Методичні рекомендації з підготовки курсових робіт з курсу Соціальна психологія

Методичні рекомендації з підготовки курсових робітз курсу Соціальна психологія 

Методичні рекомендації містять вимоги до змісту та оформлення курсової роботи, підготовки до її захисту. 

1. Структура роботи

Курсова робота складається з двох (трьох)[1] розділів і  має наступну структуру: 

ТИТУЛЬНА СТОР.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. НАЗВА РОЗДІЛУ

1.1. Назва параграфа

1.2. Назва параграфа

І т.п.

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. НАЗВА РОЗДІЛУ

2.1. Назва параграфа

2.2. Назва параграфа

І т.п.

Висновки до розділу

РОЗДІЛ 3. НАЗВА РОЗДІЛУ 2

3.1. Назва параграфа

3.2. Назва параграфа

І т.п.

Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ 

2. Вимоги до змісту роботи

Титульна сторінка роботи оформляється відповідно до визначених вимог – див. Додаток А.

Зміст  курсовоїроботи подається на її початку. У своєму переліку він містить вступ, найменування та номери усіх розділів, параграфів, підпараграфів, висновки до розділів та висновки (загальні висновки), список використаних джерел, додатки.

Вступ містить обґрунтування актуальності теми, визначення об’єкта, предмета, завдань, мети, гіпотези[2] та  методів дослідження, емпіричної бази.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Предмет міститься в межах об’єкта, тобто є часткове від нього. Саме предмет відповідає темі дослідження.

Завдання відображають поетапність дослідження проблеми і слугують досягненню поставленої мети.

Метаскладається із зазначення кінцевого результату дослідження (на що в цілому воно спрямовується), його об’єкта (чи предмета) та шляху досягнення кінцевого результату. 

Гіпотеза курсової роботи з практичної психології - це зроблене на основі аналізу наукових джерел, власних умовиводів та спостережень припущення про основні результати дослідження. В ній важливо зазначити умови ефективності визначених результатів дослідження для цілей оптимізації процесу підготовки роботи практичного психолога.

Наведемо приклад сформульованої гіпотези.

Приклад.

Тема: Мотиви навчальної діяльності підлітків.

Об'єкт: особливості навчальної діяльності дітей підліткового віку

Предмет: активізація пізнавальних інтересів у підлітковому віці

Гіпотеза:  ефективність навчальної діяльності у дітей підліткового віку

може знижуватись під впливом певних вікових особливостей.

Зазначимо, що у тексті слова актуальність дослідження, мета, завдання, предмет, об'єкт, гіпотеза пишуться з абзацу та виділяються жирним шрифтом.

Методи дослідження визначаються відповідно до визначених об’єкта, предмета та поставлених завдань. Наводяться загальнонаукові (теоретичні та емпіричні) та конкретно наукові методи, конкретні методики психологічного дослідження, методи обробки емпіричних даних. При цьому методи та методики дослідження вказуються відповідно до поставлених завдань («Для розв’язання першого завдання використовувались…»), до досліджуваних явищ («Для вивчення тривожності використовувалась методика…»).

В емпіричній базі  вказується де проводилось дослідження, яка категорія осіб вивчалася, у якій кількості, дається характеристика вибірки. 

Основна частина курсової роботи складається з розділів, параграфів, підпараграфів, пунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки  та завершується висновками, а основна частина в цілому – загальними висновками.

У вступі зазначається актуальність, що містить чітке формулювання проблеми дослідження, об'єкту, предмету, мети, гіпотези, задач дослідження, обґрунтування плану, опис методичних особливостей та вибірки емпіричного дослідження.

Розділ І є теоретичним, він містить результати теоретичного вивчення проблеми. У формі аналізу літературних джерел, з обов’язковим посиланням на їх авторів (і відповідні джерела), послідовно розкриваються  суть проблеми, аспекти та питання її вивчення, з’ясовуються основні поняття, їх зміст, висвітлюються  та аналізуються існуючі дослідження з проблеми. Завершується розділ формулюванням висновків щодо суті з’ясованого.

В ІІ розділі представлені: опис програми і загальної методики дослідження, результати проведеного автором емпіричного дослідження та рекомендації або програму вирішення зазначеної проблеми зі з'ясуванням її ефективності. Ця частина курсової роботи повинна логічно йти за матеріалом попереднього розділу та пояснювати структуру подальшого  викладення  матеріалу.   Повинні   бути   коротко,   але   вичерпно описані:

• піддослідні (респонденти) - їх вік, стать, інші, важливі з точки зору даного дослідження характеристики; загальна кількість та принципи відбору піддослідних, т.п.

• використовувані методики. У випадку адаптації чи розробки автором нової методики необхідно представити всі результати її психометричної оцінки (показники валідності, надійності, ш.)

• методи обробки та аналізу даних Коротко описуються використовувані методи математичної обробки даних з посиланням на відповідні літературні джерела (довідники, підручники, ін.), а також на комп'ютерні програми.

В другому підрозділі другого розділу описуються та аналізуються отримані емпіричні дані та результати. Матеріал структурується, виходячи з логіки розв'язання проблеми у відповідності до програми дослідження. Внаслідок первинної обробки дані групуються за тим чи іншим критерієм і для наочності їх представлення подаються у графічному вигляді (таблиці, графіки, діаграми, гістограми, ін.). Представляється статистичний аналіз даних та обговорюються отримані результати.

Якісний   аналіз   отриманих   результатів   передбачає   обговорення   всіх головних результатів та виявлених закономірностей, їх критичний аналіз у співставленні   з   іншими   точками   зору   та   раніше    відомими   фактами Структуруватися даний розділ повинен на основі логіки дослідження.

В третій підрозділ, як правило, присвячений формуючому етапу дослідження, який передбачає цілеспрямований вплив з метою досягнення певних змін у прояву чи становленні досліджуваного явища у людини. Після визначення завдань цього етапу, обгрунтовується та представляється методика впливу на досліджуваних з урахуванням суті досліджуваного явища, основних напрямків та показників ефективності впливу, особливостей прояву цього явища у досліджуваних. Зазначається про визначення контрольної та експериментальної групи, про проведення зрізів даних до і після проведення формуючого впливу. Висвітлюються результати формуючого етапу дослідження на основі порівняння даних в обох групах до і після проведення експерименту, проводиться аналіз отриманих результатів. Позитивні результати формуючого експерименту (позитивні зміни даних в експериментальній групі досліджуваних) є підставою для висновку про ефективність запровадженої методики впливу на об’єкт.

Кожний розділ курсової роботи закінчується підсумками – висновками до розділу, які випливають із його змісту.

Висновки.

У висновках стисло описуються головні результати, отримані в роботі. Висновки повинні відповідати поставленим завданням, вказувати чи підтверджена гіпотеза. (Доречні, зауважимо, що головною метою наукової роботи є пошук нових знань (істини), а не доведення будь-якою ціною висунутих гіпотез. Негативний результат - теж результат. Саме він часто свідчить про неупередженість та професійну наукову компетентність автора.)

Висновки містять також рекомендації щодо використання отриманих результатів. У кінці висновків, зазвичай, вказують перспективи подальших досліджень.

Список використаної літератури.

Обсяг списку використаної літератури залежить від кількості джерел, на які посилається чи, які цитує автор курсової роботи. Кількість використаної літератури повинна бути достатньою для розробки обраної теми з соціальної психології.Список використанихджерелмає містити в своєму переліку лише ті, що були використані при аналізі проблеми. Для курсової роботи їх кількість становить 15-25.

Додатки.

Додатки - це не обов'язковий розділ курсової роботи. До додатків доцільно включати: повний опис методик; протоколи експериментів; приклади бланків обстеження, заповнені обстежуваними; проміжні математичні доведення, формули; таблиці, у яких узагальнюються емпіричні дані, статистичні розрахунки, а також різні малюнки, фотографії тощо, які ілюструють роботу ін. 

3. Правила оформлення роботи

Загальний обсяг роботи – 40 сторінок друкованого тексту.

Обсяг вступу – до 5 сторінок, обсяг загальних висновків – до 3 сторінок.

Робота виконується на комп’ютері, дотримуючись таких вимог: шрифт TimesNewRoman, розміром 14 кеглів, інтервал 1,5; поля – зліва – 30 мм, справа – 10 мм, зверху та знизу – 25 мм.

Заголовки структурних частин роботи (ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛИ та їх назви, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ) друкуються великими літерами по центру. Заголовки параграфів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться.  Якщо заголовок складається з двох або більше речень, вони розділяються крапкою. Заголовки пунктів друкуються також маленькими літерами з абзацного відступу, але в розбивку в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 2 інтервали.

Кожну із зазначених структурних частин роботи починають з нової сторінки.

Усі сторінки роботи підлягають суцільній нумерації. Першою сторінкою є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації, але на ньому номер сторінки не проставляється. На наступних сторінках номер проставляється в правому верхньому куті .

Такі структурні частини роботи, як ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, не мають порядкового номера. Номер розділу у тексті ставлять після слова РОЗДІЛ, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Параграфи (підрозділи) нумерують у межах розділу: наприклад, 2.3. Потім у тому ж рядку наводиться заголовок параграфа. Пункти нумерують у межах параграфа: 1.3.2. Пункти можуть не мати заголовка.

Ілюстрації (рисунки) та таблиці подаються після тексту, де вони згадані вперше чи на наступній сторінці. Наведені ілюстрації та таблиці обов’язково аналізуються.

Ілюстрації позначаються словом “Рис.” і нумеруються в межах розділу (номер складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка: наприклад: Рис.2.5.). Номер ілюстрації та її назва розміщуються під ілюстрацією.

Таблиці, відповідно, позначають: Таблиця 1.2. і розміщують у правому куті над назвою таблиці, яка подається по центру. При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку, вказують: Продовж. табл. 1.2.

При написанні роботи студент має посилатися на джерела, матеріали або результати  з яких наводяться. Посилання в тексті на джерела  зазначаються їх порядковим номером у списку використаних джерел, який позначається у квадратних дужках, наприклад [5-7]. Коли наводяться у тексті цитата чи якісь конкретні дані з джерела, то вказується відповідна сторінка, наприклад: [5, с.257].

Список використаних джерел подається в алфавітному порядку та оформляється  відповідно до вимог, що знаходить відображення у зразках (див.Додаток Б). Джерела в списку вказуються мовою оригіналу.

Підготовка роботи до захисту

Курсова робота подається керівниковіза місяць до захисту для рецензування.  Недопущена до захисту курсова робота потребує її переопрацювання.

На захист студент готує доповідь на 10 хвилин (3сторінок комп’ютерного тексту), у якій послідовно, відповідно до логіки проведеного дослідження, визначивши тему, об’єкт, предмет, завдання, методи дослідження, висвітлює його результати. Для кращого сприймання матеріалу присутніми слід ілюструвати його власними таблицями, діаграмами, схемами чи мультимедійною презентацією. На всі запитання та зауваження по суті роботи студент має дати відповіді.

Оцінка за курсову роботу виставляється за критеріями:

• узгодженість теми, об'єкту, предмету, мети, гіпотези та завдань дослідження,

• правильність визначення об'єкту, предмету дослідження та гіпотези дослідження;

• адекватність методики дослідження сформульованим завданням,

• ступінь розв'язання поставлених завдань дослідження,

• достатня кількість опрацьованих джерел з проблематики дослідження;

• дотримання вимог щодо структури, змісту, стилю викладу, обсягу та оформлення курсової роботи.

• попередня оцінка прорецензованої курсової роботи; 

• повнота розкриття теми, суті та результатів проведеного дослідження;

• володіння матеріалом дослідження;

• повнота відповідей на поставлені запитання.

Оцінка за курсову роботу виставляється  в  відомості та  заліковій книжці студента.

Додаток В

ЗРАЗОК

Вступ

Актуальність дослідження. Конфлікти в сучасному українському суспільстві характерні для усіх сфер життєдіяльності, що спричинює необхідність створення механізмів і інститутів їх регулювання, здійснення контролю над конфліктним процесом. Для розвитку та врегулювання конфлікту важливими є такі психологічні моменти, як сприйняття ситуації її учасниками, їхнє ставлення до неї, стратегії поведінки. Тому одним з центральних питань, що вимагають свого вирішення в дослідженні конфліктів, є питання про причини і чинники, що обумовлюють виникнення конфліктів, а також методи врегулювання конфліктів, зокрема - в професійній діяльності пенітенціарного працівника.

Проблема різних видів, рівнів, стадій конфлікту є однією з найстаріших, але актуальних і нині в психологічній науці. Цій проблемі присвячені спеціальні дослідження багатьох вчених, таких як О.Я. Анцупов, А.М. Бандурка, Н.В. Гришина, Т.В. Дуткевич, І. Дойч, Г.В. Ложкін, М.І. Пірен Н.І. Пов’якель, Дж. Скотт, Р. Фішер,У. Юрі и ін. Окремим питанням дослідження конфліктів в середовищі пенітенціарного закладу присвячені праці М.П. Барабанова, М.І. Брєзгіна, В.С. Медведєва, О.М. Морозова, А.М. Сухова та ін.

Діяльність працівників пенітенціарних установ протікає в напружених, екстремальних умовах, небезпечних для життя обставинах, під впливом яких у них формується професійна і моральна деформація. Співробітники прагнуть посилити умови відбування покарання, впевнені у позиції власної правоти, що спричинює виникненню конфліктних ситуацій з засудженими. Недостатне вивчення методів врегулювання конфліктів в професійній діяльності пенітенціаріїв зумовило вибір напряму наукового пошуку.

Об’єкт дослідження – феномен соціально-психологічного конфлікту.

Предмет дослідження – методи врегулювання конфліктів пенітенціарних працівників в управлінській діяльності .

Мета дослідження полягає у з'ясуванні методів врегулювання конфліктів в управлінській діяльності пенітенціарних працівників та розробці рекомендацій щодо вирішення управлінських конфліктів пенітенціаріїв.

Відповідно до мети дослідження були визначені такі завдання:

1. На основі теоретичного аналізу літератури уточнити поняття, зміст і складові конфлікту, методи врегулювання конфліктів пенітенціаріїв;

2. Шляхом емпіричного дослідження з'ясувати особливості врегулювання конфліктів в управлінській діяльності пенітенціарних працівників;

3. Розробити психологічні рекомендації щодо розв’язання конфліктних ситуації в управлінській діяльності пенітенціарного працівника.

Для реалізації мети та завдань дослідження було використано такі методи:

1. Теоретичний аналіз літератури;

2. Методика дослідження стилю поведінки в конфлікті К. Томаса(в адаптації Н.В. Гришиної);

3. Методика визначення стилю управління керівника за допомогою самооцінки (в адаптації В.П.Захарової).

База дослідження. Дослідна робота здійснювалася на базі Ковельської виховної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області. Загальна кількість досліджуваних пенітенціарних працівників становила 17 осіб, віком 28-45 років.

Структура роботи: курсова робота складається із вступу, двох розділів з висновками, загальних висновків, списку використаних джерел з 25 найменувань, містить 3 рисунки, 1 таблицю. Основний зміст роботи викладено на 30 сторінках.

Додаток Г

ЗРАЗОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Безпальча Р.Ф. Технологія попередження конфліктів: Навч. посіб. – К.: Главник, 2007. – 128 с.

2. Беляева Л.И. Психологические особенности экстремальных ситуаций правоохранительной деятельности // Прикладная юридическая психология: Учеб. пособие для вузов / Под ред. А.М.Столяренко. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – С. 531-533

3. Білий Б.В. Стиль індивідуальної поведінки особистості в конфлікті. / Ун-т внутр. справ МВС України –  К.: Наук. світ, 2000. – 214 с.

4. Бодалев А.А. Психологическое общение / А.А.Бодальов. – М.: Изд-во «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «Модек», 1996. – 256 с.

5. Бучин М.А., Волинець О.О., Волощук С.М., Гетьманчук М.П., Дзера М.М. Конфліктологія. Словник: поняття, теорії, терміни: для вищих військових навч. закл. – Львів: ЛІСВ, 2007. – 205 c.

6. Гришина Н.В. Психологія конфлікту. – К.: Либідь, 2003. – 258 с.

7. Грушевська С. Конфлікт: етико-психологічний аналіз / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К.: Науковий світ, 2004. – 214 с.

8. Дарендорф Р. Елементи теорії соціального конфлікту // Соціологічні дослідження. – 2004. – № 5. – С. 144-146.

9. Дуткевич Т.В. Конфліктологія з основами психології управління: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Кам'янець-Подільський держ. ун-т. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 456 с.

10. Ішмуратов А. Конфлікт і згода: Основи когнітивної теорії конфліктів: навч.посіб. - К.: Наук. думка, 1996. – 189 с.

11. Кіржнер Л.О., Мартиненко М.В., Мангольд О.В. Конфліктологія: навч.посіб. – Х.: ХНЕУ, 2007. – 144 с.

12. Ложкін Г.В., Пов'якель Н.І. Психологія конфлікту: теорія і сучасна практика: навч.посіб. для студ. вищ. навч. закл. / МОН України. – К.: Професіонал, 2007. – 416 с.

13. Ложкін Г.В., Сьомін С.В., Петровська Конфлікти у сумісній діяльності / АПН України; Інститут психології. – К.: Сфера, 2008. – 95 с.

14. Медведєв В.С. Проесійна деформація співробітників пенітенціарних установ: навч. посіб. – К: РВВ КІВС при УАВС, 1996. – 81 с.

15. Нагаєв В.М. Конфліктологія: Практикум / Харківський національний аграрний ун-т ім. В.В.Докучаєва. – Х.: ХНАУ, 2006. – 109 с.

16. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління. – Івано-Франківськ: Плай, 2004. – 694 с.

17. Паламарчук О.М. Глобалізація і сучасні тенденції розвитку організаційних структур // Актуальні проблеми економіки – 2006, №3. 

Примітки:

1. Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

2. Опис складається з елементів, які поділяються на обов'язкові та факультативні. У бібліографічному описі можуть бути тільки обов'язкові чи обов'язкові та факультативні елементи. Обов'язкові елементи містять бібліографічні відомості, які забезпечують ідентифікацію документа. Їх наводять у будь-якому описі.

Проміжки між знаками та елементами опису є обов'язковими і використовуються для розрізнення знаків граматичної і приписаної пунктуації.