Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 2788 Додатки до курсу Регіональна економіка

Додатки до курсу Регіональна економіка

« Назад

Додаток А

Паливно-енергетичні ресурси України

Ресурс

Видобуток

(станом на 2004 р.)

Розміщення

Басейни, регіони, області, родовища

Характеристика

Кам’яне вугілля

80,7

млн т

Донбас

(Луганська, Донецька, Дніпропетровська області)

Площа – понад 50 тис. км2.

Середня глибина залягання – 500–700 м, max – 1 200 м.

Потужність пластів – 0,5–2 м. Запаси – 97,3 % (від балан­сових запа­сів країни).

Видобуток – 97,4 % (від загальнодер­жавного видобутку)

Львівсько-Волинський басейн

Площа – близько 10 тис. км2.

Потужність пластів –промислове значення мають 12 пластів потуж­ністю понад 0,6 м.

Глибина залягання – 300–600 м.

Запаси – 2,7 % (від балансових за­пасів країни).

Видобуток – 2,6 % (від загальнодер­жав­ного видобутку)

Роменське родовище (Сумська обл.),

Петровське родовище (Харківська обл.),

Бешуйське родовище (АР Крим)

Розвідані запаси незначні, в даний час не розробляються

Буре вугілля

1,0

млн т

Дніпровський басейн.Найбільші родо­вища:Коростишівське(Житомирська обл.),Олександрійське(Кіровоградська обл.),Ватутинське, Звенигородське (Чер­каська обл.)

Лише 0,5 млрд т придатні для відкри­того видобутку.

Порівняно висока зольність та низька теплотворна здатність обмежують мож­ливості господарського використання

Передкарпатський, Закарпатський,

Північно-Подільський буровугільні райони

Розвідані запаси незначні, в даний час не розробляються, за виключенням Ільницького(Закарпатська обл.)

Нафта

Газ

природ-
ний

Газовий конден-
сат

2,6

млн т

16,7

млрд м3

0,97

млрд м3

Східний нафтогазоноснийрегіонНайбільші родовища:

нафтові та нафтогазові –Леляківське, Гніденцівське, При­луцьке, Талалаївське (Чернігів­ська обл.), Рибальське, Кача­нівське (Сумська обл.), Заче­пилівське, Радченківське, Са­гайдацьке (Полтав­ська обл.), Глинсько-Розбишівське (Пол­тавська, Сумська обл.),

газові – Шебелинське, Кегичівське, Єф­ремівське (Харківська обл.), Переще­пинське (Дніпро­петровська обл.), Ма­шівське, Диканське (Полтавська обл.)

Нафта відрізняється високою якістю та низьким вмістом сірки.

Запаси нафти – 56,4 %, газу – 83,1 % від балансових запасів країни.

Видобуток нафти – 84 %, газу – 88 % від загальнодержавного видобутку

 

 

Західний нафтогазоноснийрегіон. Найбільші родовища:

нафтові – Бориславське (Львів­ська обл.), Долинське, Битківське (Івано-Франків­ська обл.)газові – Дашавське, Біль-
че-Во­лицьке, Угерське (Львівська обл.), Калуське, Гринівське, Битків-Пасічне (Івано-Франків­ська обл.)

Найдавніший регіонвидобутку нафти не лише в Україні, а й у світі.

Запаси нафти – 40,6 %, газу – 11,2 % від балансових запасів країни.

Видобуток нафти – понад 15 %, 
газу – 7,8 % від загальнодержавного видобутку

Південний нафтогазоносний регіон.Найбільші родовища:

нафтові – Октябрське (АР Крим),

газові – Джанкойське, Глібівське, Оле­нівське (АР Крим)

Нафту добувають з 1993 р., а газ – з 1966 р.

Запаси нафти – 3,0 %, газу – 5,7 % від балансових запасів країни.

Видобуток нафти – менше 1 %, 
газу – 4,2 % від загальнодержавного видобутку.

Загальні прогнозні запаси вуглеводнів за оцінками фахівців складають 49 %

Торф

1,3

млн т

Поліська, Лісостепова, Карпатська, Степова торфово-болотні області.

Найбільші родовища – Цирське, Турське (Волинська обл.), Морочне, Дубняки, Кремінне (Рів­ненська обл.), Замглай­ське, Сновське (Чернігівська обл.), Ірпін­ське, Супійське (Київська обл.), Стоянів­ське, Львівське (Львівська обл.)

Поширений практично в усіх природ­них зонах України, найбільше – на Полі­ссі. Теплотворна здатність 3 000 ккал/кг. Після Чорнобильської катастрофи видо­буток суттєво знизився, оскільки гігро­морфні торфовища стали аку­мулято­рами радіонуклідів

Горючі сланці

Промисло-
вий видо­буток не здійснює-
ться

Флоріанівське(Хмельницька обл.),

Бовтиське (на межі Кіровоград­ської та Черкаської обл.). Є великі запаси низькоякісних менілітових горючих сланців в Карпатах

Містять від 10–15 до 60–80 % горю­чої речовини і розглядаються як один із вітчизняних резервів енергоносіїв

Уранова руда

Інформа-ція є закритою

Жовті Води(Кіровоградська обл.)

Вітчизняні уранові руди дуже низької якості і навіть після збагачення (до 0,7 % вмісту чистого урану) не забезпечують потреби діючих електростанцій. Видо­буток та збагачення уранової руди зумовлює складні екологічні проблеми

Додаток Б

Основні забруднюючі речовини, які надходять в навколишнє середовище від стаціонарних джерел забруднення

Галузь промисловості

Забруднювальні речовини

Чорна металургія, кольо­рова металургія, маши­нобудування

Пил, діоксид Сульфуру, оксид Карбону, важкі метали, з’єднання миш’яку, фосфору, завислі речовини, амо­нійний Нітроген, нафтопродукти, смоли, феноли тощо

Деревообробна та целюлозно-паперова промисловість

Діоксид Сульфуру, оксид Карбону, діоксид Нітро­гену, бутилацетат, ацетон, лігніни, смолисті і жирні речовини, фенол, амонійний Нітроген, сульфати, завислі речовини тощо

Нафтогазовидобувна

Нафтопродукти, феноли, амонійний Нітроген, сульфіди

Хімічна, нафтохімічна

Аміак, сірковуглець, сірководень, ксилол, нафтопро­дукти, феноли, поліциклічні ароматичні вуглеводні, мінеральні добрива, пестициди тощо

Промисловість будівельних матеріалів

Діоксид Сульфуру, оксид Карбону, діоксид Нітрогену, сірководень, толуол, формальдегід, бензол тощо

Легка, текстильна, харчова

Нафтопродукти, органічні барвники, органічні ре­човини тощо

Гірничовидобувна, вугільна

Мінеральні завислі речовини, феноли тощо

Сільськогосподарське виробництво

Аміак, сірководень, мінеральні добрива, пестициди тощо

 

Додаток В

Гранично допустимі концентрації (мг/м3) деяких шкідливих речовин у повітрі населених пунктів

Речовина

ГДКс.д.

ГДКм.р.

ГДКр.з.

а(ГДКреч./ГДК SO2)

Тверді речовини (пил)

0,15

0,2

5,0

3,0

Діоксид Сульфуру (SO2)

0,05

0,5

1,0

1,0

Діоксид Нітрогену (NO2)

0,04

0,085

2,0

0,8

Оксид Карбону (CO)

3,0

5,0

20,0

60,0

Сірководень

0,005

0,03

0,1

Аміак

0,04

0,2

5,0

0,8

Сажа

0,05

0,15

3,0

1,0

Сполуки Плюмбуму

0,0003

0,03

0,05

0,006

Фенол

0,003

0,01

0,3

0,06

Бенз(а)пірен

0,000001

0,00002

Формальдегід

0,003

0,035

0,5

0,06

Пари фтороводню

0,005

0,02

0,1

Пари ртуті

0,0003

0,006

Хлор

0,03

0,1

0,6

Пари оцтової кислоти

0,06

0,2

1,2

Ацетон

0,35

0,35

7,0

Пари сірчаної кислоти

0,1

0,3

2,0

 

Додаток Г

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин 
у воді водних об’єктів господарсько-питного та
 
культурно-побутового
 водокористування

Назва речовини

ГДК, мг/л

Назва речовини

ГДК, мг/л

Аміак (за азотом)

2,0

Нафтопродукти

0,1

Амонія сульфат (за азотом)

1,0

Нікель

0,1

Активний хлор

Відсутня

Нітрати (NO)

45,0

Ацетон

2,2

Нітрати NO2

3,0

Бензол

0,5

Ртуть

0,0005

Залізо

0,3

Свинець

0,03

Кадмій

0,001

Селен

0,01

Капролактам

1,0

Скипидар

0,2

Кобальт

0,1

Фенол

0,001

Кремній

10,0

Хром (С23+)

0,5

Марганець

0,1

Хром (С26+)

0,05

Мідь

1,0

Цинк

1,0

Натрій

200,0

Етиленгліколь

1,0

 

Додаток Д

Величина коригувального коефіцієнта, що враховує чисельність жителів населеного пункту Кнас

Чисельність населення

Кнас

до 100 тис. чол.

1,0

100,1–250 тис. чол

1,2

250,1–500 тис. чол

1,35

500,1–1 000 тис. чол

1,55

Понад 1 000 тис. чол

1,8

 

Додаток Ж

Величина коригувального коефіцієнта, що враховує народногосподарське значення (функції) населеного пункту Кф

Функціональні категорії населених пунктів

Кф

Організаційно-господарські та культурно-побутові центри з перева­жанням агропромислових функцій (районні центри, міста, селища районного підпорядкування

1,0

Багатофункціональні центри, центри з переважанням промислових і транспортних функцій (обласні центри, міста обласного підпорядку­вання, великі промислові та транспортні вузли)

1,25

Центри з переважанням рекреаційних пунктів

1,65

Населені пункти, що мають одночасно промислове та рекреаційне значення

1,65

  

Додаток З

Величина басейнового коефіцієнту (Кб)

Басейни морів і рік

Кб

Азовське море

2,0

Чорне море

2,0

Дунай

2,2

Тиса

3,0

Прут

3,0

Дністер

2,8

Дніпро (кордон України – до м. Києва)

2,5

Дніпро (м. Київ включно – до Каховського гідровузла)

2,2

Дніпро (Каховський гідровузол включно – до Чорного моря)

1,8

Прип’ять

2,5

Західний Буг та ріки басейну Вісли

2,5

Десна

2,5

Південний Буг та Інгул

2,2

Ріки Кримського півострова

2,8

Сіверський Донець

2,2

Міус

2,2

Кальміус

2,2

 

Додаток К

Величина коригувального коефіцієнта, що враховує розташування місця (зони) розміщення відходів Кт

Місце розміщення відходів

Кт

В адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км на від них

3,0

За межами населених пунктів (на відстані понад 3 км від них)

1,0

  

Додаток Л

Величина коригувального коефіцієнта, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів Ко

Характер обладнання місця розміщення відходів

Ко

Спеціально створені місця складування (полігони), які забезпе­чують захист атмосферного повітря та водних джерел від забруднення

1,0

Звалища, які не забезпечують цілковитого унеможливлення забруднення атмосферного повітря або водних джерел

3,0

Місця неорганізованого складування (без відповідного дозволу)

10,0

  

Додаток М

Величина коригувального коефіцієнта, що враховує розташування джерела викиду К1

Характеристика місця розташування об’єкта забруднення

К1

Підприємство розташоване віддалік від населених пунктів на незручних для сільськогосподарського використання землях, які не становлять великої цінності для збереження в якості ландшафтних і заповідних зон

0,1

Підприємство розташоване віддалік від населених пунктів на сільсь­когосподарських землях, які не вимагають спеціальних меліора­тивних робіт

0,3

Підприємство розташоване на селітебній території сільськогос­подарських населених пунктів

0,5

Підприємство розташоване на селітебній території міст з насе­ленням до 100 тис. чол.

0,7

Підприємство розташоване на селітебній території міст з населе­нням від 100 до 500 тис. чол.

1,0

Підприємство розташоване на селітебній території міст з населе­нням понад 500 тис. чол.

2,0

Підприємство розташоване поблизу ландшафтних, водоохоронних, санітарних, заповідних, паркових і лісопаркових зон у містах і населених пунктах

2,5

Підприємство розташоване поблизу територій курортних місць, історико-архітектурних пам’яток, що охороняються державою, місць масового відпочинку працівників у містах та інших населених пунктах

3,0

  

Додаток Н

Величина коригувального коефіцієнта, що враховує висоту викиду К2

Висота викиду

К2

15 м

1,5

16–40 м

1,3

41–80 м

1,0

81–150 м

0,7

151–220 м

0,3

221–500 м

0,15

  

Додаток П

Класифікація відходів за токсичністю

Клас токсичності відходів

Ступінь небезпечності відходів

Норматив збору, грн/т

І

Надзвичайно небезпечні:

  • обладнання і прилади, які містять ртуть
  • люмінесцентні лампи

 

82,5

1,5 (грн/шт)

ІІ

Високо небезпечні

3

ІІІ

Помірно небезпечні

0,75

ІV

Мало небезпечні:

  • інертні
  • нетоксичні відходигірничовидобувної промисловості

 

0,3

0,03

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!