Методичні рекомендації до оформлення курсової роботи

Структура роботи. Робота складається зі Вступу, Розділів (у разі необхідності – і з підрозділів), Висновків, Списку використаних джерел та літератури, Додатків (у разі необхідності). Кожна структурна частина роботи починається з нової сторінки. Назва структурної частини наводиться посередині сторінки великими літерами (14 кегль Times New Roman жирний, CapsLock):

ВСТУП 

Текст вступу починається з абзацу після пропущеного рядка.

Вступ. Має містити аналіз актуальності теми дослідження, формулювання мети і завдань дослідження, визначення того, що є предметом і об'єктом дослідження, встановлення хронологічних і територіальних рамок дослідження, аргументацію структури роботи.

Бажаним є висвітлення особистого внеску автора в розробку даної проблематики та апробації результатів наукового дослідження в публікаціях автора та у вигляді виступів на наукових конференціях.

Аналіз джерельної бази роботи, історії дослідження проблеми та дослідницької методики може бути як структурною частиною вступу, так і предметом окремого розділу роботи. Загальна кількість використаних джерел та літератури наводиться у Вступі.

Основна частина роботи. Кожен розділ починається з наведення номеру розділу та його назви:

Розділ 1. НАЗВА РОЗДІЛУ 

Текст розділу розпочинається з абзацу після пропущеного рядка.

В разі необхідності розділи розбиваються на підрозділи. Вони нумеруються та мають свою назву. Номер підрозділу складається з двох цифр: з номера розділу та порядкового номера власне підрозділу. Новий підрозділ починається з абзацу після вільного рядка. Номер та назва підрозділу друкується шрифтом 14 кегль Times New Roman жирний маленькими буквами. Текст підрозділу друкується відразу за його назвою:

1.1. Назва підрозділу. Текст підрозділу.

Текст розділу не може починатися з назви підрозділів: їм має передувати коротенький вступ, де формулюється предмет дослідження у підрозділі та аргументується обрана структура підрозділу.

Підрозділи в разі необхідності поділяються на більш дрібні структурні одиниці. Вони нумеруються, їх номер складається з номера розділу, номера підрозділу та порядкового номера самої структурної одиниці. Її назва наводиться з абзацу без пропуску рядку і друкується курсивом.

1.1.1. Назва структурної одиниці підрозділу. Текст структурної одиниці.

Текст підрозділу не може починатися з назви більш дрібної структурної одиниці.

Кожен розділ (а для спеціалістів і магістрів в разі необхідності – й підрозділи) мають закінчуватися висновками, які логічно підсумовують розгляд матеріалу в кожному розділі та в цілому узгоджуються з перспективною метою роботи.

Посилання. Розміщуються в Переліку посилань, який міститься наприкінці кожного розділу. Від тексту розділу він відокремлюється вільним рядком, не має назви і друкується через 1 інтервал шрифтом Times New Roman звичайний, кегль 14. Перелік посилань складається за порядком згадування посилань у тексті розділу.

При цьому в тексті в кінці речення наводиться лише номер посилання у вигляді верхнього індексу:

Текст речення в розділі¹. Текст наступного речення.

У Переліку посилань посилання мають мати такий вигляд:

¹ Прізвище І.П. Назва монографії. – Одеса, 2001. – С. 15. (Звертаємо увагу, що вказівка на видавництво тут опускається).

² Прізвище І.П. Назва статті // Назва збірки. – Одеса, 2004. – С. 511. (Звертаємо увагу, що крапка перед косими рисками не ставиться).

³ Прізвище І.П. Назва статті // Назва журналу. – 2003. – № 1. – С. 122-123.

В разі повторного посилання на ту саму роботу, коли посилання йдуть поспіль:

⁴ Там само. – С. 128.

Якщо здійснюється посилання на одну й ту саму сторінку одної праці поспіль:

⁵ Там само.

В разі повторного посилання на будь-яку роботу:

⁶ Прізвище І.П. Вказ. пр. – С. 125.

За наявності у Переліку посилань кількох праць одного автора необхідно наводити назву праці щоразу, коли посилання не йдуть поспіль, опускаючи при цьому елементи бібліографічного описання з вказівкою міста та року видання:

⁷ Прізвище І.П. Назва монографії. – С. 125.

Якщо доцільним є посилання відразу на декілька робіт різних авторів або одного автора, в переліку посилань вони подаються або в алфавітному, або хронологічному порядку, який вважає доцільним автор роботи і відокремлюються крапкою з комою.

Зразок оформлення посилань у Переліку посилань див. у Додатку 2.

Висновки. Заключна частина роботи має бути спрямована на висвітлення основних результатів, отриманих в ході роботи над темою.

Основним завданням даного розділу є розв'язання основних завдань дослідження, які були сформульовані у вступі. Для цього слід підсумувати основні висновки, зроблені наприкінці кожного розділу роботи, та розглянути їх у світлі загальної мети дослідження.

Оскільки саме тут в акумульованому вигляді висвітлюються основні здобутки автора дипломного твору в галузі обраного напрямку дослідження, у висновковій частині роботи слід уникати історіографічних нарисів та полеміки з іншими авторами.

Доцільним вважається окреслення особистого внеску автора в розробку проблеми та наукової новизни отриманих висновків.

Список використаних джерел та літератури. Наводиться в кінці роботи і не входить до загальної кількості обсягу роботи. Накопичені під час написання роботи бібліографічні описи усіх вивчених джерел і літератури слід ретельно систематизувати й розташувати у певній послідовності за відповідними розділами.

Вивчені джерела у “Списку” поділяють, як правило, на опубліковані джерела та архівні матеріали. Опубліковані джерела можуть бути розподілені на: документи і матеріали, наративні (оповідні) джерела (мемуари, щоденники, листування і т. ін.); пресу тощо. Послідовність розміщення цих груп джерел між собою у “Списку”, залежить від характеру обраної теми та їх значення для її висвітлення. Використану у дипломній роботі літературу розташовують після джерел і, як правило, не підрозділяють на окремі структурні елементи. Опис кожної роботи починається з нового рядка з абзацу. Кожна частина “Списку” побудована за алфавітом і не нумерується.

У “Списку” подають повні бібліографічні дані про документ, які містять інформацію про автора, назву роботи, місце видання, назву видавництва, рік видання та повну кількість сторінок:

Прізвище І.П. Назва монографії. – К.: Вища школа, 1999. – 144 с.

Прізвище І.П. Назва статті // Назва журналу. – 1999. – № 3. – С.5-10.

Прізвище І.П. Назва статті // Назва збірки. – Одеса: Астропринт. – 1999. – С.5-25.

Треба розпочинати список з літератури кириличного алфавіту, а потім – література іншими алфавітами.

Додатки до роботи розміщують у кінці праці після висновків. Це можуть бути ілюстрації, карти, графіки, окремі рідкісні й найбільш важливі документи, що раніше не залучалися науковцями тощо. Нумерація сторінок у Додатках подається окремо, а якщо обсяг додатків завеликий, то їх переплітають окремою текою. Як правило, додатки не входять в загальний обсяг роботи.

Якщо додатки є результатом наукової творчості автора роботи, визначають наукову новизну даного твору та особистий внесок автора в розробку даної проблеми, то вони входять до загального обсягу роботи.

У випадку, якщо ілюстративний та статистичний матеріал, наведений у додатках, запозичений з інших наукових джерел, додатки мають супроводжуватися переліком посилань.

За наявності додатків різного роду (таблиць, рисунків, карт тощо) вони групуються таким чином, щоб найповніше ілюструвати проблему, що розглядається. В такому випадку доцільним є створення переліку додатків із зазначенням сторінок, на яких вони розміщуються. Тоді додатки нумеруються у порядку їх розміщення.

Додатки мають бути узгоджені з основним текстом роботи та зі списком джерел й літератури.

Зразок оформлення “Списку вивчених джерел та літератури” 

СПИСОК ВИВЧЕНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

ДЖЕРЕЛА

Опубліковані джерела

Документи і матеріали

Базові тексти ісландської “Gelehrte Urgeschichte”. Свідчення Сноррі Стурлуссона про ранній період Східної Європи // Пріцак О. Походження Русі: Стародавні скандинавські джерела (крім ісландських саг). Т.1. / Ін-т сходознавства ім. А.Кримського НАН України; Редкол.: Пріцак О.(гол. ред.) та ін. – К.: Обереги, 1997. – С.679-705.

Политические и культурные отношения России с югославскими землями в ХVІІІ ст.: Документы / Сост. Бажова А.П. и др.; Отв. ред. Нарочницкий Л.И., Петрович Н. – М.: Наука, 1984. – 430 с.

Революционное правительство Франции в эпоху конвента (1792-1794). Сборник документов и материалов / Пер. Фрейберг Н.П. – М.: Изд-во Коммунистической академии, 1927. – 719 с.

Спогади

Гарибальди Дж.  Мемуары / Пер. Бондарчук В.С. и Фридмена Ю.А. – М.: Наука, 1966. – 468 с.

Дорошенко Д.  Мої спомини про недавнє минуле (1914-1918) // Український історичний журнал. – 1992. – №9. – С.145-155.

Федоренко Н.Т. Сталин и Мао Цзе дун // Новая и новейшая история. – 1992. – №5. – С.26-113.

Листування

Валуєв П.А., Тройницкий А.Г.  Из  писем  А.Г.Тройницкого  // Русская старина. – 1899. – №10. – С.231-239.

Герцен А.И.  Н.П.Огареву.  19/7 августа 1859 г. // Сбор. соч. в 30 т. Т.26. – М.: Изд-во АН СССР, 1962. – С.288-289.

Листи В.Антоновича до М.Грушевського // Український історик. – 1993. – №1-4. – С.157-169.

Преса

Известия Одесского губернского революционного комитета и губернского революционного комитета Коммунистической партии (большевиков) Украины. – 1921. – Січень-березень.

На вахте. Орган ЦК союза рабочих водного транспорта. – 1926-1932.

Основа.  Южнорусский  литературный  ученый  вестник. – 1861-1862.

Архівні матеріали

Центральний державний історичний архів України, м.Київ (ЦДІАК). – Ф.274. (Київське губернське жандармське управління). – Оп.1. – Спр.3760 (Огляд найважливіших дізнань зі справ про державні злочини, учинених у жандармських управліннях Імперії. Липень-вересень 1881р.).

Державний архів Одеської області (ДАОО). – Ф. Р-41 (Одеське губернське статистичне бюро). – Оп.1. – Спр.3 (Склад членів профспілок у м. Одесі у 1917-1920 рр.).

Державний архів Харківської області (ДАХО). – Ф.3 (Харківський губернатор). – Оп.15. – Спр. 67 (Про нагляд).

ЛІТЕРАТУРА

Археологический сборник. Вып.31 – СПб.: Искусство, 1991. – 141 с.

Верт Н. История советского государства. 1900-1991 : Пер. с фр. – 2-е изд. – М.: Весь мир,1997. – 544 с.

Виппер Р.Ю. История нового времени. – К.: Ника-Центр, 1997. – 624 с.

Галкин И.С. Дипломатия европейских держав в связи с освободительным движением народов Европейской Турции в 1905-1912гг. – М.: Изд-во МГУ, 1960. – 266 с.

Есть  город  у моря: Краеведческий сборник / Сост. Гаврилов Ю.А., Голубовский Е.М. – Одесса: Маяк, 1990. – 351 с.

Ильинская В.А. Скифы днестровского лесостепного Левобережья (курганы Посулья). – К.: Наукова думка, 1968. – 267 с.

Колінгвуд Р. Дж. Ідея історії / Пер. з англ. Мокровольський О. – К.: Основи,1996. – 615 с.

Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919-1928) – К.: Основи, 1996. – 396 с.

Лаппо-Данилевский А.С. История русской общественной мысли и культуры ХVIІ-ХVIІІ вв. – М.: Наука, 1990. – 293 с.

Ленін В.І. Україна і поразка правлячих партій Росії // Повне зібрання творів. Т.32. – С.342-344.

Мала  енциклопедія етнодержавознавства / Редкол.: Римаренко Ю.І. (відп.ред.) та ін. – К.: Довіра : Генеза, 1996. – 942 с.

Морозов Г.И. Лига наций: взгляд через полвека // Вопросы истории. – 1992. – №2-3. – С.162-167.

Панченко П.П. Деформації в розвитку українського села у 80-х на початку 90-х років // Український історичний журнал. – 1992. – №1.– С.18-29.

Трембицький В. Українська консульська служба. 1918-1924 роки // Літературна Україна. – 1990. – 9 серпня.

Українські січові стрільці. 1914-1920. Репринтне видання 1935 р. – Львів: Слово, 1991. – 160 с.

Ульяновский Р.А. Джавахарлар Неру – эволюция политических взглядов // Вопросы истории. – 1986. – №1. – С.57-67.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!