Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Вінницький національний технічний університет

  

А. М. Пєтух,  Д. Т. Обідник 

 

ЕЛЕМЕНТИ, ВУЗЛИ ТА ПРИСТРОЇ  ЕОМ 

ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ І КУРСОВЕ ПРОЕКТУВАННЯ

Навчальний посібник

 

Вінниця ВНТУ 2011

3.  МОДЕЛЮВАННЯ СХЕМ У СЕРЕДОВИЩІ OrCAD 

Середовище OrCAD є потужним засобом проектування електрон­них схем і має широкі функціональні можливості. При проведенні лабораторного практикуму і курсового проектування OrCAD викорис­товується як засіб для дослідження властивостей елементів, вузлів та пристроїв ЕОМ, тому тут розглядаються стислі рекомендації щодо ство­рення та моделювання цифрових схем, а не ставиться задача досконало опанувати всі функціональні можливості цього середовища. 

3.1 Створення схеми 

Перед створенням схеми необхідно створити проект.

Для створення проекту виконайте команду „File\New...” або натисніть на кнопку „Create document” (створити документ) на панелі інструментів. Виберіть „Project” в списку „New” (рис. 3.1). 

Рисунок 3.1 – Діалогове вікно для створення нового проекту

У діалоговому вікні „New Project” заповніть поле „Name” ім’ям проекту. У полі „Location” введіть ім’я теки, в якій буде розташовувати­ся Ваш проект. При цьому користуються кнопкою „Browse...” для перег­ляду дерева тек. У списку „Create а New Project Using” виберіть пункт „PC Board Wisard”. Після заповнення всіх полів натисніть кнопку „OK”.

У вікні „PCB Project Wisard” виберіть бібліотеку „TTL.OLB”, натисніть кнопку „Далее” (рис. 3.2) і виберіть бібліотеку „TTL.VHD”. Після цього натисніть кнопку „Готово”. 

Рисунок 3.2 – Діалогове вікно „PCB Project Wizard”. Бібліотеки символів і моделювання 

У головному вікні пакету „OrCAD Capture” з’являться два вікна: вікно менеджера проекту і вікно схеми (Schematic Page). У вікні схеми вводиться принципова схема цифрового пристрою. Коли активне вікно схеми, то праворуч, зазвичай, з’являється панель інстру­ментів для створення схеми (рис. 3.3). 

Рисунок 3.3 – Панель інструментів для створення схеми 

Введення схеми можна розділити на 3 етапи:

a) вибір елемента з бібліотеки;

b) розміщення вибраного елемента;

c) встановлення електричних зв'язків між розміщеними  елемен­тами за допомогою провідників або за іменами.

Пункти a), b), с) повторюються необхідну кількість разів, поки не буде отримана необхідна схема. Розглянемо кожний з етапів детальніше. 

3.2 Вибір елемента з бібліотеки 

Для отримання доступу до бібліотек графічних зображень еле­ментів необхідно виконати команду Place\Part... або натиснути на кнопку Place part (друга зверху при вертикальному розташуванні панелі Істру­ментів). У діалоговому вікні „Place Part” в списку „Libraries” виберіть необхідну бібліотеку. У списку „Part” виберіть потрібний елемент. Для прискорення пошуку елемента в списку можна в рядку введення „Part”, розташованого над списком, ввести шаблон імені елемента. У шаблоні можуть використовуватися символи заміни (* – будь-яка кількість будь-яких символів; ? – один будь-який символ). Після введення шаблону імені натисніть клавішу <Enter>. Після вибору елемента натисніть кнопку „ОК”. Діалог вибору елемента закриється, а у вікні схеми під курсором миші з’явиться контурне зображення елемента (рис. 3.4).

Рисунок 3.4 – Контурне зображення елемента

3.3  Розміщення вибраного елемента 

Для розміщення вибраного елемента необхідно натиснути ліву кнопку миші. Останній розміщений елемент буде виділений (рис. 3.5). 

Рисунок 3.5 – Розміщення вибраного елемента 

Встановіть у вікні схеми необхідну кількість елементів даного типу. Для розміщення елементів іншого типу необхідно знову виконати команду „Place\Part...”

Для завершення розміщення елементів викличте контекстне меню, натискаючи праву клавішу миші, і виберіть опцію „End Mode”. Також для завершення розміщення елементів можна вибрати інструмент „Select”, натиснувши на кнопку „Select” на панелі інструментів (перша кнопка зверху при вертикальному розташуванні панелі інструментів).

Для підключення схеми необхідно встановити вхідні і вихідні елементи (порти). Для установлення портів виконайте команду „Place\Hierarchical Port...” або натисніть кнопку „Place port” на панелі інструментів (одинадцята зверху при вертикальному розташуванні панелі інструментів). У діалоговому вікні „Place Hierarchical Port” виберіть потрібний порт з списку „Symbol” і натисніть кнопку „ОК”.

Для входів схеми краще використати – PORTRIGHT-R, а для виходів – PORTLEFT-L.

Для настроювання порту встановіть курсор на символ порту і натисніть ліву кнопку миші. Символ порту виділиться, після цього натисніть праву кнопку миші і з контекстного меню виберіть пункт „Edit Properties...”

У діалоговому вікні „Edit Hierarchical Port” заповніть поле „Name”. У списку „Type” виберіть „Input” для входів і „Output” для виходів.

Після цього натисніть кнопку „ОК”.

Розташувавши всі елементи у вікні схеми, виконайте побудову зображення електричних зв’язків елементів. 

3.4 Побудова електричних зв'язків 

Для побудови електричних зв'язків використовується інструмент „Wire” (провід). Виконайте команду „Place\Wire...” або натисніть кнопку „Place wire” на панелі інструментів (третя зверху при вертикальному розташуванні панелі інструментів). Курсор миші змінить свою форму на хрестоподібну.

На кінцях виводів елементів зображені маленькі квадратики, які зникають при приєднанні до виводу провідника.

Для з’єднання двох елементів провідником натисніть ліву кнопку миші при розміщенні курсора на виводі першого елемента. Тепер, при пересуванні миші, за курсором тягнеться тонка лінія. Рухайте курсор миші до виводу другого елемента і, підвівши до маленького квадратика на кінці виводу, натисніть ліву кнопку миші. Квадратики на кінцях виводів зникнуть, а виводи будуть сполучені провідником. Провідник тягнеться за курсором у вигляді букви Г, тобто при необхідності можна змінити напрям провідника. У разі складного розташування багатьох елементів можна встановлювати проміжні лінії провідника, натиснувши ліву кнопку миші. Для завершення роботи з інструментом „Wire” викличте контекстне меню, натиснувши праву кнопку миші, і виберіть опцію „End wire”. У випадку, якщо провідник не був приєднаний до елемента і необхідно закінчити лінію, виберіть в контекстному меню опцію „End wire”.

При простому перетині двох ліній, що зображають провідники, контакт між ними відсутній.

Для з’єднання двох пересічних ліній необхідно скористатися інструментом „Junction” (з’єднання, вузол). Виконайте команду „Place\Junction...” або натисніть кнопку „Place junction” (шоста зверху при вертикальному розташуванні панелі інструментів) на панелі інстру­ментів. Під курсором миші з’явитися чорна точка. Встановіть точку на місце перетину двох провідників і натисніть ліву кнопку миші. Після цього на перетині ліній, що зображають провідники, повинна з’явитися точка.

За допомогою інструмента „Junction” можна прибирати небажані перетини провідників. Для цього встановіть курсор з точкою на перетин двох провідників і натисніть ліву кнопку миші. Після цього точка, яка вказує з’єднання провідників, повинна зникнути. Після завершення про­цесу створення схеми збережіть її на диску. 

3.5  Моделювання цифрових схем 

До початку моделювання необхідно виконати оновлення посилань на елементи. У вікні менеджера проекту виділіть теку \design1.dsn (якщо Ви зберігали файл розробки під іншим ім’ям, то виберіть відповідну теку).

Після цього виконайте команду „Tools\Update Part Reference...”

У діалоговому вікні „Update Part Reference” перемикач „Scope” (діапазон) встановіть в положення „Update entire design” (обновити весь проект), перемикач „Action” (дія) – в положення „Incremental reference update” (інкрементне коригування посилань). Після цього натисніть кнопку „ОК”.

До початку моделювання виконайте команду „Tools\Simulate”. Звичайно при цьому пакет пропонує зберегти файли проекту і дизайну.

В діалоговому вікні „Select Simulation Configuration” виберіть в списку опцію „In Design” і натисніть клавішу „ОК” (рис.3.6).

Рисунок 3.6 – Діалогове вікно „Select Simulation Configuration”

Після цього запуститься „OrCAD Express Simulate for Windows” і задасть запитання: „Ви хочете завантажити дизайн для даного проекту зараз? ”. Натисніть кнопку „ОК”.

У разі наявності в проекті помилок буде видане повідомлення з пропозицією переглянути журнал реєстрації, в який записуються пові­домлення про помилки. При успішному завантаженні виконайте коман­ду „Stimulus\New Interactive...”

У діалоговому вікні „Interactive Stimulus” виберіть потрібну закладку: „Absolute”, „Relative” або „Clock”. Для вибору входу, на який буде подаватися сигнал, натисніть кнопку „Browse...” і в діалоговому вікні „Browse Signals” в списку „Signal in Context” виберіть потрібний сигнал і натисніть кнопку „ОК” (рис. 3.7).

Рисунок 3.7 – Діалогове вікно „Interactive Stimulus” 

У діалоговому вікні „Interactive Stimulus” виконайте налагодження сигналу.

У полі введення „Start at” введіть момент часу, в який буде поданий даний сигнал.

У полі введення „Set to” встановлюється значення сигналу (можливі 9 значень):

         U       невизначений;

         X       невідомий;

         0       логічний нуль;

         1       логічна одиниця;

         Z       високоімпедансний стан;

         W      слабке невідоме;

         L       слабкий нуль;

         Н       слабка одиниця;

– значення не важливе.

Значення за замовчуванням U – невизначене.

В полі „for” введіть тривалість сигналу.

Після заповнення параметрів сигналу натисніть на кнопку „Add” для доповнення параметрів сигналу до списку вхідних сигналів.

Після налагодження всіх сигналів натисніть кнопку „ОК”.

На запитання „Load this interactive stimulus file now?” (Завантажити цей файл сигналів зараз?) дайте відповідь  „Так” (рис. 3.8).

Рисунок 3.8 – Завантаження файлу сигналів 

Збережіть файл сигналів і на питання „Add this interactive stimulus file to the project?” (Додати цей файл сигналів до проекту?) дайте відповідь  „Так”.

На рис. 3.9 показаний вигляд вікна вхідних сигналів (стимулів). Вікно стимулів розділене на три частини: „Basic” (базовий спосіб), „Advanced” (поліпшений спосіб), „Clock” (для періодичних сигналів).

Рисунок 3.9 – Вікно задавання вхідних сигналів 

Базовим способом задаються сигнали, що набувають певного значення в певний момент часу (неперіодичні). Як відносні задаються вхідні сигнали на шинах, коли вони повинні змінюватися з часом на певне значення. Як періодичні задаються тактові сигнали або набір сигналів для перебору всіх комбінацій двійкового коду.

Виконайте команду „Trace\New Wave Window...” (рис. 3.10).

У діалоговому вікні „Select Signals” встановіть вмикачі „Inputs” і „Outputs” у включений стан, всі інші вимкніть. Потім перенесіть в список „Selected Signals” вхідні і вихідні сигнали і натисніть кнопку „ОК”. Для перенесення сигналу із списку „Signal in Context” в список „Selected Signals” виділіть ім’я сигналу в першому списку й натисніть кнопку  (перенесення виділеного сигналу) або >> (перенесення всіх сигналів в даному контексті, тобто видимих в списку „Signals in Context”).

Рисунок 3.10 – Вибір сигналів для часової діаграми 

Після цього повинно з’явитися вікно часових діаграм, вигляд яко­го показаний на рис. 3.11.

Вікно часових діаграм розділене на чотири частини: Context (контекст), „Signal” (сигнал – ім’я виводу або псевдонім провідника), State (стан) і область діаграм.

В області контексту відображається ім’я ієрархічного блока, в якому знаходиться вивід або провідник.

Рисунок 3.11 – Вікно часової діаграми

У зоні сигналів відображається ім’я сигналу.

У зоні стану відображається стан (U, X, 0, 1, Z, W, L, Н, –) сигналу в момент часу, який задається курсором, що пересувається по області часових діаграм. Курсор зображений вертикальною лінією, що прохо­дить через все вікно, при цьому над верхнім кінцем виводиться значення моменту часу.

Для початку процесу моделювання виконайте команду „Simulate\Run...” або натисніть кнопку „Run” на панелі піктограм. Якщо Ви виконуєте команду „Run” з меню, то в діалоговому вікні „Start Simulator” в полі введення „Run Time” можна встановити період часу, за який буде моделюватися схема. При значенні 10000 в поле „Run Time” моделювання буде проводитися від  до .

Після цього натисніть кнопку „ОК”.

Якщо Ви виконуєте команду „Run”, натискаючи на кнопку „Run”, то діалогове вікно „Start Simulator” не відображається.

Після проведення моделювання вікно часових діаграм буде мати вигляд, показаний на рис. 3.12. 

Рисунок 3.12 – Вікно часової діаграми після процесу моделювання 

Масштаб змінюється за допомогою команд „View\Zoom In” і „View\Zoom Out”.

Іноді, після редагування стимулів, необхідно здійснити скидання поточного часу і почати моделювання спочатку. Для цього виконайте команду „Simulate\Restart”. Після цього можна знов виконувати команду „Run”.

3.6 Додання файлів 

Виберіть теку, до якої ви хочете додати файл. В меню „Edit” виберіть пункт „Project” (рис. 3.13). 

Рисунок 3.13 – Вибір теки 

З’явиться діалогове вікно „ADD File to Project Folder” (рис. 3.14).

Рисунок 3.14 – Діалогове вікно „ADD File to Project Folder” 

Виберіть потрібний файл. Однак, ви повинні враховувати, що про­ект може містити тільки один файл „.dsn”.

3.7 Використання шин 

Виберіть в меню „Place” пункт „Bus”, позначте початок шини. Коли ви під’єднуєте шину до контакту, програмне забезпечення надає візуальну ознаку під’єднання: на кінці контакту зникає значок безпосе­реднього контакту. Якщо два проводи перетинаються під кутом 90 градусів, вони не з’єднуються електрично до тих пір, поки Ви не позначите точку з’єднання, два рази клацнувши на точці стику з вже нарисованою шиною, при рисуванні іншої шини.

Якщо Ви розмістили елементи таким чином, що два контакти стикаються кінцями, вони з’єднаються.

Щоб нарисувати шину з меню „Place” виберіть пункт „Вus”. Клацніть на місці початку шини і нарисуйте шину, рухаючи курсор у потрібному напрямку. Клацніть лівою кнопкою два рази на кінці шини, але при цьому Ви залишитесь в режимі рисування шин, щоб вийти з нього, натисніть „ESC”.

Назви шинам задаються за такими правилами. Назва має вигляд X[m..n], де X – назва шини, m та n – початковий та кінцевий номери сигналу, який несе шина.

Для редагування шин виберіть шину і з меню „Edit” виберіть пункт „Properties”. На екрані з’явиться діалогове вікно, в якому Ви можете задати назву кола в таблиці з’єднань.

Коли Ви клацнете по шині, вона підсвітиться. Щоб проглянути все коло, до якого входить шина, клацніть по ньому і виберіть з правого меню „Entire Net”.

Ви також можете відредагувати текст, пов’язаний з шиною, виділивши його та викликавши діалогове вікно Display Properties.

Щоб перемістити шину, виберіть її і перемістіть на нове місце. При цьому, щоб зберегти зв’язки, сусідні сегменти шини пошкодяться. Для розірвання зв’язків переміщуйте шини при натисненій клавіші Alt.

Входи шин використовуються для об’єднання кіл в шини. Для розміщення входів шин з меню „Place”  виберіть пункт „Вus  Entry”. З меню „Edit” виберіть пункт „Rotate”, щоб повернути вхід шини потрібним Вам чином. Розмістіть вхід шини, клацнувши по ній на місці розміщення. Розмістіть всі шини та клавішею Esc вийдіть з режиму.

Для того, щоб під’єднати вхід шини до провідника, під’єднайте провідник до першого входу. Задайте назву першого сигналу, використо­вуючи нижню границю діапазону назви шини. Виберіть провідник при натисненій клавіші Ctrl. Перемістіть його так, щоб він під’єднався до другого входу, при цьому назва провідника повинна збільшитись на одиницю. З меню „Edit” виберіть пункт „Repeat”. Провідник та назва скопіюються з заданими параметрами. 

3.8 Документування схем і діаграм 

Документування схем та діаграм можна здійснити за допомогою клавіші „PrtSc” (яка знаходиться на клавіатурі), попередньо відкривши потрібне вікно в програмі „OrCAD” зі схемою чи діаграмою.

Потім потрібно відкрити середовище для редагування рисунків (наприклад „Paint”). В цьому середовищі можна здійснити редагування схеми чи діаграми: зменшити, вирізати, додати, виділити і таке інше.  

Коли схема чи діаграма набули потрібного нам вигляду, ми можемо вставити її до будь-якого текстового редактора за допомогою правої кнопки та пунктів меню „Вирізати” → ”Вставити”.

Скопійовані в OrCAD рисунки можна також просто вставити в текстовий редактор Word. 

3.9 Перезавантаження проекту 

Для того, щоб перезавантажити проект, достатньо у головному вікні в програмі „OrCAD” вибрати в меню „Simulate” → ”Reload Project”. Після цього буде виконано перезавантаження поточного проекту. 

3.10 Групування сигналів 

 При моделюванні схеми в режимі „Clock” маємо можливість створити групу з даних сигналів. Для цього у вікні „Browse Signals” попередньо виділивши сигнали для групування, групуємо їх за допомогою рядка в меню „New group…”.

Пакет OrCAD надає користувачу (проектанту електронних схем) потужний інструментарій, який суттєво підвищує ефективність роботи під час проектування, скорочує її тривалість і забезпечує високу якість.

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ 

Автомат МІЛІ – цифровий автомат, у якому вихідні сигнали залежать від його стану і вхідних сигналів.

Автомат МУРА – цифровий автомат, у якому вихідні сигнали залежать тільки від його стану і не залежать від вхідних сигналів.

АЛП – арифметико-логічний пристрій – призначений для вико­нання арифметичних і логічних операцій над операндами.

Аналіз схеми – процедура, за якою при заданій схемі визначають закон її функціонування.

Асинхронний тригер – цифровий елемент, що знаходиться в одному з двох стійких станів та має тільки керуючі входи і не має синхровходу (тактового входу).

Вузол ЕОМ – певна сукупність елементів зі зв’язками між ними, що виконує одну з найпростіших дій над операндами (мікрооперацію).

Двійково–десятковий лічильник – лічильник, який працює у двійково-десятковому коді.

Двоступеневий синхронний тригер – тригер, який містить у собі два одноступеневих синхронних тригери, включених послідовно (за схе­мою MS або "раб-хазяїн").

Дешифратор – базовий вузол, який реалізує мікрооперацію пере­творення позиційного коду в унітарний код.

Діаграма Вейча – розділена на клітинки прямокутна зона, розмі­чена таким чином, що кожна клітинка відповідає певній комбінації логічних змінних.

Елемент ЕОМ – найменша неподільна мікроелектронна схема, призначена для відтворення певної функціональної залежності між вихідними і вхідними сигналами.

ЕОМ – електронна обчислювальна машина – комплекс електрон­ного устаткування, призначеного для автоматичної обробки інформації.

Зсувний регістр – регістр, що реалізує мікрооперацію зсуву, яка полягає в зміщенні вмісту регістра вправо або вліво на один або декілька розрядів.

Інверсний потенціальний вхід – вхід схеми або елемента, діючим значенням сигналу на якому є сигнал логічного нуля.

Інвертор – логічний елемент, що інвертує (перетворює на проти­лежне) логічне значення вхідного сигналу.

Комбінаційна схема – схема, що складається з логічних елементів, вихідні сигнали якої залежать тільки від комбінацій вхідних сигналів. Така схема не має стану і, як правило, не містить зворотних зв’язків.

Курсове проектування – процес виконання проектних робіт пев­ного напрямку, пов’язаний із аналізом, синтезом та дослідженням схем, направлений на закріплення та розширення знань і навичок, набутих при вивченні теоре­тичного курсу та виконанні лабораторного практикуму.

Лабораторна робота – робота, пов’язана з експериментальним дослідженням властивостей елементів, вузлів та пристроїв ЕОМ. Вико­нується на спеціальному обладнанні або шляхом моделювання роботи схем з використанням комп’ютера та спеціалізованих програмних засо­бів. Направлена в першу чергу на здобуття практичних навичок роботи зі схемами.

Лабораторний практикум – цикл лабораторних робіт, об’єднаних спільними засобами у рамках одної дисципліни або споріднених дисцип­лін, направлений у першу чергу на набуття практичних навичок.

Лічильник – базовий вузол, який виконує мікрооперацію лічби, що полягає у збільшенні або зменшенні стану лічильника на одиницю.

Лічильник Джонсона – зсувний регістр зі зсувом на один розряд, початковий стан якого дорівнює нулю, а на послідовний вхід надходить інверсне значення послідовного виходу.

Логічний елемент – елемент ЕОМ, який реалізує одну з найпрос­тіших логічних функцій.

Мікрооперація – найпростіша дія над операндами.

Мікросхема – мікроелектронний виріб, який виконує певну функ­цію перетворення і обробки сигналів та має високу щільність упако­вування електрично з’єднаних елементів.

Моделювання – процес дослідження не самого об’єкта, а допоміж­ного, який знаходиться в певній відповідності до об’єкта, що досліджу­ється.

Мультиплексор – базовий вузол ЕОМ, здатний здійснювати пере­дачу від одного з багатьох інформаційних входів на один вихід.

Одноступеневий синхронний тригер – тригер, який містить один синхронний тригер з потенціальним керуванням.

OrCAD – інтегроване програмне забезпечення для наскрізного проектування радіоелектронних пристроїв.

Послідовний підсумовувальний пристрій – пристрій, призначе­ний для додавання операндів, поданих у послідовних кодах.

Послідовний суматор – однорозрядний комбінаційний суматор зі схемою затримки переносу на один такт додавання.

Пристрій ЕОМ – функціонально завершений блок ЕОМ (арифме­тичний, керування, пам’яті і под.).

Прямий потенціальний вхід – вхід схеми або елемента, діючим значенням сигналу на якому є сигнал логічної одиниці.

Реверсивний лічильник – лічильник, здатний виконувати мікро­операцію лічби як зі збільшенням, так і зі зменшенням стану на одиницю.

Регістр – базовий вузол ЕОМ, що містить впорядковану сукуп­ність тригерів зі спільним керуванням, призначений для виконання регістро­вих мікрооперацій, до яких відносять установлення нульового стану, запис і видачу коду, зсув.

Розподілювач сигналів – вузол, який формує послідовно на вихо­дах активне значення сигналу, наявне протягом періоду вхідного синхросигналу.

Синтез схеми – процедура, за якою при заданому законі функціо­нування будують схему.

Синхросигнал – сигнал, активне значення якого викликає певну дію (інакше – тактовий, виконавчий, командний).

Суматор – базовий вузол ЕОМ, призначений для додавання кодів.

Таблиця істинності – таблиця, у якій кожній з комбінацій логіч­них змінних відповідає значення логічної функції.

Тригер – цифровий елемент (елементарний автомат), що знахо­диться в одному з двох стійких станів.

Тригер з динамічним керуванням – тригер, який реагує на зміну (фронт) сигналу на синхровході.

Циклічний зсувний регістр – зсувний регістр, послідовність станів якого у процесі багаторазового зсуву періодично повторюється.

Цифровий автомат – пристрій, призначений для перетворення цифрової інформації.

Цифрові елементи – елементи, що перетворюють цифрову інфор­мацію (логічні, запам’ятовувальні, буферні).

Цифровий пристрій – пристрій, який оперує з інформацією, пода­ною в цифровій формі.

Часова діаграма – діаграма, яка показує значення сигналу у плині часу.

Шина – сукупність ліній групового зв’язку, об’єднаних спільним функціональним призначенням.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 

1. Методичні вказівки до оформлення курсових проектів (робіт) у Вінницькому  національному  технічному  університеті  /  Уклад. Г. Л. Лисенко, А. Г. Буда, Р. Р. Обертюх, – Вінниця : ВНТУ, 2006.

2. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення : ДСТУ 3008-95.

3. Пєтух А. М. Схемотехніка ЕОМ : навчальний посібник / А. М. Пєтух, Д. Т. Обідник. – Вінниця : ВДТУ, 1999.

4. Бабич М. П.  Комп’ютерна  схемотехніка :  навчальний  посібник  / М. П. Бабич, І. А. Жуков. – К. : ”МК-Прес”, 2004.

5. Угрюмов Е. П. Цифровая схемотехника / Е. П. Угрюмов. – СПб. : БХВ, Санкт-Петербург, 2002.

6. Савельев А. Я. Прикладная теория цифровых автоматов : учеб. для вузов по спец. ЭВМ / А. Я. Савельев. – М. : Высш. шк., 1987.

7. Схемотехника ЭВМ : учебник для студентов вузов спец. ЭВМ / под ред. Г. Н. Соловьева. – М. : Высш. шк., 1985.

8. Угрюмов Е. П. Проектирование элементов и узлов ЭВМ : учеб. посо­бие для спец. ЭВМ вузов / Е. П. Угрюмов. – М. : Высш. шк., 1987.

9. Зельдин Е. А. Цифровые интегральные микросхемы в информационно-измерительной аппаратуре / Е. А. Зельдин. – Л. : Энергоатом­издат, 1986.

10. Нефедов А. В. Интегральные микросхемы и их зарубежные аналоги : справочник / А. В. Нефедов. В 2-х томах. – М. : КУБК-а, 1996.

11. Цифровые интегральные микросхемы : справочник / [М. И. Богдано­вич и др.] – Минск : Бєларусь : Полымя, 1996.

12. Применение  интегральных  микросхем  в  электронной  вычис­лительной  технике : справочник / Р. В. Данилов и др. ; под ред. Б. Н. Файзулаева, Б. В. Тарабрина. – М. : Радио и связь, 1986.

13. Шило В. Л.  Популярные  цифрове  микросхемы : справочник  /  В. Л. Шило. – М. : Радио и связь, 1987.

14. Корнейчук В. И. Вычислительные устройства на мікросхемах : спра­вочник / [В. И. Корнейчук и др.] – К. : Техніка, 1986.

15. Справочник по интегральным микросхемам / [Б. В. Тарабрин и др.] ; под ред. Б. В. Тарабрина. – М. : Энергия, 1985.

16. Каган Б. М. Электронные вычислительные машины и системы : учеб. пособие для вузов / Б. М. Каган. – М. : Энергоатомиздат, 1985.

17. Самофалов К. Г. Цифровые электронные вычислительные маши­ны / [К. Г. Самофалов и др.] – Киев : Вища школа, 1983.

18. Разевиг В. Д. Система проектирования цифровых устройств OrCAD / В. Д. Разевиг. – М. : “Солон–Р”, 2000.

19. Пєтух А. М. ЕОМ і мікропроцесорні системи : навчальний посібник / А. М. Пєтух, Д. Т. Обідник. – Вінниця : ВДТУ, 2001.

 Додаток Д

Критерії оцінювання курсових робіт

Примітка. Якщо робота виконана не в повному обсязі, не за своїм варіантом завдання або з суттєвими помилками, не самостійно (про що свідчить некомпетентність у рішеннях та матеріалах), вона до захисту не допускається.

Додаток Е 

Аналоги деяких інтегральних TTL-схем 

 

Додаток Ж 

Приклади оформлення переліку посилань

за ДСТУ 7.1:2006

"Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання"

Книги

Один автор

Коренівський Д. Г. Дестабілізуючий ефект параметричного білого шуму в неперервних та дискретних динамічних системах / Д. Г. Коренівський. – К. : Ін-т математики, 2006. – 111 с. – (Математика та її застосування) (Праці / Ін-т математики НАН України ; т. 59).

Два автори

Суберляк О. В. Технологія переробки полімерних та композиційних ма­теріалів : [підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / О. В. Суберляк, П. І. Баш­танник. – Львів : Растр-7, 2007. – 375 с.

Три автори

Акофф Р. Л. Идеализированное проектирование: как предотвратить завт­рашний кризис сегодня. Создание будущего организации / Акофф Р. Л., Магидсон Д., Эддисон Г. Д. ; пер. с англ. Ф. П. Тарасенко. – Днепро­петровск : Баланс Бизнес Букс, 2007. – XLIII, 265 с.

Чотири автори

1. Методика нормування ресурсів для виробництва продукції рослин­ництва / [Вітвіцький В. В., Кисляченко М. Ф., Лобастов І. В., Нечипорук А. А.]. – К. : НДІ „Украгропромпродуктивність”, 2006. – 106 с. – (Бібліотека спеціаліста АПК. Економічні нормативи).

2. Механізація переробної галузі агропромислового комплексу : [підруч. для учнів проф.-техн. навч. закл.] / О. В. Гвоздєв, Ф. Ю. Ялпачик, Ю. П. Ро­гач, М. М. Сердюк. – К. : Вища освіта, 2006. - 478, [1] с. – (ПТО : Професійно-технічна освіта).

П'ять і більше авторів

Психология менеджмента / [Власов П. К., Липницкий А. В., Лущихина И. М. и др.] ; под ред. Г. С. Никифорова. – [3-е изд.]. – Х. : Гуманитар. центр, 2007. – 510 с.

Багатотомний документ

Бондаренко В. Г.  Теорія  ймовірностей  і  математична  статистика. Ч.1 / В. Г. Бондаренко, І. Ю. Канівська, С. М. Парамонова. – К. : НТУУ „КПІ”, 2006. – 125 с.

Матеріали конференцій, з’їздів

1. Оцінка й обгрунтування продовження ресурсу елементів конструкцій : праці конф., 6–9 черв. 2000 р., Київ. Т. 2 / відп. ред. В. Т. Трощенко. – К. : НАН України, Ін-т пробл. міцності, 2000. – С. 559–956, ХІІІ, [2] с. – (Ресурс 2000).

2. Проблеми обчислювальної механіки і міцності конструкцій: зб. наук. праць / наук. ред. В. І. Моссаковський. – Дніпропетровськ : Навч. кн., 1999. – 215 с.

Стандарти

Якість води. Словник термінів : ДСТУ ISO 6107-1:2004 – ДСТУ ISO 6107-9:2004. – [Чинний від 2005–04–01]. – К. : Держспоживстандарт України, 2006. – 181 с. – (Національні стандарти України).

Автореферати дисертацій

Новосад І. Я. Технологічне забезпеченя виготовлення секцій робочих органів гнучких гвинтових конвеєрів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец. 05.02.08 – „Технологія машино­будування” / І. Я. Новосад . – Тернопіль, 2007. – 20, [1] с.

Частина періодичного, продовжуваного видання

один автор

Козіна Ж. Л. Теоретичні основи і результати практичного застосування системного аналізу в наукових дослідженнях в області спортивних ігор / Ж. Л. Козіна // Теорія та методика фізичного виховання. – 2007. – Т. 2,  № 6. – С. 15–18, 35–38.

два автори

Гранчак Т. Інформаційно-аналітичні структури бібліотек в умовах демократичних перетворень / Тетяна Гранчак, Валерій Горовий // Бібліотечний вісник. – 2006. – № 6. – С. 14–17.

три автори

Валькман Ю. Р. Моделирование НЕ-факторов – основа интеллектуали­зации компьютерных технологий / Ю. Р. Валькман, В. С. Быков, А. Ю. Ры­хальский // Системні дослідження та інформаційні технології. – 2007. – № 1. – С. 39–61.

чотири та більше авторів

Регіональні особливості смертності населення України / Л. А. Чепе­левська, Р. О. Моісеєнко, Г. І. Баторшина [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2007. – № 1. – С. 25–29.

Тези доповідей на конференції

Третьяк В. В. Возможности использования баз знаний для проекти–рования технологии взрывной штамповки / В. В. Третьяк, С. А. Стадник, Н. В. Калайтан // Современное состояние использования импульсных источников энергии в промышленности : междунар. науч.-техн. конф, 3–5 окт. 2007 г.: тезисы докл. – Х., 2007. – С. 33.

Електронні ресурси

Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси в науці, культурі та освіті: (підсумки 10-ї Міжнар. конф. „Крим-2003”) [Електронний ресурс] / Л. Й. Костенко, А. О. Чекмарьов,    А. Г. Бровкін, І. А. Павлуша // Бібліотечний вісник. – 2003. – № 4. – С. 43. – Режим доступу до журн. : http://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03klinko.htm.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!