Методичні вказівки (рекомендації) щодо підготовки курсових робіт з дисциплін Управління персоналом і економіка праці, КНЕУ ім. Гетьмана
« Назад МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»ФАКУЛЬТЕТ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТА МАРКЕТИНГУ
КАФЕДРА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТА ЕКОНОМІКИ ПРАЦІ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ (РЕКОМЕНДАЦІЇ) ЩОДО ПІДГОТОВКИ КУРСОВИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІН ФАХОВОГО СПРЯМУВАННЯ IV КУРСУНАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ 6.030505 – «УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ І ЕКОНОМІКА ПРАЦІ» (для студентів усіх форм навчання)
Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом та економіки праці Протокол № __ від _________ Заст. завідувача кафедри управління персоналом та економіки праці _______________В.М. Петюх
Київ 2013 Укладачі:
ЗМІСТ
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ КУРСОВИХ РОБІТКурсова робота студента являє собою науково-практичне дослідження обраної теми і оформлюється відповідно до вимог, прийнятих у КНЕУ. Курсова робота з дисциплін професійного спрямування як одна з основних і ефективних форм самостійної роботи студентів є важливим етапом підготовки бакалаврів спеціальності 6.030505 - "Управління персоналом та економіка праці". Мета курсової роботи полягає у поглибленні та закріпленні теоретичних знань і практичних навичок, отриманих студентом в процесі вивчення зазначених далі дисциплін. Виконання курсової робити дозволяє визначити й оцінити ступінь засвоєння теоретичного матеріалу і вміння застосовувати теорію при вирішенні конкретних практичних ситуацій. В процесі виконання курсової роботи студент повинен отримати навички самостійного опрацювання різноманітних сучасних інформаційних джерел з обраної теми (наукова та періодична література, законодавчо-нормативна база з досліджуваної проблеми (у тому числі внутрішні нормативні документи організації, дані статистичної і бухгалтерської звітності, матеріали, які розміщені в Інтернеті тощо) та аналізу конкретних виробничих ситуацій. Отже, підготовка курсової роботи дасть можливість студенту глибше вивчити основні питання професійного спрямування й на підставі цього робити самостійні висновки і прогнози. У курсовій роботі студент повинен всебічно й глибоко розкрити зміст обраної теми, показати знання літературних джерел. Зміст роботи повинен відповідати плану, який, у свою чергу, має розкривати сутність теми, що розглядається, її внутрішню структуру і логіку дослідження. Вимоги до змісту курсової роботиТитульний аркуш курсової роботи містить: найменування вищого навчального закладу; назву факультету, де навчається студент; шифр, найменування спеціальності, номер групи, де навчається студент; прізвище, ім’я, по батькові автора; назву курсової роботи; науковий ступінь, посаду, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника; місто і рік. Зміст подають на початку курсової роботи з найменуваннями та номерами початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін. Вступ розкриває сутність та стан наукової проблеми та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обгрунтування необхідності проведення дослідження. У вступі подають загальну характеристику курсової роботи у такій послідовності. Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми чітко, аргументовано обгрунтовують актуальність і доцільність роботи. Мета і завдання дослідження.Формулюють мету роботи і завдання, які потрібно вирішити для її досягнення. Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження або досягнення поставленої мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а стисло та змістовно визначаючи, що саме досліджувалося тим чи іншим методом. Наукове і практичне значення отриманих результатів. У цьому пункті необхідно зазначити сферу застосування отриманих автором результатів дослідження, можливий ефект від запровадження запропонованих заходів для науки та економічної практики. Основна частина курсової роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів. Кожен розділ починають із нової сторінки. Наприкінці кожного розділу формулюють висновки із лаконічним викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів. Основна частина складається з трьох розділів: І. Критичний аналіз теоретико-методологічних положень досліджуваної проблеми (явища, процесу). ІІ. Аналіз та оцінювання стану (рівня розвитку, тенденцій тощо) досліджуваного явища, процесу. ІІІ. Формування комплексної програми підвищення ефективності процесу (покращення ситуації щодо обраної проблематики). Зміст теоретичного розділу курсової роботи має відповідати сучасному рівню розвитку економічної науки. Студент повинен висвітлити теоретико-методологічні аспекти обраної теми курсової роботи відповідно до сучасного рівня розвитку економічної науки. Він має проаналізувати різні теорії та погляди, зробити критичний огляд відповідних наукових джерел, у тому числі зарубіжних. Тлумачення різних авторів стосовно конкретних аспектів досліджуваної теми (принаймні по одному разу в кожному підрозділі теоретичного розділу) мають бути ґрунтовно проаналізовані студентом. Автор курсової роботи повинен висловити й обґрунтувати своє ставлення, навести власний аналіз щодо сутності досліджуваних основних категорій і понять в підрозділах першого розділу курсової роботи, сформулювати дискусійні питання. Для більшої наочності розглянемо декілька прикладів визначення студентами ключових понять у теоретичному розділі курсової роботи. Приклад другий. Студентка Воронович М. О., досліджуючи сутність поняття «розвиток персоналу», зазначає наступне: «В економічній літературі відсутній єдиний підхід до сутності розвитку персоналу. Так, Р. Марр і Г. Шмідт розглядають розвиток персоналу як навчання та підвищення кваліфікації персоналу [55, 49]. Однак даний підхід дещо звужує таке складне і багатогранне поняття як «розвиток персоналу», оскільки ототожнює його із процесом навчання. Хоча провідну роль у розвитку людини відіграє саме навчання, між цими термінами існує певна різниця, суть якої зводиться до наступного:
Савченко В. А. розглядає «розвиток персоналу» дещо ширше, аніж попередні автори. Згідно його точки зору, розвиток персоналу ― це системно організований процес безперервного професійного навчання працівників для підготовки їх до виконання нових виробничих функцій, професійно-кваліфікаційного просування, формування резерву керівників та вдосконалення соціальної структури персоналу [48, 17]. Ряд вчених розглядає розвиток персоналу з точки зору формування виробничих навичок та вмінь працівників з метою забезпечення виконання ними своїх функціональних обов’язків. Зокрема, російський економіст В. Р. Вєснін під розвитком персоналу розуміє проведення заходів, що сприяють повній реалізації особистісного потенціалу працівників та підвищенню їх здатності вносити вклад у діяльність організації [3, 190]. Такої ж думки дотримуються Журавльов П. В., Кібанов А. Я., Одегов Ю. Г., проте вони дають визначення розвитку персоналу більш широко, із зазначенням конкретних заходів, що реалізуються в даному процесі. Так, Ю. Г. Одегов та Журавльов П. В. під розвитком персоналу розуміють комплекс заходів, що передбачають професійне навчання випускників шкіл, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів, а також планування кар’єри персоналу організації [36, 357]. Досить широко, на відміну від росіян, підходить до визначення розвитку персоналу американський економіст Д. Джой-Меттьюз. Він визначає сутність поняття «розвиток персоналу» як цілісний та активний процес удосконалення пов’язаних з виробничою діяльністю знань та умінь із використанням широкого спектру навчальних методів та стратегій. Разом з тим, заслуговує на увагу те, що Д. Джой-Меттьюз розглядає розвиток персоналу з кількісної та якісної точок зору. Кількісний підхід передбачає відбір певної кількості людей, що володіють необхідними характеристиками та об’єднання їх у певному місці в певний час з метою виконання функцій організації. Якісні ж аспекти розвитку людини передбачають розвиток її здібностей [9, 21]. Отже, під сутністю поняття «розвиток персоналу» ми будемо розуміти цілісний активний процес удосконалення знань, умінь та навичок, а також реалізації потенційних можливостей працівників підприємства, що здійснюється через систему організаційно-економічних заходів, які передбачають навчання персоналу, його адаптацію, атестацію та планування трудової кар’єри». Приклад третій. Студентка Притула А. А., аналізуючи функції, які виконує заробітна плата, вказує на наступне: «Важливим є питання визначення функцій, які виконує заробітна плата. Функція заробітної плати ― це її призначення і роль як складова сфери практичної діяльності з узгодження й реалізації інтересів головних суб’єктів соціально-трудових відносин – найманих працівників та роботодавців [24, 551]. Автори наукових та періодичних видань наводять різний перелік функцій заробітної плати. Зокрема, колектив авторів Колот А.М., Грішнова О.А., Герасименко О.О., Петрова І.Л., Петюх В.М., Цимбалюк С.О. та інші представники кафедри Управління персоналом та економіки праці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана визначає такі функції заробітної плати:
Дядик Т.В. додатково до перелічених функцій додає ще й облікову, яка полягає в тому, що заробітна плата нарахована в грошовому виразі за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за відрядними розцінками, тарифними ставками, посадовими окладами, у грошовому виразі відбиває міру участі живої праці в процесі формування витрат виробництва [21, 221]. Махсма М.Б. в своєму переліку функцій заробітної плати наводить таку функцію як формування платоспроможного попиту населення, яка покликана узгоджувати платоспроможний попит з одного боку, і виробництво споживчих товарів – з іншого [27, 86]. Осипов С. виокремлює такі дві групи функцій заробітної плати: 1. Економічні: а) функція залучення трудівників до праці; б) відтворення робочої сили; в)стимулювання; г)неухильне підвищення матеріального добробуту; д)забезпечення рівності працівників до результатів виробництва продукту; е) облік; є)формування платоспроможного попиту; 2. Соціальні: а) функція поєднання суспільних та особистих інтересів; б) виховання інтересу до праці; в)виховання і розвиток творчих здібностей; г)розвиток почуття колективізму; д)стимулювання гармонійного розвитку особистості; е)розвиток морально-престижних настанов [37, 15-19]. Наведена класифікація функцій заробітної плати є дуже цікавою та широкою, проте, на мій погляд, вона може бути доцільною лише при ефективній організації заробітної плати. Сьогодні заробітна плата в Україні не виконує майже жодної з перелічених функцій. Через важку, тривалу економічну та політичну кризу заробітна плата в країні знаходиться на безпрецедентно низькому рівні. Тому, на мій погляд, в сучасній економіці нашої країни заробітна плата повинна виконувати такі функції: - відтворювальну (70% оплати праці має становити основна частина – тоді ця функція буде виконуватися); - мотиваційну, що поділяється на дві під функції: 1) стимулювання до виконання складних, відповідальних робіт, поліпшення результатів праці; 2) мотивація до саморозвитку, професійного становлення, самореалізації. Саме остання під функція є, на мій погляд, запорукою перетворення заробітної плати із джерела реалізації потреб людини та організації в мотив професійного розвитку особистості. Всі інші важливі функції заробітної плати (регулювальна, облікова, соціальна, оптимізаційна) обов’язково повинні виконуватися, проте лише тоді, коли оплата праці буде забезпечувати відтворення та мотивацію працівників. Для забезпечення реалізації заробітною платою своїх функцій необхідне дотримання таких принципів:
Важливе значення у теоретичному розділі курсової роботи студентом має бути приділено обґрунтуванню вибору методики аналізу досліджуваних проблем, яка буде застосована в аналітичному розділі роботи. При цьому особливу увагу слід звернути на якість і глибину теоретико-методологічного аналізу досліджуваної проблеми з управління персоналу чи економіки праці. Оскільки теоретичний розділ курсової роботи передбачає наявність критичного огляду літературних джерел, наукової полеміки, то це вимагає дотримання студентом етики цитування (посилання на використані джерела, у тому числі Інтернет), правил оформлення списку використаних джерел інформації. Етика цитування та посилання на літературні джерела. У процесі підготовки курсової роботи для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору, слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. Загальні вимоги до цитування такі: а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання; б) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело; Посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей з цитованого документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати зміст, мову тексту тощо. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише у тих випадках, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання. Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела, на яке посилаються. На запозичену з літературних і статистичних джерел інформацію (формули, таблиці, схеми, графіки, узагальнення, висновки тощо) обов’язково слід робити посилання або внизу цієї самої сторінки, або у тексті, наводячи (у квадратних душках) порядковий номер джерела в списку використаної літератури та через зап’яту номери сторінок, з яких узято інформацію. Оформлення списку використаних джерел. Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором курсової роботи. До списку використаної літератури слід включати тільки ті джерела, на які є посилання у тексті. Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні наукових праць), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог міжнародних і державного стандартів з обов’язковим наведенням назв праць. Зокрема потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна отримати з таких стандартів: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, ЮТ)”, ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ГОСТ 7.12-93 «СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила». Для нормативно-правових актів необхідно вказувати офіційні видання (Відомості Верховної Ради України, Офіційний вісник України, газета «Урядовий кур’єр», Зібрання постанов Уряду України). Не слід посилатися на електронні бази даних та інші видання (книги), які не є офіційними джерелами змісту нормативно-правових актів. ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ У СПИСКУ ДЖЕРЕЛ, ЯКИЙ НАВОДЯТЬ У КУРСОВІЙ РОБОТІ
Зміст аналітичного розділу (II)та рекомендовані джерела фактичних даних для розрахунків наведено у відповідних розділах методичних вказівок (рекомендацій). Рекомендації, пропозиції, прогнози та заходи щодо вдосконалення досліджуваної проблеми (III розділ) можуть бути розроблені студентом як самостійно, так і на підставі вивчення й узагальнення передового досвіду, висвітленого у літературних джерелах. Вони повинні бути обґрунтованими, реальними, мати теоретичну і практичну цінність. Висновки: повинні містити узагальнення щодо результатів дослідження автора за заданою тематикою. Головна вимога до написання курсових робіт – це самостійність, особиста ініціативність, творчий підхід. У разі списування із літературних та інших джерел курсова робота не допускається до захисту. В методичних вказівках наведено орієнтовні питання, що можуть бути використані при написанні курсових робіт. Кожен студент – автор курсової роботи може на свій розсуд, проконсультувавшись з викладачем, сформувати зміст роботи. Загальні вимоги до оформлення курсової роботиКурсову роботу друкують на комп’ютері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 через 1,5 міжрядковий інтервал. Шрифт Times New Roman, величина кеглю 14. Обсяг курсової роботи має бути в межах до 35 сторінок (не рахуючи сторінок індивідуального завдання до курсової роботи, яке кожен студент отримує від керівника та яке не нумерується), з приблизно рівномірним поділом кількості сторінок між трьома розділами роботи (теоретичним, аналітичним та рекомендаціями). Текст курсової роботи друкують, залишаючи береги таких розмірів: лівий- 25мм, правий – 10мм, верхній – 20 мм, нижній – 20мм. Відстань між заголовком розділу та текстом повинна дорівнювати 2 інтервали. До загального обсягу курсової роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів курсової роботи підлягають нумерації на загальних засадах. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включається до загальної нумерації сторінок роботи, не проставляючи його номера. Наступні сторінки нумерують у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, вступ, висновки, додатки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Номер розділу ставлять після слова „РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Ілюстрації позначаються словом „Рис.” і нумеруються послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Таблиці нумеруються послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис „Таблиця” із зазначенням її номера. Критерії оцінювання курсових робітПідсумкову, диференційовану оцінку курсової роботи визначає комісія, що призначається кафедрою. 1. Курсова робота не допускається до захисту і повертається на доопрацювання, якщо: - роботу надано на кафедру (на перевірку) для рецензування з порушенням термінів, установлених кафедрою (викладачем, який викладає дану дисципліну); - роботу написано на тему, що не включена до переліку тем курсових робіт з відповідної дисципліни або не погоджена з викладачем; - роботу виконано не самостійно; - структура і логіка побудови змісту роботи не відповідає вимогам та темі курсової роботи; - курсову роботу не зброшуровано (тобто аркуші не скріплені). 2. У процесі оцінювання враховується низка важливих показників якості курсової роботи, а саме: – чіткість формулювання мети і завдань курсової роботи, складність досліджуваних у роботі проблем, відповідність логічної побудови роботи поставленим цілям і завданням; – якість і глибина теоретико-методологічного аналізу проблеми; широта й адекватність методологічного апарату; якість критичного огляду літературних джерел, наявність наукової полеміки, посилань на літературні джерела та формулювання власної думки студента-автора курсової роботи; – системність і глибина аналізу статистичних і фактичних матеріалів, наявність і переконливість узагальнень і висновків з аналізу, наявність і якість ілюстративних матеріалів у тексті роботи, використання економіко-математичних методів, соціологічних та інших досліджень; – наявність та логічний зв'язок заходів, що пропонуються для вирішення проблеми, яка досліджується у роботі, з проведеним у роботі аналізом фактичних та статистичних матеріалів, їх актуальність, реалістичність та економіко-соціальна обґрунтованість, наявність альтернативних підходів до вирішення визначених проблем; – володіння культурою презентації, вміння стисло (в межах регламенту), послідовно й чітко викласти сутність і результати дослідження, здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди; повнота і ґрунтовність відповідей на запитання членів комісії, що приймає захист курсових робіт, на зауваження і пропозиції, що містяться у рецензії на курсову роботу. Критерії експертного оцінювання рецензентом знань студентів при виконанні та захисті курсової роботи з дисциплін фахового спрямування
Таким чином, якість виконання даної курсової роботи оцінюється в діапазоні від 0 до 65 балів, а результати захисту курсової роботи оцінюються в діапазоні від 0 до 35 балів. Загальна підсумкова оцінка при захисті курсових робіт складається з суми балів, отриманих за якість виконання курсових робіт, та кількості балів, отриманих при захисті. До залікової відомості заносяться сумарні результати в балах, отримані при попередньому ознайомленні та при захисті курсових робіт. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ ДИСЦИПЛІН ПРОФІЛЬНОГО СПРЯМУВАННЯ: фізіологія і психологія праці, організація і нормування праці, управління персоналом, мотивація персоналу (СПЕЦІАЛЬНОСТІ 6.030505)
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ (РЕКОМЕНДАЦІЇ) ЩОДО ПІДГОТОВКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ «ФІЗІОЛОГІЯ І ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ»Тема 1. Працездатність людини і заходи щодо підтримання стійкого стану працівників на виробництвіКурсову роботу з цієї теми рекомендується виконувати за таким орієнтовним планом: Вступ Розділ І. Сутність, фактори і динаміка працездатності. Розділ ІІ. Аналіз та оцінка працездатності працівників. 2.1. Визначення інтегрального показника працездатності в динаміці робочої зміни за окремими функціями. 2.2.Визначення інтегрального показника працездатності в динаміці робочої зміни методом непараметричної статистики. Розділ ІІІ. Проект заходів щодо підвищення працездатності працівників на виробництві. 3.1. Основні напрямки підтримання стійкого стану працівників на виробництві. 3.2. Розробка проекту заходів щодо забезпечення високої працездатності працівників. Висновки Література Методичні поради до виконання курсової роботиПід час виконання курсової роботи треба дотримуватися таких вимог. Вимоги до змісту, вступу та висновків див. у розділі «Загальні методичні вказівки щодо підготовки курсових робіт». Теоретична частина роботи повинна ґрунтуватися на опрацюванні літературних джерел і розкривати наступні питання: – сутність працездатності, її рушійні сили і межа; – оцінка різних підходів до визначення категорії «працездатність»; – взаємозв’язок працездатності і продуктивності праці; – фактори впливу на працездатність працівників; – методологічні підходи до вибору показників працездатності при виконанні різних робіт; – закономірності динаміки працездатності протягом зміни, доби, тижня, причини наявності різних типів динаміки працездатності. Аналітична частина курсової роботи передбачає обробку статистичної інформації, розрахунки відповідних показників, побудову кривих працездатності та їх оцінку. Для виконання цього завдання необхідно опрацювати рекомендовані матеріали, які відображають певні ситуації, і зробити відповідні висновки. Конструктивна частина роботи полягає: – у розробці та обґрунтуванні проекту організаційно-економічних, психофізіологічних і соціальних заходів, спрямованих на збільшення фази стійкого стану працівників на виробництві; – в обчисленні показників приросту продуктивності праці за рахунок фактора «працездатність». Фактичні матеріали і ситуації для виконання 2-го розділу На основі наведених у таблиці 1 даних, що характеризують динаміку показників окремих функцій працівників, необхідно: – зробити стандартизацію показників; – визначити середнє стандартизоване значення кожної функції; – трансформувати показники функцій, які збільшуються зі зменшенням працездатності, в обернені величини; – визначити інтегральний показник працездатності за кожний момент спостереження; – побудувати криву працездатності і зробити її аналіз. Таблиця 1 Абсолютні показники досліджених функцій (токарі)
* Показники потребують трансформації в обернені величини За методом непараметричної статистики необхідно розрахувати інтегральні показники працездатності в кожний момент спостереження для групи робітників за наступних змін окремих фізіологічних функцій порівняно з доробочим періодом (випадків), побудувати криву працездатності і дати відповідні пояснення. На токарно-фрезерувальній дільниці механічного цеху зайнято 86 робітників. Праця пов’язана з фізичними зусиллями і характеризуються середнім ступенем монотонності. Обідня перерва 30 хвилин. Методичні вказівки щодо виконання розділу 3Обґрунтувати проект заходів щодо збільшення тривалості фази стійкого стану і розрахувати приріст продуктивності праці за рахунок цього фактора. Обґрунтувати систему заходів щодо підвищення працездатності робітників токарно-фрезерувальної діяльності з метою збільшення питомої ваги фази стійкого стану в загальній тривалості робочої зміни з 58% до 73% і розрахувати приріст продуктивності праці за рахунок цього фактора. Ситуації для обґрунтування системи заходів, спрямованих на підвищення працездатності робітників. Бригада робітників зайнята укладкою шлакоблоків товщиною перемички 1,5 шлакоблока. В 1м2 37шлакоблоків. Час виконання роботи – 20 хв. Робота важка; споживання кисню становить 1,5 л/хв., частота пульсу – 99-103 ударів за хвилину. Обґрунтувати систему заходів щодо підвищення працездатності робітників і розрахувати приріст продуктивності праці за наступних даних. Таблиця 3
Тема 2. Виробнича втома та заходи запобігання перевтомі працівниківКурсову роботу з цієї теми рекомендується виконувати за таким орієнтовним планом: Вступ Розділ І. Сутність і методика дослідження втоми. Розділ ІІ. Аналіз та оцінка втоми працівників. 2.1. Визначення ступеня втоми і функціонального напруження працівників. 2.2. Визначення показника втоми на основі змін фізіологічних функцій. 2.3. Визначення загального коефіцієнта стомлення і відновлення працездатності. Розділ ІІІ. Проект заходів щодо запобігання перевтомі працівників на виробництві. 3.1. Основні напрямки запобігання перевтомі працівників. 3.2. Розробка проекту заходів щодо зниження втоми працівників. Висновки Література Методичні поради до виконання курсової роботи Під час виконання курсової роботи треба дотримуватися таких вимог. Вимоги до змісту, вступу та висновків див. у розділі “Загальні методичні вказівки щодо підготовки курсових робіт”. Теоретична частина роботи повинна розкривати наступні питання: – втома як етап у динаміці працездатності; – сутність і оцінка локально-гуморальних теорій втоми; – сучасна концепція втоми та її аргументація; – механізм і сутність втоми; – показники і стадії втоми; – методики оцінки втоми; – особливості втоми при виконанні різних робіт. Аналітична частина курсової роботи полягає в обробці і аналізі статистичної інформації та визначенні ступеня втоми і функціонального напруження працівників. Конструктивна частина курсової роботи повинна містити обґрунтування системи заходів, спрямованих на профілактику перевтоми працівників. Статистичні матеріали і ситуації для виконання 2-го розділу За наведеними в таблиці 1 даними розрахувати: - показники напруження по кожній функції (ПФІ); - загальний показник трудового напруження (Пт.н.); - показник напруження по кожній функції на кожний момент спостереження (Пфt); - загальний показник трудового напруження на кожний момент спостереження (Пm.н.t); - побудувати криву трудового напруження; - за показником трудового напруження визначити ступінь втоми. Таблиця 1 Показники досліджених функцій в динаміці робочої зміни (машиніст насосної установки)
За наведеними в таблиці даними, визначити показник втоми працівників за відповідних змін фізіологічних функцій порівняно з доробочим періодом (кількість випадків). Таблиця 2 Показники зміни фізіологічних функцій робітників механічного цеху (випадків)
За наведеними даними, розрахувати загальний коефіцієнт стомлення (Кс), коефіцієнт відновлення працездатності (Кв.п.) і ступінь трудового напруження (Кс.т.н.) і зробити відповідні висновки. Загальна чисельність робітників – 250 Чисельність робітників, які не втомилися – 25 Чисельність робітників, які помірно втомилися – 175 Чисельність робітників, які сильно втомилися – 50 Чисельність робітників, які наступного дня приступили до роботи не втомленими або помірно втомленими – 235 Методичні вказівки щодо виконання розділу 3 Розробка проекту заходів щодо зниження втоми працівників. Обґрунтувати систему заходів щодо запобігання перевтомі машиніста насосної установки, враховувати визначений ступінь втоми (ІІ розділ), а також такі характеристики роботи, як необхідність регулювати, контролювати за допомогою контрольно-вимірювальних приладів роботу установки, ліквідовувати несправності, що вимагає напруження уваги, доброї пам’яті, зорової орієнтації, координованих рухів. Режим роботи не регламентований. Тривалість робочої зміни 8 год. Поза сидячи або стоячи. Освітлення недостатнє. Підвищений шум. Виробнича гімнастика не застосовується. Тема 3. Монотонність праці та шляхи підвищення змістовності праціКурсову роботу з цієї теми рекомендується виконувати за таким орієнтовним планом: Вступ Розділ І. Сутність, види і критерії монотонності праці. Розділ ІІ. Психофізіологічний аналіз трудових операцій та оцінка монотонності праці. 2.1. Методика і завдання психофізіологічного аналізу трудових операцій. 2.2. Порівняльний психофізіологічний аналіз трудових операцій і визначення ступеня їх монотонності. Розділ ІІІ. Проект заходів щодо запобігання монотонності праці. 3.1. Основні напрямки запобігання монотонності і підвищення змістовності праці. 3.2. Розробка проекту заходів щодо зниження монотонності праці. Висновки Література Методичні поради до виконання курсової роботи Під час виконання курсової роботи треба дотримуватися таких вимог. Вимоги до змісту, вступу та висновків див. у розділі “Загальні методичні вказівки щодо підготовки курсових робіт”. Теоретична частина роботи повинна ґрунтуватися на опрацюванні літературних джерел і розкривати наступні питання: – вплив науково-технічного прогресу на характер і зміст праці; – оцінка потоково-конвеєрного способу виробництва як основного чинника монотонності праці; – сутність, критерії і види монотонності; – психічні стани працівників при виконанні монотонних робіт; – монотоностійкість та її показники. Аналітична частина курсової роботи передбачає аналіз конкретних трудових операцій і визначення ступеня їх монотонності. Конструктивна частина роботи полягає у розробці та обґрунтуванні проекту заходів, спрямованих на зниження монотонності конкретних робіт (трудових операцій). Матеріали для виконання 2-го розділу Зробити порівняльний психофізіологічний аналіз двох трудових операцій, що виконуються на конвеєрі, визначити їх рухові і часові особливості, встановити ступінь монотонності, фізичну важкість, нервову напруженість і ступінь втоми працівників. Таблиця 1 Основні характеристики трудових операцій
Методичні вказівки щодо виконання розділу 3 На основі аналізу трудових операцій і висновків, зроблених у розділі ІІ, обґрунтувати проект заходів щодо раціоналізації організації праці та зниження монотонності роботи, врахувавши додатково наступні характеристики робіт. А. Складання годинників. Робота характеризується великим напруженням зорового аналізатора, зосередженістю уваги, відповідальністю за точність. Динамічна робота виконується м’язами кисті і пальців; рухи дрібні і точно координовані. Статичні напруження припадають на поперекову область і спину для підтримання робочої пози. В першій половині робочої зміни лабільність зорового аналізатора значно знижується. Такі ж зміни відбуваються і за 1,5 – 2 год. до кінця роботи. В ці ж періоди збільшується час сенсомоторних реакцій та відмічається зниження уваги і послаблення слуху. Витривалість до статичних зусиль у перші 2 – 3 години роботи зростає, потім стабілізується і в другій половині зміни знижується. Рівень шуму 65 дБ. Тривалість робочої зміни 8 год. Обідня перерва – 1 год. через 4 год. роботи. В першій і другій половині зміни встановлені 7-хвилинні перерви на відпочинок. Функціональна музика і виробнича гімнастика не застосовуються. Б. Обробка головок швейної машини. Робота вимагає певного напруження зору, активної участі м’язів рук, передпліччя, кистей, пальців під час кріплення деталей середнього розміру. Під час утримання інструментів або піднімання і утримання важких деталей динамічні і статичні навантаження припадають на крупні м’язи тіла. Загальна маса вантажу, що піднімається, становить від 5 до 10 тонн за зміну. На робочих місцях рівень шуму становить 85 – 95 дБ. М’язова витривалість у робітниць знижується через 1,5 – 2 год. роботи в першій половині робочого дня і в кінці робочої зміни більш ніж на 40%. Збільшується систолічний і діастолічний тиск крові та частота пульсу до 90 ударів за хвилину. Лабільність зорового аналізатора знижується, а час сенсомоторної реакції зростає. Робітники працюють стоячи і переміщуються з ходом конвеєра. Працездатність знижується через 1 – 1,5 год. роботи протягом робочого дня. Діючий режим праці і відпочинку передбачає годинну перерву на обід та по одній 10-хвилинній перерві на відпочинок у першій і другій половині робочої зміни. Тема 4. Важкість праці та методика визначення категорії важкості роботиКурсову роботу з цієї теми рекомендується виконувати за таким орієнтовним планом: Вступ Розділ І. Суть, фактори і методика оцінки важкості праці. 1.1. Проблема важкості праці та оцінка різних підходів до її вивчення. 1.2. Сутність і фактори важкості праці. 1.3. Медико-фізіологічна класифікація важкості праці. 1.4. Методика оцінки важкості праці. 1.5. Важкість та інтенсивність праці. Розділ ІІ. Оцінка важкості праці. 2.1. Оцінка важкості праці за показниками трудового процесу і факторів виробничого середовища. 2.2. Оцінка важкості праці за бальною оцінкою факторів трудового процесу і виробничого середовища та тривалістю їх дії. Розділ ІІІ. Проект заходів щодо зниження важкості праці та їх ефективність. 3.1. Соціально-економічна ефективність зменшення важкості праці. 3.2. Визначення інтегральних показників важкості праці, працездатності і приросту продуктивності праці за умови зниження важкості роботи. 3.3. Розробка проекту заходів , спрямованих на зниження важкості конкретної роботи, і розрахунок можливого приросту продуктивності праці. Висновки Література Методичні поради до виконання курсової роботи Під час виконання курсової роботи треба дотримуватися таких вимог. Вимоги до змісту, вступу та висновків див. у розділі “Загальні методичні вказівки щодо підготовки курсових робіт”. На основі опрацювання літературних джерел у теоретичній частині курсової роботи необхідно розглянути наступні питання: – методологічні підходи до вивчення проблеми важкості праці; – оцінка існуючих методик визначення важкості праці та сфера їх застосування; – сучасна концепція важкості праці на основі інтегрального критерію її оцінки; – сутність методики інтегральної бальної оцінки важкості праці; – взаємозв’язок між важкістю та інтенсивністю праці. Аналітична частина курсової роботи передбачає обробку і аналіз статистичної інформації, розрахунки відповідних показників та їх аргументацію. Конструктивна частина роботи полягає у розробці та обґрунтуванні проекту заходів щодо зниження важкості праці і розрахунках приросту продуктивності праці. Статистичні матеріали і конкретні ситуації для виконання 2-го розділу Визначити категорію важкості праці, ступінь втоми, і працездатності робітника на основі показників трудового процесу і факторів виробничого середовища на робочому місці. Таблиця 1 Показники трудового процесу і факторів виробничого середовища на робочому місці машиніста гумозмішувача (оператор).
Визначити категорію важкості праці, ступінь втоми і працездатності робітника за наступних даних. Таблиця 2 Бальна оцінка біологічно значущих факторів трудового процесу і виробничого середовища на робочому місці вантажника
Методичні вказівки щодо виконання розділу 3 Розрахувати інтегральні показники важкості і приріст продуктивності праці за наступних даних. Таблиця 3 Середній бал біологічно значущих елементів трудового процесу і виробничого середовища на робочих місцях
Обґрунтувати проект заходів щодо зменшення впливу несприятливих факторів трудового процесу і виробничого середовища та зменшення важкості праці на одну категорію і розрахувати можливий приріст продуктивності праці. Робота машиніста гумозмішувача шинного заводу здійснюється в три зміни. Тривалість зміни 8 год., робочого тижня – 3 дні. Обідня перерва 20 хв., час на відпочинок протягом зміни не регламентований. Змішування гумових сумішей здійснюється в закритих змішувачах з дистанційного керування. Каучук та інгредієнти підвозяться на візках на віддаль 10 м. Завантажують в камеру вручну. На ручні операції витрачається від 40 до 55% робочого часу. Робоча поза стоячи. Повітря забруднене токсичними речовинами, вміст яких в 1 м3 перевищує ГДК. Шум 85-90 дБ високочастотний. Температура на робочому місці 30-310С, відносна вологість повітря 40-60%. Освітленість 40 лК. Обґрунтувати заходи щодо раціоналізації режиму праці і відпочинку та захисту від несприятливого впливу виробничих факторів. Таблиця 2 Бальна оцінка біологічно значущих факторів трудового процесу і виробничого середовища
Методичні вказівки щодо виконання розділу 3 Розрахувати інтегральні показники важкості й приріст продуктивності праці за наступних даних. Таблиця 3 Середній бал біологічно значущих елементів трудового процесу і виробничого середовища на робочих місцях
Обґрунтувати проект заходів щодо зменшення впливу несприятливих факторів трудового процесу і виробничого середовища та зменшення важкості праці на одну категорію і розрахувати можливий приріст продуктивності праці. Сталевар мартенівської печі регулює подачу тепла в піч, управляє процесом виплавки сталі, бере проби, періодично засипає вручну лопатою залізну руду вагою 10-15 кг. Тривалість ручних робіт 50% робочої зміни. Робоча поза стоячи, з переходами від пульта керування до печі і назад. Тривалість зміни 8 год. робочого тижня – 4 дні. Обідня перерва – 30 хв. перерви на відпочинок не регламентовані. Умови праці несприятливі: температура літом +350, зимою +250, під час заправки печі +45-500С. Швидкість руху повітря 3-4м/с. Повітря забруднене пилом і газами (окис вуглецю – 11-22 мг/м3, пил тонкодисперсний 35-50мг/ м3 з вмістом кремнезему до 70%. Шум 80-85 дБ. Освітлення 40 лк. Теплове випромінювання 3 ккал/см2 /хв. протягом 72% робочого часу. В момент заправки печі до 15 кал/см2/хв. протягом 14% зміни. Обґрунтувати заходи щодо раціоналізації режиму праці і відпочинку та захисту від шкідливого впливу на працівника несприятливих факторів. Тема 5. Проектування раціональних режимів праці і відпочинкуКурсову роботу з цієї теми рекомендується виконувати за таким орієнтовним планом: Вступ Розділ І. Раціоналізація режимів праці і відпочинку як важливий напрям управління функціональним станом працівників. 1.1. Сутність, види і критерії раціональності режимів праці і відпочинку. 1.2. Фізіологічні передумови і закономірності розробки режимів праці відпочинку. 1.3. Зміст відпочинку. Ефект Сєченова як фізіологічна основа активного відпочинку. 1.4. Застосування функціональної музики та її вплив на працездатність працівників. 1.5. Вплив раціональних режимів праці і відпочинку на ефективність праці. Розділ ІІ. Регламентовані перерви на відпочинок та методи їх встановлення. 2.1. Порівняльна оцінка методів встановлення регламентованих перерв на відпочинок. 2.2. Встановлення тривалості регламентованих перерв на відпочинок залежно від характеристик трудового процесу і факторів виробничого середовища. 2.3. Встановлення тривалості регламентованих перерв на відпочинок залежно від умов праці і ступеня втоми працівників. Розділ ІІІ. Проектування раціонального режиму праці і відпочинку. 3.1. Основні напрямки вдосконалення режиму праці і відпочинку. 3.2. Оцінка існуючого і розробка проекту нового режиму праці і відпочинку. Висновки Література Методичні поради до виконання курсової роботи Під час виконання курсової роботи треба дотримуватися таких вимог. Вимоги до змісту, вступу та висновків див. у розділі “Загальні методичні вказівки щодо підготовки курсових робіт”. Теоретична частина роботи повинна ґрунтуватися на опрацюванні літературних джерел, законодавчих і відомчих матеріалів і розкривати наступні питання: – фізіологічні передумови необхідності чергування періодів роботи і відпочинку; – сутність і складові режиму праці і відпочинку; – види режимів праці і відпочинку та фактори, які їх зумовлюють; – критерії раціональності режимів праці і відпочинку; – фізіологічні закономірності розробки режимів праці і відпочинку; – методи встановлення регламентованих перерв на відпочинок та сфера їх застосування; – типові, окремі та нестандарті режими праці і відпочинку; – зміст відпочинку, його фізіологічна основа і застосування на виробництві; – функціональна музика як фактор раціоналізації режимів праці і відпочинку, методика використання; – вплив раціональних режимів праці і відпочинку на ефективність праці. Аналітична частина курсової роботи передбачає оцінку різних методів встановлення регламентованих перерв на відпочинок і сфери їхнього застосування, а також конкретні розрахунки тривалості регламентованих перерв. В конструктивній частині роботи необхідно обґрунтувати напрямки вдосконалення існуючих режимів або розробки нових, зокрема щодо вибору методів, організації відпочинку, застосування функціональної музики, виробничої гімнастики тощо, а також розробити проект режиму праці і відпочинку для конкретного виробничого процесу. Статистичні матеріали і ситуації для виконання 2-го розділу Розрахувати загальну тривалість регламентованих перерв на відпочинок, визначити їх кількість і час надання залежно від характеристик трудового процесу і факторів виробничого середовища. Таблиця 1 Характеристики факторів трудового процесу і виробничого середовища в цеху механічної обробки металу; питома вага оперативного часу в загальній тривалості робочої зміни 72%, тривалість зміни 8 годин
Розрахувати загальну тривалість регламентованих перерв на відпочинок залежно від умов праці і ступеня втоми працівників, визначити кількість і час надання перерв для відпочинку. Таблиця 2 Розрахувати показник втоми, загальну тривалість, кількість і час надання регламентованих перерв на відпочинок робітників штампувального цеху за наступних даних і дати необхідні пояснення
Методичні вказівки щодо виконання розділу 3 Розробити проект режиму праці і відпочинку, обґрунтувавши: – тривалість і раціональність надання обідньої перерви; – тривалість, кількість і розподіл регламентованих перерв на відпочинок; – час впровадження і тривалість різних видів виробничої гімнастики; – час призначення, тривалість і характер функціональної музики; – організацію відпочинку. Виробнича ситуація: робота - щипання слуди виконується вручну. Зміст роботи зводиться до розщеплення спеціальним ножем тонких (10-40 мк) пластинок від куска-злитку. Загальна тривалість операції – 3-4 сек; Тривалість одного трудового прийому 0,4-1,0 сек. Повторюваність однотипних рухів за зміну 16-17 тис. раз. Робота виконується індивідуально. Інтенсивність – 50 рухів за хвилину. Отже, робота характеризується високим рівнем інтенсивності і монотонності. Тривалість робочої зміни 8 год. Початок роботи о восьмій годині. Закінчення – о 17 год., перерва на обід з 12 до 13 год. Виробнича гімнастика проводиться в 10 год. 30 хв. Робоча поза «сидячи». Функціональна музика не застосовується. Крива працездатності має свої особливості. В першій половині зміни (перші 2 години) продуктивність праці зростає, не стабілізуючись, однак, на досягнутому рівні протягом певного часу, а зразу починає знижуватися протягом наступних 2 годин до рівня, нижчого за вихідний. Таким чином, фаза стійкого стану практично відсутня. У другій половині зміни виробіток періодично коливається (то збільшується, то різко падає і знову зростає). Найбільший спад продуктивності праці відмічається після 13год30 хв до 14 год та після 15 год. 30 хвилин. Функціональні зрушення досить виражені і виявляються уже в перші 1,5-2 години роботи (частота пульсу перед обідньою перервою перевищує вихідний рівень на 6-7%, аналогічно змінюється час реакцій). Після обідньої перерви час реакцій зменшується і до кінця зміни тримається на одному рівні. З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |