МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Юридичний факультет

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ ЗА ОКР БАКАЛАВРА ТА ДИПЛОМНИХ І МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ ЗА ОКР СПЕЦІАЛІСТА ТА МАГІСТРА

Дніпропетровськ 2014

Юзікова Н.С., Артеменко Л.В., Патерило І.В., Алєксєєнко І.Г., Грабильніков А.В.Методичні рекомендації до виконання курсових за ОКР бакалавра та дипломних робіт за ОКР спеціаліста та магістра.-друге видання. Дніпропетровськ, 2014.- 55 с.

Методичні поради затверджено та рекомендовано для студентів  спеціальності 8.060101 Правознавство напрямку підготовки 0601 Право на засіданні,   Вченої   ради юридичного факультету   Дніпропетровського національного  університету

Протокол № 1  від  13 січня  2011 р.

Дніпропетровський національний університет, 2014

ЗМІСТ 

ВСТУП

РОЗДІЛ  І. Курсова робота

1.1. Вимоги до курсової роботи

1.2. Структура та обсяг курсової роботи

1.3. Організаційне виконання курсової роботи            

1.4. Оформлення курсової роботи

1.5. Наукове керівництво, рецезування та захист курсової роботи

РОЗДІЛ ІІ. Дипломна робота за ОКР спеціаліста

2.1. Стандарти дипломних робіт

2.2. Вибір теми та складання плану дипломної роботи

2.3. Оформлення змісту дипломної роботи

2.4. Підготовка до захисту. Захист дипломної роботи 

РОЗДІЛ  ІІІ.   Дипломна робота за ОКР магістра (магістерська робота)

3.1. Нормативи написання магістерської роботи

3.2. Опрацювання теми та плану магістерської роботи

3.3. Зміст та стилістика мови основної частини магістерської ро­боти

3.4. Порядок захисту магістерської роботи 

РОЗДІЛ  ІV. Оформлення списку використинаної літератури та джерел, додатків та посилань у курсовій / дипломній / магістерській роботі

РОЗДІЛ V. Опрацювання нормативних та наукових   джерел наукової роботи. Робота з матеріалами судової практики

РОЗДІЛ  VІ. Наукова практика магістрів

6.1. Призначення та сутність наукової практики магістра

6.2. План наукової практики магістра

6.3. Звіт наукової практики магістра 

РОЗДІЛ  VІІ. Типові помилки в написанні та курсової \ дипломної \ магістерської роботи

ДОДАТКИ 1-8. Оформлення курсової \ дипломної \ магістерської ро­боти: зразки

ДОДАТОК 9. Перелік наукових бібліотек м. Дніпропетровська

ДОДАТОК 10. Таблиця зведених стандартів курсових, дипломних, магістерських робіт 

ВСТУП 

Методологія процесу навчання та, відповідно, оцінювання знань студента в контрольно-модульній системі полягає у переорієнтації із лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму навчання та на організацію самоосвіти студента.

Усі світові та пропоновані останнім часом національні стандарти в основу навчання кладуть самостійну, творчу роботу того, хто навчається. На цьому принципі базуються і новітні, зокрема, інформаційні, технології навчання. У структурі навчального наванатаження студента за системою ЄСПК індивідуальна робота також розглядається як один із основних компонентів навчальної діяльності і повинна займати значну частину його навчального навантаження.

Творча (еврестична), наближена до наукового осмислення й узагальнення робота, можлива лише, як результат організації самостійного навчання з обовязковою присутністю в ній мети та її досягення за допомогою ефективних технологічних схем самоосвіти. Крім того, така робота повинна бути індивідуальною з урахуванням рівня творчих можливостей студента, його навчальних здобутків, інтересів, навчальної активності тощо.

Індивідуальна робота студента є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діялність. Одним із видів індивідіальної роботи студентів в класичному університеті є написання курсових, дипломних та магістерських робіт, які мають на меті не лише поглиблення, узагальнення і закріплення знань студентів, а й застосування їх при вирішенні конкретного фахового завдання, що містить елементи наукової новизни в цій галузі знань або напрямку практичної діяльності, та вироблення вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою.

Досвід роботи в університеті та в інших навчальних закладах свідчить про те, що у більшості випадків у студентів виникають труднощі при написанні  курсової, дипломної та магістерської роботи. А саме: при складанні плану, викладенні проблематики дослідження, вивченні та використанні літературних джерел. Студенти постійно звертаються з запитаннями, які стосуються організації науко­вого дослідження. Питання, головним чином, пов’язані з вибором теми, з правилами цитування та посилання на наукові та практичні джерела, що використовуються під час написання кур­сової, дипломної та магістерської роботи, із загальними вимогами до оформ­лення роботи. Саме тому, виникла необхідність  розробити єдині методичні рекомен­дації та стандарти щодо написання курсових, дипломних та магістерських робіт.

Але ці рекомендації та поради не позбавляють можливості спілкуватись з будь-якого приводу, пов’язаного з творчою діяльністю, зі своїм науковим керівником. Рекомендації дають можливість більш самостійно працювати над обраним напрямком або проблематикою.

Особливо корисними рекомендації будуть для студентів молодших курсів, які роблять перші кроки у науковій роботі, а також для слухачів магістратури щодо написання магістерських робот та про­ходження наукової практики.

У методичці розглянуто весь науково-творчий процес: від вибору теми до захисту наукової роботи на відповідній кафедрі, наведено правила оформлення наукової роботи. Ці рекомендації є спробою ком­плексного викладення сучасних вимог до написання та захисту наукової роботи.

При написанні курсової, дипломної або магістерської роботи студенти користуються моно­графічною, навчальною літературою, статтями у періодичних виданнях, тому у методичному посібнику наведено перелік бібліотек міста та надано їх поштові та інтернет-адреси, які стануть вам у нагоді під час написання роботи.

При підготовці методичних рекомендацій було використано державні стандарти України та інструкції, які визначають порядок виконання наукової роботи і правила оформлення результатів дослідження.  

Успіхів Вам на широкому науковому полі! 

РОЗДІЛ  І. Курсова робота за ОКР бакалавра

1.1. Вимоги до курсової роботи 

Курсова робота (проект) – один із видів індивідуальних завдань навчально-дослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру, має на меті не лише поглиблення, узагальнення і закріплення знань студентів з нової навчальної дисципліни.

За час навчання студент повинен виконати 2 курсові роботи (у 4 та 8 семестрах) з навчальних дисциплін, які є базовими для відповідної спеціальності, їх конкретна кількість визначається навчальним планом.

Тематика курсових робіт пропонується відповідними кафедрами згідно зі змістом і завданнями навчальної дисципліни. Вона повинна бути актуальною і прямо пов’язаною із вирішенням практичних фахових завдань. Керівництво курсовими роботами здійснюють, як правило, викладачі зі вченим званнями чи науковими ступенями, які мають досвід науково-педагогічної  і практичної роботи. Порядок визначення теми передбачає, що студент самостійно або спільно з викладачем (керівником) обирає тему згідно із запропонованою тематикою. Оформлюється вибір заявою на закріплення за студентом теми курсової роботи. (Додаток 1).

Розробка однакової теми студентами однієї групи, а також написання колективних курсових робіт не дозволяється. Якщо студент бажає виконувати курсову роботу за темою, що відсутня в переліку запропонованих тем, але відповідає змісту навчальної дисципліни, йому необхідно з’ясувати це питання з викладачем курсу. Перелік тем курсових робіт затверджується кафедрами, він щорічно оновлюється і не є вичерпним.

Тема курсової роботи повинна бути сформульована чітко, відповідати суті обраної проблеми, вказувати на мету дослідження. Тему курсової роботи не можна формулювати як запитання.

Метою курсової роботи є систематизація та закріплення теоретичних знань студентів з основних розділів навчальних курсів, набуття знань та практичних навичок, вміння робити обґрунтовані висновки, формулювати та розробляти конкретні пропозиції. Головним завданням виконання курсової роботи є опрацювання кожним студентом навичок самостійного вивчення дисципліни, здобуття досвіду самостійного збирання, аналізу та узагальнення фактичного матеріалу, проведення наукового дослідження та одержання на його основі практичних висновків та результатів.

Підготовка до написання курсової роботи потребує поглибленого аналізу джерел, зокрема законів та підзаконних актів, аналітичних даних та узагальнення практики роботи правозастосовних органів, а також основної та додаткової літератури – навчальних посібників, монографій, наукових статей, періодичних видань, матеріалів статистичних досліджень.

Написання курсової роботи дозволить підготувати студентів до виконання дипломної роботи, а саме: придбати та розвинути навички роботи із законодавством, періодичною та спеціальною літературою, здібність логічно і чітко висловлювати свої думки; творчо застосовувати теоретичні положення з метою оцінки правових явищ, робити обґрунтовані висновки та рекомендації. Оскільки курсова робота є першим самостійним науковим дослідженням студента, тому вимоги до оформлення курсової роботи аналогічні тим, які  висуваються при написанні дипломних і магістерських робіт.

В процесі підготовки курсової роботи необхідно:

1. Провести огляд літератури з обраної теми, виділити найбільш змістовні джерела, детально їх вивчити.

2. Опанувати теоретичні засади обраної теми курсової роботи, виконати теоретико-методологічне обґрунтування проблеми, яка досліджується.

3. Зібрати, вивчити та проаналізувати нормативний, фактичний і статистичний матеріал.

4. Повністю розкрити тему роботи на підставі глибокого вивчення сучасної вітчизняної та закордонної правової  літератури.

5. Зробити висновки щодо провідних тенденцій розвитку правових явищ у відповідній галузі права України, розробити рекомендації щодо вирішення висвітлених проблем, відносно шляхів вдосконалення правового регулювання в обраній сфері та розвитку окремих напрямків та правових інститутів тощо.

6. Написати й оформити курсову роботу згідно вимог державного стандарту. 

1.2. Структура та обсяг курсової роботи 

Курсова робота повинна мати чітку та логічну структуру. Загальний обсяг курсової роботи без додатків, як правило, повинен складати 25-35 сторінок друкованого або 30-40 сторінок рукописного тексту, тобто обсяг рукописного тексту має бути більшим приблизно на 20%.

За своєю структурою курсова робота складається з таких частин: титульна сторінка, зміст, вступ, розділи з підрозділами, висновки, список використаних джерел, додатки (факультативний елемент структури). 

Приблизний обсяг окремих частин у структурі курсової роботи: 

* факультативний (необов’язковий) елемент структури

Зміст структурних елементів курсової роботи          

Загальні вимоги. Титульна сторінка і зміст повинні бути на окремих сторінках. Вступ, кожен розділ, висновки, список використаних джерел, додатки обов’язково повинні починатися з нової сторінки.

Наступний підрозділ того самого розділу може розміщатися на тій самій сторінці, де закінчився попередній підрозділ цього ж розділу, але слід відступити 2 строчки. Якщо внизу сторінки залишається мало місця і там  розміщується тільки назва наступного підрозділу, а для тексту вже зовсім не вистачає місця, тоді доцільно весь підрозділ також розпочати з нової сторінки.

Титульна сторінка. Титульна сторінка відкриває оформлену роботу, вона повинна бути віддрукована або заповнена чітким розбірливим почерком, без помилок та виправлень. ( Додаток 3 ).

Зміст курсової роботи. Для курсової роботи обов’язковим елементом є зміст, оскільки він показує обсяг курсової роботи і пропорційність розміщення матеріалу за розділами та іншими структурними елементами. (Додаток 5).

Слід пам’ятати, що курсова робота є первинним науковим дослідженням студента, тому вимоги до складання змісту, як і до всього оформлення курсової роботи, аналогічні тим, які висуваються при написанні дипломних і магістерських робіт.

На другій сторінці курсової роботи розміщується зміст. Головна особливість змісту полягає в тому, що в змісті навпроти кожного найменування частини роботи з правого боку сторінки вказується номер тієї сторінки, з якої починається ця частина роботи: вступ, розділи (які не поділені на підрозділи), підрозділи, висновки, список джерел, додатки. Нумерація сторінок здійснюється арабськими цифрами.

Зміст курсової роботи повинен бути складним і містити не менше двох розділів, кожен з яких повинен складатися із не менше як двох підрозділів.

Слід також зауважити, що назви розділів не можуть повністю повторювати назву теми курсової роботи, а мають бути більш конкретизованими. Тобто, якщо у відповідності з темою формулюється мета курсової роботи, то назви розділів та підрозділів повинні відповідати поставленим в курсовій роботі завданням. Назва підрозділу також не може повністю (дослівно) копіювати назву розділу, інакше немає сенсу виділяти підрозділи як дрібніші структурні елементи змісту.

Вступ. У вступі до курсової роботи має бути визначено місце теми в дослідженні сучасних проблем розвитку даної галузі права України, обґрунтовано її актуальність, значення та новизну, які й обумовили вибір теми курсової роботи.

Обов’язково у вступі висвітлюється новизна і ступінь розробки проблеми у вітчизняній та іноземній науковій літературі, формулюється мета та завдання роботи, визначаються методи дослідження, а також дається огляд джерел дослідження, тобто основних нормативних актів за обраною темою, та його значення – для кого можуть бути корисними результати дослідження. В загальному вигляді визначається структура курсової роботи. Рекомендований обсяг вступу – до 3 сторінок.

Відповідно з наведеними вище вимогами перші або ключові слова майже кожного нового абзацу вступу повинні бути виділені жирним шрифтом або жирним курсивом. Наприклад: 

Зразок виділення обов’язкових елементів вступу: 

Розділи, які можуть містити відповідні підрозділи, складають основну частину курсової роботи. В основній частині має бути відображений матеріал, що повністю розкриває тему курсової роботи. Викладення основної частини підпорядковується одній провідній ідеї, чітко визначеній студентом. Рекомендований обсяг основної частини, тобто всіх разом розділів курсової роботи, –  20-30 сторінок.

Обов’язкові вимоги до тексту курсової роботи:

1) необхідно використовувати посилання на джерела та літературу;

2) необхідні висновки наприкінці кожного розділу, підрозділу, які можуть міститися в одному-двох абзацах, що починаються словами на зразок: «Отже, …», «Таким чином, …», «Слід зазначити, підсумовуючи вищесказане, що …», «Можна зробити наступні висновки: …», «Виходячи з цього, можна запропонувати …» і т.д.

Перший розділ (теоретичний) курсової роботи повинен включати теоретичні засади та методологічне обґрунтування проблеми на основі вивчення джерел та літератури за обраною темою. Необхідно викласти зміст провідних правових теорій та концепцій, що складають підґрунтя дослідження, зупинившись на теорії, яка є основою правового аналізу. Слід звернути увагу як на вітчизняний, так і на світовий досвід вивчення ключових аспектів в обраній сфері правового регулювання.

Не менш важливо дати визначення та трактування суті базових понять, навести основні класифікації або підходи до систематизації в обраній сфері, охарактеризувати специфіку правовідносин, що стали предметом дослідження.

У другому розділі (аналітичному) курсової роботи проводиться ґрунтовний аналіз проблеми на підставі опрацьованих нормативно-правових актів. Доцільно розглянути правові основи функціонування досліджуваної сфери, певного правового інституту або правового явища – закони України, відповідні підзаконні нормативні акти та інші документи, норми міжнародного права, а також визначити їх відповідність потребам розвитку обраної сфери, якої торкається тема курсової роботи.

Необхідно охарактеризувати сучасний стан правовідносин, що становлять об’єкт дослідження, провести всебічний аналіз нормативних актів, які є предметом дослідження, і узагальнити, таким чином, різноманітний правовий матеріал, зв’язавши його з наявною теоретичною базою, виявити й проаналізувати провідні тенденції та напрямки розвитку правового регулювання в обраній сфері, виділити й окреслити проблеми, що виникають.

Необхідно провести самостійний правовий аналіз відповідних норм даної галузі права та суміжних галузей, якщо вони стосуються обраної проблеми. Також можна використовувати навчальні посібники, підручники, монографії та статті, що висвітлюють правові засади існування відповідного правового явища та розкривають дану тему, розглядають правові проблеми в обраній сфері, а також, у разі необхідності, дають порівняння із станом правового регулювання аналогічного питання в законодавстві зарубіжних країн.

У третьому розділі (практичному) на основі вивчення  фактичних, інформаційно-довідкових, статистичних, звітних та інших даних слід узагальнити практичний досвід, тобто практику функціонування того чи іншого правового інституту, зокрема позитивний досвід законотворення та вдосконалення законодавства в обраній сфері, приклади реалізації правових норм або розгляду відповідних справ у судах тощо.

Доцільно навести пропозиції та рекомендації інших авторів, що не виключає самостійну оцінку відповідних законів та підзаконних актів, виявлення їх недоліків, та внесення пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання відповідно до обраної проблематики. Студент має продемонструвати власний внесок в дослідження обраної проблеми, який повинен носити конкретний характер: 1) запропонувати можливі шляхи розв’язання тих проблем, які були визначені у попередньому розділі; 2) розробити рекомендації з вдосконалення правового забезпечення в обраній для дослідження сфері правовідносин.

Якщо студент не в змозі запропонувати своє вирішення проблеми, то він повинен критично проаналізувати передовий вітчизняний та закордонний досвід у конкретній сфері правового регулювання, рекомендації науковців щодо розв’язання поставленої проблеми, і викласти найбільш доцільний на його думку варіант з урахуванням особливостей сучасного етапу та обґрунтувати свій вибір.

Висновки. У висновках як завершальній, заключній частині курсової роботи належить чітко, послідовно, у формі тез викласти узагальнені, але конкретні результати дослідження, власні висновки та пропозиції щодо вдосконалення законодавства, а також рекомендації з поліпшення практики правозастосування. Рекомендований обсяг висновків – 2-3 сторінки.

Узагальнені висновки за всією курсовою роботою не можуть бути механічним об’єднанням і повторенням висновків за розділами та підрозділами. Це повинно бути системне, узагальнене бачення проблем і узгоджені пропозиції щодо шляхів покращення правового забезпечення у даній сфері.

1.3. Організація виконання курсової роботи 

Необхідним попереднім етапом є обрання теми курсової роботи та обговорення її з науковим керівником. Обов’язковим є обговорення теми у разі, якщо її немає у затвердженому на засіданні кафедри переліку. Слід обирати тему, керуючись такими критеріями: наукова зацікавленість, бажання студента в майбутньому працювати у відповідній сфері, професійна потреба у вивченні певних проблем тощо.

Написання курсової роботи має здійснюватися у такій послідовності:

1. Підбір та вивчення джерел і літератури.

2. Розробка та складання змісту роботи.

3. Написання вступу.

4. Написання основної частини.

5. Формулювання висновків.

6. Складання переліку використаних під час написання курсової роботи джерел та літератури, оформлення бібліографічних посилань.

7. Добір та складання додатків до курсової роботи.

8. Оформлення курсової роботи: титульного аркуша, змісту, тексту, списку джерел, додатків до курсової роботи.

Перший етап – підбір та вивчення джерел та літератури. Цей етап роботи починається зі складання бібліографії. Для цього слід використовувати нормативно-правові акти з офіційних або довідкових видань, Інтернету, періодичні видання за фахом, бібліографічні каталоги бібліотек університету, міста тощо.

Під час написання курсової роботи слід користуватися законодавчими та підзаконними актами, підручниками та навчальними посібниками, монографічною літературою, статистичними збірками, довідниками, а також статтями, надрукованими за останні роки в газетах, журналах, правових, економічних, політичних виданнях тощо.

Після складання бібліографії необхідно починати поглиблене вивчення літератури. Виділяють основні джерела та літературу з обраної теми, з яких і починають вивчення проблеми. При цьому рекомендується виписувати необхідний матеріал з кожного питання змісту на окремих аркушах (можливо робити ксерокопію), обов’язково записуючи назву нормативного акту чи літературного джерела із зазначенням сторінок, статей нормативно-правових актів та всіх вихідних даних. Одночасно доцільно уточнювати розгорнутий зміст курсової роботи, виділяючи додаткові підрозділи.

Після складання бібліографії, уточнення змісту, свої задуми й підходи до висвітлення тих чи інших проблем необхідно обговорити з науковим керівником (доцільно консультуватися з науковим керівником на кожному етапі виконання курсової роботи).

Другий етап – розробка розгорнутої структури роботи. Під час розробки змісту необхідно брати за основу типову для наукових праць структуру роботи та зміст кожного її розділу згідно з наведеними вище вказівками. Слід пам’ятати, що в першому розділі висвітлюється теоретична база дослідження. У другому розділі досліджується правове регулювання в обраній сфері, аналізуються тенденції розвитку, виявляються проблеми, наводяться позиції науковців щодо шляхів вирішення проблем, робиться їх критичний огляд. У третьому розділі розглядається практичний аспект: реалізація, застосування норм права, дані судової практики або практики діяльності відповідних державних або правоохоронних органів. Також заключний розділ має містити інформацію про особистий внесок автора в розробку проблеми та конкретний результат дослідження: висновки, пропозиції тощо.

Третій етап – написання вступу: обґрунтування актуальності теми дослідження, визначення методів дослідження, ступеню розробки проблеми, мети та завдань курсової роботи і т.д.

Іноді пропонують писати вступ після написання основної частини роботи, мотивуючи тим, що наприкінці роботи студент краще усвідомлює її мету, завдання, актуальність та інші складові. Але, з іншого боку, важко досягти мети, не визначеної наперед. Це все одно, що «піти туди, невідомо куди …» У такому разі можна лише зробити підгонку мети, завдань та всього іншого до того тексту, що склався внаслідок більш-менш хаотичного інтуїтивного викладення матеріалу. Тому як завершальний етап можливе тільки корегування та технічне оформлення вступу, а сам текст вступу (хоча б у вигляді чернетки) повинен бути написаний відразу після вивчення джерел, літератури та складання змісту роботи.  

Четвертий етап – написання основної частини: фактичне виконання дослідження. При цьому необхідно звернути увагу на зв’язок матеріалу теоретичної, аналітичної та практичної частин.

П’ятий етап – написання висновків: формулювання загальних висновків, пропозицій та результатів дослідження.

Шостий етап – складання переліку використаних під час написання курсової роботи джерел та літератури (див. зразок), оформлення бібліографічних посилань відповідно до вимог.

Сьомий етап – добір та складання додатків до курсової роботи: схеми, діаграми, таблиці складаються самостійно або можуть бути використані ті, що містяться в літературі, в останньому випадку необхідне посилання на джерело, звідки взято додаток, обов’язково точно вказати сторінку. Витяги з нормативних актів, розміщені в додатку, обов’язково супроводжувати повними вихідними даними відповідного нормативного акту, включаючи назву, вид акту та ким він прийнятий (Закон України, Указ Президента, Постанова Кабінету Міністрів України тощо), час прийняття та номер акту, де виданий, коли, номер (газети, журналу, бюлетеня), сторінка, номери статей, пунктів, параграфів.

Восьмий етап – Оформлення курсової роботи: титульного аркуша, змісту, тексту, списку джерел, додатків до курсової роботи. Оформлення тексту курсової роботи ведеться згідно вказівок, наведених нижче. Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках та позначають в правому верхньому кутку: Додаток 1, Додаток 2 … . Нумерація сторінок додатків здійснюється як продовження нумерації основного тексту роботи, але до обсягу роботи не зараховується. Кількість додатків чітко не регламентована, але не рекомендується надавати більш як 5-7 додатків. 

1.4. Оформлення курсової роботи 

Оформлену відповідно до сформульованих вимог та повністю укомплектовану курсову роботу належить зброшурувати, прошити або скріпити скобами у папці.

Укомплектованість роботи – наявність всіх сторінок, нумерації, всіх складових частин відповідно до змісту, відповідність назв розділів у змісті й у тексті роботи.

Текст роботи треба розміщувати тільки з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм), залишаючи поля зліва 25 мм, справа – 15 мм, зверху та знизу – 20 мм. Текст має бути надрукований через 1.5 інтервали, шрифт 14 Times New Roman, (28-30 рядків на сторінці, 70-75 знаків у рядку).

Викладання тексту кожного розділу, а також вступу та висновків слід починати з нової сторінки. Обов’язково писати заголовки, давати назви розділів та підрозділів, проставляти їх номери (наприклад: ВСТУП або РОЗДІЛ 1. Теоретичні та правові засади … або 1.1. Поняття та принципи … і т. д.), відокремлюючи їх від основного тексту одним інтервалом та виділяючи їх жирним шрифтом.

Відстань між заголовками та текстом не повинна перевищувати 20 мм або одну пропущену строку. Перенесення слів у заголовках не дозволяються. Заголовок не може бути більшим за одне речення, максимальна кількість – 9 слів у заголовку. Крапка наприкінці заголовка не ставиться.

Скорочення слів у тексті, крім загальноприйнятих, не допускається. При введенні нових абревіатур (скорочень) насамперед обов’язково надають їх повний та скорочений (у дужках) вигляд, зміст і лише потім використовують у тексті. Наприклад: Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ).

Нумерація сторінок має бути наскрізною: номер сторінки проставляється арабськими цифрами у правому верхньому кутку, але на титульний сторінці (перша сторінка роботи) номер проставляти не слід.

Посилання. У тексті обов’язково мають бути посилання на джерела, з яких були запозичені витяги з нормативних актів, будь-яка статистична інформація, таблиці, цитати та точки зору інших авторів, що їх наведено у роботі.

Посилання на джерела можна робити при використанні квадратних дужок, в яких позначається порядковий номер у списку використаних джерел та літератури та відповідна стаття нормативного акту або сторінка з книги, з якої взято інформацію. Наприклад:  [2, ст.173], де 2 – порядковий номер у списку, а ст. 173 – стаття кодексу або закону, на який дається посилання; [10, с.17], де 10 – порядковий номер у списку, а с. 17 – сторінка, де знаходиться в даній роботі матеріал, на який дається посилання.

Список використаних джерел повинен становити 15-20 найменувань. Перелік джерел, тобто нормативних актів і літератури, безпосередньо використаних під час написання курсової роботи і на які є посилання у тексті, повинен складатися за алфавітом і містити: для нормативних актів – повну назву, орган, що видав нормативний акт, дату прийняття, реєстраційний номер та де документ опубліковано (Відомості Верховної Ради України – ВВР, Урядовий кур’єр, посилання на Інтернет тощо), а для літератури – прізвища, ініціали авторів, повні назви книжок чи статей, місце видання, видавництво, рік видання, сторінки  – загальна кількість сторінок підручника чи монографії [7, 621 с.] або інтервал сторінок – для окремих статей [1, с. 128-130].

У списку, щоб підкреслити новизну роботи, обов’язково повинні міститися нові джерела та література (мінімум 2-3 позиції) – за поточний рік, в якому виконується курсова робота. Зразок оформлення списку використаних джерел дивись в Додатку № 6

Додатки, якщо на них є посилання в роботі, розміщують в кінці роботи, можливо, як виняток, у вигляді ксерокопії. Це деяка кількість фактичного або статистичного матеріалу, який у зв’язку із великим обсягом недоцільно включати безпосередньо до тексту роботи, але він добре ілюструє окремі положення курсової роботи. До складу додатків можуть входити: великі за обсягом схеми, діаграми, графіки, таблиці, витяги з тексту нормативних актів (законів, указів, постанов, положень, інструкцій тощо), зразки бланків, документів тощо. Маленькі, тобто значно менші за сторінку, схеми, діаграми, графіки чи таблиці можна розмістити прямо в тексті курсової роботи, якщо це сприяє кращому викладенню матеріалу та висвітленню концепції автора роботи.

Оформлення таблиць і схем

Таблиці. Великий за обсягом цифровий матеріал, який студент вважає за доречне вмістити у текст роботи, як правило, подається у табличній формі. Кожна таблиця повинна мати заголовок (найменування), що відображає її зміст та бути пронумерованою. Нумерація таблиць здійснюється таким чином: справа над заголовком з великої літери пишуть слово «Таблиця» та її порядковий номер (знак № перед цифрою не ставиться). Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці в даному розділі. Наприклад: Таблиця 1.3 – третя таблиця першого розділу.

Допускається і наскрізна нумерація: таблиці, вміщені в роботу, нумеруються підряд з першої до останньої (наприклад:  Таблиця 3 – третя таблиця, вміщена у текст роботи). Нумерацію таблиць здійснюється окремо від нумерації схем (діаграм, графіків).

В оформлені таблиць слід дотримуватися певних правил. Якщо всі показники, вміщені у таблицю, мають одну й ту ж одиницю виміру, то її виносять у заголовок таблиці. Якщо використовуються показники з різними одиницями виміру, то у відповідних графах або рядках таблиці одиниці виміру наводять окремо.

Вміщати у роботу таблиці, що не мають заголовків, нумерації, або на які відсутні посилання у тексті, не дозволяється. В тексті на всі таблиці повинні бути посилання, за формою:  (Див.: Таблиця 1) або “…згідно із даними, наведеними в таблиці 2.1., …”.

При великій кількості рядків можливо переносити таблицю на інший аркуш, але назва таблиці розміщується тільки над першою її частиною. Над другою частиною пишуть “Продовження табл. 2.1.”

Якщо цифрові дані в таблиці не наводяться, то в графу заносять прочерк.

Схеми, діаграми, графіки. Ілюстративний матеріал у формі схем, діаграм, графіків, вміщений в основну частину, оформляють так: знизу під ілюстрацією з великої літери пишуть слово «Схема», проставляють порядковий номер, ставлять крапку (знак № перед цифрою не ставиться). Далі, продовжуючи той самий рядок, з великої літери вписують назву схеми, яка повинна відображати її зміст.

Номер схеми складається з номера розділу та порядкового номера схеми у даному розділі (наприклад: Схема 2.1. – перша схема другого розділу).

Допускається й наскрізна нумерація: схеми вміщені в роботу, нумеруються підряд з першої до останньої (наприклад:  Схема 2 – друга схема, вміщена у текст роботи). Нумерація схем (діаграм, графіків) ведеться окремо від нумерації таблиць.

Назви схем, діаграм, графіків, розміщених в додатку, так само як і таблиць, пишуться у правому верхньому кутку над схемою, діаграмою, графіком. 

1.5. Наукове керівництво, рецензування та захист курсової роботи

Керівництво роботою студента під час виконання курсової роботи покладається на наукового керівника, який є викладачем дисципліни, з якої виконується курсова робота. Науковий керівник затверджує графік виконання курсової роботи та розклад консультацій з питань виконання курсової роботи.

Перша консультація – установча, вона проводиться з групою студентів, що обрали теми, запропоновані викладачем.

Друга консультація – індивідуальна. Кожний студент повинен проконсультуватися з викладачем та затвердити зміст курсової роботи, показати викладачу складений список джерел та літератури (бібліографію).

Третя консультація має контрольний характер. Студент обговорює з викладачем концепцію своєї роботи та показує чернетки, які при необхідності коригуються викладачем.

Нарешті, до встановленого строку слід подати курсову роботу на перевірку, рецензування та готуватися до подальшого захисту.

Орієнтиром в підготовці до захисту курсової роботи є короткий відгук наукового керівника, а також зауваження на сторінках у тексті роботи. У відгуку не вказується остаточна оцінка, а надається попередня оцінка у формі висновку: “Робота допускається до захисту” чи “Робота не допускається до захисту”, або може виставлятися попередня оцінка в балах, яка коригується під час захисту.

Остаточна оцінка робиться після захисту і виставляється на титульному аркуші курсової роботи та у відомість. Для порівняння, попередня оцінка дипломної роботи, що рекомендується до захисту, виставляється в рецензії, яку дає не керівник, а рецензент.

Якщо робота не допущена до захисту, то студент повинен повністю або частково переробити її у відповідності до вимог та зауважень, наведених у відгуку та знову подати на перевірку. Змінювати тему курсової роботи забороняється. Робота не допускається до захисту, якщо вона не має самостійного характеру, основні питання не розкриті або викладені схематично, в тексті містяться помилкові положення, робота оформлена неправильно, текст написано недбало.

Задача відгуку на курсову роботу – не тільки проконтролювати знання студента, але й надати допомогу у вивченні курсу. На підставі відгуку студент проводить аналіз своєї роботи, з’ясовує, як йому вдалося викласти тему курсової роботи, які побажання наукового керівника щодо поглиблення знань з теми, за допомогою якої літератури доопрацювати тему. При перевірці виправленої роботи викладач перевіряє, чи враховано його зауваження. Якщо зауваження не враховано, то робота знову повертається студенту для доопрацювання.

Захист курсових робіт організується викладачем у встановлений термін. Під час захисту курсової роботи студентам надається можливість відстоювати свої погляди, обговорювати складні питання та сучасні проблеми права в Україні.

При захисті враховується якість виконання роботи, її науковий рівень, ступінь самостійного викладення теми, її оформлення, мову та стиль викладення, відповіді на запитання з теми під час захисту. Не виключено ситуацію, коли роботу виконано й оформлено на належному рівні, але відповіді студента на запитання під час захисту курсової роботи не переконливі, поверхневі або помилкові. В такому разі, незважаючи на задовільну якість самої роботи, виникають проблеми з приводу зарахування її захисту та одержання позитивної оцінки.

В той самий час наявність зауважень та вказівок на недоліки роботи, зазначених у відгуку, ще не може буди свідоцтвом того, що курсова робота одержить низьку оцінку при захисті. Добре засвоївши суть питання, студент досить часто під час захисту показує себе знавцем справи, доводить правоту своєї позиції з того чи іншого питання. Це свідчить про те, що студент зміг усунути зазначені недоліки, цілеспрямовано працюючи над вивченням теми у відповідності до методичних вказівок викладача, і може отримати позитивну оцінку.

Захист курсової роботи – це підведення підсумків самостійної роботи студента, набуття і розвиток навичок відстоювання власної позиції з вузлових проблем розвитку права в Україні. Остаточна оцінка, отримана під час захисту, заноситься до відомості та залікової книжки студента. Сама робота зберігається на кафедрі або в архіві (бібліотечних фондах) університету.

Повторний захист на вищу оцінку не проводиться.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!