Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 2187 Програма практики студентів магістратури з курсу Управління позашкільним навчальним закладом, КНУ ім. Т. Шевченка

Програма практики студентів магістратури з курсу Управління позашкільним навчальним закладом, КНУ ім. Т. Шевченка

« Назад

2187 Програма практики студентів магістратури з курсу Управління позашкільним навчальним закладом, КНУ ім. Т. Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка 

Факультет психології 

Кафедра педагогіки

 

Програма практикистудентів магістратури з курсу Управління позашкільним навчальним закладом

спеціальності 8.000009 – Управління навчальним закладом

 

Київ–2010

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 

Організація професійно-педагогічної практики регламентується Положенням про проведення практики студентів магістратури спеціальності 8.000009 – “Управління навчальним закладом” Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що укладено у відповідності до Положення про проведення практики студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, затвердженого розпорядженням ректора № 16 від 23 березня 2007 року.

Управлінська (навчально-виробнича) практика студентів є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми здобуття кваліфікаційного рівня “магістр” зі спеціальності “Управління навчальним закладом” (спеціалізація “Управління позашкільним навчальним закладом”).

Практика майбутніх управлінців передбачає неперервність і послідовність її проведення при одержанні потрібного обсягу практичних знань і вмінь відповідно до кваліфікаційного рівня “магістр”, формування культури управлінської праці. Її проходження є обов’язковим для всіх студентів магістратури, які навчаються за спеціальністю 8.000009 – “Управління навчальним закладом”.

Мета управлінської (навчально-виробничої) практики: розширення, поглиблення, закріплення, систематизація та активізація психолого-педагогічних, соціально-політичних, економічних знань, посилення професійних установок (цільових, змістових, операційних), розвиток управлінських здібностей, формування управлінської культури майбутнього керівника позашкільного навчального закладу, стимулювання творчої інноваційної діяльності в управлінні освітою, зростання його особистості як управлінця-професіонала, мотивація подальшого професійного вдосконалення.

Основні завдання управлінської (навчально-виробничої) практики:

  • оволодіння студентами навичками застосування набутих теоретичних знань у площині практичної роботи;

  • розвиток професійно-значущих якостей, необхідних керівнику позашкільного навчального закладу;

  • вивчення особливостей управління  різними видами позашкільних навчальних закладів ;

  • освоєння студентами сучасних технологій управління позашкільним  навчальним закладом;

  • формування вмінь приймати управлінські рішення, творчо підходити до професійної діяльності.

Проведення управлінської (навчально-виробничої) практики ґрунтується на принципах:

  • змістового зв’язку між усіма видами практики;

  • поступового ускладнення завдань педагогічної практики;

  • адаптивності до виконання різноманітних функцій управління позашкільним навчальним закладом;

  • врахування інтересів і потреб магістрів під час вибору місця проходження практики;

  • співробітництва магістра і керівника у процесі навчально-виробничої практики.

Організація та зміст управлінської (навчально-виробничої) практики

Управлінська (навчально-виробнича) практика є одним із найбільш складних і багатоаспектних видів навчальної роботи магістрів. У процесі управлінської (навчально-виробничої) практики магістри мають ознайомитися з цілісним процесом навчально-виховної роботи в усій його багатогранності  та складності.

Діяльність магістрів на практиці є аналогом професійної діяльності керівників позашкільного навчального закладу, адекватна змісту та структурі педагогічної діяльності, характеризується тією ж багатогранністю відносин і функцій, що і діяльність управлінців позашкільних навчальних закладів: організація навчально-виховного процесу навчального закладу, дослідження інноваційних технологій  навчання та виховання, здійснення аналізу відвіданих занять.

Керівництво навчально-виробничою практикою магістрів здійснюють досвідчені викладачі кафедри, які брали безпосередню участь у навчальному процесі, згідно з яким проводиться практика, а також керівники різних рівнів ієрархічної підпорядкованості позашкільних навчальних закладів.

Напередодні практики передбачається:

  • проведення установчої конференції, на якій магістрів ознайомлюють з:

- метою, завданнями управлінської (навчально-виробничої) практики, їх правами та обов’язками;

- літературою, яка може бути корисною під час проходження навчально-виробничої практики;

- вимогами до звітної документації;

- з графіками консультацій з керівником практики;

  • перевірку знань інструкцій щодо проходження навчально-виробничої практики.

Згідно з навчальним планом, на управлінську (навчально-виробничу) практику майбутніх управлінців відводиться 12 кредитів (432 години), які поділяються на шість модулів:

  • організаторська функція діяльності керівника навчального закладу;

  • науково-дослідницька функція діяльності керівника позашкільного навчального закладу;

  • навчально-методична функція діяльності керівника позашкільного навчального закладу;

  • виховна функція діяльності керівника навчального закладу;

  • фінансово-економічна та господарська функція керівника позашкільного навчального закладу;

  • контрольно-аналітична функція діяльності керівника позашкільного навчального закладу. 

Модуль

1

Модуль

2

Модуль

3

Модуль

4

Модуль

5

Модуль

6

Підсумковий контроль

Сума

10

10

10

10

10

10

40

100

База проведення практики – позашкільні навчальні заклади різних видів і форм власності, науково-дослідні інститути АПН України, Міністерство освіти і науки України.

Вимоги до рівня знань і вмінь, які має виявити магістр під час навчально-виробничої практики

Магістр повинен знати:

  • функціональні посадові обов’язки керівників різних структурних підрозділів позашкільного навчального закладу;

  • нормативно-правове забезпечення освітою (Конституцію України; закони України “Про освіту”; “Про позашкільну освіту”; Національну доктрину розвитку освіти України);

  • міжнародні правові документи, ратифіковані Верховною Радою України (“Загальна декларація прав людини”;

  • кодекси “Про шлюб і сім’ю”; “Про працю”; “Земельний кодекс”;

  • порядок організації діяльності позашкільного навчального закладу.

Магістр повинен вміти:

  • використовувати на практиці науково-теоретичний багаж знань, одержаних у процесі навчання;

  • діяти відповідно до нормативно-правової бази і законодавства про освіту в Україні;

  • організовувати навчально-виховний процес у позашкільному навчальному закладі.

Відповідність виявлених знань і вмінь магістром оцінці

“5” 90-100 балів – “відмінно” (А) – досконало володіють необхідним обсягом знань, умінь; творчо підходять до вирішення проблем, які виникають у реальному повсякденному житті позашкільного навчального закладу Виявляють високий рівень інтелектуального, культурного розвитку.

“4” 75-89 балів – “добре” (ВC) – володіють знаннями та вміннями на достатньому рівні, проте здебільшого діють за аналогією, шаблоном, копіюють звичний спосіб керівництва позашкільним навчальним закладом, відчувають дефіцит у прогнозуванні реакції з боку підлеглих і вихованців, нерішучість, труднощі у прийнятті рішень та їх реалізації.

“3” 60-74 бали – “задовільно” (DE) – знання та вміння сформовані поверхово, в основному базуються на інтуїтивному рівні. Пошук шляхів розв’язання тієї чи іншої ситуації здебільшого здійснюють методом випробувань і помилок, бракує самостійності у прийнятті рішення.

“2” 35-59 балів – “незадовільно” з можливістю повторного складання (FX) – знання часткові, не сформовано базові вміння, студент не орієнтується в підходах до вирішення професійних завдань;

“2” 1-34 бали – “незадовільно” з обов’язковим повторним курсом (F) – студент не виконав програму навчально-виробничої практики у повному обсязі.

Обов’язки працівників деканату:

  • затвердження графіку навчально-виробничої практики і визначення баз її проходження;

  • затвердження складу груп студентів, закріплених за позашкільними навчальними закладами;

  • призначення старост груп;

  • перевірка підготовки до практики й організація установчої конференції зі студентами;

  • контроль за ходом практики із відвідуванням позашкільних навчальних закладів;

  • аналіз інформації від методистів і старост про стан та особливості проходження навчально-виробничої практики;

  • організація диференційованого заліку з навчально-виробничої практики;

  • участь у підсумковій конференції.

Обов’язки методистів і групових керівників практики:

  • складання робочих програм та календарних планів навчально-виробничої практики;

  • інструктаж студентів з питань навчально-виробничої практики;

  • організація зустрічі студентів із керівниками підрозділів позашкільного навчального закладу;

  • надання методичної допомоги при складанні індивідуальних планів та узгодження їх з керівниками практики від позашкільних навчальних закладів;

  • забезпечення поточного контролю і керівництва практикою;

  • організація взаємовідвідування студентами заходів різного характеру з наступним їх обговоренням;

  • консультування студентів щодо підготовки та проведення заходів різного характеру;

  • підтримка постійного зв’язку з керівниками позашкільного навчального закладу;

  • інформація працівників деканату та завідуючого кафедри про хід практики;

  • підведення підсумків навчально-виробничої практики, оцінювання роботи кожного студента і звіт на кафедрі про результати навчально-виробничої практики.

Обов’язки та права студента-практиканта:

студент-практикант зобов’язаний:

  • до початку навчально-виробничої практики студент має одержати інформацію про проходження навчально-виробничої практики і порядку оформлення необхідних документів;

  • своєчасно прибути на базу практики;

  • скласти індивідуальний план проходження практики у позашкільному навчальному закладі, вказуючи дні та години роботи (порушення графіку або запізнення не допускається);

  • індивідуальний план погодити з адміністрацією позашкільного навчального закладу та керівниками практики;

  • вивчити і суворо дотримуватися правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, внутрішнього розпорядку позашільного навчального закладу, розпоряджень адміністрації;

  • виконувати всі види робіт, передбачені програмою навчально-виробничої практики та вказівки її керівників;

  • бути прикладом організованості, дисциплінованості доброчинності;

  • нести відповідальність за виконану роботу;

  • своєчасно скласти залік з практики, взяти участь у підсумковій конференції.

Студент-практикант має право:

  • звертатися  до керівника навчально-виробничої практики стосовно всіх питань її проходження;

  • вносити пропозиції щодо організації навчально-виробничої практики;

  • користуватися читальним залом бібліотеки, кабінетами і навчально-методичними розробками позашкільних навчальних закладів.

Старости груп повинні:

  • вести облік відвідування студентами-практикантами позашкільних навчальних закладів та дотримання кожним з них 6-годинного робочого дня;

  • виконувати доручення керівника практики;

  • попереджувати практикантів про колективні консультації.

 

ЗМІСТ УПРАВЛІНСЬКОЇ (НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧОЇ) ПРАКТИКИ НА БАЗІ ПОЗАШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Зміст практики структурується за шістьма модулями практичної діяльності керівника позашкільного навчального закладу (центру, студії, клубу, гуртка та інших структурних підрозділів):

  • організаторської, виховної, навчально-методичної, науково-дослідницької, фінансово-економічної та господарської, контрольно-аналітичної.

 

Модуль 1. Організаторська функція діяльності керівника позашкільного навчального закладу

Мета:

  • дослідити систему організаторської діяльності керівника позашкільного навчального закладу (центру, студії, клубу, гуртка та інших структурних підрозділів);

  • відпрацювати вміння щодо реалізації організаторської функції діяльності керівника позашкільного навчального закладу (центру, студії, клубу, гуртка та інших структурних підрозділів).

Практично-дослідницькі завдання:

1.1. Проаналізувати документацію позашкільного навчального закладу, що стосується організаторської діяльності керівника позашкільного навчального закладу (центру, студії, клубу, гуртка та інших структурних підрозділів).

1.2. Ознайомитися із координацією роботи всіх ланок трудового колективу позашкільного навчального закладу (центру, студії, клубу, гуртка та інших структурних підрозділів).

1.3. Вивчити стан організації роботи позашкільного навчального закладу (центру, студії, клубу, гуртка та інших структурних підрозділів) з громадськістю.

1.4. Вивчити перспективний план роботи та план роботи на поточний навчальний рік позашкільного навчального закладу.

1.5. Взяти участь у підготовці наради з працівниками позашкільного навчального закладу.

1.6. Підготувати проект розпорядження, наказу.

1.7. Розробити рекомендації щодо вдосконалення організаторської діяльності керівництва позашкільного навчального закладу.

 

Модуль 2. Виховна функція діяльності керівника позашкільного навчального закладу

Мета:

  • дослідити систему виховної роботи у позашкільному навчальному закладі;

  • відпрацювати вміння щодо організації виховної роботи зі студентами.

Практично-дослідницькі завдання:

1.1. Проаналізувати документацію позашкільного навчального закладу з питань виховної діяльності.

1.2. Ознайомитися з планами, звітами з виховної роботи позашкільного навчального закладу освіти, а також індивідуальним планом роботи керівника гуртка, студії. Проаналізувати їх.

1.3. Скласти проект плану виховної роботи керівника гуртка.

1.4. Вивчити стан організації учнівського самоврядування у позашкільному навчальному закладі.

1.5. Розробити рекомендації щодо вдосконалення організації виховної роботи у позашкільному навчальному закладі.

 

Модуль 3. Навчально-методична функція діяльності керівника позашкільного навчального закладу

Мета:

  • дослідити систему навчально-методичної діяльності керівника позашкільного навчального закладу;

  • відпрацювати вміння щодо реалізації функції навчально-методичної діяльності керівника позашкільного навчального закладу.

Практично-дослідницькі завдання:

1.1. Проаналізувати документацію позашкільного навчального закладу з питань навчально-методичної діяльності.

1.2. Ознайомитися з планами та протоколами засідань методичних комісій, методологічних семінарів позашкільної навчальної установи.

1.3. Відвідати засідання методичної комісії, науково-методологічних семінарів педагогів позашкільного навчального закладу і проаналізувати їх.

1.4. Вивчити досвід роботи провідних педагогів позашкільного навчального закладу.

1.5. Відвідати навчальні заняття та проаналізувати їх.

1.6. Розробити пропозиції щодо вдосконалення організації навчально-методичної роботи у позашкільному навчальному закладі.

 

Модуль 4. Науково-дослідницька функція діяльності керівника позашкільного навчального закладу

Мета:

  • дослідити систему науково-дослідницької роботи у позашкільному навчальному закладі;

  • відпрацювати вміння щодо організації науково-дослідницької діяльності у позашкільному навчальному закладі.

Практично-дослідницькі завдання:

1.1. Проаналізувати документацію позашкільного навчального закладу з питань науково-дослідницької роботи у позашкільному навчальному закладі.

1.2. Ознайомитися з планами, звітами з науково-дослідницької роботи у позашкільному навчальному закладі. Проаналізувати їх.

1.3. Скласти проект плану науково-дослідницької роботи позашкільного навчального закладу.

1.4. Розробити рекомендації щодо вдосконалення організації науково-дослідницької роботи позашкільного навчального закладу.

 

Модуль 5. Фінансово-економічна та господарська функція діяльності керівника позашкільного навчального закладу

Мета:

  • дослідити систему фінансово-економічної та господарської роботи у позашкільному навчальному закладі;

  • відпрацювати вміння щодо організації фінансово-економічної та господарської роботи у позашкільному навчальному закладі.

Практично-дослідницькі завдання:

1.1. Проаналізувати документацію позашкільного навчального закладу з питань фінансово-економічної та господарської роботи у позашкільному навчальному закладі.

1.2. Ознайомитися з планами, звітами з фінансово-економічної та господарської роботи у позашкільному навчальному закладі. Проаналізувати їх.

1.3. Скласти проект плану фінансово-економічної та господарської роботи позашкільного навчального закладу.

1.4. Розробити рекомендації щодо вдосконалення організації фінансово-економічної та господарської роботи позашкільного навчального закладу.

 

Модуль 6. Контрольно-аналітична функція діяльності керівникапозашкільного навчального закладу

Мета:

  • дослідити систему контрольно-аналітичної діяльності керівника позашкільного навчального закладу;

  • відпрацювати вміння щодо реалізації функції контрольно-аналітичної діяльності керівника позашкільного навчального закладу.

Практично-дослідницькі завдання:

1.1. Проаналізувати документацію закладу освіти з питань контрольно-аналітичної діяльності.

1.2. Ознайомитися з графіком відвідування навчальних занять; журналами, які містять аналіз відвіданих занять.

1.3. Відвідати навчальні заняття педагогів з метою моніторингу якості освіти.

1.4. Подати пропозиції щодо вдосконалення організації контрольно-аналітичної роботи у позашкільному навчальному закладі.  

 

АНАЛІЗ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ НЗ

(питання, що потрібно висвітлити)

  1. Загальні характеристики про НЗ (назва, коли заснований, кількість учнів, педагогічний склад, проблема над якою працює, успіхи та проблеми).

  2. Адміністративна група (директор, заступники, психолог, соціолог, педагог-організатор).

  3. Наявність планів роботи НЗ (розвитку НЗ, річного, цільових та ін.). Їх аналіз та відповідність змісту, меті, цілям, завданням НЗ.

  4. Опис системи розподілу обов’язків між адміністрацією.

  5. Аналіз Книг наказів: загальної, кадрової, руху учнів.

  6. Реалізація та ефективність управління циклу (діагностика, прогноз, план, діяльність, контроль, регулювання підсумок).

  7. Система роботи громадських органів (ради НЗ, комісії ради НЗ, батьківські комітети, піклувальна рада НЗ).

  8. Система учнівського самоврядування.

  9. Координація роботи адміністрації, громадських та учнівських органів самоврядування.

  10. Система контролю за реалізацією управлінських рішень.

  11. Система контролю за якістю освіти.

  12. Вихованість учнів.

  13. Морально-психологічний мікроклімат НЗ.

  14. Організація методичної роботи в НЗ.

  15. Організація науково-дослідницької роботи в НЗ.

  16. Фінансово-господарська діяльність.

  17. Організація платних освітніх послуг.

  18. Ефективність використання бюджетних коштів.

  19. Маркетингова робота.

  20. Правова відповідність прийнятих управлінських рішень.

  21. Стиль керівництва директора НЗ.

  22. Взаємовідносини адміністрації НЗ із вищестоящими державними органами.

  23. Перспективність роботи НЗ.

  24. Рекомендації щодо покращення роботи НЗ.

Змістовність лекції:

  1. Науковий рівень, відповідність новітнім досягненням науки і практики.

  2. Наявність узагальнень, переконливість.

  3. Відображення дискусійних питань, постановка наукових проблем.

  4. Відповідність лекції змісту програми і навчальному плану.

  5. Виховна роль.

Професійна спрямованість:

  1. Формування професійного світогляду студентів на лекції.

  2. Розширення соціальної сутності проблемних питань.

  3. Зв’язок лекційного матеріалу з професійними інтересами підготовки майбутніх спеціалістів.

Методичний рівень:

  1. Застосування методів і прийомів активізації пізнавальної діяльності студентів.

  2. Використання елементів зворотного зв’язку.

  3. Наявність між предметних і між тематичних зв’язків при викладанні лекційного матеріалу.

Структура лекції:

  1. Формування мети.

  2. Наявність плану.

  3. Наявність літературних джерел.

  4. Чітка композиційна побудова (вступ, основна частина, закінчення).

  5. Логічна послідовність і взаємозв’язок окремих частин лекції.

  6. Відокремлення кожного питання плану при послідовному викладенні лекції.

  7. Виділення головних ідей і моментів.

Стиль лекції:

  1. Якість, чіткість і доступність викладання думок.

  2. Темп викладання матеріалу.

  3. Наочність інформації (плакати, таблиці).

  4. Оптимальне використання дошки.

  5. Застосування технічних засобів навчання.

  6. Наявність мовного контакту з аудиторією.

Майстерність лектора:

  1. Рівень вільного володіння лекційним матеріалом.

  2. Емоційність, культура мовлення.

  3. Зовнішній вигляд.

  4. Поважне і тактовне ставлення до студентів.

  5. Уміння зняти напруження і втому аудиторії.

 

КАРТА ОЦІНЮВАННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Кафедра ________________________________________________________

Викладач _______________________________________________________

Навчальна дисципліна_____________________________________________

Тема заняття_____________________________________________________

Змістовність практичного заняття:

  1. Відповідність теми практичного заняття змісту програми і навчального плану.

  2. Відповідність змісту практичного заняття сучасним проблемам педагогіки.

  3. Рівень досягнення мети практичного заняття.

  4. Рівень повноти розкриття тематичних питань.

Структура практичного заняття:

  1. Визначення теми практичного заняття.

  2. Визначення мети діяльності.

  3. Надання методичних вказівок для самостійного виконання практичного завдання.

  4. Надання переліку рекомендованої літератури для поглибленого вивчення окремих питань.

  5. Організація процесу навчання студентів.

  6. Організація зворотного зв’язку на етапах закріплення певного навчального досвіду.

  7. Організація об’єктивного контролю навчальної діяльності студентів у кінці практичного заняття.

Методичний рівень:

  1. Застосування методів і прийомів активізації пізнавальної діяльності студентів.

  2. Роз’яснення складних місць навчального матеріалу.

  3. Надання наочної інформації і засобів оргтехніки.

  4. Наявність елементів управління ходом проведення практичного заняття.

  5. Використання елементів зворотного зв’язку на всіх етапах засвоєння навчальної інформації.

  6. Наявність методичних вказівок до самостійного виконання практичного завдання.

  7. Наявність тестів для самоконтролю знань.

Професійна спрямованість:

  1. Формування професійного світогляду студентів на занятті.

  2. Розширення соціальної сутності проблемних питань.

  3. Зв’язок практичного матеріалу з професійними інтересами майбутніх спеціалістів.

Майстерність викладача:

  1. Рівень вільного володіння практичним матеріалом.

  2. Уміння заохотити студентів до більш якісної навчальної діяльності.

  3. Уміння організувати дискусію та обговорення навчального матеріалу.

  4.  Культура мовлення.

  5. Поважне і тактовне ставлення до студентів.

  6. Уміння зняти напруження і втому аудиторії.

 

КАРТА ОЦІНЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОВЕДЕННЯ

ІСПИТІВ І ЗАЛІКІВ

Кафедра ________________________________________________________

Викладач________________________________________________________

Навчальна дисципліна_____________________________________________

Форма контролю__________________________________________________

Рівень організації проведення іспитів і заліків:

  1. Організація проведення консультації напередодні іспиту у визначений термін.

  2. Наявність питань для самостійної підготовки студентів до іспиту (заліку).

  3. Наявність належно оформленої екзаменаційної (залікової) відомості.

  4. Наявність достатньої кількості білетів (у 1,5 разу більше, ніж студентів у групі).

  5. Наявність білетів із запитаннями різних рівнів складності для перевірки знань і умінь.

  6. Наявність чистих аркушів для підготовки студентами відповідей на білети.

  7. Своєчасність початку екзамену (заліку).

  8. Дотримання регламенту проведення: екзамену – 0,33 год. на кожного студента (не більше 6 год. на академічну групу), заліку – 2 год. на академічну групу.

Методичний рівень:

  1. Застосування прийомів диференціації контролю знань.

  2. Організація багаторівневого контролю із застосуванням текстів, теоретичних запитань, ситуаційних завдань.

  3. Визначення рівня засвоєння студентами навчального матеріалу (репродуктивний, діяльнісний, творчий).

  4. Визначення якісних характеристик контролю:

- повнота (наявність повного ланцюга системи знань);

- систематичність (упорядкованість і структурність);

- науковість (глибоке засвоєння наукових понять, законів, теорій);

- міцність (можливість довгострокового зберігання в пам’яті накопичених знань і засобів діяльності).

Педагогічна майстерність викладача:

  1. Доброзичливе і поважне ставлення до студентів.

  2. Те6рпимість і тактовність.

  3. Вимогливість

  4. Справедливість і об’єктивність оцінки.

  5. Забезпечення вільного обміну думками.

  6. Зацікавленість в успіхах студентів.

 

ОРІЄНТОВНА СХЕМА ПОВНОГО АНАЛІЗУ УРОКУ

І. Тип і структура уроку:

  1. Тип, структура уроку, його місце серед уроків з теми.

  2. Мета уроку, дидактичні завдання окремих етапів.

  3. Витрата часу.

ІІ. Зміст та методика повторення вивченого:

  1. Повнота та глибина перевірки.

  2. Методика повторення, диференціація завдань.

  3. Кількість задіяних перевіркою учнів.

  4. Об’єктивність та аргументація оцінювання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу:

  1. Відповідність навчального матеріалу вимогам програми.

  2. Науковість, зв’язок із життям, доступність, співвідношення у навчальному матеріалі головного та другорядного.

  3. Відповідність навчального матеріалу меті та завданням уроку.

ІV. Засвоєння нового:

  1. Ефективність вибору форм, методів, засобів навчання для формування визначених програмою знань, умінь і навичок.

  2. Організація та ефективність самостійної роботи учнів під час вивчення та закріплення навчального матеріалу.

  3. Зворотній зв’язок вчителя і учнів. Технологія оцінювання навчальних досягнень учнів.

V. Завдання додому:

  1. Обсяг, характер та доступність навчального матеріалу.

  2. Наявність та характер інструктажу з виконання домашнього завдання.

  3. Рівень диференційованості домашніх завдань.

  4. Місце домашнього завдання в системі уроку.

VІ. Характер діяльності вчителя:

  1. Рівень педагогічних вимог до роботи учнів, розвитку їхніх мови, мислення, уваги, уяви, пам’яті тощо.

  2. Мова вчителя та загальний стиль його поведінки під час уроку.

  3. Організаторська, управлінська діяльність вчителя. Робота з різними групами учнів.

  4. Діяльність вчителя як консультанта та координатора навчання учнів.

VІІ. Характер діяльності учнів:

  1. Рівень активності, самостійності та творчості учнів під час уроку.

  2. Диференціація та індивідуалізація навчальних завдань.

Розвиток емоційно-вольової сфери учнів (які емоції дітей переважали на уроці; які засоби корекції емоцій використовував вчитель під час уроку: чи враховуються індивідуальні особливості та емоційний стан учнів.

VІІІ. Виховний аспект уроку:

  1. Рівень сформованості виховних цілей уроку.

  2. Виявлення та раціональна реалізація виховного потенціалу навчального матеріалу.

  3. Визначення та використання педагогічно доцільного комплексу принципів виховання, оптимальних шляхів їх реалізації.

  4. Вибір і використання ефективних методів впливу на особистість учня у процесі навчання.

  5. Забезпечення взаємодії внутрішніх і зовнішніх факторів виховного впливу на учнів.

  6. Раціональність управління виховним процесом на уроці.

ІХ. Результати уроку:

  1. Підведення підсумків уроку.

  2. Виконання структурних елементів плану уроку.

  3. Рівень досягнення мети уроку.

  4. Рівень сформованості й якості знань, умінь, навичок сформованих і виявлених під час уроку.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Березняк Е. С. Руководство современной школой / Е.С. Березняк. – М.: Просвещение, 1993. – 167 с.

  2. Бондар В.І. Теорія і технологія управління процесом навчання в школі / В. І. Бондар. – К.: Школяр, 2000. – 191 с.

  3. Внутришкольное управление: вопросы теории и практики: монография / под ред. Т. И. Шамовой. – М.: Педагогика, 1991. – 192 с.

  4. Даниленко Л. І. Модернізація змісту, форм та методів управлінської діяльності директора загальноосвітньої школи / Л. І. Даниленко. – К.: Логос, 1998. – 140 с.

  5. Жерносек І. П. Удосконалення науково-медодичної роботи в сучасних загальноосвітніх школах, ліцеях і гімназіях: монографія / І. П. Жерносек. – К.: 2001. – 204 с.

  6. Закон України “Про вищу освіту” – К., 2002.

  7. Закон України “Про освіту” – К., 1996.

  8. Закон України “Про позашкільну освіту” – К., 1998.

  9. Збірник законодавчих та нормативних актів про освіту / Міністерство освіти та науки України. Інформаційний збірник. – К., 2001.

  10. Ігнатенко Н. В. Методика організації і проведення педагогічної практики: навч.-метод. посіб. / Н. В. Ігнатенко. – Тернопіль, 2004. – 32 с.

  11. Мартиненко С. М. Педагогічні проблеми діяльності заступника директора школи з виховної роботи: навч. посіб. / С. М. Мартиненко – К.: 1998 – 30 с.

  12. Методичні рекомендації з організації та проведення практики для студентів напряму підготовки “Психологія” – навч.-метод. розробка / укл.: І. П. Маноха, Ю. В. Третьякова. О. Б. Напрана. – К.: Гнозис, 2009. – 78 с.

  13. Навчально-методичні матеріали щодо організації та проведення професійно-педагогічної практики студентів спеціальності “Управління навчальним закладом” кваліфікаційного-рівня “магістр”. / уклад. М. П. Лещенко, А. М. Москаленко. – К.: КМПУ імені Б. Д. Грінченка, 2007. – 30 с.

  14. Нагаєв В. М. Методика викладання у вищий школі: навч. посіб. / В. М. Нагаєв. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 232 с.

  15. Педагогічна практика: Методика спостереження та проведення уроків: навч. посіб. / укладач В. І. Голіна. – К., 2006. – 43 с.

  16. Рекомендації з педагогічної практики для студентів філологічного факультету / укл.: З. Ф. Сіверс, С. О. Караман, С. М. Мартиненко та ін. – К.: КМПУ імені Б. Д. Грінченка. – 2006. – 48 с.

  17. Семиченко В. А. Психологія педагогічної діяльності: навч посіб. / Семиченко В. А. – К. : Вища школа, 2004. – 335 с.

  18. Скороходов В. А. Менеджмент вищої школи: навч. посіб. / В. А. Скороходов – Миколаїв: Гінкул, 2003. – 356 с.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!