створює перше враження щодо готелю. У планувальній структурі готелю приміщення цієї групи будуть розташовані на першому поверсі й прилягатимуть безпосередньо до головного входу. І т.д. 

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Висновки і пропозиції формулюються на основі матеріалів виконаного курсового проекту чітко і аргумен­товано. Вони мають відображати:

а) господарську необхідність та можливість побудови або реконструкції засобу розміщення;

б) доцільність прийнятих в ньому технічних і технологічних рішень;

в) містити рекомендації щодо можливості подальшого розвитку проектованого готельного підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ

Даний список включає всі використані джерела, які розміщують за їх значимістю в алфавітному порядку:

- Закони України;

- Укази Президента, постанови Уряду;

- Державні норми та стандарти;

- директивні матеріали міністерств та відомств;

- монографії, підручники;

- брошури, статті з періодичних видань;

- інструктивні, нормативні та інші матеріали, що використовуються у навчальному закладі та на підприємствах;

- методичні та навчально-методичні видання НУХТ

або по мірі згадування джерел в пояснювальній записці. 

ДОДАТКИ

Додатки оформлюються як продовження курсового проекту і розміщуються у порядку появи посилань у тексті.

У додатках подають матеріал, необхідний для повноти пояснювальної записки, що не може бути послідовно розміщений в основній частині через великий обсяг або через спосіб відтворення.

До обов’язкових додатків відносяться: креслення «Ситуаційний план» та продуктова відомість.

Додаток А. Креслення «Ситуаційний план» відображає результати досліджень, що були проведені при виконанні техніко-економічного обґрунтування проекту.

Ситуаційний план розробляється на основі карт (карт-схем) міста, району, в якому відбувається проектування. Радіус обхвату території на ситуаційному плані – 800…2000 м. Масштаб розробки – М 1:5000, М 1:10000. Креслення оформлюється на аркуші формату А4.

На ситуаційному плані (існуюча містобудівна ситуація) вказуються: місце розташування проектуємого засобу розміщення, об’єкти-конкуренти (діючи готельні підприємства), туристичні маршрути, місця тяжіння туристів (місця зосередження потенційних споживачів готельних послуг), вокзали, культурні та ділові центри, інші будівлі, що можуть викликати зацікавленість з точки зору впливу на роботу проектованого об‘єкту, існуюче озеленення району, транспортні мережі, напрям сторін світу.

Нумерація об’єктів на ситуаційному плані повинна чітко відповідати таблиці експлікації будівель та споруд, яка надається безпосередньо під фрагментом карти (додаток Ф).

Додаток Б. Приклад продуктової відомості наведений у підрозділі 2.3.3 (табл.2.16).

За необхідністю також можуть бути представлені інші додатки:

- додаткові ілюстрації або таблиці;

- проміжні математичні докази, формули, розрахунки;

- протоколи випробувань, методики;

- додатковий перелік джерел, які можуть викликати інтерес;

- опис комп’ютерних програм, розроблених при виконанні роботи;

- опис нового технологічного обладнання та приладів, що пропонуються. 

Графічна частина

Аркуш 1. Креслення «План на відмітці 0.000» (М 1:100).

Даний аркуш креслень графічної частини курсового проекту являє собою план першого поверху готелю з розташуванням обладнання у розрахованих згідно завдання приміщеннях засобу розміщення (певна група приміщень готелю та виробничий цех підприємства харчування), обідніх залах і вбиральнях.

Компонування усіх приміщень виконується відповідно до пропозицій, які викладені у підрозділі 2.6 з урахуванням даних табл.2.33.

Виконуючи креслення плану першого поверху готелю, слід пам’ятати наступне:

- вхід у вестибюль проектують у центральній частині за периметром вестибюля;

- гості повинні рухатися від головного входу до рецепції й далі — до сходової зони чи ліфта. Цей шлях має бути найкоротшим, не перетинатись і не бути зворотним;

- перед стійкою реєстрації необхідно передбачити простір для прийому організованих груп (мінімум 6 м²);

- номери для інвалідів на кріслах-колясках, з дефектами зору та незрячих рекомендується розміщувати на першому поверсі;

- торгова зона найчастіше розташовується навпроти зони відпочинку та поблизу сходово-ліфтових комунікацій.

При розміщенні обладнання у виробничих цехах необхідно пам’ятати, що технологічні лінії комплектують з дотриманням мінімальних допустимих відстаней між окремими одиницями устаткування або між обладнанням і стіною для забезпечення нормальних умов монтажу, експлуатації та ремонту (додаток Х).

Все устаткування по довжині і ширині приміщення бажано прив’язувати до найближчої будівельної конструкції (найчастіше стіни).

Стосовно розташування столів у залі, то їх розміщують по діагоналі або паралельними рядами, лініями чи групами з однаковою або різною відстанню між ними. Необхідно приймати до уваги, що ширина проходів у залі (додаток Ц) визначається відстанню між спинками стільців (відстань від спинки стільця до краю стола – 0,5 м) при лінійному розташуванні столів; між кутами столів – при діагональному розміщенні; між спинками стільців та кутами столів – при змішаній розстановці.

Відстань між стіною та розташованими вздовж неї столами має становити не менш як 0,4 м, а в разі розміщення столів паралельними рядами – 0,3 м.

Відстань від лінії самообслуговування до найбільш віддаленого стола не повинна перевищувати 20 м, а при обслуговуванні офіціантами – від роздавальні до найбільш віддаленого стола – 30 м.

При плануванні танцмайданчику в залі закладу додатково збільшують його площу виходячи із норми 0,125-0,2 м² площі на 1 місце в залі.

Вбиральні для відвідувачів розміщують у вестибюлях єдиним блоком. Вони повинні бути роздільними для чоловіків і жінок. Кількість унітазів в кожній з них слід приймати, не менше: при загальній кількості місць в обідніх залах до 300 – один унітаз на кожних 60 місць, понад 300 – додатково один унітаз на кожні подальші 100 місць.

У чоловічих вбиральнях на кожний унітаз приходиться один пісуар (у пивних барах – два).

При кількості місць в залі менш ніж 50 дозволяється проектувати одну вбиральню з одним унітазом та з раковиною для миття рук.

За кількості місць в залах більше 100 слід додатково передбачати спеціальну кабіну для інвалідів на кріслі-колясці. За меншої місткості необхідність кабіни обумовлюється завданням на проектування.

Розміри і позначення санітарного обладнання на плані та приклади компонувального рішення вбиралень для відвідувачів наведено в додатку Ш.

У разі виконання проекту реконструкції засобу розміщення до графічної частини курсового проекту входить план будівлі до реконструкції.

Аркуш 2. Креслення «План житлового поверху» або «Розріз 1-1», «Розріз 2-2» (М 1:100).

Якщо студент, згідно із завданням, виконував проектування житлової групи приміщень, тоді йому необхідно виконати креслення «План житлового поверху».

Даний аркуш креслень графічної частини курсового проекту являє собою план житлового поверху готелю з розміщенням меблів та обладнання у всіх приміщеннях, розташованих на поверсі.

Виконуючи креслення «План житлового поверху», потрібно пам’ятати наступне:

- довжина коридору визначається розмірами ділянки, відведеної під будівництво або кількістю сходів, розташованих з урахуванням протипожежних норм;

- відстань між двома сходами для евакуації не повинна перевищувати 60 м, а при тупиковому коридорі (коли сходи є тільки з одного боку) максимальна відстань входу в номер від сходів не повинна перевищувати 30 м;

- нормативна ширина коридору залежить від виду забудови номерами вздовж коридору (одно- чи двостороння) та способу відкривання дверей номерів (додаток Щ);

 - кількість ліфтів залежить від місткості готелю і вантажопідйомності самих ліфтів;

- ліфти рекомендується розміщувати рядами, не більш ніж чотири в ряд;

- перед ліфтами повинна бути вільна зона шириною не менше 2,2 м (якщо ліфти розташовуються один навпроти одного, то вільна зона повинна бути шириною не менше 3,3 м);

- приміщення поповерхового обслуговуванняна поверсі розташовують ізольованими або в єдиному блоці (як правило, окремо від усіх інших знаходиться приміщення обслуговуючого персоналу, яке зазвичай розміщують неподалік від холу, інші — єдиним блоком поруч із вантажопасажирським ліфтом);

- у готелях категорії *****, ****, *** у комплексі обслуговуючих приміщень передбачається сервізна з вантажним ліфтом, яку використовують для забезпечення якісного надання ресторанних послуг у номерах;

- господарські сходи і ліфти, сміттєпровід і білизнопровід повинні розташовуватися так, щоб потоки персоналу не перетиналися з гостьовими потоками.

Якщо студент, згідно із завданням, здійснював проектування іншої групи приміщень, тоді йому потрібно виконати креслення «Розріз 1-1», «Розріз 2-2».

На даному аркуші креслень виконується два (поздовжній та поперечний) розрізи будівлі з розміщенням технологічного обладнанням у приміщеннях, які попали до розрізів. Напрями, за якими виконуються розрізи, визначаються керівником проекту.

Виконуючи розріз громадської частини готелю, а саме поверху, де розташовується заклад ресторанного господарства, варто пам’ятати наступне:

- висоту надземних поверхів слід приймати 3,3 м;

- для залів місткістю понад 150 місць дозволяється приймати висоту поверху 4,2 м;

- висота приміщень для розміщення виробничих цехів приймається за технологічними вимогами, але не менше ніж: 3,0 м – за кількості місць до 150 включно; 3,3 м – від 150 до 300 місць і 3,9 м – понад 300 місць;

- висота приміщень гарячих цехів і мийних не повинна бути менше висоти суміжних з ними залів;

- висота надземного поверху визначається від рівня підлоги нижнього поверху до рівня підлоги поверху наступного (верхнього) (для останнього поверху – до верху перекриття (покрівлі));

- у приміщеннях з похилою стелею або різними за висотою частинами приміщення вимогам до найменшої висоти повинна відповідати середня (приведена) висота приміщення. При цьому висота приміщення в будь-якій його частині повинна бути не менше ніж 2,5 м;

- в окремих приміщеннях допоміжного призначення і коридорах залежно від об’ємно-планувальних рішень будинків і технологічних вимог дозволяється зменшення висоти до 2,2 м, а в складських і службово-побутових приміщеннях – до 2,5 м до низу виступаючих конструкцій;

- висота підвального та верхнього технічного поверхів вимірюється від рівня підлоги до низу будівельних конструкцій перекриття, що виступають (балки, ригелі).

Стосовно житлової частини засобу розміщення, то необхідно враховувати, що:

- висота житлових поверхів (від підлоги до підлоги) повинна бути не менше 2,8 м;

- висоту житлових приміщень (від підлоги до стелі) готелів слід приймати не менше 2,5 м;

- у районах із середньомісячною температурою липня 21 °С і більше висоту житлових поверхів потрібно приймати не менше 3,0 м, а висоту житлових приміщень – не менше 2,7 м;

- висота допоміжних приміщень номерів повинна бути не менше 2,1 м.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!