Методичні рекомендації до проведення навчальної практики з курсу Чинники Грунтогенезу, складання та оформлення звіту

Методичні рекомендації до проведення навчальної практики з курсу Чинники Грунтогенезу, складання та оформлення звіту 

для студентів 1-го курсу кафедри ґрунтознавства

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Польову практику «Чинники грунтогенезу» проходять студенти 1-го курсу спеціальності «Агрохімія та ґрунтознавство» для ознайомлення із різноманітністю ґрунтового покриву та для закріплення знань отриманих з геології.

Навчальна практика проводиться в строки, що установлені графіком навчального процесу, і являє собою складову частину навчально-виховного процесу, є важливою формою підготовки висококваліфікованих спеціалістів. Тривалість практики − 4 тижні (24 дні). База практики – кафедра ґрунтознавства ЧНУ, різні адміністративні центри природно-кліматичних зон України, біобази ЧНУ, агропромислові науково-виробничі підприємства.

Навчально-теоретичну підготовку та інструктаж з техніки безпеки, загальне керівництво та керівництво маршрутами на місцевості, здійснюють викладачі кафедри грунтознавства. Вони ж виконують контроль за проведенням камеральних робіт і приймають звіти та заліки. Навчальна практика «Чинники грунтогенезу» закінчується звітом, що є основним документом студента, який проходив практику.

2. МЕТА, ЗАВДАННЯ, ЗМІСТ І КАЛЕНДАРНИЙ ГРАФІК ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

2.1. Мета практики

Метою польової практики з ґрунтознавства є попереднє ознайомлення студентів з ґрунтовим покривом, його будовою та способами вивчення, тобто, практика служить безпосередньою основою для закріплення отриманих знань та підготовки для прослуховування курсу «Грунтознавство з основами геології ґрунтів».

Метою польової практики з геології є набуття практичних навичок з опису та визначення в польових умовах найпоширеніших мінералів та гірських порід, які визначають хімічний склад ґрунтів, опису й характеристики переважаючих на території дослідження форм рельєфу та факторів їх формування.

Завдання практики (в розділі 2.3 та 2.4 пояснення):

1) Зібрати інформацію про спеціалізацію господарства

2) Вести фотодокументацію виконаних робіт

3) Закласти 2 розрізи та описати їх морфологічні ознаки

4) Відібрати зразки ґрунту та підготувати їх до лабораторних досліджень.

На практиці виділяють підготовчий, польовий і камеральний періоди.

2.2. Підготовчий період - 1 день

У цей період здійснюється навчально-теоретична й організаційна підготовка до практики. Студенти, працюючи під наглядом керівників практики, вивчають літературу, знайомляться з робочими зошитами з польової практики з грунтознавства, грунтотворними породами, проходять інструктаж з техніки безпеки, про що розписуються у спеціальному журналі, формують студентські бригади.

У підготовчий період керівник практики надає інформацію про грунтовий покрив території дослідження та його геологію, повідомляє студентів про маршрути досліджень, а також повідомляє студентам теоретичні основи вибору місця закладки та порядок опису розрізу.

У підготовчий період практики студенти повинні придбати Зошит з польової практики з ґрунтознавства, отримати програму практики, укомплектувати польову лабораторію для роботи (див. робочий зошит стор.3), етикетки (див. робочий зошит стор.3) та перевірити інвентар: бури, лопати совкові та штикові. Окрім цього, для польових робіт необхідно мати відповідне вбрання і взуття, зручне для тривалих піших переходів та канцелярські приладдя (ручки, олівці, папки).

2.3. Польовий період – 18 днів

В польових умовах студент повинен закласти та описати 2 ґрунтові розрізи і за морфологічними ознаками самостійно визначити тип і підтип, рід та вид грунту, визначити материнську породу, вивчити особливості ґрунтоутворення та всі чинники грунтогенезу в різних грунтово-кліматичних зонах

Порядок роботи

1) правильно вибрати місце закладки розрізу (див. робочий зошит стор.3).

2) ознайомитися з факторами ґрунтоутворення на досліджуваній місцевості( кліматичні умови, рослинність, рельєф місцевості, материнські породи, господарська діяльність людини);

3) прив’язати ґрунтовий розріз за допомогою GPS-приймача та окремо до місцевості (див. робочий зошит стор.4-6).

4) описати макрорельєф, мезорельєф та мікро і нанорельєф місцевості (див. робочий зошит стор.6-9).

5) провести опис рослинності(див. робочий зошит стор.9).

6) визначити стан поверхні місця закладки розрізу. (див. робочий зошит стор.10).

7) закласти ґрунтовий розріз згідно рекомендацій (див. робочий зошит стор.3-4).Глибина розрізу залежить від глибини залягання материнської породи

8) провести послідовний опис ґрунтового розрізу за морфологічними ознаками. (див. робочий зошит стор.10-17).

9) Результати занести в робочий зошит на стор.23-50

10) провести відбір зразків грунту за методикою (див. робочий зошит стор.17).

Опис морфологічних ознак

За морфологічними ознаками можна наближено міркувати про напрямок та ступінь вираженості грунтоутворюючого процесу, а також класифікувати грунти.

Грунт погоризонтно описують за наступними морфологічними ознаками: потужністю грунту та окремих його горизонтів; забарвленням, гранулометричним складом; структурою; складенням; щільністю; наявністю та характером новоутворень та включень; вологістю; характером переходу горизонтів від одного до іншого (див. робочий зошит стор.10-17). 

2.4. Камеральний період – 4 дні

В камеральний період проводиться висушуванню відібраних зразків грунту та оформлення письмового звіту, що подається керівникові за 1 день до заліку.

Висушування зразків грунту

Грунт подрібнюють до величини структурних агрегатів 1-2 см, розстеляють тонким шаром (2-4 см) в приміщенні без випарів кислот та лугів на чистому папері (ватман). Проводять періодичне перемішування зразків до повного висихання (не холодить руку та не залишає брудних слідів на пальцях при розтиранні). Далі грунти переносять в поліетиленові пакети та поміщають в них етикетки.

2.4.1. Структура й склад звіту

Структура звіту з практики повинна забезпечувати можливість легко одержувати необхідну інформацію. Звіт має включати такі складові частини (приблизно):

Титульний аркуш

Титульний аркуш повинен вміщувати такі елементи інформації: повну назву міністерства, котрому підпорядкований вуз, повну назву вузу; повне найменування кафедри, що приймає звіт з практики; назва звіту «ЗВІТ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ «ЧИННИКИ ГРУНТОГЕНЕЗУ»»(повинна бути написана великим шрифтом); список виконавців з підписами; посаду викладача - керівника практики; навчальний рік; місто; рік складання звіту.

Анотацію:

В анотації повинні бути відображені виконані за час практики роботи, методи вирішення поставлених студентові завдань та отримані результати. Вона не повинна замінювати зміст звіту. Головне призначення анотації - дати коротку інформацію щодо проведеної практики.

У кінці анотації треба зазначити кількість сторінок звіту, число рисунків і таблиць, а також кількість найменувань використаної літератури.

Зміст:

Вступ. (де та коли проходила практика, точний маршрут, мета і завдання)

Розділ 1. Фізико-географічне районування місць проходження практики (1.1 зона, 1.2.підзони…- коротка характеристика природних умов досліджуваних територій (кліматичних, геоморфологічних, гідрологічних, опис рослинності))

Розділ 2. Відбір ґрунтових зразків та їх опис

2.1. Правила закладання розрізів та відбору грунтових зразків

2.2. Опис закладених розрізів

Розділ 3. Геологія досліджуваної території (Геологічна будова району практики; геологічні процеси на території практики; геологічні дослідження та геолого-розвідувальні роботи, що проводилися під час проходження практики, ерозійних форм рельєфу і річкової долини території дослідження).

Висновки та рекомендації;

Список використаної літератури. (Оформлений згідно вимог! У списку літератури треба назвати всі використані джерела, у тому числі малотиражні документи й звіти. Список літератури має бути складений у такому порядку: порядковий номер у списку, прізвище, ім'я та по батькові автора, назва книги (для статті - назва, збірника чи журналу, його номер), видавництво, місце і рік випуску)

ПОЯСНЕННЯ до РОЗДІЛУ 3.

Геологічна будова району практики

У цьому розділі наводять стислі відомості про місцезнаходження району практики, його рельєф, ступені розчленованості рельєфу яругами, балками, геологічну будову та ін.

При описанні геологічної будови району практики наводять відомості про літологічний склад гірських порід, аналіз умов залягання гірських порід з вказівкою їх віку, геологічного індексу, потужності.

За характеристикою гідрогеологічних умов району практики виконують описання водоносних горизонтів та комплексів, пристосованих до тих чи інших відкладень. При цьому слід приділяти увагу літологічній характеристиці водоносних порід, умов залягання водоносних горизонтів або комплексів. Наводять також описання і рисунки окремих виходів підземних вод. Гідрогеологічну характеристику ілюструють схематичним гідрогеологічним розрізом. У кінці глави треба навести короткі відомості про корисні копалини району практики.

Геологічні процеси

Охарактеризувати природні геологічні процеси та явища, що спостерігаються в районі практики. Особливу увагу слід приділяти ерозійним процесам, зв’язаних з діяльністю поверхневих та підземних водах, а також з атмосферними опадами. Необхідно пояснити механізм утворення річних долин з терасами, механізм утворення яруг, балок, зсувів. Слід також назвати інженерні заходи для відвернення та боротьби з яружною і річковою ерозією, із зсувами, пливунами тощо. Розділ повинен містити рисунок зсуву з позначенням усіх його морфологічних елементів та річкову долину в перерізі.

Геологічні дослідження та геолого-розвідувальні роботи, що проводилися під час проходження практики.

Тут висвітлюються основні відомості про методи геологічних досліджень: геологічну зйомку, розвідувальні роботи, польові випробування, геофізичні дослідження, стаціонарні спостереження, лабораторні роботи. 

3. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ З НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

Звіт повинен бути надрукований або написаний нормальним почерком, чисто й охайно, на одній сторінці аркуша. Пропуск між рядками має бути в два інтервали, тобто рядок від рядка повинен бути на відстані двох букв рядка. Примітки й виноски внизу сторінки слід писати через один інтервал.

Поля залишають з обох боків тексту. Розмір лівого поля -3см, правого 1,5 см, зверху й знизу – 2см. Кожний новий розділ звіту треба розпочинати з нової сторінки.

Усі сторінки звіту повинні бути пронумеровані послідовно арабськими цифрами, починаючи з першої сторінки. Нумерація сторінок повинна бути наскрізною від титульного аркуша до останньої сторінки, враховуючи всі рисунки, таблиці та ін., розташовані всередині тексту або після нього. На титульному аркуші, що є першою сторінкою, номер не ставлять, хоч мають його на увазі.

У змісті перелічують назви, що наводяться у звіті, вказують номер сторінок, на яких вони розміщені. Зміст повинен бути дрібним й включати всі назви, згадані у тексті рубрикацій ними індексами. Зміст починається з нової сторінки. Увесь матеріал звіту з практики при необхідності розподіляють на розділи (глави) й підрозділи. Кожний розділ слід починати з нової сторінки. Підрозділи повинні мати порядкові номери в межах кожного розділу, що складається з номера розділу й підрозділу, розділених крапкою. У кінці номера підрозділу також ставлять крапку.

Назва розділів і підрозділів повинна бути короткою, відповідати змісту і писатися у вигляді назв (у червоний рядок) великими літерами.

Перенесення слів у назвах забороняється. Крапку в кінці назви не ставлять. Відстань між назвами й наступним текстом повинна дорівнювати приблизно 3-5 інтервалам.

При посиланні на літературні джерела наводять порядковий номер використаної літератури, замкнутий у квадратні дужки.

Усі рисунки в звіті повинні бути чіткі й виразні. Не рекомендується застосовувати рамки для відокремлення рисунків. Треба уникати складних рисунків, що перебільшують за розміром стандартний аркуш. Рисунки повинні розміщуватися одразу після посилання на них у тексті. Нумерація рисунків рекомендується наскрізна.

Розмір шрифту на рисунках повинен бути не менше половини розміру шрифту у тексті. Кожний рисунок має супроводжуватися змістовним підписом, що розміщується під рисунком поряд з його номером.

При оформленні рисунка треба звертати увагу на правильність умовних позначень.

Останній день практики – захист!

На захист практики необхідно підготувати:

1) коротку доповідь (мета, завдання, основні результати)

2) оформлений звіт

3) заповнений робочий зошит 

Програма практик додається.

Робочий зошит з методиками опису додається.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!