Загальні вимоги до оформлення тексту, НУХТ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Електропостачання  ПРОМИСЛОВИХ  ПІДПРИЄМСТВ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ДИПЛОМНОГО ТА КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ

для студентів спеціальності

7.05070103 „Електротехнічні системи електроспоживання”

денної та заочної форм навчання 

Київ НУХТ 2011

2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТУ

2.1. Вимоги до пояснювальної записки 

Пояснювальну записку оформлюють на білому папері формату А4 (210 х 297 мм). Допускається використання аркушів формату А3 (297 х 420 мм), коли це необхідно.

Завдання на дипломний проект оформлювати на бланку НУХТ. Як і на титульному аркуші перенесення слів у назві теми дипломного проекту не дозволяється і крапки наприкінці назв не ставляться. На бланку повинні бути зазначені номер і дата наказу по НУХТ, яким була затверджена тема дипломного проекту.

Усі матеріали в пояснювальній записці розміщують тільки на одній стороні сторінки (виняток – бланк завдання) з дотриманням наступних параметрів сторінки: поля зверху, зліва, знизу – не менше 20 мм, справа – не менше 10 мм.

Текст пояснювальної записки може бути написаний від руки чи надрукований. У першому випадку текст пишуть акуратно чорнилом  чи пастою чорного кольору.

При застосуванні ЕОМ рекомендується використовувати стандартний шрифт Times New Roman, розмір 14 пт. Текст друкують через півтора інтервали з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення та висотою букв і цифр не менше 1,8 мм.

Окремі слова, формули, знаки, що вписуються у надрукований текст, повинні бути чорного кольору. Щільність вписаного тексту повинна бути максимально наближена до щільності основного тексту.

Виявлені помилки в текстових документах усувають за допомогою наклеювання поверх помилки (букви, слова) білого паперу тієї ж фактури й нанесенні нових написів. Допускається застосування спеціальних коригувальних засобів (типу "Штрих", "Редактор" і т.д.). Необхідно, щоб число виправлень на сторінці було мінімальним. При наявності на сторінці більше 4-5 виправлень вона повинна бути передрукована заново.

Текст пояснювальної записки поділяють на розділи, підрозділи, пункти. Заголовки розділів слід розташовувати посередині окремого рядка й друкувати прописними буквами без крапки наприкінці, не підкреслюючи ("РОЗРОБКА СХЕМИ ... " і т.д.). Кожен розділ повинен починатися з нової сторінки. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, їх розділяють крапкою.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів треба починати з абзацу і друкувати малими літерами, крім першої прописної, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Допускається назву пунктів і підпунктів писати на одному рядку з основним текстом.

Абзацний відступ повинен бути однаковим по всьому тексту і рівним п’яти знакам (не менше 1 см).

Не допускається розміщувати найменування розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після нього розташований тільки один рядок тексту.

2.1.1. Нумерація

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул проставляється арабськими цифрами без знака №.

Складові частини пояснювальної записки нумерують таким чином:

- розділи нумерують у межах усієї пояснювальної записки арабськими цифрами з крапкою, наприклад, “5. АНАЛІЗ СИСТЕМИ”;

- підрозділи – у межах розділу двома арабськими цифрами з крапкою. Перша цифра вказує номер розділу, до якого відноситься підрозділ, друга цифра – безпосередньо номер підрозділу. Наприклад, “6.1. Аналіз похибки системи...”;

- пункти – у межах підрозділу трьома арабськими цифрами з крапкою, вказують також номери підрозділу і розділів, до яких він відноситься, наприклад, “6.1.2. Динамічні похибки системи...”.

Перерахування в тексті позначаються арабськими цифрами з дужкою, наприклад, 1), 2), 3) і т.д..

У пояснювальній записці здійснюють наскрізну нумерацію сторінок арабськими цифрами без крапкиі. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті.

Титульний аркуш, завдання, реферат, зміст і перша сторінка вступу включаються в загальну нумерацію, але номери на них не ставляться.

Ілюстрації (рисунки, схеми, графіки, фотографії, діаграми) слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, чи на наступній сторінці. Вони нумеруються в межах кожного розділу двома арабськими цифрами з вказівкою номера розділу, до якого вони відносяться, і порядкового номера ілюстрації. Номер ілюстрації ставлять перед назвою, наприклад, “Рис. 2.1 Електрична схема”. Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна перенести її на інші сторінки, при цьому назву ілюстрації розміщують на першій сторінці, а дані, що її пояснюють, – на кожній сторінці, під ними вказують: Рис. ____, стор. ___.

Таблиці нумерують двома арабськими цифрами з порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться в додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою.

Якщо рядки чи графи таблиці виходять за формат сторінки, її поділяють на окремі частини, розміщуючи одну частину під іншою, та переносячи на наступну сторінку. При розподілі таблиці на частини слід пронумерувати арабськими цифрами графи першої частини таблиці, які треба повторити у продовженні таблиці. Можна також у продовженні таблиці повторити її “шапку”.

Цифрові величини  таблиці, повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Дробові числа наводять у вигляді десяткових дробів. Одиниці виміру величин вказують в підзаголовках граф через кому.

Якщо таблиця або ілюстрація мають великі розміри, що не вміщуються на сторінку формату А4, їх можна розташувати на альбомній сторінці формату А4 або використати сторінку формату А3.

Формули і рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули чи рівняння повинно бути не менше одного вільного рядка. Формули нумерують у межах кожного розділу двома арабськими цифрами через крапку, з указівкою номера розділу, до якого дана формула відноситься та порядкового номеру формули в розділі. Номер указують з правої сторони сторінки на рівні формули в круглих дужках, наприклад, (3.1), що означає – перша формула з третього розділу. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, наводять безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі чи в рівнянні. Перший рядок пояснення варто починати без абзацу словом “де” без двокрапки, наступні пояснення наводять в рядок. Перенос формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконання операції, при цьому знак операції на початку наступного рядка повторюють.

Додатки позначають (якщо їх декілька) послідовно прописними буквами українського алфавіту. Сторінки в додатках нумерують відповідно до наскрізної нумерації, прийнятої в пояснювальній записці й обговорених вище правил. У нумерації таблиць, формул та ілюстрацій ставиться відповідна буква і цифра, розділені крапкою, наприклад, “Рис.В.1.” – перший рисунок додатку В. При цьому буква відповідає даному додатку, цифра є порядковим номером даної таблиці, формули чи ілюстрації в цьому додатку.

2.1.2.  Ілюстрації

Рисунки, схеми, графіки, діаграми виконують тим же чорнилом, пастою, що й основний текст пояснювальної записки, або друкують. Фотографії та інші ілюстрації, що не можуть бути виконані на білому папері для письма, повинні наклеюватися на аркушах паперу, на яких пишеться пояснювальна записка.

Ілюстрації можуть розташовуватися на сторінці безпосередньо в тексті або на окремих аркушах, у тому числі по кілька ілюстрацій на одній сторінці. Кожна ілюстрація повинна мати найменування, а при необхідності пояснювальні дані, що розташовуються під нею. Крім формату А4 для ілюстрацій, включаючи таблиці, дозволяється використовувати папір більшого формату. Такий аркуш складається відповідно до формату, використаного в пояснювальній записці, й при нумерації враховується як одна сторінка.

2.1.3.  Посилання

Посилання в тексті на використані літературні джерела дають у квадратних дужках, де при необхідності можуть вказуватися і конкретні сторінки. Наприклад, [8], або [3, с.21]. Посилання на формули дають у круглих дужках, наприклад, “формула (4.1)...”, на ілюстрації – без дужок, наприклад, “Схема, показана на рис. 2.1.”.

2.1.4.  Список використаних літературних джерел

Список використаних літературних джерел розміщують після висновку. Список складають в порядку появи посилань у тексті пояснювальної записки або в алфавітному порядку. У список включають тільки ті джерела, на які є посилання в тексті. Приклади бібліографічного опису використаних джерел наводяться нижче.

Книга з числом авторів від одного до трьох:

- Томас Р.К. Комутаційні пристрої: Довідник. - М. : Радіо і зв’язок, 1989.-144 с.

Книга з числом авторів більше трьох чи видана за редакцією одного чи декількох авторів:

- Розробка й оформлення конструкторської документації РЕА: Довідковий посібник /Е.Т. Романічева та ін. - М. : Радіо і зв’язок, 1984. -249 с.

Статті зі збірників і періодичних видань:

- Іванченко Є.Д. Корекція характеристик перетворювачів частоти. - 3 кн. Напівпровідникові прилади в техніці зв’язку Вип.4./ За ред. І.Ф. Мико-лаївського. -М. : Зв’язок, 1999.

Промислові каталоги, прейскуранти, технічна документація:

- Прейскурант N-36-05(08) . Оптові ціни на радіодеталі загального застосування. Введе с 1 січня 1997 р. -М: Прейскурантвидав, 1998.

- Операційні підсилювачі (довідкові матеріали). Укл. В.М. Кунов; Фірма “Системи електроніки і медицини”. - Новосибірськ, 1992. -48с. Мікро - ЕОМ "Електроніка ДО1-10". Програмне забезпечення. Керівництво оператора. І1.00001-013401, 1980. -38 с.

Авторські свідоцтва і патенти:

- А.с.1007080 СРСР, МКП З046 10/04. Пристрій для виміру часу встановлення перехідного процесу / В.А.Телець, В.П.Дегтяренко, А.Н.Щавельін //Відкриття. Винаходи. 1983. № 11.

- Пат. США N-4050242 США, МКП  F 02 С 3/06 Пристрій відображення інформації/.D.J.Dusa (США) Заяв. 30.12.92. Опубл. 25.04.94. МКП 60-204.

Звіти про НДР:

- Дослідження супертвіст - ефекту в ЖКІ: Звіт НДР (заключний) /Укр. заочн тех. ін-т. ; Керівник В.М. Шарода. - ОЦО 102334; № ГР 80057138; Інв. № Б11897 - М. 1989. - 90 с.

2.1.5.  Додатки

Додатки слід оформляти як продовження пояснювальної записки на її наступних сторінках. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої прописної симетрично тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої прописної має бути надруковане слово “Додаток ___” і прописна буква, що позначає додаток. Для позначення додатку використовують прописні букви українського алфавіту. Один додаток позначається як “Додаток А”.

Рисунки, таблиці, формули, що вміщуються в додатку, нумерують арабськими цифрами в межах кожного додатку. Наприклад, “Таблиця А.2.” – друга таблиця додатку А. Посилання в тексті на додатки, таблиці і рисунки повинні містити номер додатку, наприклад, “... наведені в додатку В”, “... на рисунку В.1.”.

Додатки повинні мати загальну з іншою частиною пояснювальної записки наскрізну нумерацію сторінок.

У додатки  звичайно  виносять  допоміжні матеріали або  ті, які важко розмістити в  основній частині  пояснювальної  записки (фотографії, великі схеми й таблиці, довідкові дані і т.д.).

2.1.6.  Обсяг і оформлення пояснювальної записки

Обсяг пояснювальної записки повинен складати 80-100 сторінок без додатків (курсового проекту – 60 стор.). Допускаються деякі відхилення в обидва боки з урахуванням особливостей оформлення пояснювальної записки й характеру  роботи.

Пояснювальна записка (разом із додатками) має бути переплетена.

Не допускається застосування  швидкозйомних фіксаторів аркушів.

2.2. Вимоги до оформлення демонстраційних матеріалів

2.2.1. Перелік демонстраційних матеріалів

В якості демонстраційних матеріалів використовують креслення та плакати.

У демонстраційні матеріали виносять основні дані дипломного проекту, що допомагають студенту при захисті найбільш ефективно доповісти членам ДЕК мету і завдання роботи, методи їх досягнення та отримані результати. Кількість демонстраційних матеріалів для спеціалістів – не менше 6 аркушів, а для магістрів – 7 аркушів формату А1. Зміст і кількість конкретних аркушів визначається завданням на дипломне проектування  і може коригуватися до моменту затвердження теми випускної роботи.

У разі представлення в ДЕК закінчених розробок (діючих макетів, виробів чи пристроїв) вони можуть бути зараховані за демонстраційний аркуш (конструкторське креслення) і загальна кількість плакатів може бути зменшена на один аркуш.

2.2.2.  Правила оформлення

Демонстраційні матеріали оформлюють як креслення, за діючими ДСТУ. На кожному аркуші повинен бути штамп, заповнений відповідним чином і розташований у правому нижньому куті. Креслення виконують ручним способом (олівцем, чорною тушшю, спеціальними чорними барвними матеріалами) чи машинним за допомогою ЕОМ (у чорних кольорах). Усі креслення виконують на аркушах білого щільного паперу (ватмані) формату А1. Цифри і букви повинні бути досить великими (розміром 1,5-3 см). Ступінь заповнення графічним матеріалом плаката не менше 75%.

Виявлені помилки у кресленнях та плакатах не дозволяється усувати за допомогою наклеювання поверх помилки білого паперу і нанесення нових написів. У разі друкування аркушів з використанням ЕОМ допускається застосування спеціальних коригувальних засобів (типу "Штрих", "Редактор" і т.д.). Кількість виправлень на аркуші має бути мінімальною. При наявності більше 4-5 виправлень аркуш необхідно передрукувати заново.

Допускається виконувати демонстраційні матеріали іншими способами і меншими форматами (слайди, листові діапозитивні плівки, відеороліки і т.д.), якщо в аудиторії є необхідне обладнання. У цьому випадку для кожного члена ДЕК необхідно виготовити комплект копій формату А4 з усіх демонстраційних матеріалів.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!