Програма соціологічного дослідження на тему Домінування формальних та неформальних зв’язків у вирішенні проблем мешканцями Львова

Програма соціологічного дослідження: "Домінування формальних та неформальних зв’язків у вирішенні проблем мешканцями Львова»

1. Методологічна частина

1.1 Проблемна ситуація

В умовах сучасності все частіше і частіше сфери життя людини піддаються змінам. При цьому “залишки” Радянського Союзу все ще існують у сучасному українському суспільстві. Сьогодні соціальні зв’язки, які були вкорінені у радянській системі, трансформуються під впливом різних чинників, та набувають інших форм та значень.

На нашу думку, було б доцільним дослідити тенденції щодо використання соціальних зв’язків населенням країни. І визначити, що саме домінує сьогодні – як і в минулому явище «блату» (яке сьогодні представлене рентою і рентоорієнтованою поведінкою) чи все ж, враховуючи те, що Україна стоїть на шляху розвитку демократії та громадянського суспільства, перевага «формальних» шляхів вирішення проблем. Саме це ми і спробуємо дослідити. 

1.2 Тема авторського дослідження

Виходячи з опису проблемної ситуації, тема авторського дослідження може бути сформульована в наступній редакції: "Домінування формальних та неформальних зв’язків у вирішенні проблем мешканцями м.Львова.» 

1.3 Мета та завдання дослідження

Мета: порівняти формальний та неформальний соціальний капітал, яким володіють мешканці м. Львова.

Завдання:

- визначити поширеність використання формального соціального капіталу мешканцями міста;

- дізнатись, чи залучають і як часто мешканці Львова неформальні соціальні зв’язки для реалізації свої цілей;

- визначити дієвість неформального соціального капіталу у процесі вирішення проблем, що виникають серед жителів міста.

- з’ясувати домінування однієї з форм соціального капіталу;

- визначити яку роль відіграють форми соціального капіталу у життєдіяльності людей. 

1.4 Об’єкт дослідження

Об’єкт (за критерієм носія проблеми): населення міста Львова віком від 18 до 60 років.

Об’єкт (за критерієм загальної проблеми): соціальний капітал (формальний та неформальний) як соціокультурний феномен. 

1.5 Предмет дослідження

Предмет дослідження: порівняльний аналіз форм соціального капіталу серед мешканців м.Львова. 

1.6 Теоретична інтерпретація

Капітал – (capital) це основний елемент суспільного багатства, який обмежується конкретними матеріальними формами: грошима і засобами виробництва.

Соціальний капітал – (social capital)узгоджена взаємодія індивідів з метою реалізації власних цілей, яка базується на основі довіри, норм та цінностей, що характерні певному суспільству. Характеризується якістю соціальних зв’язків і має здатність до саморозвитку, при цьому потребує інвестування з боку індивідів для його постійного накопичення. (власне трактування)

Довіра – (trust) віра у надійність людини чи системи (Гідденс, 1991). Ступінь довіри, сформованої в дитинстві до людей і установ, яка часто розглядається як необхідна умова існування хороших довготривалих соціальних відносин. ([1])

Норми – (norms) правила, які формально чи неформально прийняті в групі чи суспільстві.([2])

Цінності –(values) 1. Етичні ідеали і переконання. 2. Основні переконання і цілі індивіда або суспільства. В структурному функціоналізмі Т. Парсонса інтеоріоризовані «загальні цінності» грають велику роль у соціальній інтеграції будь-якого суспільства.([3])

Соціальні мережі – (social network) це сукупність акторів, зв’язків між ними, предметів їхньої взаємодії (матеріальних і нематеріальних) та стійкі моделі цих взаємодій. ([4])

Неформальні соціальні зв’язки – (informal кelations) відносини, які існують в групах і організаціях на основі особистісних прив’язаностей; способи дії, відмінні від формально визначених шляхів чи процедур. ([5])

Формальні соціальні зв’язки – (formal relations) відносинив групах і організаціях, встановлені відповідно з нормами і правилами «офіційної» системи влади. [[6]]

1.7. Робочі гіпотези дослідження

Гіпотеза – підстава: можемо припустити, що рівень поширення формального соціального капіталу є значно більшим, ніж неформального соціального капіталу. 

Гіпотези – наслідок:

- можемо припустити, що більша частина респондентів є активним учасниками громадських організацій;

- можемо припустити, що рівень суспільної довіри у респондентів є достатньо високим;

- можемо припустити, що використання неформальних зв’язків не є поширеним явищем серед мешканців м.Львова і всі проблеми власного характеру вони вирішують, використовуючи «формальні канали»;

2. Методична частина

2.1. Опис методів й технік отримання інформації

Планується провести якісний метод збору інформації, а саме глибинне інтер’ю. Респондентами будуть виступати люди, віком від 18 до 60 років. За допомогою такого методу буде проаналізовано думки респондентів щодо домінування однієї з форм соціального капіталу серед мешканців міста. Аналіз інформації буде здійснюватись відповідно до такого плану: інтерв’ю зі респондентами, транскрипт інтерв’ю, щільний опис, порівняльний аналіз текстів отриманих з розшифровки інтерв’ю, виділення домінуючих форм соціального капіталу.

Гайд глибинного інтерв’ю.

Неформальний соціальний капітал:

1. Згадайте, будь ласка, чи виникали у Вас ситуації, коли Ви не могли власними зусиллями вирішити які-небудь проблеми? Проблеми якого типу у Вас виникали найчастіше?

Хто (люди, організації, установи) найчастіше допомагав Вам у Вашому житті вирішувати Ваші проблеми?

Ваше ставлення до існування «своїх людей» у потрібних місцях?

Як часто і в яких ситуаціях Ви звертаєтесь до них за допомогою?

Спробуйте пригадати ситуацію, коли до Вас «свої люди» звертались за допомогою?

Формальний соціальний капітал:

1. Що ви знаєте про існування громадських організацій у м. Львів?

2. Діяльності якої з організацій Ви берете участь? Чому саме? Як довго Ви є членом цієї організації?

3. Як Ви гадаєте, варто довіряти людям загалом або слід відноситись до них  з обережністю? Поясніть чому?

4. Уявіть ситуацію, до Вас звернулась незнайома для Вас людина і попросила допомоги. Ваші дії.

2.2 Принципи відбору учасників дослідження

Населення м. Львова віком від 18 до 60 років. Для аналізу буде відібрано 4 вікові категорії: 18-25 років; 26- 35 років; 36- 45 років; 46-60 років. З кожної групи буде відібрано по 2 учасники. Вікова градація дасть змогу врахувати вікові особливості у процесі аналізу визначеної проблеми. 

2.3 Часові рамки дослідження

Глибинні інтерв’ю проводитимуться протягом місяця квітня 2012 р. 

2.4 Обгрунтування логіки й методів аналізу даних

Аналіз інтерв’ю обраних респондентів надасть нам можливість отримати за короткий термін надійну інформацію з високою мірою достовірності. Отримані емпіричні дані в процесі опитування, піддаються аналізу інтерв’юером. Інтерв’ю відбувається через особисту бесіду, без посторонніх осіб, що дозволить респонденту почувати себе вільніше і дасть змогу отримати більш точну, правдиву інформацію, особисту думку стосовно відповідної проблематики. 

2.5 Критерії оцінювання надійності та валідності дослідження

Для аналізу обраної нами проблеми обрано респондентів чотирьох вікових категорій, для того, щоб визначити відмінності у сприйнятті респондентів старшого покоління (можливість притаманності їм «радянських залишків») та молодого покоління (жителі вже незалежної України). 

2.6 Обгрунтування етичних засад на проведення дослідження.

Всі учасники дослідження дали усний дозвіл на використання їхніх відповідей у бакалаврській роботі так як воно не нанесе шкоди учасникам та установі де вони навчаються та працюють, а всі отримані результати є конфіденційними і будуть представлені у загальному вигляді. 

2.7 Дослідницька саморефлексія

Глибинне інтерв’ю з респондентами представляють тільки частину необхідної інформації для розкриття обраної проблематики. Для більш достовірних результаів варто було б опитати більшу кількість респондентів, але це завдання буде виконуватись при детальнішому вивченні обраної теми в процесі подальшого навчання. Отримані результати в ході проведення цього дослідження будуть співставлені з кількісними даними, які були зібрані на кафедрі соціології та соціальної роботи у 2011р. студентами молодших курсів. Для вдосконалення результатів дослідження планується провести власне кількісне дослідження при написанні магістерської дипломної роботи.