МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ»

Методичні вказівки до написання, оформлення і захисту курсової роботи з дисципліни «Основи зовішньоекономічної діяльності»

 для студентів спеціальності

7/8.03060104 «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»

Затверджено

на засіданні кафедри менеджменту

Протокол №__ від ______ 201_ року

КИЇВ 2014

ЗМІСТ 

І. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

II. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

IІІ. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

IV. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

IV.1. Теоретична частина курсової роботи

ІV.2. Практична частина курсової роботи

V. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

VI. ЗАХИСТ ТА ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

V.ІІ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

Додаток А

І. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 

Дисципліна «Основи зовнішньоекономічної діяльності» належить до циклу професійно-орієнтованих дисциплін та є профільною для студентів, що навчаються за спеціальністю «Основи зовнішньоекономічної діяльності». За навчальним планом вивчення дисципліни «Основи зовнішньоекономічної діяльності» передбачає написання курсової роботи, що сприятиме поглибленому її вивченню, подальшій систематизації, розширенню і закріпленню отриманих знань. Робота охоплює ряд основних розділів курсу і дає можливість студентові виявити творчі здібності в комплексному підході до рішення поставлених задач.

Метою написання курсової роботи є формування у майбутніх менеджерів сучасного мислення та системи спеціальних знань у галузіменеджменту зовнішньоекономічної діяльності, формування у студентів розуміння концептуальних основ стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств; набуття умінь проведення факторного аналізу та визначення економічної ефективності відзовнішньоекономічної діяльності підприємства.

II. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 

Курсова робота є першою роботою студента, що вимагає від нього освоєння елементів науково-дослідної роботи.

Тема курсової роботи. Теми курсових робіт пропонуються й затверджуються кафедрою. Студенти самостійно обирають тему курсової роботи, але в межах запропонованих (дод. А). Студент може запропонувати свою тему курсової роботи, але за умови обґрунтування доцільності її розробки. Студент зобов'язаний погодити тему курсової роботи з керівником. Для цього відповідно до встановленого терміну він представляє:

- розгорнутий план курсової роботи;

- формулювання мети й завдань роботи;

- список літератури за темою дослідження;

- схему проведення дослідження;

- сукупність фактичних даних, доступних студентові;

- опис економіко-математичних методів і програмних засобів, використовуваних під час виконання роботи.

Вступ. Вступ розміщується на 1-2 сторінках, де має бути відображено актуальність, мета та завдання курсової роботи, її об’єкт, предмет, база дослідження, характеристика основних джерел одержання інформації (офіційних, наукових, літературних, бібліографічних).

Основна частина. У теоретичній частині роботи розкривається сутність теми на основі вивчення наявної вітчизняної, закордонної наукової й спеціальної літератури, що діють законодавчих і нормативних актів. Теоретичні положення необхідно давати з посиланням на джерело. Необхідно висловити й викласти свою думку щодо проблеми. Даний розділ повинен складатися з 2-3 підрозділів і викладатися на 12-15 сторінках.

У другій (практичної) частині роботи студент проводить аналіз практичного вирішення проблеми на конкретному підприємстві, організації або фірмі. Необхідно узагальнити матеріал, відобразити позитивні сторони й недоліки. Результати аналізу ілюструються таблицями, графіками, схемами з відповідними поясненнями. На підставі проведеного аналізу студент повинен розробити конкретні пропозиції з удосконалення досліджуваної проблеми, дати їх обґрунтування. Приблизний обсяг даного розділу - 15-20 сторінок.

Висновки. Висновки містять короткий виклад результатів проведеного теоретичного і практичного дослідження. Висновок не повинен носити характер стислого переказу всієї роботи, у ньому повинні бути викладені підсумкові результати.

Пропонується така структура роботи.

Вступ

Розділ 1. (Теоретична частина) НАЗВА

1.1….(сутність та поняття)

1.2….(зміст, види, класифікації, роз’яснення)

1.3….(заходи удосконалення)

Розділ 2 (Практична частина) НАЗВА

2.1. Загальна характеристика назва підприємства.

2.2. Факторній аналіз ЗЕД підприємства

2.3. Функціональні особливості ЗЕД підприємства

2.4. Стратегія розвитку ЗЕД назва підприємства.

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

IІІ. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 

Курсова робота має складатись з теоретичних досліджень та їх практичного застосування. Тематика курсових робіт охоплює всі питання за­гальної ЗЕД, що допоможе сту­дентам ще раз систематизувати набуті знання і застосувати їх при аналізі та проектуванні сучасної ефективної організації.

Процес виконання курсової роботи передбачає наступні етапи:

1) вибір напряму наукового дослідження, об’єкту та предмету дослідження, теми курсової роботи;

2) вибір підприємства, на прикладі якого буде виконуватись курсова робота;

3) пошук і вивчення необхідної літератури і практичного матеріалу;

4) складання плану роботи у відповідності з темою курсової роботи;

5) проведення дослідження, аналізування отриманої в процесі дослідження інформації, проведення необхідних розрахунків, обґрунтування рекомендацій щодо вирішення поставленої проблеми;

6) оформлення курсової роботи;

7) захист курсової роботи.

1. Вибір напряму наукового дослідження, об’єкту та предмету дослідження, теми курсової роботи. На першому етапі студент обирає напрям наукового дослідження, об’єкт та предмет дослідження Об'єкт дослідження — це вся сукупність зв'язків, процесів чи явищ, співвідношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної інформації, породжує проблемну ситуацію і обрана для вивчення. Предмет дослідження — це тільки ті суттєві взаємозв'язки, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження, він міститься в межах об'єкта.

2. Вибір підприємства, на прикладі якого буде виконуватись курсова робота. На другому етапі обирається підприємство, на прикладі якого буде виконуватись курсова робота. Вивчення умов функціонування і особливостей управління вітчизняними підприємства сприятимуть підвищенню інтеграції теоретичних знань з практичними навичками щодо вирішення управлінських проблем в діяльності підприємств.

3. Пошук і вивчення необхідної літератури і практичного матеріалу. Пошук і вивчення необхідної літератури і практичного матеріалу пов'язаний зі складанням бібліографії. Практичним матеріалом написання курсової роботи є показники та характеристика діяльності обраного студентом підприємства.

4. Складання плану роботи у відповідності з темою курсової роботи. Складання плану роботи — відповідальний етап виконання курсової роботи, оскільки від нього значною мірою залежать якість і кінцевий результат роботи. План курсової роботи є основою проведення дослідження і вка­зує напрями досягнення мети. План повинний висвітлювати основні питання теми, бути чітким і логічно послідовним.

Після детального вивчення підібраного матеріалу і літературних джерел студент аналізує результати проведеної роботи, пропонує шляхи вирішення поставленої проблеми. Підібраний матеріал необхідно групувати, обробляти і систематизувати відповідно до плану роботи.

5. Проведення дослідження, аналізування отриманої в процесі дослідження інформації, проведення необхідних розрахунків, обґрунтування рекомендацій щодо вирішення поставленої проблеми. П’ятий етап виконання курсової роботи передбачає проведеннятеоретичного дослідження, практичного експерименту. Мета теоретичного дослідження — визна­чення у процесі синтезу знань з ЗЕД, пояснення і узагальнення результатів емпіричного дослідження, виявлення за­гальних закономірностей. Це переважно робота з літературними джерелами, їх критичний аналіз і узагальнення. Завершується теоретичне дослідження гіпотезою— припущен­ням щодо причини цього наслідку. До поняттяпрактичний експеримент вхо­дять наукові досліди і спостереження за досліджуваними явищами. Головна мета експерименту — виявлення властивостей об'єктів, що досліджуються, перевірка правильності гіпотези і широке вивчення на цій основі теми курсової роботи. Конкретно це має бути характе­ристика об'єкта дослідження — реального підприємства чи його структурного підрозділу, аналіз функцій менеджменту.

Після закінчення теоретичних і експериментальних досліджень проводиться загальний аналіз отриманих результатів, зіставляється гіпотеза з результатом експерименту. Формулюються наукові і практичні висновки та пропозиції.

6. Оформлення курсової роботи. Курсова робота оформлюється у відповідності з вимогами наведеними в п. V

7. Захист курсової роботи. Захист курсової роботи є кінцевим етапом її виконання і оцінкою роботи студента протягом написання. Докладніше процес і умови захисту наведені в п. VI

Кожному студенту керівником курсової роботи видається графік її виконання. Протягом семестру викладач робить відповідні примітки щодо завершення вищенаведених етапів (дод. Б).

IV. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

IV.1. Теоретична частина курсової роботи

У теоретичній частині курсової роботи викладаються результати літературно-аналітичного дослідження, порівнюються погляди різних науковців та висловлюється власна думка щодо проблеми (відповідно до обраної теми). 

ІV.2. Практична частина курсової роботи 

Базою дослідження для виконання практичної частини курсової роботи є конкретне підприємство або організація будь-якої організаційно-правової форми. Студентам заочного відділення рекомендується об'єктом дослідження вибрати підприємство за місцем роботи. Розглянемо рекомендації щодо виконання практичної частини за структурними підрозділами:

2.1. Загальна характеристика підприємства

Усі складні організації мають загальні характеристики, які допомагають зрозуміти, чому, щоб добитися успіху, організацією необхідно керувати. У курсовій роботі з метою надання загальної характеристики організації необхідно розглянути такі її ключові елементи:

Характеристику підприємства доцільно надавати з урахуванням таких аспектів:

- Організування закордонної виробничо-господарської діяльності.

- закордонні філії і дочірні підприємств.

- Організаційна структура управління ЗЕД - залежно від наявності з виділенням міжнародного експортного відділу, з виділенням відділу збуту за функціональним, товарним і територіальним принципами, з виділенням міжнародного відділення за регіональною та континентальною ознаками, матрична організаційна структура управління великих підприємств. Організаційні форми управління експортними та імпортними операціями.

- Посадові обов’язків менеджерів ЗЕД та фахівців у сфері (економіста відділу ЗЕД, експерта з митної діяльності, декларанта, інженера відділу ЗЕД).

- Взаємовідносини відділу ЗЕД з іншими підрозділами підприємства. 

2.2. Факторній аналіз ЗЕД підприємства

Факторний аналіз використовується для комплексного аналізу господарської діяльності, пошуку і класифікації факторів (виробництва, попиту, пропозиції, ризиків тощо), що впливають на економічні явища і процеси, з виявленням причинно-наслідкових зв'язків, що впливають на зміну конкретних індикаторів господарської діяльності.

Розробка факторної моделі здійснюється послідовно від узагальненого показника через проміжні до похідних, які відтворюють особливості технології та організації виробництва, конструкції виробів, умов матеріально-технічного постачання тощо. Розробка факторної моделі починається із встановлення узагальненого показника (вибору критерію ефективності певного виду діяльності). Після встановлення узагальненого показника дослідник-аналітик розглядає складові 1-го рівня розчленування. До складових узагальненого показника відносять проміжні показники, що увійшли до формули його розрахунку. Мета проведення аналізу визначає склад проміжних показників. Потім за кожним складовим показником 1-го рівня розчленування розглядають формулу розрахунку залежно від мети аналізу і встановлюють проміжні показники 2-го рівня розчленування. Після таких дій вони оцінюються з точки зору своєї належності до показників, що відтворюють техніко-технологічний рівень і можливості їх подальшого розчленування. Повторивши процедуру розчленування узагальненого показника за складовими показників 2-го рівня, дослідник-аналітик досягає 3-го рівня, а далі, згідно із формулами розрахунку, — похідних показників [1, c. 185].

На основі похідних даних можна вирахувати проміжні та узагальнений показники, побудувати факторну модель, розробити формули впливу факторів на узагальнений показник, вирахувати можливі відхилення при здійсненні фінансово-господарської діяльності, обчислити резерви та обґрунтувати проблеми, які потребують негайного вирішення на управлінському рівні.

Економічне обґрунтування діяльності підприємств, у тому числі і тих його напрямків, які пов'язані із зовнішньоекономічною сферою господарювання, здійснюється на підставі аналізу показників ефективності [1, c. 185].

Оцінку ефективності зовнішньоекономічної діяльності здійснюється в такій послідовності:

1. Визначимо накладні витрати на імпортну сировину для продукції, виробленої для внутрішнього ринку в аналізованому і базовому році.

де — транспортні витрати за базисом постачання, тис. грн;

— вантажно-розвантажувальні витрати, тис. грн;

— складські витрати, тис. грн;

— експедиторські витрати, тис. грн;

— страхові витрати, тис. грн;

— інші витрати на ЗЕД, тис. грн.

2. Витрати на імпорт в аналізованому та базовому році.

де  — виробнича собівартість продукції, виробленої для внутрішнього ринку з використанням імпортної сировини, тис. грн;

— накладні витрати на імпортну сировину для продукції, виробленої для внутрішнього ринку, тис. грн;

— витрати на рекламу та збут продукції, виробленої для внутрішнього ринку з використанням імпортної сировини, тис. грн;

— акцизні збори на імпортну сировину для продукції, виробленої для внутрішнього ринку, тис. грн;

— мито і митні збори на імпортну сировину для продукції, виробленої для внутрішнього ринку, тис. грн.

3. Виручка від експорту в аналізованому та базовому році.

де — середня ціна продукції, виробленої для зовнішнього ринку з використанням імпортної сировини, тис. грн;

— кількість продукції, виробленої для зовнішнього ринку з використанням імпортної сировини, т.

4. Виручка від імпорту в аналізованому та базовому році.

де — середня ціна продукції, виробленої для внутрішнього ринку з використанням імпортної сировини, тис. грн;

— кількість продукції, виробленої для внутрішнього ринку з використанням імпортної сировини, т.

5. Витрати на експорт в аналізованому та базовому році.

де — виробнича собівартість продукції, виробленої для зовнішнього ринку з використанням імпортної сировини, тис. грн;

— позавиробничі витрати на продукцію, вироблену для зовнішнього ринку з використанням імпортної сировини, тис. грн;

— акцизні збори на імпортну сировину для продукції, виробленої для зовнішнього ринку, тис. грн;

— мито і митні збори на імпортну сировину для продукції, виробленої для зовнішнього ринку, тис. грн.

6. Прибуток від імпорту в аналізованому та базовому році.

де — виручка від імпорту, тис. грн;

— витрати на імпорт, тис. грн.

7. Прибуток від експорту в аналізованому та базовому році.

де — виручка від експорту, тис. грн;

— витрати на експорт, тис. грн.

8. Експортно-імпортні витрати в аналізованому та базовому році.

де — витрати на експорт, тис. грн;

— витрати на імпорт, тис. грн.

9. Прибуток від експортно-імпортних операцій в аналізованому та базовому році.

де — прибуток від експорту, тис. грн;

— прибуток від імпорту, тис. грн.

10. Ефективність ЗЕД в аналізованому та базовому році.

де — прибуток від експортно-імпортних операцій, тис. грн;

— експортно-імпортні витрати, тис. грн.

Отримані результати зводяться до табл. 1.

Похідні показники для аналізу зовнішньоекономічної діяльності 

Тепер необхідно перейти безпосередньо до оцінки впливу факторів на критерій ефективності, тобто на узагальнений показник ():

1. Вплив загальних експортно-імпортних витрат:

2. Вплив прибутку від здійснення експортно-імпортної діяльності: 

2. Вплив експортних витрат (у розрахунку загальних витрат):

4. Вплив витрат на імпорт (у розрахунку загальних витрат):

5. Вплив виробничої собівартості продукції, виробленої для зовнішнього ринку з використанням імпортної сировини (у розрахунку загальних експортних витрат):

6. Вплив позавиробничих витрат на продукцію, вироблену для зовнішнього ринку з використанням імпортної сировини (у розрахунку загальних експортних витрат):

7. Вплив акцизних зборів на імпортну сировину для продукції, виробленої для зовнішнього ринку (у розрахунку загальних експортних витрат):

8. Вплив мита та митних зборів за імпортну сировину для продукції, виробленої для зовнішнього ринку (у розрахунку загальних експортних витрат):

9. Вплив виробничої собівартості продукції, виробленої для внутрішнього ринку з використанням імпортної сировини:

10. Вплив накладних витрат на імпортну сировину для продукції, виробленої для внутрішнього ринку:

11. Вплив витрат на рекламу та збут продукції, виробленої для внутрішнього ринку з використанням імпортної сировини:

12. Вплив акцизних зборів на імпортну сировину для продукції, виробленої для внутрішнього ринку:

13. Вплив мита і митних зборів на імпортну сировину для продукції, виробленої для внутрішнього ринку:

14. Вплив транспортних витрат згідно з базисом постачання:

15. Вплив вантажно-розвантажувальних витрат:

16. Вплив складських витрат :

17. Вплив експедиторських витрат:

18. Вплив страхових витрат:

19. Вплив інших витрат, які відносять до зовнішньоекономічних:

20. Вплив прибутку від експортних операцій:

21. Вплив прибутку від імпортних операцій:

22. Вплив виручки від реалізації експортної продукції:

23. Вплив виручки від імпорту:

24. Вплив експортних витрат (при розрахунку прибутку підприємства):

25. Вплив імпортних витрат (при розрахунку прибутку підприємства):

26. Вплив фактора ціни продукції, виробленої для зовнішнього ринку з використанням імпортної сировини:

27. Вплив кількості продукції, виробленої для зовнішнього ринку з використанням імпортної сировини:

28. Вплив фактора ціни продукції, виробленої для внутрішнього ринку з використанням імпортної сировини:

29. Вплив кількості продукції, виробленої для внутрішнього ринку з використанням імпортної сировини:

30. Вплив виробничої собівартості продукції, виробленої для зовнішнього ринку з використанням імпортної сировини (при розрахунку прибутку підприємства):

31. Вплив позавиробничих витрат на продукцію, вироблену для зовнішнього ринку з використанням імпортної сировини (при розрахунку прибутку підприємства):

32. Вплив акцизних зборів на імпортну сировину для продукції, виробленої для зовнішнього ринку (при розрахунку прибутку підприємства):

33. Вплив мита та митних зборів на імпортну сировину для продукції, виробленої для зовнішнього ринку:

Отримані результати впливу факторів зводимо до табл. 2.

Таблиця 2

Вплив факторів на узагальнений критерій ефективності зовнішньоекономічної діяльності

Доцільно наочно зобразити кількісне визначення впливу факторів на критерій ефективності зовнішньоекономічної діяльності наведено (рис. 1). 

Рис. 2.3. Кількісне визначення впливу факторів на критерій ефективності зовнішньоекономічної діяльності

Далі розрахуємо економічну ефективність експорту для того, щоб з’ясувати скільки підприємство отримує віддачі з кожної вкладеної в експорт гривні.

Формула економічної ефективності експорту кожної товарної групи:

де  — це зовнішньоторговельна ціна одиниці і-ї групи товарів в гривнях, тис. грн

Формула інтегральної економічної ефективності експорту:

Результати розрахунку представимо в табл. 3.

Таблиця 3

Економічна ефективність експорту (за видами товарів та інтегральна), грн/грн

Формула розрахунку ефекту від експорту в розрізі товарних груп:

де — обмінний курс гривні до долара США.

Формула розрахунку інтегрального ефекту від експорту:

Результати розрахунків представити в табл. 4.

Таблиця 4

Ефект від експорту (за видами товарів та інтегральний), тис. грн

Для виявлення доцільності збільшення або зменшення обсягів експорту з кожного виду продукції необхідно розрахувати та проаналізувати ефективність реалізації експортної продукції на внутрішньому ринку.

Формули для розрахунку ефективності реалізації експортної продукції на внутрішньому ринку:

- для кожного окремого виду товару: ; (2.50)

- інтегральний показник: , (2.51)

де  та  — це відповідно ціна та собівартість реалізації одиниці і-ї групи експортних товарів на внутрішньому ринку.

Результати розрахунку звести в табл. 5

Таблиця 5

Ефективність реалізації експортної продукції на внутрішньому ринку (за видами товарів та інтегральна), грн/грн

Спочатку необхідно проаналізувати виконання контрактних зобов’язань за вартістю, ціною та фізичним обсягом.

Для цього використаємо такі формули:

де — це фактичний обсяг виробництва і-ї групи експортних товарів, т;

— фактична ціна і-ї групи товарів на експорт, тис. грн за т;

— плановий (згідно з контрактами) обсяг виробництва і-ї групи експортних товарів, т;

— планова ціна і-ї групи товарів на експорт, тис. грн;

— це кількість груп експортних товарів.

Використовуючи наведені вище формули, розрахуємо зазначені показники і зведемо їх у табл. 6. 

Слід також проаналізувати динаміку експорту за наведеними нижче формулами.

де — фактичний обсяг виробництва і-ї групи експортних товарів у звітному періоді (2014 році), т;

— фактична ціна і-ї групи товарів на експорт у звітному періоді, тис. грн за т;

— фактичний обсяг виробництва і-ї групи експортних товарів у базовому періоді (2013 році), т;

— фактична ціна і-ї групи товарів на експорт у базовому періоді, тис. грн за т;

— середня ціна товару в базовому періоді, тис. грн за т.

Розраховані показники зведемо у табл.7.

Таблиця 7

Результати розрахунків показників динаміки експорту

Після розробки факторної моделі, отримання результатів впливу факторів на узагальнений показник та знаходження абсолютних та відносних відхилень, наступним і, мабуть, найсуттєвішим етапом економічного аналізу є розрахунок резервів. Під резервами розуміють можливі поліпшення, що характеризують ефективність діяльності підприємства.

Щоб віднайти резерв, потрібно вивчити фактори цих відхилень, розподілити їх на керовані та некеровані з точки зору менеджменту, визначити втрати, до яких привели некеровані фактори впливу [1, c. 188].

До потенційних резервів (Р_потенц) відносять можливе поліпшення показників до рівня, який відтворює найкращий рівень діяльності підприємства. Розрахунок його проводять за формулами впливу факторів на узагальнений показник. Максимально залучити цей резерв неможливо. Але слід підкреслити, що він є базою для розрахунку потужності робіт в аналізованій діяльності, яку оцінюють згідно з узагальненим показником.

До перспективних резервів (Р_персп) відносять можливе поліпшення показників до рівня, який відповідає всебічному впровадженню науково-технічного прогресу у виробництво. Розрахунок цього резерву проводять згідно з формулами впливу проміжних та похідних показників на узагальнений показник, а величина його залежить від спрямування та темпів упровадження наукових розробок у виробничий процес [1, c. 189].

Врахувавши вищезазначені особливості, формули розрахунку резервів мають такий вигляд:

де R^max — максимально можливий рівень критерію ефективності (із урахуванням даних базового та поточного періоду);

R^персп — рівень критерію ефективності з урахуванням опрацьованих пропозицій, що спрямовані на поліпшення ситуації, яка склалася на момент аналізу;

Rⁿ — значення критерію ефективності в періоді, який аналізується.

І, врешті—решт, на основі остаточної оцінки діяльності підприємства в певній галузі, впливу факторів на аналізований показник, вияву резервів формулюються проблеми, що потребують невідкладного вирішення для підвищення ефективності діяльності підприємства. Сформулювавши проблеми, необхідно опрацювати рекомендації, що сприятимуть поліпшенню ситуації [1, c. 190].

Економічне обґрунтування діяльності підприємств, у тому числі і тих його напрямків, які пов'язані із зовнішньоекономічною сферою господарювання, здійснюється на підставі аналізу показників ефективності [1, c. 182].

Потенційний резерв розраховується за наступною формулою:

де — максимально можливий рівень критерію ефективності зовнішньоекономічної діяльності (із урахуванням даних базового та поточного періодів);

— значення критерію ефективності в періоді, який аналізується.

В свою чергу  розраховується наступним чином:

Перспективний резерв розраховується наступним чином:

де — це рівень критерію ефективності зовнішньоекономічної діяльності з урахуванням пропозицій, що спрямовані на поліпшення ситуації, яка склалась на момент аналізу. 

2.3. Функціональні особливості ЗЕД підприємства 

Функціональні особливості ЗЕД

У цьому розділі потрібно подати:

1. Мотивування здійснення ЗЕД (згідно табл.8-9).

Таблиця 8

Характеристика та оцінка впливу макроекономічних факторів на мотиви здійснення ЗЕД

Результати подати у формі пелюсткової діаграми.

Таблиця 9

Характеристика та оцінка впливу мікроекономічних факторів на мотиви здійснення ЗЕД

Результати подати у формі пелюсткової діаграми.

2. Організування ЗЕД підприємства

- Організація співпраці із закордонними посередниками/ організація виходу підприємства на зовнішній ринок/ канали продажу продукції – залежно від ситуації.

2.4. Стратегія розвитку ЗЕД 

При написанні даного підрозділу, необхідно розкрити наступні напрямки:

- Процес вибору стратегічного профілю зовнішньоекономічної діяльності;

У практиці міжнародного бізнесу сформувалося чотири основних стратегічних профілі міжнародних компаній, з урахуванням яких доцільно виробляти основні стратегічні рішення: етноцентризм, поліцентризм, регіоноцентризм і геоцентризм (табл. 10).

Таблиця 10

Основні стратегічні профілі міжнародних компаній

- Зміст і послідовність стратегічного планування;

- Розробка стратегії поведінки підприємства на зовнішньому ринку;

- Місія і цілі організації;

- Аналіз зовнішнього середовища;

- Аналіз сильних і слабких сторін організації;

- Розробка базової стратегії;

- Стратегія експорту;

- Стратегія імпорту;

- Глобальна стратегія;

- Стратегічний контроль.

V. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 

Загальні вимоги. Текстовий та графічний матеріал курсової роботи друкується комп’ютерним способом на одному боці аркуша паперу формату А4, через 1,5 інтервалу. Кожний розділ курсової роботи повинен починатися з нового аркуша. Аркуші повинні мати такі поля: ліве — 25 мм, верхнє — 20 мм, нижнє — 20 мм, праве — 15 мм.

Обсяг курсової роботи— 30-35 сторінок тексту комп'ютерного набору.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш (зразок оформлення див. дод. В), що включається в загальну нумерацію сторінок.

На початку курсової роботи подається зміст із зазначенням початкових номерів сторінок усіх структурних елементів.

Заголовки структурних частин «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів — маленькими літерами (крім першої великої). Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Розділи позначають арабськими цифрами (1, 2, 3, ...), а підрозділи — цифрою розділу і порядковим номером підрозділу через крапку (2.1; 2.2; 2.3;...).

Рисунки, таблиці, формули. Рисунки, таблиці розташовують після першого посилання на них у тексті. На рисунки та таблиці у тексті посилаються скороченням слів та нумеруються – табл.1, рис. 2.

Таблиці і рисунки, які знаходяться у курсовій роботі, повинні мати назву. Підпис назви рисунку починається з скороченого слова «рис.» та порядкового номеру: Рис.1. Організаційна структура підприємства. Підпис рисунку розміщується внизу під рисунком.

Кожна таблиця повинна мати назву, котру розміщують над нею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Слово «Таблиця» розміщується справа від тексту з її порядковим номером.

Порядкові номери формул позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правового поля сторінки. Нумеруються лише ті формули, на які є посилання в подальшому тексті.

Нумерація. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Усі сторінки нумеруються крім титульної та змісту. Номер сторінок проставляється в правому верхньому куті сторінки без крапки наприкінці.

Список літератури. Список використаної літератури подається в кінці курсової роботи в ал­фавітному порядку. Всі джерела нумерують наскрізь арабськими цифрами. Джерело, на яке посилаються в тексті, позначають порядковим номером по­зиції у списку використаної літератури (наприклад – [5, с.22] – використана інформація знаходиться в літературному джерелі під номером 5 у списку використаної літератури на сторінці 22).. Книги подаються таким чином: Нємцов В.Д., Довгань Л.Є., Сініок Г.Ф. Менеджмент організацій: Навч. посібник. – К. ТОВ «УВПК «ЕксОб», 2000. – 392. Статті, опубліковані у збірниках, журналах та інших періодич­них виданнях, описують так: Денисенко М.П., Гречан А.П. Інвестиційний клімат України та напрями його подальшого покращення//Проблеми науки. – 2005. – №12. – С. 32–39. Інтернет джерело подається у такому виді – Шумлянській В. «Роздача слонів» Чи наукові гранти? // Дзеркало тижня. – 2005. – № 301558 (6–12.08.2005)// www.zn.kiev.ua.

Додатки. У додатках вміщують допоміжний матеріал, який до­повнює текст курсової роботи, але великий за обсягом, має особливі способи відтворення або якщо включення його до основної частини може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу. Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на на­ступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку посилань у тексті. Кожний додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої ве­ликої симетрично до тексту сторінки. Праворуч над заголовком ма­лими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» з вели­кою літерою української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Й, О, Ч, Ь, що позначає його послідовність.

VI. ЗАХИСТ ТА ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 

Захист курсової роботи є особливою формою перевірки її виконання. Він має привчати студента до всебічного обґрунтування запропонованих ним рішень поставленого завдання та до глибокого розуміння виконаної роботи.

Поточний контроль виконання студентом курсової роботи керівник здійснює в процесі консультацій. Підсумковий контроль виконання курсової роботи здійснюється під час її захисту. Дату захисту встановлює кафедра за узгодженням з керівником і навчальною групою. Курсова робота повинна бути захищена до початку екзаменаційної сесії.

Курсові роботи здаються на перевірку керівника не пізніше, ніж за два тижні до встановленого дня захисту. Курсова робота захищається перед комісією із захисту курсових робіт у складі двох-трьох викладачів, один із яких – керівник роботи.

Під час захисту студент повинен коротко викласти висновки й розроблені пропозиції, відповісти на питання членів комісії.

Підсумкова модульно-рейтингова оцінка, отримана студентом за результатом захисту курсової роботи за шкалою ECTS та традиційною національною шкалою, заноситься до екзаменаційної відомості та залікової книжки студента. 

Система рейтингових (вагових) балів та критерії оцінювання 

Курсові проекти (роботи) є окремими кредитними модулями, тому для оцінювання роботи студентів розробляються окремі РСО. Курсова робота оцінюватиметься в 100 балів

Рейтингова оцінка з курсового проектування має дві складові.

Перша характеризує якість пояснювальної записки та графічного матеріалу (сучасність прийнятих рішень, глибину обґрунтування та розрахунків, якість оформлення, виконання вимог нормативних документів тощо), а також якість виконання графіку роботи над проектом – 60 балів.

Друга складова характеризує якість захисту (ступінь володіння матеріалом, аргументованість рішень, вміння захищати свою думку тощо) – 40.

Оцінку “A” –отримує студент, який демонструють передбачені програмою повні, систематизовані знання та оперативні вміння, які здатні самостійно застосовувати отримані знання, вміють на їх основі узагальнювати, оцінювати можливості подальшого розвитку підприємства, вміють самостійно складати бізнес-план, та здійснювати планування діяльності реально-існуючого підприємства, які логічно і грамотно в усній і письмовій формі викладають матеріал. При такій оцінці допускаються одна-дві несуттєві помилки, які студент виправляє самостійно. Оформлення роботи відповідає всім встановленим вимогам.

Оцінка “B” – ставиться тоді, коли відповідь в основному задовольняє викладені у попередньому абзаці умови, проте присутня незначна допомога з боку викладача у процесі застосування знань і вмінь у новій ситуації. При такій оцінці допускаються дві-три несуттєві помилки в формленні роботи

Оцінку “C” – отримує студент, який демонструє знання в основному репродуктивного характеру. у відповіді спостерігається недостатньо глибоке розуміння матеріалу курсу, оформлення роболти містить несуттєві помилки

Оцінку “D” – отримує студент, який демонструє знання в основному репродуктивного характеру у відповіді спостерігається недостатньо глибоке розуміння матеріалу курсу, допускаються помилки при викладі основних ідей, понять тощо, а за зміни ситуації вони звертаються по допомогу викладача. Оформлення роботи містить не значні помилки.

Оцінку “Е” – отримує студент, який демонструє знання в основному репродуктивного характеру у відповіді спостерігається недостатньо глибоке розуміння матеріалу курсу, допускаються помилки при викладі основних ідей, понять тощо, а за зміни ситуації вони звертаються по допомогу викладача. Оформлення роботи містить значні помилки, недотримання стандартів.

Оцінка “F” ставиться у тому разі, коли студент при репродуктивному відтворенні знань припускається значних помилок і не в змозі їх виправити навіть за допомогою викладача, робота оформлена невірно.

Для отримання студентом відповідних оцінок (ECTS та традиційних) його рейтингова оцінка переводиться згідно з таблицею: 

Студент, який не подав до захисту курсову роботу у встановлений графіком термін, або не захистив її з позитивною оцінкою, вважається таким, що має академічну заборгованість.

V.ІІ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ 

1. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів / І.В. Багрова, Н.І. Рєдіна, В.Є. Власик, О.О. Гетьман; За ред. д-ра екон. наук, проф. І.В. Багрової. — Київ, Центр навчальної літератури, 2004. — 580 с.

2. Дегтярева О.И., Полянова Т.Н., Саркисов С.В. Внешнеэкономическая деятельность: Учеб. пособие. — 4-е изд., испр. и доп. — М.: Дело, 2004. — 424 с.

3. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навчальний посібник / Ю.В. Макогон, В.С. Рижиков, С.В. Касьянюк, О.О. Коваленко, В.М. Грідасов, С.В. Чемерис, А.В. Гончарові / За ред. д.е.н., проф. Ю.В. Макогона. — Київ: Центр навчальної літератури, 2006. — 424 с.

4. Кузьмін О.Є., Князь С.В., Загородній А.Г., Гладунський В.Н. та ін. Зовнішньоекономічна діяльність. Навчальний посібник. — К.: Видавництво «Магнолія 2006» , 2003. — 124 с.

5. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Підручник / За ред. О.А. Кириченка. — К.: Знання, 2005. — 493 с.

6. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч.посібник: 2-ге вид., випр. і доп. / За заг. ред. А. І. Кредісова. — К.: ВІРА-Р, 2002. — 552 с. 
 Додаток А

ПЕРЕЛІК ТЕМ КУРСОВИХ РОБІТ 

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!