Положення про курсову роботу для спеціальності Ділової іноземної мови та перекладу

Положення про курсову роботу на кафедрі ділової іноземної мови та перекладу 

Частина 1. Загальні положення 

1.1. Курсова робота є переважно практичною роботою, у якій студент повинен продемонструвати рівень своїх перекладацьких знань, навичок та умінь. Курсова робота розглядається як важливий етап підготовки перекладача-практика.

1.2. Метою курсової роботи є інтегрування мовної та перекладацької підготовки для вирішення конкретного завдання, зміст якого відповідає типовим завданням, що можуть виникати у перекладацькій практиці. Крім того, при підготовці курсової роботи студенти систематизують, розширюють і закріплюють теоретичні знання та практичні навички і уміння, засвоєні під час навчання на протязі періоду, що передував цьому.

1.3. Тематика курсових робіт затверджується на засіданні кафедри у вересні кожного року. Студентам надається право вибору теми курсової (за погодженням з керівником).

1.4. Керівник видає студенту графік виконання курсової роботи (див. додаток), на основі якого відбувається контроль та самоконтроль роботи студента. Графіки затверджуються (разом з темою курсової роботи) на засіданні кафедри у вересні. Крім того керівник рекомендує студенту літературу та інші джерела, знайомство з якими необхідне для проведення дослідження; проводить систематичні консультації; перевіряє виконання роботи (частинами та в цілому); подає роботу на кафедру (з відповідною оцінкою) для рекомендації до захисту.

Частина 2. Вимоги до виконання курсової роботи

2.1. Структура.

Курсова робота включає такі компоненти:

1) титульна сторінка;

2) зміст;

3) вступ;

4) основна частина ;

5) список використаних джерел;

6) анотація англійською мовою

7) додатки 

2.1.1. ТИТУЛЬНА СТОРІНКА є уніфікованою для всіх робіт, виконаних на кафедрі (див. додаток). Сюди вдруковується назва роботи та прізвища виконавця і наукового керівника. 

2.1.2. “ЗМІСТ” включає перелік назв розділів та підрозділів із зазначенням номерів сторінок, на яких вони починаються (див. додаток). 

2.1.3. “ВСТУП” включає такі обов’язкові компоненти: 1) мета роботи; 2) матеріали, використані для перекладу. Кожен з названих компонентів розпочинається з нового рідка та виділяється.

Мета роботи

Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

Матеріали, використані для перекладу

Подається перелік матеріалів, використаних для перекладу, їх загальна характеристика та обґрунтування такого вибору. 

2.1.4. Основна частина курсової роботи

Основна частина складається з двох-трьох розділів та додатків. Кожний розділ починають з нової сторінки.

У розділах основної частини подають: 

Розділ 1. Аналіз фонових знань, необхідних перекладачу для перекладу конкретного тексту або текстів. При перекладі художніх текстів сюди можуть входити аналіз відповідної епохи, творчості та стилю автора тощо. При перекладі науково-технічних текстів дається загальна характеристика відповідної галузі, перелік базових понять з їх перекладом українською або англійською мовою, схеми або малюнки технологічних процесів і т. ін. 

Розділ 2 та 3. Переклади та перекладацький коментар. Сюди включають аналіз труднощів, що виникали при перекладі, та перелік перекладацьких прийомів, які використовувалися у цьому процесі. Якщо текст перекладу довгий, то рекомендується помістити його у додаток. 

Список використаної літератури. має включати повний перелік лише тих робіт, на які посилаються в тексті. Обов’язковим є посилання на інших авторів в усіх випадках, коли точка зору автора не є його особистою. Роботи у списку літератури розміщуються за абеткою, при цьому спочатку подаються роботи, назви яких написані кирилицею, а потім – роботи латинським шрифтом. Окремо дається перелік джерел, використаних для перекладу. 

Анотація (див. додаток). 

У додатках доцільно поміщуватиангло-українські та українсько-англійські словники, оригінали перекладених текстів, власні переклади (якщо вони довгі). Додатки нумеруються українськими літерами (наприклад: Додаток А) та повинні мати чіткі назви.

2.2. Вимоги до оформлення 

2.2.1. Курсова робота повинна бути написана українською мовою.

2.2.2. Курсова робота повинна бути надрукованою. Обсяг роботи - 30 (на третьому курсі) та 40 (на четвертому курсі) сторінок комп’ютерного тексту (не враховуючи титульний аркуш, Зміст, Вступ, список літератури та додатки) з одного боку аркуша на білому папері формату А4 (210 ´ 297 мм) з використанням текстового редактора Word, шрифт розміром 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Кількість рядків на одному аркуші – не більше 28. Поля: зліва – 20 мм, справа – 10 мм, вгорі та внизу – 20 мм. Нумерація сторінок – у правому верхньому кутку. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, далі аркуші нумеруються по порядку. 

2.2.3. Список використаної літератури оформляється у відповідності до вимог (див. додаток). 

2.2.4. Посилання у тексті на відповідне джерело у списку літератури слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад [2:12], тобто друге джерело, стор. 12. 

2.2.5. Заголовки структурних частин повинні мати назви і чітко відділятися від тексту відповідних розділів чи параграфів. Заголовки структурних частин дипломної роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Підзаголовки друкують малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку наприкінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком (за виключенням заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3.

Кожну структурну частину роботи (крім підзаголовків) треба починати з нової сторінки. Робота прошивається швидкозшивачем. Вкладати кожну сторінку в окремий файл не треба. 

2.2.6. Кожна таблиця, графік, малюнок тощо повинні бути пронумеровані і підписані (наприклад: Таблиця 3.1. Результати перекладацького аналізу тексту). Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Кожна графа у таблицях повинна мати свою назву, з якої було б чітко зрозуміло, що означають цифри у таблиці. У таблицях та тексті роботи допускаються лише найбільш вживані скорочення, що зафіксовані в словниках. Усі умовні позначення повинні бути пояснені.

Частина 3. Процедура подання та оцінки роботи

3.1. Роботи повинні бути подані на рецензію не пізніше, як за два тижні до засідання кафедри у травні. Рецензенти для кожної роботи затверджуються на засіданні кафедри у квітні. Рецензія повинна відповідати вимогам до рецензій та бути надрукованою. Рецензія підшивається до роботи.

3.2. Оцінювання роботи відбувається за встановленими критеріями ESTC. 

Додаток 1

Міністерство освіти і науки України

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

„ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

Кафедра ділової іноземної мови та перекладу

Факультет інформатики і управління

КУРСОВА РОБОТА 

ПРОБЛЕМА ПЕРЕКЛАДУ УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЙ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ

Харків 2010 р.

Додаток 2 

_________________________

______ курсу, групи __________________

Тема роботи ____________________________

_______________________________________ 

Додаток 4

ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ

бібліографічного опису у списку

джерел, який наводять у курсовій роботі 

Додаток 5

Р е ц е н з і я

факультету іноземних мов Трофімова М.П.

“Розвиток системи англійського артикля учбових білінгвів” 

Робота присвячена дослідженню одного з аспектів гіпотези мовних універсалій, відповідно до якої засвоєння будь-якої мови підкоряється певним закономірностям, що знаходять своє відображення, зокрема, у відносній універсальності послідовності засвоєння мовних структур, незалежно від того, хто, коли і яким чином засвоює конкретну мову. Матеріалом дослідження була вибрана система англійського артикля, засвоєння якого пов’язане з значними труднощами для людей, що вивчають англійську мову як іноземну.

На основі лінгвістичної класифікації, автор виділив 14 ситуацій, сукупність яких покриває всі випадки вживання артикля. Автор виходив з припущення, що якщо тези гіпотези мовних універсалій справедливі, то можна буде виявити універсальну послідовність у засвоєнні компонентів категорії артикля. Така послідовність може бути встановлена на основі ієрархії засвоєння вказаних компонентів, тобто успішності вживання артиклів у кожній конкретній ситуації. Ця успішність була визначена у результаті виконання піддослідними серії дискретних тестів, які були підготовлені автором спеціально для проведення експериментального дослідження.

Результати експерименту переконливо доводять, що у засвоєнні системи англійського артиклю дійсно існує певна послідовність, яка викладена у роботі. Це дозволило зробити висновок про те, що гіпотеза мовних універсалій (в усякому разі, для цього конкретного випадку) має під собою достатнє підґрунтя.

Дослідження проведено з дотриманням вимог, висновки роботи логічні та обґрунтовані.

Недоліки:

1. У роботі не досить чітко визначена різниця між термінами “послідовність засвоєння” та “ієрархія засвоєння”.

2. Останній висновок (с. 52) потребує пояснення: як саме слід враховувати ієрархію засвоєння при складанні програми навчання.

3. Хоча оформлення роботи загалом задовільна, помічений ряд виправлень, що псують загалом позитивне враження від роботи, зокрема на с. 6, 2, 3.

Не дивлячись на вказані недоліки, робота в цілому відповідає вимогам і може бути оцінена на “відмінно”.

Додаток 6 

Положення

Метою написання анотації є демонстрація володіння науковою термінологією та здатність стисло передати англійською мовою основний зміст та результати дослідження. 

Структура та зміст анотації повинні включати такі компоненті: 

2.1. обґрунтування вибору теми дослідження та її актуальності;

2.2. визначення мети дослідження;

2.3. перелік використаних матеріалів;

2.4. опис структури роботи;

2.5. виклад основного змісту роботи;

2.6. висновки.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!