Методичні рекомендації щодо оформлення курсових, дипломних і магістерських робіт для спеціальності Іноземна філологія, ЗНУ
« Назад
Державний вищий навчальний заклад “Запорізький національний університет”Міністерства освіти і науки України
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ, ДИПЛОМНИХ і МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТдля студентів факультету іноземної філології
Запоріжжя 2011
Методичні рекомендації щодо оформлення курсових, дипломних і магістерських робіт для студентів факультету іноземної філології / Уклад.: Головко О. М. , Вдовицька С. Г., Ружин К.М., Тєлкова О.В., Уділова Т.М., Яценко П.І. – Запоріжжя: ЗНУ, 2011. – 70 с. Методичні рекомендації містять вимоги щодо оформлення курсових, дипломних і магістерських робіт, поради до змісту складових, основних положень наукової роботи студента, поради процедурного характеру для захисту робіт. Призначені для студентів факультету іноземної філології денного та заочного відділень напряму «Філологія» професійних спрямувань «Мова та література (англійська, німецька, французька, іспанська)», «Переклад (англійський, німецький, французький, іспанський)».
ЗМІСТ
ВСТУП Курсові та дипломні роботи освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліста, магістра представляють собою кваліфікаційні наукові роботи, які виконуються студентами індивідуально під час навчання в університеті. Вони містять обґрунтовані теоретичні або практичні висновки, наукові положення, які виносяться автором для публічного захисту. Мета курсової роботи полягає в ознайомленні з методами, які були напрацьовані іншими дослідниками в певній галузі, у систематизації, закріпленні та розширенні теоретичних знань. Дипломна робота освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста передбачає постановку проблеми, яка не одержала достатнього висвітлення у науковій літературі; розробку методів перевірки правильності отриманих результатів; систематизацію понятійного апарату дослідження; самостійні висновки та рекомендації щодо використання запропонованих результатів дослідження у науці та практиці. Магістерська робота повинна містити принципово новий матеріал, або узагальнення раніше відомих положень з інших наукових позицій або у новому аспекті; загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, правомірність використання яких всебічно обґрунтовується у кожному конкретному випадку їх використання. Необхідно наводити вагомі й переконливі докази на користь обраної концепції, всебічно аналізувати і обґрунтовано критикувати протилежні їй точки зору. Завдання курсових і дипломних робіт: - закріпити і поглибити знання, отримані студентами у процесі навчання; - залучити студентів до самостійної роботи з фаховою літературою; - сформулювати навички пошуку необхідних джерел і матеріалів; - отримати студентами досвід, чітко, послідовно і грамотно письмово викладати теоретичні положення; - розвинути вміння аналізувати, узагальнювати і робити висновки. Оформлення курсових і дипломних робіт відповідно до Державного стандарту України є важливим етапом узгодження формальної сторони та змісту наукового дослідження. Наукову інформацію в освітньо-кваліфікаційних роботах різного рівня потрібно викладати у найповнішому вигляді, обов’язково розкриваючи хід та результати дослідження з детальним описом методики дослідження. Повнота наукової інформації повинна відбиватися у деталізованому фактичному матеріалі з обґрунтуваннями, гіпотезами, теоретичними узагальненнями. При оформленні слід враховувати особливості наукового стилю мови, для якого характерною є об’єктивність дослідження. Необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати наукових досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології. Назва курсової або дипломної роботи має бути якомога стислою та відповідати обраній спеціальності та меті наукового дослідження. Іноді для більшої конкретизації до назви освітньо-кваліфікаційної роботи можна включити невеликий (4-6 слів) підзаголовок.
1. Загальні вимоги до змісту і основних структурних розділів наукових робіт1.1. Структура наукових робітКурсові, дипломні, магістерські роботи (далі КДМР) складаються зі вступної та основної частин. Вступна частина повинна мати такі структурні елементи: титульний лист; зміст; перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів, якщо у ньому є потреба. Основна частина містить такі структурні одиниці: вступ; основний текст роботи, який складається з двох чи більше розділів; загальні висновки; список використаних джерел; додатки. Структурні елементи “титульний лист”, “зміст”, “вступ”, “основний текст”, “загальні висновки”, “список використаних джерел” є обов’язковими. Обов’язковою вимогою при подачі дипломної та магістерської робіт до захисту є наявність Резюме, яке є останньою сторінкою роботи, не нумерується та не вказується у змісті. В ньому подається стислий огляд наукової роботи, а в кінці – через рядок після тексту резюме розташовують ключові слова (до десяти), подані великими літерами. 1.1.1. Вимоги до структурних елементівВступної частини роботи Титульний лист є першою сторінкою будь-якої студентської наукової роботи і становить основне джерело бібліографічної інформації, необхідної для обробки та пошуку документа. Титульний лист обов’язково повинен мати такі відомості про виконану роботу: а) назва міністерства і навчального закладу; б) гриф допущення до захисту (для магістерської та дипломної спеціаліста); в) повна назва документа; г) підписи відповідальних осіб, включаючи керівника роботи; д) рік виконання курсової роботи; (Приклад оформлення титульних листів наведено у додатках А-В). Зміст представляє собою покажчик основних складових частин роботи, тому в ньому перераховуються всі ці елементи зі вказівкою на номер сторінки, з якою починається кожна складова роботи. Так в змісті повинні міститися: перелік скорочень, умовних позначень, символів, одиниць і термінів (якщо вони є); вступ; заголовки розділів і підрозділів (якщо вони є); висновки; список використаних джерел; додатки (якщо вони є). (Приклад змісту наведено у додатку Г). Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів становить собою додаткову складову роботи. Його розташовують після змісту, починаючи з нової сторінки, і в ньому наводять необхідні скорочення термінів, вживаних у всій роботі, а також символи, одиниці тощо. Незалежно від цього при першій появі цих елементів у тексті роботи наводять їх розшифровку. 1.1.2. Вимоги до структурних елементівОсновної частини роботи Основна частина роботи починається зі вступу. У вступі має бути: - актуальність проблеми, яка зумовила вибір теми дослідження, коротко викладена історія питання (ступінь вивчення теми) за хронологічним або концептуальним принципом. - об’єкт дослідження:... - предмет дослідження:... - мета дослідження: вивчити і науково обґрунтувати... - гіпотеза дослідження …….. - завдання дослідження: 1) визначити …. 2) дослідити … 3) систематизувати …тощо. - методи дослідження:… - наукова новизна дослідження: полягає у тому ... - практичне значення дослідження ……….. (Приклад основних понять наведено у додатку Д). Основний текст роботи складається з двох чи більше розділів, в яких розглядається та досліджується предмет, об’єкт та досягається основна мета роботи. Обов’язково після кожного розділу наводяться висновки до розділу. Загальні висновки розміщуються безпосередньо після викладу основного тексту роботи та починаються з нової сторінки. Загальні висновки повинні містити в собі синтез “наскрізних” висновків за розділами, оцінку повноти вирішення поставлених завдань. Список використаних джерел вміщує розташовані за алфавітом джерела, якими користувалися при написанні роботи, з яких брали цитати та певні положення. Додатки розміщують після основної частини наукової роботи та нумеруються за українським алфавітом. У додатках вміщують матеріал, який: - є необхідним для повноти роботи, але включення його до основної частини наукової роботи може змінити впорядковане і логічне уявлення про дослідження; - не може бути розміщений в основній частині наукової роботи через великий обсяг або способи його відтворення. У додатки можуть бути включені: - додаткові ілюстрації або таблиці; - матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладання або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій, формули, розрахунки, опис комп’ютерних програм, розроблених у процесі виконання роботи та ін.). Кожен додаток повинен починатися з нового аркуша і мати заголовок, виконаний великими літерами. У правому верхньому кутку над заголовком великими літерами пишеться відповідно: ДОДАТОК А, ДОДАТОК Б тощо. Нумерація додатків виконується за алфавітом, не використовуються такі літери українського алфавіту: Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Студентська наукова робота виконується державною мовою або іноземною, що вивчається. 1.2 Вимоги щодо оформлення студентських робітПри оформленні студентських курсових, дипломних і магістерських робіт слід обов’язково дотримуватися нижче викладених вимог щодо оформлення основного тексту роботи, ілюстрацій, таблиць, переліків, нумерації сторінок, введення посилань. 1.2.1. Вимоги до оформлення основного тексту роботиКДМР оформляють на аркушах формату А4 (210 х 297 мм). За необхідності допускається використання аркушів формату АЗ (297 х 420 мм). КДМР виконують машинним (за допомогою комп’ютерної техніки) способом на одному боці аркуша білого паперу. Машинним способом КДМР виконують згідно з вимогами цього стандарту друкованих і графічних пристроїв ЕОМ. Допускається включення до КДМР сторінок, виконаних методом репрографії. При машинописному виконанні КДМР друкують через півтора інтервали; при машинному ‑ з розрахунку не більш 40 рядків на сторінці за умов рівномірного її заповнення та висотою літер і цифр не менш, ніж 1,8 мм. Допускається окремі частини КДМР (титульний лист, додаток) виконувати іншим способом, ніж основна частина. Текст КДМР слід друкувати, дотримуючись таких параметрів сторінок: лівий берег – 30 мм, верхнi та нижнi береги ‑ 20 мм, правий берег ‑ 15 мм. Під час виконання КДМР необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності й чіткості тексту. Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом або від руки. Виправлене повинно бути такого ж кольору, як і основний текст. Скорочення слів і словосполучень у КДМР виконують відповідно до чинних стандартів “Бібліографічний запис. Бібліографічний опис” (ДСТУ 7.1:2006). Структурні елементи ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, РЕКОМЕНДАЦІЇ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ не нумерують, а їх назви слугують заголовками структурних елементів та друкуються великими літерами, вирівнювання по центру. Розділи, підрозділи, пункти і підпункти повинні мати заголовки. Заголовки структурних елементів тексту і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами напівжирним шрифтом без крапок в кінці, не підкреслювати. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів тексту слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслювати, без крапки в кінці. Абзаци й відступи повинні бути однаковим впродовж усього тексту і дорівнювати 1 см. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. Відстань між заголовками і подальшим чи попереднім текстом (за винятком заголовка пункту) має бути два інтервали. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Не допускається розміщення назв розділів, підрозділів, а також пунктів і підпунктів в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту. Оформлення тексту, ілюстрацій і таблиць та їх виконання повинно відповідати вимогам стандарту з урахуванням можливостей комп’ютерної техніки. Сторінки ДКР слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту наукового дослідження. Номер сторінки проставляють у правому верхньому кутку сторінки без крапки в кінці. Титульний лист включають до загальної нумерації сторінок КДМР. Текст змісту також включають до загальної нумерації сторінок. Номери сторінок на них не проставляють. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок. Номери сторінок на них не проставляють. 1.2.2 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктівРозділи, підрозділи, пункти, підпункти КДМР слід нумерувати арабськими цифрами. Розділи КДМР повинні мати порядкову нумерацію в межах викладу тексту і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1,2,3 і т.д. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номеру підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д. Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту, або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад 1.1.1, 1.1.2 тощо. Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т.д. Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його не нумерують 1.2.3 ІлюстраціїІлюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати в КДМР безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у КДМР. Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, розміщені у КДМР, мають відповідати вимогам стандартів “Єдиної системи конструкторської документації”. Фотознімки розміром менше за формат А4 мають бути наклеєні на аркуш білого паперу формату А4. Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. У разі необхідності під ілюстрацію розміщують пояснювальні дані. Ілюстрація позначається словом “Рисунок”, що разом із назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, “Рисунок 2.1 –Дифрактограма”. Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номеру розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад: Рисунок 2.1 - це перший рисунок другого розділу. Якщо у ДКР вміщено тільки одну ілюстрацію, її нумерують згідно з вимогами. Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на наступні сторінки, вміщуючи назву ілюстрації на першій сторінці. Ілюстрації, за необхідності, можуть бути зазначені в змісті із зазначенням їх номерів, назв і номерів сторінок, на яких вони вміщені. 1.2.4 Посилання у науковій роботіПерелік джерел, на які є посилання в основній частині роботи, наводять у кінці тексту, починаючи з нової сторінки. Його розміщують в алфавітному порядку і складають відповідно до чинних стандартів (див. Додаток Е, Додаток З). Посилання в тексті роботи робляться в квадратних дужках, наприклад, [7, с. 45], що означає, що цитату взято з 45 сторінки сьомого джерела списку використаних джерел. Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів “Бібліографічний запис. Бібліографічний опис” (ДСТУ 7.1:2006). 1.2.5 ТаблиціЦифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць відповідно до Табл. 4.1. Табл.4.1 Вимоги до різних робіт
Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці має бути посилання в тексті КДМР. Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 3.1 ‑ перша таблиця третього розділу. Якщо у тексті одна таблиця, її нумерують згідно з вимогами. Таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці. Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під другою, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її шапку і боковик. Поділяючи таблиці на частини, допускається її шапку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці. Слово “Таблиця __” вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: “Продовження таблиці ___” із зазначенням номера таблиці. Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки ‑ з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині. Таблиці, у разі необхідності, можуть бути зазначені у змісті із зазначенням їх номерів, назв (якщо вони є) та номерів сторінок, на яких вони розміщені. 1.2.6 ПерелікиПереліки, у разі потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліками ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи ‑ дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри здужкою (другий рівень деталізації). Приклад: а) утворення слів шляхом введення афіксів: 1) префіксів; 2) суфіксів.
2. Вимоги до оформлення курсової роботи2.1 Вступні зауваженняКурсова робота є одним із видів наукової роботи, самостійним навчально-науковим дослідженням студента, яка виконується на різних курсах з певної дисципліни або з двох-трьох дисциплін одного спрямування. Виконання курсової роботи має за мету дати студентам навички проведення наукового дослідження, розвинути у них навички творчої самостійної роботи, оволодіння загальнонауковими і спеціальними методами сучасних наукових досліджень, поглибленим вивченням будь-якого питання, теми навчальної дисципліни. Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. 2.2. Структура курсових робітТрадиційно курсова робота має описово-розрахунковий характер. Вона, як і будь-яка інша наукова робота, поділяється на: вступну частину, основну частину, список використаних джерел та додатки. Вступна частина повинна мати такі структурні елементи: титульний лист; зміст; перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів. Основна частина містить такі структурні одиниці: вступ; основний текст курсової роботи, що переважно складається з двох розділів; висновки; список використаних джерел; додатки. Список використаних джерел містить перелік використаної під час підготовки курсової роботи літератури, оформленої згідно з діючими вимогами (див. Додаток Е, З) Додатки розміщують після основної частини курсової роботи. Структурні елементи “титульний лист”, “зміст”, “вступ”, “основний текст”, “висновки”, “список використаних джерел” є обов’язковими. 2.2.1 Вимоги до структурних елементів вступної частини курсової роботиТитульний лист є першою сторінкою курсової роботи і становить основне джерело бібліографічної інформації, необхідної для обробки та пошуку документа. Титульний лист курсової роботи повинен мати відомості, які подають у такій послідовності: а) назва міністерства і навчального закладу; б) гриф допущення до захисту; в) повна назва документа; г) підписи відповідальних осіб, включаючи керівника роботи; д) рік виконання курсової роботи; (Приклад оформлення титульних листів наведено у додатку А). Зміст вміщує в собі структурні елементи: перелік скорочень, умовних позначень, символів, одиниць і термінів (якщо вони є); вступ; заголовки розділів і підрозділів (якщо вони є); загальні висновки; список використаних джерел; додатки (якщо вони є). Для кожного з структурних розділів обов’язковим є вказівка на номер сторінки, з якого він розпочинається. Номер сторінки вказують справа від назви структурного елементу. (Приклад змісту наведено у додатку Г). Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів оформлюється традиційно: усі прийняті у курсовій роботі мало поширені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який вміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки. Незалежно від цього при першій появі цих елементів у тексті курсової роботи наводять їх розшифровку. 2.2.2 Вимоги до структурних елементів основної частини курсової роботиОсновна частина курсової роботи розпочинається зі вступу, котрий є окремим структурним елементом наукової роботи студента та містить основні вихідні данні роботи: - актуальність проблеми, яка зумовила вибір теми дослідження, коротко викладена історія питання (ступінь вивчення теми) за хронологічним або концептуальним принципом. - oб’єкт дослідження:... - предмет дослідження:... - мету дослідження: вивчити і науково обґрунтувати... - гіпотезу дослідження (якщо вона є):... - завдання: 1) визначити …. 2) дослідити … 3) систематизувати …тощо. - методи дослідження:… - наукову новизну дослідження полягає у тому ... - практичне значення роботи. (Приклад основних понять наведено у додатку Д). У вступі обґрунтовується актуальність вибраної теми, дається характеристика сучасного стану досліджуваної проблеми, визначається мета курсової роботи й завдання, вказується предмет та об’єкт дослідження. У вступі варто також звернути увагу на рівень розробленості теми у вітчизняній та зарубіжний літературі, виділити дискусійні питання й невирішені проблеми. Рекомендований обсяг вступу ‑ 2-3 сторінки. Вкінці вступу фіксуються складові курсової роботи: логіка дослідження зумовила структуру курсової роботи: вступ, 2 (3, 4) розділи, висновки, список використаних джерел із ... найменувань, ... додатків. Загальний обсяг ... сторінок. Основний текст курсової роботи містить виклад відомостей про предмет і об’єкт дослідження, які є необхідними і достатніми для розкриття сутності означеної роботи (опис теорії, методів роботи) та її результати. Текст курсової роботи повинен бути відредагованим, стилістично витриманим як наукове дослідження. Курсова робота повинна бути логічно побудованою й мати характер цілісного й завершеного самостійного дослідження. Викладаючи суть, особливу увагу приділяють новизні в роботі. Текст курсової роботи викладають, поділяючи матеріал на розділи. Розділи можуть поділятися на підрозділи, далі на пункти і підпункти, якщо це необхідно. Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію та завершуватися висновками. У разі наявності декількох розділів, перший, як правило, присвячується теоретико-методологічним аспектам досліджуваної теми, другий ‑ методичним підходам та діагностичним засобам, третій ‑ аналізу стану об'єкту дослідження, четвертий ‑ рекомендаціям та пропозиціям щодо вирішення досліджуваної проблеми. Усі ці розділи повинні бути логічно пов'язані між собою. Теоретичні положення й методичні підходи є основою для аналізу первинних матеріалів або статистичної інформації. Висновки й рекомендації базуються на результатах аналізу. Рекомендації можуть торкатись також теоретико-методологічних основ, понятійного апарату й інструментарію дослідження. У залежності від особливостей досліджуваної проблеми тут застосовують різні методи наукового дослідження. Кожен розділ чи підрозділ повинен мати таку схему: короткий вступ, факти та їх опис, проведення дослідження на основі обраного наукового методологічного апарату, проведення підсумків. Висновки повинні нести наукову новизну чи особисту думку автора до уже відомого матеріалу як результату проведеного дослідження. Загальні висновки курсової роботи становлять заключну частину дослідження. Їх розміщують безпосередньо після викладу основного тексту, починаючи з нової сторінки. Висновки повинні містити в собі синтез “наскрізних” висновків за розділами, оцінку повноти вирішення поставленої мети та завдань, сформульованих у вступі. Обсяг заключної частини ‑ 2-3 сторінки. Список використаних джерел містить перелік використаної під час підготовки курсової роботи літератури, оформленої згідно з діючими вимогами (див. Додаток Е, З) Додатки розміщують після основної частини курсової роботи. 2.3 Вимоги щодо оформлення курсової роботиВимоги щодо оформлення посилань, таблиць, ілюстрацій, додатків тощо дивись у “1 Загальні вимоги до оформлення курсових, дипломних та магістерських робіт”. Курсова робота виконується державною мовою або іноземною, що вивчається. Обсяг курсової роботи (без бібліографії) ‑ 25-35 сторінок машинописного тексту або 35-40 рукописних сторінок; кількість джерел ‑ не менше 25, серед яких не менше 20% ‑ іноземною мовою.
3. Правила оформлення дипломної роботи спеціаліста3.1 Вступні зауваженняДипломна робота - це кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання студента у вищому закладі освіти. Вона відбиває рівень теоретичних знань і практичних навичок випускника, його здатність до професійної діяльності як фахівця. У більшості випадків дипломна робота є поглибленою розробкою теми курсової роботи студента-випускника. Нею передбачено систематизацію, закріплення, розширення теоретичних знань і практичних умінь зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, виробничих та інших завдань. Основними завданнями виконання дипломної роботи є: - систематизація, закріплення та розширення теоретичних знань освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста; - висунення проблеми, що не одержала достатнього висвітлення у науковій літературі; - виявлення і введення у науковий обіг нових джерел повідомлення основних фактів; - встановлення нових зв’язків між відомими явищами; - самостійні висновки; - набуття умінь самостійного аналітичного опрацювання та обґрунтування конкретних проблем галузі; - розвиток умінь студента самостійно систематизувати та аналізувати літературу з теми, оволодіння методикою досліджень узагальнень та логічного викладу матеріалу; - рекомендація про використання запропонованих матеріалів і висновків у науці та практиці. В дипломній роботі студент повинен: - показати міцні теоретичні знання з обраної теми та вміння проблемно їх застосовувати. - обґрунтувати актуальність теми, відповідність її сучасному стану розвитку науки, практичним завданням галузі. - уміти критично аналізувати монографічні та періодичні видання з теми, узагальнювати матеріали діяльності підприємств і організацій, робити висновки і пропозиції. - дати характеристику історії досліджуваної проблеми. - показати уміння та навички в проведенні експерименту, аналізу і розрахунків, володіння сучасною обчислювальною технікою. - уміти узагальнювати результати, застосовувати сучасні методи оцінки економічної і соціальної ефективності запропонованих заходів, лаконічно формулювати висновки і аргументації, обґрунтувати практичні рекомендації виробництву. Загальними вимогами до дипломної роботи є:
У дипломній роботі не повинно бути переписаних з підручників положень і формулювань, а допускаються лише посилання на них. 3.2 Структура дипломних робітТрадиційно дипломна робота, як і будь-яка інша наукова робота, поділяється на: вступну та основну частину. Вступна частина повинна мати такі структурні елементи: титульний лист; зміст; перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів. Основна частина містить такі структурні одиниці: вступ; основний текст дипломної роботи, що переважно складається з двох чи трьох розділів; висновки; список використаних джерел; додатки; резюме. Список використаних джерел містить перелік використаної під час підготовки дипломної роботи літератури, оформленої згідно з діючими вимогами (див. Додаток Е, З) Додатки розміщують після основної частини наукової роботи. Структурні елементи “титульний лист”, “зміст”, “вступ”, “основний текст”, “висновки”, “список використаних джерел” є обов’язковими. 3.2.1 Вимоги до структурних елементів вступної частини дипломної роботиТитульний лист є першою сторінкою дипломної роботи і становить основне джерело бібліографічної інформації, необхідної для обробки та пошуку документа. Титульний лист містить (у такій послідовності):
(Приклад оформлення титульного листа наведено у додатку Б). Зміст вміщує в собі структурні елементи: перелік скорочень, умовних позначень, символів, одиниць і термінів (якщо вони є); вступ; заголовки розділів і підрозділів (якщо вони є); загальні висновки; список використаних джерел; додатки (якщо вони є). Для кожного з структурних розділів обов’язковим є вказівка на номер сторінки, з якого він розпочинається. Номер сторінки вказують справа від назви структурного елементу. (Приклад змісту наведено у додатку Г). Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів оформлюється традиційно: усі прийняті у дипломній роботі мало поширені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який вміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки. Незалежно від цього при першій появі цих елементів у тексті дипломної роботи наводять їх розшифровку. 3.2.2 Вимоги до структурних елементів основної частини дипломної роботиОсновна частина дипломної роботи розпочинається зі вступу, котрий є окремим структурним елементом наукової роботи студента та містить основні вихідні данні роботи:
1) визначити …. 2) дослідити … 3) систематизувати …тощо.
(Приклад оформлення вступу див. Додаток Д). У вступі обґрунтовується актуальність вибраної теми, дається характеристика сучасного стану досліджуваної проблеми, визначається мета дипломної роботи й завдання, вказується предмет та об’єкт дослідження. У вступі варто також звернути увагу на рівень розробленості теми у вітчизняній та зарубіжний літературі, виділити дискусійні питання й невирішені проблеми. Рекомендований обсяг вступу ‑ 2-3 сторінки. Вкінці вступу фіксуються складові дипломної роботи: “Логіка дослідження зумовила структуру дипломної роботи: вступ, 2 (3, 4) розділи, висновки, список використаних джерел із ... найменувань, ... додатків. Загальний обсяг ... сторінок”. Основна частина дипломної роботи складається з розділів (підрозділів, підпунктів тощо, якщо є необхідність у такому розділенні). Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію та завершуватися висновками. В розділах основної частини подають:
Висновки повинні нести наукову новизну чи особисту думку автора до уже відомого матеріалу як результату проведеного дослідження. У разі наявності декількох розділів, перший, як правило, присвячується теоретико-методологічним аспектам досліджуваної теми, другий ‑ методичним підходам та діагностичним засобам, третій – власне аналізу та виявленню особливостей певного явища. Усі ці розділи повинні бути логічно пов’язані між собою. Теоретичні положення й методичні підходи є основою для аналізу первинних матеріалів або статистичної інформації. Висновки й рекомендації базуються на результатах аналізу. Рекомендації можуть торкатись також теоретико-методологічних основ, понятійного апарату й інструментарію дослідження. У залежності від особливостей досліджуваної проблеми тут застосовують різні методи наукового дослідження. Текст дипломної роботи повинен бути відредагованим, стилістично витриманим як наукове дослідження. Дипломна робота повинна бути логічно побудованою й мати характер цілісного й завершеного самостійного дослідження. Існують два види висновків ‑ висновки до розділів і загальні висновки. Висновки до розділів можуть містити пронумероване викладення результатів дослідження, одержаних у відповідному розділі. Загальні висновки становлять заключну частину дослідження. Їх розміщують безпосередньо після викладу основного тексту, починаючи з нової сторінки. Вони мають містити стисле викладення теоретичних і практичних результатів, отриманих автором дипломної роботи особисто в ході дослідження, а також обґрунтування перспектив проведення подальших досліджень в обраній галузі (Посилання на інших авторів, їх цитування, а також наведення загальновідомих істин у висновках не допускаються). Обсяг заключної частини ‑ 2-4 сторінки. Список використаних джерел містить перелік використаної під час підготовки дипломної роботи літератури, оформленої згідно з діючими вимогами (див. Додаток Е, З) Додатки розміщують після списку використаних джерел дипломної роботи та мають включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття дипломної роботи (таблиці, графіки, глосарії, ілюстрації, рекомендації щодо впровадження) і наводяться тільки у разі необхідності. Резюме (Summary / Abstract, Zusammenfassung, Resumé, Resumen) пишеться на 1-2 сторінки іноземною мовою, що вивчається. Воно завершується комплексом ключових слів і сталих термінологічних словосполучень, що з позицій інформаційного пошуку мають той обсяг смислового навантаження, який чітко корелюється з основним змістом дипломної роботи. Загальна кількість ключових слів ‑ не більше 10. 3.3 Вимоги щодо оформлення дипломної роботиВимоги щодо оформлення посилань, таблиць, ілюстрацій, додатків, списку використаних джерел тощо дивись у “1 Загальні вимоги до оформлення курсових, дипломних та магістерських робіт”. (Приклад оформлення списку літератури див. Додаток Е, власне вимоги щодо оформлення списку літератури див. Додаток З). Дипломна робота виконується державною мовою або іноземною, що вивчається. Обсяг дипломної роботи (без бібліографії та додатків) ‑ 50-60 сторінок машинописного тексту або 60-70 рукописних сторінок, з них: вступ до 5 стор., висновки ‑ 3-4 стор.; кількість джерел ‑ не менше 50, серед яких не менше 25% ‑ іноземною мовою. 3.4 Порядок представлення дипломної роботи на кафедріРобота подається на випускаючу кафедру, реєструється старшим лаборантом і підписується завідуючим з поміткою “До захисту допущено”. Робота подається в одному примірнику у твердому переплетенні (пружинне переплетення забороняється!). До диплому додається CD диск з роботою в одному суцільному файлі. Електронна версія дипломної має бути ідентичною паперовій. До диплому додається рецензія, яку має давати спеціаліст у даній галузі наукового знання, призначений кафедрою. В рецензії наголошуються такі важливі моменти наукової роботи як: - глибина аналізу спеціальної літератури, у т.ч. й використання новітніх праць як вітчизняних, так і зарубіжних фахівців - актуальність і перспективність теми дослідження - ступінь наукової новизни - методика дослідження ‑ достовірність і верифікованість висновків, логіка викладення матеріалу, орфографія, стиль викладення матеріалу.
4. Вимоги до магістерської роботи4.1 Вступні зауваженняМагістерська робота (далі МР) ‑ це самостійна випускна науково-дослідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня магістра. Основне завдання її автора ‑ продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання. Магістерська робота, з одного боку, має узагальнюючий характер, оскільки є своєрідним підсумком підготовки магістра, а з іншого ‑ самостійним оригінальним науковим дослідженням студента, у розробці якого зацікавлені установи, організації або підприємства, при цьому студент упорядковує за власним розсудом накопичені наукові факти та доводить їх наукову цінність або практичну значимість. Магістерська робота як самостійне наукове дослідження кваліфікується як навчально-дослідницька праця, в основу якої покладено моделювання більш-менш відомих рішень. Її тематика та науковий рівень мають відповідати освітньо-професійній програмі навчання. Виконання зазначеної роботи повинне не стільки вирішувати наукові проблеми (завдання), скільки засвідчити, що її автор здатний належним чином вести науковий пошук, розпізнавати професійні проблеми, знати загальні методи і прийоми їх вирішення. Специфічним є не лише зміст магістерської роботи, а й форма його викладу, яка характеризується певним ступенем абстрагування, активним застосуванням математичного апарату, засобів логічного мислення, комп’ютерних методик та математичної статистики. Для викладу матеріалу роботи характерні аргументованість суджень та точність приведених даних. Орієнтуючись на читачів з високою професійною підготовкою, автор включає в свій текст увесь знаковий апарат (таблиці, формули, символи, діаграми, схеми, графіки тощо), тобто все те, що складає мову науки. Норми наукової комунікації суворо регламентують характер викладу наукової інформації, вимагаючи відмову від висловлювання власної думки у чистому вигляді. У зв’язку з цим автори роботи намагаються уживати мовні конструкції, які виключають застосування особового займенника “я”. Автор переважно повинен використовувати пасивні конструкції і це виправдано, бо будь-яке наукове дослідження вимагає об’єктивності наведеної інформації. Робота магістра повинна: - відповідати сучасному рівню розвитку науки, а її тема ‑ бути актуальною; - відбивати як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання, правомірність використання яких всебічно обґрунтовується у кожному конкретному випадку їхнього використання; - містити принципово новий матеріал, що включає опис нових фактів, явищ і закономірностей або узагальнення раніше відомих положень з інших наукових позицій або у зовсім іншому аспекті; - передбачати елементи наукової полеміки; наводити вагомі й переконливі докази на користь обраної концепції, всебічно аналізувати і доказово критикувати протилежні їй точки зору. При визначенні особливостей дипломної роботи магістра слід виходити з того, що дипломна робота взагалі ‑ випускна самостійна робота навчально-дослідного характеру, яка виконується студентами, що закінчують гуманітарні вищі навчальні заклади. Написання та захист дипломної роботи є перевіркою готовності студента до майбутньої професійної діяльності Майбутня професійна діяльність магістра педагогічної, наукової чи управлінської діяльності у відповідній галузі повинна бути пов’язана з виконанням функцій викладача вищого навчального закладу, наукового працівника. Ось саме готовність до такої діяльності і повинна засвідчувати дипломна робота магістрів. Магістерська робота подається у вигляді, який дозволяє зробити висновок, наскільки повно відображені та обґрунтовані положення, висновки та рекомендації, які містяться в роботі, їх новизна і значимість. Сукупність отриманих у такій роботі результатів повинна свідчити про наявність у її автора первинних навичок наукової роботи. Магістерська робота як наукова праця досить специфічна. Перш за все, її відрізняє від інших наукових робіт те, що вона виконує кваліфікаційну функцію. У зв’язку з цим основне завдання її автора ‑ продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації та вміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання. Магістерська робота закріплює отриману інформацію у вигляді текстового та ілюстративного матеріалу, в яких студент-магістрант упорядковує за власним розсудом накопичені наукові факти та доводить наукову цінність або практичну значимість тих чи інших положень. Магістерська робота відображає як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання, правомірність яких обґрунтовується в кожному конкретному випадку їх використання. Зміст магістерської роботи в найбільш систематизованому вигляді фіксує як вихідні передумови наукового дослідження, так і весь його хід, а також отримані при цьому результати. Причому тут не просто описуються наукові факти, а й проводиться їх всебічний аналіз, розглядаються типові ситуації, відповідно до обраної теми. Успішність виконання магістерської роботи великою мірою залежить від уміння вибрати найрезультативніші методи дослідження, оскільки саме вони дозволяють досягти поставленої у роботі мети. Методологія виконання магістерської роботи, вимоги до її оформлення аналогічні дипломній роботі, але детальніше розкривається актуальність теми дослідження, наукова проблема і її доведення. Якомога ретельніше формується зміст вступної частини, обов’язковим є визначення об’єкта і предмета дослідження. Загальні висновки магістерської роботи виконують роль закінчення обумовленого логікою проведення дослідження у формі послідовного, логічного викладення отриманих підсумкових результатів, їх співвідношення з загальною метою, конкретними завданнями, поставленими і сформульованими у вступі. Саме результатами теоретичного і практичного дослідження у своїй дипломній роботі магістрант має змогу засвідчити рівень наукової підготовки. На основі цього може бути розроблений авторський курс лекцій або цикл семінарських чи лабораторних занять, система засобів наочності, педагогічні програмні засоби тощо. Навчальним планом передбачається надання магістрам вільних днів для підготовки магістерських робіт і консультацій. У період підготовки магістерських досліджень здійснюється поточний кафедральний контроль і робота наукового керівника і консультантів з магістром. Поточний кафедральний контроль, проводиться методом обговорення структурних розділів магістерської роботи з визначенням необхідних моментів дослідження, що потребують опрацювання або переробки. 4.2 Структура магістерських робітТрадиційно магістерська робота, як і будь-яка інша наукова робота, поділяється на: вступну та основну частину. Вступна частина повинна мати такі структурні елементи: титульний лист; зміст; перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів. Основна частина містить такі структурні одиниці: вступ; основний текст курсової роботи, що переважно складається з двох чи трьох розділів; висновки; список використаних джерел; додатки; резюме. Список використаних джерел містить перелік використаної під час підготовки магістерської роботи літератури, оформленої згідно з діючими вимогами (див. Додаток Е, З) Додатки розміщують після основної частини наукової роботи. Структурні елементи “титульний лист”, “зміст”, “вступ”, “основний текст”, “висновки”, “список використаних джерел” є обов’язковими. 4.2.1 Вимоги до структурних елементів вступної частини магістерської роботиТитульний лист є першою сторінкою магістерської роботи і становить основне джерело бібліографічної інформації, необхідної для обробки та пошуку документа. Титульний лист містить (у такій послідовності):
(Приклад оформлення титульного аркуша наведено у додатку В). Зміст вміщує в собі структурні елементи: перелік скорочень, умовних позначень, символів, одиниць і термінів (якщо вони є); вступ; заголовки розділів і підрозділів (якщо вони є); загальні висновки; список використаних джерел; додатки (якщо вони є). Для кожного з структурних розділів обов’язковим є вказівка номеру сторінки, з якого він розпочинається. Номер сторінки вказують справа від назви структурного елементу. (Приклад змісту наведено у додатку Г). Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів оформлюється традиційно. Якщо в роботі магістра вжиті маловідомі скорочення, специфічна термінологія, позначення і таке інше, то їх перелік подається у вигляді окремого списку, який розміщується після змісту, перед вступом. Незалежно від цього при першій появі цих елементів у тексті магістерської роботи наводять їх розшифровку. 4.2.2 Вимоги до структурних елементів основної частини магістерської роботиВступ (не більше 6 сторінок) розкриває сутність наукової проблеми, її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, стан розробленості, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Далі подається загальна характеристика дипломної роботи магістра у такій послідовності:
(Приклад основних понять наведено у додатку Д). У вступі обґрунтовується актуальність вибраної теми, дається характеристика сучасного стану досліджуваної проблеми, визначається мета магістерської роботи й завдання, вказується предмет та об’єкт дослідження. У вступі варто також звернути увагу на рівень розробленості теми у вітчизняній та зарубіжний літературі, виділити дискусійні питання й невирішені проблеми. Рекомендований обсяг вступу ‑ 5-6 сторінок. Вкінці вступу подається структура магістерської роботи, наприклад, “Логіка дослідження зумовила структуру магістерської роботи: вступ, ... розділи, висновки, список використаних джерел із ... найменувань і ... додатків. Загальний обсяг ... сторінок”. Основна частина дипломної роботи складається з розділів (підрозділів, підпунктів тощо, якщо є необхідність у такому розділенні). Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію та завершуватися висновками. В розділах основної частини подають:
Фрази, якими можна користатися для написання магістерської роботи див. у Додатку Ж. Висновки до розділів повинні нести наукову новизну чи особисту думку автора до уже відомого матеріалу як результату проведеного дослідження. У разі наявності декількох розділів, перший, як правило, присвячується теоретико-методологічним аспектам досліджуваної теми, другий ‑ методичним підходам та діагностичним засобам, третій – власне аналізу та виявленню особливостей певного явища. Усі ці розділи повинні бути логічно пов’язані між собою. Теоретичні положення й методичні підходи є основою для аналізу первинних матеріалів або статистичної інформації. Висновки й рекомендації базуються на результатах аналізу. Рекомендації можуть торкатись також теоретико-методологічних основ, понятійного апарату й інструментарію дослідження. У залежності від особливостей досліджуваної проблеми тут застосовують різні методи наукового дослідження. Текст магістерської роботи повинен бути відредагованим, стилістично витриманим як наукове дослідження. Магістерська робота повинна бути логічно побудованою й мати характер цілісного й завершеного самостійного дослідження. Існують два види висновків ‑ висновки до розділів і загальні висновки. Висновки до розділів можуть містити пронумероване викладення результатів дослідження, одержаних у відповідному розділі. Загальні висновки становлять заключну частину дослідження. Їх розміщують безпосередньо після викладу основного тексту, починаючи з нової сторінки. Вони мають містити стисле викладення теоретичних і практичних результатів, отриманих автором магістерської роботи особисто в ході дослідження, а також обґрунтування перспектив проведення подальших досліджень в обраній галузі (Посилання на інших авторів, їх цитування, а також наведення загальновідомих істин у висновках не допускаються). Обсяг заключної частини ‑ 2-5 сторінки. Список використаних джерел містить перелік використаної під час підготовки магістерської роботи літератури, оформленої згідно з діючими вимогами (див. Додаток Е, З) Додатки розміщують після списку використаних джерел магістерської роботи та мають включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття наукової роботи (таблиці, графіки, глосарії, ілюстрації, рекомендації щодо впровадження) і наводяться тільки у разі необхідності. Резюме (Summary / Abstract, Zusammenfassung, Resumé, Resumen) пишеться на 1-2 сторінки іноземною мовою, що вивчається. Воно завершується комплексом ключових слів і сталих термінологічних словосполучень, що з позицій інформаційного пошуку мають той обсяг смислового навантаження, який чітко корелюється з основним змістом магістерської роботи. Загальна кількість ключових слів ‑ не більше 10. 4.3 Вимоги щодо оформлення магістерської роботиВимоги щодо оформлення посилань, таблиць, ілюстрацій, додатків, списку використаних джерел тощо дивись у “1 Загальні вимоги до оформлення курсових, дипломних та магістерських робіт”. (Приклад оформлення списку літератури див. Додаток Е, власне вимоги щодо оформлення списку літератури див. Додаток З). Магістерська робота виконується державною мовою або іноземною, що вивчається. Обсяг магістерської роботи (без бібліографії та додатків) ‑ 70-90 сторінок машинописного тексту або 90-100 рукописних сторінок, з них: вступ до 6 стор., висновки – до 5 стор.; кількість джерел ‑ не менше 70, серед яких не менше 30% ‑ іноземною мовою. 4.4 Порядок підготовки та представлення магістерської роботи на кафедріРобота подається на випускаючу кафедру, реєструється старшим лаборантом і підписується завідуючим кафедри з поміткою “До захисту допущено”. Робота подається в одному примірнику у твердому переплетенні (пружинне переплетення забороняється!). У диплом владується диск з роботою в одному суцільному файлі. Електронна версія дипломної має бути ідентичною паперовій. До магістерської роботи додається рецензія, яку має давати спеціаліст у даній галузі наукового знання, призначений кафедрою. У рецензії повинно бути зазначено : - глибина аналізу спеціальної літератури, у т.ч. й використання новітніх праць як вітчизняних, так і зарубіжних фахівців; - актуальність і перспективність теми дослідження; - ступінь наукової новизни; - методика дослідження, достовірність і верифікованість висновків, логіка викладення матеріалу; - орфографія і стиль викладення матеріалу.
5. Захист кваліфікаційних робіт спеціаліста і магістра5.1 Вимоги до кваліфікаційної роботи, яка подається до захистуДо захисту кваліфікаційних робіт допускаються студенти, які повністю виконали навчальний план підготовки спеціаліста (магістра), склали всі заліки та екзамени і одержали позитивний відгук наукового керівника та рецензента, пройшли попередній захист дипломної (магістерської роботи). Для своєчасного представлення роботи на кафедру, студенти повинні дотримуватися такого графіку виконання роботи: Табл. 5.1 Графік виконання роботи
Не пізніше ніж за місяць до захисту роботи вона подається науковому керівникові з метою підготовки ним відгуку на дослідження, а також направляється на рецензування. Рецензія може бути надана професорсько-викладацьким складом або науковцями певного фаху, які працюють у галузі проблематики, що розробляється магістром. Рецензія подається в письмовій формі. На виконану магістерську роботу науковий керівник і рецензенти складають відгук за такою схемою: - актуальність дослідження; - ефективність використаної методології наукового пошуку; - рівень використання набутих у процесі навчання в магістратурі теоретичних знань; - перспективність запропонованих рекомендацій і висновків; - недоліки роботи. Попереднє обговорення магістерської роботи здійснюється на засіданні профільної кафедри або спільних засідань кафедр і має на меті проведення магістром аналізу пропозицій і зауважень, доопрацювання роботи для її захисту на ДЕК та одержання магістром кафедрального допуску до захисту, оформленого протокольно. До захисту допускаються магістри за умови повного виконання навчального плану. Термін подання магістерської роботи до ДЕКу ‑ 2 тижні до захисту. 5.2 Процедура захисту дипломних та магістерських робітДля захисту дипломної та магістерської роботи створюються комісії за основними напрямками наукових досліджень з числа досвідченіших працівників професорсько-викладацького складу, а також із залученням керівництва галузевих управлінь у складі Голови, секретаря, трьох членів. При захисті дипломної та магістерських робіт у державну комісію подаються: - наукова робота з витягом з протоколу засідання профільної кафедри про допуск спеціаліста (магістра) до захисту; - письмовий відгук наукового керівника з характеристикою діяльності спеціаліста (магістра) під час виконання наукової роботи; - письмова рецензія на дипломну роботу спеціаліста (магістра). До комісій ДЕКу можуть подаватися й інші матеріали, які характеризують наукову і практичну цінність виконаної роботи: надруковані статті за темою роботи, документи, що вказують на практичне застосування роботи тощо. Захист наукових робіт проводиться на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії за участю не менш ніж половини її складу при обов'язковій присутності голови комісії. Графік роботи комісії затверджується наказом ректора Університету.
Після доповіді спеціаліста (магістра) і його відповідей на запитання оголошуються рецензії на роботу, відгук наукового керівника. Спеціалісту (магістру) надається можливість дати пояснення щодо зауважень, дати відповіді на запитання членів ДЕК. Відповіді мають бути короткими (як правило з двох-трьох речень), впевненими, чіткими, конкретно відповідати на поставлене запитання. Рішення про оцінку захисту наукової роботи спеціаліста (магістра) приймається на закритому засіданні ДЕК, результат оголошується після затвердження протоколу головою ДЕК. Випускники магістратури, які за підсумками навчання отримали диплом з відзнакою, можуть рекомендуватися Вченою радою Університету для вступу до аспірантури. Студенти, які виконали наукову роботу, але одержали під час захисту оцінку "незадовільно", отримують довідку встановленого Міністерством освіти і науки України зразка, їм надається право повторного захисту наукової роботи протягом одного року. При повторному захисті необхідним є проведення нового рецензування. Щодо останнього ДЕК виносить відповідне рішення і фіксує його протокольно. Рішення комісії є остаточним і оскарженню не підлягає. Секретар комісії із захисту наукових робіт після захисту здає їх до бібліотеки (архіву), де вони реєструються і зберігаються у фонді робіт магістрів та спеціалістів протягом 5 років. Наукові роботи, що мають вагоме науково-практичне значення, можуть бути, за пропозицією комісії, рекомендовані ДЕКом для опублікування у вигляді окремих навчальних посібників. За науковими роботами зберігається статус авторського права. Аналіз виконання і захисту робіт спеціалістів і магістрів в Університеті дає можливість акцентувати увагу студентів на типових помилках, зокрема: - зміст роботи не відповідає плану наукової роботи або не розкриває тему повністю чи в її основній частині. - сформульовані розділи (підрозділи) не відбивають реальну проблемну ситуацію, стан об'єкта. - мета дослідження не пов'язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відбиває специфіки об'єкта і предмета дослідження. Автор не виявив самостійності, робота являє собою компіляцію або плагіат. - не зроблено глибокого і всебічного аналізу сучасних офіційних і нормативних документів, нової спеціальної літератури (останні 2-10 років) з теми дослідження. - аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних публікацій з теми роботи має форму анотованого списку і не відбиває рівня досліджуваності проблеми. - не розкрито зміст та організацію особистого експериментального дослідження (його суть, тривалість, місце проведення, кількість обстежуваних, їхні характеристики), поверхово висвітлено стан практики. - кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не відповідають поставленим завданням. - у роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал. - бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено довільно, без дотримання вимог державного стандарту. - як ілюстраційний матеріал використано таблиці, діаграми, схеми, запозичені не з першоджерел, а з підручника, навчального посібника, монографії або наукової статті. - обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам роботи, виконана неохайно, з помилками. 5.3 Побажання щодо підготовки до захисту дипломних та магістерських робіт
5.4 Оцінювання кваліфікаційної роботи спеціаліста (магістра) та її захистуПри оцінці випускної кваліфікаційної роботи виходять з того, що спеціаліст чи магістр повинен уміти: - формулювати мету і завдання дослідження; - складати план дослідження; - вести бібліографічний пошук із застосуванням сучасних інформаційних технологій; - використовувати сучасні методи наукового дослідження, модифікувати наявні та розробляти нові методи, виходячи із завдань конкретного дослідження; - обробляти отримані дані, аналізувати і синтезувати їх на базі відомих літературних джерел; - оформляти результати досліджень відповідно до сучасних вимог, у вигляді звітів, рефератів, статей. Критерії оцінювання кваліфікаційної роботи спеціаліста і магістра
5.4.2 Інтервальна шкала оцінювання досягнень студентів
Додаток 1 Зразок оформлення змістуЗМІСТ
Додаток 2 Приклад оформлення вступу наукової роботиКУЛИК Олена Дмитрівна СТИЛІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ СКЛАДНИХ СИНТАКСИЧНИХ КОНСТРУКЦІЙ ЯК ЗАСІБ УДОСКОНАЛЕННЯ ГРАМАТИЧНОГО ЛАДУ МОВЛЕННЯ УЧНІВ 7-9 КЛАСІВ Актуальність дослідження. На сучасному етапі навчання української мови в школі комунікативно-діяльнісний підхід є одним із провідних, що зафіксовано в Концепції мовної освіти в Україні, Державному стандарті змісту шкільного предмета "Українська (рідна) мова", у світлі вимог державної національної програми "Освіта" (Україна. ХХІ століття). Ідея необхідності всебічного розвитку школяра, його творчого потенціалу дістала відображення в Національній доктрині розвитку освіти. Тому робота вчителя-словесника вимагає постійного вдосконалення методів, принципів і прийомів навчання рідної мови. Успішне формування та вдосконалення комунікативних умінь можливе за умови систематичної і цілеспрямованої роботи над формуванням особистості, яка володіє значним обсягом активного словника, розвиненим граматичним ладом, умінням користуватися синонімічними засобами, здатністю вибирати мовний засіб, що відповідає меті, умовам і змісту спілкування, надавати висловлюванню відповідного стилістичного забарвлення, усвідомлено добирати образні засоби, уникати помилок в усному і писемному мовленні. Ця робота має бути послідовною, базуватися на вивченні в єдності системи мовних одиниць і правил їх функціонування, процесі реалізації мовних одиниць у мовленнєвих актах, а також активізації внутрішніх резервів учнів: їхнього мислення та вже здобутих знань. Пошук шляхів формування комунікативної особистості пов’язаний з дослідженням комплексу питань, одним з яких є вдосконалення граматичного ладу мовлення учнів загальноосвітньої школи. Дослідження спрямоване на розробку методики, що забезпечує вдосконалення граматичного ладу мовлення учнів 7-9 класів засобами стилістичного аналізу складних синтаксичних конструкцій. Проблему вивчення в середній школі речень з різними видами зв’язку, їх стилістичної ролі в мові неодноразово досліджували і продовжують досліджувати вчені-методисти і вчителі-словесники, зокрема:
Методиці формування стилістичної вправності учнів, у тому числі й під час вивчення синтаксису, присвячено ряд дисертаційних досліджень, що в різні роки здійснено на матеріалі російської та української мов. Лінгводидактичний аспект проблеми збагачення й увиразнення мовлення учнів основної школи висвітлено в дослідженнях Н.Веніг, І.Гамрецького, С.Давнюк, О.Козіцької, О.Кузьмич, В.Лободи, С.Омельчука. Однак у названих дисертаціях відсутня система роботи зі стилістичного аналізу складних синтаксичних конструкцій. Аналіз методичних праць засвідчив, що окремої монографічної роботи, яка стосувалася б проблеми стилістичного аналізу складних синтаксичних конструкцій, немає. У методичних посібниках та науково-методичних журналах відомості зі стилістичного аналізу висвітлено недостатньо, не простежується чітка система роботи з розвитку вмінь і навичок здійснювати аналіз. Ураховуючи результати наукових надбань українських та зарубіжних учених, можемо стверджувати, що проблеми стилістичного аналізу складних речень, засобів зв’язку, типів регулярних і нерегулярних ланок, структури цих речень залишаються недостатньо дослідженими. Поза увагою залишилися такі питання:
Не дослідженим, хоча, на наш погляд, досить цікавим, є аспект використання прийомів стилістичного аналізу в організації складних синтаксичних конструкцій. Інтерес учених, спрямований на вивчення стилістики складного речення, пояснюється передусім тим, що саме в реченні міститься той об’єкт, розкриттю природи якого присвячено різноаспектні дослідження. З’явилися дослідження українських і зарубіжних авторів, присвячені стилістичній природі речення: лінгвістичний аспект висвітлено у працях С.Дорошенко, С.Єрмоленко, М.Зарицького, О.Пономаріва; методичний – у роботах С.Ареф’євої, І.Дацюк, С.Омельчука та ін. Аналіз досліджень у галузі стилістики дає підстави стверджувати, що в сучасній теорії вивчення складних синтаксичних конструкцій домінують три підходи до вирішення проблеми: інтонаційно-змістовий, структурно-семантичний та функціонально-стилістичний. Проте, як свідчить практика, вони недостатньо забезпечують формування мовленнєвих умінь учнів, а отже, комплексне вивчення складних синтаксичних конструкцій потребує подальшого розв’язання. Під час виконання творчих робіт трапляється, що учень поставлений перед необхідністю висловлюватися на різноманітні, часом не досить складні теми, і, не маючи до цього належної підготовки, запозичує готові фрагменти, прийоми з текстів, з якими краще ознайомлений. Тому для формування стилістичних навичок першою передумовою є систематичне застосування вправ, що передбачають стилістичний аналіз синтаксичних конструкцій. Недостатнє теоретико-практичне опрацювання проблеми вдосконалення граматичного ладу мовлення у процесі вивчення синтаксису, невідповідність мовлення випускників середньої школи нормам літературної мови, її комунікативним якостям, відсутність спеціальних досліджень, недостатня дієвість традиційних методик щодо підвищення навчально-пізнавальної культури мовленнєвого спілкування школярів визначають актуальність теми “Стилістичний аналіз складних синтаксичних конструкцій як засіб удосконалення граматичного ладу мовлення учнів 7-9 класів” і вибір її для дослідження. Об’єктом дослідження є навчально-виховний процес на уроках української мови в основній школі. Предметом дослідження є методика формування вмінь і навичок учнів 7-9 класів здійснювати стилістичний аналіз складних синтаксичних конструкцій. Мета дослідження полягає у створенні й експериментальній перевірці науково обґрунтованої методики формування в учнів 7-9 класів умінь і навичок стилістичного аналізу складних синтаксичних конструкцій, спрямованої на вдосконалення граматичного ладу мовлення учнів. Поставленій меті та перевірці висунутої гіпотези відповідають такі завдання:
Методологічні засади дослідження становлять праці відомих мовознавців з питань стилістики (І.Білодіда, Л.Булаховського, В.Ващенка, В.Виноградова, Л.Мацько, О.Пономаріва, І.Чередниченка, Л.Щерби), синтаксису (І.Вихованця, Г.Калашникової, М.Симулика, К.Шульжука), психологів (П.Гальперіна, М.Жинкіна, Г.Костюка, О.Леонтьєва, А.Маркової, Я.Пономарьова), методистів (О.Біляєва, П.Кордун, С.Марича, В.Мельничайка, І.Олійника, М.Пентилюк, К.Плиско, Л.Рожило). Методи дослідження:
Дослідження проводилося в три етапи. На першому етапі (1998-1999рр.) визначалися об’єкт, предмет, мета, завдання, гіпотеза дослідження, теоретичне осмислення психологічної, лінгвістичної і методологічної літератури з теми дослідження, аналіз чинних програм і підручників з рідної мови, вивчення передового педагогічного досвіду вчителів-словесників. На другому етапі (1999-2001рр.) за допомогою діагностуючих завдань констатувальних зрізів визначалися рівні психолого-педагогічної готовності учнів для успішного засвоєння теми; рівні знань, сформованих мовленнєвих умінь в оволодінні правильним, комунікативно-доцільним сприйняттям, навичок відтворення і використання у власному мовленні складних синтаксичних конструкцій; розроблялися програма та методика формувального експерименту, моделювалася система вправ. На третьому етапі (2001-2004рр.) проводився формувальний експеримент і перевірка результатів експериментального навчання учнів 7-9-х класів шкіл різних регіонів України. Наукова новизна та теоретичне значення роботи полягає в тому, що: 1) уперше теоретично обґрунтовано і розроблено методику формування вмінь і навичок стилістичного аналізу складних синтаксичних конструкцій в учнів 7-9 класів; 2) науково обґрунтовано критерії рівнів сформованості граматичного ладу мовлення учнів 7-9 класів; 3) удосконалено орієнтувальну основу вивчення складних синтаксичних конструкцій, що полегшує формування стилістичних навичок учнів 7-9 класів; 4) визначено особливості занять із синтаксису в 7-9 класах; 5) окреслено шляхи подальшої роботи над удосконаленням граматичного ладу мовлення учнів основної школи засобами формування стилістичних умінь на синтаксичній основі. Практичне значення дослідження полягає у впровадженні в навчальний процес методики, що забезпечує зміцнення зв’язку між вивченням складних синтаксичних одиниць та вдосконаленням граматичного ладу мовлення школярів. Здобуті результати можуть бути використані в практичній роботі вчителів, під час читання лекцій на курсах підвищення кваліфікації вчителів-словесників, у процесі підготовки студентів-філологів педагогічних навчальних закладів, для вдосконалення змісту шкільних програм, підручників, методичних посібників.
Додаток 3 Зразок оформлення бібліографії
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ТЕОРЕТИЧНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Английские неологизмы / [отв. ред. Ю. А. Жлуктенко]. – К. : Наукова думка, 1983. – 172 с. 2. Андрусяк І. В. Мовні механізми репрезентації інноваційних концептуальних структур в англійській мові кінця ХХ століття / Ірина Василівна Андрусяк // Проблеми романо-германської філології. Збірник наукових праць. – Ужгород : Ліра, 2004. – С. 21-32. 3. Аристотель. Этика. Политика. Риторика. Поэтика. Категории / Аристотель. – Мн. : Литература, 1998. – 1392 с. 4. Ахманова О. С.Словарь лингвистических терминов / Ольга Сергеевна Ахманова. – [изд. 4-е, стер.]. – М. : КомКнига, 2007. – 570с. 5. Головко О. М. Лінгвальний та ектралінгвальний аналіз англійських інновацій, утворених на основі «yuppie» / Олександра Миколаївна Головко // Вісник ЖДУ ім. І.Франка. – 2007. – Випуск 32. – С. 207-210. 6. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию / Вильгельм фон Гумбольдт ; [пер. с нем.]. – [2-е изд.]. – М. : Прогресс, 2000. – 398с. – (Филологи мира). 7. Зацний Ю. А. Сучасний англомовний світ і збагачення словникового складу / Юрій Антонович Зацний. – Л. : ПАІС, 2007. – 228с. 8. Furiassi C. False Anglicisms in Italian Monolingual Dictionaries: A Case Study of Some Electronic Editions / C. Furiassi // International Journal of Lexicography. – Oxford : Oxford University Press, 2003. – Vol. 16, № 2. – P. 121-142. 9. Gates B. Enter “Generation I” / Bill Gates [Електронний ресурс] // http://www.microsoft.com/presspass/ofnote/03–00instructor.mspx .– 2000. 10. Harrington M. Women, the Values Debate, and a New Liberal Politics / M. Harrington // Dissent. – 2005. – Winter. – P. 86-91.
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
Додаток 4 СЛОВА ТА ВИРАЗИ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ СТРУКТУРИ ТА ЗМІСТУ ТЕКСТУ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ ТА ДОПОВІДІ Для організації логічної структури: Спочатку … Потім … Після … Таким чином … В цілому … До початку … Як вже було зазначено … По-перше, по-друге … На наш погляд … Ми вважаємо, що … Слід зазначити, що … Отже, перейдемо до розгляду …
У теоретичний частині у процесі систематизації літератури з досліджуваної проблеми бажано використовувати такі висловлювання і вирази:
Х неодноразово ставав предметом уваги науковців, проте, слід зазначити, що більшість досліджень присвячено аналізу Х в цілому …
Підґрунтям якого … Передовсім увагу привертає … Висвітлення явища Х започаткували … В інтерпретації А [16] явище Х … Витоки явища … Особливої уваги потребує вивчення …аспекту явища Х … Вагомий внесок у розробку проблеми … …підхід до явища Х, застосований А [67], розкриває … Цінним в підході А [67] є … Зазначену точку зору розглядають А [67] та В [14] … Подібна (протилежна) точка зору міститься у роботі А [54] … Зазначений вище погляд на проблему розділяють (підтримують) А [17] та І [89] … Із зазначеною точкою зору погоджуються також У [53] та О [13] … Цінним (новим) у підході автора є те, що … Ці різні підходи об’єднує ... У рамках … підходу висвітлюється … Представники … напряму досліджують … Звертаючись до …, слід (доцільно) зазначити, що … З цього приводу автор … З одного боку …, з іншого … В цілому, як правило … Одні автори [7,16] стверджують, що … інші [54, 23]… Це свідчить про те, що … Стосовно …, слід зазначити … За твердженням В [7]…(на думку У [4] …) Як уже було зазначено у 1 розділі … Як стверджувалось раніше … Питання про … буде розглядатися у … Доцільно також звернутися до … Основним завданням у цьому розділі є … Таким чином, стає очевидним, що … Принагідно зазначимо, що … Під час викладення результатів дослідження у практичній частині: У цій роботі… Наступний приклад є… Якісно новим стало звернення до …, що дозволило … Таким чином, виконаний аналіз доводить, що.. Проведене дослідження дає можливість стверджувати, що.. У ході дослідження були проаналізовані.. Результати роботи дають підстави вважати, що… У центрі нашої уваги були … У процесі дослідження виникла необхідність… Ми встановили, що ... У результаті дослідження було помічено… Було з’ясовано, що … Було виявлено також … Аналіз фактичного матеріалу дозволив виявити … Були детально розглянуті … Було встановлено чинники … Як показало наше дослідження… Як свідчать результати аналізу… Аналіз мовного матеріалу показав… Застосування... методу (аналізу) дало змогу встановити… Механізм відтворення… Аналіз мовних засобів... показав… Керуючись принципом... Систематизовані результати проведеного аналізу можуть бути використані …
Додаток 5 ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ бібліографічного опису списку джерел
З повагою ІЦ "KURSOVIKS"! |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||