Завдання 6 Види пізнання та їх взаємозв'язок, НУДПСУ
« НазадЗавдання 6 Види пізнання та їх взаємозв'язок"Для осягнення (пізнання) нам відкриті два шляхи: перший - шлях науки, за допомогою якої цей шлях відкриває нам причини та основні закони і виражає їх точними формулами або абстрактними термінами. Другий - шлях мистецтва, за допомогою якого ці причини і основні закони він виражає вже не в сухих визначеннях, недоступних натовпу і зрозумілих лише для кількох фахівців, але у формі живого сприйняття, звертаючись не лише до розуму, а й до почуттів, до серця найбільш простої людини". (І.Тен) Наскільки ви згідні прийняти наведене тут порівняння науки та мистецтва? Чи погоджуєтесь ви із тим, що мистецтво є своєрідною популяризацію знання? "Свідомість, що не досягнула ступеня поняття, думки, є почуттям. В науці почуттю не належить провідного місця, тому, що предмет та ціль науки - поняття, теорії В мистецтві почуття має провідне місце, оскільки предмет та мета мистецтва - краса, вишукане, для якого достатньо враження поза теорією. Наука - це поняття про природу, відтворення дійсності в поняттях; мистецтво - відтворення дійсності через наслідування". (М.Огарьов) Зверніть увагу на наведене порівняння предмета, засобів, мети та способів дії науки та мистецтва. Доповніть ці міркування своїми спостереженнями щодо співвідношення науки та мистецтва. "Доки ми не визнаємо, що в глибинах людської душі присутнє прагнення пізнання, що усвідомлюється як обов'язок, ми завжди будемо схильні розчинити це прагнення у ніцшевській волі до влади. А тому будемо знову звинувачувати науку в усіх гріхах, витоки яких, звичайно, лежать не у прагненні до пізнання, а у прагненні до зла та застосуванні зброї... Аналіз людської свідомості не повинен приводити нас до звинувачення наукових методів... ". (Г.Башляр) На які аспекти пізнання звертає увагу Г.Башляр, протиставляючи їх один одному? Якою мірою виправдане таке протиставлення? Що може бути основою для розрізняння прагнення до пізнання та до зла? Чи згідні ви із тим, що саме прагнення пізнавати має завжди лише позитивне значення? "Ми живемо в епоху... найбільшого перелому. Філософська думка виявилась безсилою у справі запровадити в людстві духовну єдність. Духовна єдність релігії виявилась утопією... Релігійна думка розпалась па множину течій. Безсилою виявилась і державницька думка... І як раз в цей час... з'явилась у ясній реальній формі можлива для створення єдності людства сила - наукова думка, що переживає надзвичайний вибух творчості. Вона виявилась... у новій формі: з одного боку, у формі логічної обов'язковості та логічної незаперечності її основних досягнень, та, по-друге, у формі... охоплення нею всього людства ". (В.Вернадський) Зверніть увагу на характерне переконання у всемогутності науки. У чому вбачає автор уривка силу науки? Чи згідні ви із таким її розумінням? Якою мірою виправдане протиставлення науки іншим сферам духовної діяльності - філософії, релігії, державній думці? "Наука за самою своєю сутністю постає інтелектуальною діяльністю, мета якої полягає в точному та ретельно розробленому описуванні та поясненні об'єктів, процесів та взаємозв'язків, що існують у природі. Наукове знання тою мірою, якою воно постає реальним та обґрунтованим, відкриває та своїми систематичними твердженнями накопичує істинні риси зовнішнього світу ". (М.Малкей) Засвойте найперші та найважливіші риси науки, акцентовані в наведеному фрагменті, а також спробуйте виділити певні обмеженості такого - в принципі класичного бачення науки. "У людському пізнанні, яке, хоча й розгортається в індивідуальній свідомості, за своїм значенням постає надіндивідуальним. Світло Христа постає тою силою, яка перш за все формує сам задум пізнання: ми бачимо світ завдяки світлу Христа, тобто бачимо не поверхню світу, а його глибину та гармонію... Тому задум пізнання є ніщо інше, як інтуїція смислу, інтуїція злагодженості світу, що переростає у потребу ближче охопити цей смисл". (В.Зеньковський) Який вид пізнання подається в даному твердженні як найперший та вирішальний для всього пізнання взагалі? Прокоментуйте наведені положення. "Всі люди від природи прагнуть знання... Знання та розуміння відносяться більше до мистецькості, ніж до досвіду, а тих, хто володіє мистецкістю, ми вважаємо мудрішими за тих, хто має досвід, оскільки мудрість більше залежить від знання. І це тому, що мудрий знає причину, а досвідчений - ні... Мудрий же, наскільки це можливо, знає все, хоча й не має знання про кожний предмет окремо... Знання про все необхідно має той, хто найбільшою мірою володіє знанням загального, бо в деякому сенсі він знає все, що підпадає під загальне". (Арістотель) Які види пізнання протиставляє в даному фрагменті Арістотель? Що він вважає недоліками досвідного пізнання? Чи виправдані його твердження? З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!
|