Методичні вказівки по виконанню курсової роботи з курсу Технологія виробництва плодів на тему Проект закладання плодового саду

I. Методичні  вказівки  по  виконанню  курсової  роботи

1.1. Загальні відомості

Курсове проектування грає важливу роль у навчально-вихованому процесі. Під час виконання курсової роботи студенти поглиблюють та закріплюють теоретичні знання, практичні уміння і навички, оволодівають методикою самостійного складання нескладних проектів, набувають навичок самостійної роботи зі спеціальною та іншою літературою.

Робота виконується у точній відповідності з вимогами та вказівками,до неї.

Виконана курсова робота подається на перевірку не пізніше,як за чотири дні до захисту,щоб викладач міг перевірити її,вказати на можливі недоліки. До наступного дня автор усуває вказані недоліки і провертає викладачеві на повторну перевірку. Після повторної перевірки викладач пише рецензію на роботу,виставляє попередню оцінку і, якщо робота того заслуговує, робить запис:”Допускається до захисту”.

Термін подачі завдання та термін подачі роботи на перевірку вказуються у завданні. Захист згідно затвердженому графіку приймає відповідна комісія, призначена наказом директора.

Якщо робота виявиться неготовою до захисту, або студент не з’явився на захист без поважних причин згідно графіку, він отримує незадовільну оцінку, як і в тому разі, коли він не зміг захистити свою роботу. При одержанні студентом незадовільної оцінки комісія вирішує питання про заміну теми курсової роботи.

Тема курсової роботи з предмету Технологія виробництва плодів, про яку йтиме мова далі,- “Проект закладання плодового саду”.

1.2. Цілі курсової роботи:

• поглиблення та закріплення теоретичних знань, практичних умінь та навичок з предмета;

• оволодіння методикою самостійного складання нескладних проектів закладання плодового саду з урахуванням отримання високих та стабільних урожаїв плодових культур з найменшими затратами праці та засобів на одиницю продукції;

• прищеплення навичок самостійної роботи зі спеціальною та іншою літературою.

 1.3. Оформлення роботи та порядок її виконання.

Стандартний титульний лист видається кожному студентові. Даються вказівки щодо його заповнення.

Видається також стандартний лист завдання, в якому вказуються поміж іншого загальні грунтово - кліматичні умови зони, рельєф, площа, породний та пісенний склад саду, Його спеціалізація у відповідності з варіантом.

Курсова робота виконується на стандартних аркушах з рамкою та штампом – паспортом (зразок додається). У штампі – паспорті вказується прізвище студента за списком у класному журналі, номер розділу, номер аркуша.

Рамка і штамп – паспорт викреслюються чорною тушшю або пастою у відповідності зі стандартом, записи робляться відповідним шрифтом.

Обєм курсової роботи – 20-25 аркушів.

Текст пишеться на одній стороні аркуша фіолетовим або синім чорнилом (пастою).

Назви розділів пишуться шрифтом,чорною тушшю (пастою) з розміром літер не більше 1 см.

Таблиці нумеруються та підписуються за зразком:

Таблиця 1. Господарсько – біологічна характеристика сортів

1.4. Зміст курсової роботи.

Вступ.

Розділ 1. Загальні відомості про господарство.

Розділ 2. Характеристика вибраної ділянки. Спеціалізація саду,її обґрунтування.

Розділ 3. Вибір типу плодового насадження та системи формування крони.

Розділ 4. Породи,сорти,підщепи та їх коротка характеристика. Обгрунтування добору сортів.

Розділ 5. Організація території саду та структура садозахисних насаджень.

Розділ 6. Розрахунки основних структурних елементів та загального балансу території саду.

Розділ 7. Розміщення порід і сортів у кварталах.

Розділ 8. Розрахунки потреби у садивному матеріалі для кварталів та лісосмуг.

Розділ 9. Садивний матеріал,його характеристика.

Розділ 10.Складання календарного агротехнічного плану закладання плодового саду. Порядок виконання запланованих робіт.

Висновки.

1.5. Зміст розділів.

Вступ.

У вступній частині потрібно дати значення плодових культур та вимоги до садів на сучасному етапі.

Розділ 1. Загальні відомості про господарство.

У цьому розділі подаються відомості про господарство, у якому студент проходив технологічну практику. Дані збираються під час практики.

У розділі подаються дані.

Назва господарства, його розташування і відстань від залізничної станції та районного центру; виробнича структура та розміри господарства; земельна площа господарства й експлікація земель; основні економічні показники господарства; виробнича програма з плодівництва; площі, врожайність, собівартість продукції, рентабельність галузі.

Клімат. Середньобагаторічні кліматичні дані: температурний режим повітря,кількість опадів, середня відносна вологість повітря,напрямок панівних вітрів.

Грунти ,тип,потужність  грунтових  горизонтів,глибина залягання підґрунтових вод,механічний склад,тощо.

Рельєф.

Розділ 2. Характеристика вибраної ділянки.

Студент, перебуваючи на практиці,повинен вибрати ділянку під сад на території господарства,де практикується. У характеристиці зазначається:

• місцезнаходження ділянки у господарстві;

• грунти – тип,механічний склад,об’ємна маса,вміст гумусу та РК;

• рельєф,рівень залягання підґрунтових вод,експозиція схилу;

• стан ділянки на даний момент;

• висновок про садопридатність;

• рекомендовані заходи щодо окультурювання ділянки.

Розділ 2. Спеціалізація саду,її обґрунтування

Садівництво може спеціалізуватися у таких напрямках:

• забезпечення плодами та ягодами промислових центрів та для експорту. У цьому випадку велику питому вагу повинні займати         (70-75%) зимові та (12-20 %) осінні сорти яблуні й груші,а також ранні сорти кісточкових порід;

• постачання свіжих плодів на курорти,а також у прилеглі міста та селища. Тут необхідно вирощувати різноманітні породи й сорти різних строків достигання,щоб забезпечити безперервне надходження на протязі року плодів столового призначення;

• забезпечення сировиною переробних підприємств. Для цього вирощують в основному кісточкові породи,гуту та літньо - осінні сорти яблуні і груші. Тут звертають велику увагу на технологічні властивості плодів та рівномірне й тривале надходження  їх на заводи.

У завданні до роботи дається процентний склад порід  для саду та його спеціалізація. Завдання студента обґрунтувати зв’язок  між тим і іншим, а також підібрати сорти за терміном їх достигання у зв`язку з запропонованою спеціалізацією.

Розділ 3.Вибір типу плодового насадження та системи формування крони

Вибір плодового саду жалежить від породи,підщепи .грунтово-кліматичних та організаційно - конономічних умов господарства.

Для кісточкових порід на сильнорослих підщепах краще спланувати загущений тип саду з округлими кронами,а для абрикоса та сливи можна підібрати напівплощинну систему Кужеленка у випадку механізованого збору врожаю машинами типу ВСО-25. Для зерняткових на середньо – та сильнорослих підщепах доцільно підібрати пальметний сад. Для зерняткових на карликових підщепах – шпалерно – карликовий, загущено однорядний та стрічковий тип. У шпалерно – карликовому саду, як і в пальметному, дерева формуються по типу пальмети. Автор має право добрати для свого саду найкращий на його погляд варіант – вільно ростучу пальмету, одноярусну пальмету, площинний шпиндель, віялову пальмету тощо.

У загущено однорядному та стрічковому садах підійде кущова система або один з вертикальних кордонів, наприклад, грузбек.

Необхідно обґрунтувати вибір типу саду та системи формування крони і описати їх, вказавши на позитивні та негативні сторони вибраного типу, а якщо можна, то й системи формування.

Характеризуючи тип саду, потрібно вказати схеми розташування дерев з урахуванням підщеп, термін вступу саду в плодоношення, тривалість продуктивного періоду саду, розмір затрат на закладання. 

Розділ 4. Породи, сорти, підщепи та їх коротка характеристика. Обгрунтування добору сортів

Породи, групи сортів за терміном достигання, їх процентне співвідношення і підщепи пропонуються у завданні до роботи.

Підбираючи сорти, врахувати перехресне запилення. Найраціональніше підібрати кілька основних сортів(літніх,осінніх сортів зерняткових не менше трьох, зимових – не менше чотирьох), які б запилювались взаємно. Якщо ж не вдається підібрати взаємозапильних сортів, тоді треба запланувати садіння спеціальних сортів – запилювачів, які можуть не мати товарної цінності(наприклад,мати невисокі товарні якості плодів, сильне осипання плодів та зав’язі тощо), але час їх цвітіння співпадає з цвітінням основних сортів, вони дають велику кількість пилку, мають однакову тривалість продуктивного періоду з основними сортами.

Під сорти – запилювачі відводиться не більше десяти відсотків території кварталу.

Безумовно,всі сорти,які підбираються для планованого саду, повинні братись із районованого для зони сортименту. При цьому враховуються і грунтово – кліматичні умови конкретного господарства і вибраної ділянки.

У цьому плані дати обгрунтовання вибору сортів та коротку їх характеристику.

Таблиця 1

Господарсько – біологічна характеристика сортів 

Таблиця 2

Господарсько – біологічна характеристика підщеп 

Розділ 5. Організація території саду та структура садозахисних насаджень

Основним структурним елементом саду є квартал. розміри кварталів коливаються від 8 до 18 га за площею. Найбільш зручною формою кварталів є прямокутна,при цьому довжина кварталу повинна повинна перевищувати ширину в два рази. За вказаної площі ширина складає 200 – 300 м,довжина 400 – 600 м. У сучасних садах для зерняткових допускається збільшення розмірів кварталів до 25 га. на рівній поверхні з перемінним напрямком вітрів квартали розміщують довгою стороною в напрямку з півночі на південь. За наявності панівних вітрів,які постійний напрямок, квартали розміщають так, щоб ці вітри завдавали мінімальної шкоди плодовим насадженням. На схилах крутизною 5* і більше квартали розміщують упоперек схилу.

Найбільш бажаною для організації робіт формою саду також є прямокутна форма. В роботі рекомендується квартали розмістити у два ряди по довжині саду з магістральною дорогою між цими рядами. Тому число кварталів повинне бути парним. Однак студент має право на інший спосіб розміщення кварталів у саду, більш раціональний з його погляду,а кількість магістральних доріг може бути більшою, ніж одна.

Виходячи з запропонованої площі саду,який він планує,студент визначає найбільш оптимальну кількість кварталів у цьому саду так, щоб їх розміри не виходили за межі запропонованої величини і ,бажано, були однаковими.

Організація території саду представляється на плані – схемі, що викреслюється на міліметровому папері в мірилі 1:10 000 або 1:5000. Розмір аркуша повинен бути 30 х20 см. На плані – схемі пишеться її назва, вказуються сторони світу,напрямок поновних вітрів,мірило та умовні позначення, Крім кварталів, на схемі позначається садозахисні насадження,дороги, смуги відчуження, зрошувальні канали,бригадні двори,пункти приготування розчинів отрутохімікатів тощо, а також вказуються розміри території саду, кварталів,подається нумерація кварталів та садозахисних насаджень.

У кожному кварталі умовними знаками вказується порода та група сортів за терміном достигання. Навколо саду проектуються садозахисні слуги з 4-6 рядів лісових порід. Кількість рядів встановлюється в залежності від зони плодівництва та напрямку панівних вітрів.

Між кварталами намічаються вітроломні лінії з 1-2 рядів високорослих дерев. Магістральні дороги обсаджуються вітроломними смугами алейного типу з двох рядів.

Між плодовими деревами деревами та лісовими породами залишаються вільні від рослин смуги – смуги відчуження(ізоляційні слуги),які одночасно можуть служити і поворотними смугами. Їх ширина 8 – 12 м. На цих смугах прокладають між квартальні та окружні дороги, які на схемі можна не позначати.

Ширина проїжджої частини магістральних доріг – 8 м,узбіч з кюветами –3м.

Зрошувальні канали розміщуються на смугах відчуження. Пункти приготування отрутохімікатів – за межами території саду.

Розділ 6.Розрахунки основних структурних елементів та загального балансу території саду

У цьому розділі обчислюється площа всіх елементів саду та % від загальної його площі.

Розміри структурних елементів в саду розраховуються виходячи з довжини та ширини ділянки саду. Останні вибираються найбільш зручними для конкретних умов. В роботі рекомендуються прямокутна форма саду,хоч часто в практиці допускаються й інша форма у зв`язку з наявністю магістральних доріг, населених пунктів,споруд та елементів рельєфу,які обмежують територію і викликають необхідність придавати саду іншої форми.

Студент підбирає найбільш зручну з його погляду ширини саду і, поділивши площу саду у квадратних метрах на ширину в м, визначає довжину саду.

Для визначення загальної довжини кварталів ( двох кварталів,що розташовані поруч,але в різних рядах ) від ширини ділянки саду віднімають ширину узлісь з двох боків саду,ширину смуг відчуження,що йдуть уздовж  саду,ширину магістральної дороги з кюветами . Щоб визначити довжину одного квадрату загальну довжину кварталів цілять на кількість кварталів,що входять у загальну довжину (тобто на 2).

Для визначення загальної ширини кварталів (сумарної ширини усіх кварталів одного ряду) від довжини саду треба віднять ширину узлісь з двох боків саду, ширину усіх смуг відчуження, що розташовані упоперек саду між кварталами та кварталами й узліссями, ширину усіх вітроломних ліній,що розташовані між кварталами одного ряду. Щоб визначити ширину одного кварталу загальну ширину кварталів ділять на кількість кварталів у одному їх ряду.

Приклади розрахунків в дивіться у 3 Розділі методичної розробки.

Ширина садозахисних насаджень визначається за відстанню між їх крайніми рядами з добавленням відстані між рядами, приймаючи ,що крони дерев виходять за межі справа і зліва від лісосмуги на половину міжряддя.

Довжина садозахисних узлісь приблизно рівна периметру саду (розрив у місці виходу магістральних доріг можна знехтувати).

Ширину вітроломної лінії з пірамідальних тополь можна прийняти 2,5 м. Довжина вітроломної лінії рівна довжині або ширині кварталу в залежності від її напрямку.

Площу всіх елементів саду визначають множенням їх довжини на ширену.

Усі розрахунків площі та долі окремих елементів відносно загальної  площі саду зводяться в таблиці.

Таблиця 3

Розрахунки основних структурних елементів території саду

Під іншою розуміється площа,що не зайнята плодовими деревами. Вона повинна складати не більше 15 – 17 % території саду. Відповідно під плодовими деревами повинно бути не менше 83 – 85 %

Приклади розрахунків приводяться в 3 Розділі цієї методичної розробки.

 Розділ 7. Розміщення пород та сортів у кварталах

Спочатку по кварталах розміщуються породи у відповідності з рекомендованим процентним їх складом,за тим розміщують сорти за терміном їх достигання з урахування процентного їх співвідношення, що підбирається студентом виходячи зі спеціалізації садівництва. Так,наприклад, якщо спеціалізація саду – вирощування плодів на експорт, то в такому саду в основному вирощуються яблуня та груша зимових сортів на 70 – 75 % площі та осінніх на 12 – 20 %, а також ранні сорти кісточкових порід. Якщо ж сад спеціалізується на забезпечені сировиною консервної промисловості, то в саду переважають такі породи як гута осіннього та зимового термінів достигання,кісточкові різних термінів достигання та літньо- осінні сорти яблуні і груші.

Підібравши відповідні помологічні сорти та сорти – запилювачі, розміщують їх у кварталах сортовими слугами. Сортова смуга має 6 – 10 рядів одного сорту залежності від ширини міжряддя:чим воно вужче, тим більше рядов у сортовій смузі. Якщо сорт – запилювач не має промислової цінності, то його закладають смугами в 2 – 4 ряди. Під нього відводиться не більше    10 % території. Квартали повинні починатися й закінчуватися сортами – запилювачами. У сортовій смузі рекомендується закладати парне число рядів.

Більш бажаним є підбір основних сортів, які б були взаємозапильними. Для цього, як уже вказувалось, в одному кварталі висаджують 3 добре взаємозапилюваних, одночасно цвітучих і достигаючих сортів літнього чи осіннього терміну достигання та 3 – 4 взаємозапилюваних сорти зимового терміну достигання. Навіть тоді, коли кісточкова порода самоплідна (самозапильна),треба висаджувати поруч кілька сортів одного терміну цвітіння та достигання,бо за перехресного запилення таких рослин урожаї бувають більшими.

В одному ряду розміщення кількох сортів не допускається.

Кількість кварталів однієї породи бути цілим числом.( Дробне число округляється до цілих одиниць). Кількість кварталів сортів різного терміну достигання  може бути дробним числом(округляється до десятих). Безумовно, квартал займають тільки однією породою. Балано також їх займати сортами одного терміну достигання,хоч і допускається в одному кварталі мати сорти близьких термінів достигання, наприклад:літні й осінні, краще ранньоосінні сорти,або зимові й осінні,краще пізньоосінні.

Розподіл порід та груп сортів за терміном достигання по квартала виноситься в таблицю. Приклад цих дій приводиться у 3розділ цієї методичної розробки.

Таблиця 5.

Розділ по кварталах порід та сортів за терміном достигання.

1. Загальна кількість кварталів.

2. Кількість кварталів яблуні.

3. Кількість кварталів груші чи іншої породи.

4. Кількість кварталів яблуні

5. Кількість кварталів груші

Розміщення помологічних сортів по сортових смугах у кварталах відображається на схемі №2(план-схема всього саду – це схема №1) . Про це – далі,у розділі  9.

Розділ 9. Розрахунок потреби в садивному матеріалі плодових та лісових порід

Розрахунок кількості садивного матеріалу потрібен для складання замовлення на цей матеріал.

Для підрахунків потрібно знати кількість дерев у ряду і кількість рядів відповідного сорту у всіх кварталах. Відстань між рядами та деревами в ряду може бути різна для різних порід,а в межах породи – для дерев різних підщепах. Однак в одному кварталі схема розміщення дерев повинна бути однаковою.

Потрібна кількість саджанців кожного сорту визначається множеням кількості рядів на число дерев у ряду. Число ж рядів визначається ділення корисної ширини кварталу на прийняту міжряддя,враховуючи,що ряди спрямовані уздовж кварталу. Число рослин у ряду вичисляється ділення корисної довжини кварталу на відстань між деревами в ряду.

Ці розрахунки відображаються в наступній таблиці. Зразки розрахунків подаються у 3 Розділі цієї методичної розробки.

Таблиця 6 

 Розрахунки кількості рядів у кварталах та кількості дерев у рядах

Вичисливши кількість рядів у кварталі, планують сортові смуги з указаною раніше кількістю рядів у кожній смузі. В одному кварталі може бути кілька смуг одного сорту, але вони розмежовуються іншими сортами для створення умов, що сприяють кращому взаємозапиленню.

Сортові смуги демонструються схемою 2. На цій схемі викреслюються усі різновиди кварталів. З відображенням розміщення сортів у них. Якщо у кількох кварталах сорти розміщені однаково, викреслюється схема одного з них. Вказується кількість рядів у кожній сортовій смузі та назва сорту.

Результати розрахунків кількості садивного матеріалу плодових порід відображаються у наступній таблиці. Зразки розрахунків подаються у 3 Розділі цієї методичної розробки.

Таблиця 7

    Потреба в садивному матеріалі за породами та сортами

У графах 2 і 3 дані подаються у вигляді дробу. Наприклад, у графі 2 – 4/6x4, що означає: квартал 4, схема садіння 6х4 м; у графі 3-60/20, що означає:у кварталі всього 60 рядів,з них рядів даного сорту 20. Вони можуть бути у двох сортових смугах, кожна з 10 рядів. Якщо сорт розміщується в кількох кварталах, то число саджанців у одному множиться на кількість кварталів.

Потребу в садивному матеріалі лісових порід розраховують так. Якщо по всій довжині узлісся кількість рядів однакова, то довжину ряду окремої породи,що приблизно дорівнює периметру саду,ділять на відстань між рослинами в ряду. Між деревами основної породи відстань буває 3 – 4 м, між деревами під гоночних ( супутних ) порід – 2-3 м,між кущовими 0.5-1 м, Відстань між рядами,як правило, 3 м,

У вітроломній лінії, що складається з тополі пірамідальної, Відстань між деревами в ряду 2-3м. Якщо ж вітроломна лінія складається з дерев, що мають широку крону(наприклад, волоський горіх),відстань в ряду між ними 3-4 м. Відстань між рядами вітроломної лінії залежно від характеру крони  породи, з якої вона складається,буває від 2.5 до 6 м. 

Таблиця 8 

Потреба в садивному матеріалі для закладання садозахисних насаджень

Розділ 9. Садивний матеріал,його характеристика

У цьому розділі дається характеристика саджанців кожної плодової породи:однорічні саджанці чи дворічні, довжина і ступінь галуження кореневої системи, діаметр кореневої шийки, характер штамбу, його висота, кількість та довжина галужень крони,кути відходження їх від лідера, за якою системою почато формування крони.

Розділ 10. Складання календарного агротехнічного плану  закладання плодового саду. Порядок виконання запланованих робіт

Таблиця 9

Календарний агротехнічний план закладання плодового саду

Роботи подаються у хронологічній послідовності, Після агротехплану даються додаткові пояснення до кожної роботи.

Агротехплан треба почати з робіт по вирівнюванню території, розбив її на квартали та інші елементи та по закладанню лісосмуг. Ці  роботи, як правило,виконуються років за 3 до садіння плодових порід.

Розділ 11. Список використаної літератури

Список літератури подається в алфавітному порядку з указанням імені автора, назви книги, видавництва та року видання. Пропонується при виконанні даної роботи використати таку літературу:

1. С.Г.Власюк, А.О.Бондаренко. Садівництво і виноградарство. Київ. “Вища школа “. 1990.

2. В.М.Васюк та ін.. Справочник садовода. Київ. Наукова думка. 1990.

3. Промишленноє садоводство. Под редакцией кандидатов сельскохозяйственных наук В.И.Сенина, П.В.Клочко. Киев.” Урожай”. 1987.

4. Закладка сада (сборник статей). Издательство” Колос”. Москва. 1995.

5. Справочник. Плодовые культуры. Москва. ВО “Агропромиздат”. 1991.

6. Справочник бригадира-садовода. Москва. Росагропромиздат. 1989.

7. Плодовые, ягодные культуры и технология их возделывания. В.И.Якушев и др. ВО “Агропромиздат “.1988.

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!