Методичні рекомендації до написання та захисту курсових робіт із науки Теорія держави і права, КНЕУ ім. В. Гетьмана

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ "КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА"

Юридичний факультет

Кафедра теорії та історії держави і права

Методичні рекомендації до написання та захисту курсових робіт із науки “Теорія держави і права” та їх тематика

Київ - 2015

І. МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

Курсові роботи виконуються студентами з метою поглиблення, узагальнення і закріплення знань, засвоєних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання, а також для напрацювання досвіду роботи з нормативно-правовими актами, навчальною та науковою юридичною літературою. Курсова робота є індивідуальною роботою студента, що має самостійний науковий характер і є одним з етапів навчального процесу та підготовки бакалаврів юридичного факультету.

Здійснюючи роботу над курсовою, студенти мають:

- поглибити теоретичні знання, здобуті в процесі вивчення науки "Теорії держави і права";

- навчитися самостійно працювати з навчальною та науковою юридичною літературою, нормативно-правовими актами тощо;

- аналізувати положення нормативно-правових актів, думки вчених тощо;

- робити узагальнення і висновки щодо власних досліджень;

- формулювати пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання конкретної сфери суспільних відносин.

II. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КУРСОВИХ РОБІТ 

Підготовка курсової роботи включає наступні етапи:

1. Вибір теми (термін подання заяви на кафедру до 7 березня);

2. Ознайомлення з теоретичними і практичними питаннями, які повинні бути розглянуті в курсовій роботі;

3. Складання проекту плану курсової роботи;

4. Підбір літератури з обраної теми;

5. Консультація з науковим керівником і затвердження плану курсової роботи (до 15 березня);

6. Підготовлення та оформлення курсової роботи;

7. Здача курсової роботи на кафедру (до 1 травня) (для студентів заочної форми навчання – здача роботи на кафедру для перевірки та рецензування за 1 місяць до сесії);

8. Захист курсової роботи (з 15 до 27 травня) (для студентів заочної форми навчання – згідно графіка сесії).

ВИБІР ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ І СКЛАДАННЯ ПЛАНУ 

Вибір теми є першим етапом виконання курсової роботи. Студентам надається право обрати одну з переліку тем, що запропоновані кафедрою з науки „Теорія держави і права„. Орієнтовна тематика курсових робіт розробляється кафедрою і може поновлюватися щороку. Кафедра рекомендує теми курсових робіт з урахуванням наукових проблем, які вирішує кафедра, та які є актуальними для сучасного етапу розвитку науки теорії держави і права та юридичної практики.

Після обрання теми курсової роботи студент зобов'язаний зареєструвати обрану тему курсової роботи на кафедрі, шляхом написання заява на ім'я завідувача кафедри за встановленим зразком (див. Додаток 1) для затвердження теми курсової роботи та призначення наукового керівника. Після цього студент за тиждень повинен скласти план, в якому вказати назви розділів і підрозділів та узгодити його з науковим керівником (відповідно до затвердженого графіка індивідуально-консультативної роботи викладачів кафедри). План курсової роботи повинен охоплювати основні питання теми; формулювання розділів має бути чітким, логічним та послідовними. План повинен включати вступ, 3 розділи, висновки, список використаних джерел (див. Додаток 2). Не рекомендується переобтяжувати план значною кількістю підрозділів (не більше 2-3 до кожного розділу). У процесі комплексного опрацювання зібраних матеріалів попередній план курсової роботи може корегуватися за погодженнями з науковим керівником.

Студенти приходять на консультації до наукового керівника самостійно за власною ініціативою, за викликом лаборантів кафедри або безпосередньо наукового керівника.

ПІДБІР НАУКОВИХ ДЖЕРЕЛ ТА ІНШИХ МАТЕРІАЛІВ 

Навчальну, наукову і спеціальну літературу для курсової роботи студент підбирає самостійно. Консультацію з бібліографії можна отримати у наукового керівникам або у працівників бібліотеки. Особливу увагу слід приділити підбору наукової літератури: монографій, наукових праць та статей, що публікуються в періодичних фахових юридичних виданнях:

- наукові монографії, що стосуються теми курсової роботи;

- наукові праці та статті, що публікуються у відповідних розділах таких наукових видань та збірників: Актуальні проблеми держави і права; Актуальні проблеми права: теорія і практика; Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика); Бюлетень Міністерства юстиції України; Вибори та демократія; Вісник Академії адвокатури України; Вісник академії митної служби України. Серія «Право»; Вісник Академії правових наук України; Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України; Вісник Академії управління МВС; Вісник Вищого адміністративного суду України; Вісник господарського судочинства; Вісник Донецького національного університету. Серія В: Економіка і право; Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки; Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ; Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки; Вісник Конституційного Суду України; Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка; Вісник Львівського університету. Серія: міжнародні відносини; Вісник Львівського університету. Серія: юридична; Вісник Національної академії прокуратури України; Вісник Одеського національного університету. Правознавство; Вісник Прокуратури; Вісник Харківського національного університету Серія “Право”; Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ; Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського. Серія “Юридичні науки”; Держава та регіони. Серія: Право; Державне будівництво та місцеве самоврядування; Економіка та право; Європейські перспективи, Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди “Право”; Інформаційна безпека людини, суспільства, держави; Наука і правоохоронна діяльність; Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ; Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ; Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія юридична); Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Право»; Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Серія: правознавство; Наукові записки НАУКМА. Юридичні науки; Наукові праці Національного авіаційного університету. Серія: Юридичний вісник “Повітряне і космічне право”; Наукові праці Одеської національної юридичної академії; Наше право; Питання боротьби зі злочинністю; Південноукраїнський правничий часопис; Підприємництво, господарство і право; Правничий часопис Донецького університету; Правова держава; Правове регулювання економіки; Право і Безпека; Право і суспільство; Право України; Приватне право і підприємництво; Проблеми законності; Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності; Проблеми філософії права; Судова апеляція; Теорія і практика інтелектуальної власності; Український щорічник міжнародного права; Центрально український правничий часопис; Часопис Київського університету права; Юридична Україна; Юридичний вісник.

При написанні курсової роботи необхідно користуватися лише новітніми виданнями (наукові праці останніх 2-3 років). Це дозволить уникнути використання застарілих ідей і положень. Слід зазначити, що більш «ранні» роботи науковців також можуть використовуватися в історичному, порівняльному аналізі або якщо вони містять положення, що є істотними для розкриття обраної теми курсової роботи.

При використанні нормативно-правових актів слід переконатися, чи є вони чинними на момент написання курсової роботи. З нормативно-правовими актами можна ознайомитися в офіційних виданнях: «Офіційний вісник України», "Урядовий кур’єр", "Голос України", "Відомості Верховної Ради України", "Офіційний вісник Президента України". Проте, щоб переконатися, що редакція нормативного акта є чинною, слід користуватися доступними оновленими електронними базами нормативних актів або офіційним сайтом Верховної Ради України: www.rada.gov.ua.

СТРУКТУРА І ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ 

Курсова робота повинна мати чітку й логічну структуру:

- вступ (2 – 3 стор.);

- основна частина (20 - 25 стор.);

- висновки (2 - 3 стор.);

- список використаних джерел.

Загальний обсяг курсової роботи становить 25-30 сторінок машинописного або комп’ютерного тексту, або 35-40 сторінок рукописного тексту, не враховуючи списку використаних джерел.

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, ступінь її вивчення, визначаються питання, які вимагають вирішення. Вказуються також мета, завдання, об’єкт, предмет і методологічна основа дослідження, характеризуються праці науковців з обраної тематики.

Основна частина курсової роботи передбачає всебічне розкриття сутності обраної проблеми. Вона висвітлюється згідно із затвердженим планом (1-3 розділи).

Перший розділ повинен мати суто теоретичний характер. У ньому потрібно розкрити сутність державно-правового явища, яке розглядається у курсовій роботі, теоретичні й методологічні та історичні аспекти обраної теми дослідження.

Другий розділ передбачає аналіз цього явища відповідно до чинного законодавства (закони та підзаконні нормативно-правові акти).

Третій розділ має складатися з аналізу 4-5 наукових статей з цієї теми в наукових фахових юридичних виданнях та монографіях за останні 2-3 роки, які студент самостійно підбирає відповідно до тематики своєї курсової роботи.

Всі статті, які необхідні студенту для аналізу, можна знайти і скачати за електронною адресою: Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського: http://nbuv.gov.ua/ (Студент обирає розділ "Наукові ресурси", потім розділ "Наукова періодика України", далі вводить ключові слова і обирає статті, які бажає аналізувати); та Національна парламентська бібліотека України: http://www.nplu.org (Студент обирає розділ Каталоги, потім розділ Електронні, потім Каталог статей зі збірників наукових праць, далі вводить ключові слова і обирає статті, які бажає аналізувати).

Орієнтовна схема (алгоритм) аналізу наукової статті.

1. Викласти сутність наукової позиції автора статті з посиланнями на конкретні сторінки статті.

2. Порівняти зазначену позицію з позиціями інших авторів і висловити свою позицію.

3. З'ясувати наукові пропозиції авторів відповідно до законодавства України. 

У висновках підводяться підсумки дослідження з урахуванням позицій авторів та Вашою власною позицією, здійснюються теоретичні узагальнення, висвітлюються практичні рекомендації щодо розвитку певного правового інституту, явища тощо.

Список використаних джерел може включати нормативно-правові акти, акти правозастосування, інтерпретаційні акти (рішення Конституційного суду України) наукові праці (монографії, статті в періодичних виданнях: журналах, газетах, збірниках), інші фактичні матеріали (статистичні дані, звіти та інші документи). Запозичення чужих думок без посилання на автора і просте переписування не дозволяється (а при виявленні такого порушення студент отримує незадовільну оцінку). Слід уникати в роботі книжкових висловів, викладати самостійно свої думки, не припускаючись повторень і помилок. Уважно стежити за тим, щоб у роботі не було суперечностей між окремими її положеннями.

Теми курсових робіт не повинні повторюватись у одній і тій же групі. Однакові теми у різних групах повинні мати різне текстове наповнення.

ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 

При оформленні курсової, необхідно дотримуватись наступних вимог. Робота має бути надрукована машинодрукарським або комп’ютерним способом на одному боці білого аркуша паперу формату А4 (297x210 мм.), 14 шрифтом, (інтервал 1,5) до 30-рядків на сторінці, або написана чітким, розбірливим почерком, грамотно та охайно на таких самих аркушах пастою синього чи чорного кольору. Поля сторінки: (друкованого чи рукописного) ліве - 20 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм. Відстань між заголовком і текстом має бути 15-20 мм. Кожний розділ курсової роботи слід розпочинати з нової сторінки. Заголовки розділів друкуються симетрично, прописними літерами; заголовки підрозділів друкуються з абзацу (3 інтервали). Переноси у заголовках не допускаються. Розділи повинні мати порядкову нумерацію і позначатися арабськими цифрами з крапкою в кінці (1; 2; 3); нумерація підрозділів (якщо вони є) має включати вказівку на розділ (1.1.; 1.2.; 2.1.; 2.2…).

Нумерація сторінок у роботі проставляється наскрізна, включаючи список використаних джерел, і починається з титульного аркуша, на якому номер не ставиться.

Номери сторінок проставляються у правому нижньому кутку.

На всі цитати, таблиці, схеми, графіки тощо в тексті мають бути посилання. Кожна таблиця супроводжується порядковим номером. Посилання на джерела здійснюється у наступний спосіб: у вигляді посилань на поданий в кінці роботи список використаних джерел (у квадратних дужках вказується номер джерела за списком та номери сторінок на яких викладено відповідні дані (інформація, думки тощо); дужки проставляються безпосередньо за текстом матеріалу. Наприклад: “деякі автори вважають, що ... викладається зміст думки [16, с.125-128] число “16”– в даному прикладі – це номер, під яким розміщено зазначену роботу в спискові використаних джерел. А с.125-128 – сторінки запозичення. Проте, у списку використаних джерел ставиться загальна кількість сторінок, а якщо це стаття – сторінки на яких розміщена остання.

У посиланнях на наукові статті, що опубліковані у збірниках наукових праць, періодичних виданнях тощо обов’язково зазначається прізвище автора та назва праці, назва видання, рік, номер випуску, сторінки, на яких розміщено наукову працю. Наприклад:

Риндюк В.І. Техніко-юридичні помилки в нормативно-правових актах: поняття та види // Держава і право. - 2012, - вип. 57. - С.4-9.

Необхідно застосовувати наскрізну нумерацію джерел у всьому списку використаних джерел (єдина нумерація для всіх підрозділів списку). Він вміщує перелік нормативно-правових актів, правозастосовчу практику, інтерпретаційних актів та наукових джерел, що були використані при написанні роботи.

Список використаних джерел формується у наступній послідовності:

Конституція України, інші закони, підзаконні нормативно-правові акти України; норми міжнародного права тощо. Навчальна, наукова та інша юридична література (в алфавітному порядку за прізвищами авторів або назвами монографій, брошур тощо). Іноземні джерела (англомовні, німецькомовні тощо, окрім російської).

Для нормативно-правових актів: наводиться назва акта, дата його прийняття, номер, видання офіційного оприлюднення тексту, рік, номер, статті (сторінки).

Наприклад:

1. Закон України “Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків” від 28 грудня 2014 р. № 78-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2015 р. – № 6. – ст. 41

2. Про вихід з Угоди про обмін інформацією у сфері боротьби зі злочинністю Постанова Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2015 р. № 44 // Офіційний вісник України 2015 р. - № 14 - ст. 2001

Якщо до нормативно-правових актів були внесені зміни, то посилання не може здійснюватися на видання в якому не вказані зміни. У такому випадку нормативно-правові акти оформляються за вказаним зразком:

3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. №435-IV (із змінами) [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.rada.gov.ua.

Не слід посилатися на електронні бази даних та інші видання (книги), які не є офіційними джерелами змісту нормативно-правових актів.

Для наукових джерел: наводиться прізвище автора, назва, місто, видання, рік, загальна кількість сторінок:

Скакун О.Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс): підручник – Х.: Еспада, 2006. – 776 с.

Якщо робота підготовлена колективом авторів, то зазначається назва праці, за чиєю редакцією, місто, видання, рік, загальна кількість сторінок:

Великий енциклопедичний юридичний словник / За ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: ТОВ Видавництво „Юридична думка“, 2007. – 992 с.

Посилання на автореферати здійснюється наступним чином:

Шаповалова Л.І. Потерпілий як суб’єкт кримінально-процесуальної діяльності в досудових стадіях кримінального процесу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 „Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза“ – К., 2001. – 18 с.

Посилання на інтернет ресурси:

Багній Л. Особлива увага роботі із звернення громадян [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mykolayiv-oda.gov.ua/publication.

У завершеному вигляді курсова робота зшивається у папку-скорозшивач та подається на кафедру згідно з терміном, визначеним графіком.

У роботі розміщують послідовно: титульний аркуш за встановленою формою (Додаток 3); план (де слід вказати початкову й кінцеву сторінки кожного розділу), який повинен обов’язково відповідати заголовкам, що зазначені в роботі; вступ, розділи роботи, висновки, список використаних джерел, додатки (при наявності). Потім підшивається сторінка для рецензії у вигляді, що наведений у Додатку 4. У кінці роботи також підшивається проект плану курсової роботи, що погоджений (з його підписом) з науковим керівником.

РЕЦЕНЗУВАННЯ І ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ 

Курсова робота перевіряється науковим керівником, після чого останній готує рецензію, в якій зазначається: відповідність структури роботи предмету дослідження; зауваження до роботи, відповідність курсової роботи встановленими вимогами та рекомендована оцінка тощо. У роботі оцінюються:

- ступінь розкриття теми; відхід за межі предмету теми (тема курсової роботи передбачає розкриття одних питань, а фактично розкриваються інші);

- системність викладення матеріалу;

- вміння автора аналізувати матеріал, логічно мислити, робити висновки і аргументувати їх;

- уміння поєднання теоретичних аспектів та практики правозастосування;

- методика використання наукових джерел;

- дотримання методичних рекомендацій щодо оформлення роботи.

Під час рецензування робота може бути оцінена від 40 до 80 балів.

При позитивній оцінці робота допускається до захисту. Якщо робота написана з порушенням вимог, її повертають студентові для доопрацювання. До такої роботи обов’язково додається рецензія із зазначенням недоліків.

У встановлений кафедрою термін курсова робота разом із відзивом наукового керівника (рецензією) подається на кафедру.

Дата й час захисту курсової роботи встановлюється на кафедрі.

При захисті роботи студент повинен розкрити актуальність, зміст теми, показати ґрунтовні знання теоретичних і практичних аспектів проблеми, знання літератури з досліджуваного питання, вміти обґрунтувати свої пропозиції, відповісти на поставлені запитання.

Захист курсової роботи проводиться перед комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри за участю керівника курсової роботи.

Після захисту курсової роботи студент одержує оцінку, яка заноситься в екзаменаційну відомість і залікову книжку студента.

ІІІ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 

Підсумкова оцінка за курсову роботу виставляється в межах 100-бальної системи за наступними критеріями:

1. Чіткість визначення мети і завдань роботи:

- мета і завдання визначені чітко, коректно, згідно з предметом дослідження – 10 балів;

- мета і завдання визначені не досить чітко – 5 балів;

- мета і завдання в роботі не визначені, або сформульовані нечітко, або не узгоджені з предметом дослідження – 0 балів.

2. Ступінь використання основних методів наукового пізнання під час виконання роботи:

- основні методи наукового пошуку (діалектичний, історичний системно-функціональний, логічний, порівняльний) використані студентом під час підготовки курсової роботи повною мірою, про що свідчить і структура, і зміст роботи – 10 балів;

- основні методи наукового пошуку (діалектичний, історичний системно-функціональний, логічний, порівняльний) використані студентом неналежно – 5 балів;

- під час підготовки курсової роботи не використано основних методів наукового пізнання, або використано неналежно, або спроба їх використання не надала належних результатів щодо змісту роботи – 0 балів.

3. Використання та аналіз наукової літератури щодо предмета дослідження.

У роботі:

- використано досягнення класичної та обов‘язково сучасної юридичної думки (останні 2–3 роки видання) розглядаються різні підходи, теорії, концепції тощо, наводиться їх аналіз, порівняння з коректним посиланням на джерела – 20 балів;

- використано наукові джерела, проте обмежено, або ж не використано основних загальновідомих праць, або не використано наукових праць вітчизняних фахівців, або їх аналіз є поверховим – 10 балів;

- не використано наукових праць, або вони не стосуються предмета дослідження, або відсутні праці останніх 2 – 3-х років, або вони використані у змісті без посилань на авторів (джерела) – 0 балів.

4. Ступінь розкриття теми.

У роботі:

- висвітлено всі, а також безпосередньо пов‘язані з ними спеціальні питання теми; при цьому розкрито загальнотеоретичні питання, проводиться їх аналіз та формулюються пропозиції щодо подолання проблем – 20 балів;

- належно висвітлено тільки основні проблемні питання, проводиться аналіз проблемних питань, але поверхово формулюються пропозиції щодо подолання таких проблем – 10 балів;

- недостатньо висвітлено загальнотеоретичні питання щодо теми дослідження, або предмет дослідження істотно звужено, або за змістом робота виходить за межі предмета дослідження, або аналіз проблемних питань має дещо поверховий характер – 5 балів;

- не розкрито основних питань щодо теми дослідження, або вона ґрунтується на ненаукових положеннях, або за змістом робота не відповідає структурі (плану) – 0 балів.

5. Рівень одержаних результатів, обґрунтованість, теоретична цінність висновків і пропозицій:

- результати дослідження і пропозиції чітко сформульовані, належно обґрунтовані, мають науковий характер, є самостійним здобутком студента – 10 балів;

- робота містить конкретні висновки щодо результатів дослідження, проте вони не завжди належно аргументовані, або не мають особливого теоретичного значення; або відсутні пропозиції щодо розвитку відповідних державно-правових інститутів тощо – 5 балів;

- у роботі відсутні висновки як результати дослідження, або вони є неконкретними, чи ненауковими, або не ґрунтуються на положеннях роботи (не випливають з її змісту) – 0 балів.

6. Якість оформлення роботи:

- оформлення всіх частин курсової роботи повністю відповідає встановленим вимогам (у т.ч., зокрема, оформлення посилань на джерела та списку літератури є коректними); текст роботи належно вичитано, викладено логічно та грамотно і стилістично правильно – 10 балів;

- оформлення курсової роботи у загальному відповідає вимогам, проте при цьому зустрічаються помилки чи некоректності – 5 балів;

- оформлення курсової роботи дозволяє прийняти її до захисту, проте мають місце граматичні чи стилістичні помилки, або допущено некоректності в оформленні посилань на джерела чи списку джерел, котрі мають більш системний характер – 0 балів.

Невідповідність змісту роботи її темі, або істотні порушення вимог щодо оформлення унеможливлюють позитивне оцінювання курсової роботи взагалі.

Курсова робота допускається до усного захисту за умови, що її попередня (до усного захисту) оцінка за висновками наукового керівника становить не менше 40 балів.

Рівень знань щодо предмета дослідження та змісту курсової роботи, виявлений студентом під час її усного захисту.

Під час усного захисту студенту може бути виставлено від 0 до 20 балів. У випадку неявки студента на усний захист без поважної причини попереднє оцінювання курсової роботи не враховується і підсумкова оцінка за таку роботу виставляється "0" балів.

Студент у процесі усного захисту надає вірні відповіді на всі запитання, виявляє високий рівень знань щодо теми курсової роботи, добре орієнтується у змісті своєї роботи, упевнено викладає її основні положення, висновки, правильно аргументує власну позицію – 20 балів.

Студент під час захисту виявляє належний рівень знань щодо теми курсової роботи, надає правильні відповіді на поставлені запитання, проте не завжди упевнений в аргументації, чи не завжди коректно її формулює – 15 балів.

Студент під час захисту виявив належний рівень знань щодо теми курсової роботи та її змісту, відповіді на поставлені запитання надає, переважно, правильно, проте допускає певні неточності у визначеннях правових категорій, не завжди належно обґрунтовує свою позицію чи інші положення роботи – 10 балів.

Під час усного захисту курсової роботи студент допускає істотні помилки у відповідях, не зовсім добре орієнтується за змістом роботи – 5 балів.

Під час усного захисту студент неспроможний аргументувати положення роботи, погано знає її зміст, надає невірні відповіді або не в змозі відповісти на поставлені запитання – 0 балів.

ПЕРЕВЕДЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ В ОЦІНКИ ЗА ШКАЛОЮ ECTS: 

Додаток 

З Р А З О К 

Приклад розгорнутого плану курсової роботи за темою

Вступ

1. Правова характеристика норми права 

1.1. Загальна характеристика норми права як правової категорії 

1.2. Ознаки, що відрізняють норми права від інших соціальних норм  

2. Структура норми права

2.1. Поняття структури норми права

2.2. Гіпотеза, диспозиція та санкція як елементи норми права

2.3. Види норм права відповідно до різноманітних класифікацій 

3. Критичний аналіз 4-5 наукових публікацій відповідно до обраної теми

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Тематика курсових робіт із науки “Теорія держави і права” 

1. Еволюція форми української держави наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття.

2. Становлення ідеології правової держави в країнах континентальної Європи та України.

3. Форма держави: поняття, елементи, види.

4. Федерація як форма державного устрою.

5. Демократизація державно-правових інститутів як фактор розвитку громадянського суспільства.

6. Громадянське суспільство: сутність, елементи, загальні напрями і умови його формування в Україні.

7. Громадянське суспільство та соціальна, правова держава: співвідношення та взаємозв’язок.

8. Правові засади функціонування політичної системи суспільства.

9. Держава в політичній системі України.

10. Значення державного апарату в реалізації функцій держави.

11. Орган державної влади: поняття, ознаки, види.

12. Структура апарату державної влади в Україні.

13. Принцип «верховенства права» та принцип «законності»: порівняльно-правова характеристика.

14. Форми безпосередньої демократії в сучасній Україні.

15. Механізм “стримувань та противаг” в сучасних республіках.

16. Принцип верховенства права: теоретичні та практичні питання.

17. Право в системі соціального регулювання.

18. Норма права як первинний елемент системи права.

19. Формальна визначеність норм права як одна із головних ознак юридичного права.

20. Норми права: поняття, структура та класифікація.

21. Джерела права: поняття, співвідношення та взаємозв’язок між ними.

22. Судовий прецедент як одна із форм права: загальнотеоретична характеристика.

23. Індивідуально-правові акти в системі правових актів.

24. Система нормативних актів України.

25. Правотворчість: поняття та види.

26. Правотворчий процес в Україні.

27. Законотворчість: поняття та стадії.

28. Нормативно-правовий акт – основна форма права в Україні.

29. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб.

30. Закон у системі нормативно-правових актів.

31. Правовий закон: поняття, сутність та значення у соціальному регулюванні.

32. Система права: поняття, основні риси, елементи.

33. Система права та система законодавства: поняття і співвідношення.

34. Держава та національна правова система: загальнотеоретичні аспекти співвідношення та взаємодії.

35. Галузь права.

36. Підгалузі права.

37. Інститути права.

38. Публічно-правові галузі права.

39. Приватно-правові галузі права.

40. Кодифікація законодавства: поняття та форми.

41. Правовідносини: поняття, елементи та види.

42. Суб’єкти правовідносин, їх класифікація.

43. Юридичні факти: поняття та види.

44. Реалізація права: поняття і форми.

45. Акти застосування норм права: поняття та види.

46. Тлумачення норм права.

47. Офіційне тлумачення нормативних актів в Україні.

48. Правопорядок. поняття, сутність.

49.  Механізм правового регулювання: поняття та елементи.

50. Колізії в законодавстві та шляхи їх подолання.

51. Правопорушення: поняття, склад та види.

52. Юридична відповідальність: поняття, види та підстави.

53. Механізм правового регулювання та його значення в процесі становлення і розвитку правової системи України.

54. Правова культура суспільства: поняття та шляхи формування.

55. Правова ідеологія: сутність та функції.

56. Правова система України: загальна характеристика.

57. Правові сім’ї: поняття та види.

58. Особливості англо-американської правової системи.

59. Особливості мусульманської правової системи.

60. Особливості континентальної правової системи

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!