Міністерство освіти і науки України

Національний університет харчових технологій

 

Методичні вказівки до оформлення дипломних проектів та магістерських робіт

(для студентів 5 курсу денної та 6 курсу заочної форм навчання

 спец. 7.090603, 8.090603 “Електротехнічні системи електроспоживання”)

 

Київ – НУХТ – 2009

 

Методичні вказівки до оформлення дипломних проектів та магістерських робіт (для студентів 5 курсу денної і 6 курсу заочної форм навчання спец. 7.090603, 8.090603 – “Електротехнічні системи електроспоживання”) / Укл. Чорний Ю.А. - Київ: НУХТ, 2009. – 42 с.

 

ЗМІСТ 

ВСТУП.. 4

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ.. 5

1. Порядок роботи над дипломним проектом (магістерською роботою) 6

1.1 Вибір теми дипломного проекту (магістерської роботи) та її затвердження. 6

1.2 Науковий керівник і його обов’язки. 8

2. Захист дипломних проектів (магістерських робіт) у Державній екзаменаційній Комісії 10

2.1 Підготовка доповіді 11

2.2 Підготовка до відповідей на запитання і зауваження. 12

2.3 Порядок захисту дипломних проектів (магістерських робіт) у ДЕК.. 12

2.4. Помилки при захисті дипломних проектів. 13

3. Основні вимоги до дипломного проекту.. 14

3.1. Зміст пояснювальної записки. 14

3.2. Вимоги до структурних елементів пояснювальної записки. 14

3.3. Загальні вимоги до оформлення тексту. 16

3.4. Нумерація. 17

3.5. Ілюстрації 19

3.6. Посилання. 19

3.7. Список використаних літературних джерел. 20

3.8. Додатки. 20

3.9. Обсяг і оформлення пояснювальної записки. 21

3.10. Вимоги до оформлення демонстраційних матеріалів. 21

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 22

Додаток А Зразок оформлення індивідуального технічного завдання до випускної роботи  23

Додаток Б Зразок оформлення титульного аркуша дипломного проекту. 29

Додаток В Зразок оформлення титульного аркуша магістерської роботи. 30

Додаток Г Зразок оформлення завдання до дипломного проекту. 31

Додаток Д Зразок оформлення завдання на магістерську роботу. 33

Додаток Є Зразок рецензії на дипломний проект. 35

Додаток Ж Зразок рецензії на магістерську роботу. 37

Додаток З Зразок оформлення реферату. 39

Додаток К Зразок штампу. 40

 

ВСТУП 

Якісний рівень виконання студентами дипломного проекту (магістерської роботи) значною мірою характеризує рівень його професійної підготовки із спеціальності, визначає здатність вирішувати виробничі завдання при виконанні робіт.

У процесі виконання дипломних проектів та магістерських робіт у студентів виникають певні труднощі у виборі теми роботи, об’єкта дослідження, розробці індивідуального плану на виконання робіт, їх оформленні, порядку подання роботи на відгук, рецензію, нормоконтроль, попередній захист й захист у Державній екзаменаційній комісії.

Ці методичні рекомендації є спробою комплексного висвітлення вимог до підготовки та захисту дипломних проектів і магістерських робіт з метою надання допомоги студентам при виконанні, оформленні та захисті дипломних проектів і магістерських робіт.

Загальні вимоги до побудови, викладення та оформлення робіт розроблені відповідно до Державного стандарту України ДСТУ 3008-95 "Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення", чинного від 1.01. 1996 р.

Рекомендації із захисту дипломних проектів (робіт) складено на підставі "Рекомендацій про порядок створення, організацію і роботу державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії у вищих навчальних закладах України" № 83-5/1259 від 29.12.1993 р.

Вимоги до магістерських робіт включають також рекомендації бюлетенів ВАК України №2 [2].

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ 

Дипломний проект (магістерська робота) є підсумковою самостійною роботою випускника Національного університету харчових технологій, яка показує, що він засвоїв необхідні для спеціальності обсяги знань, орієнтується в питаннях теорії і практики рішення інженерних задач, здатний їх розв’язувати з урахуванням соціально-економічного стану України в сучасних ринкових відносинах.

Виконання дипломних проектів і магістерських робіт є заключним етапом навчання на відповідному ступені вищої освіти. Дипломний проект (магістерська робота) є кваліфікаційною роботою, виконаною особисто студентом (магістрантом), і являє собою закінчене науково-практичне дослідження. Вона містить висунуті автором для прилюдного захисту обґрунтовані теоретичні результати, характеризується єдністю змісту та практичною значущістю. Практичне значення роботи полягає в обґрунтуванні доцільності практичного застосування одержаних результатів дослідження.

Магістерська робота характеризується також науковою новизною, яку подають у вигляді короткої анотації нових наукових положень (рішень), запропонованих розробником особисто. Студенту необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше наукових розробок [2]. Обов’язково треба визначити предмет і об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта [2]. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, що є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага магістра, оскільки предмет дослідження визначає тему магістерської роботи.

У мовностилістичному оформленні матеріалу слід враховувати особливості наукового стилю мови, головною рисою якого є об’єктивність. Треба стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати дослідження, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Виконання роботи має на меті досягнення таких цілей:

- розвиток навичок самостійної дослідницької роботи студентів;

- систематизація, закріплення та розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності;

- виявлення рівня самостійності студентів у вирішенні поставлених завдань.

Для досягнення вказаних цілей при виконанні роботи студенту необхідно:

- обґрунтувати актуальність та значущість обраної теми роботи в теорії та щодо умов об’єкта дослідження;

- визначити мету і конкретні завдання дослідження;

- визначити об’єкт і предмет дослідження;

- провести огляд опублікованих за темою дослідження літературних джерел та узагальнити зібраний матеріал;

- проаналізувати особливості функціонування предмета дослідження, виявити їх закономірності;

- вибрати метод (методику) проведення дослідження;

- проаналізувати виробничо-господарську діяльність об'єкта дослідження;

- виконати техніко-економічне обґрунтування запропонованих рішень і сформулювати висновки;

- логічно викласти матеріали й одержані результати дослідження;

- належним чином оформити текстову і графічну частини дипломного проекту (магістерської роботи) для подання матеріалу на кафедру, рецензенту і Державній екзаменаційній комісії для її публічного (відкритого) захисту.

 

1. Порядок роботи над дипломним проектом (магістерською роботою) 

Першим етапом виконання дипломного проекту (магістерської роботи) є вибір теми і одержання на кафедрі завдання для виконання дипломного проекту (магістерської роботи). 

1.1 Вибір теми дипломного проекту (магістерської роботи) та її затвердження 

Тему майбутнього дипломного проекту (магістерської роботи) формулює призначений кафедрою керівник дипломного проектування до початку переддипломної практики. Протягом першого тижня практики він повідомляє назву теми студенту. Тема повинна відповідати профілю спеціальності, бути актуальною і мати практичне застосування.

Попереднє завдання на дипломний проект складає керівник від кафедри у двох примірниках, один з яких видається дипломнику, а другий зберігається на кафедрі. Завдання обов’язково підписується керівником і студентом. Зразок завдання наведено в додатку А.

У процесі переддипломної практики студент збирає необхідні матеріали за заданою темою і разом з керівником практики від кафедри остаточно уточнює тему дипломного проекту. Назва теми повинна бути короткою і відбивати особистий внесок дипломника у вирішення поставлених завдань.

Протягом перших двох тижнів переддипломної практики керівник дипломного проекту від кафедри представляє студенту дані про консультантів із загальної і спеціальних частин дипломного проекту.

Найменування теми, керівник від кафедри й консультанти із спеціальних частин дипломного проекту затверджуються на засіданні профілюючої кафедри, на підставі рішення якої видається наказ по університету.

Після підписання наказу ректором університету заміна теми дипломного проекту, керівника й консультантів не допускається.

На кафедрі студент одержує бланк технічного завдання на дипломне проектування, який заповнює керівник за установленою формою на протязі першого тижня з дня видачі завдання. Завдання на дипломне проектування повинне містити наступні пункти:

- найменування теми дипломного проекту;

- постановку задачі;

- мету роботи;

- вихідні дані до проекту;

- спеціальні питання;

- перелік вимог до пояснювальної записки;

- перелік графічного матеріалу;

- список рекомендованої літератури;

- контрольні терміни розробки.

Форма бланку технічного завдання для спеціаліста наведена в додатку Г, а для магістра – в додатку Д.

При складанні завдання на дипломне проектування керівник повинен враховувати індивідуальні інтереси студента, його здібності. Завдання підписують керівник, дипломник і затверджує завідувач кафедрою.

Наступним етапом проектування є складання календарного плану-графіка розробки й оформлення дипломного проекту (магістерської роботи), що складається спільно керівником і дипломником у двох примірниках. Один примірник даного плану-графіка залишається у студента, а другий – у керівника від кафедри. Підписаний студентом і затверджений керівником план служить документом для контролю й координації робіт над дипломним проектом (магістерською роботою). Форма календарного плану передбачає обов’язкову вказівку найменування етапів робіт, термінів їхнього виконання та оцінок керівника про виконання завдання. Після складання і затвердження плану дипломник приступає до роботи над дипломним проектом (магістерською роботою).

Роботу над дипломним проектом рекомендується починати з аналізу літератури за заданою темою, що дозволить скласти стислу анотацію основних розділів і перелік графічного матеріалу. Питання, що виникають на даному етапі роботи, доцільно обговорити з керівником. Це дозволить оцінити повноту зібраного матеріалу, визначити найбільш складні питання, вирішенню яких слід приділити особливу увагу, визначити логічну послідовність і порядок розподілу матеріалу за розділами проекту (роботи), виявити розділи, над якими можна працювати паралельно, й у цілому дасть можливість правильно розподілити свої зусилля.

Рекомендована тривалість даного етапу роботи складає два-три тижні. Результати цієї роботи доцільно оформляти у вигляді попереднього плану дипломного проекту з короткою анотацією основних розділів пояснювальної записки й ескізами графічного матеріалу.

У процесі роботи над дипломним проектом (магістерською роботою) студент самостійно вивчає науково-технічну й нормативну літературу, проводить необхідні математичні розрахунки, виконує їхню перевірку на ЕОМ, компонує матеріали за розділами проекту. Питання, що виникають у процесі роботи над дипломним проектом (роботою), студент обговорює на консультаціях з відповідними консультантами за напрямками. Контроль за ходом виконання проекту (роботи) покладається на керівника проекту від кафедри, який зобов’язаний під час кожної консультації робити оцінки в плані-графіку й одночасно проставляти в календарному плані кафедри відсоток виконання проекту. Студент (магістрант) зобов’язаний відвідувати консультації в міру необхідності, але не рідше одного разу на два тижні. Даний етап роботи над проектом рекомендується завершити за чотири-п'ять тижнів. Результатом цієї роботи є чорнова редакція дипломного проекту (магістерської роботи).

Після завершення оформлення пояснювальної записки і графічного матеріалу дипломник переплітає пояснювальну записку й підписує титульний аркуш, зразок якого наведено в додатках Б і В, й аркуші графічної частини в керівника проекту, консультантів, відповідального за нормоконтроль і завідувача кафедри. Після цього студент готує доповідь свого виступу на засіданні Державної екзаменаційної комісії. Текст доповіді подається керівникові, який у разі потреби його коригує.

Профілююча кафедра складає графік попереднього захисту і встановлює дату її проведення з огляду на побажання студента й рекомендації його керівника.

Мета попереднього захисту – оцінити представлений проект на відповідності його пропонованим вимогам і визначити ступінь готовності студента до захисту.

На попередній захист дипломник подає пояснювальну записку, графічний матеріал і доповідь або тези доповіді.

Комісія, призначена розпорядженням завідувача профілюючої кафедри, після ознайомлення з представленими матеріалами, встановлює дату захисту і видає направлення на резензування. При виборі рецензента комісія може врахувати побажання студента, керівника й консультантів. Бажано, щоб рецензент працював в іншій організації.

Після проведення попереднього захисту дипломник усуває відзначені недоліки. Пояснювальну записку, графічний матеріал, направлення на резензування і типовий бланк рецензії, затвердженої в університеті (додатки Є і Ж), передають рецензенту, який особисто заповнює його “від руки” (не друкарським способом).

Завданням рецензента є детальне ознайомлення з представленими матеріалами й оцінка роботи в цілому. Усі питання, які виникають за представленими матеріалами, рецензент має право з’ясовувати з дипломником чи його керівником. Рецензент визначає відповідність поданого матеріалу виданому завданню, актуальність роботи, ступінь виконання кожного розділу проекту, оцінює оформлення пояснювальної записки і графічного матеріалу, відзначає його позитивні й негативні сторони. У підсумку рецензент оцінює проект і робить висновок про доцільність присвоєння дипломнику відповідної кваліфікації. Резензування, як правило, займає від двох до чотирьох днів. У рецензії обов’язково повинно бути вказане місце роботи, посада і П.І.Б. рецензента. Якщо рецензент не є співробітником університету, то його підпис має бути завірений печаткою організації, в якій він працює. Рецензія передається на кафедру не пізніше терміну, зазначеного в направленні. 

1.2 Науковий керівник і його обов’язки 

З метою надання випускнику теоретичної і практичної допомоги в період підготовки і написання випускної роботи призначається науковий керівник, який затверджується наказом ректора університету. Крім того призначаються консультанти із спеціального питання, охорони праці та економіки.

До керівництва дипломним проектуванням і в якості консультантів залучають викладачів кафедри і працівників університету, а також провідних фахівців підприємств, фірм і акціонерних компаній енергетичного профілю, які узгоджуються з випускаючою кафедрою.

До обов’язків керівника належить також робота з підготовки завдання на дипломне проектування (магістерську роботу) і складання календарного графіка роботи студента.

Тема проекту затверджується наказом по університету і видається дипломнику разом із завданням на переддипломну практику.

Після затвердження теми проекту керівник проводить першу консультацію, на якій разом з дипломником обговорює окремі положення, план випускної роботи, розробляє і видає дипломнику графік поетапного виконання проекту.

Крім того, керівник проекту рекомендує основну літературу, довідкові й статистичні матеріали та інші джерела за темою; проводить систематичні, передбачені розкладом бесіди і консультації; оцінює зміст виконаної роботи як частинами, так і в цілому; дає згоду на подання роботи на захист. Отже, керівник надає наукову і методологічну допомогу, систематично контролює виконання роботи, вносить необхідні корективи, дає рекомендації стосовно доцільності прийняття того чи іншого рішення, робить висновок про готовність роботи й пише відгук. По закінченню роботи студент повинен одержати підписану й завірену печаткою рецензію спеціаліста.

Матеріали дипломного проекту студент представляє керівнику і консультантам для вивчення і перевірки їхнього змісту, форми подання та відповідності їх представленим вимогам. На черговій консультації керівник від кафедри і консультанти разом із дипломником розглядають зауваження з дипломного проектування і пропозиції щодо їхнього усунення. Після усунення зауважень дипломник готує чистовий варіант пояснювальної записки й оформляє графічний матеріал.

Титульний аркуш пояснювальної записки й креслення підписує керівник проекту, дипломник, всі консультанти, завідувач профілюючої кафедри, на кресленнях обов’язково має бути підпис відповідального за нормоконтроль.

Студент-дипломник періодично інформує наукового керівника про хід підготовки роботи і консультується з питань, які він не може самостійно вирішити.

Слід мати на увазі, що науковий керівник не є ні співавтором, ні редактором дипломного проекту (магістерської роботи), студент не повинен розраховувати на те, що керівник виправить наявні у проекті теоретичні, методологічні, стилістичні та інші помилки.

На різних стадіях підготовки і дипломного проектування завдання наукового керівника змінюються. На першому етапі підготовки теми дипломного проекту (магістерської роботи) науковий керівник розглядає і коригує план роботи, дає рекомендації щодо списку літератури.

У ході виконання роботи науковий керівник є опонентом, вказуючи випускникові на недоліки аргументації, композиції, стилю тощо і рекомендує, як їх краще усунути.

До рекомендацій і зауважень наукового керівника випускник повинен ставитися критично. Він може враховувати їх чи відхиляти за власним розсудом, тому що теоретично і методологічно правильна розробка і висвітлення теми, а також якість змісту й оформлення роботи цілком і повністю лежать на відповідальності випускника.

Закінчений дипломний проект (магістерська робота), підписаний студентом, подається керівникові, який підписує його не пізніше, ніж за термін, зазначений у завданні на дипломний проект.

По завершенні роботи над дипломним проектом (магістерською роботою) керівник від кафедри зобов’язаний підготувати відгук про роботу дипломника, в якому необхідно відобразити:

- актуальність теми дипломного проекту (магістерської роботи);

- обсяг виконаної роботи;

- позитивні й негативні сторони проекту;

- виявлену студентом ініціативу й самостійність;

- уміння дипломника користуватися науково-технічною літературою і нормативними документами;

- уміння застосовувати теоретичні знання для вирішення конкретної технічної задачі;

- уміння використовувати сучасне програмне забезпечення;

- ступінь реальності виконаної роботи;

- практичну цінність отриманих результатів;

- передбачувану область впровадження.

Наприкінці відгуку керівник оцінює роботу в цілому і рекомендує присвоїти автору проекту відповідну кваліфікацію.

Попередній захист роботи здійснює завідувач кафедри або призначений ним викладач. До попереднього захисту робота обов’язково має бути переплетена, на титульному аркуші повинні бути підписи виконавця, керівника, консультантів, відповідального за нормоконтроль та завідувача кафедри. Документи (відзив керівника, рецензія) повинні бути вкладені в конверти (або файли), які слід наклеїти на внутрішню сторону твердої обкладинки. Після підписання роботи завідувачем кафедри робота, графічний матеріал і всі документи залишаються у студента до захисту.

 

2. Захист дипломних проектів (магістерських робіт) у Державній екзаменаційній Комісії 

Захист випускної роботи у Державній екзаменаційній комісії (ДЕК) складається з двох частин: відкритої і закритої. Відкрита частина відбувається в такій послідовності:

1. Доповідь студента;

2. Відповіді студента на запитання членів ДЕК;

3. Оголошення відзиву керівника дипломного проекту та рецензії на дипломний проект;

4. Відповіді студента на зауваження рецензента.

Під час закритої частини засідання на підставі відповіді студента на запитання членів ДЕК і зауваження рецензента, з урахуванням якості виконання представленої випускної роботи (пояснювальної записки і графічної частини), аналізу успішності студента під час навчання в університеті, відзиву керівника і рецензії комісія приймає рішення щодо оцінки проекту і присвоєння відповідної кваліфікації студенту.

Далі оголошують результати захисту. 

2.1 Підготовка доповіді 

На заключному етапі, після того, як призначена дата захисту, основну увагу слід присвятити підготовці до захисту дипломного проекту. За цей час необхідно підготуватися до виступу на засіданні ДЕК, поновити в пам’яті ті питання, що можуть виникати в процесі захисту, підготувати відповіді на зауваження рецензента.

Вдало зроблена доповідь забезпечує до 50% успіху при захисті дипломного проекту, тому його підготовці варто приділити особливу увагу. Тривалість доповіді повинна складати 8-10 хвилин, протягом яких потрібно викласти результати всієї роботи. Доцільно дотримуватися наступної структури доповіді:

- вступ;

- постановка задачі;

- стан питання;

- шляхи вирішення задачі;

- отримані результати;

- спеціальні розділи проекту;

-  висновки.

Вступ повинен бути коротким, складатися з декількох фраз і визначати область, до якої відноситься тема дипломного проекту.

Після цього слід чітко й коротко сформулювати мету дипломного проекту (магістерської роботи) і перелічити ті основні задачі, що передбачалося вирішити. Це дозволить визначити коло питань, що можуть розглядатися в даному проекті, та забезпечить правильне сприйняття запропонованих матеріалів.

Далі треба перейти до аналітичного огляду стану розв’язуваних задач, тому що абсолютна більшість дипломних проектів (магістерських робіт) базується на відомих теоретичних і експериментальних результатах, що використовуються студентами для вирішення конкретної задачі. Даний матеріал представлений в основній частині проекту (роботи). Саме це треба коротко висвітлити як стан питання.

Шляхи вирішення задачі – один з основних розділів доповіді. Тут необхідно коротко розглянути можливі варіанти вирішення поставленої задачі й більш докладно зупинитися на обраному методі, пояснити, як вирішувалася задача, обґрунтувати правильність прийнятого рішення.

Основний акцент у доповіді варто зробити на отриманих результатах, що повинні давати повне уявлення про те, чого досяг дипломник і наскільки це відповідає поставленим цілям. Доцільно перелічити всі отримані результати і відзначити найбільш істотні з них.

У кожному дипломному проекті є спеціальний розділ, а в магістерській роботі – проектний, що у доповіді також необхідно висвітлити. Спочатку слід коротко викласти результати, отримані в основній частині проекту (роботи), а потім перейти до спеціального розділу, охорони праці й техніки безпеки та економічної частини.

У висновку треба коротко викласти результати роботи з кожного розділу пояснювальної записки.

Запропонована структура доповіді є узагальненою і може конкретизуватися та змінюватися залежно від особливостей і змісту роботи, отриманих результатів і представлених демонстраційних матеріалів. Наприклад, якщо на засіданні ДЕК будуть демонструватися розроблені дипломником технічні чи програмні засоби, це потрібно врахувати при складанні доповіді.

У доповіді повинні згадуватися всі подані демонстраційні матеріали. (тобто на захисті не повинно бути демонстраційних матеріалів, про які не згадується в доповіді). Представлені демонстраційні матеріали мають бути своєрідною наочною підтримкою доповіді та результатів дипломного проектування (магістерської роботи).

З огляду на неминуче хвилювання дипломника під час захисту рекомендується провести репетицію свого виступу, щоб уникнути переривань доповіді чи пропусків деяких її розділів. 

2.2 Підготовка до відповідей на запитання і зауваження 

Питання, що задаються у процесі захисту випускної роботи, можуть бути з будь-якої дисципліни чи області знань, але, як правило, вони задаються за темою дипломного проекту (магістерської роботи) і наведеним у пояснювальній записці, а також у доповіді результатам. У зв’язку з цим дипломник повинен, у першу чергу вільно орієнтуватися у своєму проекті (роботі), знати назву розділів пояснювальної записки й суть викладеного в них матеріалу. Кількість і характер питань значною мірою залежить від доповіді.

Слід уважно ознайомитися із зауваженнями рецензента і підготувати короткі, чітко сформульовані відповіді. Якщо принципових заперечень не має, то із зауваженнями рецензента можна погодитися. У тому разі, коли зауваження є істотними, цю обставину варто врахувати при підготовці доповіді.

Якщо під час захисту планується демонстрація розроблених технічних чи програмних засобів, то необхідно продумати порядок їхньої демонстрації і підготувати відповідне обладнання. 

2.3 Порядок захисту дипломних проектів (магістерських робіт) у ДЕК 

На засідання ДЕК усі студенти, незалежно від черговості захисту, повинні з’явитися за 15-20 хвилин до початку засідання комісії і передати секретарю ДЕК наступні документи:

1. Пояснювальну записку;

2. Залікову книжку;

3. Відзив керівника;

4. Рецензію на випускну роботу

Графічний матеріал, крім копій для членів ДЕК, залишається у дипломника. Демонстраційні засоби необхідно розмістити в аудиторії, де проводиться засідання ДЕК, і перевірити їхню працездатність. Відповідно до встановленого графіка захисту студент, що захищається, готує демонстраційний матеріал.

Плакати слід розташовувати в тій послідовності, в якій вони згадуються в доповіді.

Захист дипломного проекту проходить у такому порядку:

1) Голова ДЕК повідомляє про початок захисту і надає слово дипломнику;

2) Протягом 8-10 хвилин дипломник робить доповідь, про закінчення якої варто повідомити членам ДЕК, щоб не виникало незручної паузи;

3) Члени ДЕК задають запитання. Як правило, першим задає запитання голова ДЕК, потім технічні фахівці й завершують представники кафедр охорони праці й економіки. Звичайно, кожен член ДЕК задає від одного до трьох запитань, але бувають і винятки. Відповіді на запитання повинні бути короткими і по суті питання.

4) Після закінчення відповідей на запитання членів ДЕК секретар зачитує відзив керівника та рецензію на випускну роботу. Дипломнику надається можливість відповісти на зауваження рецензента.

5) Якщо у присутніх запитання відсутні, голова повідомляє про закінчення захисту. Уся процедура захисту, як правило, займає близько 30 хвилин, однак можуть бути винятки.

6) Після захисту останнього дипломника починається закрите засідання ДЕК, де відбувається колегіальне обговорення оцінок і підводяться підсумки роботи комісії.

7) По закінченні закритого засідання дипломників запрошують в аудиторію, де голова ДЕК повідомляє результати захисту, відзначає практичну цінність та інші позитивні сторони (чи недоліки) представлених випускних робіт, вітає молодих інженерів і магістрів і оголошує засідання закритим.

8) Після оголошення результатів випускники здають на кафедру плакати і демонстраційні засоби. 

2.4. Помилки при захисті дипломних проектів 

Помилки, що зустрічаються при захистах дипломних проектів, дуже різноманітні й залежать від теми й особливостей проекту. Вони безпосередньо впливають на оцінку, яку отримує при захисті дипломник. Нижче наводяться деякі типові помилки, в основному пов’язані з недостатньою підготовкою до захисту проекту.

1) Доповідь погано підготовлена і перевищує встановлений регламентом час. Голова перериває дипломника, просить дотримуватися регламенту і закінчувати доповідь. У результаті цього в доповіді, як правило, упускаються головні моменти й членам ДЕК важко представити загальний обсяг виконаної роботи.

2) Невдала структура доповіді, в результаті чого не зрозуміло, що повинен був зробити автор проекту і що він зробив. У наслідок цього члени ДЕК починають задавати питання по тих напрямках, якими автор проекту не займався.

3) Дипломнику важко назвати інші області застосування його розробки, крім тієї, що розглянута в його проекті.

4) Дипломник відповідає не на те запитання, яке було йому задано.

5) Дипломник не може відповісти на зауваження рецензента, що були відомі йому заздалегідь.

6) Дипломник погано орієнтується в представленому до захисту проекті, автором якого він є.

7) Дипломник не може відповісти на прості запитання, пов’язані з темою його проекту.

 

3. Основні вимоги до дипломного проекту 

3.1. Зміст пояснювальної записки 

Пояснювальна записка дипломного проекту (магістерської роботи) повинна містити:

- титульний аркуш;

- завдання на дипломне проектування (магістерську роботу);

- реферат;

- зміст;

- перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

- вступ;

- основну частину дипломного проекту (магістерської роботи);

- спеціальну частину дипломного проекту (розрахункову частину магістерської роботи);

- розділ охорони праці й техніки безпеки;

- економічний розділ;

- висновки;

- список використаної літератури;

- додатки (при наявності). 

3.2. Вимоги до структурних елементів пояснювальної записки 

3.2.1. Реферат

Реферат міститься безпосередньо після дипломного завдання. Він повинен бути коротким, інформативним і мати відомості, що дозволяють судити про дипломний проект (магістерську роботу) в цілому. Реферат містить:

- дані про кількість сторінок пояснювальної записки, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, використаних літературних джерел та аркушів графічної частини;

- текст реферату;

- перелік ключових слів.

Текст реферату має відображати інформацію, представлену в пояснювальній записці. Рекомендується цю інформацію подавати в наступній послідовності:

- об’єкт і предмет дослідження;

- мета роботи;

- методи й апарат дослідження;

- отримані результати;

- основні конструктивні, технологічні й техніко-експлуатаційні показники;

- рекомендації з використання результатів роботи.

Ключові слова призначені для розкриття суті дипломного проекту (магістерської роботи). Вони розміщуються після тексту реферату. Перелік ключових слів включає від 5 до 15 слів (словосполучень), надрукованих прописними буквами в називному відмінку в рядок через коми.

Обсяг реферату не повинен перевищувати 500 слів. Рекомендується, щоб текст реферату не виходив за межі однієї сторінки формату А4. Зразок оформлення реферату наведено в додатку З. 

3.2.2. Зміст

Зміст розміщують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки. Він включає: перелік умовних позначень, скорочень і термінів; вступ; послідовно перераховані найменування всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів; висновки; список використаних літературних джерел; додатки з номерами сторінок, на яких міститься початок перерахованого матеріалу. 

3.2.3. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

Всі використані в пояснювальній записці мало розповсюджені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який розташовують безпосередньо після змісту на новій сторінці. Незалежно від цього з першою появою цих елементів у тексті пояснювальної записки наводять їхнє розшифрування. 

3.2.4. Вступ

У вступі коротко викладають:

- мета дипломного проекту (магістерської роботи) й область застосування;

- оцінку сучасного стану проблеми, відзначаючи існуючі недоліки в даній області;

- актуальність випускної роботи.

Обсяг вступу повинен не перевищувати 7 сторінок рукопису. 

3.2.5. Основний текст випускної роботи

Основна й спеціальна частини дипломного проекту (магістерської роботи), розділи з охорони праці й економіки являють собою основний текст пояснювальної записки. Дані, викладені в цих розділах, повинні бути достатніми для розкриття сутності випускної роботи, тобто мають розкривати й обґрунтовувати прийняті рішення й отримані результати. При викладені суті випускної роботи особливу увагу варто приділяти новим рішенням, а також питанням надійності, безпеки, ресурсозбереження та екології. Якщо в пояснювальній записці необхідно навести повні докази, наприклад, математичні, чи подробиці дослідження, їх розміщують у додатках.

Основний текст пояснювальної записки викладають, розділяючи матеріал на розділи, що, у свою чергу, можуть поділятися на підрозділи, пункти й підпункти. Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію. 

3.2.6. Висновки

Висновки розміщують безпосередньо після викладення основного тексту випускної роботи з нової сторінки. У них наводять оцінку отриманих результатів роботи, у тому числі негативних, з урахуванням сучасних тенденцій вирішення поставленої задачі, передбачувані області застосування та економічну чи соціальну значущість випускної роботи. Текст висновків рекомендується розбивати на пункти. 

3.2.7. Список використаних літературних джерел

Перелік літературних джерел, на які є посилання в тексті пояснювальної записки, варто наводити після висновків, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях пояснювальної записки повинні бути посилання на всі використані літературні джерела. Бібліографічні описи в переліку посилань слід наводити в порядку, в якому вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті пояснювальної записки. Бібліографічні описи посилань у списку треба наводити відповідно до діючих стандартів з бібліотечної і видавничої справи. 

3.2.8. Додатки

У додатки вміщують матеріал, який є необхідним для розкриття суті дипломного проекту (магістерської роботи), але включення якого в основну частину може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу, а також той матеріал, що не може бути послідовно розміщений в основній частині через великий обсяг. У додатки можуть бути включені:

- додаткові ілюстрації чи таблиці;

- матеріали, які через великий обсяг чи форми подання не можуть бути внесені в основну частину (оригінали фотографій, проміжні математичні докази, формули, розрахунки, протоколи випробувань, інструкції, методики, описи комп’ютерних програм і т.д.);

- опис нової апаратури і приладів, які використовувалися при проведенні експериментів. 

3.3. Загальні вимоги до оформлення тексту 

Пояснювальну записку оформляють на білому папері формату А4 (210 х 297 мм). Допускається використання аркушів формату А3 (297 х 420 мм), коли це необхідно.

Титульний аркуш дипломного проекту представлений в додатку Б, а для магістерської роботи – у додатку В. При його заповненні перенесення слів не дозволяється, крапки наприкінці назв кафедри, спеціальності й теми випускної роботи не ставляться. На титульному аркуші повинні бути підписи, ініціали й прізвища завідувача кафедри, автора випускної роботи, керівника проекту й консультантів з вказівкою стосовних до них розділів. У відповідних місцях мають бути проставлені дати.

Завдання на дипломний проект (магістерську роботу) оформлять на бланку НУХТ (додаток Г, додаток Д). Як і на титульному аркуші перенесення слів у назві теми дипломного проекту (магістерської роботи) не дозволяється і крапки наприкінці назв не ставляться. На бланку повинні бути зазначені номер і дата наказу по НУХТ, яким була затверджена тема дипломного проекту (магістерської роботи), проставлені у відповідних місцях (за формами бланків) підписи, дати, ініціали і прізвище завідувача кафедри, студента, керівника, консультантів з відповідних розділів.

Усі матеріали в пояснювальній записці розміщують тільки на одній стороні сторінки (виняток – бланк завдання) з дотриманням наступних параметрів сторінки: поля зверху, зліва, знизу – не менше 20мм, справа – не менше 10мм.

Текст пояснювальної записки може бути написаний від руки чи надрукований. У першому випадку текст пишуть акуратно темними чорнилами чи пастою (чорного, темно-фіолетового, темно-синього кольору) з відстанню між рядками 8-10 мм (20-25 рядків на сторінку). Весь текст має бути написаний чорнилами (пастою) одного кольору і відтінку. Застосування інших кольорів (крім зазначених) не дозволяється.

При застосуванні ЕОМ рекомендується використовувати стандартний шрифт Times New Roman, розмір 14пт. Текст друкують через півтора інтервали з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення та висотою букв і цифр не менше 1,8мм.

Окремі слова, формули, знаки, що вписуються у надрукований текст, повинні бути чорного кольору. Щільність вписаного тексту повинна бути максимально наближена до щільності основного тексту.

Виявлені помилки в текстових документах усувають за допомогою наклеювання поверх помилки (букви, слова) білого паперу тієї ж фактури й нанесенні нових написів. Допускається застосування спеціальних коригувальних засобів (типу "Штрих", "Редактор" і т.д.). Необхідно, щоб число виправлень на сторінці було мінімальним. При наявності на сторінці більше 4-5 виправлень вона повинна бути передрукована заново.

Текст пояснювальної записки поділяють на розділи, підрозділи, пункти. Заголовки розділів слід розташовувати посередині окремого рядка й друкувати прописними буквами без крапки наприкінці, не підкреслюючи ("РОЗРОБКА СХЕМИ ... " і т.д.). Кожен розділ повинен починатися з нової сторінки. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. Якщо заголовок складається з двох чи більш речень, їх розділяють крапкою.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів треба починати з абзацу і друкувати малими літерами, крім першої прописної, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Допускається назву пунктів і підпунктів писати на одному рядку з основним текстом.

Абзацний відступ повинен бути однаковим по всьому тексту і рівним п’яти знакам (не менше 1 см).

Не допускається розміщувати найменування розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після нього розташований тільки один рядок тексту. 

3.4. Нумерація 

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул проставляється арабськими цифрами без знака №.

Складові частини пояснювальної записки нумерують таким чином:

- розділи нумерують у межах усієї пояснювальної записки арабськими цифрами з крапкою, наприклад, “5. АНАЛІЗ СИСТЕМИ”;

- підрозділи – у межах розділу двома арабськими цифрами з крапкою. Перша цифра вказує номер розділу, до якого відноситься підрозділ, друга цифра – безпосередньо номер підрозділу. Наприклад, “6.1. Аналіз похибки системи...”;

- пункти – у межах підрозділу трьома арабськими цифрами з крапкою, вказують також номери підрозділу і розділів, до яких він відноситься, наприклад, “6.1.2.Динамічні похибки системи...”.

Перерахування в тексті позначаються арабськими цифрами з дужкою, наприклад, 1) , 2) , 3) і т.д.; наприкінці ставлять крапку з комою.

У пояснювальній записці здійснюють наскрізну нумерацію сторінок арабськими цифрами без крапки наприкінці. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті.

Титульний аркуш, завдання, реферат, зміст і перша сторінка вступу включаються в загальну нумерацію, але номери на них не ставляться.

Ілюстрації (рисунки, схеми, графіки, фотографії, діаграми) слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, чи на наступній сторінці. Вони нумеруються в межах кожного розділу двома арабськими цифрами з вказівкою номера розділу, до якого вони відносяться, і порядкового номера ілюстрації. Номер ілюстрації ставлять перед назвою, наприклад, “Рис. 2.1 Електрична схема”. Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна перенести її на інші сторінки, при цьому назву ілюстрації розміщують на першій сторінці, а дані, що її пояснюють, – на кожній сторінці, під ними вказують: Рис. ____, стор. ___.

Таблиці нумерують двома арабськими цифрами з порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться в додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою. Позначення "Таблиця... " ставлять перед відповідним заголовком у лівому верхньому куті (рис. 1). 

Таблиця _____  ______________________

       (номер)        (назва таблиці)    

Рис. 1. Приклад оформлення таблиці. 

Якщо рядки чи графи таблиці виходять за формат сторінки, її поділяють на окремі частини, поміщаючи одну частину під іншою, та переносячи на наступну сторінку. При розподілі таблиці на частини слід пронумерувати арабськими цифрами графи першої частини таблиці, які треба повторити у продовженні таблиці. Можна також у продовженні таблиці повторити її “шапку”. Слово « Таблиця ___» вказують один раз ліворуч над першою частиною таблиці, а над іншими частинами пишуть «Продовження таблиці ___» з вказівкою її номера.

Цифрові величини, що поміщаються в таблицю, повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Дробові числа наводять у вигляді десяткових дробів. Одиниці виміру величин вказують в підзаголовках граф через кому.

Якщо таблиця або ілюстрація мають великі розміри, що не вміщуються на сторінку формату А4, їх можна розташувати на альбомній сторінці формату А4 або використати сторінку формату А3.

Формули і рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули чи рівняння повинно бути не менше одного вільного рядка. Формули нумерують у межах кожного розділу двома арабськими цифрами через крапку, з указівкою номера розділу, до якого дана формула відноситься та порядкового номеру формули в розділі. Номер указують з правої сторони сторінки на рівні формули в круглих дужках, наприклад, (3.1), що означає – перша формула з третього розділу. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, наводять безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі чи в рівнянні. Перший рядок пояснення варто починати без абзацу словом “де” без двокрапки, наступні пояснення наводять в рядок. Перенос формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконання операції, причому знак операції на початку наступного рядка повторюють.

Додатки позначають (якщо їх декілька) послідовно прописними буквами українського алфавіту. Сторінки в додатках нумерують відповідно до наскрізної нумерації, прийнятої в пояснювальній записці й обговорених вище правил. У нумерації таблиць, формул та ілюстрацій ставиться відповідна буква і цифра, розділені крапкою, наприклад, “Рис.В.1.” – перший рисунок додатку В. При цьому буква відповідає даному додатку, цифра є порядковим номером даної таблиці, формули чи ілюстрації в цьому додатку. 

3.5. Ілюстрації 

Рисунки, схеми, графіки, діаграми виконують тими ж чорнилами, тушшю, пастою, що й основний текст пояснювальної записки, або на принтері. Фотографії та інші ілюстрації, що не можуть бути виконані на білому папері для письма, повинні наклеюватися на аркушах паперу, на яких пишеться пояснювальна записка.

Ілюстрації можуть розташовуватися на сторінці безпосередньо в тексті або на окремих аркушах, у тому числі по кілька ілюстрацій на одній сторінці. Кожна ілюстрація повинна мати найменування, а при необхідності пояснювальні дані, що розташовуються під нею. Крім формату А4 для ілюстрацій, включаючи таблиці, дозволяється використовувати папір більшого формату аж до A3. Такий аркуш складається відповідно до формату, використаного в пояснювальній записці, й при нумерації враховується як одна сторінка. 

3.6. Посилання 

Посилання в тексті на використані літературні джерела дають у квадратних дужках, де при необхідності можуть вказуватися і конкретні сторінки. Наприклад, [8], або [3, с.21]. Посилання на формули дають у круглих дужках, наприклад, “формула (4.1)...”, на ілюстрації – без дужок, наприклад, “Схема, показана на рис. 2.1.”. 

3.7. Список використаних літературних джерел 

Список використаних літературних джерел розміщують після висновку. Список складають в порядку появи посилань у тексті пояснювальної записки або в алфавітному порядку. У список включають тільки ті джерела, на які є посилання в тексті. Приклади бібліографічного опису використаних джерел наводяться нижче.

Книга з числом авторів від одного до трьох:

- Хорвиц П. , Хилл У. Мистецтво схемотехніки: В 2т. : Пер. с анг. - М. : Світ 1983. -Т.1.-598с.;т.2,-590с.

- Томас Р.К. Комутаційні пристрої: Довідник. - М. : Радіо і зв’язок, 1989.-144с.

Книга з числом авторів більше трьох чи видана за редакцією одного чи декількох авторів:

- Розробка й оформлення конструкторської документації РЕА: Довідковий посібник /Е.Т. Романічева та ін. - М. : Радіо і зв’язок, 1984. -249с.

Статті зі збірників і періодичних видань:

- Іванченко Є.Д. Корекція характеристик перетворювачів частоти. - 3 кн. Напівпровідникові прилади в техніці зв’язку Вип.4./ За ред. І.Ф. Миколаївського. -М. : Зв’язок, 1999.

Промислові каталоги, прейскуранти, технічна документація:

- Прейскурант N-36-05(08) . Оптові ціни на радіодеталі загального застосування. Введе с 1 січня 1997 р. -М: Прейскурантвидав, 1998.

- Операційні підсилювачі (довідкові матеріали). Укл. В.М. Кунов; Фірма “Системи електроніки і медицини”. - Новосибірськ, 1992. -48с. Мікро - ЕОМ "Електроніка ДО1-10" . Програмне забезпечення. Керівництво оператора. І1.00001-013401, 1980. -38с.

Авторські свідоцтва і патенти:

- А.с.1007080 СРСР, МКИ З046 10/04. Пристрій для виміру часу встановлення перехідного процесу / В.А.Телець, В.П.Дегтяренко, А.Н.Щавельін //Відкриття. Винаходи. 1983. N11.

- Пат. США N-4050242 США, МКИ F 02 С 3/06 Пристрій відображення інформації/.D.J.Dusa (США) Заяв. 30.12.92. Опубл. 25.04.94. НКИ 60-204, 3с., 2л. мул.

Звіти про НДР:

- Дослідження супертвіст - ефекту в ЖКІ: Звіт НДР (заключний) /Укр. заочн тех. ін-т. ; Керівник В.М.Шарода. - ОЦО 102334; N ГР 80057138; Інв. N Б11897 - М. 1989. - 90 с. 

3.8. Додатки 

Додатки слід оформляти як продовження пояснювальної записки на її наступних сторінках. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої прописної симетрично тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої прописної має бути надруковане слово “Додаток ___” і прописна буква, що позначає додаток. Для позначення додатку використовують прописні букви українського алфавіту. Один додаток позначається як “Додаток А”.

Рисунки, таблиці, формули, що вміщуються в додатку, нумерують арабськими цифрами в межах кожного додатку. Наприклад, “Таблиця А.2.” – друга таблиця додатку А. Посилання в тексті на додатки, таблиці і рисунки повинні містити номер додатку, наприклад, “... наведені в додатку В”, “... на рисунку В.1.”.

Додатки повинні мати загальну з іншою частиною пояснювальної записки наскрізну нумерацію сторінок.

У додатки звичайно виносять допоміжні матеріали або ті, які важко розмістити в основній частині пояснювальної записки (фотографії, великі схеми й таблиці, довідкові дані і т.д.) 

3.9. Обсяг і оформлення пояснювальної записки 

Обсяг пояснювальної записки повинен складати 80-100 сторінок без додатків. Допускаються деякі відхилення в обидва боки з урахуванням особливостей оформлення пояснювальної записки й характеру випускної роботи.

Пояснювальна записка (разом із додатками) має бути переплетена. Допускається використання тільки твердої обкладинки.

Не допускається застосування як обкладинки скріплення швидкозйомними фіксаторами, а також м’яких обкладинок. 

3.10. Вимоги до оформлення демонстраційних матеріалів 

3.10.1. Зміст і обсяг

В якості демонстраційних матеріалів використовують креслення та плакати.

У демонстраційні матеріали виносять основні дані дипломного проекту (магістерської роботи), що допомагають студенту при захисті найбільш ефективно доповісти членам ДЕК мету і завдання роботи, методи їх досягнення та отримані результати. Кількість демонстраційних матеріалів для спеціалістів – не менше 6 аркушів, а для магістрів – 7 аркушів формату А1. Зміст і кількість конкретних аркушів визначається завданням на дипломне проектування (магістерську роботу) і може коригуватися до моменту затвердження теми випускної роботи.

У разі представлення в ДЕК закінчених розробок (діючих макетів, виробів чи пристроїв) вони можуть бути зараховані за демонстраційний аркуш (конструкторське креслення) і загальна кількість плакатів може бути зменшена на один аркуш. 

3.10.2. Правила оформлення

Демонстраційні матеріали оформляють як креслення, за діючим ДСТУ. На кожному аркуші повинен бути штамп (додаток К), заповнений відповідним чином і розташований у правому нижньому куті. Креслення виконують ручним способом (олівцем, чорною тушшю, спеціальними чорними барвними матеріалами) чи машинним за допомогою ЕОМ (у чорних кольорах). Усі креслення виконують на аркушах білого щільного паперу (ватмані) формату А1. Цифри і букви повинні бути досить великими (розміром 1,5-3см). Ступінь заповнення графічним матеріалом плаката не менше 75%.

Виявлені помилки у кресленнях та плакатах не дозволяється усувати за допомогою наклеювання поверх помилки білого паперу і нанесення нових написів. У разі друкування аркушів з використанням ЕОМ допускається застосування спеціальних коригувальних засобів (типу "Штрих", "Редактор" і т.д.). Кількість виправлень на аркуші має бути мінімальною. При наявності більше 4-5 виправлень аркуш необхідно передрукувати заново.

Допускається виконувати демонстраційні матеріали іншими способами і меншими форматами (слайди, листові діапозитивні плівки, відеороліки і т.д.), якщо в аудиторії є необхідне обладнання. У цьому випадку для кожного члена ДЕК необхідно виготовити комплект копій формату А4 з усіх демонстраційних матеріалів.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. ДСТУ 3008-95 "Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення", чинного від 1.01. 1996 р.

2. Бюлетень ВАК України. - 2000. - №2.

Додаток А

Зразок оформлення індивідуального технічного завдання до випускної роботи 

А.1. Бланк індивідуального технічного завдання до дипломного проекту за напрямом “Електропостачання промислового району”

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра “Електропостачання промислових підприємств”

 

ЗАВДАННЯ

на дипломне проектування 

Студент _Соловей Олександр Віталійович_ спеціальність 7.09 06 03 – “Електротехнічні системи електроспоживання” курс __6___, група _ЕЛ-6-1

Тема проекту: “Розвиток електропостачання промислового району “В””.

Спроектувати електричну мережу промислового району при підключенні до існуючої мережі ПС6. Схема розташування існуючих підстанцій та ПС6, що вводитися до експлуатації, а також марка, переріз і довжина повітряних ліній електропередачі показані на рис.1. Характеристика навантаження споживачів усіх підстанцій наведені в табл.. 1. 

 

Таблиця 1. – Характеристика споживачів підстанцій:

№ п/п	Розрахункова величина	Од. виміру	Позначення	Підстанції
				1	2	3	4	5	6
1	Найбільше зимове навантаження на нижчій стороні підстанцій.	МВт	Pni	14	22	18	27	19	21
2	Коефіцієнт потужності навантаження		соsi	0,85	0,87	0,85	0.84	0,82	0,84
2	Склад споживачів І категорії		%	-	18	15	11	19	25
3	Склад споживачів ІІ категорії		%	45	29	38	35	39	30
4	Склад споживачів ІІІ категорії		%	65	53	47	54	42	55

Розглянути такі варіанти підключення ПС6 до мережі промислового району “В”:

1) ПС6 підключається до ДЖ1 дволанцюговою повітряною лінією електропередачі;

2) ПС6 підключається в розріз повітряної лінії електропередачі ПС2–ПС3.

3) ПС6 підключається одноланцюговими повітряними лініями електропередачі до ДЖ1 па ПС2;

У пунктах (підстанціях) ____ПС1–ПС6____ повинне бути здійснене зустрічне регулювання напруги. Номінальна напруга мережі низької напруги – 10кВ.

Напруга на шинах джерел живлення ДЖ1 та ДЖ2 при найбільших навантаженнях – __1,05 U_ном__, при найменших навантаженнях _U_ном___, при важких аваріях у мережі__1,07 U_ном_.

Найменше навантаження __45_ % від найбільшого зимового.

Тривалість використання найбільшого навантаження Т_нб = __3500_ годин.

Кліматичний район по товщині стінки ожеледі __2__.

Мінімальний коефіцієнт потужності системи cos φ_г1 = cos φ_г2 = _0,93_.

Питомий річний збиток при відключеннях:
аварійних a = ___6,0___ тис. грн./кВт;
планових b = ___4,5___ тис. грн./кВт.

 

 

А.2. Бланк індивідуального технічного завдання до дипломного проекту за напрямом “Електропостачання району міста”

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра “Електропостачання промислових підприємств”

 

ЗАВДАННЯ

на дипломне проектування 

Студент ___Ковалева Ольга Ігорівна         ____ спеціальність 7.09 06 03 “Електротехнічні системи електроспоживання” курс __5__, група _ЕН-5-6__

Тема проекту: “Електропостачання району міста “Б””.

Спроектувати електричну мережу житлового району міста, схема якого показана на рис. 1. Масштаб 1:5000.

Характеристика споживачів мікрорайону наведена в табл. 1 і 2. В якості джерела живлення розглянути понижуючу підстанцію 110/10кВ, що розташована північніше від межі мікрорайону на відстані 3км.

Зробити техніко-економічне порівняння варіантів мережі 10кВ:

1) на межі мікрорайону встановлено розподільчий пункт 10кВ;

2) мережу 10кВ виконано без розподільчого пункту.

 

 

Таблиця 1 – Характеристика громадських і комунально-побутових споживачів мікрорайону 

 

Таблиця 2 – Характеристика житлових будинків мікрорайону 

 

А.3. Бланк індивідуального технічного завдання до дипломного проекту за напрямом “Електропостачання промислового підприємства”

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 

НАЦІОНАДБНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра “Електропостачання промислових підприємств”

 

ЗАВДАННЯ

на дипломне проектування 

Студент _Костенко Олександр Петрович_ спеціальність 7.09 06 03 “Електротехнічні системи електроспоживання” курс __6___, група _ЕН-6-1__

Тема проекту: “Розвиток електропостачання промислового підприємства “А””.

Спроектувати електричну мережу промислового підприємства, генеральний план якого подано на рис.1, а характеристика електричних навантажень його цехів – у табл. 1. Масштаб 1:2500. Характеристика споживачів ремонтно-механічного цеху наведена в табл. 2.

Живлення здійснюється від підстанції енергосистеми, на якій встановлено два триобмоточних трансформатори потужністю 6300 кВА кожний і номінальною напругою 110/10 кВ. Відстань від підстанції енергосистеми до промислового підприємства 6,4 км.

 

Додаток З

Зразок оформлення реферату 

Реферат 

Представлений дипломний проект включає пояснювальну записку і 6 аркушів графічної частини. Пояснювальна записка складається з 98 стор., 33 табл., 11 рис., списку використаної літератури з 43 джерел і 5 додатків.

Дипломний проект присвячено питанням проектування системи електропостачання мікрорайону міста. На підставі результатів розрахунку навантажень споживачів, розташованих на території мікрорайону, визначено кількість трансформаторних підстанцій та раціональні місця їх розташування. Розроблена схема електропостачання. Виконані розрахунки струмів КЗ. Запропоновано обладнання, яке слід встановити на трансформаторних підстанціях. Розроблено метод визначення місць пошкодження кабельної мережі. Доцільність використання розробленої системи живлення мікрорайону підтверджена результатами розрахунку техніко-економічних показників. Розроблено заходи з охорони праці при виконанні монтажу кабельних мереж.

СПОЖИВАЧІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ, ТРАНСФОРМАТОРНІ ПІДСТАНЦІЇ, СХЕМА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ, МЕРЕЖІ ЖИВЛЕННЯ.

 

Додаток К

Зразок штампу 

На рис. К.1. наведено зразок штампу з основними розмірами, а на рис. К.2 і рис. К.3 – приклад його заповнення для аркушів графічної частини інженерів та магістрів відповідно.

Примітка:

* – рік;

** – три останні цифри залікової книжки;

*** – тип креслення: 1 – структурна схема;  2 – функціональна схема;  3 – принципова схема;  4 – схема з'єднань;  5 – схема підключення;  6 – загальні схеми, характеристики, ілюстрації;  7 – розташування.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!