Правила виконання і оформлення курсових робіт з дисципліни Банківські операції

ПРАВИЛА ВИКОНАННЯ І ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ РОБІТ 

1. Загальні положення 

Процес організації написання і захисту курсових робіт, облік годин, складання графіку захисту, ведення відомостей із захисту, графік консультацій та інші організаційні моменти здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти України №161 від 02.06.1993 року "Про затвердження положення про організацію навчального процесу у ВНЗ". Методичні вказівки з курсового проектування визначають мету, завдання, зміст, організацію, обсяг, порядок виконання, оформлення і захисту курсових робіт.

Курсові роботи виконуються з метою: закріплення, поглиблення і узагальнення теоретичних знань за спеціальності, одержаних студентами за час навчання; застосування набутих вмінь при вирішенні комплексних конкретних наукових, технічних, економічних та виробничих фахових завдань; розвиток у студентів навичок самостійної роботи; сприяння оволодінню методикою вирішення проблем; виявлення підготовки студентів до роботи в умовах сучасного виробництва.

Загальні вимоги до курсової роботи: чіткість та логічна послідовність викладення матеріалу, повнота, стислість, точність, переконливість формулювань, конкретність висловів, результатів, доказ висновків.

2. Тематика курсових робіт 

Тематика повинна бути актуальною, відповідати фаховому спрямуванню, сучасному стану та перспективам розвитку економіки, науки і техніки, враховувати реальні завдання підприємств, установ та організацій. Тематика курсових робіт щорічно оновлюється; розглядається на засіданні циклової комісії; після чого передається в навчальну частину. Тематика курсових робіт розробляється керівником курсового проектування на початку навчального року до 15 вересня. 

Орієнтовний перелік тематики курсових робіт з дисципліни «Банківські операції» 

1. Банківська система України: становище та проблеми розвитку.

2. Банківський капітал та його роль у забезпеченні фінансової стійкості банку.

3. Банківські об'єднання як форма функціонування банківського капіталу.

4. Банкрутство банку: причини та особливості проведення.

5. Безпека банківської системи: методологічні аспекти та механізми забезпечення.

6. Використання мережі Internet у банківському обслуговуванні клієнтів.

7. Діяльність міжнародних платіжних систем: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку.

8. Економічна безпека банківської системи України.

9. Економічний аналіз та рейтингова оцінка діяльності банку.

10. Економічні та правові аспекти європейської інтеграції банківської системи України.

11. Електронні банківські послуги населенню: світовий досвід та перспективи розвитку в Україні.

12. Застосування заходів впливу за порушення банківського законодавства.

13. Інвестиційна політика банку та шляхи підвищення її ефективності.

14. Іноземне інвестування банківського сектору України.

15. Іноземний капітал у банківському секторі України: проблеми та наслідки.

16. Інструменти банківського маркетингу.

17. Інструменти грошово-кредитної політики ЦБ та використання їх в Україні.

18. Іпотечне кредитування: стан та перспективи розвитку в Україні.

19. Капітал банку, порядок його формування та аналіз.

20. Кредитна політика комерційного банку.

21. Кредитні ризики та робота банків з проблемними кредитами.

22. Кредитування населення на споживчі потреби та перспективи його розвитку в Україні.

23. Ліквідність банківської системи України: сучасний стан та проблеми регулювання.

24. Ліквідність та платоспроможність комерційного банку.

25. Механізм забезпечення фінансової стійкості банків.

26. Механізм кредитування юридичних осіб та шляхи його вдосконалення.

27. Механізми управління проблемними банками.

28. Міжбанківський кредитний ринок України: формування та перспективи розвитку.

29. Моделювання фінансової стійкості банківського сектору України.

30. Нові форми банківського обслуговування клієнтів та перспективи їх розвитку в Україні.

31. Операції банків України на валютному ринку.

32. Операції комерційного банку з цінними паперами: проблеми і перспективи розвитку.

33. Оптимізація структури активів банківської установи.

34. Організаційні аспекти процесу реєстрації та ліцензування банків.

35. Організаційно-економічні аспекти банківського кредитування в сучасних умовах.

36. Організаційно-економічні аспекти підвищення конкурентоспроможності українських банків.

37. Організаційно-економічні умови залучення банками грошових заощаджень населення.

38. Організація банківської діяльності та організаційна структура банків: шляхи вдосконалення.

39. Організація безготівкових розрахунків населення та перспективи їх розвитку в Україні.

40. Організація депозитних операцій банку з фізичними особами.

41. Організація і функціонування систем міжбанківських розрахунків в Україні.

42. Організація міжнародних розрахунків та шляхи її вдосконалення.

43. Організація національної електронної платіжної системи.

44. Організація та оцінка ефективності процесу управління банківським персоналом.

45. Особливості та проблеми впровадження і функціонування банківських платіжних карток.

46. Прогнозування фінансового стану банків з метою попередження їх банкрутства.

47. Процентна політика: роль та місце в стратегії управління банків.

48. Реорганізація та реструктуризація банку в сучасних умовах.

49. Ризики у банківській діяльності та методи управління ними.

50. Розвиток форм забезпечення банківських кредитів в Україні.

51. Роль депозитної політики банку у формуванні банківських ресурсів

52. Роль Ощадного банку в забезпеченні стабільності банківського обслуговування населення.

53. Система внутрішнього контролю: сутність та значення в діяльності банків.

54. Становлення вексельного обігу в Україні та аналіз його ефективності.

55. Стратегії управління банківською системою в період банківських криз.

56. Сутність діяльності, функції та операції комерційних банків.

57. Сучасні види кредитних операцій і тенденції їх розвитку.

58. Теоретичні та практичні аспекти банківського нагляду в Україні.

59. Теоретичні та практичні аспекти бізнес-планування у банках.

60. Теорія та практика управління кредитним портфелем банку.

61. Управління доходами та витратами комерційного банку.

62. Управління інвестиційними операціями комерційного банку.

63. Управління прибутковістю банку.

64. Управління ресурсним потенціалом банку.

65. Факторинг як особлива форма кредиту та аналіз його ефективності.

66. Фінансове планування в банку та шляхи його вдосконалення.

67. Фінансовий аналіз та його роль у системі банківського нагляду.

68. Формування кредитних ресурсів банківських установ та методи управління ними.

69. Формування та реалізація стратегій міжнародної інтеграції банками України.

70. Якість банківських активів та шляхи підвищення їх рівня.

3. Порядок оформлення, затвердження тем і завдань, керівників робіт 

3.1. Тема курсової роботи вибирається студентом самостійно із запланованої тематики і узгоджується з викладачем фахової дисципліни.

3.2. Після затвердження теми керівник видає студенту завдання для виконання курсової роботи, де вказується: тема, її зміст, дати видачі завдання і закінчення його виконання.

3.3. Персоніфіковані теми курсових робіт подаються в навчальну частину не пізніше, як за місяць до початку курсового проектування. 

4. Загальний порядок підготовки і контроль виконання курсової роботи 

4.1. Виконання курсової роботи складається з наступних етапів: складання плану курсової роботи і його узгодження з керівником; підбір джерел інформації (науково-методичної та спеціальної літератури, законодавчих документів, інструкцій, нормативних актів тощо); підбір практичних матеріалів (даних галузевих підприємств, статистичних та оперативних даних тощо); проведення досліджень, аналізу отриманих результатів; компоновка і безпосереднє написання курсової роботи; представлення виконаної роботи керівнику на рецензію; захист курсової роботи.

4.2. Виконання розрахункової частини проводиться з використанням комп'ютерної техніки та програмного забезпечення.

На перевірку та рецензування однієї курсової роботи відводиться одна година.

Контроль за виконанням курсової роботи, дотриманням термінів виконання, відповідності змісту роботи обраній темі, глибині її розкриття покладається на керівника курсової роботи, який, в разі необхідності, повинен повідомити про виявлені недоліки навчальну частину і прийняти відповідні міри.

Після захисту курсові роботи зберігаються протягом року (згідно наказу №161 від 02.06.93 Міністерства освіти України).

5. Вимоги до структури і змісту курсової роботи 

5.1. Обсяг типової курсової роботи: при рукописному тексті - 35-40 аркушів, при комп'ютерному наборі - 20-25 аркушів.

5.2. Типова курсова робота складається з: титульного листа, завдання для курсової роботи, змісту, вступу, теоретичних розділів, практичної частини, висновків та пропозицій, списку використаних джерел інформації, додатків. Деякі роботи можуть носити цілком теоретичний або теоретико - аналітичний характер.

5.3. Заповнений титульний лист підписується студентом, керівником, консультантом. Заступник директора з навчальної роботи, в разі дотримання вимог щодо виконання і оформлення курсової роботи, підписує її і допускає студента до захисту. Титульний лист вважається першою сторінкою і не нумерується.

5.4. Завдання для курсової роботи: розробляються спільно керівником роботи і студентом згідно затверджених тем та встановлених строків і узгоджуються з головою циклової комісії. Завдання для курсової роботи не нумерується.

5.5. Другою сторінкою курсової роботи є "Зміст". В ньому перелічуються розділи та підрозділи курсової роботи. Напроти кожної назви праворуч проставляється номер сторінки, з якої починається відповідний розділ або підрозділ роботи. Сторінка "Зміст" не нумерується.

5.6. Початок курсової роботи оформляється вступом. Заголовок "Вступ" не нумерується. У вступі студент повинен коротко охарактеризувати сучасний стан проблеми, що розробляється в курсовій роботі, та з'ясувати мету роботи.

5.7. В подальшому курсова робота може складатися з теоретичної та практичної частини (розділів) або мати загальний чи суто практичний характер (що обумовлюється в методичних рекомендаціях по конкретній фаховій дисципліні). Оформлення вказаних частин підпорядковуються єдиним вимогам.

5.8. Після розкриття питань студент робить висновки, висловлює свої пропозиції. Заголовок "Висновки" або "Висновки та пропозиції" не нумерується.

5.9. В "Додатках" розміщуються форми звітності, таблиці, схеми, малюнки, довідкові та нормативні матеріали тощо.

5.10. Текст друкується шрифтом Times New Roman розмір 14, інтервал-1,5. В разі необхідності при виконанні схем, графіків, таблиць тощо допускається відхилення від загальноприйнятих канонів.

5.11. Нумерація сторінок проводиться арабськими цифрами: при рукописному тексті - в нижньому правому кутку в штампі, при комп'ютерному наборі - в верхньому правому кутку. Нумерація починається з сторінки "Вступ" - це третя сторінка.

5.12. Робота виконується на аркушах білого кольору формату А4 (210 х 297мм). Зліва текст відступає на 25мм, справа, зверху і знизу - на 15мм.

5.13. Нетипові курсові роботи можуть виконуватися нешаблонно: в них віддається перевага креативності, творчому підходу до вирішення проблеми, нестандартності мислення, аналітичності, якості проведених досліджень тощо. 

Загальні вимоги оформлення курсової роботи з поясненнями 

Курсова робота друкується на комп'ютері на одній стороні аркуша білого паперу формату А 4 (210 х 297 мм) в текстовому редакторі Microsoft Word 1995\2003 у форматі Times New Roman текстового редактору Word розміру 14 з 1,5 міжрядковим інтервалом. Для формул і графіків використовують стандартні вмонтовані в текстовий редактор режими. Друкуючи текст роботи, необхідно залишати поля таких розмірів: лівий - 30 мм, правий -10мм, верхній - 20 мм, нижній - 20 мм. Шрифт друку має бути чітким, стрічка - чорного кольору середньої жирності, ніяких виділень жирним шрифтом і курсивом в тексті не повинно бути (крім заголовків структурних частин та підрозділів). Щільність тексту повинна бути однаковою. Після того, як робота надрукована, її необхідно уважно прочитати і акуратно виправити всі друкарські помилки. Робота подається до захисту добре вичитаною, без будь-яких помилок і виправлень.

Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ I ПРОПОЗИЦІЇ». «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами, жирним шрифтом, симетрично до тексту. Оскільки курсова робота поділяється на окремі розділи, то заголовки друкуються великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої") з абзацу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, то їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком структурної частини та підрозділом або структурної частини та текстом повинна дорівнювати трьом інтервалам.

Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки (підрозділ не є структурною частиною роботи, тому відстань між текстом попереднього підрозділу і заголовком наступного підрозділу та текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам.

До загального обсягу роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, всі сторінки зазначених елементів роботи підлягають нумерації на загальних засадах. У додатку відображено використання "Списку".

Нумерація сторінок, розділів, пунктів, малюнків, таблиць, формул подається арабськими цифрами без знака №. Титульний аркуш, завдання та зміст є відповідно першою, другою, третьою сторінками роботи, хоч на них номер сторінки не ставиться. Нумерація починається із сторінки "З". Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті без крапки в кінці Не нумеруються заголовки, тобто не можна друкувати: "І. Вступ" або "Розділ 5. Висновки". Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Якщо в розділі наявні підрозділи, то номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Далі у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Слово „Розділ" можна не друкувати, тобто вірні обидва варіанти: „2. Особливості діяльності" і „Розділ 2. Особливості діяльності". 

Ілюстрації, таблиці, формули 

Ілюстрації (схеми, графіки) і таблиці подаються в роботі після тексту, де вони згадані. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією. Якщо ілюстрація розміщена на окремій сторінці роботи, її включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих в додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу), Рис. 1.3. Рис. 2.1. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу арабськими цифрами. У правому верхньому куті розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера (без знаку номер). Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад, таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу). При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) пишуть слова: "Продовження табл." і вказують номер таблиці, наприклад, "Продовження табл. 1.2". На всі таблиці повинні були посилання в тексті, при цьому слово таблиця в тексті пишуть скорочено, наприклад, "... в табл. 1.2". Заголовки таблиць мають відповідати її змісту, бути короткими, чітко визначеними і повністю відповідати розміру таблиць. їх розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери. Назву не підкреслюють і в кінці заголовку крапки не ставлять. Таблицю розміщують відразу ж після першого згадування про неї в тексті. Заголовки граф починаються з великої літери, підзаголовки - з маленької, якщо вони одне речення із заголовком, і з великої, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не менше 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил. Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують у середині рядків тексту. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.

Рівняння і формули розміщуються симетрично до тексту. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знаків рівності "=", знака плюс "+", мінус "-", множення "•". ділення ":" (або „ / "). Нумерувати слід лише формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується. Формули в курсовій роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими, ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Номер формули - дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. 

Посилання та цитування 

Посилатися рекомендується на останні видання публікації. У посиланні в тексті роботи на використані джерела слід зазначати порядковий номер за алфавітним переліком джерел і виділяти квадратними дужками, наприклад, "...у працях [2-7]...". Якщо в тексті роботи необхідно зробити посилання на конкретну сторінку відповідного джерела, то це робиться таким чином: „Цитата в тексті "...наукові основи побудови податкової системи..."[6, 3]. У дужках цифра б означає джерело в писку використаних джерел, а цифра 3 - сторінку в цьому джерелі. Звертаємо увагу дослідників на те, що у випадку використання відомостей, матеріалів з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі. Для підтвердження власних аргументів автору необхідно наводити цигані з авторитетного джерела. Це вимагає точного відтворення цитатного тексту Вимоги до цитування такі: текст цитати починається та закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторською написання; цитування повинно бути без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора; кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело; при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами) треба бути граматично точними у викладі думок автора і давати посилання на відповідне джерело і його автора. 

Додатки

Додатки оформляються як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Як правило, кожен додаток починається з нової сторінки. Він має заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово: "Додаток         " і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г. С, 1, І, И. О, Ч, Ь. Наприклад: Додаток А. Додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А. 

ПОРЯДОК ПОДАННЯ І ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ 

Курсова робота допускається до захисту, але повертається на доопрацювання, якщо:

• тема розкрита недостатньо;

• матеріал якогось розділу не розкриває теми;

• недостатній обсяг одного розділу;

• відсутні посилання на джерела інформації, а є запозичення в тексті роботи;

• вступ та висновки не відповідають вимогам, змістом не пов'язані з темою курсової роботи. 

Курсова робота не допускається до захисту, якщо:

■ не розкрито два розділи з трьох;

■ робота неохайно оформлена;

■роботу списано з літературних джерел, тобто вона не має самостійного характеру;

■ тему роботи не розкрито;

■ готова робота здається пізніше, як за 5 днів до захисту. 

Попередня оцінка курсової роботи в рецензії звучить так:

• робота допускається до захисту;

• робота не допускається до захисту;

• робота допускається до захисту за умовою, що будуть усунені всі недоліки. 

Остаточна оцінка залежить від якості захисту, вміння і повноти відповідей на додаткові запитання стосовно теми курсової роботи. 

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ 

Якість виконання оцінюється за критеріями: науковий рівень роботи; практичне спрямування роботи; самостійність студента у викладенні матеріалу теми; логіка розкриття теми, стиль; оформлення матеріалів роботи, схем, графіків; використання (застосування) наведених пропозицій в практичній діяльності підприємств, установ, організацій.

Оцінка «відмінно» виставляється тоді, коли студент вільно володіє проблемою, здійснює самостійний аналіз опрацьованого матеріалу, використав значну кількість наукової літератури, у тому числі й іноземної, опанував всю різноманітність теорій і гіпотез з даної проблеми, вийшов на високий рівень теоретичних узагальнень, а його робота виконана з дотриманням усіх необхідних вимог.

Оцінка «добре» виставляється за добре виконану курсову роботу, але при захисті студент, виявивши добрий рівень підготовки, допускає неточності у трактуванні окремих проблем, відчуває певні труднощі в теоретичному їх узагальненні, не використав усіх можливих літературних джерел, не повністю виконав окремих завдань, пунктів плану.

Оцінка «задовільно» виставляється, якщо студент орієнтується в обраній темі, але не може без допомоги зробити висновки, пов'язати теоретичні узагальнення з практикою, не може логічно викласти проблеми, не виправив повністю недоліки, наведені у рецензії, не повністю розкрив або не розкрив зовсім питання плану.

Оцінка «незадовільно» виставляється тоді, коли студент, навіть за наявності курсової роботи, яка допущена до захисту, не може доповісти її зміст, не відповідає на додаткові запитання. 

ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

У вступі розглядаються: актуальність теми, її теоретичне та практичне значення; мета, яку ставить перед собою автор при написанні роботи; завдання автора щодо досягнення мети; короткий огляд літературних джерел.

Основна частина роботи складається з трьох розділів. Кожен з розділів курсової роботи повинен мати не менше 3 друкованих сторінок.

Перший розділ - теоретичний. Тут висвітлюються різні точки зору щодо аналізу даної проблеми; методи, що використовуються при написанні курсової роботи.

Другий розділ - прикладний. Перш за все в розділі дається технїко-економічна характеристика підприємства (1 сторінка). Цей розділ містить аналіз показників діяльності досліджуваного підприємства в динаміці на підставі даних додатків за останні періоди за допомогою методів, описаних в першому розділі. Тут потрібно дати оцінку проблемам, недолікам, виявити позитивні тенденції розвитку.

В третьому розділі на основі ретельно проаналізованого матеріалу окреслюються напрямки підвищення ефективності діяльності підприємства. Якщо робота носить дослідницький характер, то обов'язковою вимогою до третього розділу курсової роботи для студентів є розрахунок економічного ефекту або обґрунтування соціального ефекту від впровадження пропозицій автора у практику роботи конкретного підприємства.

Цей розділ може також містити опрацювання зарубіжного досвіду діяльності об'єкта дослідження та використання його для вирішення проблем в Україні.

Кожен з розділів в роботі розбивається на підрозділи так, щоб ці підрозділи були частками цілого, а також дотримувалась завершеність думки та логічність переходу від одного підрозділу до іншого. Обсяг підрозділу - не менше трьох друкованих сторінок. Розділи курсової роботи повинні бути пов'язані один з одним або доповнювати один одного і становити певну цілісність.

Теоретичні і методичні положення, викладені в першому розділі, є вихідною точкою для аналізу економічних явищ, що висвітлюються в другому розділі. В свою чергу, дані цього аналізу, а також теоретичні передумови - основа рекомендацій, що висвітлюються в заключному третьому розділі роботи.

В кінці розділу повинно бути узагальнення викладеної думки, невеликий висновок. Для цього можна використати слова, які в українській мові означають узагальнення, підбиття підсумків: таким чином, отже.

Висновки і пропозиції (1-2 сторінки друкованого тексту) повинні логічно завершувати роботу і мати конкретний характер. Тут аналізуються поставлені у вступі завдання, - узагальнюються дослідження діяльності підприємства, вказуються пропозиції студента щодо підвищення ефективності діяльності у напрямку, який досліджувався в роботі. У пропозиціях необхідно дати рекомендації щодо впровадження розроблених студентом заходів, їх економічної ефективності, доцільності застосування в практичній діяльності. В списку використаної літератури (8-15 позицій) вказуються лише ті джерела, які були використані при написанні курсової роботи.

В додатках розміщуються форми фінансової звітності та інші документи, за даними яких проведено аналіз.                          

Список використаних джерел розмішується після основного зміст роботи. Зміст курсової роботи багато в чому залежить від правильного підбору літератури. При цьому слід орієнтуватися на матеріал останніх років. Для підбору необхідних книжок і статей потрібно використовувати систематичні та предметні каталоги в бібліотеках, а також огляди змісту економічних журналів та тижневиків, які друкуються в останньому номері журналу за кожен рік. 

При оформленні списку літератури слід дотримуватись наступних правил. Джерела інформації розташовуються наступним чином:  Конституція України, закони України, Постанови Верховної Ради України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, нормативні документи міністерств і відомств, монографії, підручники, журнальні та газетні статті в алфавітному порядку за прізвищами авторів або назвами джерел українською та російською мовами, друковані джерела іноземною мовою в алфавітному порядку за прізвищами авторів або назвами джерел, інформація з Інтернету, статистичні збірники, інформаційні бюлетені. Закони, укази, постанови повинні бути названі повністю, оформлені так, як звучать в пресі.

Складання бібліографії краще починати з робіт, надрукованих у поточному році, поступово переходячи до творів, надрукованих у попередні роки. Такий порядок звільняє від дублювання запису робіт з однієї й тієї ж проблеми та полегшує вивчення питань теми з урахуванням вимог сучасності. Підібрану літературу доцільно записувати у картотеку, куди вписуються: прізвище автора: назва статті (книжки); місце видання, назва видавництва та рік видання для книжок; назва журналу, рік видання та помер для журналів; сторінки журналу (книжки). У процесі роботи над літературою слід робити виписки, які містять найбільш важливі визначення, факти та статистичні лані, що сприяє кращому засвоєнню матеріалу.

Важливими джерелами даних є статистичні довідники, більшість з яких випускається щорічно. 3 усіх фактів і цифр, які є в літературі, слід виписувати лише ті, які мають безпосереднє відношення до теми роботи. Рекомендований перелік літературних джерел наведений у додатку. 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 3 НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 

«Банківські операції» є нормативною навчальною дисципліною для студентів, які навчаються за освітньо-професійною програмою молодшого спеціаліста з напряму 030508 «Фінанси і кредит» спеціальності 5.03050801 «Фінанси і кредит» та предметом якого є вивчення методики та технології здійснення банківських операцій, пов'язаних із формуванням ресурсів, розрахунково-касовим обслуговуванням клієнтів, кредитуванням, вексельним обігом, інвестиційною діяльністю, купівлею та продажем іноземної валюти, нетрадиційними банківськими операціями.

Метою курсу є, дати студентам ґрунтовні знання з основ здійснення банківської операцій, їх методики та технології, пов'язаних з кредитно-розрахунковим обслуговуванням суб'єктів господарської діяльності та іншими видами операцій та набуття студентами практичних навичок щодо здійснення даних операцій.

Приклади складання змісту курсових робіт і питань, що підлягають розгляду і аналізу. 

Тема: Операції банків з цінними паперами та напрямки підвищення їх ефективності.

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Сутність операцій банків з цінними паперами

1.1. Характеристика та види цінних паперів

1.2. Основи банківської діяльності на фондовому ринку 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ПОРІВНЯННЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ

2.1. Поняття емісії цінних паперів та емісійної діяльності

2.2 Інвестиційні операції банків з цінними паперами

РОЗДІЛ 3. Методика підвищення ефективності операцій банків з цінними паперами

3.1. Види ризиків при виконанні операцій на фондовому ринку

3.2. Методика удосконалення діяльності банків з цінними паперами

Висновки та Пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!