Завдання з курсу Основи наукових досліджень, для відділення Журналістика

Завдання з курсу Основи наукових досліджень,для відділення Журналістика

Форма подачі всіх робіт з «Основ наукових досліджень»:

Формат А4, шрифт Times New Roman, кегль 14, міжрядковий інтервал 1,5, текст вирівняний з обох боків по ширині), абзац – 5 знаків (1 см). Поля: ліве – 3 см, верхнє, нижнє – 2, праве – 1,5 см. 

Семінар 1. Розвиток науки і техніки як визначальний фактор прогресу суспільства (Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність», 1991 р.).

1. Опрацювання основних понять у сфері науки відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (учений, молодий учений, види наукової діяльності,  наукова робота, науковий результат, наукова продукція тощо);

2. Правові та організаційні засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери в Україні (розділ 2). 

Семінар 2. Методика пошуку й опрацювання історіографічних джере.

Ознайомлення з картотеками бібліотеки Інституту журналістики та Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка.

Кожна академічна група ділиться на підгрупи (5–6 осіб) і виконує окремі завдання: за картотекою бібліотеки підібрати джерела за предметним та алфавітним каталогами.

Відповідно до опрацьованої літератури в бібліотеці виконати наступні завдання:

1. Встановити доречність запропонованої ланки «галузь – дослідники»;

2. Знайдені у бібліотеці джерела доповнити за допомогою особистого пошуку (інших бібліотек, власних книг, електронного пошуку).

3. Оформити список встановлених джерел відповідно до державних стандартів (ДСТУ : ГОСТ  7.1 : 2006 Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання;  ДСТУ 3582–97 Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила). Список здається в письмовому вигляді.

4. Один представник групи готує презентацію цього пошуку та отриманих результатів (5 хвилин).

Рекомендована література:  

1. Ковальчук В. В. Основи наукових досліджень : навч. посібн. – 2-ге вид., доп. і перероб. / Ковальчук В. В., Моїсєєв Л. М.  – К. : Професіонал, 2004.

2. П’ятницька-Позднякова І. С. Основи наукових досліджень у вищій школі / П’ятницька-Позднякова І. С. – К.: Центр навч. літ-ри, 2003.

3. Сурмін Ю. Майстерня вченого: підруч. для науковця / Юрій Сурмін. – К. : НМЦ «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2006.

4. Філіпенко А. С. Основи наукових досліджень: конспект лекцій: навч. посіб. /     А. С. Філіпенко. – К. : Академвидав, 2004.

5. Цехмістрова Г. С. Основи наукових досліджень / Г. С. Цехмістрова. – К.: Слово, 2003. 

Семінар 3. Опрацювання об’єкту, предмету, мети та завдань власного наукового дослідження (наукова галузь – соціальні комунікації).

1. Обрати об’єкт наукового дослідження (один із сучасних друкованих журналів, зареєстрованих в Україні).

2. Визначити мету та завдання (від 3 до 5) в процесі аналізу контенту обраного журналу.

3. Подати список використаних джерел до обраної теми наукового пошуку.

Рекомендована література:

1. Різун В. Методи наукових досліджень у журналістикознавсті : навч. посіб. / В. Різун, Т. Скотникова. – К., 2006.

2. Сурмін Ю. Майстерня вченого : підруч. для науковця / Юрій Сурмін. – К. : НМЦ «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2006.

3. Філіпенко А. С. Основи наукових досліджень: конспект лекцій, посіб. / А. С. Філіпенко. – К. : Академвидав, 2004.

4. Білуха М. Т. Методологія наукових досліджень : підруч. / М. Т. Білуха. – К.: АБУ, 2002.

Семінар 4. Бібліографічний опис. Скорочення слів у бібліографічному описі.

Опрацювання державних стандартів ДСТУ : ГОСТ  7.1 : 2006 (Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання),  ДСТУ 3582–97 Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила).

Відповідно до зазначених державних стандартів підготувати список джерел (20 позицій), необхідних для підготовки виступу (тези й текст повідомлення) на студентській науковій конференції.

На парі – письмова робота – „бібліографічний” диктант: послідовність (поставити нумерацію відповідно до послідовності джерел у списку), правильність скорочень та знаків у бібліографічному описі. 

Семінар 5. Реферат, реферування: основні функції, класифікація, об’єкти, етапи та складові елементи реферування.

1. Особливості реферування журналістикознавчих текстів.

2.  Складові елементи реферату:

1) бібліографічний опис реферованого джерела;

2) мета дослідження (статті);

3) значимі наукові факти;

4) нові наукові ідеї, гіпотези, концепції; наукові процеси, явища тощо;

5) методи наукового аналізу, застосовані автором (авторами) статті;

6) авторські аргументи, пояснення;

7) висновки реферованого матеріалу;

8) рекомендації.

3. Цитування і перефразування у реферативних текстах.

• Скласти план до написання розширеного реферату за однією з обраних наукових тем (див.: контрольна робота). Відповідно до опрацьованих публікацій залучити кілька (3–5) наукових джерел. Загальний обсяг – 1 сторінка, разом із списком використаних джерел.

• Залучити до пошуку та опрацювання своєї наукової теми автореферати кандидатських і докторських дисертацій, захищених в Інституті журналістики за останні 10 років. Загальний обсяг – 1 сторінка, разом із списком використаних джерел.

Рекомендована література:

1. Різун В. Методи наукових досліджень у журналістикознавсті: навч. посіб. / В. Різун, Т. Скотникова. – К., 2006.

2. Сурмін Ю. Майстерня вченого : підруч. для науковця / Юрій Сурмін. – К. : НМЦ «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2006.

3. Філіпенко А. С. Основи наукових досліджень : конспект лекцій. посіб. / А. С. Філіпенко. – К. : Академвидав, 2004.

4. Цехмістрова Г. С. Основи наукових досліджень / Г. С. Цехмістрова. – К.: Слово, 2003. 

Семінар 6. Стиль і мова наукового дослідження.

Обговорення: чого варто уникати при написанні наукової роботи:

• Особиста чи колективна думка? Особові чи безособові форми?

• Гумор і сленг у науковому дослідженні;

• Абревіатури і скорочення;

• Мовні штампи, поняттєвий апарат;

• Складні чи прості конструкції;

• Тавтологія і псевдонаука;

• „Чоловічий” шовінізм у науковій мові;

• Як вичитувати свій текст.

Подати приклади (не менше 3 на кожен пункт) з наукових статей, опублікованих у фахових наукових збірниках і журналах Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка («Наукові записки Інституту журналістики», «Інформаційне суспільство», «Стиль і текст», «Українське журналістикознавство», «Образ», «Журналістика» «Актуальні питання масових комунікацій»).

Рекомендована література:

1. Селігей П. О. Науковий жаргон: основні ознаки та причини появи / П. О. Селігей. – К., 2003.

2. Сурмін Ю. Майстерня вченого: підруч. для науковця / Юрій Сурмін. – К.: НМЦ «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2006.

3. Філіпенко А. С. Основи наукових досліджень : конспект лекцій, посіб. / А. С. Філіпенко. – К. : Академвидав, 2004.

4. Цехмістрова Г. С. Основи наукових досліджень / Г. С. Цехмістрова. – К.: Слово, 2003.

Завдання до самостійної роботи 

Завдання для самостійної роботи №1

Індекс посилань як  критерій об’єктивності наукового пошуку та старанності дослідника.

Завдання: здійснити кількісну та якісну характеристику посилань у двох фахових наукових виданнях Інституту журналістики Київського національного університету (наприклад, «Наукові записки Інституту журналістики», «Українське журналістикознавство», «Журналістика», «Образ», «Стиль і текст», «Інформаційне суспільство»). Електронну версію журналів можна знайти в розділі «Наукова періодика» на сайті Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (nbuv.gov.ua) або в «Електронній бібліотеці» Інституту журналістики.

Форма звітності: аналітичний звіт, 3 сторінки. 

Завдання для самостійної роботи 2

Опрацювання анотацій (довідкових та рекомендаційних). Визначення їх на прикладі наукових статей, уміщених у фахових наукових збірниках Інституту журналістики («Стиль і текст», «Образ», «Журналістика», «Інформаційне суспільство», «Українське журналістикознавство», «Наукові записки Інституту журналістики» та ін.), а також навчальних посібників із дисципліни «Основи наукових досліджень».

Написати анотацію до власного наукового дослідження (контрольної роботи) українською, російською та англійською мовами, з ключовими словами (від 3 до 10 слів чи словосполучень)

Форма звітності: письмова робота (до 1,500 знаків).

Завдання для самостійної роботи 3

Мова наукового дослідження (практичне завдання – одне на вибір).

Знайдіть у поданих нижче текстах жаргонізми, просторіччя (з журналістської практики), надмірне захоплення іншомовними словами, вислови чи конструкції, що не притаманні науковому стилю (наприклад, тезам конференції „Журналістика 2004: ЗМІ в багатополярному суспільстві”). Обґрунтуйте доцільність їхнього використання в науковому тексті. Випишіть із довідників і словників значення тих слів, які тут не зрозумілі. При необхідності замініть деякі слова чи вислови нейтрально забарвленими чи науковими поняттями. 

1. Журналісту необхідно подати вижимки найважливішої поточної інформації, дотримуючись об’єктивності, конкретності, уникаючи висмоктаних із пальця фактів, вилизуючи свій текст.

2. Тележурналістика – не місце для „чайників”, тут виживають лише профі.

3. Незадоволення викликає і робота журналістів в ефірі. Їх мовна культура далека від взірцевої: як правило, вони не сильні в орфоепії, поведінка в кадрі не блискуча: одні молотять текст, допускаючи ляп за ляпом, інші, навпаки, непристойно мовчать в хусточку... Ці та інші мовні помилки й недосконалість поведінки свідчать про зниження загального рівня освіти й культури тих, що приходять працювати на телебачення.

4. Заохочення четвертою владою політиків до культури незгоди, діалогу і компромісу дозволить подолати рудименти тоталітарної свідомості, стан масової соціально-психологічної фрустрації пострадянського суспільства, що відкриє шлях продуктивної трансформації політичних взаємин.

5. Виявлення нових жанрових стандартів веде до постановки низки запитань: яка комунікативно-стратегічна спрямованість таких радіодіалогів – маніпулятивна чи конвенціональна, ким виступає ведучий – модератором чи маніпулятором, наскільки можливий еталонний вплив на тематику, проблематику і форми радіодіалогу з метою формування мовної культури у суспільстві.

6. Специфіка виборних компаній полягає в тому, що боротьба за голоси виборців розгортається переважно на персоніфікованому полі й у змістовному ключі є нічим іншим, як взаємним поливанням брудом конкурентів (інсинуації, образи, компромат, наклепи) і промиванням мізків електорату.

7. Основні аспекти, в яких реалізується значення сучасних літературно-публіцистичних журналів: ареал спілкування, простір комунікації як  літературного співтовариства, духовно ангажованого прошарку суспільства; експертиза явищ життя і літератури; адекватна фіксація історичного проносу; культурософська рефлексія; безцензурна само ідентифікація; презентація нових явищ літератури, спонсорування літературної молоді, експериментування і провокації; форпост громадянського суспільства; консолідація однодумців.

8. Залишаючись ковчегом великої традиції, декларуючи свою прихильність, журнал сьогодні тримає вахту, що нині здається безглуздою насмішкою і породженням самобутнього російського хаосу. У своїх основних рисах (чи, врешті, в їхній сукупності) він залишається незмінним. Журнал падає зерниною у ґрунт, що місцями позасихав, обпалився сонцем зла, місцями заболочений і перетворений у трясовину, але ще не приречений там, де жива душа тягнеться до сонця великих і складних істин людського буття.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!