« Назад
Додаток А
Паливно-енергетичні ресурси України
Ресурс
|
Видобуток
(станом на 2004 р.)
|
Розміщення
|
Басейни, регіони, області, родовища
|
Характеристика
|
Кам’яне вугілля
|
80,7
млн т
|
Донбас
(Луганська, Донецька, Дніпропетровська області)
|
Площа – понад 50 тис. км2.
Середня глибина залягання – 500–700 м, max – 1 200 м.
Потужність пластів – 0,5–2 м. Запаси – 97,3 % (від балансових запасів країни).
Видобуток – 97,4 % (від загальнодержавного видобутку)
|
Львівсько-Волинський басейн
|
Площа – близько 10 тис. км2.
Потужність пластів –промислове значення мають 12 пластів потужністю понад 0,6 м.
Глибина залягання – 300–600 м.
Запаси – 2,7 % (від балансових запасів країни).
Видобуток – 2,6 % (від загальнодержавного видобутку)
|
Роменське родовище (Сумська обл.),
Петровське родовище (Харківська обл.),
Бешуйське родовище (АР Крим)
|
Розвідані запаси незначні, в даний час не розробляються
|
Буре вугілля
|
1,0
млн т
|
Дніпровський басейн.Найбільші родовища:Коростишівське(Житомирська обл.),Олександрійське(Кіровоградська обл.),Ватутинське, Звенигородське (Черкаська обл.)
|
Лише 0,5 млрд т придатні для відкритого видобутку.
Порівняно висока зольність та низька теплотворна здатність обмежують можливості господарського використання
|
Передкарпатський, Закарпатський,
Північно-Подільський буровугільні райони
|
Розвідані запаси незначні, в даний час не розробляються, за виключенням Ільницького(Закарпатська обл.)
|
Нафта
Газ
природ- ний
Газовий конден- сат
|
2,6
млн т
16,7
млрд м3
0,97
млрд м3
|
Східний нафтогазоноснийрегіон. Найбільші родовища:
нафтові та нафтогазові –Леляківське, Гніденцівське, Прилуцьке, Талалаївське (Чернігівська обл.), Рибальське, Качанівське (Сумська обл.), Зачепилівське, Радченківське, Сагайдацьке (Полтавська обл.), Глинсько-Розбишівське (Полтавська, Сумська обл.),
газові – Шебелинське, Кегичівське, Єфремівське (Харківська обл.), Перещепинське (Дніпропетровська обл.), Машівське, Диканське (Полтавська обл.)
|
Нафта відрізняється високою якістю та низьким вмістом сірки.
Запаси нафти – 56,4 %, газу – 83,1 % від балансових запасів країни.
Видобуток нафти – 84 %, газу – 88 % від загальнодержавного видобутку
|
|
|
Західний нафтогазоноснийрегіон. Найбільші родовища:
нафтові – Бориславське (Львівська обл.), Долинське, Битківське (Івано-Франківська обл.)газові – Дашавське, Біль- че-Волицьке, Угерське (Львівська обл.), Калуське, Гринівське, Битків-Пасічне (Івано-Франківська обл.)
|
Найдавніший регіонвидобутку нафти не лише в Україні, а й у світі.
Запаси нафти – 40,6 %, газу – 11,2 % від балансових запасів країни.
Видобуток нафти – понад 15 %, газу – 7,8 % від загальнодержавного видобутку
|
Південний нафтогазоносний регіон.Найбільші родовища:
нафтові – Октябрське (АР Крим),
газові – Джанкойське, Глібівське, Оленівське (АР Крим)
|
Нафту добувають з 1993 р., а газ – з 1966 р.
Запаси нафти – 3,0 %, газу – 5,7 % від балансових запасів країни.
Видобуток нафти – менше 1 %, газу – 4,2 % від загальнодержавного видобутку.
Загальні прогнозні запаси вуглеводнів за оцінками фахівців складають 49 %
|
Торф
|
1,3
млн т
|
Поліська, Лісостепова, Карпатська, Степова торфово-болотні області.
Найбільші родовища – Цирське, Турське (Волинська обл.), Морочне, Дубняки, Кремінне (Рівненська обл.), Замглайське, Сновське (Чернігівська обл.), Ірпінське, Супійське (Київська обл.), Стоянівське, Львівське (Львівська обл.)
|
Поширений практично в усіх природних зонах України, найбільше – на Поліссі. Теплотворна здатність 3 000 ккал/кг. Після Чорнобильської катастрофи видобуток суттєво знизився, оскільки гігроморфні торфовища стали акумуляторами радіонуклідів
|
Горючі сланці
|
Промисло- вий видобуток не здійснює- ться
|
Флоріанівське(Хмельницька обл.),
Бовтиське (на межі Кіровоградської та Черкаської обл.). Є великі запаси низькоякісних менілітових горючих сланців в Карпатах
|
Містять від 10–15 до 60–80 % горючої речовини і розглядаються як один із вітчизняних резервів енергоносіїв
|
Уранова руда
|
Інформа-ція є закритою
|
Жовті Води(Кіровоградська обл.)
|
Вітчизняні уранові руди дуже низької якості і навіть після збагачення (до 0,7 % вмісту чистого урану) не забезпечують потреби діючих електростанцій. Видобуток та збагачення уранової руди зумовлює складні екологічні проблеми
|
Додаток Б
Основні забруднюючі речовини, які надходять в навколишнє середовище від стаціонарних джерел забруднення
Галузь промисловості
|
Забруднювальні речовини
|
Чорна металургія, кольорова металургія, машинобудування
|
Пил, діоксид Сульфуру, оксид Карбону, важкі метали, з’єднання миш’яку, фосфору, завислі речовини, амонійний Нітроген, нафтопродукти, смоли, феноли тощо
|
Деревообробна та целюлозно-паперова промисловість
|
Діоксид Сульфуру, оксид Карбону, діоксид Нітрогену, бутилацетат, ацетон, лігніни, смолисті і жирні речовини, фенол, амонійний Нітроген, сульфати, завислі речовини тощо
|
Нафтогазовидобувна
|
Нафтопродукти, феноли, амонійний Нітроген, сульфіди
|
Хімічна, нафтохімічна
|
Аміак, сірковуглець, сірководень, ксилол, нафтопродукти, феноли, поліциклічні ароматичні вуглеводні, мінеральні добрива, пестициди тощо
|
Промисловість будівельних матеріалів
|
Діоксид Сульфуру, оксид Карбону, діоксид Нітрогену, сірководень, толуол, формальдегід, бензол тощо
|
Легка, текстильна, харчова
|
Нафтопродукти, органічні барвники, органічні речовини тощо
|
Гірничовидобувна, вугільна
|
Мінеральні завислі речовини, феноли тощо
|
Сільськогосподарське виробництво
|
Аміак, сірководень, мінеральні добрива, пестициди тощо
|
Додаток В
Гранично допустимі концентрації (мг/м3) деяких шкідливих речовин у повітрі населених пунктів
Речовина
|
ГДКс.д.
|
ГДКм.р.
|
ГДКр.з.
|
аi (ГДКреч./ГДК SO2)
|
Тверді речовини (пил)
|
0,15
|
0,2
|
5,0
|
3,0
|
Діоксид Сульфуру (SO2)
|
0,05
|
0,5
|
1,0
|
1,0
|
Діоксид Нітрогену (NO2)
|
0,04
|
0,085
|
2,0
|
0,8
|
Оксид Карбону (CO)
|
3,0
|
5,0
|
20,0
|
60,0
|
Сірководень
|
0,005
|
0,03
|
–
|
0,1
|
Аміак
|
0,04
|
0,2
|
5,0
|
0,8
|
Сажа
|
0,05
|
0,15
|
3,0
|
1,0
|
Сполуки Плюмбуму
|
0,0003
|
0,03
|
0,05
|
0,006
|
Фенол
|
0,003
|
0,01
|
0,3
|
0,06
|
Бенз(а)пірен
|
0,000001
|
–
|
–
|
0,00002
|
Формальдегід
|
0,003
|
0,035
|
0,5
|
0,06
|
Пари фтороводню
|
0,005
|
0,02
|
–
|
0,1
|
Пари ртуті
|
0,0003
|
–
|
–
|
0,006
|
Хлор
|
0,03
|
0,1
|
–
|
0,6
|
Пари оцтової кислоти
|
0,06
|
0,2
|
–
|
1,2
|
Ацетон
|
0,35
|
0,35
|
–
|
7,0
|
Пари сірчаної кислоти
|
0,1
|
0,3
|
–
|
2,0
|
Додаток Г
Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді водних об’єктів господарсько-питного та культурно-побутового водокористування
Назва речовини
|
ГДК, мг/л
|
Назва речовини
|
ГДК, мг/л
|
Аміак (за азотом)
|
2,0
|
Нафтопродукти
|
0,1
|
Амонія сульфат (за азотом)
|
1,0
|
Нікель
|
0,1
|
Активний хлор
|
Відсутня
|
Нітрати (NO)
|
45,0
|
Ацетон
|
2,2
|
Нітрати NO2
|
3,0
|
Бензол
|
0,5
|
Ртуть
|
0,0005
|
Залізо
|
0,3
|
Свинець
|
0,03
|
Кадмій
|
0,001
|
Селен
|
0,01
|
Капролактам
|
1,0
|
Скипидар
|
0,2
|
Кобальт
|
0,1
|
Фенол
|
0,001
|
Кремній
|
10,0
|
Хром (С23+)
|
0,5
|
Марганець
|
0,1
|
Хром (С26+)
|
0,05
|
Мідь
|
1,0
|
Цинк
|
1,0
|
Натрій
|
200,0
|
Етиленгліколь
|
1,0
|
Додаток Д
Величина коригувального коефіцієнта, що враховує чисельність жителів населеного пункту Кнас
Чисельність населення
|
Кнас
|
до 100 тис. чол.
|
1,0
|
100,1–250 тис. чол
|
1,2
|
250,1–500 тис. чол
|
1,35
|
500,1–1 000 тис. чол
|
1,55
|
Понад 1 000 тис. чол
|
1,8
|
Додаток Ж
Величина коригувального коефіцієнта, що враховує народногосподарське значення (функції) населеного пункту Кф
Функціональні категорії населених пунктів
|
Кф
|
Організаційно-господарські та культурно-побутові центри з переважанням агропромислових функцій (районні центри, міста, селища районного підпорядкування
|
1,0
|
Багатофункціональні центри, центри з переважанням промислових і транспортних функцій (обласні центри, міста обласного підпорядкування, великі промислові та транспортні вузли)
|
1,25
|
Центри з переважанням рекреаційних пунктів
|
1,65
|
Населені пункти, що мають одночасно промислове та рекреаційне значення
|
1,65
|
Додаток З
Величина басейнового коефіцієнту (Кб)
Басейни морів і рік
|
Кб
|
Азовське море
|
2,0
|
Чорне море
|
2,0
|
Дунай
|
2,2
|
Тиса
|
3,0
|
Прут
|
3,0
|
Дністер
|
2,8
|
Дніпро (кордон України – до м. Києва)
|
2,5
|
Дніпро (м. Київ включно – до Каховського гідровузла)
|
2,2
|
Дніпро (Каховський гідровузол включно – до Чорного моря)
|
1,8
|
Прип’ять
|
2,5
|
Західний Буг та ріки басейну Вісли
|
2,5
|
Десна
|
2,5
|
Південний Буг та Інгул
|
2,2
|
Ріки Кримського півострова
|
2,8
|
Сіверський Донець
|
2,2
|
Міус
|
2,2
|
Кальміус
|
2,2
|
Додаток К
Величина коригувального коефіцієнта, що враховує розташування місця (зони) розміщення відходів Кт
Місце розміщення відходів
|
Кт
|
В адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км на від них
|
3,0
|
За межами населених пунктів (на відстані понад 3 км від них)
|
1,0
|
Додаток Л
Величина коригувального коефіцієнта, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів Ко
Характер обладнання місця розміщення відходів
|
Ко
|
Спеціально створені місця складування (полігони), які забезпечують захист атмосферного повітря та водних джерел від забруднення
|
1,0
|
Звалища, які не забезпечують цілковитого унеможливлення забруднення атмосферного повітря або водних джерел
|
3,0
|
Місця неорганізованого складування (без відповідного дозволу)
|
10,0
|
Додаток М
Величина коригувального коефіцієнта, що враховує розташування джерела викиду К1
Характеристика місця розташування об’єкта забруднення
|
К1
|
Підприємство розташоване віддалік від населених пунктів на незручних для сільськогосподарського використання землях, які не становлять великої цінності для збереження в якості ландшафтних і заповідних зон
|
0,1
|
Підприємство розташоване віддалік від населених пунктів на сільськогосподарських землях, які не вимагають спеціальних меліоративних робіт
|
0,3
|
Підприємство розташоване на селітебній території сільськогосподарських населених пунктів
|
0,5
|
Підприємство розташоване на селітебній території міст з населенням до 100 тис. чол.
|
0,7
|
Підприємство розташоване на селітебній території міст з населенням від 100 до 500 тис. чол.
|
1,0
|
Підприємство розташоване на селітебній території міст з населенням понад 500 тис. чол.
|
2,0
|
Підприємство розташоване поблизу ландшафтних, водоохоронних, санітарних, заповідних, паркових і лісопаркових зон у містах і населених пунктах
|
2,5
|
Підприємство розташоване поблизу територій курортних місць, історико-архітектурних пам’яток, що охороняються державою, місць масового відпочинку працівників у містах та інших населених пунктах
|
3,0
|
Додаток Н
Величина коригувального коефіцієнта, що враховує висоту викиду К2
Висота викиду
|
К2
|
15 м
|
1,5
|
16–40 м
|
1,3
|
41–80 м
|
1,0
|
81–150 м
|
0,7
|
151–220 м
|
0,3
|
221–500 м
|
0,15
|
Додаток П
Класифікація відходів за токсичністю
Клас токсичності відходів
|
Ступінь небезпечності відходів
|
Норматив збору, грн/т
|
І
|
Надзвичайно небезпечні:
- обладнання і прилади, які містять ртуть
- люмінесцентні лампи
|
82,5
1,5 (грн/шт)
|
ІІ
|
Високо небезпечні
|
3
|
ІІІ
|
Помірно небезпечні
|
0,75
|
ІV
|
Мало небезпечні:
- інертні
- нетоксичні відходигірничовидобувної промисловості
|
0,3
0,03
|
З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!
|