Магістерська робота, вимоги до написання, спеціальність Ветеринарна медицина, НУБіП

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Факультет ветеринарної медицини 

МАГІСТРАТУРА

на факультету ветеринарної медицини у 2014-2015 н.р. 

(Методичні рекомендації для студентів ОКР «Магістр» -

спеціальність 8.11010101 «Ветеринарна медицина (за видами)»)

Київ – 2015

9. МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА (вимоги до написання) 

9.1. Загальні вказівки до написання магістерської роботи.

Магістерська робота – це самостійна наукова праця магістранта, метою якої є поглиблення знань з фундаментальних та  клінічних дисциплін і одержання результатів, на основі  експериментальних досліджень, що мають наукову і практичну цінність для ветеринарної медицини України.

Магістерська робота також є формою контролю набутих студентом магістра­тури у процесі навчання інтегрованих умінь, знань, навичок, які необхідні для виконання випускником-магістрантом професійних обов'язків. Її написання є обов’язковим елементом заключного етапу підготовки магістра.

Мета магістерської роботи – розробка інноваційних пропозицій у ветеринарній медицині для виробництва або науко­вої діяльності та рекомендацій щодо їх впровадження.

Запропоновані інноваційні рішення мають бути науково обґрунтованими з відповідним аналізом існуючої ситуації та прогнозом щодо результатів їх запровадження. При цьому мають бути проаналізовані ризики щодо реалізації зазначених пропозицій.

Магістерська робота має демонструвати рівень фахової підготовки студента магістратури щодо його професійної або наукової діяльності, а саме:

• рівень оволодіння теоретичними знаннями з професійно орієнтованих і спеціальних дисциплін;

• вміння узагальнювати та аналізувати наукові джерела і статистичні дані, формулювати наукові висновки та обґрунтовувати конкретні пропозиції;

• вміння працювати з нормативно-правовими актами;

• здатність використовувати сучасні методи дослідження та інформаційні технології;

• вміння знаходити аналоги розв'язання проблеми у вітчизняній та зарубіжній практиці, адаптувати їх до конкретного предмета (об'єкта) дослідження.

Основні етапи підготовки та виконання магістерської роботи:

1. Вибір теми і об'єкта дослідження, затвердження теми.

2. Розробка завдання для виконання магістерської роботи, складання  календарного плану її виконання.

3. Опрацювання літературних джерел і складання плану магістерської роботи.

4. Збирання фактичного матеріалу під час виробничої практики.

5. Обробка фактичного матеріалу із застосуванням сучасних методів статистичного аналізу.

6. Написання першого варіанта тексту магістерської роботи, подання його на ознайомлення науковому керівнику.

7. Усунення недоліків, написання остаточного варіанта тексту, оформлення магістерської роботи.

8. Отримання відзиву наукового керівника.

9. Попередній захист роботи на кафедрі.

10. Рецензування магістерської роботи.

11. Передача електронного варіанту роботи на зберігання у репозиторій НУБіП України.

12. Захист магістерської роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії (далі ДЕК).

Місцями виконання магістерських робіт можуть бути сільськогосподарські  підприємства різних форм власності, навчально-дослідні господарства, м’ясокомбінати, державні чи приватні заклади ветеринарної медицини (клініки, лабораторії та ін.), спеціалізовані лабораторії, що відповідають програмам підготовки магістрантів і є базами магістерської практики, під час якої проводяться основні дослідження за темою роботи.

Результати експериментальних досліджень студент магістратури систематично і акуратно записує в спеціальний журнал. В окремих випадках записи оформляють як  протоколи.

Важливим для виконання магістерських робіт є проведення необхідних  лабораторних досліджень (гематологічних, біохімічних, бактеріологічних, вірусологічних, копрологічних та інших).

Магістерська робота має бути забезпечена якісними і змістовними ілюстраціями  (оригінальними фотографіями, схемами, діаграмами тощо).

За результатами наукових досліджень магістрант робить доповідь на науковій конференції та публікує наукову статтю чи тези (для студентів дослідницької спеціалізації  є обов’язковими). 

9.2. Вибір теми магістерської роботи. Тематика магістерських робіт розробляється кафедрами з урахуванням пропозицій і потреб установ, підприємств та організацій ветеринарної медицини, які направили студентів магістратури на навчання, та з урахуванням обраної магістерської програми.

Тематика магістерських робіт поновлюється кожного навчального року. Студенту магістратури надається право самостійно обрати тему магістерської роботи, згідно з тематикою, яка затверджена кафедрою.

При виборі теми магістерської роботи необхідно враховувати її актуальність і новизну, наявність наукової бази для її виконання, можливість отримання та опрацювання експериментального матеріалу, наявність власних науково-технічних і методичних розробок, перспективу професійної орієнтації.

Закріплення за студентами тем магістерських робіт і наукових керівників оформляється наказом ректора Університету за поданням вченої ради факультету після узгодження з центром магістерських програм.

Тема магістерської роботи може бути уточнена за заявою студента магістратури і оформлена наказом ректора університету не пізніше ніж за 6 місяців до визначеного терміну подання завершеної магістерської роботи до захисту.

Для написання магістерської роботи виробничої або дослідницької спеціалізації за студентом закріплюється один науковий керівник, а для спеціальностей, які відносяться до напряму «специфічні категорії» – два.

Науковими керівниками магістерських робіт можуть бути доктори та кандидати наук, доценти, найбільш досвідчені науково-педагогічні працівники факультету ветеринарної медицини.

За одним науковим керівником закріплюється: доктор наук, професор – 5; кандидат наук, доцент – 3; кандидат наук, старший викладач – 1 студент магістратури на навчальний рік.

Науковий керівник магістерської роботи:

• здійснює керівництво підготовкою магістерської роботи;

• разом із студентом магістратури формує завдання на підготовку магістерської роботи;

• контролює виконання студентом магістратури графіка

  виконання магістерської роботи;

• аналізує та контролює організацію самостійної роботи студента

  магістратури;

• надає допомогу в складанні календарного плану на весь період

  підготовки магістерської роботи;

• рекомендує основну і додаткову літературу, довідкові та архівні матеріали, інші джерела для їх опрацювання магістрантом за темою магістерської роботи;

• проводить систематичні консультації, які визначені розкладом та призначені за необхідністю;

• залучає студентів магістратури до наукової роботи;

• сприяє публікації результатів наукових досліджень.

Не рідше одного разу на місяць, студент (слухач) магістратури звітує про виконання магістерської роботи перед науковим керівником, який на основі аналізу представлених матеріалів, фіксує виконання магістрантом календарного плану. 

9.3. Проведення клініко-експериментальних досліджень є обов’язковим елементом магістерської роботи. Воно передбачає дотримання правил формування дослідних (однієї, двох чи більше) та контрольної груп тварин (у кожній групі не менше 5 тварин).

Відмінності за тим чи іншим показником у тварин-аналогів не повинні перевищувати  2–3 %.

Під час проведення досліду тварини всіх груп повинні знаходитися в однакових умовах годівлі і утримання.  Для тварин дослідних груп створюють додаткові фактори (їм призначаються  різні лікувальні чи профілактичні  засоби тощо), що можуть вплинути на стан тварин чи перебіг захворювання. При цьому враховують всі зміни у тварин дослідної групи порівняно з контрольною.

Важливим моментом контролю за станом тварин дослідної та контрольної груп є реєстрація даних клінічного дослідження (температури тіла, частоти дихання, пульсу, стану слизових оболонок, лімфовузлів та ін.), яке  проводять в одні і ті ж години доби.

Зважування тварин рекомендується здійснювати в ранкові години, до їх годівлі.

Терміни і кратність лабораторних досліджень регламентуються методиками або відповідними настановами.

Статистичну обробку цифрових даних досліджень обов’язково проводять з визначенням таких показників :                        М (середній показник), m (відхилення від середнього показника),  р (достовірність результатів). 

9.4. Оформлення магістерської роботи. Магістерська робота має бути написана державною мовою. Текст розміщують на одному боці паперу формату А4 (297 х 210 мм) із застосуванням текстового редактора Word 6,0; 7,0. Шрифт “Times New Roman”, 14-й кегль.

Об‘єм магістерської роботи – 50 - 60 сторінок комп’ютерного тексту (без урахування додатків, списку використаної літератури, таблиць, фотографій та рисунків), надрукованого через 1,5 інтервали, з полями: верхнє, нижнє та ліве – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм.

Заголовки структурних частин магістерської роботи: "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "ДОДАТКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ЛІТЕРАТУРИ" друкують великими літерами симетрично  до тексту. Заголовки підрозділів – маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного виступу в розрядці у підбір тексту. У кінці  надрукованого заголовка ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 2—3 інтервалам.

Кожну структурну частину магістерської роботи починають з нової сторінки.

Абзацний відступ має бути однаковим впродовж усього тексту та до­рівнювати п'яти знакам.

Пошкодження аркушів, помарки і сліди неповністю видаленого попереднього тексту в роботі не допускаються.

Нумерація. Сторінки слід нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись на­скрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставляється при комп'ютерному друці магістерської роботи у правому верхньому куті без крапки в кінці.

Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок магіс­терської роботи, номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.

Розділи, підрозділи, пункти і підпункти магістерської роботи слід нумерувати арабськими цифрами.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті магістерської роботи та позначатися цифрами без крапки, номер ставиться після слова "РОЗДІЛ". Заголовок розділу друкують з нового рядка.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремленого крапкою. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад, "1.1." (перший підрозділ першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставиться крапка. У кінці номера ставиться крапка, наприклад, "2.3.2.", потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті магістерської роботи. Нумерація таблиць здійсню­ється в межах розділу. Номер таблиці складається з номера розділу та по­рядкового номера таблиці, наприклад, "Таблиця 2.1.".

Таблиця повинна мати назву, яку розміщують над нею та друкують симетрично до тексту. Назву та слово "Таблиця" починають з великої літери. Назву не підкреслюють (рис. 1).

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під іншою або поруч, чи переносять частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи у кожній частині таблиці її головку та боковик. При поділі таблиці на час­тини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таб­лиці. Слово "Таблиця _" вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: "Продовж. табл." із за­значенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки та підзаголовки граф указують в однині.

Графу “Номер по порядку” в таблицю не включають. Якщо показники, параметри або інші дані необхідно нумерувати, їх порядкові номери вказують у боковику таблиці перед найменуванням.

Одиниці величин вказують або у заголовках, або у підзаголовках. Окрему графу для одиниць не виділяють. Якщо всі параметри, які розміщені у таблиці, мають тільки одну одиницю, наприклад, міліметри, то її скорочене позначення (мм) розміщують над таблицею. Якщо графи таблиці містять величини переважно однієї одиниці, але є і показники, які виражені в інших одиницях, над таблицею розміщують напис про переважаючу одиницю, а відомості про інші одиниці дають у заголовках відповідних граф.

Цифри в графах розміщують так, щоб класи чисел у всіх графах були точно один під одним. Числові значення величин в одній графі повинні мати, як правило, однакову кількість знаків після коми. При відсутності окремих даних у таблиці слід ставити тире.

Магістерську роботу бажано ілюструвати оригінальними рисунками, що включають макро- і мікрофотографії, графіки, діаграми і схеми.

Ілюстрації (фотографії, малюнки, схеми, графіки, карти, креслення тощо) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше. На всі ілюстрації мають бути зроблені посилання.

Якщо ілюстрація створена не автором магістерської роботи, необхідно дотримуватися вимог чинного законодавства про авторські права.

Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підмалюнковий текст).

Ілюстрації позначаються словом "Рис." і нумеруються послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій поданих у додатках. Номер ілюст­рації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 3.1. (перший малюнок третього розділу). Номер ілюстрації, її назва та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

У підписах до мікрофотографій з гістопрепаратів потрібно вказувати метод фарбування і величину  збільшення. Кількість ілюстрацій має бути достатньою для пояснення тексту. Фотознімки розміром менше за формат А4 клеять на аркуші білого паперу формату А4. 

9.5. Позначення документів (картка магістерської роботи). Кожному документу магістерської  роботи  присвоюється відповідне позначення. Згідно з ГОСТ 2.201-80 це позначення повинно мати таку структуру.

Перша група – в університеті перші чотири знаки коду – це код кафедри (табл.11). Два останні знаки після дефіса – код виду документа, що розробляється: дипломний проект – ДП, магістерська робота – МР. 

Таблиця 11

Коди кафедр ННІ

Друга група – номер наказу ректора НУБіП України про закріплення тем магістерських робіт і далі, через пропуски, рік (останні дві цифри), місяць і число підписання наказу.

Третя група – порядковий реєстраційний номер документа, що є  порядковим номером прізвища студента  в наказі про затвердження теми його магістерської роботи.

Четверта група – шифр документа згідно з ГОСТ 2.102-68 і ГОСТ 2.601-74. Непередбачені стандартами шифри присвоєні науково-методичною лабораторією НУБіП України за погодженням з деканатами. Для факультету ветеринарної медицини – ПЗ (пояснювальна записка). 

9.6. Титульний аркуш магістерської роботи  – це перший аркуш магістерської роботи. Виконують його згідно з ГОСТ  2.105-95 (табл.12.)

9.7. Зміст магістерської роботи. Рекомендована  структура магістерської роботи наведена в таблиці 13. 

Таблиця 13

Рекомендована структура магістерської роботи 

ЗМІСТ

9.8. Завдання до виконання магістерської роботи. Важливим етапом виконання магістерської роботи є складання завдання до її виконання. Цей документ складається разом з індивідуальним планом студента магістратури і є складовою частиною магістерської роботи (табл.14).

9.9. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів. Їх подають у магістерській роботі окремим списком перед вступом, якщо вжито специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, но­ві символи, позначення тощо.

Перелік друкують двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, а справа – їх детальну розшифровку.

Якщо в магістерській роботі спеціальні терміни, скорочення, симво­ли, позначення тощо повторюються менше трьох разів, перелік не склада­ють, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні. 

9.10. „Вступ” до написання магістерської роботи. У вступі студент магістратури стисло викладає:

• актуальність обраної теми для вирішення конкретних завдань у галузі ветеринарної медицини

• обґрунтовує вибір теми

• повідомляє про мету роботи

• формулює завдання роботи, що будуть вирішуватися відповідно до визначеної мети, які зазначаються у формі перерахунку (вивчити..., описати..., встановити..., виявити... тощо). Формулювання завдань слід робити чітко і зрозуміло, оскільки опис їх вирішення повинен складати зміст розділів магістерської роботи.

Завданням магістерської роботи виробничої спеціалізації є узагальнення здобутих знань за обраною спеціалізацією, вивчення і дослідження об’єктів з метою їх практичного використання в агропромисловому комплексі.

Завданням магістерської роботи дослідницької  спеціалізації є опанування методології, методики і сучасного інструментарію наукових досліджень, створення і поглиблене вивчення моделей, що досліджуються, пошук шляхів їх адаптації до умов розвитку науково-технічного прогресу.

• Формулюється об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження магістерської роботи може бути порода тварин, підприємство чи група підприємств, певна галузь тощо, тобто те, що створює певні проблемні ситуації. Предмет дослідження – це частина об'єкта та сфера його діяльності, на яку спрямовано основну увагу дослідника. Предмет дослідження визна­чає тему магістерської роботи.

Об'єкт і предмет дослідження, як категорії наукового процесу, співвідносяться між собою як загальне та часткове.

• Методи дослідження, як інструмент отримання фактичного матеріалу – обов’язкові елементи вступу до магістерської роботи.
• Формулюється новизна роботи.

9.11. РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

В огляді літератури необхідно розміщувати інформацію в хронологічному порядку. Цінність мають нові публікації за темою роботи (не пізніше останніх 10-ти років), а також матеріали отримані за допомогою спеціалізованих порталів доступу до наукових видань AGORA та URAN.

Джерелами літератури можуть бути книги, брошури, статті з журналів, збірників наукових  праць вітчизняних і зарубіжних авторів, автореферати дисертацій, інструкції, настанови, рекомендації і нормативні документи.

Літературні дані потрібно викладати стисло, ясно, без перекручування даних і поглядів авторів, повідомляючи лише типове, показове, що має відношення до теми магістерської роботи. Посилання на автора наводяться в кінці абзацу цифрами в квадратних дужках.

Якщо абзац починається з посилання на автора роботи, то вказують ще й  ініціали і прізвище, а в квадратних дужках пишуть номер, під яким ця робота наведена в списку літератури; далі у стислій формі викладають зміст роботи, як правило, в одному абзаці.

Характеристику роботи іншого автора потрібно починати з нового абзацу.

В огляді літератури  повинні використовуватись тільки ті першоджерела, які вивчались студентом і мають пряме відношення до теми роботи. Не потрібно використовувати навчальну літературу або посилання інших авторів на використані ними інші роботи.

Огляд літератури пишеться  за попередньо складеним планом і має бути системним, цільним та послідовним. Аналіз першоджерел, які використовуються, наводять у хронологічному порядку. Критичні зауваження необхідно аргументувати посиланнями на джерела літератури. За наявності  суперечливих думок авторів з того чи іншого питання потрібно спробувати знайти причину розходжень. Іноді це є результатом похибок методичного характеру, застарілого обладнання, використаного при проведенні експериментів. Огляд літератури закінчують розділом “Висновок з огляду літератури”, в якому автор у стислій формі викладає стан і рівень вирішення поставленої перед ним проблеми за даними літератури.

Обсяг розділу „Огляд літератури” – 20 % від загального обсягу магістерської роботи. 

9.12. РОЗДІЛ 2 НАПРЯМИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ включає описання матеріалів і методів  дослідження, наведення зрозумілої схеми проведення досліджень та характеристику  бази проведення досліджень. Результативність наукових досліджень знаходиться в прямій залежності від вибору методик, ступеня їх освоєння і точності виконання. Тому, методи досліджень треба підбирати сучасні з урахуванням можливості їх виконання в конкретних умовах.

У цьому розділі також наводиться характеристика тварин, які були використані в дослідах; методи застосування лікувальних і профілактичних засобів і контролю їх ефективності.

Важливим є викладення загальних відомостей про сільськогосподарське підприємство, м’ясокомбінат, державні чи приватні заклади ветеринарної медицини (клініки, лабораторії та ін.), тваринницький комплекс, птахофабрику чи інші підприємства, на базі яких виконувалась магістерська  робота; необхідно вказати провідні  галузі господарства, рівень їх спеціалізації; види тварин, їх поголів`я, породний склад і продуктивність; методи утримання (пасовищне чи стійлове, кліткове чи напільне – для птиці) та годівлі; благополуччя із заразних  хвороб; захворювання,  які реєструються найчастіше; основні економічні показники і рентабельність господарства. 

9.13. РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ складає основу магістерської роботи, тому є найбільш важливим і об’ємним (більше 50 % загального об’єму). Він включає ряд самостійних підрозділів із детальним  викладенням  одержаних результатів  досліджень. Цифровий матеріал, який отриманий при дослідженнях, доречно розміщувати в компактних, забезпечених тематичними підзаголовками і пронумерованих таблицях. 

9.14. РОЗДІЛ 4 АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ, ЇХ ЕКОЛОГІЧНЕ ТА ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ

У цьому розділі магістрантпроводить детальний аналіз отриманих результатів досліджень, аналіз економічної ефективності ветеринарних заходів, які використані під час виконання роботи. Це є важливим елементом наукових досліджень, бо вказує на важливість і актуальність виконаної роботи в системі заходів по зменшенню захворюваності та загибелі тварин, підвищенні їх продуктивності, скороченні строків перебігу хвороби, підвищенні якості продукції та сировини тваринного походження.

Екологічне обґрунтування результатів досліджень полягає в тому, що робота повинна бути виконана з урахуванням вимог Європейської конвенції із захисту домашніх тварин, Конвенції про захист експериментальних тварин та Закону України про захист тварин від жорстокого поводження, а отримані результати  не повинні мати негативного впливу на стан тварин та екологію оточуючого середовища.

Економічне обґрунтування полягає у визначенні економічних збитків та економічної ефективності ветеринарних заходів з профілактики та ліквідації різних хвороб тварин згідно загально прийнятих методик. 

9.15. ОХОРОНА ПРАЦІ. Короткий аналіз дотримання правил з охорони праці на базі виконання магістерської роботи. 

9.16. ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На підставі результатів досліджень автором мають бути написані висновки у вигляді коротко сформульованих і пронумерованих тез. Кількість висновків і пропозицій залежить від об’єму одержаних результатів і значення проведених дослідів. Кожна теза висновків повинна містити конкретні  цифрові дані, які були отриманні в результаті виконання магістерської роботи.

Пропозиції для практики  повинні бути конкретними, змістовними, придатними до впровадження у виробництво в господарстві, групі господарств чи в масштабі району, області. 

9.17. СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ оформлюється згідно з вимогами ДАК України (Бюлетень ВАК України, №3.– 2008.–С.23-24) в алфавітному порядку.

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особ­ливостей авторського написання;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело.

Посилання в тексті магістерської роботи на джерела слід зазначати згідно з їхнім переліком  у квадратних дужках, наприклад, ". ..у роботах [1–7]...".

Допускається наводити посилання на джерела у виносках. При цьому його оформлення має відповідати бібліографічному опису за переліком по­силань із зазначенням номера.

Список має містити 50–70 літературних джерел, опублікованих переважно за останні 10 років. 

Зразок оформлення списку використаних джерел

9.18. ДОДАТКИ. Матеріал, що доповнює текст пояснювальної записки, допускається розміщувати у розділі “Додатки”. Додатками можуть бути, наприклад, результати біохімічних, морфологічних чи інших досліджень крові, кормів, графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, опис апаратури і приладів, опис алгоритмів і комп’ютерних програм тощо. Додатки оформляють як продовження пояснювальної записки на наступних її сторінках.

У тексті роботи на всі додатки повинні бути дані посилання. Розміщують додатки в порядку посилань на них у тексті.

Кожний додаток слід розпочинати з нової сторінки із вказуванням зверху посередині сторінки слова “Додаток” і його позначення. Згідно з ДСТУ 3008-95 додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, З, І, Ї, О, Ч, Ь, наприклад: додаток А, додаток Б і т.д. У випадку повного використання літер української абетки допускається позначати додатки арабськими цифрами.

Додаток повинен мати заголовок, який записують симетрично до тексту з великої літери окремим рядком.

Додатки, як правило, виконують на листах формату А4. Допускається оформляти додатки на листах формату А3, А4х3, А4х4, А2 і А1 згідно з ГОСТ 2.301-68.

Текст кожного додатка, за необхідності, може бути розділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, які нумерують у межах кожного додатка. Перед номером ставиться позначення цього додатка.

Ілюстрації кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою літерного позначення додатка, наприклад: рис. А.2, рис. В.3 і т.д.

Додатки повинні мати загальну з дипломною роботою наскрізну нумерацію сторінок.

Всі додатки повинні бути наведені у змісті роботи із вказанням їх позначень і заголовків.

На зовнішньому боці обкладинки магістерської роботи кріпиться картка магістерської роботи розміром 12х10 см (табл.15).

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!