Методичні вказівки для виконання розрахункової роботи з курсу Адміністрування податків і платежів, НУДПСУ
« Назад МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Методичні вказівки для виконання розрахункової роботи з курсу «Адміністрування податків і платежів»для підготовки фахівців за ОКР «бакалавр» галузь знань 0304 “Право” напрям підготовки 6.030401 “Правознавство” статус дисципліни: вибіркова
Ірпінь 2013
Методичні вказівки для виконання розрахункової роботи з курсу «Адміністрування податків і платежів» складені на основі робочої навчальної програми, затвердженої у 2012 р.
Зміст
Передмова Стратегічною метою податкової політики на сучасному етапі є створення в Україні стабільної податкової системи, яка б забезпечила достатній обсяг надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів, ефективне функціонування економіки держави, справедливий підхід до оподаткування всіх категорій платників податків, а також створення умов для подальшої інтеграції України у світове Співтовариство. Вивчення курсу ”Адміністрування податків і платежів” спрямовано на формування у студентів теоретичних та практичних знань щодо забезпечення органами державної податкової служби ефективного контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), установлених законодавством України. Таким чином, головною метою дисципліни є формування теоретичних та практичних знань з питань адміністрування податків і зборів (обов’язкових платежів) в Україні, набуття професійних навичок щодо забезпечення ефективності процесу оподаткування юридичних та фізичних осіб. Студенту під час практичних занять необхідно досягти результатів у вирішенні таких завдань: ─ опануванні специфічної «податкової» термінології; ─ ознайомлення в достатньому обсязі із законодавчою базою сфери оподаткування, а саме: законами, постановами уряду, інструктивними, нормативними та методичними матеріалами; ─ набуття навичок із розрахунку податків та вміння працювати з цифровим матеріалом; ─ умінь аналізувати та розбиратися у ситуаціях, пов’язаних із податковим контролем. Предметом курсу є система способів, форм та методів забезпечення своєчасного та повного надходження податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів усіх рівнів, а також відносин суб’єктів оподаткування з контролюючими органами, що виникають в процесі адміністрування податків і платежів. Вивчення курсу «Адміністрування податків і платежів» пов’язане з такими дисциплінами як «Адміністративне право», «Податкове право», «Фінансове право». Вивчення матеріалів курсу передбачено на лекціях та семінарських заняттях. Крім того, студенти самостійно поглиблюють знання за допомогою виконання розрахункової роботи. Студенти повинні знати: - чинне податкове законодавство України; - функції, права та обов’язки органів доходів і зборів, а також права та обов’язки платників податків; - порядок взяття на облік платників податків в органах доходів і зборів та порядок ведення оперативного обліку податків і платежів, що надходять до бюджету; - порядок обчислення та сплати до бюджету податків і зборів (обов’язкових платежів); - правила заповнення та порядок надання до органів доходів і зборів податкової звітності, організацію прийому та обробки декларацій, розрахунків та звітів платників податків; - форми, методи та засоби адміністрування податків і платежів; - порядок організації та проведення перевірок платників податків – юридичних та фізичних осіб; - відповідальність юридичних та фізичних осіб за порушення чинного податкового законодавства України; - організацію роботи органів доходів і зборів щодо примусового стягнення податкового боргу з платників податків та забезпечення надходжень до бюджету; - форми звітності органів доходів і зборів. Студенти повинні вміти: - самостійно користуватися законодавчими та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування юридичних та фізичних осіб; - розраховувати суми податків і зборів (обов’язкових платежів), що підлягають сплаті до бюджетів та державних цільових фондів; - складати податкову звітність по видах податків і зборів (обов’язкових платежах); - перевіряти правильність заповнення декларацій, розрахунків та інших звітів; - здійснювати контроль за правильністю нарахування, своєчасністю та повною сплати податків і платежів до бюджету; - використовувати фінансову звітність при здійсненні перевірок суб’єктів підприємницької діяльності; - оформляти належним чином результати контрольно-перевірочної роботи, здійснювати їх реалізацію; - застосовувати штрафні (фінансові) санкції до порушників податкового законодавства та адміністративні заходи щодо примусового стягнення податкової заборгованості.
2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ТА ОФОРМЛЕННЯ РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ2.1 Завдання на розрахункову роботуРозрахункова робота складається з двох частин: ситуаційної та практичної задач. Кожному студенту передбачено індивідуальний варіант розрахункової роботи, що відповідає порядковому номеру в журналі. Ситуаційна задача розрахункової роботи потребує повної, розгорнутої відповіді на поставлене ситуаційне питання із зазначенням посилань на нормативно-податкову базу. Перелік ситуаційних задач наведено в додатку А. Практична задача розрахункової роботи потребує розв’язання задачі, а саме: розрахувати суму податку на прибуток підприємств та перевірити на правильність розрахунку податку платником, вказати строки подання податкової звітності із зазначенням кінцевих дат сплати податку до бюджету та визначити суму штрафних санкцій за порушення податкового законодавства платником податків (в разі наявності такого порушення). Умову задачі наведено у додатку Б, а розподіл по варіантах в додатку В. 2.2 Загальні вимоги до оформленняРозрахункова робота складається з таких частин: - титульний аркуш (Додаток Г); - завдання на ситуаційну задачу та відповідь на неї (Додаток Д); - завдання на практичну задачу та її розв’язок (Додаток Ж). Розрахункову роботу оформлюють на аркушах формату А4 (210х297 мм). Текст розрахункової роботи друкують машинописним або машинним (за допомогою комп’ютерної техніки) способом на одному боці аркуша білого паперу, залишаючи поля таких розмірів: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм. Використовується шрифт – Times New Roman 14, міжрядковий інтервал – 1,5, відступ на абзац 1,25 – не користуватись кнопкою табуляції. Завдання на практичну задачу носить наскрізний характер, тому розв’язок має бути поданий у наступній послідовності: 1) розрахувати суму податку; 2) зазначити строки подання податкової звітності; 3) визначити кінцеві дати сплати податкових зобов’язань до бюджету; 4) визначити суми штрафних санкцій за порушення податкового законодавства платником податків. Формули в розрахунковій роботі наводяться безпосередньо перед розрахунком. Наведення формул є обов’язковим. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Знаходження суми кожного виду податку має супроводжуватися поясненням, наприклад: Згідно зі статтями 138, 139 та 140 ПКУ існують витрати на суму яких може зменшуватися база оподаткування податком на прибуток, також ряд витрат на суму яких заборонено зменшувати базу оподаткування, а також витрати які дозволено включати у розмірі певного відсотку. Таким чином, виходячи з умови задачі до складу витрат на які зменшиться база оподаткування податком на прибуток включаємо такі витрати:______________ (перераховуються витрати і вказуються суми). Не маємо право включати до складу витрат ________________ (перераховуються витрати і вказуються суми). Включає у розмірі певного відсотку __________ (перераховуються витрати, вказуються суми, відсотки). Отже, розв’язання практичної задачі має бути обґрунтоване. Всі розрахунки здійсненні під час розв’язання задачі мають бути наведені. Після розрахунку податку необхідно написати відповідь, в якій коротко наводиться результат розрахунку, наприклад: Відповідь: Сума ПДВ, яку підприємство має сплатити у бюджет становить _________ грн.
3. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ПРАКТИЧНОЇ ЗАДАЧІ3.1. Розрахунок суми податку на прибутокМеханізм справляння податку на прибуток підприємств регламентується розділом ІІІ Податкового Кодексу України (ПКУ). Зокрема його положеннями визначені: об’єкт оподаткування, чіткий перелік платників, податкова база, ставки податку, порядок обчислення податку. Згідно статті 134, п. 134.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду (ст. 135 – 137 ПКУ) на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду ( ст. 138 - 143 ПКУ). У відповідності до ПКУ існує ряд доходів, які дозволяється включати до складу доходу з метою оподаткування, однак існує ряд доходів, які не дозволено враховувати під час визначення бази оподаткування податком на прибуток. В даних методичних вказівках наведені основні з них, а також вказані статті, до яких можна звертатися в разі необхідності при визначенні суми доходу з метою оподаткування податком на прибуток (табл. 3.1). Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар, а дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складання акту або іншого документу. Таблиця 3.1 Визначення доходів з метою оподаткування податком на прибуток
Розрахунок суми витрат з метою оподаткування податком на прибуток Під витратами слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІІ ПКУ. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, з урахуванням наступного: – датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов’язання з податку та збору; – датою збільшення витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій, у тому числі субординованого боргу, є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов’язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів), визначена згідно з правилами бухгалтерського обліку. Під субординованим боргом розуміються звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти (складові елементи капіталу), які відповідно до договору не можуть бути взяті з банку раніше п’яти років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів; Витрати, понесені платником податку, у вигляді благодійних чи інших внесків та/або вартості товарів (робіт, послуг) до неприбуткових організацій, які згідно з нормами цього розділу враховуються для визначення об’єкта оподаткування платника податку, включаються до складу витрат за датою фактичного перерахування таких внесків та/або вартості товарів (робіт, послуг). Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу. Фактична вартість остаточно забракованої продукції не включається до складу витрат платника податку, крім втрат від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів) та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку, в разі реалізації такої продукції. Норми втрат/витрат встановлюються Кабінетом Міністрів України. Платник податку має право самостійно визначати допустимі норми технічно неминучого браку в наказі по підприємству за умови обґрунтування його розміру. Такі самостійно встановлені платником податку норми діють до встановлення відповідних норм Кабінетом Міністрів України. Витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування наведені на рисунку 3.1. Рис. 3.1. Витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування Склад операційних витрат наведено на рисунку 3.2. Рис. 3.2. Склад операційних витрат Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов’язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: – прямих матеріальних витрат; – прямих витрат на оплату праці; – амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; – вартості придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; – інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат. До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний об’єкт витрат, у тому числі внески на соціальні заходи, визначені ПКУ, плата за оренду земельних і майнових паїв. Склад інших витрат наведено на рисунку 3.3. Загальновиробничі витрати включають: а) витрати на управління виробництвом; б) амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; в) амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; г) витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення; ґ) витрати на вдосконалення технології та організації виробництва; д) витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інших послуг з утримання виробничих приміщень; е) витрати на обслуговування виробничого процесу; є) витрати на охорону праці, техніку безпеки, понесені відповідно до законодавства; ж) суми витрат, пов’язаних із підтвердженням відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, екологічного управління довкіллям, персоналу, встановленим вимогам відповідно до Закону України “Про підтвердження відповідності”; з) суми витрат, пов’язаних з розвідкою/дорозвідкою та облаштуванням нафтових та газових родовищ (за винятком витрат на спорудження будь-яких свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, понесених з моменту зарахування таких свердловин до експлуатаційного фонду, а також інших витрат, пов’язаних з придбанням/виготовленням основних засобів, які підлягають амортизації); и) інші загальновиробничі витрати. Рис. 3.3. Склад інших витрат Адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством включають: а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати; б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу; в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності; ґ) витрати на оплату послуг зв’язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв’язок та інші подібні витрати); д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; е) витрати на врегулювання спорів у судах; є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; ж) інші витрати загальногосподарського призначення. Витрати на збут, які включають витрати, пов’язані з реалізацією товарів, виконаних робіт, наданих послуг містять: а) витрати на пакувальні матеріали для затаювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальнихактивів, пов’язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов’язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг. Інші операційні витрати включають: а) витрати за операціями в іноземній валюті, втрати від курсової різниці; б) амортизацію наданих в оперативну оренду необоротних активів; в) інші витрати операційної діяльності, пов’язані з господарською діяльністю. Фінансові витрати включають: витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства пов’язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку). Інші витрати звичайної діяльності включають: а) суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, в розмірі, що не перевищує чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року; б) суми коштів, перерахованих роботодавцями первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу, передбачених колективними договорами (угодами) відповідно до Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, в межах чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку за попередній звітний рік; в) суми коштів, перераховані підприємствами всеукраїнських об’єднань осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на яких працює за основним місцем роботи не менш як 75 відсотків таких осіб, цим об’єднанням для ведення благодійної діяльності, але не більше 10 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року; г) суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані/передані для цільового використання з метою охорони культурної спадщини установам науки, освіти, культури, заповідникам, музеям, музеям-заповідникам у розмірі, що не перевищує 10 відсотків оподатковуваного прибутку за попередній звітний рік; д) інші витрати. При визначенні витрат, виділяють витрати, що не враховуються привизначені оподатковуваного прибутку, які наведені на рисунку 3.4. До витрат звітного періоду дозволено включати, тільки ту суму, яка відповідає обсягу реалізованої в даному періоді продукції, а не на весь обсяг виробленої в даному періоді продукції. Рис. 3.4. Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку При визначенні об’єкта оподаткування враховуються витрати подвійного призначення, зазначені в таблиці 3.2. Таблиця 3.2 Визначення витрат з метою оподаткування податком на прибуток
Розрахунок суми амортизаційних відрахувань Основні засоби – це матеріальні активи, що призначені для використання платником податків у господарській діяльності, мають термін служби більше одного року, вартість більше 2500 грн. і переносять свою вартість на вартість готової продукції протягом декількох виробничих періодів. Амортизації підлягають (ст. 144.1 ПКУ): - витрати на придбання основних засобів нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів; - витрати на самостійне виготовлення основних засобів для їх використання у господарській діяльності; - витрати на проведення ремонту та реконструкції основних засобів, що перевищують 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів; - витрати на капітальне поліпшення землі, не пов’язане з будівництвом. Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат звітного періоду (ст. 144.2): - утримання основних засобів, що знаходяться на консервації; - ліквідацію основних засобів; - виробництво національного фільму та придбання майнових прав інтелектуальної власності на національний фільм. Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування (ст. 144.3): - витрати на будівництво та утримання споруд благоустрою та житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних та архівних фондів; - витрати бюджетів на утримання та будівництво автомобільних доріг загального користування; - вартість гудвілу; - витрати на придбання, ремонт або поліпшення невиробничих основних засобів. Нарахування амортизації здійснюється окремо по кожному об’єкту основних засобів (табл. 3.3). Таблиця 3.3 Групи основних засобів (ст. 145.1 ПКУ)
Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням наступних методів: - прямолінійного; - зменшення залишкової вартості; - прискореного зменшення залишкової вартості; - кумулятивного; - виробничого. Об’єкти 9, 12, 14, 15 груп – амортизуються за прямолінійним або виробничим методом; 4, 5 групи – за методом прискореного зменшення залишкової вартості; 1, 13 групи – амортизація не нараховується; інші – будь-яким з п’яти методів. Основні засоби зараховуються на баланс за первісною вартістю, на яку в разі відсутності ліквідаційної вартості починає нараховуватися амортизація. Первісна вартість об’єктів основних засобів включає: - вартість придбання об’єкту та будівельно-монтажних робіт; - реєстраційні збори, державне мито; - суму непрямих податків, що не відшкодуються платнику; - витрати на страхування ризиків доставки основних засобів; - витрати на транспортування; - інші витрати пов’язані з доведенням основних засобів до стану придатного для використання. Первісна вартість основних засобів у разі їх поліпшення збільшується за умови, що це призведе до збільшення економічних вигод від їх використання у сумі, що перевищує 10% скупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації. Якщо сума поліпшення менше 10%, то платник податку має право віднести цю суму до витрат звітного періоду. Нематеріальні активи – це права на використання об'єктів промислової та інтелектуальної власності, а також інші майнові права. Нарахування амортизації здійснюється окремо за кожним об’єктом нематеріальних активів (табл. 3.4). На нематеріальні активи нараховується амортизація протягом терміну їх корисного використання. Метод амортизації нематеріального активу підприємство вибирає самостійно виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизацію нараховують із застосуванням прямолінійного методу. Таблиця 3.4 Нематеріальні активи (145.1.1 ПКУ)
Звільнення від податку на прибуток Від податку на прибуток звільняються (ст. 154): - прибуток підприємств та організації отриманий від продажу товарів, робіт, послуг, заснованих громадськими організаціями інвалідів, за умови, якщо кількість працюючих на підприємстві інвалідів перевищує 50% від загальної кількості робітників, а їх фонд оплати праці становить не менше 25% від загального фонду оплати праці підприємства; - прибуток підприємств, які займаються продажем на території України продуктів дитячого харчування власного виробництва; - прибуток дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів недержавної форми власності, отриманий від надання освітніх послуг. На період з 1 січня 2011 до 1 січня 2016 року застосовується нульова ставка оподаткування для платників, дохід яких кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахована зарплата за кожен місяць звітного періоду є не меншою ніж дві мінімальні заробітні плати. Це стосується (ст. 154.6): - підприємств, утворених після 1 квітня 2011 року; - діючих підприємств, у яких протягом трьох послідовних років, щорічний обсяг доходу не перевищував 3 млн. грн., а середньооблікова чисельність працівників не перевищувала 20 осіб; - осіб, які були зареєстровані платниками єдиного податку, якщо їх дохід не перевищував один мільйон, а середньооблікова чисельність працівників не перевищувала 50 осіб. Виняток становлять: - підприємства утворені після набрання чинності ПКУ шляхом злиття, приєднання або поділу, шляхом корпоратизації та приватизації; - підприємства, які здійснюють діяльність у сфері розваг; - підприємства, що виробляють або продають паливно-мастильні матеріали; - підприємства, які здійснюють видобуток і виробництво дорогоцінних металів; - діяльність з обміну валют; - діяльність з видобутку та реалізації корисних копалин загальнодержавного значення; - підприємства, що здійснюють охоронну діяльність; - суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність у сфері надання послуг бухгалтерського обліку, інжинірингу. Звільняється від оподаткування 80% прибутку підприємств, які займаються виробництвом та продажем устаткування, що працює на відновлювальних джерелах енергії. Звільняється від оподаткування 50% прибутку, отриманого від здійснення заходів та реалізації проектів підприємств, що включені до державного реєстру підприємств, які здійснюють розробку і впровадження енергоефективних заходів та енергоефективних проектів. Розрахунок суми податку на прибуток підприємств (п.134.1.1 ПКУ) Сума прибутку, з якого сплачується податок, розраховується за формулою: Оподаткований прибуток = дохід – собівартість – інші витрати Сума податку на прибуток, яку необхідно сплатити до бюджету у даному звітному періоді, буде дорівнювати: Податок на прибуток = Оподаткований прибуток х Ставку Відповідно до абз.4 п.10 підрозділу 4 Перехідних положень ПКУ встановлено таку ставку податку на прибуток підприємств: з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки; з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - 21 відсоток; з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно - 19 відсотків; з 1 січня 2014 року - 16 відсотків. Отже, ставка податку на прибуток підприємств з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно становитиме 19 відсотків. 3.2. Відповідальність платників податків за порушення податкового законодавстваПодаткові правопорушення – це протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності (рис 3.5.): Фінансова відповідальність, яка застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені; Адміністративна відповідальність – це вид юридичної відповідальності, підставою для застосування якої є адміністративне правопорушення; Кримінальна відповідальність –це різновид юридичної відповідальності, підставою для застосування якої є ухилення від сплати податків, інших обов'язкових платежів у значних розмірах; Дисциплінарна відповідальність – відповідальність посадових осіб платників податків та податкових агентів за порушення трудової дисципліни, яка виражається у накладенні стягнень адміністрацією підприємства чи установи; Фінансові санкції – це засоби державного примусу, передбачені фінансово-правовими нормами, що покладають на правопорушників додаткові стягнення у вигляді впливу на їх фінансовий стан; Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляються з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності; Адміністративне правопорушення (проступок) — протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян. Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Сума пені розраховується за такою формулою: де: Y – сума пені, що нараховується на фактично погашену суму податкового боргу (завжди округлюється до другого знака після коми); ПБ – фактично погашена сума податкового боргу; Кдн – кількість днів затримки сплати податкового зобов'язання; UНБУ – більша з облікових ставок Національного банку України, що діяли на день виникнення податкового боргу або на день його (його частини) погашення; 1,2 – коефіцієнт, що дозволяє розрахувати 120 % річних UНБУ; R – кількість днів у календарному році. Рис 3.5. Види юридичної відповідальності за порушення законів з питань оподаткування Порядок нарахування пені органами державної податкової служби: Пеня нараховується - після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу; - у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); - у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента. Нарахування пені розпочинається а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні Нарахування пені закінчується - у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; - у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; - у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство, прийнятті відповідного рішення Національним банком України); - при прийнятті рішення щодо скасування, списання суми податкового боргу (його частини).
4. Методика оцінювання розрахункової роботиРозрахункова робота оцінюється за наступними критеріями: - розв’язання ситуаційної задачі з наявністю посилань на нормативно-правову базу; - правильність проведення розрахунків по визначенню бази оподаткування та сум податкових зобов’язань, сум податкового боргу, пені, штрафних санкцій з наявністю посилань на нормативно-правову базу; - своєчасність виконання завдання; - обґрунтованість висновків; - оформлення роботи ; - володіння матеріалом під час захисту. Максимальна кількість балів, яку може отримати студент при виконанні розрахункової роботи (за умови своєчасного виконання завдання та правильного оформлення роботи) – 8 балів, із них: 8 балів: розрахункова робота виконана на високому рівні, ситуаційна задача має посилання на діючу нормативно-правову базу, представлені повні розв’язки практичної задачі. Під час захисту роботи на всі запитання викладача отримані правильні відповіді. 6 балів: розрахункова робота виконана, але мають місце наявні незначні арифметичні помилки у розрахунках практичного задачі, не повністю розкрита ситуаційна задача. Під час захисту на переважну більшість запитань викладача подано правильні відповіді. 4 бали: розрахункова робота виконана більше 50 % правильно, або допущені неточності в 70 % завдань практичної задачі, ситуаційна задача містить певні неточності, які не розкривають повної відповіді на питання. Під час захисту студентом подано більшість правильних відповідей на поставлені запитання викладача. 2 бали: виконано менше 50 % практичної задачі правильно, допущені грубі неточності при розрахунку, ситуаційна задача не має нормативно-правової бази. Під час захисту студент не орієнтується в матеріалі; 1 бал: виконана лише ситуаційна частина роботи без зазначення нормативно-правової бази. Під час захисту студент не орієнтується в теоретичному матеріалі; 0 балів: завдання розрахункової роботи не виконано.
5. Рекомендована література
Додаток А Завдання для виконання ситуаційної задачі1. Біля офісної будівлі підприємство облаштувало місце для паркування своїх службових автомобілів. Чи потрібно йому сплачувати паркувальний збір? 2. Підприємство перебуває на спрощеній системі оподаткування з четвертого кварталу 2012 року. У листопаді 2012 року воно отримало плату за послуги, які було надано при застосуванні загальної системи оподаткування (відповідну суму відображено в складі доходів). Чи потрібно повторно відображати дохід під час надходження плати? 3. Підприємство видає спецодяг працівникам понад норми, які визначені правовими документами. Чи потрібно утримувати податок на доходи фізичних осіб з вартості такого спецодягу? 4. Чи враховуються у складі витрат платника податків – орендаря витрати, понесені на оплату вартості комунальних послуг (опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення) орендованого приміщення? 5. Дохід підприємства за 2012 рік перевищив 10 мільйонів гривень, за підсумками року сплачено податок на прибуток і в декларації за 2012 рік виконано розрахунок авансових платежів на 2013 рік. За підсумками І кварталу 2013 року підприємство отримало збиток. Згідно з абзацом шостим п.57.1. ст. 57 ПКУ підприємство не сплачуватиме авансових внесків у другому-четвертому кварталах, якщо подасть до податкового органу декларацію з податку на прибуток за І квартал. Чи потрібно сплачувати авансовий внесок за квітень? 6. За підсумками І кварталу 2013 року підприємство – платник авансових внесків отримало збиток. Чи може таке підприємство не подавати декларацію з податку на прибуток за І квартал і продовжувати сплачувати авансові внески? 7. Підприємство сплатило авансові внески з податку на прибуток у січні, лютому та березні 2013 року. Однак у ІІ квартал цього року підприємство є платником єдиного податку. Чи має воно і надалі сплачувати авансові внески? Чи потрібно подавати декларацію та сплачувати податок на прибуток за І квартал? 8. Підприємство уклало договір комісії на продаж товару. За умови договору комісіонер має право рекламувати товар комітента, а також здійснювати інші витрати, пов’язані з просуванням цього товару. При цьому комітент не компенсує окремо суму таких витрат, а покриває за рахунок комісійної винагороди. Чи має право комісіонер враховувати у складі податкових витрат суму витрат, здійснених на рекламу (наприклад, у ЗМІ, на білбордах тощо)? 9. Працівник для свого відрядження придбав авіаквитки, розплатившись особистою платіжною карткою (авансу він не отримував). Які підтвердні документи він має додати до авансового звіту? 10. Підприємство провело рекламний захід для потенційних покупців своєї продукції (юридичних осіб). У межах заходу відбувся фуршет, для якого було придбано алкогольні напої. Чи можна з метою оподаткування включити їх вартість до складу представницьких витрат згідно з пп.138.10.2 ст. 138 ПКУ? 11. Товариство виплачує деяким працівникам дивіденди за корпоративними правами, які мають статус привілейованих. Чи включається сума нарахованих дивідендів до бази нарахування ЄСВ? 12. Для здійснення міжнародного перевезення вантажів замовник попросив знайти для нього вільні залізничні вагони. Такі вагони знайшлися, але їх власником є резидент Білорусії. Білоруська сторона виставила рахунок, в якому зазначено «попередня оплата за надання рухомого складу». Чи повинна українська сторона сплачувати податок на фрахт за ставкою 6% при перерахуванні коштів нерезиденту Білорусії? Чи слід нараховувати ПДВ при такому користуванні вагонами нерезидента? 13. За договором транспортного експедирування резидент-експедитор, що займається залізничними перевезеннями, має заплатити російському експедиторові за перевезення вантажів територією Росії. Російська сторона довідку про резиденство надала, але відповідно до п. 103.3 ст. 103 ПКУ резидент - платник податків не має право застосовувати міжнародний договір, бо одержувач грошей – експедитор - нерезидент не є беніфіціарним отримувачем доходу. Отже, отримавши винагороду в розмірі 2%, український експедитор зобов’язаний буде сплатити податок на фрахт за ставкою 6%. Але така ситуація є абсурдною. Як можна законно уникнути сплати податку на фрахт за ставкою 6%? 14. Наше підприємство є платником єдиного податку. Ми уклали договори з фізичними особами на обслуговування об'єктів нежитлової нерухомості , згідно з якими оплачуємо комунальні послуги за надісланими нашому підприємству рахунками, а потім «переадресуємо» ці рахунки фізичним особам - власникам нерухомості. Договори на надання комунальних послуг безпосередньо між їх постачальниками і власниками приміщень поки укласти не можна. Чи має наше підприємство включати до бази оподаткування єдиним податком такі «транзитні» компенсаційні суми? 15. Готель належить фізичній особі на праві власності як об’єкт нерухомого майна та використовується для надання готельних послуг. Чи повинна фізична особа сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки? 16. Згідно з п.12.3. ст. 12 ПКУ місцеві податки та збори (зокрема, туристичний збір, збір за місця для паркування транспортних засобів) встановлюються рішеннями місцевих рад. Якщо такого рішення немає, то чи можна зазначені збори не сплачувати? 17. Горлопай В.Г. при поданні річної декларації про майновий стан і доходи занизив суму податку на доходи фізичних осіб. Органами доходів і зборів було виявлено факт заниження. Яку відповідальність понесе Горлопай В.Г. за виявлене органами доходів і зборів заниження податку на доходи фізичних осіб у річній декларації про майновий стан і доходи? 18 Сідоенко Т.В. планує подарувати своїй усиновленій дитині квартиру. Чи потрібно сплачувати податок на доходи фізичних осіб від доходу у вигляді вартості квартири, отриманої усиновленою дитиною? 19. Підприємство – платник податку на прибуток має податковий борг. Чи може інше підприємство сплатити за нього податкові зобов’язання чи погасити податковий борг? 20. Підприємством - платником ПДВ ввезено товар від нерезидента. При цьому на митниці сплачено ПДВ. Згодом від нерезидента отримано знижку на даний товар. Чи потрібно коригувати податковий кредит за сумами ПДВ, сплаченими на митниці? 21. Підприємство – платник податку на прибуток здійснило ремонт об’єктів основних засобів. Що робити з сумою коштів, витрачених на ремонт таких об’єктів? Їх потрібно враховувати у складі витрат чи відносити на збільшення первісної вартості об’єктів основних засобів? 22. Підприємство – платник податку на додану вартість здійснює операції з ввезення (імпорту) основних засобів за умовами договору фінансового лізингу з нерезидентом і, відповідно, сплачує проценти у складі лізингового платежу. Як оподатковуються такі операції згідно з Податковим кодексом України? 23. Підприємство житлово-комунального господарства отримує дотації з бюджету на покриття різниці в тарифах. Чи оподатковується в цьому випадку доплата з бюджету податком на додану вартість? 24. Підприємству – виробнику алкогольних напоїв (комітенту) комісіонером повернуто продукцію Чи є об’єктом оподаткування акцизним податком операції з повернення комісіонером якісних алкогольних напоїв комітенту? Як відображаються в податковій звітності з акцизного податку зазначена операція? 25. Підприємство – платник єдиного податку виплачує дивіденди засновнику – фізичній особі. Як в декларації відобразити авансовий внесок, сплачений при виплаті дивідендів? 26. Торговельне підприємство списує пошкоджений товар, який не придатний для використання. Які наслідки в обліку з ПДВ виникнуть у підприємства? 27. Під час проведення документальної планової перевірки по ПДВ податковим органом підприємство самостійно виявило помилку. Чи має підприємство можливість відповідно до норм Податкового кодексу самостійно подати уточнюючий розрахунок та збільшити податкові зобов’язання з ПДВ із застосувань штрафу в розмірі 3%? 28. Працівник підприємства зареєстрований як фізична особа – підприємець, але діяльність тимчасово не здійснює. Чи можна застосовувати податкову соціальну пільгу з податку на доходи фізичних осіб до заробітної плати цього працівника? 29. У переліку видів діяльності, зазначених у свідоцтві платника єдиного податку другої групи, відсутній вид діяльності, за яким цей платник отримує дохід. Чи повинен податковий агент утримувати податок на доходи фізичних осіб з доходу приватного підприємця у такому випадку? 30. Приватний підприємець, який застосовує загальну систему оподаткування, має торговельні точки у різних районах міста. Куди необхідно сплачувати податок на доходи фізичних осіб за найманих працівників, що працюють на цих точках?
Додаток Б Завдання для виконання практичної задачіПідприємство «Леонат» знаходиться на загальні системі оподаткування та сплачує податки відповідно до Податкового кодексу України. Головний бухгалтер підприємства «Леонат» розрахував податок на прибуток підприємств у сумі А грн, яка підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного кварталу. Протягом звітного (IІІ) кварталу підприємством здійснено наступні операції: 1. Закуплено сировину, що утворює основу виготовленого товару на суму Б грн. 2. Реалізовано товарів на суму В грн. 3. Отримано платником податку емісійний дохід у сумі Г грн. 4. Сплачена сума збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, яка враховується у зменшення податкового зобов'язання платника податку у сумі Д грн. 5. Виплачена заробітна плата робітникам, зайнятим у виробництві товарів у сумі Ж грн. 6. Отримано процентні доходи за кредитно-депозитними операціями у сумі З грн. 7. Отримано штраф за рішенням сторін договору І грн. 8. Неприбутковій організації перерахована благодійна допомога у сумі К грн. 9. Понесені витрати на ремонт основних засобів у сумі Л грн. 10. Отримано дохід, пов'язаний з реалізацією заставленого майна на суму М грн. 11. Проведена оплата за опалення, освітлення та водопостачання на суму Н грн. 12. Отримана консультаційна послуга для забезпечення господарської діяльності на суму О грн. 13. Фактично отримані суми державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертаються на його користь за рішенням суду у сумі П грн. 14. Отримано майно, що надається платнику податку у вигляді допомоги громадською організацією інвалідів на суму Р грн. 15. Понесені витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування С грн. 16. Отримано доходи у вигляді дивідендів,отриманих від нерезидентів Т грн. 17. Понесені витрати на придбання та розповсюдження подарунків для працівників цеху на суму У грн. 18. Понесені витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами на суму Ф грн. 19. Отримано Х грн як вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій. 20. За рішенням відповідних державних органів сплачено штраф у розмірі Ц грн. Необхідно: 1) розрахувати суму податку на прибуток підприємств та перевірити чи правильну суму податку сплатило підприємство «Леонат» за підсумками звітного (податкового) періоду, обґрунтувати свої розрахунки; 2) вказати строки подання податкової звітності із зазначенням кінцевих дат сплати податку на прибуток підприємств до бюджету; 3) визначити суми штрафних санкцій за порушення податкового законодавства платником податків (заниження податкового зобов’язання та виявлена помилка податковими органами під час проведення камеральної перевірки – 28.11.2013 р.). Облікова ставка Національного банку України, що діяли на день виникнення податкового боргу або на день його (його частини) погашення становила 20%.
Додаток Г МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИКафедра податків та оподаткування
Розрахункова робота з курсу «Адміністрування податків і платежів»
Бали за розрахункову роботу з дисципліни «Адміністрування податків і платежів»
Ірпінь, 2013
Додаток Д Зразок оформлення та виконання ситуаційної задачі1. СИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА Місцезнаходження (юридична адреса) ТОВ «Інсан» знаходиться в м.Ірпінь, вул. Комінтерна, 11, а офіс і виробництво (фактичне місце) розташоване в м.Київ., вул. Пірогова, 4б. В якому органі доходів і зборів має перебувати на обліку вказана юридична особа? Відповідь: Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-ІV (далі – ЦКУ) із змінами та доповненнями місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Тобто, відповідно до ст. 93 ЦКУ місце розташування офісу є місцезнаходженням юридичної особи. Платник податків, який зареєстрований в одному адміністративному районі, а офіс і виробництво розташовані в інших районах, повинен забезпечити достовірні дані про своє місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (ЄДР) та внести до ЄДР місцезнаходження, яке відповідає місцю розташування офісу. Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах доходів і зборів за місцезнаходженням юридичних осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). А тому платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних органах доходів і зборів за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, органи доходів і збоів за місцезнаходженням таких об’єктів у порядку, встановленому р. VІІ та р. VІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.10 №979.
Додаток Ж Зразок оформлення та виконання практичної задачі2. ПРАКТИЧНА ЗАДАЧА ТОВ «Флора» знаходиться на загальні системі оподаткування та сплачує податки відповідно до Податкового кодексу України. Головний бухгалтер ТОВ «Флора» розрахував податок на прибуток підприємств у сумі 400 грн, яка підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного кварталу. Протягом звітного (IІ) кварталу підприємством здійснено наступні операції: 1. Виплачена заробітна плата робітникам, зайнятим у виробництві товарів у сумі 2000 грн. 2. Отримано дохід, пов'язаний з реалізацією заставленого майна на суму 5000 грн. 3. Отримано майно, що надається платнику податку у вигляді допомоги громадською організацією інвалідів на суму 1000 грн. 4. Понесені витрати на придбання та розповсюдження подарунків для працівників цеху на суму 2000 грн. 5. Закуплено сировину, що утворює основу виготовленого товару на суму 2500 грн. 6. Реалізовано товарів на суму 1800 грн. Необхідно: розрахувати суму податку на прибуток підприємств та перевірити чи правильну суму податку сплатило підприємство «Леонат» за підсумками звітного періоду, обґрунтувати свої розрахунки; вказати строки подання податкової звітності із зазначенням кінцевих дат сплати податку на прибуток підприємств до бюджету; визначити суми штрафних санкцій за порушення податкового законодавства платником податків (заниження податкового зобов’язання та виявлена помилка податковими органами під час проведення камеральної перевірки – 30.08.2013р. ). Облікова ставка Національного банку України, що діяли на день виникнення податкового боргу або на день його (його частини) погашення становила 21%. РОЗВ’ЯЗАННЯ Сума оподаткованого прибутку, з якого сплачується податок, розраховується за формулою, грн: Оподаткований прибуток (ОП) = дохід – собівартість – інші витрати Сума податку на прибуток, яку необхідно сплатити до бюджету у даному звітному періоді розраховується за формулою, грн: Податок на прибуток (ПП) = Оподаткований прибуток х Ставку Відповідно до абз.4 п.10 підрозділу 4 Перехідних положень ПКУ ставка податку на прибуток підприємств з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно становитиме 19 відсотків. У відповідності до ПКУ існує ряд доходів, які дозволяється включати до складу доходу з метою оподаткування (ст. 135), однак існує ряд доходів, які не дозволено враховувати під час визначення бази оподаткування податком на прибуток (ст. 136). Таким чином, виходячи з умови задачі до складу доходів на які збільшиться база оподаткування податком на прибуток включаємо такі доходи: - отримано дохід, пов'язаний з реалізацією заставленого майна на суму 5000 грн.; - реалізовано товарів на суму 1800 грн. Не маємо право включати до складу доходів таку операцію, як отримано майно, що надається платнику податку у вигляді допомоги громадською організацією інвалідів на суму 1000 грн. Згідно зі статтями 138, 139 та 140 ПКУ існують витрати на суму яких може зменшуватися база оподаткування податком на прибуток, також ряд витрат на суму яких заборонено зменшувати базу оподаткування, а також витрати які дозволено включати у розмірі певного відсотку. Таким чином, виходячи з умови задачі до складу витрат на які зменшиться база оподаткування податком на прибуток включаємо такі витрати: - виплачена заробітна плата робітникам, зайнятим у виробництві товарів у сумі 2000 грн; - закуплено сировину, що утворює основу виготовленого товару на суму 2500 грн. Не маємо право включати до складу витрат витрати на придбання та розповсюдження подарунків для працівників цеху на суму 2000 грн.. Розрахуємо оподаткований прибуток. Маємо, ОП = (5000+1800)-2000-2500 = 2300 грн Отже, ТОВ «Флора» повинно сплатити до бюджету податок на прибуток у розмірі: Податок на прибуток = 2300 х 19% : 100% = 437 грн За умовою задачі головний бухгалтер ТОВ «Флора» розрахував податок на прибуток підприємств у сумі 400 грн, тобто занизив своє податкове зобов’язання на 37 (437-400=37) грн. Під час проведення камеральної перевірки (30.08.2013) податкової звітності податковими органами виявилась вищезазначена помилка. Виявлено заниження податкового зобов’язання, визначеного платником податку в податковій звітності, це призведе до накладення на платника податків штрафу в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов'язання (до п.123.1 ст.123 ПКУ). Значить ТОВ «Флора» повинно сплатити штраф у розмірі: 437 грн х 25%: 100% = 109 грн 25 коп. Крім штрафу на суму недоплати нараховується ще й пеня відповідно до пп.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПКУ, яка розраховується: Y = (47 грн х 11 днів х 21% : 100% 120% : 100%) : 365 = 0,36 грн, де 47 грн – сума недоплати (фактично непогашена сума податкового боргу); 11 дн - кількість днів затримки сплати податкового зобов'язання (з 19.08.2013 по 30.08.2013 включно); 21 % –облікових ставка Національного банку України, що діяли на день виникнення податкового боргу або на день його (його частини) погашення 365 – кількість днів у календарному році. Маємо, ТОВ «Флора» повинно було сплатити до бюджету податок на прибуток в розмірі 437 грн, а за результатами камеральної перевірки сплатить штраф у розмірі 109 грн 25 коп, пеню у розмірі 36 коп та повинно доплатити податкове зобов’язання у розмірі 47 грн. Відповідь: Маємо, ТОВ «Флора» повинно було сплатити до бюджету податок на прибуток в розмірі 437 грн, а за результатами камеральної перевірки сплатить штраф у розмірі 109 грн 25 коп, пеню у розмірі 36 коп та повинно доплатити податкове зобов’язання у розмірі 47 грн. За умовою задачі ТОВ «Флора» звітує щоквартально, тоді для квартального податкового періоду граничний термін подання звітності з податку на прибуток – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу (до 09.08.2013р.), сплата податку – на протязі 10 календарних днів, що настають за граничним терміном подання звітності (до 19.08.2013р.). З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!
|