Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки \ 1799 Положення про дипломну магістерську роботу, Київський національний торговельно-економічний університет, КНТЕУ

Положення про дипломну магістерську роботу, Київський національний торговельно-економічний університет, КНТЕУ

« Назад

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

 

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ДИПЛОМНУ МАГІСТЕРСЬКУ РОБОТУ

  

Київ 2012

 

Розповсюдження та тиражування без офіційного дозволу КНТЕУ заборонено 

Укладачі:

А.А.Мазаракі, ректор, проф.,

Н.В. Притульська, проректор з наукової та навчально-методичної роботи, проф.,

Т.А. Ротова, нач. навчально-методичного відділу, доц.,

Л.Є. Калиновська, нач. навчального відділу, доц.

 

Затверджено вченою радою (прот. № 3 від 24 листопада 2011 р., п. 6)

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 

Положення розроблено з урахуванням вимог Закону України «Про вищу освіту», інструкцій Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, галузевих стандартів вищої освіти України з різних напрямів підготовки магістрів (освітньо-професійних програм, освітньо-кваліфікаційних характеристик, засобів діагностики), «Положення про організацію навчального процесу» та набутого КНТЕУ досвіду виконання магістерських робіт.

Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка, на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр/спеціаліст здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру відповідного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді діяльності.

Дипломна магістерська робота, передбачена навчальним планом, завершує підготовку студента в університеті. Вона є одним із видів індивідуальних робіт студента, оригінальним, завершеним науковим дослідженням у певній галузі знань, має внутрішню єдність та містить сукупність результатів, положень, що пропонуються для публічного захисту.

Дипломна магістерська робота виконується відповідно до напрямів наукових досліджень і має засвідчити: рівень професійної підготовки випускника; вміння застосовувати здобуті в університеті знання для розв’язання науково-практичних завдань; свідоме засвоєння знань та їх систематизацію; наявність у студента навичок наукової роботи; здатність критично й креативно мислити та вміння аргументувати власну точку зору.

Обов’язковою складовою виконання дипломної магістерської роботи є підготовка публікації статті за результатами наукового дослідження.

Видом кваліфікаційної дипломної роботи студента є дипломний магістерський проект. 

Керівником дипломної магістерської роботи призначається викладач кафедри, який має науковий ступінь доктора або кандидата наук, вчене звання та здійснює наукові дослідження за відповідним напрямом.

Дипломна магістерська робота виконується на основі поглиб­леного вивчення спеціальної вітчизняної та зарубіжної літератури, передового досвіду з обраної проблеми, а також результатів власних досліджень реального об’єкта з метою вирішення визначених професійних завдань.

Робота повинна містити результати теоретичних, експеримен­тальних досліджень.

Метою написання дипломної магістерської роботи є:

− систематизація, закріплення, розширення та застосування знань студента при виконанні конкретних науково-дослідних завдань;

− розвиток навичок самостійної роботи;

− оволодіння методикою дослідження та проведення експериментів при вирішенні наукових проблем;

− діагностика рівня підготовленості студента до практичної професійної або науково-дослідної діяльності.

Дипломна магістерська робота є найважливішим підсумком магіс­терської підготовки, у зв’язку з чим зміст роботи і рівень її захисту враховуються як один з основних критеріїв при оцінюванні якості реалізації відповідної освітньо-професійної програми. За відомості, викладені в роботі, порядок використання фактичного матеріалу та іншої інформації під час її виконання, обґрунтованість й достовірність висновків і положень відповідає студент і науковий керівник.

Дипломна магістерська робота має бути написана державною мовою.

Важливим є дотримання основних вимог щодо наукового рівня дипломної магістерської роботи, її змісту, структури, форми викла­дення матеріалу, а також оформлення.

Основні етапи підготування та виконання дипломної магістер­ської роботи:

− вибір та затвердження теми (на засіданні кафедри) протягом першого місяця навчання за магістерською програмою;

− складання та затвердження завідувачем кафедри після узгодження науковим керівником та керівником магістерської програми індиві­дуального завдання на виконання дипломної магістерської роботи;

− організаційні збори викладачів та студентів з питань підготовки, написання і захисту дипломних магістерських робіт (проводяться випусковими кафедрами за участю декана);

− проведення досліджень;

− опрацювання та викладення результатів досліджень, оформлення дипломної магістерської роботи та перевірка її науковим керівником, оформлення відгуку;

− подання (не пізніше 15 днів до першого засідання ДЕК) диплом­ної магістерської роботи на кафедру для реєстрації та зовнішнього рецензування (форма реєстраційного журналу наведена в дод. А);

− попередній захист дипломної магістерської роботи на випуско­вій кафедрі (за окремим графіком, але не пізніше ніж за 10 днів до початку державної атестації);

− допуск деканом дипломної магістерської роботи до захисту на ДЕК (не пізніше ніж за 5 днів до захисту);

− захист дипломної магістерської роботи на засіданні ДЕК.

До початку проходження виробничої практики студент одержує завдання на дипломну роботу, де зазначається календарний план виконання кожної її складової та науково-дослідне завдання за проблемами реального підприємства або установи / організації, галузі економіки / знань тощо.

Внесення змін та уточнень до тем дипломних магістерських робіт можливе як виняток не пізніше першого тижня від початку проходження студентами виробничої практики. Зміни здійснюються наказом ректора, проект якого вносить декан факультету за обґрунтованою заявою студента, погодженою з науковим керівником та керівником магістерської програми, на підставі службової записки завідувача кафедри.

Дипломна магістерська робота, яка не відповідає вимогам щодо змісту та оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, не містить за темою дослідження матеріалів реального сектора економіки/ підприємства/організації, обґрунтованих пропозицій, виконана з порушенням затвердженого графіку, містить ознаки плагіату, а також не має зовнішньої рецензії, до захисту не допускається.

У період підготовки дипломних магістерських робіт питання щодо стану підготовки студентами дипломних магістерських робіт та дотримання ними графіка виконання відповідних етапів дослідження повинні регулярно обговорюватися на засіданнях випускових кафедр (з відображенням у протоколах засідань). 

 

РОЗДІЛ 1. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО НАПИСАННЯ ДИПЛОМНОЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ 

1.1. Вибір теми та складання плану 

Тема дипломної магістерської роботи має відображати основну ідею, завдання, положення, які необхідно дослідити. Одним із критеріїв вибору теми дослідження має бути її актуальність щодо сучасних тенденцій розвитку науки і практики.

Рекомендована тематика дипломних магістерських робіт розроб­ляється згідно з вимогами кваліфікаційної характеристики фахівців та за поданням керівника магістерської програми затверджується на засіданні кафедри/кафедр до початку навчання студентів за магістерською програмою.

Теми дипломних магістерських робіт формуються відповідно до напрямів науково-дослідної тематики випускової кафедри/кафедр, сучасних досягнень у відповідній предметній галузі або суміжних сферах науки й техніки.

Тематика дипломних магістерських робіт щорічно перегля­дається та оновлюється. Тему дипломної роботи студент обирає із запропонованих кафедрою та погоджує її з науковим керівником.

Дипломна магістерська робота може виконуватися за темати­кою, яку замовляють державні установи, підприємства та організації, що уклали із КНТЕУ контракт на навчання студентів або мають з ним договори про співпрацю. Рекомендовано також передбачити теми, які у майбутньому можуть трансформуватися у теми кандидатських дисертацій.

Студент може запропонувати свою тему дослідження за умови обґрунтування доцільності її розроблення, ознайомлення з аналітич­ними оглядами і статтями у спеціалізованих періодичних виданнях, а також враховуючи свої наукові інтереси, що були проявлені під час написання курсових робіт та у виступах на студентських наукових конференціях.

У темі може бути вказано об’єкт, який досліджується, або за матеріалами якого виконувалася робота.

Назва теми повинна бути чіткою, лаконічною та не містити неоднозначного тлумачення.

Після остаточного узгодження теми дипломної магістерської роботи з науковим керівником студент подає заяву на ім’я завідувача кафедри, в якій зазначає назву теми і повну назву об’єкта дослідження (зразок заяви наведено у дод. Б).

Закріплення теми дипломної магістерської роботи, призначення наукового керівника та консультантів (у разі потреби) затверджується наказом ректора за поданням декана та завідувача кафедри, враховуючи графік навчального процесу для студентів денної/заочної форми навчання, протягом першого місяця навчання студента.

Для вибору теми студенту рекомендується вивчити літературу з проблеми, що входить до кола його наукових інтересів – ознайомитися як із вітчизняними, так і зарубіжними виданнями. Студенти мають можливість користуватися інформацією з фондів каталогів, відділів наукової/навчальної/іноземної літератури, залом періодичних видань бібліотеки КНТЕУ і Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Крім того, інформація щодо видань є на відповідних сторінках сайтів: www.knteu.kiev.ua та www.nbuv.gov.ua.

Після опрацювання літератури студент складає план роботи, який погоджує з науковим керівником та включає: вступ; розділи, які поділяються на кілька підрозділів; висновки та пропозиції, список використаних джерел; додатки. Розгорнутий план дипломної магістерської роботи зазначається у Завданні на дипломну роботу (форму Завдання наведено у дод. В). План дипломної магістерської роботи за погодженням наукового керівника може корегуватися, про що мають бути відповідні записи на затвердженому варіанті.

 

1.2. Структура дипломної магістерської роботи 

Для якісного виконання дипломної магістерської роботи у визначений строк треба враховувати складність процесу її написання.

Дипломна магістерська робота має таку структуру:

Тема (титульна сторінка)*

· Зміст (план роботи)

· Перелік умовних позначень (у разі потреби)

· Вступ

· Основна частина

· Висновки та пропозиції

· Список використаних джерел

· Додатки

* Зразок оформлення титульної сторінки наведено у дод. Г.

Залежно від напряму підготовки магістрів робота може містити проектну частину з розробленням конкретних пропозицій та визначення ефективності їх впровадження.

Написання дипломної магістерської роботи починається з пошуку та вивчення літературних першоджерел. Студенту рекомендується проаналізувати наукові праці українських та зарубіжних вчених з проблеми, ознайомитися з чинним законодавством України, міжнарод­ними актами, нормативно-інструктивним матеріалом, діючими стан­дартами тощо. Після цього зробити аналітичний огляд літератури. Цитати із визначенням наукових понять/термінів, класифікаційних ознак, схем, таблиць та ін., які будуть наводитися у дипломній роботі, рекомендується виписувати на окремих аркушах із зазначенням джерела на певне посилання, а паралельно з цим формувати список використаних джерел.

В анотації, обсяг якої становить до 800 знаків, зазначається прізвище та ініціали студента, назва дипломної магістерської роботи, основний зміст та результати дослідження, ключові слова (слова специфічної термінології за темою, які найчастіше зустрічаються у дипломній роботі) наводяться у називному відмінку. Кількість ключових слів – 5–7. Анотація наводиться українською, російською та однією з іноземних мов (найчастіше – англійською).

У вступі розкривається суть та стан проблеми, актуальність теми, обґрунтовується необхідність її дослідження, вихідні дані для розроблення теми, мета, завдання, предмет, об’єкт; предмет, методи дослідження, елементи наукової новизни та практична цінність отриманих результатів. Коротко зазначаються прізвища вчених (як вітчизняних, так і зарубіжних) і практиків, які розробляли проблему, що розглядається; зазначається відмінність отриманих результатів від існуючих вітчизняних та зарубіжних.

Актуальність теми подається у вигляді критичного аналізу та шляхів розв’язання проблеми, обґрунтовуючи значення роботи для розвитку певної галузі знань, діяльності.

Мета дослідження – запланований результат вирішення визначеної проблеми із використанням теоретичних, методологічних й практичних положень та методів дослідження.

Завдання дослідження визначаються поставленою метою і являють собою конкретні послідовні шляхи вирішення проблеми.

Слід чітко формулювати мету роботи, лаконічно викладати завдання, які необхідно виконати для її досягнення. Доцільно виділити нові наукові положення або практичні рекомендації, які запропоновані у дослідженні студентом особисто, а також види їх апробації. Виклад змісту кожного питання дипломної магістерської роботи має бути доказовим, пояснюваним та науково аргументо­ваним. Теоретичні положення повинні ґрунтуватися на конкретних матеріалах реальної дійсності, а приклади бути типовими. Якщо за результатами дослідження студент виступав на студентських наукових конференціях, брав участь в інших наукових заходах, має публікації в наукових виданнях, це слід зазначити у вступі.

Предметом дослідження дипломної магістерської роботи є одна з актуальних проблем, яка потребує вирішення професійних завдань, передбачених освітньо-кваліфікаційною характеристикою магістра відповідного напряму підготовки.

Методи дослідження – це спосіб набуття достовірних наукових знань, умінь та практичних навичок у різних сферах діяльності.

Наукова новизна передбачає стислий виклад нових наукових положень або рішень.

Практична цінність – це відомості про практичне впровадження одержаних результатів або рекомендацій щодо їх використання.

Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів (якщо необхідно – пунктів, підпунктів), які мають бути пов’язані між собою, а матеріал викладений послідовно та логічно, із критичним аналізом теоретичних положень/статистичних даних/інформації різнома­нітного характеру та джерел. Основному тексту кожного розділу може передувати короткий опис обраного напряму та обґрунтування методів дослідження, що застосовуються у цьому розділі. У кінці кожного розділу рекомендується сформулювати висновки зі стислим викладенням наведених у ньому наукових і практичних результатів.

У теоретико-методологічному розділі основної частини наводиться огляд літератури за темою, вибір напрямів дослідження, визначається сутність предмета досліджень. В аналітичному огляді літературних джерел щодо напряму наукового дослідження студент відзначає основні етапи розвитку наукової думки за  проблемою, що розглядатиметься. Слід звернути увагу на те, що цитуючи будь-яке джерело інформації, необхідно обов’язково робити посилання на нього, оскільки це є предметом інтелектуальної власності. Стисло, критично висвітлюючи публікації, необхідно вказати ті проблеми, які потребують дослідження. Залежно від теми дипломної магістерської роботи та об’єкта дослідження можуть бути наведені порівняльні оцінки різних методів дослідження, методик розрахунків певних показників і т.д.

Кількість розділів аналітичного, дослідницького характеру зале­жить від обраної теми, визначених завдань, специфіки дослідження.

В них викладаються програма (схема, послідовність) дослідження, загальні методики та основні методи досліджень, які використано; алгоритм розрахунків основних показників, аналіз законодавчо-нормативної бази теми, інформаційної, зібраного статистичного матеріалу, результати експериментальних досліджень. Рекомендується проаналізувати дані, опубліковані у відповідних енциклопедіях, монографіях, довідниках, різних джерелах, зарубіжних виданнях, у т.ч. з наукометричної бази Scopus.

Студент на основі аналізу всієї зібраної інформації, відповідних розрахунків, експериментів робить узагальнення результатів власних досліджень, наводить порівняльну оцінку аналогічних досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів, окреслює пропозиції щодо вирішення проблемних питань.

Частиною дипломної магістерської роботи є інформація рекомен­даційного характеру, в якій наводяться пропозиції стосовно перспек­тиви розвитку та удосконалення певних аспектів процесів/явищ, діяльності обраного об’єкта дослідження в цілому або його окремих складових. Такі пропозиції повинні супроводжуватися конкретними даними, розрахунками, що спираються на об’єктивну, статистичну інформацію (з посиланням на її джерело), власні експериментальні дослідження з обґрунтованим формулюванням тверджень і мати реалістичний характер. Студент може зазначити, які економіко-мате­матичні методи, моделі, програмні засоби при цьому використано або доцільно використати у майбутньому. Бажано навести результати анкетування, інших методів збору інформації, проведених студентом.

У висновках та пропозиціях рекомендується підвести підсумки проведеного дослідження, викласти основні наукові та практичні результати, що одержано, рекомендації щодо їх науково-практичного використання.

Сформульовані висновки повинні базуватися на матеріалах основної частини роботи і відповідати поставленим завданням.

Для формулювання висновків та ґрунтовних пропозицій реко­мендується апробація основних положень дослідження на наукових заходах.

До списку використаних джерел слід включати джерела, на які у тексті є посилання, а також ті, які використано при викладі тих чи інших наукових положень. Список складається із законодавчих актів, нормативних матеріалів, вітчизняної та зарубіжної наукової, навчально-методичної та спеціальної літератури, фахових видань, ресурсів Інтернет. До нього не включаються підручники, навчальні посібники.

У додатках наводяться допоміжні матеріали у вигляді: копій документів, витягів із законодавчо-нормативних документів, звітів, окремих інструкцій/положень/правил, результатів соціологічних опитувань, громіздких таблиць, рисунків тощо.

Рекомендований обсяг дипломної магістерської роботи – 80–90 сторінок (у т.ч. обсяг таких складових, як вступ, висновки та пропо­зиції) – до 5–6 сторінок. До цього обсягу не включають список вико­ристаних джерел та додатки. Допускається  відхилення в межах ± 10%.

За рішенням кафедри студенти пишуть реферат (або тільки анотацію), який містить загальну характеристику дипломної магіс­терської роботи (інформацію щодо структури, кількості додатків, ілюстрацій, таблиць, використаних джерел; обсяг дипломної роботи у сторінках) та стислий виклад основного змісту (за розділами), висновків та анотації.

Обсяг реферату – до 3 сторінок з одиничним інтервалом та нумерацією сторінок окремо від нумерації сторінок дипломної магістерської роботи. Першою сторінкою реферату є його титульний аркуш, який не нумерується (дод. Д). Реферат дипломної роботи не потрібно підшивати разом з дипломною магістерською роботою у тверду палітурку.


РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ

ДИПЛОМНОЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ 

2.1. Вимоги до оформлення основного тексту
та використаних джерел
 

У процесі підготовки дипломної магістерської роботи слід застосувати методичні й технічні прийоми наукової роботи.

Норми наукової комунікації суворо регламентують характер викладу інформації, передбачаючи відмову від висловлювання власної думки від першої особи. У зв’язку з цим вживаються мовні конструкції, в яких замість особового займенника «я» вживається займенник «ми», оскільки дослідження магістра здійснюється під постійним консультуванням з боку керівника.

Магістр повинен уміти оформлювати результати досліджень відповідно до вимог.

Дипломна магістерська робота має бути написана українською літературною мовою, без зловживань (наприклад, запозичення наукових термінів, цитат зі статей, монографій, підручників та з мережі Інтернет без певних посилань на них). Робота не повинна носити компілятивний характер.

Написання дипломної магістерської роботи іншою ніж державна мова можливе за поданням факультету та погодженням ректора.

 

Вимоги до оформлення основного тексту та використаних джерел

Оформлення дипломної магістерської роботи має відповідати загальним вимогам до наукових робіт згідно з державним стандартом ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки та техніки. Структура і правила оформлення».

Набір тексту дипломної магістерської роботи здійснюється на комп’ютері через 1,5 міжрядкових інтервали (29–30 рядків на сторінці), друк – на принтері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210´297 мм); шрифт текстового редактора – Word Times New Roman чорного кольору. Висота шрифту – 14 мм. Поля: зліва – не менше 25 мм, справа – не менше 10 мм, зверху і знизу – не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, щільність тексту – однаковою.

Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки. Заголовки структурних частин роботи: «Зміст», «Вступ», «Розділ», «Висновки та пропозиції», «Список використаних джерел», «Додатки» друкують великими літерами симетрично до тексту по центру сторінки (без крапки).

Зміст має відповідати плану роботи. На сторінці зі змістом зазначається номер початкової сторінки кожної складової диплома. Якщо у роботі наводяться маловідомі скорочення, нові символи, позначення, то їх перелік надається перед вступом і вноситься до змісту як «Перелік умовних позначень».

Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами (без знака №) у правому верхньому куті аркуша.

Першою сторінкою роботи є титульна, яка враховується в нумерацію, але не нумерується. На титульному аркуші зазначають повну назву навчального закладу та його відомчу підпорядкованість, факультет, кафедру, на якій виконана робота, тему роботи, дані про студента, наукового керівника та консультанта, місто та рік подання роботи до захисту. Скорочення в назвах навчального закладу та теми роботи не допускаються. Зразок 2 – приклад оформлення титульного аркуша.

Текст основної частини дипломної магістерської роботи поділяють на розділи, підрозділи (можливо пункти). Кожний розділ починають з нової сторінки.

Зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують.

Номер розділу ставлять після слова «Розділ», без крапки, а потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підроз­ділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера підрозділу ставиться крапка. Наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу), за якою у тому ж рядку зазначають заголовок підрозділу. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Наприкінці заголовка крапки не ставлять.

В окремих випадках у дипломних магістерських роботах підрозділи можуть бути поділені на пункти, які нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера ставиться крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього параграфа першого розділу). Посилання в тексті на джерела наводять у квадратних дужках із зазначенням джерела та сторінки (крім газетних статей і випадків, коли посилаються на джерело в цілому). Перша цифра у квадратних дужках відповідає номеру джерела у списку використаних джерел, друга цифра – номеру сторінки (наприклад, [32, с. 85]). 

Фактичні та статистичні дані наводяться в однакових одиницях виміру: абсолютних (грн, дол. США, т, м, шт., г, ккал інші) або відносних (%). 

Оформлення посилань. При опрацюванні літератури, періодичних видань та складанні записів, слід звернути увагу на те, що вони можуть бути повними і точними (дослівно) або скороченими (короткий виклад). Так, наприклад, можна зробити: детальний запис основних положень робіт, фактичного матеріалу тощо; короткі записи зі своїми роздумами або без них; виписки у вигляді цитат.

Під час роботи з різними джерелами (наукова та навчальна література, періодичні видання) студент виписує цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення може спотворити зміст, викладений автором. У теоретичній частині на одній сторінці тексту можна наводити 2–3 цитати різних авторів.

Загальні вимоги до цитування такі:

1) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

2) цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні авторського тексту позначається трьома крапками, які можуть ставитися на початку, всередині та в кінці цитати;

3) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

4) при непрямому цитуванні (переказ, виклад думок інших авторів своїми словами) слід бути максимально точним щодо думок автора, коректним в оцінюванні його результатів і робити відповідні посилання на джерела;

5) цитування повинно бути оптимальним, враховуючи, що надмірне цитування створює враження компілятивності, а недостатнє – знижує наукову цінність викладеного матеріалу.

Рекомендується робити посилання на останні видання авторів, публікації, з яких запозичені матеріали або окремі результати. На більш ранні видання можна посилатися у тих випадках, коли праці, в яких міститься необхідний матеріал, не перевидавалися.

При використанні відомостей, матеріалів з монографій, оглядових статей, інших джерел, що мають велику кількість сторінок, в посиланні слід точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, на які є посилання в роботі.

Ілюстрований матеріал (окремі слова і вирази) наводять курсивом, в лапках (також курсивом) подають цитати з посиланням на автора та через кому на сторінку (прямим шрифтом).

Наприкінці дипломної магістерської роботи наводиться список використаних джерел. Рекомендованакількість назв – приблизно 100. До цього списку включаються всі публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, на які є посилання в роботі. Всі джерела вказуються тією мовою, якою вони видані.

При складанні списку використаних джерел необхідно дотриму­ватися національного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліогра­фічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Він прийнятий для уніфікації складання бібліографічного опису на міжнародному рівні, забезпечення можливості обміну результатами каталогізації.

Основними елементами бібліографічного опису є інформація про: автора (-ів); назву твору; вид видання (за потреби – про перевидання чи переклад); місце видання; видавництво; рік видання; обсяг публікації. Список формують: або за прізвищами авторів в алфавітному порядку (за першою літерою назви твору) або за порядком посилання на джерела у тексті (література іноземними мовами наводиться в кінці списку).

Праці авторів з однаковими прізвищами подають у списку за їх ініціалами в алфавітному порядку, одного автора – за першою літерою назви його праці. Прізвища авторів наводять у послідовності їх подання у виданні та розділяють комами. Праці чотирьох і більше авторів подають за прізвищем першого з них, додаючи «та ін.».

Якщо у дипломній магістерській роботі використано праці, які розповсюджено на правах рукопису (кандидатські, докторські дисертації, автореферати дисертацій), то при бібліографічному описі використовують інформацію, подану на титульному аркуші.

Журнальні статті описують за схемою: прізвище автора (авторів), назва статті, зона відповідальності, назва журналу, рік видання, номер журналу, сторінки, на яких надрукована стаття.

Газетні статті описуються за схемою: прізвище автора (авторів), назва статті, зона відповідальності, назва газети, рік видання, число і місяць, сторінки, на яких надрукована стаття.

Статті, опубліковані в наукових збірниках, описують за схемою: автор, назва статті, назва збірника, дані про наукового редактора, місце видання, видавництво, рік видання, сторінки.

У списку можуть бути наведені посилання на публікації з мережі Інтернет. Відповідно до стандарту ISO 690-2 бібліографічний опис таких джерел передбачає запис джерела (відповідно до вимог бібліографічного опису книги, статей періодичних видань), після якого у квадратних дужках зазначають слово Цит., дату відвідання сторінки в Інтернеті та зазначають: Доступний з: і в < > URL адресу сторінки. Приклади бібліографічного опису використаних джерел наведено у дод. Е.

 

2.2. Оформлення допоміжних матеріалів 

До допоміжних матеріалів відносять: ілюстрації (схеми, діаграми, графіки, креслення тощо), формули, таблиці, додатки.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації через крапку.

Номер, назва ілюстрації та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією по центру. Наприклад, другий рисунок першого розділу: 

Рис. 1.2 __________________ назва

Ілюстрації слід наводити безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрацію, розміри якої більше формату А4, рекомендується розміщувати у додатках. За потреби, ілюстрації доповнюють або поясненнями, або коментарем.

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. 

Приклад побудови таблиці

Таблиця (номер)

Назва таблиці 

Головка

 

 

 

Заголовки граф

 

 

 

 

Підзаголовки граф

 

 

 

 

 

Рядки (горизонтальні)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Боковик (заголовки рядків)

Графи (колонки)

 

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті. При цьому слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад: «... у табл. 2.1». У повторних посилан­нях на таблиці та ілюстрації скорочено пишуть слово «дивись», наприклад: «див. табл. 3.2».

Таблиці нумерують арабськими цифрами наскрізною нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу.

Назву таблиці друкують жирним шрифтом малими літерами (крім першої великої) і розміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці. Потрібно уникати повторів тематичного заголовка у заголовках граф. Лаконічності потребують і назви боковика. Слова, що повторюються, слід виносити до узагальнюючих заголовків, об’єднувальних рубрик.

Слово «Таблиця __» вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження таблиці __» із зазначенням номера таблиці.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик.

При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаго­ловки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

У таблиці слід обов’язково зазначати одиницю виміру (відповідно до стандартів); числові величини повинні мати однакову кількість десяткових знаків.

Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не наводяться, то в ньому ставиться прочерк (–). 

Формули нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули в розділі, відокремлених крапкою. Номери формул пишуть біля правого поля сторінки на рівні відповідної формули у круглих дужках, наприклад: (2.1) (перша формула другого розділу). Посилання на формули зазначають порядковим номером формули в дужках, наприклад: «... у формулі (2.1)». Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів формули наводять під нею в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Кожна формула відокремлюється від тексту одним вільним рядком. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знаків: (=), (+), (-), (´), (:).

Додатки оформлюються як продовження наукової роботи на нас­тупних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.

До додатків рекомендується включати матеріал, який:

– є необхідним для повноти звіту, але включення його до основної частини звіту може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу;

– не може бути послідовно розміщений в основній частині звіту через великий обсяг або способи відтворення; може бути вилучений для широкого кола читачів, але є необхідним для фахівців даної галузі.

Наприклад, додаткові ілюстрації або таблиці; проміжні математичні доведення, формули та розрахунки; таблиці допоміжних цифрових даних; анкети, тести, програми; інструкції і методики; опис алгоритмів і програм розв’язання задач на ПК, які розроблені у процесі роботи над дослідженням; ілюстрації допоміжного характеру.

Кожний додаток друкується з нової сторінки.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. З правого боку рядка малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __» (але без знака №) і велика літера, що позначає додаток. Наприклад: «Додаток 5».

Додатки позначаються великими літерами української абетки, за винятком Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад, Додаток А, Додаток Б.

Текст кожного додатка, може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому випадку перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку. Наприклад: А.2 – другий розділ дод. А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу дод. В.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка. Наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу дод. Д; формула (А.1) – перша формула дод. А.

У разі якщо зміст додатка не вміщується на одну сторінку, то на наступній сторінці у верхньому правому кутку зазначається «Продовження додатку…».

 

РОЗДІЛ 3. ЗАХИСТ ДИПЛОМНОЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ 

3.1. Підготовка дипломної магістерської роботи
до захисту та його організація 

Державна атестація магістра передбачає захист дипломної роботи, яка є підсумком навчання за спеціальністю. Захист дипломної магістерської роботи завершує навчання студента в університеті.

До захисту дипломної магістерської роботи допускаються студенти, які успішно склали заліково-екзаменаційну сесію, пройшли переддипломну практику та захистили звіт з неї, склали державний екзамен (у разі, якщо він передбачений навчальним планом).

Дипломна магістерська робота подається науковому керівникові для перевірки змісту та структури у строки, визначені у завданні на виконання дипломної роботи, але не пізніше 15 днів до засідання державної екзаменаційної комісії (ДЕК) із захисту дипломних магістерських робіт.

Науковий керівник перевіряє відповідність оформлення роботи встановленим вимогам (див. розділ 2) та надає відгук про дипломну магістерську роботу, в якому визначається:

– актуальність дослідження;

– використані методи дослідження;

– рівень використання набутих у процесі навчання теоретичних знань при виконанні дослідження;

– вміння: самостійно вирішувати наукові та практичні проблеми, вміння логічно, послідовно, аргументовано викладати матеріал і робити висновки;

– повнота розкриття теми;

– перспективність запропонованих рекомендацій;

– недоліки роботи.

Дипломна магістерська робота обов’язково має бути рецензо­вана. Рецензентами можуть бути: фахівці-практики, науковці, викладачі ВНЗ тощо.

Рецензент призначається випусковою кафедрою. Склад рецензентів затверджується деканом факультету за поданням завідувача кафедри.

При рецензуванні дипломної магістерської роботи рекомен­дується визначати:

− новизну постановки і розроблення проблеми;

− використання наукових методів дослідження;

− аргументованість висновків і обґрунтованість пропозицій;

− участь студента у наведених експериментальних дослідженнях, теоретичній обробці отриманих результатів, формулюванні науко­вого положення/ідеї/методиці;

− вміння магістранта чітко, грамотно й аргументовано викладати матеріал, правильно оформлювати його;

− недоліки та зауваження щодо змістової частини роботи, оформлення.

Рецензія надається письмово і повинна містити загальний висновок щодо рекомендації до захисту (рекомендовано або не рекомендовано).

Попередній захист дипломної магістерської роботи студент проходить на кафедрі. Студенти, дипломні роботи яких на попередньому захисті були оцінені позитивно, допускаються деканом до захисту на засіданні ДЕК. Дипломна магістерська робота має бути подана ДЕК не менш ніж за п’ять днів до захисту.

Подана до захисту робота повинна мати на титульній сторінці підписи студента, консультанта (якщо такий є), наукового керівника, візу керівника магістерської програми.

Захист дипломної магістерської роботи відбувається прилюдно на засіданні державної екзаменаційної комісії, склад якої затвер­джується у встановленому порядку. Студент готує виступ на 10–12 хвилин з використанням необхідного ілюстративного матеріалу – наочної ілюстрації відповідних тверджень під час доповіді (таблиць / графіків / слайдів / формул тощо), – зміст та якість якого перевіряє науковий керівник. Кількість примірників роздаткового матеріалу повинна відповідати кількісному складу комісії. Зразок оформлення титульної сторінки ілюстративного матеріалу наведено у дод. Ж.

Захист дипломної магістерської роботи може відбуватися як у вищому навчальному закладі, так і на підприємствах, установах і організаціях.

У разі вибору студентом захисту дипломної магістерської роботи іноземною мовою, реферат повинен бути підготовлений цією ж мовою.

Для одержання дозволу на захист роботи іноземною мовою студент подає на ім’я декана факультету заяву із візами завідувача кафедри іноземних мов, керівника дипломної магістерської роботи та магістерської програми. До складу ДЕК у такому випадку має бути включений викладач або фахівець-практик, який вільно володіє даною іноземною мовою.

 

3.2. Загальні критерії оцінювання дипломної магістерської роботи 

Автор дипломної магістерської роботи має продемонструвати: вміння логічно та аргументовано викладати матеріал, коректно використовувати статистичні, математичні та інші методи наукового дослідження, проводити експерименти; володіння навичками узагальнення, формулювання висновків; вміння працювати з літературними джерелами.

Критеріями оцінювання дипломної магістерської роботи:

− чіткість, повнота та послідовність розкриття кожного питання плану і теми роботи в цілому;

− науковість стилю викладання;

− відсутність орфографічних і синтаксичних помилок;

− правильне оформлення роботи відповідно до державних стандартів (при значних відхиленнях від встановлених вимог робота може бути взагалі недопущена до захисту або це суттєво вплине на загальну оцінку).

Дипломна магістерська робота з ознаками плагіату рішенням державної екзаменаційної комісії знімається з розгляду, виставляється незадовільна оцінка, а захист нової (на іншу тему) можливий не раніше ніж через рік. Плагіатом вважається:

– перефразування частин тексту інших авторів без посилання на джерело;

– оприлюднення твору, написаного третьою особою на замовлення студента;

– копіювання письмових робіт інших студентів, викладачів, аспіран­тів, наукових співробітників;

– компіляції частин запозиченого тексту без введення їх у цитати.

Оцінюючи дипломну магістерську роботу, комісія враховує не лише якість самого наукового дослідження, його наукову новизну, практичну значущість, вміння захистити сформульовані положення та висновки, але й оформлення, відповідно встановленим вимогам.

Дипломна магістерська робота, в якій розкрито тему, прорефе­ровано необхідні літературні джерела, проаналізовано відповідні інформаційні та статистичні бази даних, проведено експеримент, сформульовано висновки без необхідного їх обґрунтування допус­кається до захисту, але не може бути оцінена вище ніж «задовільно».

Робота, в якій зроблено власне оцінювання використаних літературних джерел, самостійно проаналізовано підібраний матеріал, звітні дані підприємства / організації, на базі якого досліджувалася тема, проведено експеримент, зроблено висновки та сформульовано пропозиції, але вони не є достатньо аргументованими, може бути оцінена на «добре».

Робота, в якій зроблено власне оцінювання різних літературних джерел, використано економіко-математичні методи дослідження, побудовано формалізовану модель проблеми, зроблено власні, в т.ч. експериментальні, дослідження, розрахунки і на їх основі – аргумен­товано висновки та обґрунтовано пропозиції, а результати наукового дослідження опубліковані, крім статті у Збірнику наукових статей студентів КНТЕУ, в інших виданнях або матеріалах наукових конференцій, може бути оцінена на «відмінно».

Результати захисту дипломних магістерських робіт оцінюються за 100-баловою шкалою КНТЕУ, яка відповідно переводиться в національну шкалу («відмінно», «добре», «задовільно», «незадо­вільно») та шкалу ЄКТС.

Рішення щодо підсумкового оцінювання приймається більшістю голосів членів ДЕК за результатами публічного захисту з урахуванням висновків наукового керівника та рецензента.

Студент, який не захистив у затверджений строк дипломну магістерську роботу, має право на повторну атестацію в наступний термін роботи ДЕК протягом трьох років після закінчення універ­ситету. Якщо захист дипломної магістерської роботи визнається незадовільним, ДЕК визначає, чи може студент подавати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він повинен підготувати дипломну магістерську роботу за новою темою. 

 

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ 

Даний документ діє з моменту його затвердження.

Доповнення та пропозиції щодо його удосконалення розглядаються на засіданнях кафедр та вчених радах факультетів, виносяться на розгляд вченої ради університету.

Випускові кафедри можуть розробляти методичні рекомендації, в яких, враховуючи специфіку об’єктів дослідження, викладаються методичні поради щодо розкриття тих чи інших наукових проблем та наводиться орієнтовна тематика дипломних магістерських робіт, зазначаються конкретні критерії оцінювання, тощо.

 

Додаток Е

Приклади бібліографічного опису використаних джерел 

Законодавчі та нормативні документи 

Про акціонерні товариства : Закон України від 17.09.2008 № 514-VI.

Про Концепцію вдосконалення державного регулювання природних монополій : Указ Президента України від 27.09.2007 № 921/2007.

Податковий кодекс України : за станом на 02.12.2010 № 2755-VI // Верховна Рада України. – К. : Парлам. вид-во, 2010. – 207 с.

Положення про Міністерство юстиції України : затв. постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2006 № 1577.

Про затвердження Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України: постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2010 № 157.

Інструкція зі статистики заробітної плати: наказ Держ. комітету статистики України від 13.01.2004 № 5.

Про деякі питання практики застосування конкурентного законодав­ства : Інформ. лист Вищого господарського суду України від 13.04.2007 № 01-8/229. 

Монографії 

Глушкова Т.Г. Формування властивостей паперу для друку : монографія / Т.Г. Глушкова, Л.А. Коптюх. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2011. – 336 с. 

Книги колективу авторів 

Лагутін В.Д. Антимонопольна діяльність : підручник / Л.С. Головко, Ю.І. Крегул та ін.; за ред. В.Д. Лагутіна. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. – 580 с.

Психология менеджмента / [Власов П.К. и др.] ; под ред. Г.С. Никифорова. – [3-е изд.]. – Х. : Гуманитар. центр, 2007. – 510 с. 

Підручники 

Ястремський О. Основи мікроекономіки / О. Ястремський, О. Грищенко. – 2-ге вид, перероб. і доп., з модельно-комп’ютерним додатком на лазерному диску. – К. : Знання-Прес, 2007.

Управління якістю : підруч. для вищ. навч. закл. / Н.В. Мережко, В.В. Осієвська, Н.С. Ясинська. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2010.–216 с. 

Багатотомні видання 

Кулагін Ю.І. Філософія : підручник: у 2 ч. Ч. 2. Актуальні проблеми сучасності / Ю.І. Кулагін. – К. : Альтерпрес, 2002. – 480 с. 

Навчальні посібники 

Смолін І.В. Конкурентоспроможність підприємств : навч. посіб. / І.В. Смолін. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. – 204 с.

Ведмідь Н.І. Організація дозвілля туристів: навч. посіб. / Н.І. Ведмідь, С.В. Мельниченко. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. – 85 с.

Філософія. Хрестоматія : навч. посіб. / Ю.І. Кулагін, М.О. Шкепу, М.В. Ліпін, І.П. Саволайнен; відп. ред. О.О. Валуйський. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2010. – 112 с.

Бакалінська О.О. Конкурентне право: навч. посіб. / О.О. Бакалінська. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2010. – 388 с.

Економіка та фінанси підприємств: методика розв’язання практичних задач : навч. посіб. / Л.О. Лігоненко, І.В. Височин, О.В. Корольова-Казанська [та ін.]. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2010. – 336 с. 

Практикуми 

Микитенко Н.В. Операційний менеджмент. Практикум : навч. посіб. / Н.В. Микитенко. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. – 197 с. 

Перекладні видання 

Рут Ф.Р. Міжнародна торгівля та інвестиції : пер. з англ.  / Ф.Р. Рут, А. Філіпченко. – К. : Основи, 1998. – 743 с.

Тим А. Маркетинг и финансовый результат: Новая метрика богатства корпорации : пер. с англ. / А. Тим; – М. : Финансы и статистика, 2003. – 248 с. 

Видання іноземною мовою 

Adams J. Risk / J. Adams. – London: UCL Press, 1995. – 228 p.

Gary E. Economics: Today and Tomorrow’s / E. Gary, Ph.D. Clayton. – Glencoe, McGraw-Hill, 2008. 

Словники, довідники, енциклопедії 

Сучасні товарознавчі терміни : тлумачний словник [Г.Ф. Пугачев­ський, Н.К. Кисляк, Г.М. Михайлова та ін.; наук. кер., авт. ідеї Г.Ф. Пугачевський]. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. – 160 с.

Європейський Союз: словник-довідник / [ред.-упоряд. М. Марченко]. – 2-ге вид., оновл. – К. : К.І.С., 2006. – 138 с.

Довідник здобувача наукового ступеня : зб. нормат. док. та інформ. матеріалів з питань атестації наук. кадрів вищ. кваліфікації / за ред. Р.В. Бойка; упоряд. Ю.І. Цеков. – 3-тє вид., випр. і допов. – К. : Толока, 2006. – 70 с.

Статистичний щорічник України за 2009 рік. – К. : Держкомстат України, 2010. – 567 с. 

Статті/тези, опубліковані у збірниках наукових праць/конференцій 

Гуляєва Н. Інноваційні інструменти методичного забезпечення науко­вих досліджень студентів: матеріали Міжнар. наук.-метод. конф. [«Інноваційний розвиток вищої освіти»], (Київ, 10–11 берез. 2010 р.): тези доповідей. – К. : Київ. нац. торг. екон. ун-т, 2010. – 400 с.

Сусіденко В.Т. Концепція розробки середньострокової програми розвитку міста / В.Т. Сусіденко, Л.О. Чорна // Розвиток України в XXI столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та пра­вові проблеми: зб. наук. пр. Міжнар. наук.-практ. конф. – Вінниця : Центр підготовки наук. та навч.-метод. видань ВТЕІ КНТЕУ, 2010. – Ч. 1. – 464 с.

Лошенюк В.Є. Економіка України в світових рейтингах конкуренто­спроможності / В.Є. Лошенюк, О.В. Лошенюк // Транскордонне співробітництво як важлива складова євроінтеграційних процесів України: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., (Чернівці, 6–7 трав. 2010 р.). – Чернівці : ЧТЕІ КНТЕУ, 2010. – 480 с. 

Депоновані наукові праці

Ткаченко Т.І. Управління суб’єктами туристичного бізнесу в умовах сталого розвитку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук : спец. 08.06.01 / Т.І. Ткаченко. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. – 34 с. – Деп. у біб-ку КНТЕУ 07.11.06 № 4301.

Журнальні статті* 

Мазаракі А. Економіка України в умовах кризи / А. Мазаракі, Т. Мельник // Вісн. Київ. нац. торг. екон. ун-ту. – 2010. – № 4. – С. 5–15. 

Газетні статті 

Латигіна Н. Погляди студентства на глобалізований світ / Н. Латигіна // Університет і час. – 2011. – 10 черв. – № 5 (116). 

Електронні ресурси 

USAID Проект «Міжнародні стандарти бізнесу – Корпоративне управління» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.fimi.kiev.ua. 

* Перелік найменувань усіх журналів і газет див. на WEB-сайті бібліотеки КНТЕУ catalogue.php

З повагою ІЦ "KURSOVIKS"!