Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 2208 Особливості написання та оформлення есе, КНЕУ

Особливості написання та оформлення есе, КНЕУ

« Назад

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

 

Методичні рекомендації до виконання науково-дослідної роботи та оформлення її результатів

                       

Затверджено                                                        

на засідання кафедри макроекономіки

та державного управління

Протокол № 5 від 05.12.2011р.

 

КИЇВ КНЕУ 2013

 

ІІІ. Особливості написання та оформлення есе 

3.1. Загальні положення щодо сутності есе

Есе (з франц. essai - спроба) – невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання і не претендує на вичерпне і визначальне трактування теми.

Есе – це письмова робота абсолютно іншого рівня культури навчальної діяльності. Не слід плутати есе з традиційним рефератом, який також сприяє поглибленню та закріпленню теоретичних знань, але при його написанні студент користується певною рекомендованою літературою, що обмежує його самостійність. На противагу цьому есе припускає власну точку зору автора, яка зазвичай є нестандартною (творчою) та оригінальною. 

3.2. Структура, зміст  та обсяг есе

Написання есе – це досить тривалий процес, який вимагає вільного володіння матеріалом та чіткої аргументації. Для того аби есе мало вигляд повноцінного, завершеного твору, необхідно щоб в ньому містилося ряд елементів:

  • чітко викладена суть проблеми та її аналіз з використанням аналітичного інструментарію;

  • аналіз статистичних даних та підбір цікавих прикладів з досліджуваної проблеми;

  • аргументація – міркування, що використовує факти, щирі судження, наукові дані і переконує в істинності того, про що йде мова;

  • чітко сформульовані висновки, які ґрунтуються переважно на власних переконаннях та поглядах (самооцінка).

При написанні есе, автор, здійснюючи відбір даних, ознайомлюється не лише з вибраною проблемою, а й з суміжними їй, а при роботі з літературою він не просто відбирає необхідні абзаци тексту, а аналізує, порівнює і оцінює можливості їхнього застосування. Незважаючи на незначний обсяг та творчу спрямованість есе має відповідати стандартній структурі, а саме:

  • титульна сторінка (Додаток Б2);

  • план;

  • вступ;

  • основна частина, яка за бажанням може бути поділена на невеликі підпункти;

  • висновки;

  • список використаних джерел.

У вступі необхідно сформулювати головну тезу (коротко сформульовані основні положення). Надалі вона має узагальнюватися і знайти своє відображення у висновках.  На початку роботи прийнято давати коротке та чітке визначення основних понять. Це дозволить означити наукову концепцію, з позицій якої автор виступає.

Основна частина містить у собі аргументи в захист сформульованої головної тези. Аргументи необхідно чітко означити. На обґрунтування кожної з тез доцільно наводити 2-3 аргументи. Бажано, через всі сутнісні блоки провести головну думку есе. Аргументи мають включати в себе короткі, яскраві практичні приклади, висновки аналізу статистичної інформації. Обов’язковими є посилання на першоджерела.

У висновках необхідно коротко перелічити тези сутнісного блоку, здійснити висновки. Не бажані повтори формулювань. Разом з тим, автор має бути впевнений, що вони (тези) були достатньо обґрунтовані в роботі.

Обсяг есе з врахуванням усіх структурних елементів – до 8 сторінок. 

3.3. Порядок та критерії оцінювання есе

При оцінювання даного виду роботи до уваги приймається, по-перше, вміння сформулювати проблему та самостійно оцінювати результати по її значущості або боротьбі з нею чи мінімізацією її негативних проявів; по-друге, критична оцінка наявних точок зору; по-третє, здібність встановлювати зв’язки між ключовими проблемами; по-четверте, здатність вивчати протилежні підходи та сформулювати свій власний.

Основними критеріями оцінки есе є наступні:

  • Знання та розуміння початкового матеріалу:

- чіткість та повнота визначень основних понять;

- відповідність понять обраній темі.

  • Аналіз та оцінка інформації:

- грамотність проведення аналізу;

- рівень використання прийомів порівняння та узагальнення для аналізу взаємозв’язків понять та явищ;

- діапазон інформаційного простору.

  • Побудова тез:

- чіткість, ясність та виразність тез;

- логіка структурування аргументів.

  • Відповідність отриманих результатів та їх інтерпретація жанру есе:

- наявність авторських суджень;

- самостійність виконання роботи.

  • Відповідність вимогам оформлення.

Саме есе, на відміну від усіх інших методів контролю і перевірки знань, має на меті реалізувати творчий потенціал через діагностику  продуктивної, пізнавальної діяльності студента, який вміє аналізувати, міркувати, порівнювати, виражати власну думку, шукати альтернативу та формулювати висновки.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!