Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 2801 Методичні вказівки до вивчення теми 1, Психологія як наука та практика, Психологія

Методичні вказівки до вивчення теми 1, Психологія як наука та практика, Психологія

« Назад

2801 Методичні вказівки до вивчення теми 1, Психологія як наука та практика, Психологія

Методичні вказівки до вивчення теми №1. Психологія як наука та практика

Питання:

  1. Предмет психології.

  2. Психіка та її еволюція.

  3. Методи психології.

Рекомендована література

Основна

1. Варій М. Й. Загальна психологія : Навчальний посібник / 2-ге видан., випр. і доп. - К.: «Центр учбової літератури», 2007. - С.8 -90. - [ Електрон. ресурс ]. – Режим доступу: http://lib.uccu.org.ua.

2. Винославська О.В. Психологія : Навчальний посібник /Винославська О.В., Бреусенко-Кузнєцов О.А., Зливков В.Л., Апішева А.Ш.,Васильєва О.С. – К.: Фірма"ІНКОС", 2005. – Розділ 1. Предмет та основні етапи розвитку психології. – [ Електрон. ресурс ] . – Режим доступу: http://lib.uccu.org.ua .

3. Максименко С. Д. Загальнапсихологія + [Електрон. ресурс] : Навч. посібник / С. Д. Максименко. – Вид. 2-е. – К. : ЦНЛ, 2004. – С.7 – 50.– [ Електрон. ресурс ] . – Режим доступу: http://lib.uccu.org.ua.

4. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка : основні положення : Навч. посібник . - К: "ЕксОб". – 1999. –С. 5 – 20; 167 – 180; 185–190. – [ Електрон.ресурс ] . –Режим доступу: http://lib.uccu.org.ua .

Додаткова

  1. Наказ Міністерства освіти і науки України2009-07-02 № 616 Про внесення змін до Положення про психологічну службу системи освіти України.

  2. Типове положення про центр соціально-психологічної допомоги: Затверджено постановою Кабінету міністрів України від 12.05.2004 р. № 608 // Офiцiйний вісник України.– 2004. – № 19. – С. 86–88. + [ Електрон. ресурс ] . – Режимдоступу:http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2005_09_24/KP040608.html

  3. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. – М.: МГУ, 1988. – С. 162–190.

  4. Годфруа Ж. Что такое психология: В 2-х т.– Пер. с франц. – М.: Мир, 1992. – Т. 1. – С. 57–95.

  5. Гамезо М.Т., Домашенко И.А. Атлас попсихологии. – М., 1986. – С. 12–59.

  6. Психология ХХI века: пророчества ипрогнозы // Вопросы психологии. – 2000. – № 1. – С. 3–36. – № 2. – С. 3–42.

  7. Роменець В.А. Історія психології ХІХ –початку ХХ століття. – К.: Вища школа, 1995. – 614 с.

1. Предмет психології

Вивчення цієї теми потребує звернення не лише до підручників, а й до першоджерел, тобто праць тих авторів, яких можна назвати класиками психології. Слід усвідомити, що, психологія (від грец. psyche– душа і logos – наука) – це наука про факти, механізми і закономірності розвитку та функціонування психіки.

Студент на власному досвіді може переконатися, що в наш час у всіх сферах життя суспільства – економічній, політичній, освітній, медичній, у культурі, спорті, юриспруденції тощо – існують практичні завдання, для вирішення яких потрібна психологічна компетентність, психологічні знання. Між галузями психологічної науки існують тісні зв’язки. Теоретична психологія досліджує загальні закономірності психіки. Науково-прикладна психологія займається дослідженням та оптимізацією психіки людини в умовах тієї чи іншоїдіяльності, за різних станів здоров’я та правової (або неправової) поведінки. Практична психологія функціонує як система спеціальних психологічних служб, основна мета яких – безпосередня допомога реальним людям та організаціям у вирішенні психологічних проблем Незважаючи на велику розгалуженість, психологія має єдиний предметдослідження – факти, закономірності, механізми психіки.

При вивченні історії психології слід звернути увагу на те, що уявлення про її предмет змінювались. Лише з середини ХІХ ст. психологія починає розвиватись як самостійна наука. Під впливом наукових досягнень у природничих науках вона стає на шлях експериментальних досліджень. У кінці ХІХ – на початку ХХ ст. формуються нові школи і течії психології, які значно розширили уявлення про її предмет, завдання та методи. Це, перш за все,фрейдизм, біхевіоризм, гештальтпсихологія, французька соціологічна школа. Великий внесок у розроблення теорії та методології психології внесли радянські психологи, які сформували й затвердили у вивченні психіки методологічні принципи детермінізму, єдності свідомості та діяльності, розвитку психіки, принцип відображення, системно-структурний принцип.

Друга половина ХХ ст. значною мірою привернула увагу психологів до проблем особистості; з’явились такі впливові напрями, як гуманістична і когнітивна психологія.

2. Психіка та її еволюція

Студенту необхідно чітко зрозуміти, що психіка – це особлива форма відображення об’єктивної реальності у вигляді відчуттів, уявлень, думок, почуттів, емоцій та інших психологічних явищ.Психіка проявляється та існує у вигляді процесів, станів і властивостей. Психіка – це властивість, функція відповідних відділів мозку, де збираєтьсяі переробляється інформація про світ.Психічні явища – це реакція мозку на зовнішні та внутрішні подразники.

Психіка – продукт розвитку живої матерії, який виконує важливі функції: 1) орієн­тування організму в середовищі; 2)управління поведінкою і самоконтроль; 3) спонукання до активності.

Психіка забезпечує більш ефективне пристосування до середовища, є важливою умовою виживання тварин. Головні тенденціїеволюції психіки:

– ускладнюються форми рухової активності, поведінки;

– ускладнюються форми психічного відображення;

– удосконалюється здатність до індивідуального навчання;

– зростає роль індивідуально набутих форм поведінки і зменшується значення вроджених, спадкових. Людська психіка та поведінка істотно відрізняється від психіки та поведінки тварин.

У людини поряд із першою сигнальною системою функціонує друга, яка базується на мові та умовних знаках. Це надає людині принципово нові можливості у розвитку і регулюванні психіки та діяльності.

На зміну біологічному, еволюційному періоду розвитку психіки людини приходить соціальний, історичний період. У людини з’являється вищий рівень психічного відображення – свідомість та самосвідомість, формується особистість.

Специфічні людські якості – особистість, свідомість, мова, праця тощо – формуються тільки в процесі засвоєння індивідуумом культури, яка створена попередніми поколіннями; людська психіка має суспільно-історичну природу. У психіці людини, крім свідомості, існує також несвідоме – сукупність психічних явищ, станів і дій, що перебувають поза сферою розуму, вони непідзвітні свідомості та майже не піддаються контролю.

3. Методи психології

Вивчення питання про методи психології повинно привести до розуміння того, що психічні явища настільки складні та важкі для вивчення, що потребують розробки методів дослідження не менш складних, ніж прилади у фізиці, хімії, астрономії тощо.

Будь-яке наукове дослідження складається з низки послідовних етапів. Студент повинен чітко зрозуміти, що етапи наукового дослідження зазвичай мають таку послідовність:

  1. Розробка програми дослідження (постановка проблеми, завдань, уточнення предмета дослідження, висування гіпотез, вибір методів, виконавців).

  2. Визначення емпіричних об’єктів дослідження (кого і як будемо досліджувати).

  3. Розробка методики конкретного дослідження.

  4. Апробація (пілотаж) методик, їхня перевірка на надійність та валідність.

  5. Збирання фактичних даних.

  6. Логічне, якісно-кількісне опрацювання зібраних даних.

  7. Інтерпретація результатів, висновки, звіт.

Студентові слід за рекомендованою літературою зробити конспект питання про методи психології, вивчити класифікацію методів як теоретичної, так й практичної психології.

Всі психологічні методи поділяються на декілька груп: дослідницькі методи і методи активного психологічного впливу.

Поширеним методом є тести, які призначені для того, щоб установити наявність чи відсутність уже відомих психологічних особливостей у тих чи інших досліджуваних. Тести мають відповідати таким вимогам:

  1. Це стандартизовані випробування.Стандартизація досягається завдяки тому, що тестом те чи інше дослідження стає після багаторазової його перевірки на великій кількості досліджуваних.

  2. Кожен тест повинен давати всім досліджуваним однакові можливості для прояв­лення наявних у них психологічних особливостей.

  3. Інтерпретація результатів виконання тесту.

Тести – це найчастіше разові випробування, вони дозволяють зробити зріз, зафіксувати те, що має місце в момент їх проведення. Тому не можна на основі результатів тесту будувати прогнози, передбачати можливості чи міру успішності наступного психічного розвитку.

У психології широко відомі три види тестів:

  1. Тести визначення здібностей – дозволяють провести відносні виміри рівня розвитку психічних властивостей (наприклад, властивостей пам’яті, мислення, уяви тощо), які визначають успіх діяльності.

  2. Тести успішності – дають змогу визначити ступінь готовності до певної діяльності, тому що заміряють рівень засвоєння знань і навичок, необхідних для тієї чи іншої діяльності.

  3. Проективні тести – найчастіше скерованіна на те, щоб установити наявність певних психічних властивостей у конкретної людини. Проективними вони називаються тому, що скла­даються з таких стимулів, реагуючи на які людина проектує (виявляє) властивості, прита­манні її особистості. Для цього, приміром, пропонується: тлумачити подію, відновлювати ціле за деталями, надавати сенс неоформленому матеріалу, створити оповідання за малюнком із невизначеним змістом.

Основним методом психології, як й інших наук, є експеримент – метод збирання фактів у спеціально створених умовах, які забезпечують активний прояв досліджуваних психічних явищ. Є два види психологічного експерименту: лабораторний і природний.

Лабораторний експеримент може здійснюватись як із використанням апаратури, так і без неї, але із застосуванням спеціально розроблених експериментальних матеріалів. Він часто скеро­вується на вивчення цілісної діяльності людини. У спеціальних умовах може вивчатися взаємодія різних компонентів (моторних, перцептивних, мнемонічних, інтелектуальних, вольових,характерологічних) у процесі психічної діяльності людини. Саме так будується дослідження складної діяльності оператора в інженерній психоло­гії, комплексно вивчаються психічні можливості космонавтів, досліджується поведінка людей у різноманітних стресових ситуаціях.

У природному експерименті, на відміну від лабораторного, зберігається зміст звичайної діяльності людини, але створюються умови, за яких обов’язково викликається (прово­кується) досліджуване психічне явище. Так, розвиток природного експерименту в царині педагогічної психології привів до створення психолого-педагогічного експерименту. Суть його полягає в тому, що вивчення дитини, або дорослого, якій навчається, ведеться безпосередньо в процесі реального навчання і виховання, але з обов’язковим активним формуванням тих психічних особ­ливостей, що вибираються як предмет навчання, виховання.

Важливо усвідомити, що наука потребує достовірних, надійних методів, які дозволяють об’єктивно вивчати психічні явища та факти, науково пояснювати механізми їх виникнення, розвитку та функціонування. Тому слід перевіряти методи та методики нанадійність (це характеристика психодіагностичної методики, що відображає ступінь точності вимірів,усталеність отриманих результатів) і валідність (якість методу психологічного дослідження, яка вказує на те, що цей метод дійсно вимірює те, що заплановано, а не щось інше).

Для перевірки та закріплення знань виконайте практичні завдання та розв’яжіть задачі.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!