Методичні рекомендації щодо виконання бакалаврської роботи для студентів з циклу філософських дисциплін, НПУ ім. М. Драгоманова

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М. П. ДРАГОМАНОВА

ІНСТИТУТ ФІЛОСОФСЬКОЇ ОСВІТИ І НАУКИ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

для студентів з циклу філософських дисциплін

Київ 2014

Укладачі: д. філос. наук, проф. Мозгова Н.Г.

к. філос. наук, ст. викл. Пономаренко В.В. 

Рецензенти: Андрущенко Т.П., докт. філос. наук, проф.,

завідувач кафедри етики та естетики

НПУ імені М.П. Драгоманова 

Новіков Б.В., докт. філос. наук, проф.,

Завідувач кафедри філософії

Національного технічного університету

України «КПІ». 

Рекомендовано до друку вченою радою Національного педагогічного університету імені П.П. Драгоманова, протокол № 7 від 27.02.2014 р. 

© Мозгова Н.Г., Пономаренко В.В.,2014

© НПУ імені М.П. Драгоманова, 2014

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Бакалаврська робота – це навчально-наукове дослідження, яке студент виконує самостійно з обраної проблематики. Вона має комплексний характер і пов’язана з використанням набутих бакалавром знань, умінь і навичок з філософських дисциплін. Це дослідження передбачає систематизацію, закріплення, розширення та поглиблення теоретичних і практичних знань зі спеціальності, а також застосування їх під час вирішення конкретних наукових, практичних та інших завдань. Бакалаврська робота є обов’язковим елементом навчального процесу, формою звітності про виконану роботу та підставою для присвоєння кваліфікації «бакалавр». Це показник рівня загальнонаукової та спеціальної підготовки студента, його здатність застосовувати знання під час вирішення конкретних проблем, схильність до аналізу та самостійного узагальнення матеріалу з теми дослідження. У жодному разі не слід трактувати бакалаврську роботу як реферування окремих абзаців літератури. Бакалаврська робота має творчий характер і потенційно передбачає авторське бачення проблеми, можливостей її дослідження та розв’язання.

Бакалаврська робота виконують студенти 4-го курсу денної та заочної форм навчання.

Студентові надається право вибрати тему бакалаврської роботи з тих, які визначені випускаючою кафедрою, або запропонувати свою тему, обґрунтувавши необхідність її розроблення. Обирати тему без погодження з кафедрою не дозволяється.

Тематику бакалаврських робіт щорічно корегують із урахуванням набутого на кафедрі досвіду, побажань фахівців, які беруть участь у рецензуванні робіт, і рекомендацій державної екзаменаційної комісії.

Бакалаврська робота випускника Інституту філософської освіти і науки – це навчально-наукове дослідження. Обсяг бакалаврської роботи становить 60–70 сторінок друкованого тексту, без урахування додатків і списку джерел літератури. Список літератури повинен нараховувати не менше 60 наукових джерел, серед яких повинні бути присутні іноземною мовою.

До бакалаврської роботи випускника Інституту філософської освіти і науки висувають такі вимоги:

- актуальність теми, відповідність її сучасному стану розвитку філософського знання, а також практичним завданням зазначеної сфери;

- об’єктивність дослідження;

- чіткість характеристики об’єкта, наукової проблеми, предмета, мети, завдань та методів дослідження;

- аналіз рівня розробленості теми;

- правильність структури та рубрикації;

- відповідність фактичного матеріалу методологічним нормам;

- обґрунтованість висновків;

- бездоганність тексту з погляду граматики та пунктуації;

- відповідність вимогам державних, міждержавних та міжнародних стандартів, а також наукового стилю викладу;

- своєчасність виконання.

Бакалаврську роботу виконують відповідно до завдання-графіка, затвердженого випускаючою кафедрою. Цей процес спрямовують і контролюють завідувач кафедри, науковий керівник і консультанти.

Бакалаврська робота повинна бути подана на кафедру з допуском наукового керівника до захисту до 15 травня (другий семестр навчального року).

Захищають її публічно на засіданні державної екзаменаційної комісії.

2. ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Бакалаврську роботу зазвичай виконують у такій послідовності:

- обирають тему;

- з’ясовують об’єкт, наукову проблему та предмет;

- визначають мету й завдання;

- складання особистого календарного плану роботи;

- пошук та опрацювання літератури з теми та інші джерела, наприклад електронні, в яких висвітлюються питання;

- складають попередній план дослідження, розробляють композицію та рубрикацію;

- викладають теорію та застосовувані методики;

- формулюють висновки й рекомендації;

- оформляють список використаної літератури, додатки та покажчики;

- здійснюють літературне редагування й технічне оформлення.

Виконану згідно всіма вимогами бакалаврську роботи здають до майстерні для виконання палітурних робіт.

Отримавши бакалаврську роботу, здійснюють безпосередню підготовку до захисту й захист бакалаврської роботи.

Виконання починають із вибору теми бакалаврської роботи, її осмислення та обґрунтування. Обрання теми є першим і надзвичайно важливим кроком, оскільки на тривалий час визначає спрямованість думок та інтересів студента. Тому перевагу віддають темі, яка найповніше відповідає навчально-виробничим інтересам та схильностям і під час розроблення якої можна виявити максимум особистої творчості й ініціативи. Також під час обрання теми варто врахувати можливість продовження досліджень у подальших наукових роботах студента (дипломній чи магістерській). Спільно з науковим керівником визначають межі розкриття теми й перелік установ, досвід роботи яких буде висвітлено в роботі.

Студентові слід мати на увазі, що наукове дослідження – це цілеспрямоване вироблення нових знань, які розкривають нові явища в суспільстві та природі, для використання їх у практичній соціальній діяльності.

Про затвердження тем бакалаврських робіт і призначення наукових керівників та консультантів видають наказ по університету.

З’ясовуючи об’єкт, предмет, мету й завдання дослідження, необхідно зважати на те, що між ними й темою бакалаврської роботи є системні логічні зв’язки.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, які породжують наукову проблему й вибрані шляхи для вивчення. Об’єктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії та практики науки, яка слугує джерелом необхідних для дослідника знань. Об’єкт дослідження – це частина об’єктивної реальності, яка на відповідному етапі є предметом практичної й теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб’єкта).

Наукова проблема – це сукупність нових діалектично складних теоретичних або практичних питань, які суперечать існуючим знанням або прикладним методам у певній науці й потребують вирішення за допомогою наукових досліджень. Наукові проблеми виникають не стихійно, а закономірно, тому вирішення наукових проблем є рушійною силою розвитку науки.

Вибір проблеми дослідження обґрунтовують насамперед її актуальністю, тобто тим, наскільки вибране дослідження сприятиме розвитку відповідної галузі науки, економіки та соціальному розвитку країни.

Оскільки наукова проблема є сукупністю складних теоретичних і практичних питань, під час наукового дослідження проблеми поділяють на складові компоненти – теми.

Тема – це частина наукової проблеми, яка охоплює одне або кілька питань дослідження.

Тему вибирають виходячи з мети дослідницької роботи, яка повинна передбачати розроблення нових концепцій і напрямів розвитку певної науки, удосконалення існуючої методології або розроблення нових методик (рекомендацій). Теми наукових досліджень формують у межах проблем відповідної науки, які поділяють на теоретичні, методологічні та організаційні.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Предмет дослідження є таким його елементом, який включає сукупність властивостей і відношень об’єкта, опосередкованих людиною (суб’єктом) у ході дослідження з певною метою в конкретних умовах.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне й часткове. В об’єкті виділяють ту його частину, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямовують увагу, оскільки предмет дослідження визначає тему навчально-наукового дослідження, яку вказують на титульному аркуші першої частини бакалаврської роботи.

Мета дослідження пов’язана з об’єктом і предметом дослідження, а також із його кінцевим результатом і шляхом його досягнення. Кінцевий результат дослідження передбачає вирішення проблемної ситуації, яка відображає суперечність між типовим станом об’єкта дослідження в реальній практиці й вимогами суспільства до його ефективнішого функціонування. Кінцевий результат відображає очікуваний від виконання позитивний ефект, який формулюють двоступенево: першу частину – у вигляді суспільної корисності, другу – у вигляді конкретної користі, віднесеної до основного предмета дослідження.

Не слід формулювати мету як «дослідження...», «вивчення...», оскільки ці слова вказують на засіб досягнення, а не на неї саму. Мета роботи зазвичай тісно переплітається з назвою бакалаврської роботи й повинна чітко вказувати, що саме вирішується в бакалаврській роботі.

Наявність поставленої мети дозволяє визначити завдання дослідження, які можуть включати такі складові:

- вирішення певних теоретичних питань, що входять до загальної проблеми дослідження;

- всебічне вивчення практики вирішення відповідної проблеми, виявлення її типового стану, вад і труднощів, їхніх причин, типових особливостей передового досвіду;

- обґрунтування необхідної системи заходів для вирішення відповідної проблеми;

- експериментальну перевірку запропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу й зусиль;

- розроблення методичних рекомендацій і пропозицій щодо використання результатів дослідження в практиці роботи відповідних установ (організацій).

Пошук літератури за темою є досить кропіткою справою, оскільки визначає ступінь інформованості в досліджуваній галузі. Зазвичай, обрання теми дослідження відбувається тоді, коли студент вже має певні знання у певній галузі дослідження. Пошук повинен охоплювати як літературу попередніх років, так і публікації періодичних видань сьогодення. Цьому може сприяти пошук у мережі Інтернет, який дає змогу ефективно дізнатися про стан вивченості проблеми та про головні напрямки сучасних досліджень. Під час пошуку й аналізу літературних джерел слід заздалегідь потурбуватись про підготовку бібліографії та про коректність посилань у процесі написання роботи. Тому, роблячи виписки, слід зазначати дані про літературні джерела. Доцільно із самого початку готувати список використаних джерел згідно з вимогами до його оформлення (Додаток 3).

Конспектуючи матеріали з теми бакалаврської роботи в першу чергу вивчають праці, де проблему відображено в цілому, а потім переходять до вужчих досліджень.

Конспектуючи матеріал, слід виписувати лише те, що має стосунок до теми дослідження. Кожна цитата повинна супроводжуватися бібліографічним посиланням на джерело запозичення. Посилання роблять за такими зразками: [5, с. 7], [25, с. 17 – 18], [39, с. 15; 45, с. 21 – 22]. Дані про електронні засоби масової інформації, на які необхідно зробити посилання, так само включають до списку використаної літератури.

Накопичивши матеріал, складають попередній план дослідження. Правильна та логічна структура дослідження – це запорука розкриття теми. Однак уточнення структури є складним процесом, який може тривати протягом усієї роботи над дослідженням, а тому попередній план, необхідно погодити з науковим керівником.

Тема повинна бути розкрита без пропуску логічних ланок, а виклад усього матеріалу має бути підпорядкований одній головній ідеї, чітко визначеній студентом.

Під час формулювання наукової новизни можна вживати, зокрема, такі вислови: «вперше формалізовано...», «доведено залежність між...», «досліджено поведінку... й показано...», «доопрацьовано (відомий) метод... у частині... і поширено його на новий клас систем...», «створено концепцію, що узагальнює... і розвиває...», «досліджено новий ефект...», «розроблено нову систему... з використанням відомого принципу...».

Необхідно конкретно довести, що положення, висновки та рекомендації, наведені в роботі, є обґрунтованими й достовірними, тобто реально (об’єктивно) існуючими в природі, суспільстві чи техніці. Лише вагомі докази дають підставу довіряти дослідженням, уникнути при цьому помилкових висновків і не дати, в окремих випадках, сприйняти бажане за дійсне.

Достовірність, тобто доведена правильність, є доказом того, що викладений результат (закономірність, сукупність фактів, можливість тощо) виконується завжди для зазначеного класу об’єктів за визначених умов. Достовірність підтверджується верифікацією, тобто повторенням результату за тих самих умов під час багатьох перевірок на різних об’єктах. У багатьох випадках виникає необхідність робити перевірку на контрольних прикладах, тобто за обмежених умов. Методи доведення достовірності можна об’єднати в три групи: аналітичні, експериментальні, підтвердження практикою.

У вступі обґрунтовують актуальність вибраної теми, її практичну значущість; визначають об’єкт, предмет, мету й завдання дослідження; розглядають методи, за допомогою яких воно проводилось; розкривають структуру роботи, її основний зміст.

Обов’язковою частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження, до якого включають найбільш цінні, актуальні роботи (10 – 12 джерел). Огляд повинен бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної й практичної новизни, значущості, переваг і недоліків розглядуваних робіт, які доцільно згрупувати таким чином:

- праці, що висвітлюють історію розвитку проблеми;

- праці, які цілком присвячені темі;

- праці, що розкривають тему частково.

Закінчують огляд стислим висновком про ступінь висвітлення основних аспектів теми в джерелах літератури. Також стисло викладають зв’язок вибраного напряму досліджень із планами випускаючої кафедри, а також із галузевими та (або) державними планами й програмами.

У вступі також подають перелік використаних методів дослідження або методів досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а стисло й змістовно, визначаючи, що саме досліджувалося тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності й прийнятності вибору саме цих методів.

Коротко викладають нові наукові положення (рішення), запропоновані студентом. Необхідно показати відмінність отриманих результатів від уже відомих, описати ступінь новизни (наприклад, уперше отримано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Характеризуючи наукове значення своєї роботи, студенти зазвичай роблять одну й ту саму помилку: перераховують отримані ними наукові положення. Насправді ж потрібно показати й оцінити, яке значення мають ці наукові положення з погляду розвитку (доповнення) наукових знань для вирішення певного наукового завдання або певної наукової проблеми.

У бакалаврській роботі, що має теоретичне значення, подають відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в бакалаврській роботі з практичним значенням – висвітлюють результати практичного застосування отриманих результатів або рекомендації щодо їх використання. Це можуть бути нові способи, технології, пристрої, методи, методики, параметри, тобто те нове, що дає виконана бакалаврська робота для практики з зазначенням ступеня готовності до використання або масштабів використання.

Починаючи працювати над розділом, визначають його головну ідею й складають його тези, підтверджувані фактами, думками різних авторів, результатами анкетування чи експерименту, аналізом досвіду. Розділи присвячують вичерпному й повному викладу результатів власних досліджень. Необхідно оцінити повноту вирішення поставлених завдань, достовірність отриманих результатів, порівняти їх з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних авторів, обґрунтувати доцільність проведення додаткових досліджень, проаналізувати негативні результати, які зумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

Кожне наукове положення формулюють чітко, виокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатись і сприйматись легко й однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, подробиць та уточнень). Не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що зроблено, а сутності й новизни положення з написаного виявити неможливо.

Наприкінці кожного розділу формулюють висновки й стисло викладають наукові й практичні результати, що дає змогу вивільнити загальні висновки від незначних подробиць.

У загальних висновках викладають найважливіші наукові та практичні результати, отримані в бакалаврській роботі, з формулюванням розв’язаної наукової проблеми (завдання) та значення її для науки й практики. Далі наводять рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.

Обов’язковим елементом бакалаврської роботи є належним чином оформлена анотація українською та англійською мовами (від 200 до 300 друкованих знаків) та 7-10 ключових слів.

До роботи додається електронна версія бакалаврської роботи.

3. ОФОРМЛЕННЯ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Навчально-наукове дослідження містить:

- титульний аркуш;

- зміст;

- вступ;

- розділи, підрозділи, пункти, підпункти й висновки;

- загальні висновки;

- додатки (у разі потреби);

- список джерел і літератури;

- іменний і предметний покажчики;

Основний текст бакалаврської роботи друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого першосортного паперу формату А4 (210´297 мм) через півтора інтервалу шрифтом Times New Roman Cyr, кегль 14. Пагінацію (кегль 14) наводять у правому верхньому куті сторінки. Друкуючи текст, залишають поля по 20 мм, ліве – 30 мм. Абзацний відступ – 12,5мм.

Сторінки з даними титульного аркушу оформляють відповідно до форми (додаток 1). Титульний аркуш залічують до загальної нумерації сторінок, номер сторінки на титульному аркуші не зазначають. Сторінки нумерують у верхньому правому куті аркуша.

ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ як назви складових частин роботи друкують посередині рядка, не нумерують, крапки в кінці назви не ставлять.

Зміст бакалаврської роботи оформляють відповідно до зразка, наведеного в додатку 2. Одержане на кафедрі завдання-графік щодо виконання бакалаврської роботи розміщують безпосередньо перед сторінкою з даними лицьового боку титульного аркуша Сторінки, що містять це завдання-графік, до пагінації бакалаврської роботи не включають, тобто першою сторінкою вважають сторінку з даними титульного аркуша.        

Кожний розділ починають із нової сторінки. Назви розділів друкують великими буквами жирним шрифтом посередині рядка, крапку після назви розділу не ставлять. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму й обґрунтуванням застосованих методів.

Для нумерування підрозділів застосовують індексаційну систему з використанням арабських цифр, наприклад: 1.1; 1.1.1; 1.1.2; 1.2; 1.2.1; 1.2.2; 1.3; 1.3.1. Підрозділи нумеруються у межах кожного розділу, наприклад, перший підрозділ другого розділу (2.1).

У тексті родові назви підрозділів друкують малими літерами (крім першої). Родові назви, номери й тематичні заголовки друкують напівжирним шрифтом. Родові назви й номери підрозділів виділяють в окремий рядок.

Бакалаврська робота містити нумерований абетковий список літератури, використаної для розроблення теми дослідження. Побудова списку повинна відповідати принципу розташування «слово за словом» і відповідати вимогам оформлення (додаток 3).

Для нумерування додатків використовують арабські цифри.

Виклад усього матеріалу повинен відповідати вимогам наукового стилю. 

Завершену й належним чином оформлену, але ще не оправлену бакалаврську роботу підписують студент, науковий керівник. Науковий керівник складає відгук.

На бакалаврську роботу також складається внутрішня рецензія в довільній формі, яка обов’язково повинна містити аналіз відповідності мети і змісту, актуальності теми, науково-теоретичний рівень роботи та інші особливі переваги роботи. Також необхідно вказати зауваження по бакалаврській роботі, і ступінь їх впливу на оцінку роботи.

Завідувач кафедри філософії, розглянувши бакалаврську роботу й відгук наукового керівника, ухвалює рішення про її попередній розгляд, який відбувається на засіданні кафедри й на якому ухвалюють рішення про допуск студента до захисту бакалаврської роботи перед державною екзаменаційною комісією.

Бакалаврська робота не допускається до захисту, якщо вона не відповідає вищезазначеним критеріям.

Після цього бакалаврську роботу студент здає до майстерні для виконання палітурних робіт (кожна частина повинна мати оправу з картонними боковинами формату 22×31 см).

4. ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ Й ЗАХИСТ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Закінчивши технічне оформлення бакалаврської роботи, необхідно приділити достатньо уваги підготовці до її захисту.

Процедура захисту включає:

- доповідь бакалавра щодо змісту роботи;

- відповіді бакалавра на запитання членів комісії та інших осіб, присутніх на захисті;

- оголошення відгуку наукового керівника або його виступу;

- оголошення відгуку рецензента;

- відповіді бакалавра на запитання членів комісії та інших осіб, присутніх на захисті;

- заключне слово бакалавра;

- рішення комісії про оцінку роботи.

Насамперед необхідно підготувати тези виступу (7 - 10 хв.) на засіданні державної екзаменаційної комісії.

Зі структурного погляду тези виступу можна поділити на три частини, що складаються з рубрик, кожна з яких є самостійним смисловим блоком, хоча в цілому вони логічно взаємопов’язані та складають єдність, що характеризує зміст проведеного навчального дослідження.

Перша частина в основному повторює вступ бакалаврської роботи. Рубрики цієї частини відповідають тим змістовим аспектам, які характеризують актуальність вибраної теми, формулюють цілі бакалаврської роботи, визначають застосовані методи, описують склад і загальну структуру праці.

Друга частина виступу в послідовності, визначеній логікою проведеного навчального дослідження, характеризує кожний розділ бакалаврської роботи. При цьому особливу увагу звертають на кінцеві результати. Наводять критичні зіставлення й оцінки.

Третю, останню частину будують за змістом загальних висновків й основних рекомендацій бакалаврської роботи.

Дуже важливо, щоб виступ був науковим, тобто добре аргументованим, зрозумілим, граматично точним, переконливим. Під час підготовки письмового тексту виступу варто скористатися такими порадами:

- залишити великі поля для можливих стислих доповнень;

- усі багатозначні числа записати лише словами;

- підкреслити слова, на яких робиться логічний наголос;

- звести до мінімуму вживання займенників;

- ужити переважно прості слова й прості стверджувальні речення.

Текст виступу може супроводжуватися додатковими матеріалами (схемами, кресленнями, таблицями, діаграмами, графіками, слайдами, фото-, кіно- та відеоматеріалами, плакатами тощо), які унаочнюють доведення відповідних положень бакалаврської роботи, зроблених висновків та внесених пропозицій. Варто пам’ятати, що наочний матеріал повинен бути тісно пов’язаний із текстом бакалаврської роботи. Цей зв’язок забезпечується наявністю в тексті, наприклад, таких самих схем і таблиць. Усі подібні матеріали потрібно оформляти так, щоб їх можна було продемонструвати без ускладнень і щоб їх могли бачити присутні в аудиторії.

Підготовлені тези виступу в цілому повинні показати найвищий рівень теоретичної підготовки бакалавра, його всебічну ерудицію та вміння доступно викласти основні результати проведеного дослідження.

Необхідно підготувати письмові відповіді на запитання, зауваження та побажання, що викладені у відгуку наукового керівника. Саме письмова форма дає змогу під час захисту дати відповіді правильно й спокійно. Відповіді повинні бути стислими, чіткими та добре аргументованими. Якщо можливі посилання на текст бакалаврської роботи, то їх обов’язково роблять, оскільки це надає їм найбільшої переконливості й водночас дозволяє акцентувати увагу на достовірності результатів дослідження.

Оскільки захист бакалаврської роботи відбувається на відкритому засіданні державної екзаменаційної комісії та має характер наукової дискусії, що проходить в обстановці високої вимогливості, принциповості й дотримання наукової етики, мовлення випускника повинно бути зрозумілим і виразним. Якщо він говорить квапливо, ковтаючи закінчення слів, або дуже тихо, то якість виступу через це різко знижується. Спокійний, неквапливий спосіб викладу завжди імпонує слухачам.

Бакалавр зобов’язаний дати відповіді на всі задані йому запитання. Перед тим як відповісти на питання, необхідно уважно його вислухати й, доцільно, занотувати. Бажано на запитання відповісти відразу, не вислуховуючи всі запитання. Відповідаючи на запитання, потрібно торкатися лише суті справи. Випускникові слід виявляти скромність в оцінці власних наукових результатів і тактовність до тих, хто задає запитання.

Результати захисту курсової роботи визначають оцінками відповідно до шкали оцінювання: вузу, національна та ECTS: 

Оцінку виставляють відповідно до критеріїв оцінювання (додаток 5) на закритому засіданні державної екзаменаційної комісії. Оголошує її голова комісії бакалаврові й усім присутнім на відкритому засіданні.

Студента, який на захисті бакалаврської роботи отримав незадовільну оцінку, відраховують з університету, видавши йому академічну довідку.

Коли захист бакалаврської роботи визнають незадовільним, державна екзаменаційна комісія з’ясовує, чи може студент подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він зобов’язаний опрацювати нову тему, визначену кафедрою філософії.

Студента, який не склав державних іспитів або не захистив бакалаврської роботи, допускають до повторного складання державних іспитів чи захисту бакалаврської роботи протягом трьох років після закінчення університету.

Студентові, який не складав державних іспитів або не захищав бакалаврської роботи з поважних причин (підтверджених документами), ректор університету може продовжити строк навчання до наступного терміну роботи державної екзаменаційної комісії, але не більше, ніж на один рік.

Захищені бакалаврські роботи зберігаються в бібліотеці університету протягом 5 років. За необхідності вони можуть бути надіслані до інших бібліотек, установ, закладів, організацій, підприємств на їхнє прохання для реалізації висновків і рекомендацій магістрантів.

5. КЕРУВАННЯ ВИКОНАННЯМ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ І ЇЇ РЕЦЕНЗУВАННЯ

Керівництво бакалаврськими роботами доручають кваліфікованим викладачам кафедри філософії НПУ імені М.П. Драгоманова.

Обов’язки наукового керівника бакалаврської роботи такі:

- надавати допомогу у виборі теми, розробленні плану (змісту) роботи, доборі літератури, виборі методів дослідження тощо;

- аналізувати зміст роботи;

- визначати поетапні терміни виконання роботи;

- контролювати виконання роботи;

- доповідати на засіданні кафедри філософії про виконання та завершення роботи;

- скласти письмовий відгук на бакалаврську роботу.

У відгуку наукового керівника бакалаврської роботи викладають:

- актуальність теми;

- ступінь наукового та практичного значення праці;

- рівень підготовки магістра до виконання професійних обов’язків;

- ступінь самостійності у виконанні бакалаврської роботи;

- новизну поставлених питань та оригінальність їхнього вирішення;

- уміння використовувати джерела інформації, зокрема літературу;

- ступінь володіння методами дослідження;

- повноту і якість розроблення теми, завершеність роботи;

- логічність, послідовність, аргументованість, літературну грамотність викладення матеріалу;

- можливість практичного застосування роботи або окремих її частин;

- висновок про те, якою мірою робота відповідає вимогам, що висуваються до таких праць;

- характеристику діяльності випускника під час виконання бакалаврської роботи.

Відгуки науковий керівник та рецензент (внутрішній) друкують у двох примірниках, підписують їх особисто, зазначивши свої ініціали, прізвище, посаду, науковий ступінь, вчене звання, почесні звання та дату.

Додаток 2

ЗМІСТ 

Додаток 3

ОФОРМЛЕННЯ СПИСКУ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

1. Антонов А. В. Восприятие внетекстовых форм информации в издании / А.В. Антонов. – М. : Книга, 1972. – 104 с.

2. Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси в науці, культурі та освіті [Електронний ресурс] : (підсумки 10-ї Міжнар. конф. "Крим-2003") / Л. Й. Костенко, А. О. Чекмарьов, А. Г. Бровкін, І. А. Павлуша // Бібліотечний вісник. — 2003. — № 4. — С. 43. — Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03klinko.htm. — Назва з екрана.

3. Зеров М. Поетична діяльність Куліша / Микола Зеров // Українське письменство ХІХ ст. Від Куліша до Винниченка : (нариси з новіт. укр. письменства) : статті / Микола Зеров. — Дрогобич, 2007. — С. 245—291.

4. Кібернетика в сучасних економічних процесах : зб. текстів виступів на республік. міжвуз. наук.-практ. конф. / Держкомстат України, Ін-т статистики, обліку та аудиту. – К. : ІСОА, 2002. – 147 с.

5. Козіна Ж. Л. Теоретичні основи і результати практичного застосування системного аналізу в наукових дослідженнях в області спортивних ігор / Ж. Л. Козіна // Теорія та методика фізичного виховання. — 2007. —№ 6. — С. 15—18, 35—38.

6. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права : Особенная часть : в 6 т. / Н. П. Кучерявенко. – Х. : Право, 2002. Т. 4 : Косвенные налоги. – 2007. – 534 с.

7. Суберляк О. В. Технологія переробки полімерних та композиційних матеріалів : підруч. / О. В. Суберляк, П. І. Баштанник. – Львів : Растр-7, 2007. – 375 с.

8. Тимошенко З. І. Болонський процес в дії : слов.-довід. основ. термінів і понять з орг. навч. процесу у вищ. навч. закл. / З. І. Тимошенко, О. І. Тимошенко ; – К. : Європ. ун-т, 2007. – 57 с.

Додаток 5

Критерії оцінювання в 100 бальній шкалі

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!