Оцінювання результатів розрахункової роботи студентів

За успішне виконання кожного із завдань розрахункової індивідуальної робіт студенти отримують від до бала. Виконання самостійної роботи оцінюється в 1 бал в цілому. Таким чином, за кожну роботу студенти можуть отримати максимально:

План–графік захисту розрахункових робіт

Вимоги до оформлення розрахункової роботи

Звіт з розрахункової роботи має бути збережений на диску і оформлений як папка з ім’ям RozRah_ВашеПрізвищеЛатиницею.

В цій папці мають знаходитись:

• файл документа програми MS Word з варіантом роботи (електронний звіт); файл документа програми MS Excel з ім’ям;

• ВашеПрізвищеЛатиницею. xls із застосованою для обчислень, розробленою автором процедурою-підпрограмою.

Загальні вимоги

Розрахункова робота оформлюється згідно Державного стандарту України. Таким стандартом є ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

Процес літературного оформлення роботи передбачає знання і дотримання певних вимог , а саме:

- чіткість, зрозумілість, систематизація і послідовність викладу матеріалу;

- поділ тексту на абзаци: кожен абзац містить самостійну думку, виражену одним чи кількома реченнями; абзац починається з нового рядка, з великої літери, на відстані 1-1,5 см від полів;

- округлення числових значень величин повинно бути однаковим: 1, 75; 2,00 а не 1,75:2.

Розрахункова робота виконується на окремих аркушах білого паперу форматом А4 (210 х 297 мм). Робота має бути надрукована через 1.5 міжрядкові інтервали, шрифт 14.

Текст повинен мати поля з 4-х боків аркуша:

- зліва – 20 мм;

- справа – 15 мм;

- зверху – 20мм;

- знизу – 20 мм.

Усі сторінки мають бути пронумеровані. Починається нумерація з титульного листа (без позначення на ньому сторінки), арабськими цифрами у верхньому правому куті сторінки.

Готова робота подається у зброшурованому вигляді.

Заголовки структурних частин розрахункової роботи “Зміст”, “Вступ”, “Розділ”, “Висновки”, “Список використаних джерел” і “Додатки” друкують з великої літери (шрифт 14, жирний) симетрично до тексту. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Заголовки підрозділів пунктів друкують маленькими літерами (розмір шрифту 14, жирний, крім першої великої) з абзацного відступу. В кінці заголовка не ставиться крапка. Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 2 інтервали.

Вимоги до ілюстрацій

Текст розрахункової роботи ілюструють таблицями, кресленнями, фотографіями, графіками, діаграмами. Вибір виду ілюстрації залежить від змісту матеріалу та поставленої мети.

Кількість ілюстрацій, використаних у розрахунковій роботі, визначається їхнім змістом і повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту ясності і конкретності.

Ілюстрації /фотографії, діаграми тощо/ іменуються рисунками і нумеруються послідовно в межах розділу, розділяючи крапкою номер розділу і порядковий номер рисунка.

Наприклад: рис. 2.1 /другий рисунок першої глави/. Номер і назву рисунка пишуть під графічним зображенням.

Усі ілюстративні матеріали розміщують після посилання на них.

Контрольні питання для вивчення теми 

1. Знайти рішення оптимізаційної моделі

2. Копіювання і переніс фрагментів робочого аркушу в системі Excel. Робота з матрицями.

3. Вирішити систему рівнянь за допомогою операцій над матрицями

4. Основні конструкції Visual Basic for Applications (VBA).

5. Знайти рішення розгалудженого рівняння.

6. Методи адресації кліток і областей у системі Excel. Основні функції системи Excel.

7. Побудова графіків у системі Excel.

8. Функції Excel і їх виклик.

9. Знайти рішення системи лінійних рівнянь за допомогою матричних операцій

10. Розширений фільтр в системі Excel, його призначення і робота з ним.

11. Вирішення систем циклічних рівнянь в системі Excel.

12. Основні складові бази даних системи Access і їх призначення.

13. Бази даних у системі Excel і робота з ними.

14. Основні оператори мови Visual-Basic і їх робота.

15. Умовні оператори мови Visual-Basic. Їх структура і робота.

16. Оператори циклу мови Visual-Basic. Їх структура і робота.

17. Макроси в системі Excel. Їх побудова і призначення.

18. Модулі форми на Visual-Basic в системі Access і принципи їх побудови.

Етапи виконання розрахункової роботи

Розрахункова робота складається з двох завдань, кожне завдання охоплює наступні теми:

І. Алгоритмізація обчислювальних процесів MS Word

1. Постановка завдання.

2. Формалізацію завдання.

3. Алгоритм розв‘язування завдання.

4. Побудувати блок-схему.

ІІ. Реалізація обчислювальних алгоритмів та аналіз даних в MS Excel

1. Розрахунки в MS Excel.

2. Побудувати графік функціональної залежності

3. Описати етапи розв‘язування завдання в MS Word.

ІІІ. Основи офісного програмування VBA

1. Опис структури програми і даних в MS Word.

2. Розрахунки в VBA.

3. Описати етапи розв‘язування завдання в MS Word.

Теоретичні відомості

Під розв’язуванням задачі ми розуміємо одержання необхідних результатів з вихідних даних.

Вихідні дані – це те, що має бути отримане в результаті розв’язування задачі.

Розв’язування задачі з використанням ЕОМ має такі етапи:

Перший етап – аналіз формулювання задачі з метою конкретизації того, що дано в задачі і що потрібно знайти, тобто зазначення вихідних даних і необхідних результатів.

Другій етап – побудова опису розглянутих у задачі об’єктів, що дає можливість одержати необхідні результати з вихідних даних.

Третій етап – ухвалення рішення використовувати конкретне готове програмне забезпечення.

Четвертий етап – розробка детального опису послідовності дій, які необхідно виконати для розв’язування задачі.

П’ятий етап – виконання безпосередньо за комп’ютером послідовності дій, розробленої на четвертому етапі.

Щоб одержати розв’язок задачі, необхідно виконати операції оброблення даних. Які операції оброблення даних і в якої послідовності необхідно їх виконати, щоб одержати розв’язок задачі, указує алгоритм.

Алгоритм – це точний і зрозумілий опис послідовності дій над заданими об’єктами, що дозволяє отримати кінцевий результат.

Термін “алгоритм” походить від назви середньоазіатського міста Хорезм. У цьому місті в IX ст. жив математик і астроном Мухамед , який сформулював правила чотирьох арифметичних дій. Арабський варіант його імені Аль – Хорезмі, що в Європі записувався латиною як Algorithmi , і став основою терміна ”алгоритм”. За наших часів поняття алгоритму було узагальнено, і словом “алгоритм” стали позначати опис будь – якої послідовності дій. Так, наприклад , у хімії отримання тієї чи іншої сполуки можна описати за допомогою алгоритму. Але найбільше прикладів алгоритмів у математиці – науці, в якій і зародилося саме це поняття. До алгоритмів із шкільного курсу математики можна віднести правила виконання арифметичних дій, правила знаходження розв’язків рівнянь тощо. У вигляді алгоритмів можна сформулювати правила побудови різних геометричних фігур, а також рекомендації щодо розв’язку багатьох типових задач. Однак алгоритми в інформатиці – це не тільки рецепти розв’язання задач. Алгоритми розробляються, насамперед, із метою автоматизації дій виконавця.

Кожному алгоритму притаманні такі основні властивості:

Дискретність – розчленованість обчислювального процесу на окремі елементарні кроки, можливість виконання яких не викликає сумніву.

Визначеність - кожен крок алгоритму має бути однозначно описаною дією і не містити двозначностей.

Масовість – можливість застосування певного алгоритму до цілого класу однотипних задач.

Скінченність – алгоритм має бути реалізований за конечне число кроків і повинен користуватися конечним набором вхідних значень.

Результативність – алгоритм має привести до отримання результату.

Алгоритми можуть бути описані:

усно, словесно (у вигляді плану дій – розпоряджень), графічно (у вигляді блок – схем).

Найпоширеніший із них – графічний, або блок-схема. Графічний алгоритм відображається геометричними фігурами, які зв’язуються між собою лінями для визначення напрямку наступної дії.

Таблиця графічних символів.

Алгоритми розрізняють за структурою на : лінійні, розгалужені, циклічні.

Лінійна структура використовується в алгоритмах, де одна дія виконується слідом за іншою послідовно в порядку розташування блоків, і при цьому жодна з дій не пропускається і не повторюється.

Розгалужена структура передбачає вибір виконання дії залежно від виконання певної умови, при цьому деякі дії можуть не виконуватися взагалі (пропускатися). Умова може бути простою і складною.

Циклічна структура використовується за необхідності повторень деяких дій (блоків). Перед кожним повторенням (циклом) змінюється значення одного або кількох даних.

Комбінуючи базові структури між собою, можна відтворювати алгоритм, що реалізує складний обчислювальний процес.

Структурна побудова алгоритму включає:

- використання методу покрокової деталізації;

- використання на кожному із зазначених кроків перелічених базових структур;

- використання на кожному із зазначених кроків трьох перелічених базових структур;

- аналіз створеного алгоритму – метод ручної “прокрутки” – перевірка правильності функціонування створеного алгоритму шляхом підставки вхідних значень і перегляду роботи алгоритму вручну.

Теорія Excel i VBA.

Електронна таблиця (ЕТ)– це програма, призначена для опрацювання даних, наведених у вигляді таблиці бухгалтерського , економічного чи статистичного характеру, а також для автоматизації математичних обчислень.

ЕТ складаються з клітинок, що утворюють рядки і стовпці.

Відображення даного залежить від формату його зображення.

Формули призначені для виконання дій над вмістом клітинок згідно з умовою конкретної задачі. Щоб побачити всі формули у таблиці, треба задати режим відображення формул у клітинках.

Обчислення в таблицях ведуться автоматично. Це означає, що зміна будь-якого вхідного даного одразу ж веде до обчислення всієї таблиці.

Адреси клітинок В3 чи С3 називають відносними

Абсолютною називається адреса, в якій є два символи $: один перед назвою стовпця, другий – перед номером рядка. Змішана адреса містить лише один символ $.

Копіювання формул і автоматичне пер обчислення у таблиці – це два основні засоби автоматизації обчислень в ЕТ.

Надання таблиці бажаного вигляду називається форматуванням.

Деякі клітинки робочої таблиці, які мають суміжні сторони, утворюють діапазон клітинок.

Розгалудження в таблицях реалізують за допомогою функції ЯКЩО, яка використовується у формулах і має таку структуру:

ЯКЩО(<логічний вираз>;<вираз1>;<вираз2>).

Логічний вираз – це форма запису умови: простої або складеної.

Якщо умова істинна, то функція набуває значення першого виразу, інакше – другого. Складні умови записують за допомогою логічних функцій І та АБО.

Типи діаграм у табличному процесорі Еxcel та їх призначення. 

Діаграми призначені для ілюстрації функціональної залежності однієї величини від іншої або для порівняння двох і більше величин ,а також із метою виявлення тенденцій змін якого-небудь параметра в часі ,відображення відсоткового вмісту ряду компонентів у деякому об‘єкті.

Технологія створення діаграм та графіків на основі табличних даних.

Створення діаграми

1. Вибір типу та вигляду діаграми ,а також перегляд її зразка;

2. Вибір або зміна диапазону комірок, що містять дані, на основі яких буде побудовано діаграму , і визначення способу формування її рядків;

3. Введення заголовків діаграми та її осей ,встановлення будь-яких параметрів діаграми ,пов‘язаних з її зовнішнім оформленням;

4. Вибір варіанта розміщення діаграми (на поточному або на окремому листку).

Приклад. Біржова діаграма.

Характеристика засобів управління даними в табличному процесорі Еxcel (представлення таблиці як бази даних, застосування форми для введення та редагування даних в базі даних, сортування, фільтрація, підведення підсумків, їх аналіз за допомогою зведених таблиць та консолідація даних).

Сортування Команда <Дані-Сортування>

Сортування -використовується для упорядкування рядків у списку відповідно до вмісту окремого стовпця.

Сортуванню підлягають дві категорії даних - текстові і числові. Якщо сортуванню підлягають дані в стовпці, що зв'язаний з іншими стовпцями по рядках, то виділяти необхідно всі ці стовпці. Якщо немає необхідності в завданні особливих умов сортування, то можна користатися кнопками "сортування по зростанню" і "убуванню", у панелі інструментів "стандартна". Розширені можливості для сортування надаються в меню "дані" - командою "сортування ". Можна здійснити послідовне сортування по декількох незалежно обумовлених критеріях.

Сортування списків можна виконувти за значеннями комірок одного чи декількох стовпців. Рядки, чи стовпці або окремі комірки в процесі сортування переупорядковуються відповідно до заданого користувачем порядком сортування. Списки можна сортувати в зростаючому (від 1 до 9, від А до Я) чи спадаючому ( 9 до 1, від Я до А) порядку.

За замовчуванням списки сортуються за абеткою.

Для сортування місяців і днів тижня відповідно до їх логічного, а не абеткового порядку варто використовувати користувацький порядок сортування. Такий порядок сортування також використовується, якщо потрібно відсортувати список в іншому, особливому порядку. Наприклад, якщо в одному зі стовпців списку містяться значення "Замовник", “Дата замовлення”,"Шифр товару" ,"Ціна" і т.д., можна створити такий порядок сортування, що рядки, що містять нищу "Ціну", а в разі коли ціни збігаються за наступним ключем “Дату замовлення”, будуть першими.

Види сортування

• Сортування рядків по зростанню даних в одному стовпці

• Сортування даних по убуванню даних в одному стовпці

• Сортування рядків по двох чи чи більш стовпцях

• Сортування стовпців по вмісту рядків

• Сортування місяців, днів тижня або списків, що потрібно відсортувати в порядку, відмінному від алфавітного

Фільтрація Команда <Дані-Сортування>

Ідея принципу фільтрації полягає в тому, що в якийсь момент часу в таблиці візуально відображаються лише ті дані, які задовольняють заданим критеріям. Ці критерії можуть містяться в комірках самої таблиці, або бути умовою, що вказується користувачем.

Поняття про макроси, їх можливості для автоматизації управління розв‘язком фахових задач.

Макрос - це макрокоманди, які використовуються для автоматизації розв‘язання процедур та задач, що часто повторюються.

Якщо дія часто повторюється, її виконання можна автоматизувати за допомогою макроса. Макрос - це серія команд і функцій, що зберігаються в модулі Visual Basic.

Їх можна виконувати всякий разом, коли необхідно виконати дану задачу.

Перед тим як написати макрос, необхідно спланувати кроки і команди, що він буде виконувати. Якщо при записі макроса була допущена помилка, її виправлення буде також записано. Щораз при записі макроса, він зберігається в новому модулі, приєднаному до книги. Редактор Visual Basic дозволяє змінювати макроси, а також копіювати їх або з одного модуля в інший, або між різноманітними книгами. Крім того, можна перейменовувати модулі, у яких зберігаються макроси, або перейменовувати самі макроси

Основи програмування в середовищі VBA: типи даних, основні оператори та їх конструкції.

Одним із найважливіших функціональних розширень програми, призначеним для професіоналів, є вбудоване в Excel Середовище програмування Visual Basic (VBA) для рішення прикладних задач. Завдяки VBA фірмі Microsoft вдалося не тільки розширити можливості мови макрокоманд Excel , але і ввести новий рівень прикладного програмування, оскільки VBA дозволяє створювати повноцінні прикладні пакети, що по своїх функціях виходять далеко за рамки опрацювання електронних таблиць.

Змінна –це іменована область пам‘яті ,призначена для збереження даних, яка в ході виконання програми набуває різних значень.

Ім‘я змінної –це рядок символів ,що ідентифікує змінну у програмі.

Правила імен змінних:

1. Першим символом має бути літера;

2. Інші символи –літери та цифри;

3. Не можна застосовувати крапки;

4. Число символів не повинно бути більше 255.

5. Ім‘я не повинно бути ключовим словом Visual Basic.

Функція – це оператор ,що виконує певні дії (наприклад запит користувача на введення інформації або обчислення за формулою) ,а потім повертає результат своєї роботи у програму.

Тип даних - це спосіб збереження і подання даних у комп‘ютерній системі, який задає певний формат або розмір вмісту змінної.

Visual Basic працює з стандартними типами змінних. Крім того, программіст може визначити власний тип даних. У даному розділі описані ті з них, які в основному застосовуються при роботі з даними.

Тип даних які підтримує Visual Basic.

Способи оголошення типів змінних.

У багатьох мовах програмування всі змінні , що використовуються , мають бути оголошені. Цією процедурою системі програмування повідомляються ім’я і тип змінної.

Наприклад змінна називається Name і містить текст. Після оголошення цієї змінної як текстової система знає ,який її вміст , і , яку ємність пам’яті необхідно зарезервувати для неї.

У мові Visual Basic існують три способи оголошення типу змінної:

• явне оголошення за допомогою оператора опису змінної Dim (dimension –вимірність);

Dim Ім’я змінної [ As Тип Даних]

Dim Name As String в цьому випадку довжина змінної обмежується ОС.

Dim Name As String*35 в цьому випадку довжина змінної 35 символів.

• оголошення за допомогою ідентифікаторів типів;

У цьому випадку тип даних може встановлюватися просто доданням знака до імені змінної;

Приклад: Dim Name$

• неявне оголошення;

Змінна оголошується автоматично ,коли вона з’являється

Приклад: Price@=523. За знаком @ система розпізнає , що тип даних Currency

Стандартні типи функцій

Функція InputBox.

Функція InputBox забезпечує формування вікна для введення інформації з відображенням його заголовка і запрошенням користувача до введення інформації.

Значення, що повертається = InputBox(рядок повідомлення ,[заголовок вікна,][,текст за замовчуванням][,Хпоз][,Упоз][,файл підказки, контекст])

рядок повідомлення –визначає текст що відображається в діалоговому вікні як запрошення;

заголовок вікна –напис заголовка вікна;

текст за замовчуванням – визначає значення, що відображається в рядку введення;

Хпоз, Упоз – координати лівого кута вікна на екрані(по замовчуванню вікно відображається посередині екрана)

файл підказки, контекст –необов‘язкові параметри які дають змогу відкривати файл підказки і файл довідки.

Text9.Text = InputBox("Введіть прізвище ,ім'я ,групу (зразок - Петренко Іван ,ФБП-17)", "Вікно ідентифікації", , 1000, 3000)

Функція MessageBox.

Ця функція використовується для одержання від користувача відповідей “так” або “ні” і відображення коротких повідомлень , наприклад про помилки або попередження. Прочитавши повідомлення , користувач клацанням на кнопці “ОК” закриває вікно діалогу.

Синтаксис функції:

MsgBox "Рядок повідомлення",0 , " Заголовок вікна "

Приклад:

1. завантажити MS Exсel

2. ввімкнути панель Visual Basic

3. редактор Visual Basic

4. вікно проекту

Sub My()

Dim A As String

A = InputBox("Введіть призвище , ім'я , по батькові студента", "Вікно ідентифікації")

MsgBox A, 0, "Перевірка ідентифікації"

End Sub

5. запустити програму на виконання

Локальні змінні

визначаються в середині процедури або функції. Значення локальних змінних ,оголошених в операторі Static ,зберігаються протягом усього часу використання програми , а значення змінних оголошених в операторі Dim ,існують тільки протягом часу виконання процедури; значення цих змінних при черговому виклику процедури не будуть визначені.

Val(Text1.Text) –перетворення рядка на числовий вираз.

Програмування лінійних обчислювальних процесів

У лінійному обчислювальному процесі всі операції виконуються послідовно у порядку їх запису. Тому всі оператори рпрограми ,що реалізують цей процес ,також виконоються у порядку їх запису , а саме: зліва направо й зверху в низ.

Приклад. Програма обчислення вартості товару за формулою:

Сума=Ціна*Кількість

Постановка задачі:

Спроектувати додаток для розрахунку вартості купівлі (С) ,якщо відомо ціну одиниці товару (Ц) і кількість куплених одиниць (N).

Етапи розв‘язання задачі:

1. Розробка алгоритму;

2. Розробка призначеного для користувача інтерфейсу ,що включає проектування ескізу екранної форми і сценарію діалогу;

3. Введення тексту програми;

Private Sub Command_Click()

Dim Ціна As Currency

Dim Кількість As Integer

Dim Вартість As Single

Ціна=Val(Text1.Text)

Кількість= Val(Text2.Text)

Вартість = Ціна*Кількість

Text3.Text= Вартість

End Sub

4. Виконання програми на ПК;

5. Збереження спроектованого додатка;

Прогамування обчислювальних процесів, що розгалужуються

Поняття умовного оператора.

Private Sub Command1_Click()

Dim Q1, Q2, Q3, Q4, Q5, rq, rq1, rq2, rq3, rq4, rq5 As Integer

Text6.Text = ""

Text9.Text = ""

Q1 = Val(Text1.Text)

Q2 = Val(Text2.Text)

Q3 = Val(Text3.Text)

Q4 = Val(Text4.Text)

Q5 = Val(Text5.Text)

If Q1 = 12 Or Q1 = 21 Then rq1 = 1 Else rq1 = 0

If Q2 = 1 Then rq2 = 1 Else rq2 = 0

If Q3 = 2 Then rq3 = 1 Else rq3 = 0

If Q4 = 23 Or Q4 = 32 Then rq4 = 1 Else rq4 = 0

If Q5 = 1 Then rq5 = 1 Else rq5 = 0

rq = rq1 + rq2 + rq3 + rq4 + rq5

Text9.Text = InputBox("Введіть прізвище , iм'я ,групу (зразок-Петренко Іван ,ФБП-17)", "Вікно ідентифікації", , 1000, 3000)

If rq = 5 Then Text6.Text = "5 відмінно"

If rq = 4 Then Text6.Text = "4 добре"

If rq = 3 Then Text6.Text = "3 задовільно"

If rq < 3 Then Text6.Text = "2 незадовільно"

If rq < 3 Then Text10.Text = "Перездача за окремим графіком PANDA чекає на Вас "

Text1.Text = ""

Text2.Text = ""

Text3.Text = ""

Text4.Text = ""

Text5.Text = ""

End Sub

Програмування циклічних процесів.

Оператор циклу

For Ім‘я = значення1 To значення2 [Step значення3]

Оператори що повторюються (тіло циклу)

Next Ім‘я

Приклад. Знайти суму ряду простих чисел від 1 до 5;

S=; і=1,5

Етапи розв‘язання задачі:

1. Розробка алгоритму;

2. Розробка призначеного для користувача інтерфейсу ,що включає проектування ескізу екранної форми і сценарію діалогу;

3. Введення тексту програми;

Private Sub Command_Click()

Dim S, i, k As Integer

k = Val(Text2.Text)

S = 0

For i = 1 To k

S = S + i

Text1 = S

Next i

End Sub

4. Виконання програми на ПК;

5. Збереження спроектованого додатка;

Приклад виконання розрахункової роботи.

Завдання. Побудуйте блок-схему для обчислення значень функції

Розв‘язання

1. Активізуйте MS Word.

2. За допомогою Вставка → Об‘єкт → Microsoft Equation 3.0 запишіть функцію (у відповідності зі своїм варіантом).

3. Формалізуйте завдання.

Початок

Задайте значення а, в, х

Якщо х < 1, то у=

Якщо х > 8, то у=

Якщо 1 ≤ х ≤ 8, то у=

Вивести у

Кінець

1. Побудуйте блок-схему. Для цього включить панель інструментів Рисование → Автофигуры → Блок-схема. 

2. Збережіть документ

3. Відкрийте MS Excel. На першому Листі вкажіть групу і прізвище.

4. Скопіюйте завдання і виконайте відповідно зразку на мал.1.

5. Створити VBA-проект обчислення функції відповідно зразку на мал.2 і мал.3. 

Друге завдання (функція користувача) виконується аналогічно першому.

Завдання для розрахункових робіт

Пакет завдань №3 (Мостіпан О.І.)

Постановка задачі.

Фінансова діяльність фірми (її дохід) за k-ий рік обчислюється за формулою y_k=100f_i(k)умовних одиниць, де k=2000, 2001, ..., 2011; і - номер варіанта, а f_i взяти з таблиці:

Якщо y_k >0, то вважати, що фірма у відповідний рік мала прибуток, а у випадку y_k <0 – збитки, в іншому випадку – нульовий баланс. Скласти таблицю доходів (з 12 рядків і 2 стовпчиків: номер року, величина доходу).

Виконати завдання свого варіанта, наведене нижче. Якщо шуканих даних немає, напри­клад, якщо збитків чи прибутків не було взагалі, передбачити виведення повідомлення про це або, застосовуючи засіб підбір параметра, визначити за яких умов шукана величина буде існувати.

Перелік завдань за варіантами

1. Обчислити суму прибутків фірми. Визначити максимальний збиток (якщо збитки були).

2. Обчислити суму збитків. У якому році збиток був максимальний?

3. Обчислити суму прибутків та збитків фірми та знайти їх різницю. Коли прибуток був максимальний?

4. Скільки років прибутків було менше, ніж 1000, але більше, ніж 500 у.о? Коли фірма зазнала найбільших збитків?

5. Обчислити суму збитків. У якому році прибуток був найбільший?

6. Обчислити суму прибутків у межах 0< y_k <710 (в у.о.). У якому році фірма зазнала найбільших збитків?

7. Скільки років прибутки були в межах від 200 до 700 у.о? Які це були роки?

8. Обчислити суму всіх збитків. У якому році збиток був най­більший? Який це був збиток?                                                  

9. Обчислити суму тих збитків, для яких справджуються умови y_k <-650 або y_k >-150(в у.о.). Визначити найбільший прибуток.

10. Визначити суми прибутків та збитків. Скільки років фірма була прибутковою?

11. Обчислити суму прибутків, що були у межах 230< y_k <8500 (в у.о.). Скільки років фірма мала такі прибутки? .

12. Обчислити суму збитків, які були в межах -750< y_k <-200 (в у.о.). Коли дохід був мінімальний?

13. Обчислити суму прибутків та збитків за перші сім років роботи та їх різницю. Визначити максимальний прибуток за цей період.

14. Обчислити суми прибутків, що були в межах y_k<170 або y_k >620 (в у.о.). Скільки років фірма мала такі прибутки?

15. Обчислити суму збитків і визначити скільки років фірма була збитковою? У якому році збиток був максимальний?

16. Визначити найбільший збиток. У якому році фірма мала найбільший прибуток?

17. У які роки фірма мала найбільші прибуток та збиток?

18. Обчислити суму збитків. Чи був хоч раз нульовий баланс?

19. Обчислити суми прибутків і збитків фірми та їх різницю. Визначити максимальний збиток фірми.

20. Обчислити суму збитків, для яких справджується умова y_k <-590 або y_k >-330 (в у.о.). Визначити найбільший прибуток і в якому році він був отриманий?

21. Обчислити суму збитків фірми. У якому році прибуток був найменший? Визначити його величину.

22. Обчислити середні арифметичні всіх прибутків та збитків.

23. Обчислити суми прибутків і збитків за останні п'ять років роботи. Скільки років на протязі цього періоду фірма мала прибутки?

24. Обчислити суму прибутків, які були в межах 315< y_k <958 (ву.о.). У якому році збитки були найбільші?

25. Коли прибутки були більші, ніж 580 у.о. і коли менші, ніж 100 у.о., а коли був максимальний прибуток?

Пакет завдань №4 (Мостіпан О.І.)

Задачі з розгалуженим обчислювальним процесом

Задача 1. Задано два дійсних числа x та y. Обчислити:

с=min(x,y);

d=max(x,y).

Задача 2. Задано два дійсних числа x та y. Обчислити:

а=min(x,y);

b=max(x,y).

Задача 3. Задано два дійсних числа x та y. Обчислити 

Задача 4. Задано дійсне число x. Обчислити y, z і вибрати з них ті, що належать інтервалу [1;3].

Задача 5. Задано два дійсних числа x та y. Обчислити:

d=min(z,w);

b=max(z,w), де

Задача 6. Задано два дійсних числа x та y. Обчислити:

b=min(z,w);

 s=max(z,w);

Задача 7. Задано дійсне число h. З’ясувати, чи має рівняння: ax²+bx+c=0 дійсні корені, якщо:

Задача 8. Серед значень x, y та z вибрати ті, що належать інтервалу [1;3]:

a=4,75;

b=1,8.

Задача 9. Задано дійсні числа c, d (d>0). Обчислити: 

Задача 10. Задано дійсні числа x та y. Обчислити z, w та менше з них замінити пів сумою, а більше – їх подвоєним добутком:

Задача 11. Обчислити y, z та піднести до квадрату ті значення y, z, які додатні:

a=4,75;

x=0,35.

Задача 12. Обчислити:

a=1,85;

x=0,8.

Якщо y>z, то кожне з них замінити їх квадратами.

Якщо , то кожне з них зменшити в два рази.

Задача 13. Задано дійсні числа a, b, c (). Знайти дійсні корені рівняння  і вивести повідомлення «Рівняння має два однакових кореня», «Рівняння має два різних кореня» або «Рівняння не має дійсних коренів».

Задача 14. Задано дійсне число h. Знайти дійсні корені рівняння:

Задача 15. Задано два дійсних числа a i b (). Обчислити:

c=max(x,y) .

Задачі з циклічним обчислювальним процесом

І. Арифметичний цикл

Обчислити значення виразів. Початкове значення, кінцеве значення та крок зміни параметра циклу визначити із заданої послідовності значень величини.

ІІ. Ітераційний цикл

Задача 1.

Вводиться послідовність із N чисел. Знайти суму всіх від’ємних чисел.

Задача 2.

Вводиться послідовність із N цілих чисел. Знайти, скільки в ній нулів.

Задача 3.

Вводиться послідовність із N чисел. Знайти найбільше число.

Задача 4.

Вводиться послідовність із N чисел. Знайти найбільше з від’ємних чисел.

Задача 5.

Вводиться послідовність цілих чисел, 0 – кінець послідовності. Знайти два найменших числа.

Задача 6.

Вводиться послідовність чисел, 0 – кінець послідовності. Визначити, чи містить послідовність хоча б два рівних сусідніх числа (а_і = а_і+1).

Задача 7.

Вводиться послідовність ненульових чисел, 0 – кінець послідовності. Визначити, скільки разів послідовність змінює знак.

Задача 8.

Вводиться послідовність із n довільних чисел. Визначити, скільки разів послідовність змінює знак.

Задача 9.

Вводиться послідовність ненульових чисел, 0 – кінець послідовності. Визначити, чи є послідовність зростаючою.

Задача 10.

Вводиться послідовність ненульових чисел, 0 – кінець послідовності. Визначити, чи є послідовність знакосталою.

Задача 11.

 У черзі за квитками стоять чоловіки та жінки. Скільки чоловіків стоять на початку черги до першої жінки.

Задача 12.

Вводиться послідовність ненульових чисел, 0 – кінець послідовності. Визначити скільки в ній від’ємних чисел і суму додатніх чисел.

Задача 13.

Дано послідовність із N чисел. Визначити, чи є послідовність не спадною.

Задача 14.

Вводиться послідовність ненульових чисел, 0 – кінець послідовності. Знайти, скільи в ній пар сусідніх рівних елементів.

Задача 15.

Вводиться послідовність із N чисел. Визначити суму трьох найбільших чисел.

Задачі на використання масивів

Задача 1

Задано масив з п чисел (п = 20) Х {-20; 15; 3; -9; 7; -6; 14; -13; 6; -7; 9; -12; 5; 7; -2; 17; 10: -1; 16;-3}. У заданому масиві знайти суму та кількість елементів, не більших заданого числа А (А = 5).

Задача 2

Задано масив з п чисел (п = 20) Х {-20; 15; 3; -9; 7; -6; 14; -13; 6; -7; 9; -12; 5; 7; -2; 17; 10: -1; 16;-3}. У заданому масиві знайти максимальне значення серед від'ємних елементів масиву та його номер.

Задача 3

Задано масив з п чисел (п = 20) Х {-20; 15; 3;-9; 7; -6; 14; -13; 6; -7; 9; -12; 5; 7; -2; 17; 10: -1; 16;-3}. У заданому масиві знайти мінімальне значення серед додатних елементів масиву та його номер.

Задача 4

Задано масив з п чисел (п = 20) Х {-20; 15; 3; -9; 7; -6; 14; -13; 6; -7; 9; -12; 5; 7; -2; 17; 10: -1; 16;-3}. У заданому масиві обчислити суму та кількість від'ємних елементів.

Задача 5

Задано масив з п чисел (п = 20) Х {-20; 15; 3; -9; 7; -6; 14; -13; 6; -7; 9; -12; 5; 7; -2; 17; 10: -1; 16;-3}. У заданому масиві обчислити кількість та добуток додатних елементів.

Задача 6

Задано масив з п чисел (п = 20) Х {-20; 15; 3;-9; 7; -6; 14; -13; 6; -7; 9; -12; 5; 7; -2; 17; 10: -1; 16;-3}. У заданому масиві обчислити кількість та добуток від'ємних елементів.

Задача 7

Задано масив з п чисел (п = 20) Х {-20; 15; 3; 7; -6; 14; -13; 6; -7; 9; -12; 5; 7; -2; 17; 10: -1; 16;-3}. У заданому масиві обчислити суму та кількість додатних елементів.

Задача 8

Задано масив з п чисел (п = 20) Х {-20; 15; 3; -9; 7; -6; 14; -13; 6; -7; 9; -12; 5; 7; -2; 17; 10: -1; 16;-3}. У заданому масиві знайти кількість та добуток парних елементів.

Задача 9

Задано масив з п чисел (п = 20) Х {-20; 15; 3; -9; 7; -6; 14; -13; 6; -7; 9; -12; 5; 7; -2; 17; 10: -1; 16;-3}. У заданому масиві знайти кількість та суму непарних елементів.

Задача 10

Задано масив з п чисел (п = 20) Х {-20; 15; 3; -9; 7; -6; 14; -13; 6; -7; 9; -12; 5; 7; -2; 17; 10: -1; 16;-3}. У заданому масиві знайти мінімальне по модулю значення та його номер.

Задача 11

Задано масив з п чисел (п = 20) Х {-20; 15; 3; -9; 7; -6; 14; -13; 6; -7; 9; -12; 5; 7; -2; 17; 10: -1; 16;-3}. У заданому масиві знайти максимальне по модулю значення та його номер.

Задача 12

Задано масив з п чисел (п = 20) Х {-20; 15; 3; -9; 7; -6; 14; -13; 6; -7; 9; -12; 5; 7; -2; 17; 10: -1; 16;-3}. У заданому масиві обчислити кількість та добуток елементів, що задовольняють умові .

Задача 13

Задано масив з п чисел (п = 20) Х {-20; 15; 3; -9; 7; -6; 14; -13; 6; -7; 9; -12; 5; 7; -2; 17; 10: -1; 16;-3}. У заданому масиві обчислити кількість та суму елементів, що задовольняють умові .

Задача 14

Задано масив з п чисел (п = 20) Х{-20;15;3;-9; 7; -6; 14; -13; 6; -7; 9; -12; 5; 7; -2; 17; 10: -1; 16;-3}. У заданому масиві обчислити кількість та суму елементів, що задовольняють умові  або.

Задача 15

Задано масив з п чисел (п = 20) Х {-20; 15; 3; -9; 7; -6; 14; -13; 6; -7; 9; -12; 5; 7; -2; 17; 10: -1; 16;-3}. У заданому масиві обчислити кількість та добуток елементів, що задовольняють умові або.

Задачі на використання матриць

Cкласти програму, що містить дві процедури – для формування матриці та для виведення її на екран. Форма має містити текстове вікно для виведення початкової матриці, 2 кнопки для запуску розв’язування задачі і відповідні їм текстові вікна. Якщо задача пов’язана із зміною матриці, наприклад, обнулення рядка чи стовпця, то в результаті треба вивести змінену матрицю. Всі текстові вікна повинні мати пояснювальні написи.

Задача 1

1. Сформувати матрицю, вивести її на екран.

2. Вивести на екран координати мінімального елемента матриці.

3. Обнулити максимальний елемент матриці.

Задача 2

1. Сформувати матрицю, вивести її на екран.

2. Визначити суму елементів, що входять в інтервал 4–7.

3. Визначити максимальний елемент другорядної діагоналі матриці.

Задача 3

1. Сформувати матрицю, вивести її на екран.

2. Визначити суму елементів другорядної діагоналі матриці.

3. Визначити кількість елементів головної діагоналі рівних 4.

Задача 4

1. Сформувати матрицю, вивести її на екран.

2. Обнулити стовпчик номер 1.

3. Визначити максимальний елемент матриці, який менше 6.

Задача 5

1. Сформувати матрицю, вивести її на екран.

2. Обнулити рядок номер 3.

3. Визначити максимальний від’ємний елемент матриці.

Задача 6

1. Сформувати матрицю, вивести її на екран.

2. Визначити мінімальний елемент матриці, який більше 6.

3. Поміняти місцями перший і останній елементи матриці.

Задача 7

1. Сформувати матрицю, вивести її на екран.

2. Визначити мінімальний додатній елемент матриці.

3. Поміняти місцями максимальний і мінімальний елементи матриці.

Задача 8

1. Сформувати матрицю, вивести її на екран.

2. Поміняти місцями максимальний та мінімальний елементи матриці.

3. Визначити добуток додатних елементів, які більші 5.

Задача 9

1. Сформувати матрицю, вивести її на екран.

2. Визначити суму елементів, що дорівнюють 4 або 7.

3. Поміняти місцями максимальний та мінімальний елементи матриці.

Задача 10

1. Сформувати матрицю, вивести її на екран.

2. Визначити кількість елементів менших 5 або рівних 8.

3. Визначити суму елементів, що належать інтервалу 1–5.

Задача 11

1. Сформувати матрицю, вивести її на екран.

2. Визначити кількість елементів, що не належать інтервалу 3–6.

3. Вивести на екран координати мінімального елемента матриці.

Задача 12

1. Сформувати матрицю, вивести її на екран.

2. Визначити суму елементів, що належать інтервалу 4–7.

3. Обнулити максимальний елемент матриці.

Задача 13

1. Сформувати матрицю, вивести її на екран.

2. Обнулити стовпчик номер 1.

3. Визначити суму елементів головної діагоналі матриці.

Задача 14

1. Сформувати матрицю, вивести її на екран.

2. Визначити максимальний від’ємний елемент матриці.

3. Обнулити рядок номер 3.

Задача 15

1. Сформувати матрицю, вивести її на екран.

2. Поміняти місцями перший і останній елементи матриці.

3. Визначити суму елементів, які належать інтервалу 2–5.

Задачі на обробку текстових даних

Скласти програму на обробку текстових даних. Зовнішній вид форми, а також назви елементів управління задати самостійно. Початкові значення текстових змінних і результати їх обробки потрібно виводити на екранну форму.

Задача 1

1. Вивести задану кількість початкових і кінцевих знаків текстової змінної (кількість вводиться за допомогою текстових вікон).

2. Вивести всі знаки текстової змінної у форматі «№ = Буква».

3. У слові «АВРОРА» всі букви «Р» замінити на цифру 1.

Задача 2

1. Вивести задану кількість початкових і кінцевих знаків текстової змінної в одне текстове вікно через знак «/».

2. Замінити 5-у букву слова на знак «#».

3. Вивести на екран знаки з ANSI-номерами 48-57 у форматі «знак – номер».

Задача 3

1. Вивести задану кількість початкових і кінцевих знаків текстової змінної.

2. Вивести всі знаки текстової змінної у форматі «№ + Буква».

3. Вивести на екран знаки с ANSI-номерами 65–90 у форматі «буква = номер».

Задача 4

1. Вивести задану кількість початкових і кінцевих знаків текстової змінної в одне текстове вікно через знак «–».

2. Замінити 4-у букву слова на знак «@».

3. Вивести на екран знаки з ANSI-номерами 97-122 у форматі «буква + номер».

Задача 5

1. Вивести задану кількість початкових і кінцевих знаків текстової змінної.

2. Вивести всі знаки текстової змінної у форматі «Буква / №».

3. У слові «КОНТОРА» всі букви «О» замінити на цифру 1.

Задача 6

1. Вивести задану кількість початкових і кінцевих знаків текстової змінної в одне текстове вікно через знак «/».

2. Замінити 6-у букву слова на знак «~».

3. Ввести ширину, висоту, довжину і вивести об’єм у форматі «Об’єм XX м^3».

Задача 7

1. Вивести задану кількість початкових і кінцевих знаків текстової змінної.

2. Вивести всі знаки текстової змінної у форматі «№ --- Буква».

3. Ввести числа A, B, C і вивести їх суму у форматі «= XX».

Задача 8

1. Вивести задану кількість початкових і кінцевих знаків текстової змінної в одне текстове вікно через знак «/».

2. Замінити 7-у букву слова на знак «%».

3. Вивести на екран знаки з ANSI-номерами 224-255 у форматі «буква – номер».

Задача 9

1. Вивести задану кількість початкових і кінцевих знаків текстової змінної.

2. Вивести всі знаки текстової змінної у форматі «№ ++ Буква».

3. Вивести на екран ANSI-номера цифр від 0 до 9 у форматі «цифра – номер».

Задача 10

1. Вивести задану кількість початкових і кінцевих знаків текстової змінної в одне текстове вікно через знак «---».

2. Замінити визначену букву слова на знак «^».

3. У слові «КАРАВАН» всі букви «А» замінити на цифру 5.

Задача 11

1. Вивести задану кількість початкових і кінцевих знаків текстової змінної.

2. Вивести всі знаки текстової змінної у форматі «№ + Буква».

3. У слові «КАРАНДАШ» всі букви «А» замінити на цифру 7.

Задача 12

1. Вивести задану кількість початкових і кінцевих знаків текстової змінної в одне текстове вікно через знак «---».

2. Замінити 2-у букву слова на знак «^».

3. Вивести на екран ANSI-номери великих та малих букв українського алфавіту у форматі «буква – номер».

Задача 13

1. Вивести задану кількість початкових і кінцевих знаків текстової змінної в одне текстове вікно через знак «//».

2. Замінити 3-ю букву слова на знак «&».

3. Вивести на екран ANSI-номери великих та малих букв російського алфавіту у форматі «номер – буква».

Задача 14

1. Вивести задану кількість початкових і кінцевих знаків текстової змінної в одне текстове вікно через знак «==».

2. Замінити 4-у букву слова на знак «*».

3. Вивести на екран ANSI-номери великих та малих букв англійського алфавіту у форматі «номер – буква».

Задача 15

1. Вивести задану кількість початкових і кінцевих знаків текстової змінної в одне текстове вікно через знак «><».

2. Замінити 5-у букву слова на знак «%».

3. Вивести всі знаки текстової змінної у форматі «Буква = №».

Список рекомендованої літератури

Основна

1. Visual Basic 6.0. Руководство для профессионалов.-С-П: БХВ, 2000, -992с

2. Зеньковский В.А. Программирование на VB 6.5 и VB.Net. – М: Солон-Пресс, 2006. – 248с

3. Ковалюк Т.В. Основи програмування.-К: BHV, 2005.-384с

4. Линке Н. Visual Basic: Справочник. – М: Бином, 1998. – 512с

5. Литвиненко Т.Д. Visual Basic 6.0: Уч. пос. для вузов.–М:Горячая линия-Телеком,2001,- 140с

6. Мостіпан О.І. Практикум з економічної інформатики. Навчально-методичний посібник – І.:НУДПСУ, 2009. – 258 с.

7. Назаров С.В., Мельников П.П. Программирование на MS Visual Basic. Уч. пос.-М:Финансы и статистика, 2001.-320с

8. Петрусос Е. Visual Basic 6.0. Руководство разработчика, в 2т.-Киев: «Ирис»,BHV, 2000.- 560с

9. Райтингер М., Муч Г. Visual Basic 6.0.-Киев:BHV, 2000.-288с

10. Стивенс Р. Тестирование и отладка программ на Visual Basic.-М:ДНК-Пресс, 2001.-384с

11. Щедріна О.І. Алгоритмізація та програмування процедур обробки інформації.Навч. посібник.-Київ:КНЕУ, 2001.-240с

12. Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник / За ред. О.І.Пушкаря.– К.: Академія, 2002.—703с.

13. Л.М.Дибкова. Інформатика та комп’ютерна техніка: Посібник.– К.: Академвидав, 2002.– 318с.

14. Інформаційні системи і технології в економіці: Посібник / За ред. В.С.Пономаренка.– К.: Академія, 2002.— 542 с.

15. Мамченко С.Д., Одинець В.А.. Економічна інформатика. Практикум: Навч.посібник-К.:Знання, 2008.-710с.

16. Экономическая информатика / Под ред. П.В. Конюховского и Д.Н. Колесова. – СПб.: Питер, 2001. – 560 с.

17. Мамченко С.Д., Одинець В.А.. Індивідуальні завдання з економічної інформатики: Навч.посібник-Ірпінь: Національна академія державної податкової служби України, 2008.-210с.

18. Григорків В.С. та ін. Економічна інформатика. – Книги ХХІ, 2008. – 460с.

19. В.М.Беспалов та ін. Інформатика для економістів: Навч. посібник.– К.: ЦУЛ, 2003.– 799с.

20. Клименко О.Ф., Головко Н.Р., Шарапов О.Д. Інформатика та комп’ютерна техніка: Навч.– метод. посібник.– К.: КНЕУ, 2002.– 534с.

21. Іванов В.Г. та ін. Основи інформатики та обчислювальноЇ техніки: Навч. Посібник. –К.: Юрінком Інтер, 2004.– 328с.

Додаткова

1. Вирт Н. Алгоритмы и структуры данных. – М:, Мир,1989г.

2. Глушков В. М. Теория алгоритмов. — К.: КВИРТУ, 1961.

3. Лингер Р., Миллс Х., Уитт Б. Теория и практика структурного программирования: Пер. с англ. — М.: Мир, 1982. — 406 с.

4. ДСТУ 2872-94. Системи оброблення інформації. Мови програмування. Терміни та визначення.

5. ДСТУ 2873-94. Системи оброблення інформації. Програмування. Терміни та визначення.

6. Галузинський Г.П. Перспективні технологічні засоби оброблення інформації: Навч.– метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни.– К.:КНЕУ, 2002.– 280с.

7. Електрона бібліотека України - http://www.lib.com.ua/

8. Бібліотека економічної та ділової літератури - http://ek-lit.agava.ru/

9. Українська система науково-технічної та економічної інформації - http://www.uintei.kiev.ua/

10. Інформаційно-довідкова система - http://www.trader.utlc.com/

11. Пошукова система - http://www.meta.ua/

12. Електрона бібліотека комп'ютерної літератури http://citforum.ru/

13. Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського http://www.nbuv.gov.ua/

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!