Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 2807 Методичні рекомендаціїз вивчення теми 9, Психологічний аналіз конфлікту, Психологія

Методичні рекомендаціїз вивчення теми 9, Психологічний аналіз конфлікту, Психологія

« Назад

2807 Методичні рекомендаціїз вивчення теми 9, Психологічний аналіз конфлікту, Психологія

Методичні рекомендації з вивчення теми 9

Психологічний аналіз конфлікту

План

  1. Елементи аналізу конфлікту.

  2. Психологічні класифікації видів конфлікту.

  3. Поведінка людини в конфлікті.

Рекомендована література

Основна

  1. Винославська О.В. Психологія : Навчальний посібник / Винославська О.В., Бреусенко-Кузнєцов О.А., Зливков В.Л., Апішева А.Ш., Васильєва О.С. – К.: Фірма "ІНКОС", 2005 / Глава 5.3. Міжособистісні стосунки і конфлікти .– [ Електрон. ресурс ] . – Режим доступу: http://lib.uccu.org.ua.

  2. Максименко С. Д. Загальна психологія + [Електрон. ресурс] : Навч. посібник / С. Д. Максименко. – Вид. 2-е. – К. : ЦНЛ, 2004. – С.70 – 73. – [ Електрон. ресурс ] . – Режим доступу: http://lib.uccu.org.ua .

  3. СкоттДж. Г. Конфликты и пути их преодоления. – К.: Внешторгиздат, 1991. – С.115–129.

  4. Психологія: Підручник /Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін. – К.: Либідь,1999. – С. 495–510.

Додаткова

  1. Майерс Д.Социальная психология. – СПб.: Питер, 2000. – С. 631–672.

  2. Куницына В.Н.,Казаринова Н.В., Погольша В.М. Межличностное общение. – СПб.: Питер,2001. – С. 398–412.

  3. Корнелиус Х., Фэйр Ш. Выиграть может каждый. –М., 1992. – С. 14–32, 142–156.

1. Питання. Елементи аналізу конфлікту

Вивчаючицю тему, студент повинен звернути увагу на те, що у психології конфлікт – це зіткнення протилежноспрямованих, несумісних одна з одною тенденцій у свідомості однієї людини, увзаєминах індивідів або груп людей, яке пов’язане з гострими, негативними,емоційними переживаннями.

Доскладових аналізу конфлікту найчастіше відносять:

  1. учасників конфлікту – їхназивають опонентами (від лат. – той, хто заперечує, супротивник усуперечці);

  2. об’єкт конфлікту – те, защо борються, що відстоюють опоненти. Об’єктом може бути місце у змаганні, ринокзбуту, посада, право контролю, групова норма, справедливість тощо.

  3. мотиви, цілі конфлікту – внутрішні причини, які підштовхуютьопонентів на конфліктну взаємодію. Це може бути потреба у повазі та самоповазі,захист «Я» та самооцінки, матеріальна вигода, кар’єра або відстоювання власноїгідності та престижу, прагнення утвердити принцип, вчинок, ідею,самоствердитись.

  4. образи конфліктної ситуації , які утворюються у кожного учасника конфлікту. Ці внутрішні картиниситуації включають уявлення учасників про самих себе (свої мотиви, цілі,цінності тощо), уявлення про протилежну сторону конфлікту та уявлення проситуацію, умови конфлікту. Саме ці уявлення безпосередньо впливають наповедінку у конфлікті. Варіанти співвідношення між образомконфліктної ситуації та реальністю породжують різновиди конфліктів : адекватно усвідомлений; неадекватноусвідомлений; конфлікт, що не усвідомлюється; удаваний, помилковий тощо.

  5. головністадії конфлікту:

  6. наслідки та функції конфліктуможуть бути досить різноманітними. Конфлікт виконує як деструктивну, так іконструктивну функції.

2. Питання. Психологічні класифікації видів конфлікту

Студентиповинні звернути увагу й на вивчення видів конфліктів. Розумінню природиконфліктів сприяє їхня класифікація,яка може спиратися на різні ознаки: типи суперечностей, які призвели доконфлікту; вертикальні або горизонтальні напрями конфліктних відносин, цілі,зміст, емоційний стан учасників, тривалість і форма прояву конфлікту, наслідки,можливість керування конфліктом.

3. Питання. Поведінка людини вконфлікті

Важливо,щоб студент чітко зрозумів, що стиль поведінки у конкретному конфліктівизначається спрямованістю на задоволення власних інтересів та на задоволенняінтересів іншої сторони. Слід навчитися бачити і визначати, якою є поведінкалюдей у конфлікті, знаходити оптимальну. Запам’ятайте: той, хто використовуєстиль конкуренції, завжди активний іпрагне розв’язувати конфлікт власним способом. Він не зацікавлений у співпраціз іншими, але здатний до вольових рішень, прагне передусім задовольнити власніінтереси за рахунок інших, нав’язуючи своє рішення, діє за принципом«виграти–програти».

Стиль ухилення – це стиль, який визначається прагненням відкласти рішення абозастосувати інші засоби, відійти від негайного вирішення проблеми,перекладанням відповідальності на інших, надією, що все розв’яжеться саме пособі, без активних дій.

Стиль пристосування – стиль, який означає, що Ви дієте разом з іншою людиною, ненамагаючись захищати власні інтереси. Цей стиль застосовується, якщо результатидуже важливі для іншої людини й не дуже суттєві для Вас.

Стиль компромісу – поведінка, яка полягає в частковому задоволенні власних і чужихінтересів: Ви частково поступаєтесь іншим учасникам, але й вони роблять тесаме.

Стиль співпраці – стиль, що полягає в намаганні вирішити проблему у відкритому діалозіз опонентами, шляхом переговорів, для того щоб максимально задовольнитиінтереси всіх учасників конфлікту за принципом «виграти–виграти».

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!