Методичні вказівки до виконання курсових робіт з дисципліни Ділова іноземна мова (англійська), Туризм, ЧДТУ
« НазадМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Методичні вказівки до виконання курсових робіт з дисципліни Ділова іноземна мова (англійська)для студентів напряму підготовки 6.140103 «Туризм»
ВСТУП Підготовка бакалаврів за спеціальністю 6.140103 «Туризм» базується на Законах України «Про вищу освіту», Положенні про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 20.01.98 № 65 та галузевих стандартах вищої освіти з підготовки фахівців. Курсова робота з дисципліни «Ділова іноземна мова (англійська)» освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр 6.140103 «Туризм» є підсумковою роботою студента з цієї дисципліни, яка дозволяє виявити рівень засвоєння ним теоретичних знань та практичної підготовки, здатність до самостійної роботи і має своєю метою: - розширення, закріплення і систематизацію теоретичних знань, придбання навичок практичного застосування цих знань; - розвиток навичок ведення самостійних теоретичних і експериментальних досліджень; - набуття досвіду обробки, аналізу і систематизації результатів теоретичних знань, в оцінці їх практичної значущості і можливої сфери застосування; - набуття досвіду надання і публічного захисту результатів своєї діяльності. Методичні рекомендації розроблено відповідно до вимог Галузевого стандарту вищої освіти України «Засоби діагностики якості вищої освіти» і покликані допомогти студентам насамперед у підготовці, написанні курсової роботи та її прилюдному захисті.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯКурсова робота з дисципліни «Ділова іноземна мова (англійська)» завершує курс у цілому. До виконання курсової роботи слід приступати після оволодіння теоретичним курсом та ознайомлення з літературними джерелами. Мета і завдання курсової роботи Курсова робота (НДР) – це самостійне дослідження, виконане студентом на завершальному етапі вивчення дисципліни в університеті. Як теоретико-прикладне дослідження НДР повинна містити глибоке теоретичне осмислення актуальної проблеми, а також обґрунтований проект практичного її розв'язання, виконаний на основі ретельно проведеного аналізу. Метою підготовки курсової роботи є поглиблення студентом теоретичних і практичних знань з дисципліни, вироблення умінь застосовувати їх при вирішенні конкретних практичних завдань. Працюючи над курсовою роботою, студент має засвоїти навики правильної постановки проблеми та обґрунтування її актуальності, формулювання мети і завдань дослідження, побудови логічного плану і оптимальної структури, роботи з літературними джерелами, обґрунтування власних узагальнень і висновків. Основними завданнями курсової роботи є:
Повнота й особливості реалізації цих завдань залежать від напряму дослідження та його специфічних рис. Теоретичні питання в курсовій роботі повинні займати до 25 % її загального обсягу, 75 % повинні відображати висновки досліджень. Студент повинен виконати курсову роботу в суворій відповідності до графіка. Курсові роботи подані на кафедру з порушення встановлених строків без поважних причин не рецензуються і повертаються студентам. Якщо курсова робота не виконана в строк з поважних причин, то на підставі заяви студента завідувач кафедри, встановлює індивідуальний термін виконання роботи, обов’язковий як для студента, так і для кафедри. Кожному студенту кафедра призначає керівника курсової роботи з числа викладачів кафедри, який проводить індивідуальні консультації, передбачені для написання курсової роботи. З метою самоконтролю кожен студент разом з керівником розробляє календарний план виконання роботи в розрізі окремих етапів (розділів). СТРУКТУРА, ЗМІСТ І ОБСЯГ КУРСОВОЇ РОБОТИ Курсова робота, як оригінальне теоретично-прикладне дослідження повинна мати певну логіку побудови, послідовність і завершеність. Загальний обсяг курсової має бути в межах 40 – 50 сторінок друкованого тексту. Рекомендується така структура курсової роботи:
Зміст або план курсової роботи може займати 1–1,5 сторінки. В ньому записуються назви всіх розділів і підрозділів (параграфів) із зазначенням початкових сторінок. План роботи має відображати суть проблеми, її складність та логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними і тісно пов'язаними з назвою роботи, але не повторювати її. Орієнтований план курсової роботи наведено в Додатку А. У вступі (1 – 2 с.) дається наукове обґрунтування актуальності і значення обраної теми; формулюються мета, завдання і об'єкт дослідження; наводиться перелік застосованих методів дослідження. Перший розділ (10 – 15 с.) структурно складається з 2 – 3 підрозділів. У ньому слід розкрити стан теоретичних напрацювань з обраної теми, проаналізувати існуючі різноманітні погляди (в тому числі і власні) на ті чи інші аспекти, виявити невирішені проблеми, які потребують розв'язання в теоретичному, методичному прикладному плані. Важливе місце в даному розділі посідає викладення методик дослідження визначених проблем, які будуть використовуватися у наступних частинах роботи. Автор має продемонструвати свою обізнаність з методами і на основі їх критичного огляду обґрунтувати вибір найбільш придатного для обраного напряму дослідження. У другому розділі (15 – 20 с.) студент повинен виконати ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми. У цьому розділі можна виділити 2 – 4 відносно самостійних підрозділи. Розділ повинен бути максимально насиченим фактичною інформацією. Слід чітко розмежувати джерела походження використаної при аналізі інформації: що запозичене з літератури, які дані здобуті шляхом роботи з Інтернет-джерелами тощо. Розділ завершується оцінкою одержаних результатів. Третій розділ (15 – 20 с.) повинен містити обґрунтовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети, поставленої у вступі. Характер і зміст висновків, що пропонуються, повинні базуватися на аналізі, проведеному в другому розділі курсової роботи. У цьому розділі можна виділити 2 – 4 відносно самостійних підрозділи. Розділ також може бути насиченим фактичною інформацією. Розділ «Висновки» є завершальною частиною курсової роботи. Він містить стислий виклад актуальності теми, зроблених оцінок та узагальнень під час дослідження, пропозиції автора. Ознайомлення з текстом висновків повинно сформувати у читача уявлення про ступінь реалізації автором курсової роботи поставленої мети і завдань. Обсяг висновків – 1 – 2 с. Розділ «Література» включає складений за чинними правилами перелік використаних літературних джерел. У додатки виносяться громіздкі таблиці допоміжного характеру, блок-схеми, ілюстративний матеріал тощо. Однією з ознак високої якості курсової роботи є електроний варіант відеосупроводу курсової роботи. Оформлення роботи повинно здійснюватись згідно ДСТУ 3008 – 95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення» та ГОСТ 2.105 – 95 «ЕСКД. Общие требования к текстовым документам». ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ Курсова робота має бути виконана і оформлена з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт. Текст роботи має бути надрукований на принтері через 1,5 міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці на одному боці аркуша білого паперу формату А4. Шрифт Times New Roman, 14 пт. Можна також подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату АЗ. Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями: лівими – не менше ніж 20 мм, правим – не менше ніж 10 мм, верхнім – не менше ніж 20 мм, нижнім – не менше ніж 20 мм. Відстань між заголовком і текстом має бути в межах 20 мм. Курсова робота починається з титульного аркуша, який виконується за формою (див. Додаток В). За титульним аркушем розміщують послідовно: зміст роботи, вступ, перший, другий, третій розділ, висновки, список використаної літератури, додатки. У змісті зазначають початкові сторінки кожного розділу і параграфа. Назви розділів і параграфів у змісті й тексті мають бути однаковими.. Вступ, кожний розділ, висновки і список літератури починаються з нової сторінки, а наступний підрозділ – одразу після закінчення попереднього. Текстова частина курсової роботи, рисунки, таблиці мають бути одного кольору (чорного). Розділи, підрозділи слід нумерувати арабськими цифрами та друкувати з абзацним відступом (1, 2, 3 і т.д.). Номер підрозділу або пункту включає номер розділу і порядковий номер підрозділу або пункту, відокремлені крапкою (1.1., 1.2. і т.д.). Після номеру розділу в тексті роботи крапку не ставлять. Заголовки Розділи, підрозділи повинні мати заголовки, що чітко й коротко відображають їхній зміст. Заголовки розділів слід друкувати з великої літери без крапки в кінці та без підкреслень. Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою. Заголовки підрозділів починаються з великої літери, крапка в кінці назви підрозділу не ставиться. Переліки У тексті пунктів або підпунктів можуть бути переліки. Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або малу літеру, після якої ставлять дужку. Для подальшої деталізації переліку необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставиться крапка. Таблиці Таблиці застосовують для кращого уточнення та зручності порівнювання показників. Назва таблиці (за наявності такої) має точно і стисло відображати її зміст. Назву слід розміщувати над таблицею. У разі перенесення частини таблиці на ту саму або інші сторінки, назву ставлять тільки над першою частиною таблиці. Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць, як наведено нижче. Таблиці за винятком таблиць у додатках слід нумерувати арабськими цифрами наскрізно по розділу. Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка. Якщо в тексті роботи є тільки одна таблиця, то її позначають «Таблиця 1», або «Таблиця В.1», коли таблицю наведено в додатку В. Допускається нумерувати таблиці в межах розділу. У цьому разі номер таблиці складатиметься з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою. На всі таблиці мають бути посилання в тексті, які складаються зі слова «таблиця» із зазначенням її номера. Заголовки стовпців і рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки стовпців – з малої, якщо вони є продовженням заголовка, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаговки стовпців друкують в однині. Таблиці ліворуч, праворуч і знизу, як правило, обмежують лініями. Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і стовпців діагональними лініями не допускається. Горизонтальні й вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, можна не креслити, якщо брак таких не ускладнює користування таблицею. Заголовки стовпців, як правило, друкують паралельно рядкам таблиці. За необхідності допускається перпендикулярне розміщення заголовків стовпців. Таблицю (залежно від її розміру) розміщують під текстом першим посиланням на неї або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку до роботи. Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за формат сторінки, то таблицю поділяють на частини, які розміщуються одна під одною, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її заголовок та боковик. У разі поділу таблиці на частини допускається її заголовок або боковик заміняти відповідно номерами стовпців і рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами стовпці і (або) рядки першої частини таблиці. Слово «Таблиця» зазначають один раз ліворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами друкують слова «Продовження таблиці» або «Закінчення таблиці» із зазначенням номера (позначення) таблиці. Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, то в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не креслять. Графічний матеріал Графічний матеріал – рисунки (схеми, діаграми і т.ін.) розміщують у стандарті для встановлення властивостей або характеристик об’єкта, а також для ліпшого розуміння тексту стандарту. Графічний матеріал треба розмістити безпосередньо після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку. За наявності у стандарті таблиць, що доповнюють графічний матеріал, таблиці слід розміщувати після графічного матеріалу. Графічний матеріал може мати тематичну назву, яку розміщують під ним. За необхідності під графічним матеріалом розміщують пояснювальні дані. Слово «рисунок» і назву подають після пояснювальних даних. Графічний матеріал (за винятком графічного матеріалу додатків) слід нумерувати арабськими цифрами наскрізно по розділах. Якщо рисунок один, його позначають «Рис. 1». Дозволяється нумерація графічного матеріалу в межах розділу. Номер рисунка складається в цьому разі з номерів розділу та порядкового номера рисунка, відокремлених крапок (Рисунок 1.1). Графічний матеріал кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (Рисунок В.З). Рисунок (діаграму, схему і т.ін.), як правило, слід виконувати на одній сторінці. Якщо рисунок не вміщається на одній сторінці, дозволяється переносити його на інші сторінки. При цьому тематичну назву розміщують на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці і під ними друкують «Рисунок ..., аркуш....», якщо є кілька рисунків, і «Рисунок 1, аркуш...», якщо є один рисунок. Правила цитування та посилання на використані джерела При написанні курсової роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали з яких наводяться в роботі або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена курсова робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання. Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в курсовій роботі. Посилання додаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку літератури та відповідна сторінка джерела (наприклад: [4, с. 35]), або під текстом цієї сторінки у вигляді зноски, в якій указують прізвище та ініціали автора, назву джерела, видавництво, рік видання та сторінку. Запозичена з літературних чи статистичних джерел інформація (таблиці, схеми, графіки, висновки тощо) потребує обов’язкових посилань (у квадратних дужках) на порядковий номер джерела у списку використаної літератури та номери сторінок, з яких узято інформацію. Бібліографічний апарат – ключ до використаних автором джерел. Крім того, він певною мірою відображає наукову етику і культуру наукової праці. Саме з нього можна зробити висновок про ступінь ознайомлення студента з наявною літературою з досліджуваної проблеми. Бібліографічний апарат курсової роботи складається з бібліографічного списку (списку використаних джерел) і бібліографічних посилань, які оформлюються відповідно до чинних стандартів. Список використаних джерел (літератури) – елемент бібліографічного апарата, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Такий список – одна із суттєвих частин роботи, що віддзеркалює самостійну творчу працю автора і демонструє ступінь фундаментальності проведеного дослідження. Отже, бібліографічний опис документів здійснюється згідно зі стандартом з бібліографічного опису документів ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. При скороченні слів користуються ДСТУ 3582-97 «Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі». Бібліографічні описи складають безпосередньо за оригіналами видань. Список використаних джерел рекомендовано наводити у такій послідовності: - Закони і законодавчі акти України; - інструкції, нормативні акти, видані іншими відомствами; - доповіді, виступи керівників держави; - монографії; - книги колективного автора; - підручники; - багатотомні видання; - навчальні посібники; - практикуми; - перекладні видання; - словники, довідники, енциклопедії; - статті, опубліковані у Збірниках наукових праць; - депоновані наукові видання; - журнальні статті; - газетні статті; - інтернет-ресурси. Додатки Матеріал, що доповнює положення стандарту, допускається розміщувати в додатках. Додатками можуть бути: графічний матеріал, таблиці великого формату, ілюстративний матеріал. Додатки можуть бути обов’язковими та інформаційними. Інформаційні додатки можуть бути рекомендованого або довідкового характеру. Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Після слова «Додаток» друкують літеру, що позначає його послідовність. Допускається позначення додатків літерами латинської абетки, за винятком літер І та О. У разі повного використання літер української та латинської абеток допускається позначення додатків арабськими цифрами. Якщо у стандарті один додаток, то він позначається «Додаток А». Кожний додаток слід починати з нової сторінки із зазначенням угорі посередині сторінки слова «Додаток» і його позначенням, а під ним у дужках для обов'язкового додатка друкують слово «обов’язковий», а для інформаційного – «рекомендований». Додаток повинен мати заголовок, який друкують симетрично відносно тексту з великої літери окремим рядком. Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи, підрозділи. Курсова робота переплітається у м’яку або тверду обкладинку.
ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ Підготовка до захисту курсової роботи Згідно з регламентом студент зобов'язаний подавати курсову роботу науковому керівникові на першу перевірку частинами у встановлені строки. В разі недодержання студентом календарного графіка виконання НДР керівник курсової роботи, має право звернутися до зав. кафедри та декана факультету з пропозицією відрахувати студента з університету як такого, що не виконує навчальний план. Після завершення написання роботи студент подає курсову роботу науковому керівникові для одержання від нього письмової рецензії з оцінкою дослідження. Зразок структури змісту рецензії наукового керівника наведено в Додатку Д. Курсова робота, підписана автором, з письмовою рецензією наукового керівника подається керівнику науково-дослідної програми (завідувачу випускаючої кафедри). Керівник науково-дослідної програми вирішує питання про допуск студента до захисту, роблячи відповідний запис на титульному аркуші курсової роботи. У разі невідповідності курсової роботи вимогам цих рекомендацій, керівник НДР може не допустити студента до захисту курсової роботи. Рішення керівника науково-дослідної програми щодо недопуску студента до захисту має бути затверджене на засіданні кафедри. Порядок захисту курсової роботи Студент готує до захисту ілюстративний матеріал та відео, яким супроводжує свій захист (диск). Час виступу не повинен перевищувати 10 хвилин, має бути стислим, конкретним, з використанням ілюстративного матеріалу – плакатів, роздаткового матеріалу (набору таблиць, графіків, діаграм, схем, відповідних слайдів, комп’ютерного аудіосупроводження). Головне призначення таких додатків – детально та наочно проілюструвати ті чи інші результати дослідження автора, тому необхідно вчасно посилатися на відповідний матеріал, акцентувати на ньому увагу членів комісії. У разі використання слайдів або ноутбуку, треба переконатися у наявності проектора, екрана, можливості затемнення, доступних джерел електричного струму та пам'ятати про специфіку підготовки та застосування цього методу презентації. Захист роботи проводиться публічно та розпочинається з доповіді, в якій студент має розкрити: - актуальність теми; - структуру роботи; - об'єкт дослідження; - висновки з дослідження, зміст пропозицій. Під час доповіді слід звертатися до ілюстративного матеріалу, коротко пояснюючи його зміст. Члени комісії, присутні на захисті, можуть ставити студенту запитання з метою визначення рівня його спеціальної підготовки та ерудиції. Після відповіді на запитання слово надається науковому керівникові для характеристики й оцінки роботи. Тривалість захисту курсової роботи не повинна перевищувати 15 – 20 хвилин у середньому на одного студента. Після обговорення підсумків захисту виноситься рішення і виставляється оцінка. Після захисту курсові роботи передаються на зберігання в архів випускової кафедри не менше ніж на 1 рік.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ Підсумкову, диференційовану за кредитно-модульною системою оцінку курсової роботи визначає комісія у складі не менше двох осіб. У процесі визначення оцінки враховується ряд важливих показників якості курсової роботи: Змістовні аспекти роботи: - актуальність обраної теми дослідження; - відповідність логічної побудови поставленим в завданні цілям; - широта й адекватність методологічного та діагностичного апарату; - рівень обгрунтування запропонованої теми роботи; - ступінь самостійності проведення дослідження; - розвиненість мови викладу та загальне оформлення роботи відповідно до вимог вищої школи; - наявність ілюстративного та супроводжуючого матеріалу. Якість захисту роботи: - уміння стисло, послідовно й чітко викласти сутність і результати дослідження; - здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки та погляди; - загальний рівень підготовки студента; - володіння культурою презентації. Основні умови одержання оцінки Відмінно. Курсова робота є бездоганною в усіх відношеннях, містить елементи новизни, має прикладне значення, доповідь логічна і стисла, рецензія позитивна, відповіді на запитання членів комісії правильні і стислі. Добре. Тема роботи розкрита, але мають місце окремі недоліки не принцинового характеру: в теоретичній частині поверхово зроблений аналіз літературних джерел, елементи новизни чітко не представлені, недостатньо використані інформаційні матеріали, мають місце окремі зауваження керівника, доповідь логічна, проголошена вільно, відповіді на запитання членів комісії в основному правильні, оформлення роботи в межах вимог. Задовільно. Тема НДР в основному розкрита, але мають місце недоліки змістовного характеру: нечітко сформульована мета роботи, теоретичний розділ має виражений компілятивний характер, наукова полеміка відсутня, в аналітичній частині є надлишок елементів описовості, добір інформаційних матеріалів (таблиці, графіки, схеми) не завжди обґрунтований, рецензія містить окремі зауваження, доповідь прочитана за текстом, не всі відповіді на запитання членів комісії правильні або повні. Є зауваження щодо оформлення роботи. Незадовільно. Нечітко сформульована мета НДР. Розділи погано пов'язані між собою. Відсутній критичний огляд сучасних літературиних джерел. Дослідження виконано поверхово, переважає описовість на шкоду системності і глибині. Оформлення роботи далеке від зразкового. Ілюстрації до захисту відсутні. Відповіді на запитання членів комісії неточні або неповні. Шкала оцінювання: національна та ECTS
Курсова робота до захисту не допускається у випадку, коли роботапредставлена науковому керівникові на перевірку або на будь-який подальший етап проходження з порушенням строків, встановлених регламентом. Написана на тему, яка своєчасно не була затверджена завідувачем випускаючої кафедри. Виконана не самостійно. Структура не відповідає вимогам. Не переплетена у палітурку, недбало оформлена.
РЕКОМЕНДОВАНИЙ ПЕРЕЛІК ТЕМ КУРСОВИХ РОБІТ
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ Базові
Допоміжні 1. Биконя О.П. Ділова англійська мова. Завдання для самостійної роботи з англійської мови за професійним спрямуванням: Навчальний посібник / О.П. Биконя. – Вінниця: Нова Книга, 2010. – 224 с. 2. Богацький И.С. Бизнес-курс английского язика / И.С. Богацький, Н.М. Дюка нова. – К.: ООО «ИП Логос-М», 2009. – 352 с. 3. Буданов С.І. Ділова англійська мова. Business English / С.І. Буданов, А.О. Борисова. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2011. – 288 с. 4. Воробьёва С.А. Деловой английский язык для гостиничного бизнеса / С.А. Воробьёва. – М.: ООО «Филоматис», 2008. – 336с. 5. Воробьёва С.А. Деловой английский язык для ресторанного бизнеса / С.А. Воробьёва. – М.: ООО «Филоматис», 2006. – 272с. 6. Воробьёва С.А. Деловой английский язык для сферы туризма / С.А. Воробьёва. – М.: ООО «Филоматис», 2004. – 352с. 7. Мелех, И.Я. Как говорить по телефону по-английски: справочно-учеб. пособие / И.Я. Мелех, Т.Г. Шелкова. – 4-е изд. – М.: Астрель: АСТ, 2007. – 221 с. 8. Муратов, Э.Н. Дипломатические документы и дипломатическая переписка: учеб. пособие для вузов / Э.Н. Муратов. – 3-е изд. – М.: Астрель: АСТ, 2005. – 219 с. 9. Селсдон, Эстер. Как писать письма по-английски: пер. с англ./ Эстер Селадон. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2004. – 239 с. 10. Тіллі, Роберт. Відрядження / Р. Тіллі. – К.: Знання, 2010. – 160 с. 11. Тіллі, Роберт. Ділове листування / Р. Тіллі. – К.: Знання, 2010. – 160 с. 12. Тіллі, Роберт. Переговори з продажу / Р. Тіллі. – К.: Знання, 2010. – 160 с. 13. Тіллі, Роберт. Презентації / Р. Тіллі. – К.: Знання, 2010. – 160 с. 14. Тіллі, Роберт. Спілкування / Р. Тіллі. – К.: Знання, 2010. – 160 с. 15. Шух, Елке. Телефонні переговори / Е. Шух. – К.: Знання, 2010. – 160 с. 16. Business English Essentials / Частина 1: Посібник з англійської мови ля навчання ділового спілкування. / Укл. О. Біленька, А. Павлюк, О. Чепурна. – Тернопіль: Видавництво Карп’юка, 2003. – 200 с. 17. Business English Essentials / Частина 2: Посібник з англійської мови ля навчання ділового спілкування. / Укл. О. Біленька, А. Павлюк, О. Чепурна. – Тернопіль: Видавництво Карп’юка, 2003. – 200 с. 18. Barrow Colin. The 30 Day MBA in Business Finance / Colin Barrow. – Kogan Page Limited, 2011. – 238 p. 19. Dignen Bob. Professional English Communicating Across Cultures / Bob Dignen. – CambridgeUniversity Press, 2011. – 96 p. 20. Dignen Bob. International Management English Managing Projects / Bob Dignen. – Delta Publishing, 2012. – 127 p. 21. Flinders Steve. International Management English Leading People / Steve Flinders. – Delta Publishing, 2012. – 111 p. 22. King David. Meetings / David King. – Delta Publishing, 2010. – 64 p. 23. King David. Socialising / David King. – Delta Publishing, 2007. – 64 p. 24. Krois-Lindner Amy. International Legal English / Amy Krois-Lindner. – CambridgeUniversity Press, 2011. – 336 p. 25. Littlejohn Andrew. Professional English Company to Company / Andrew Littlejohn. – CambridgeUniversity Press, 2011. – 128 p. 26. Lowe Susan. Negotiating / Susan Lowe, Louise Pile. – Delta Publishing, 2007. – 64 p. 27. Lowe Susan. Presenting / Susan Lowe, Louise Pile. – Delta Publishing, 2006. – 64 p. 28. Lowe Susan. Telephoning / Susan Lowe. – Delta Publishing, 2009. – 64 p. 29. MacKenzie Ian. Professional English in Use Finance / Ian MacKenzie. – CambridgeUniversity Press, 2011. – 140 p. 30. MacKenzie Ian. Financial English / Ian MacKenzie. – Heinle, Cengage Learning EMEA, 2012. – 142 p. 31. Mckeown Arthur. Professional English in Use Management / Arthur Mckeown, Ros Wright. – CambridgeUniversity Press, 2011. – 120 p. 32. Pile Louise. E-mailing / Louise Pile. – Delta Publishing, 2004. – 64 p. 33. Powell Mark. Professional English Dynamic Presentations / Mark Powell. – CambridgeUniversity Press, 2011. – 96 p. 34. Powell Mark. Professional English International Negotiations / Mark Powell. – CambridgeUniversity Press, 2012. – 112 p. 35. Powell Mark. Presenting in English: how to give successful presentations / Mark Powell. – Heinle, Cengage Learning EMEA, 2011. – 126 p. 36. Pratten Julie. Absolute Financial English / Julie Pratten. – Delta Publishing, 2010. – 136 p. 37. Sandford George. Cambridge English for Human Resources / George Sandford. – CambridgeUniversity Press, 2011. – 128 p. 38. Smith Lyn. Effective Internal Communication / Lyn Smith. – Kogan Page Limited, 2010. – 274 p. 39. Tomalin Barry. Key Business Skills / Barry Tomalin. – HarperCollins Publishers Limited, 2012. – 144 p. 40. Rogers Jenny. Great Answers to Tough CV Problems / Jenny Rogers. – Kogan Page, 2011. – 208 p. Додаток Ж Зразки оформлення бібліографічних описів у списку літератури
З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!
|