Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 2079 Методичні вказівки з правил написання та захисту магістерської роботи, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, ПДАБА

Методичні вказівки з правил написання та захисту магістерської роботи, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, ПДАБА

« Назад

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури

  

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З ПРАВИЛ НАПИСАННЯ ТА ЗАХИСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ 

 

Дніпропетровськ - 2009

 

Методичні вказівки з правил написання та захисту магістерської роботи / Укладачі: Білоконь А.І., Тріфонов І.В. –Дніпропетровськ: ДВНЗ «ПДАБА», 2009. –18с. 

У методичних рекомендаціях висвітлюються питання підготовки і захисту магістерської роботи із спеціальності "Управління проектами".

Послідовно подаються рекомендації щодо вибору методів наукового дослідження, теми, рекомендується схема процесу підготовки роботи, її оформлення.

 

ЗМІСТ

 Передмова. Загальні положення

Стор.

4

 Розділ 1. Використання методів наукового пізнання

4

 Розділ 2. Підготовка до написання магістерської роботи

6

 Розділ 3. Робота над рукописом магістерської роботи

12

 Розділ 4. Процедура виконання та захисту роботи

16

 Додаток А. Орієнтовний перелік об’єктів дослідження

18

 Додаток Б. Орієнтовна тематика магістерських робіт

18

 

ПЕРЕДМОВА 

У зв'язку з реформою вищої освіти в Україні магістерська підготовка набуває все більш масового характеру, завдання регламентації та уніфікації виконання та захисту магістерських робіт стає особливо актуальним. У той же час присвячених цій тематиці методичних посібників ще немає, хоча вони, як показує практика, дуже потрібні. У методичних рекомендаціях розглядається процес підготовки та захисту магістерської роботи.

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 Магістерська робота як вид наукової роботи

Магістерська робота с випускною кваліфікаційною науковою роботою, яка має внутрішню єдність і відображає хід та результати розробки вибраної теми. Вона повинна відповідати сучасному рівневі розвитку науки, а її тема - бути актуальною.

Зміст магістерської роботи передбачає ґрунтовне відображення розглянутих у ній положень, висновків та рекомендацій і дозволяє оцінити їх новизну та наукову значимість. Сукупність одержаних у такій роботі результатів повинна свідчити про наявність у автора попередніх навиків наукової роботи у певній галузі професійної діяльності.

Для студента підготовка магістерської роботи є:

- систематизація, закріплення та розширення теоретичних та практичних знань зі спеціальності їх використання для вирішення конкретних наукових, управлінських і соціальних проблем;

- удосконалення навичок самостійної роботи та опанування методикою досліджень у вирішенні запропонованої в роботі проблематики;

- оцінку аналітичних павичок;

- визначення рівня підготовленості студентів до самостійної роботи в проекті.

Магістерська робота як наукова праця дуже специфічна. Перш за все її відрізняє від інших наукових праць те, що вона в системі науки виконує кваліфікаційну функцію, тобто розробляється з метою публічного захисту і одержання освітньої кваліфікації.

Магістерська робота, як і будь-який інший вид наукової роботи, закріплює одержану інформацію у вигляді текстового та матеріалу для ілюстрації, у цій роботі магістрант за своїм баченням упорядковує наукові факти та доказує наукову цінність або практичну значимість тих чи інших положень.

Виконання такої роботи повинно не лише вирішувати наукові проблеми, але й служити свідченням того, що її автор навчився самостійно вести науковий пошук, бачити професійні проблеми і знати найбільш загальні методи та форми їх вираження.

РОЗДІЛ 1. Використання методів наукового пізнання 

Успішне виконання магістерської роботи залежить від уміння вибрати найбільш результативні методи дослідження, оскільки саме вони дозволяють досягнути поставленої у роботі мети.

Методи, які можна використовувати у науковому дослідженні та доведені своїх тверджень:

Аналіз - прийом, коли об'єкт уявно чи реально розчленовується на складові елементи; кожний з них може досліджуватися окремо. Є різні види аналізу залежно від специфіки об'єкта. Найбільш розповсюджений нині в науці системний аналіз, коли об'єкт розглядається як структурно організована система, де всі елементи взаємно пов'язані й впливають один на одного. Особливий вид - логічний аналіз, підхід до знання на підставі законів логіки, з'ясування істинності чи хибності суджень у тексті, логічні експлікації понять тощо.

Синтез - уявне поєднання частин об'єкта, розчленованого у процесі аналізу, встановлення зв'язків, пізнання об'єкта як цілого. 

Способи поєднання наявного знання:

Теоретичний синтез - органічне об'єднання елементів наукового знання в цілісну систему. У науці він ще називається категоріальним синтезом, тобто категорії поєднуються в цілісну систему. Його можна здійснювати на основі фундаментальної ідеї, фундаментального принципу, закону. Основні форми: теорія і картина світу, цілісна картина досліджуваного об'єкта.

Аналіз і синтез пов'язані між собою, дозволяють проникати в сутність досліджуваного об'єкта.

Абстрагування - процес відокремлення певних рис, властивостей, ознак від конкретного об'єкта, їх умовно відокремлюють від інших, бо саме вони цікаві в певному дослідженні, в певний час. У сучасній логіці - це метод буденного та наукового пізнання, побудова в науці абстрактних об'єктів. Дозволяє детально вивчити окремі характеристики об'єкта, ідеї, закони, теорії. У праві - злочин, алібі, в економіці - товар, гроші, додаткова вартість тощо.

Узагальнення - операція встановлення зв'язків між абстрактним і конкретним, одиничним і загальним через підведення поняття до ближчого роду і розширення його обсягу, перехід від даної множини до більшої множини, яка її в себе включає. Такий процес необхідний для формування гіпотез теорій.

Узагальнення буває аналітичним і синтетичним, творчим і нетворчим. Аналітичне - на підставі розумових визначень, поза дослідом. Синтетичне - на основі досліду, його аналізу за певними правилами. Творче узагальнення виділяється рівнем абстракції, пояснення та тлумачення - ступенем ідеалізації, навіть зміною предметної галузі (теорія відносності Ейнштейна).

Дедукція і індукція - логічні процедури пошуку матеріалу для узагальнення й отримання нових висновків. У творчому процесі взаємопов'язані. Індукція - це факти і ще раз факти (розширення знання). Дедукція - це гіпотеза - факти (демонстрація знання).

Наприклад, спостерігаємо факти X, їх могла б пояснити гіпотеза У, отже, сам У дозволяє пояснити X. Є Іде абдукція - відведення від фактів і теорії.

Аналогія - продуктивний творчий метод. Багато відкриттів зроблено на підставі аналогії, шляхом перенесення властивостей і ознак з одного предмета на інший. Поділяється на математичну, фізичну, біологічну та ін., за методами - на емпіричну й теоретичну. Аналогії є в історії світової культури (Освальд, Шпенглер), медицині (пересадка органів). Може бути незвичайною (гальмування в мозку і репресії). Незвичайні аналогії приводять до великих відкриттів (мозок і ЕОМ). Має особливе значення в соціології. На основі аналогії (схожості різнорідних явищ) можна розробити стратегію пошуку, побудувати гіпотезу, прогнозувати хід розвитку системи тощо.

Екстраполяція – це перенесення якісних характеристик з однієї галузі в іншу, з минулого в сучасне й майбутнє; перенесення кількісних характеристик з однієї галузі в іншу; рівняння одного ступеня до іншого в одній галузі науки. Застосовується в прогнозуванні, при розробці управління економічними процесами.

Моделювання - творчий метод, який полягає у побудові моделей, за якими досліджуються об'єкти соціальної, фізичної чи космічної й інших сфер. Модель - це аналог, метод, зразок, система, теорія, картина світу, інтерпретація, алгоритм. Де неможливо досліджувати об'єкт безпосередньо, створюють аналог-модель. Моделі є матеріальні (фізичні), ідеальні (іконічні, знакові, символи), аналогові моделюючі пристрої.

Класифікація методів моделювання:

- просторово-геометричне моделювання;

- фізичне;

- математичне;

- кібернетичне.

Виділяють також глобальне і локальне моделювання. Особливий тип - прогностичне моделювання. Має значення при розробці понять науки, для пізнання недоступних явищ і процесів.

Гіпотеза - особливий тип побудови нового знання. Має значення як:

- проблематичне знання;

- припущення;

- ідея, що об'єднує сукупність знань в одне знання.

Гіпотези можуть бути версіями, поділяються на основні і допоміжні (робочі). Робочі можуть суперечити одна одній, є конкуруючі гіпотези. Істинність гіпотези перевіряється логічним аналізом, який доводить її логічну несперечливість. Фактична перевірка здійснюється експериментальним шляхом. Інший спосіб - перевірка наслідків спостереження.

  

РОЗДІЛ 2. Підготовка до написання магістерської роботи 

2.1. Аналітична частина магістерської роботи повинна відображати:

  • постановку проблеми досліджень;

  • аналіз положення справ у галузі (сфері) проекту;

  • аналіз новітніх напрямів до удосконалення організаційної структури підприємства (організації), технологічного процесу, продукту або послуги;

  • маркетингові дослідження з просування нового удосконаленого продукту або послуги на ринку;

  • висновки і обґрунтування цілей і задач проекту;

  • структуру і зміст проекту.

В аналітичній частині формулюється постановка проблеми досліджень, які необхідно провести в магістерської роботі. Для цього проводиться всебічний аналіз внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на стійкість функціонування підприємства (організації).

2.1.2. Вибір теми.

Під темою роботи прийнято розуміти те головне, про що йдеться в роботі. Це і матеріал, відібраний і організований у відповідності із завданнями дослідження. Це і предмет вивчення, який відображений у повному обсязі і який став завдяки цьому змістом магістерської роботи.

Теми магістерських робіт визначає вищий навчальний заклад. Магістранту надається право вибору теми роботи аж до пропозиції своєї тематики з необхідним обґрунтуванням доцільності її розробки.

Тема роботи повинна визначатися і закріплюватися на початку магістерської підготовки. При виборі теми дуже важливо враховувати професійну діяльність у вибраній галузі знань, попередній заділ у ній, базову освіту, досвід виступів на зборах спеціалістів, наукових конференціях тощо.

Доцільно обирати таку тему, яку можна ґрунтовно опрацювати. Тематика магістерських робіт повинна бути актуальною, відповідати сучасним умовам. Бажано, щоб назва роботи була короткою, відповідала обраній спеціалізації та суті управлінської проблеми (завдання), вказувала на тему дослідження і його завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви варто додати невеликий (4-6 слів) підзаголовок. У назві не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Потрібно уникати назв, що розпочинаються зі слів "Дослідження питання...", "Дослідження деяких шляхів...", "Деякі питання...", "До питання...", "Матеріали до вивчення..." і т. ін., в яких достатньою мірою не відображено суті проблеми. Теми магістерських робіт закріплюються за слухачами на основі їх особистих заяв.

2.1.3. Процес магістерського дослідження

Процес магістерського дослідження можна представити у
вигляді логічної схеми. 

Обґрунтування актуальності вибраної теми - початковий етап будь-якого дослідження. Стосовно магістерської роботи поняття "актуальність" має одну особливість. Магістерська робота, як вже зазначалося, є кваліфікаційною роботою, і те, як автор вміє вибрати тему, наскільки правильно він цю тему розуміє і оцінює з точки зору сучасних проблем управління проектами та програмами, характеризує її наукову зрілість і професійну підготовленість. Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним.

Від доказу актуальності вибраної теми доцільно логічно перейти до формулювання мети дослідження, а також вказати конкретні цілі, які необхідно вирішувати. Це звичайно робиться у формі перечислення (вивчити..., описати..., встановити..., вияснити..., вивести залежність... і т.п.). Необхідно якомога чіткіше формулювати ці завдання, оскільки опис їх вирішення повинен скласти зміст розділів магістерської роботи.

Далі формулюються об'єкт і предмет дослідження. Об'єкт - це процес чи явище, яке породжує проблемну ситуацію і вибране для вивчення. Предмет - це те, що знаходиться у межах об'єкта.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового пізнання співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та частина, яка служить предметом дослідження. Власне на нього і скерована увага магістранта, саме предмет дослідження визначає тему магістерської роботи, яка вказується на титульному аркуші як її заголовок.

Дуже важливим етапом наукового дослідження є вибір методів дослідження, який служить інструментом у добуванні фактичного матеріалу, будучи необхідною умовою досягнення поставленої у магістерській роботі мети.

Опис процесу дослідження - основна частина магістерської роботи, в якій висвітлюється методика і техніка дослідження з використанням логічних законів і правил.

Заключним етапом наукового дослідження є висновки, які містять те нове й істотне - наукові та практичні результати проведеної роботи.

2.1.4. Складання робочого плану

Будь-яка наукова робота передбачає наявність плану здійснення. Лише планове дослідження дозволяє надійно, крок за кроком пізнавати нові об'єктивні закономірності всієї оточуючої дійсності.

Планування роботи починається із складання робочого плану, який представляє собою своєрідну наочну схему дослідження. Такий план використовується на перших стадіях роботи, тож дозволяє ескізно представити досліджувану проблему у різних варіантах, що істотно полегшує науковому керівникові оцінку загальної композиції і рубрикації майбутньої магістерської роботи.

Робочий план розробляється при безпосередній участі наукового керівника магістранта і починається з розробки теми. Спочатку робочий план лише в основних рисах дає характеристику предмета дослідження, однак надалі такий план може і повинен уточнюватися, проте основне завдання роботи в цілому повинно залишатися незмінним.

Робочий план має довільну форму. Звичайно він складається з переліку розміщених у стовпчик рубрик, які зв'язані внутрішньою логікою дослідження теми і які дозволяють за їх місцем судити про їх доцільність і значимість. Окремі рубрики плану необхідно писати на окремих картках (або аркушах паперу). Це дозволяє в результаті ряду механічних перестановок знайти найбільш логічну та доцільну для дослідження схему їх розміщення.

До складу робочого плану бажано включити, крім заголовків, виділених окремими рядками, заголовки в підбір із текстом, заголовки-виділення всередині тексту (слова і словосполучення самого тексту, які позначають тему текстового уривку). Це дозволяє оцінити, чи однаково використані дрібні заголовки у різних главах і параграфах магістерської роботи.

Ближче до кінця роботи складають план-конспект, тобто план, який представляє собою рефератний виклад розміщених у логічному порядку питань, за якими надалі буде систематизуватися весь зібраний фактичний матеріал.

План-конспект служить основою для наступної оцінки науковим керівником магістранта відповідності його роботи меті і завданню дослідження. За цим планом можна буде робити висновок про основні положення змісту майбутньої магістерської роботи, принципи розкриття теми, побудову і співвідношення розмірів окремих її частин.

План повинен бути гнучким, щоб можна було включати в нього нові можливі аспекти, виявлені в процесі підготовки тексту. При складанні плану ретельно обдумайте такі питання: що вам вже відомо з досліджуваної теми і що необхідно взнати. Потім вирішіть, у якому порядку ви зробите свої перші кроки.

У розробці робочого плану майбутньої магістерської роботи безпосередню участь бере науковий керівник. 

2.1.5. Вивчення літератури та відбір матеріалу

Вивчаючи літературні джерела, необхідно дуже ретельно слідкувати за оформленням цитат, щоб у майбутньому було легко ними користуватися.

Працюючи над будь-яким окремим питанням чи розділом, необхідно постійно бачити його зв'язок із проблемою в цілому, а розробляючи широку проблему - вміти ділити її на частини, кожну з яких продумувати до деталей.

Достовірність наукових фактів у значній мірі залежить від достовірності першоджерел, від їх цільового призначення і характеру інформації.

Монографія як наукове видання, яке містить всебічне дослідження наукової проблеми або теми; науковий збірник, який містить матеріали наукової конференції; науковий збірник, який включає дослідницькі матеріали відомств, навчальних закладів або товариств із найважливіших наукових і науково-технічних проблем, - всі ці видання мають принципове наукове значення і практичну цінність. У своїй основі вони, безумовно, належать до числа достовірних джерел.

Самостійне значення має інформаційна стаття. Подібну статтю можна побачити в будь-якій науковій галузі. Інформаційна стаття зазвичай оперативна й актуальна, вона містить стислий, конкретний виклад будь-яких фактів, повідомлення про якусь подію, явище.

Особливою формою фактичного матеріалу є цитати, які органічно вплітаються в текст магістерської роботи, складаючи невід'ємну частину аналізованого матеріалу. Цитати служать необхідною опорою для автора магістерської роботи в процесі аналізу і синтезу інформації. На основі її змісту можна створити систему переконливих доказів, необхідних для об'єктивної характеристики досліджуваного предмету. Цитати можуть використовуватися і для підтвердження окремих положень, які наводить магістрант.

Класифікація дає можливість найбільш коротким і правильним шляхом увійти в коло розглядуваних питань. Вона полегшує пошук і допомагає встановити зв'язки, на які раніше не звертали уваги. Класифікацію та групування необхідно здійснювати впродовж усього процесу вивчення матеріалу. Вони є одними з центральних та істотних частин загальної методології будь-якого наукового дослідження.

2.2. Проектна частина 

2.2.1.Обґрунтування продукту проекту (мета проекту)

На основі висновків магістрант обґрунтовує доцільність подальших досліджень.

Вибір об’єкта управління проектом, тобто обґрунтування магістрант повинен зробити в однієї із сфер, це:

  • створення нової технології виробництва удосконаленого продукту, поданого на ринок;

  • створення нової технології надання нових видів послуг;

  • створення нової технології управління виробничим процесом на підприємстві;

  • удосконалення діючої технології виробництва продуктів;

  • удосконалення діючої технології надання видів послуг, що мають аналоги на ринку;

  • удосконалення діючої технології управління процесом надання послуг тощо;

Предметом досліджень у магістерській роботі повинні служити керовані (задум, час, вартість, ресурси, якість) або некеровані параметри проекту (ризики, погрози, інші некеровані перемінні). В процесі досліджень слухачу необхідно зробити низку розробок і обґрунтувань, які повинні стати об’єктом управління проектом. 

2.2.2. Обґрунтування техніко-експлуатаційних характеристик продукту або виду послуги. Встановлення термінів виходу на ринок (розробка технічного завдання)

  • Аналіз умов (експлуатації) виробництва;

  • Вибір критеріїв оптимальності і методів рішення;

  • Підготовка і розробка вхідних даних;

  • Моделювання розрахункових варіантів;

  • Розрахунки по варіантах;

  • Обґрунтування і вибір кращого варіанта;

  • Нормування витрат часу на розробку продукту і оцінка термінів на ринок. 

2.2.3. Обґрунтування джерел фінансування розробки та впровадження проекту або його продукту (розробка бюджету проекту).

  • Виявлення всіх видів ресурсів (трудового обладнання, устаткування матеріалів, коштів) і їхніх обсягів;

  • Оцінка вартості проекту шляхом розрахунку орієнтирної кількості всіх робіт і постачань;

  • Набір банку;

  • Розрахунки по кредиту;

  • Розробка проекту кредитного договору.           

2.2.4. Розробка інформаційного забезпечення 

  • Розробка вхідних даних підсистеми управління проекту використання програмних продуктів для планування робіт, які рекомендуються кафедрою;

  • Виявлення інформаційних і комунікаційних потреб зацікавлених осіб, хто і в якій інформації має потребу, коли і у якому обсязі вона потрібна;

  • Формування вимог до комунікації, визначення інформаційних потреб зацікавлених потреб проекту;

  • Технологія передачі інформації, прийомами і способами, які не вхідні для інформаційних зв’язків між елементами проекту;

  • Обґрунтування доступності технологічних засобів для прийому, передачі і опрацювання інформації, складу персоналу для опрацювання інформації відповідно до тривалості проекту і його обсягом. 

2.2.5. Розробка показників якості продукту або послуги

  • Виявлення стандартів, що прийняті в даному проекті, і способів задоволення їхніх вимог.
  • Розробка рекомендацій по контролю якості в процесі реалізації проекту.

2.2.6. Обґрунтування ризику, зв’язаних створенням і впровадженням технології, продукту або послуги

  • Виявлення зовнішніх і внутрішніх ризиків, які можуть негативно вплинути на проект і опис можливих способів їхнього впливу на проектні рішення.

  • Кількісна оцінка ризиків, оцінка взаємодії ризиків, виявлень можливого діапазону впливу кожного ризику на проект.

  • Розробка заходів щодо запобігання ризиків або мінімізації утрат від їхнього прояву. 

2.2.7. Нормування часу на виконання робіт по створенню проекту

  • Виділення переліку робіт, які необхідно виконати для досягнення визначених результатів і забезпечення успішного виконання проекту в установлений термін.

  • Встановлення послідовності робіт, тобто ідентифікація і визначення взаємозв’язків між роботами. Ця робота може бути виконана на комп’ютері з використанням програми, що рекомендується кафедрою проектного менеджменту або вручну, якщо проект малий.

  • Оцінка тривалості робіт, тобто виявлення найбільш ймовірного обсягу часу, необхідного для завершення робіт. Тривалість виконання робіт повинна ґрунтуватися на специфіці і технологічних особливостях процесу.

  • Розробка календарного плану, тобто встановлення дат початку і завершення (старту і фінішу) окремих робіт і станів робіт. 

2.2.8. Обґрунтування складу команди на момент старту проекту

  • Виявлення трудових ресурсів і учасників, причетних до проекту.

  • Визначення і делегування обов’язків і відповідальності між майбутнім персоналом проекту. Підготовка і подання форм оперативної і статистичної поетапної звітності результатів розробки і завершення проекту.
  • Підготовчі заходи щодо комплектування штату розробка необхідного штатного розкладу для виконання робіт у рамках проекту, пред’явлення вимог до професійного рівня освіти, стажу практичної роботи і навичкам. Вибір умов наймання за контрактом або за заявою для кожної спеціальності в проекті. Підготовка проекту трудового договору.
  • Розробка графіка навчання. Підготовка системи матеріального заохочення. 

2.2.9. Обґрунтування обсягів і строків постачань товарів і послуг для виконання проекту

Визначаються обсяги, строки і місце покупок, які найбільшою мірою відповідають вимогам проекту. Формуються заявки, які можуть бути виконані як розрахунок внутрішніх і зовнішніх постачань. Аналізуються варіанти “зробити чи купити” для виявлення найбільш дешевого варіанту, який буде також відповідати вимогам своєчасності виконання проекту. Вибираються типи контрактів по категоріях. Розробляється порядок звітності про закупівлю. Встановлюються критерії ранжування або нормування пропозицій для оцінки доцільності закупівель. Підготовляються кваліфікаційні списки продавців. Складаються тексти для реклами в ЗМІ, спеціальних газетах і професійних журналах.

Розробляються критерії для вибору переможця тендера. Готуються проекти інструкції для претендентів. Розробляється проект контракту. Готуються інструкції в порядку проведення переговорів із зацікавленим сторонами.

Розраховується план виконання робіт із закупівель при використання програмних продуктів, що рекомендуються кафедрою. Розробляються форми оперативної і статистичної звітності про моніторинг ходу реалізації контракту.

2.2.10. Аналіз результатів обґрунтування плану управління проектом            

Магістерська робота закінчується заключною частиною, яка так і називається “завершення”. Як і усяке завершення ця частина роботи з логічним підведенням підсумків проведеного дослідження . Підсумок носить форму синтезу накопиченої в основній частині наукової інформації. Синтез в даному випадку – це послідовне, логічно струнке викладання отриманих підсумків і їхнє співвідношення загальною метою і конкретними задачами, поставленими і сформульованим у вступі.

Обсяги робіт і глибина дослідження в аналітичних розділах проектних частинах магістерської роботи визначаються керівниками магістерської роботи. 

2.2.11. Заходи щодо впровадження в практику продукту проекту

Акти про впровадження в практику. 

 

РОЗДІЛ 3. Робота над рукописом магістерської роботи

3.1. Структура

Магістерська робота є кваліфікаційною роботою, її оцінюють не лише за теоретичною науковою цінністю, актуальністю теми і прикладним значенням одержаних результатів, але й за рівнем методичної підготовки цієї наукової праці, що перш за все знаходить відображення у її структурі (композиції).

Композиція магістерської роботи - це послідовність розміщення її основних частин, до яких зараховують основний текст (тобто розділи і параграфи), а також частини довідково-супроводжувального апарату.

Зрозуміло, нема і не може бути якогось стандарту з вибору композиції магістерської роботи. Кожен автор може вибирати будь-яку структуру і порядок організації наукових матеріалів, щоб одержати зовнішнє розміщення і їх внутрішній логічний зв'язок у такому вигляді, який він вважає кращим, найбільш переконливим для розкриття творчого задуму.

Традиційно склалася певна композиційна структура магістерської роботи, до основних елементів якої у порядку їх розміщення належать:

• титульний аркуш;

• зміст;

• перелік умовних скорочень (при необхідності);

• вступ;

• основна частина (з розділи);

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки. 

3.2. Вимоги до змісту

Титульний аркуш магістерської роботи містить назву вищого навчального закладу, де вона виконана; прізвище, ім'я, по батькові автора; назву роботи; шифр і назву спеціальності, кваліфікаційний рівень, на який претендує слухач; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника; місто і рік. На титульному аркуші обов'язково зазначається: "На правах рукопису" (див. додаток А).

Зворот титульного аркуша містить: назву вищого закладу освіти; назву роботи, прізвища та ініціали автора роботи, наукового керівника, завідувача кафедри та їх підписи (див. додаток Б).

Весь текст титульного аркуша друкують шрифтом текстового редактора Word розміру 14. Назву роботи друкують тим же розміром шрифту, лише заголовними буквами.

Зміст подають після титульного аркуша. Він містить назви та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків, списку використаних джерел, додатків

Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів (за необхідності).

Якщо у роботі вжита специфічна термінологія, а також використані маловідомі скорочення, нові символи, позначення і т. ін., то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік необхідно друкувати двома колонками, в яких зліва за алфавітом наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальне пояснення.

У вступі визначається актуальність теми, її наукова новизна і практична значимість, ступінь висвітлення проблемну вітчизняній та зарубіжній літературі, предмет і об'єкт дослідження, мета і завдання дослідження. У вступі вказується практичне значення одержаних результатів, подається інформація про апробацію результатів роботи та публікації.

Основна частина. Основна частина магістерської роботи складається з трьох розділів та підрозділів. Викладаються основні теоретичні і методологічні положення, проблеми, що існують у практиці управління проектами та програмами, дискусійні та невирішені аспекти теми, загальна методика та методи дослідження, нормативно-правове забезпечення відповідної сфери управлінської діяльності, зарубіжний досвід розв'язання проблеми, аналіз та критична оцінка практики управлінської діяльності стосовно визначеного об'єкта дослідження. Завершується основна частина роботи висвітленням результатів досліджень автора з викладом його власних підходів до розробки проблеми. Наприкінці кожного розділу автор подає висновки.

Висновки та пропозиції. Викладаються найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в магістерській роботі, які повинні містити формулювання вирішеної наукової проблеми, її значення для науки і практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення наукової проблеми роботи, їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язками.

У висновках необхідно обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

Список використаних джерел складають в алфавітному порядку прізвищ авторів. Нумерація списку використаних джерел повинна бути наскрізною.

Додатки. До додатків доцільно включити допоміжний матеріал (таблиці, схеми, діаграми, програмне забезпечення та ін.).

3.3. Рекомендації до оформлення

Роботу друкують за допомогою комп'ютера на одній стороні аркуша між рядками шрифтом TimesNewRoman Кегль шрифту - 14 (до 30 рядків на сторінку).

Текст магістерської роботи необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий - 25 мм, правий, верхній, нижній - 20 мм. Щільність тексту роботи повинна бути 1,5 інтервалу. Вписувати в текст магістерської роботи окремі слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою чорного кольору, наближаючи щільність вписаного тексту до щільності основного тексту.

Роздруковані програмні документи повинні відповідати формату А 4 (тобто повинні бути розрізаними). Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи. Заголовки структурних частин "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично до тексту. При заголовку розділу зверху пишуть номер розділу арабською цифрою (наприклад: РОЗДІЛ 3), а нижче, через інтервал, його назву (симетрично до тексту).

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу, застосовуючи жирний шрифт. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу з розрядкою в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

Кожну структурну частину магістерської роботи треба починати з нової сторінки.

Обсяг роботи повинен складати до 60 сторінок. До загального обсягу не входять додатки та список використаних джерел, але всі сторінки зазначених елементів підлягають нумерації на загальних засадах.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини магістерської роботи, як зміст, перелік умовних скорочень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: "1.2.2." (другий пункт другого підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може і не мати заголовка.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше. Ілюстрації, які не вміщаються на сторінці формату А4, подаються у додатках. Ілюстрації позначають словами "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад: "Рис. 1.2." Номер ілюстрації, її назву і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий текст).

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, наприклад: "Таблиця 1.2".

Формули у магістерській роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставиться крапка. Номер проставляється з берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1). Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки. Рівняння і формули треба виділити з тексту вільними рядками.

Примітки до тексту і таблиць, які містять додаткові пояснювальні дані, подаються на тій же сторінці і нумеруються послідовно в її межах, наприклад: Примітки:1.

При написанні магістерської роботи слухач повинен давати посилання на джерела, матеріали, окремі результати з яких наводяться в роботі. Такі посилання дозволяють проконтролювати достовірність відомостей, що наведені. Посилатися доцільно на останні видання публікацій. В посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, на які дано посилання в магістерській роботі. Посилання в тексті роботи на джерела необхідно зазначити порядковим номером за "Списком використаних джерел", двома квадратними дужками, наприклад: [17]. Посилання на використане джерело у роботі може бути прямим або непрямим. При прямому посиланні подають частину авторського тексту в оригіналі з посиланням на автора, виділяючи текст лапками. При непрямому посиланні слухачі подають у роботі частину авторського тексту у власній інтерпретації, але теж із посиланням на джерело.

Додатки необхідно оформляти як продовження магістерської роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.

Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком друкується слово "Додаток" і велика літера, що позначає його. Для позначення додатків використовуються великі літери української абетки, за винятком Г, Е, І, ї, О, Ч, Ь. Текст можного додатка при необхідності може бути поділений на розділи і підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. Наприклад: Додаток А. Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: Рис. Д. А.1.

 

РОЗДІЛ 4. Процедура виконання та захисту роботи 

Науковими керівниками можуть бути доктори (професори) та кандидати наук (доценти), висококваліфіковані фахівці, які мають кваліфікацію магістра проектного менеджменту.

Науковий керівник магістерської роботи:

- керує підготовкою магістерської роботи;

- формує разом зі студентом завдання магістерської роботи;

- надає допомогу в розробці календарного графіка роботи на весь період її підготовки;

- контролює виконання графіка підготовки магістерської роботи;

- рекомендує необхідну основну літературу, додаткові та архівні матеріали, інші джерела на тему магістерської роботи;

- проводить систематичні, визначені за розкладом та призначені в міру необхідності консультації;

- контролює виконання роботи в цілому та по частинах. 

Підготовка роботи до захисту

Кожна робота скеровується на зовнішню рецензію. До рецензування залучаються провідні фахівці науково-дослідних інститутів та вищих закладів освіти. Коло наукових та фахових інтересів рецензентів повинно відповідати тематиці магістерської роботи. В рецензії відзначають значимість теми для практики державного управління та місцевого самоврядування, глибину знання слухачем реального стану справ у відповідній ділянці управління, позитивні сторони роботи, обґрунтованість та значимість рекомендацій автора, визначаються недоліки, робиться висновок і дається рекомендація щодо захисту магістерської роботи та присвоєння кваліфікації магістра за спеціальністю "Управління проектами та програмами".

Закінчена магістерська робота разом із відгуком наукового керівника, рецензією подається завідувачеві кафедри, який підписує роботу і допускає до захисту.

Термін подання роботи - за 10 днів до початку захисту. Відповідальність за виконання затвердженого плану підготовки магістерської роботи покладається безпосередньо на магістранта та наукового керівника.

  

Додаток А

Орієнтовний перелік об’єктів дослідження для магістрів з спеціальності “Управління проектами” 

  • Продукт

  • Послуга

  • Технологія

  • Підприємство

  • Організаційна структура

  • Інформаційна система

  • Персонал проекту

  • Зацікавлені особи

  • Життєвий цикл проекту

  • Конфлікт

  • Якість


Додаток Б

Орієнтовна тематика магістерських робіт 

  • Розробка проекту енергозбереження в комунально-господарчому секторі.

  • Проект модернізації технології виготовлення продукту з метою розширення сортаменту.

  • Проект по утилізації тепла на прикладі ........

  • Проект по переробці відходів на прикладі .....

  • Лідерство, комунікації в процесі розробки проекту.

  • Проектний аналіз інвестування капіталу в розвиток підприємства.

  • Критерії економічного та фінансового аналізу проектів розвитку регіону ......

  • Проектування розробки нових видів продукції (послуг) на діючому підприємстві.

  • Проект створення малого підприємства по випуску продукції.

  • Інвестиційний проект розвитку виробництва.

  • Реалізація інвестиційного проекту та його вплив на ріст виробництва на прикладі ........

  • Проектний розвиток, реорганізація, перепрофілювання реструктуризація підприємств виробничої сфери.

  • Проект розробки екологічного менеджменту на виробництві.

  • Проекти реструктуризації бізнес-процесів.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!